Ухвала

від 16.05.2023 по справі 753/14300/20

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.05.2023

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇОБЛАСТІ

справа № 753/14300/20

провадження № 2/361/391/23

УХВАЛА

16 травня 2023 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.за участю секретаря Мищенко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончар Тетяна Володимирівна, Оболонський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у місті Києві про визнання договору позики недійсним,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2021 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче провадження.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

16 листопада 2022 року представник позивача та позивач у судове засідання не з`явились, про місце, час та дату його проведення повідомлялись належним чином. Із повідомлення про поштове відправлення видно, що позивач отримав судову повістку 29 вересня 2022 року. Представник позивача ОСОБА_3 16 листопада 2022 року направив клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання відкладено 10 год. 00 хв. 01 лютого 2023 року.

01 лютого 2023 року представник позивача та позивач у судове засідання не з`явились, про місце, час та дату його проведення повідомлялись належним чином. Представник позивача ОСОБА_3 , 01 лютого 2023 року направив клопотання про відкладення розгляду справи.

Наступна дата судового розгляду 28 березня 2023 року о 11год. 00 хв.

28 березня 2022 року представник позивача та позивач у судове засідання не з`явились, про місце, час та дату його проведення повідомлялись належним чином. Представник позивача ОСОБА_3 , 28 березня 2023 року направив клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання на 11 год. 00 хв. 16 травня 2023 року.

16 травня 2023 представник позивача та позивач у судове засідання не з`явились, про місце, час та дату його проведення повідомлялись належним чином. Представник позивача ОСОБА_3 , 16 травня 2023 року направив клопотання про відкладення розгляду справи.

Про місце, час та дату проведення судових засідань позивач повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу, вказану у позовній заяві. Будь-які клопотання чи заяви про розгляд справи без участі позивача або відкладення судового засідання до суду від позивача не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судовогопроцесу зобов`язаніповідомляти судпро змінусвого місцяпроживання (перебування,знаходження)або місцезнаходженняпід часпровадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно із ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як передбаченоч.5ст.223ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

З оглядуна викладеневбачається,що позивачу судові засідання не з`являється, що в свою чергу свідчить про те, що останній втратив інтерес до своєї справи.

Відповідно до Постанови Верховного суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 758/3200/19, суд дійшов висновку, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), від 05 вересня 2022 року у справі № 325/218/21-ц (провадження 61-4672св22).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Отже, суд зобов`язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду в разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21).

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц).

Правове значення у цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 березня 2022 року у справі № 158/2344/20).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача направляв чотири рази поспіль клопотання про відкладення розгляду справи, проте, позивач та його представник не були позбавлені можливості звернутися з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з дотриманням норм статті 212 ЦПК України.

З огляду на те, що позивач та його представник у судові засідання не з`являються, суд, врахувавши положення ЦПК України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Одночасно, суд роз`яснює позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, відповідно до якої особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 223, 257, 260, 353 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончар Тетяна Володимирівна, Оболонський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у місті Києві про визнання договору позики недійсним - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.М. Петришин