Постанова

від 16.05.2023 по справі 682/2293/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 682/2293/22

Провадження № 22-ц/4820/949/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Шевчук Ю.Г.

за участю: представника апелянта адвоката Волкова С.В.,

представників відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2023 року (суддя Матвєєва Н.В.) за позовом ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - відділ державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Друга Тернопільська державна нотаріальна контора, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - відділ державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - ВДВС у м. Тернополі ПЗ МУМЮ (м. Івано-Франківськ)), Друга Тернопільська державна нотаріальна контора (далі - Друга Тернопільська ДНК), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що у вересні 2022 року ОСОБА_3 виявив, що відносно нього відкрите виконавче провадження НОМЕР_2 від 22.07.2022, яке перебуває на виконанні у ВДВС у м. Тернополі ПЗ МУМЮ (м. Івано-Франківськ).

З постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що виконавче провадження відкрите за заявою відповідача про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого 23 червня 2022 року державним нотаріусом Другої Тернопільської державної нотаріальної контори Темніковою С.А., який зареєстровано в реєстрі за № 407.

За змістом виконавчого напису нотаріуса №407 за рахунок коштів, отриманих від ОСОБА_3 , задоволено вимоги військової частини НОМЕР_1 у розмірі 397 609 грн. 30 коп., а також витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису, а саме державне мито в сумі 3976,10 грн. та 900 грн. за надання державними нотаріусами державних нотаріальних контор додаткових послуг правового характеру, які не пов`язані із вчинюваними нотаріальними діями.

Позивач вважає виконавчий напис таким, що вчинено протиправно, без належних правових підстав, в порушення вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за вимогами відповідача, які не є безспірними, адже згідно його змісту підставою для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності зазначено наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24.06.2019 №428 «Про результати службового розслідування по факту виявлення нестачі під час прийому-передачі посади командира 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 ». Вказаний вище наказ командира військової частини від 24.06.2019 №428 винесено на підставі Акту підсумків службового розслідування, з якого вбачається, що позивач не приймав за актом приймання-передачі товарно-матеріальні цінності, нестачу яких було виявлено, а відповідно і не може відповідати за будь-які нестачі цих цінностей, що свідчить про наявність спору щодо вимог відповідача.

Крім того нотаріусом було допущено порушення процедури вчинення виконавчого напису, не врахувавши, що наказ командира військової частини не є документом, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У зв`язку з цим позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 23 червня 2022 року державним нотаріусом Другої Тернопільської ДНК Темніковою Світланою Анатоліївною, який зареєстровано в реєстрі за № 407, згідно якого за рахунок коштів, отриманих від ОСОБА_3 , задоволено вимоги військової частини НОМЕР_1 в розмірі 397 609 грн. 30 коп., а також витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису, а саме державне мито в сумі 3976,10 грн. та 900 грн. за надання державними нотаріусами державних нотаріальних контор додаткових послуг правового характеру, які не пов`язані із вчинюваними нотаріальними діями.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено згідно з вимогами чинного законодавства, він не суперечить нормам ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, а тому підстави для визнання його незаконним та таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, недоведеність обставин, які суд вважає встановленими, просить рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2023 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на обставини, які свідчать про наявність спору щодо суми боргу, відносно якого вчинявся оспорюваний виконавчий напис. Так, суд у рішенні встановив, що ОСОБА_3 , займаючи посаду командира 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 , був матеріально-відповідальною особою. При цьому суд не звернув уваги на те, що позивач не був матеріально-відповідальною особою щодо усього майна в/ч НОМЕР_1 , а лише ввіреного йому майна. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що і визнали у судовому засіданні представник відповідача, Акт приймання-передачі матеріальних цінностей при вступі ОСОБА_3 на посаду командира 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 не складався.

У суді першої інстанції позивач наголошував на тому, що він не приймав будь-яких матеріальних цінностей при прийнятті на посаду, фактично не міг цього зробити, адже посаду приймав у м. Тернополі, а 6 артилерійська батарея 2 артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 в цей час брала участь у виконанні бойового завдання в антитерористичній операції на території Луганської області, де була розбита ворогом, а попередній командир загинув.

Крім того, апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про перелік майна, яке перебувало саме у віданні ОСОБА_3 .

В той же час, суд першої інстанції не звернув уваги та не надав належної правової оцінки наявним в матеріалах справи Акту прийому-передачі справ та посади командира 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 від 24.05.2019 та доданим до цього Акту Відомостям наявності матеріальних засобів 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 по усім службам озброєння. Так, згідно цих Відомостей наявності матеріальних засобів від 24.05.2019, зокрема, по службі зв`язку та автомобільній службі, розбіжностей по майну не виявлено (недостача відсутня). Разом з тим, в Акті підсумків службового розслідування, яке проводилось через місяць після передачі ОСОБА_3 справ та посади, по автомобільній службі вказано недостачу у розмірі 50 740,96 грн. (тоді як до стягнення з ОСОБА_3 заявлено 152 222,88 грн.) та службі зв`язку вказано недостачу у розмірі 12 387,18 грн. (до стягнення з ОСОБА_3 заявлено 37 161,54 грн.).

