Постанова

від 29.08.2006 по справі 18/264

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/264

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29.08.06 р.                                                                             Справа № 18/264

за позовом: Донецького обласного відділення Фонду соціального захистуінвалідів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “А і Б” , м. Маріуполь, Донецької області

про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році в сумі 1329,56 грн.

Суддя господарського суду Донецької області            Овсяннікова О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду за участю

представників сторін:

від позивача:  Вдовін М.М. –дов.

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “А і Б”м. Маріуполь, Донецької області про стягнення штрафних  санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році в сумі  1304,20 грн. та пені в сумі 25,36 грн., а всього 1329,56 грн.

У підтвердження заявлених вимог позивач посилається на: розрахунок суми позову, звіт форми № 10-ПІ, лист Маріупольського міського центра зайнятості, лист Управління праці та соціального захисту населення Приморського району.

Відповідач у засідання суду не з”явився, вимоги ухвали суду не виконав. Про час і місце судового засідання він був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними в ней матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно даних статистичної звітності форми № 10-ПІ за 2005 рік загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача  (середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу) становила 12 осіб , середньорічна заробітна плата штатного працівника –2608,30 грн.

З урахуванням даних звіту та вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” від 21.03.1991 року № 875-XII (зі змінами та доповненнями) чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні були працювати у 2005 році на робочих місцях, створених відповідно до 4-відсоткового нормативу, становить – 1 особу.

У дійсності у спірний період на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 0 осіб.

Таким чином, кількість працюючих інвалідів на підприємстві відповідача  менше на 1 особу відносно нормативу, передбаченого ч.1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

      Відповідно до п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від  03.05.1995 року № 314, визначено, що підприємства, зокрема у межах доведеного нормативу створюють  за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи про вільні та вакантні місця.

Саме за невиконання цього обов”язку ст. 20 Закону  “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачає сплату штрафних санкцій.

       Відповідач не інформував державну службу зайнятості та місцеві органи про вільні робочі місця для працевлаштування інваліда.

Таким чином суд вважає, що відповідачем порушена ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, а тому він повинен сплатити штрафні санкції у розмірі 1304,20грн.

Станом на 16.06.2006 року відповідачем штрафні санкції не сплачені, тому на підставі п.2 ст. 20 Закону за  порушення термінів сплати штрафних санкцій позивачем нарахована пеня  в сумі 25,36 грн.

Таким чином загальна сума  позовних вимог  становить 1329,56 грн.

Беручи до уваги, що факт нестворення робочих місць для інвалідів, як того потребує чинне законодавство, підтверджений матеріалами справи і відповідачем не спростований,  позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись  статтями  86, 94, ст. ст. 162, ст.163, 167 Кодексу Адміністративного Судочинства України, на підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”,  суд, -

                                       П О С Т А Н О В И В :

    Позовні вимоги   Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “А і Б” м. Маріуполь, Донецької області про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році та пені–задовольнити.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “А і Б” на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (83073, м. Донецьк, вул.. Університетська,91, УДК у Донецькій області, р\р 31219230600001 в ВДК м. Донецьк, МФО 834016, ЄДРПОУ 24164870) 1304,20 грн. штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році та 25,36 грн. пені за прострочку сплати штрафних санкцій.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “А і Б” (87501, м. Маріуполь, Донецької області, Приморський бульвар, р/р 26000215105551 в Маріупольській філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334185, ЄДРПОУ 31825391) в доход Державного бюджету України 102 грн. держмита.

      Постанова оголошена 29.08.2006 року і набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

      Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                              Овсяннікова О.В.