Ухвала

від 19.06.2023 по справі 753/14300/20

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 753/14300/20

провадження № 2-др/361/40/23

19.06.2023

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19 червня 2023 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дем`яненка Василя Петровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончар Тетяна Володимирівна, Оболонський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у місті Києві про визнання договору позики недійсним,-

в с т а н о в и в :

У провадженні суду перебувала зазначена вище справа.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончар Тетяна Володимирівна, Оболонський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у місті Києві про визнання договору позики недійсним залишено без розгляду.

У червні 2023 року до суду звернувся представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дем`яненко Василь Петрович із заявою про стягнення витрат на правову допомогу у справі №753/14300/20. В обґрунтування поданої заяви, заявник зазначає, що ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Дем`яненко В.П., та станом на 12.06.2023 року на виконання умов якого сплачено гонорар адвоката у сумі 50000, 00 грн. Під час судового розгляду позову ОСОБА_3 , стороною відповідача разом із відзивом подано до суду попередній розрахунок щодо розмірі витрат, які ОСОБА_1 сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Зазначив, що позов ОСОБА_2 подано спочатку до Дарницького районного суду м. Києва у жовтні 2020 року, а у подальшому справу передано за територіальною підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області. За цей час судами призначено більше 15 судових засідань, більшість з яких неодноразово переносились саме за заявами і клопотаннями сторони позивача, що у свою чергу призводило до постійних витрат стороні відповідача, у зв`язку з потребою переміщення між м. Києвом та м. Бровари.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 5, 6 статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Згідно із частиною 9 статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 83 ЦПК України копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Установлено, що представником відповідача до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі не надано доказів направлення іншим учасникам справи документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило позивача можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України.

Крім того, відповідно до частини 7 статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 183 ЦПК України. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік вказаний у цій статті та інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Частиною другою статті 183 ЦПК України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

У порушення вимог частини другої статті 183 ЦПК України до заяви не додано доказів надсилання (надання) заяви іншим учасникам справи (провадження), що є підставою для повернення заяви відповідача без розгляду.

Наведене узгоджується із висновками, сформульованими Верховним Судом у постановах від 21 серпня 2019 року у справі № 922/2821/18, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/14138/18, від 24 березня 2021 року у справі № 756/2399/18 та від 30 червня 2022 року у справі № 640/1175/20, від 17 травня 2023 року у справі 463/12950/21.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 83, 183 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Дем`яненко Василь Петрович, повернути заявнику без розгляду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Петришин