Отже, обставини, які суд вважав доведеними, не підтверджуються належними та допустимими доказами, тобто фактично ґрунтуються на припущеннях.

Відсутність в матеріалах справи документів із переліком ввіреного ОСОБА_3 майна та переліку майна, яке знаходилось у віданні 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 , та відсутність документів, які б підтверджували перелік майна (обладнання та інструменту), яке входило в комплект КРАЗ 6322 та ГАЗ 66, в сукупності з дослідженими Відомостями наявності матеріальних засобів від 24.05.2019, вказують на недоведеність стороною відповідача наявності недостачі як самої по собі, так і недостачі саме майна, за збереження якого мав відповідати ОСОБА_3 , що, в свою чергу, свідчить про наявність спору.

У відзиві на апеляційну скаргу військова частина НОМЕР_1 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2023 року залишити без змін як законне.

Зазначає, що відповідачем доведено та підтверджено належними та допустимими доказами, що матеріальні цінності саме 6 гарматної артилерійської батареї 2 гарматного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 були ввірені ОСОБА_3 і знаходились на його відповідальному зберіганні. Про обставину, що ОСОБА_3 не був матеріально-відповідальною особою щодо усього майна в/ч НОМЕР_1 - жодною стороною під час розгляду справи не зазначалось.

На думку відповідача доводи апеляційної скарги є надуманими та не відповідають дійсності. Позивач не надав жодного іншого доказу на обґрунтування своїх вимог, тим самим повністю переклавши весь тягар доказування на відповідача.

Крім того, в/ч НОМЕР_1 зазначає, що на момент подачі позовної заяви і до початку розгляду справи по суті позивач стверджував і обґрунтовував свої вимоги на обставинах «неіснуючих зобов`язаннях позивача» та «не приймав за Актом приймання-передачі товарно-матеріальні цінності, нестачу яких було виявлено, тому не може відповідати за будь-яку нестачу», тобто заперечував сам факт перебування в статусі матеріально-відповідальної особи. Проте під час розгляду справи по суті позивач змінив підстави, на яких ґрунтуються позовні вимоги, і почав оспорювати суму, що підлягає до стягнення. Таким чином, ОСОБА_3 особисто визнано факт, що він, перебуваючи на посаді командира 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 був матеріально-відповідальною особою, проте не погоджується з сумою, яка підлягає стягненню.

В судовому засіданні представник апелянта адвокат Волков С.В. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити.

В судове засідання інші учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.

Від Другої Тернопільської державної нотаріальної контори надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори.

Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 - військовослужбовець військової служби за контрактом, капітан, командир шостої артилерійської батареї другого артилерійського дивізіону, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини від 26.06.2019 року №135 ОСОБА_3 , на підставі підпункту «Ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнено з військової служби в запас та вважається таким, що 26 червня 2019 року справи і посаду здав і вибув до Славутського об`єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області для постановки на військовий облік. З 26.06.2019 року виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . З 17 травня 2019 року знятий з усіх видів забезпечення.

Під час проходження ОСОБА_3 військової служби відносно нього проводилось службове розслідування за фактом завдання державі матеріальної шкоди.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.06.2019 року №428 "Про результати службового розслідування по факту виявлення нестачі під час прийому-передачі посади командира 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 " ОСОБА_3 , командира 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено вид дисциплінарного стягнення "сувора догана" та позбавлено премії за червень 2019 року повністю (т. 1 а. с. 50-69). За втрату майна служб частини ракетно-артилерійського озброєння, зв`язку та автомобільної служби, керуючись Положенням про матеріальну відповідальність віцйськовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 03.06.1995 року, ОСОБА_3 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності та стягнуто з нього 402 731,32 грн. в рахунок заподіяної шкоди.

З акту Інвентаризації автомобільної служби проведеної у військовій частині НОМЕР_1 по автомобільній службі від 19.10.2018 року та Інвентаризаційного опису необоротних активів від 15.05.2018 року, слідує, що втрати техніки та майна автомобільної служби, не виявлено, що свідчить про те, що станом на час проведення вказаної інвентаризації в 2018 році, майно автомобільної служби було в наявності (т. 1 а. с. 82, 83).

