Ухвала

від 22.05.2023 по справі 917/1586/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/1586/21

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут емальованого хімічного обладнання і нових технологій Колан"

на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 (суддя Погрібна С. В.)

і постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 (головуючий суддя Здоровко Л. М., судді Бородіна Л. І., Лакіза В. В.)

у справі № 917/1586/2

за первісним позовом Спільного підприємства "Полтавська газова компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут емальованого хімічного обладнання і нових технологій Колан"

про стягнення коштів

і за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут емальованого хімічного обладнання і нових технологій Колан"

до Спільного підприємства "Полтавська газова компанія"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2023 скаржник надіслав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 917/1586/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

За приписами частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова Східного апеляційного господарського суду була проголошена 22.03.2023, повний текст складено 30.03.2023, тобто останнім днем оскарження зазначеної постанови є 19.04.2023.

Відповідно до частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Касаційну скаргу скаржник подав до суду касаційної інстанції 01.05.2023, тобто з порушенням встановлено Законом строку на касаційне оскарження без клопотання про поновлення процесуального строку.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки в прохальній частині касаційної скарги зазначено: скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 повністю, постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 скасувати в частині стягнення по первісному позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов.

Однак, скаржник не зазначає, який пункт статті 308 Господарського процесуального кодексу має бути застосовано до постанови суду апеляційної інстанції в частині перегляду первісного позову (як і не формулює відповідні вимоги), а також просить задовольнити зустрічний позов без вимоги про скасування постанови в цій частині. Окрім цього, у касаційній скарзі не зазначено, які повноваження Верховний Суд має застосувати в частині перегляду рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, Суд вважає касаційну скаргу такою, що оформлена з порушенням вимог пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

15.11.2022 рішенням Господарського суду Полтавської області первісний позов задоволено повністю, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

22.03.2023 постановою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 скасовано в частині задоволення первісного позову щодо стягнення 639 478,40 грн та відмолено в цій частині, в частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення залишено без змін.

Як убачається з касаційної скарги, скаржник оскаржує рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 повністю, постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 в частині задоволення первісного позову та в частині відмови в задоволенні зустрічного позову.

Предметом первісного позову є стягнення у розмірі 1 016 180,27 грн, предметом зустрічного позову є стягнення у розмірі 376 060,96 грн.

Отже, згідно з приписами Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 41 767,24 грн.

Проте, скаржник до матеріалів касаційної скарги додав копію платіжного доручення від 27.04.2023 № 8127 про сплату судового збору в розмірі 11 281,83 грн, що не може вважатися належним доказом про сплату судового збору у відповідному розмірі.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю в матеріалах касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору, скаржникові необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут емальованого хімічного обладнання і нових технологій Колан" підлягає залишенню без руху із наданням скаржникові строку на (1) подання заяви (клопотання) про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, (2) уточнення вимог касаційної скарги і (3) надання доказів про сплату (доплату) судового збору у розмірі 30 485,41 грн у строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 288, 290-292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут емальованого хімічного обладнання і нових технологій Колан" на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 917/1586/21 залишити без руху.

2. Надати Приватному акціонерному товариству "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут емальованого хімічного обладнання і нових технологій Колан" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Случ