З акту інвентаризації ракетно-артилерійського озброєння, боєприпасів, майна, проведеної у військовій частині НОМЕР_1 по службі ракетно-артилерійського озброєння, вбачається, що нестача матеріальних засобів становить 4163,10 грн. (по втраті майна проводяться кримінальні провадження) (т. 1 а. с. 84).

З інвентаризаційного опису необоротних активів від 30.10.2018 року слідує, що матеріальні цінності в наявності на суму 5 758 215,95 грн., нестачі не виявлено, вказані акти підписані ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 85-88).

Суду надано акт підсумків службового розслідування (щодо виявлення нестачі під час прийому-передачі посади командира 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 ), з якого вбачається, що матеріальна шкода, завдана ОСОБА_3 , командиром 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , становить 402 731, 32 грн. (т. 1 а. с. 99-123).

ОСОБА_3 відмовився від надання пояснень стосовно нестачі майна під час прийому-передачі посади командира 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про відмову від надання пояснень (т. 1 а. с. 124).

З рапорту командира 6 АБатр молодшого лейтенанта Демидася М. від 15.05.2019 року, вбачається, що під час прийняття ним посади від ОСОБА_3 виявлена нестача військового майна (т. 1 а. с. 125-136).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.05.2019 року №562 призначене службове розслідування по факту виявлення нестачі під час прийому-передачі посади командира 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 137).

З рапортів ОСОБА_3 від 25.02.2017 року слідує, що він прийняв посаду командира 6 гарматної артилерійської батареї 2 гарматного дивізіону, зобов`язався надати акти прийому - передачі матеріальних цінностей після перевірки техніки (т. 1 а. с. 138).

З акту прийому-передачі справ та посади командира 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону від 16. 06.2019 року слідує, що ОСОБА_4 прийняв від ОСОБА_3 посаду командира, забезпеченість 6 артилерійської батареї наведено в відомості наявності матеріальних засобів. Вказаний акт підписаний ОСОБА_3 , як і відомості наявності матеріальних засобів по всім видам служб, в яких зазначалося майно, яке було відсутнє на час передачі посади ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 139, 140-150).

Розмір завданої матеріальної шкоди внаслідок нестачі майна, що перебувало у віданні ОСОБА_3 , підтверджується довідкою-розрахунком та відомостями про визначення залишкової вартості військового майна на 27.05.2019 року - 20.06.2019 року (т. 1 а. с. 158-206).

З акту від 31.07.2019 про відмову від ознайомлення з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.06.2019 №428 слідує, що ОСОБА_3 відмовився знайомитися із зазначеним наказом без надання пояснень (т. 1 а. с. 235).

Зважаючи на зазначене, результати службового розслідування було доведено ОСОБА_3 до відома належним чином. Відповідний висновок службового розслідування та наказ начальника військової частини НОМЕР_1 від 24.06.2019 року №428 "Про результати службового розслідування по факту виявлення нестачі під час прийому-передачі посади командира 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 " є чинними та не скасованими.

Постановою про закриття кримінального провадження від 14.04.2021 року закрито кримінальне провадження №42020210220000012 від 21.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.413 КК України, на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутності в діянні ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення та у зв`язку з тим, що військовій частині НОМЕР_1 не завдано істотної шкоди на суму, не менш, ніж 240 125 грн., а тому його діяння не підлягає кваліфікації за ч.3 ст. 410 КК України (т. 1 а. с. 237-241).

З витягів з книги обліку нестач військової частини НОМЕР_1 2019 рік слідує, що розмір нестачі по службі зв`язку - 44 593,84 грн., по автомобільній службі - 152 222, 88 грн., по службі РАО - 205 914, 60 грн. (т. 1 а. с. 242-244).

20 червня 2022 року командиром військової частини НОМЕР_1 було направлено до Другої Тернопільської ДНК заяву про вчинення виконавчого напису на ОСОБА_3 , з відповідними документами: довідка командира військової частини НОМЕР_1 про залишок невідшкодованої шкоди; копія наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 24.06.2019 року №428; витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 26.06.2019 року №135, копія рапорту Негоди В.М. від 31.07.2019, копія платіжного доручення №19-1462 від 15.08.2019, копія листа від 18.02.2022, копія підтвердження надсилання листа ОСОБА_3 від 18.02.2022, копія листа від 17.02.2022 року, копія підтвердження надсилання листа ОСОБА_3 від 17.02.2022, витяг з книги обліку грошових стягнень і нарахувань в/ч НОМЕР_1 .

Виконавчий напис №470 вчинено нотаріусом 23 червня 2022 року у порядку статті 87 Закону України «Про нотаріат».

Постановою головного державного виконавця ВДВС у місті Тернополі ПЗМУ МЮ (м. Івано-Франківськ) від 22 липня 2022 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого запису №407, виданого 23 червня 2022 року державним нотаріусом Другої Тернопільської ДНК Темніковою С.А. за рахунок коштів, отриманих від ОСОБА_3 , задовольнити вимоги військової частини НОМЕР_1 в розмірі 397609 грн. 30 коп., а також витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису, а саме державне мито в сумі 3976,10 грн. та 900 грн. за надання державними нотаріусами державних нотаріальних контор додаткових послуг правового характеру, які не пов`язані із вчинюваними нотаріальними діями.

Також судом встановлено, що рапортом від 31.07.2019 за вх.7946 від 31.07.2019 ОСОБА_3 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням надати вказівку начальнику фінансово-економічної служби утримати 20% із всіх належних йому видів грошового забезпечення при звільненні в рахунок відшкодування завданих ним державі збитків (т. 1 а. с. 71).

Згідно платіжного доручення №19-1462 від 15.08.2019 з ОСОБА_3 на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 стягнуто грошові кошти у сумі 5 122,02 грн. (т. 1 а. с. 72).

Відповідно до витягу з книги обліку грошових стягнень і нарахувань Військова частина НОМЕР_1 2022 р. станом на 20.06.2022 заборгованість по стягненню з ОСОБА_3 шкоди, заподіяної державі, складає 397 609,30 грн. (т. 1 а. с. 79).

Отже, як вбачається із матеріалів справи, на час надходження документів до нотаріальної контори не існувало невирішених спорів між стягувачем та боржником, щодо підстав, суми та інших обставин стягнення.

Пунктами 1, 4 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95 (далі - Положення), чинного на час винесення наказу від 24.06.2019 року, визначено підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовослужбовців, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами.

Відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов`язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду.

Відповідно до пункту 32 вказаного Положення на притягнутих до матеріальної відповідальності звільнених з військової служби військовослужбовців і військовозобов`язаних після закінчення зборів, які не відшкодували заподіяної ними державі шкоди, у 10-денний термін після дня вибуття їх з військової частини до суду за місцем їх постійного проживання (роботи) надсилаються виконавчі написи органів, що виконують нотаріальні дії. Для отримання виконавчого напису командир (начальник) військової частини подає органам, що виконують нотаріальні дії, довідки про суму заборгованості, яка підлягає стягненню.

Згідно зі статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні за змістом положення містяться у пункті 1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Положеннями статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Частиною другою статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 3.2 Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).

Пунктом 7 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з притягнутих до матеріальної відповідальності звільнених з військової служби військовослужбовців і військовозобов`язаних після закінчення зборів, які не відшкодували заподіяної ними державі шкоди, подається довідка командира (начальника) військової частини про суму заборгованості, що підлягає стягненню.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами, ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

Судом установлено, що для вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусу було надано довідку від 20 червня 2022 року про залишок невідшкодованої шкоди станом на 20.06.2022 року, за якою заборгованість до стягнення з ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну державі, складає 397 609 грн. 30 коп., яку підписано командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_5 .

Виконавчий напис №470 вчинено нотаріусом 23 червня 2022 року у порядку статті 87 Закону України «Про нотаріат» про стягнення з ОСОБА_3 на користь відповідача залишку невідшкодованого розміру 397 609,30 грн.

Отже, сума заборгованості підтверджена вищезазначеною довідкою, а тому не потребує додаткового доказування при вчиненні нотаріальної дії, оскільки є документом, який підтверджує безспірність заборгованості відповідно до пункту 7 Переліку.

За таких обставин, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що на час вчинення оспорюваного виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса були всі необхідні документи, за якими стягнення заборгованості проводилося у безспірному порядку. На підставі вищевказаних положень закону у нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, існувала фундаментальна впевненість у безспірності грошових вимог стягувача до боржника. Отже, нотаріус мав всі передбачені законом підстави для вчинення оспорюваного виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_3 суми заборгованості у розмірі 397609,30 грн.

Посилання апеляційної скарги на відсутність безспірної заборгованості безпідставні, так як висновки службового розслідування та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 24.06.2019 року №428 "Про результати службового розслідування по факту виявлення нестачі під час прийому-передачі посади командира 6 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 " є чинними та не скасовані. Сама по собі незгода позивача із розміром заборгованості, яка підлягає стягненню у безспірному порядку, не свідчить про те, що заборгованість не є безспірною. При цьому ОСОБА_3 процесуально значимих дій щодо як оспорення суми заборгованості, так і підстав її стягнення, на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, здійснено не було.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач, звертаючись до суду із позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не довів, що заборгованість за виконавчим написом не є безспірною, при цьому відповідач довів, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису надані необхідні документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Розглядаючи зазначений позов, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підстави для його зміни або скасування відсутні.

У зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 травня 2023 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк