Ухвала
від 22.05.2023 по справі 682/340/23
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

22 травня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 682/340/23

Провадження № 22-ц/4820/1221/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

під час проведення підготовки до апеляційного розгляду цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2023 року у справі за позовом Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, третя особа Комунальне некомерційне підприємство Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин»,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Козійчука О.І. про передачу справи для розгляду за підсудністю до Нетішинського міського суду Хмельницької області.

З такимсудовим рішеннямне погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу на вказану вище ухвалу.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга разом з доданими матеріалами підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи із наступного.

Пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

У ч. 1 ст. 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Системне тлумачення положень ч. 1 ст. 353 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець використав різні конструкції, визначаючи перелік ухвал, зокрема, в одних випадках вживається слово: «відмови» (пункти 1, 4, 7, 10 та інші), а в інших - вказується на сутність процесуального рішення (пункти 3, 6, 11 та інші).

Законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Отже, ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотань про передачу справи на розгляд іншого суду не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку до ухвалення судового рішення по суті спору й окремо від цього рішення.

Згідно ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ураховуючи наведене, ухвала про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд іншого суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку одночасно з оскарженням рішення суду першої інстанції, ухваленого по суті спору.

Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 520/5617/19 (провадження № 61-16659св19) вказав, що встановивши, що ухвала суду першої інстанції про відмову у передачі справи на розгляд іншого суду не входить до вичерпного переліку ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність правових підстав для відкриття апеляційного провадження.

Аналогічний висновок щодо того, що ухвала суду першої інстанції про відмову у передачі справи на розгляд іншого суду не входить до вичерпного переліку ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду, висловлено Верховним Судом в ухвалах від 06 грудня 2021 року у справі № 761/31078/21 (провадження № 61-19149ск21), від 08 червня 2022 року у справі № 459/1610/20 (провадження № 61-4769ск22).

Європейський суд з прав людини вказав, що неможливо припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків цивільного характеру буде остаточно вирішено (справа «Балатський проти України» (BALATSKYY v. UKRAINE), рішення від 25 жовтня 2007 року). Також Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України» (SHULGA v. UKRAINE), рішення від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України» (MUSIYENKO v. UKRAINE), рішення від 20 січня 2011 року).

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 61-19138сво18 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18), у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19).

Велика Палата Верховного Суду, зокрема й у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190 цс 19), звертає увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у ч. 1 ст. 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентується процесуальним законом. Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може виступати самостійним об`єктом апеляційного оскарження, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у п. 4 ч. 5 ст. 357 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнятою до розгляду і повертається апелянту, оскільки її подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 127/13362/13-ц (провадження 61-14123св19).

Керуючись п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2023 року у справі за позовом Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, третя особа Комунальне некомерційне підприємство Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин», повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк

СудХмельницький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення22.05.2023
Оприлюднено25.05.2023
Номер документу111032303
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Інші справи позовного провадження

Судовий реєстр по справі —682/340/23

Рішення від 27.12.2023

Цивільне

Нетішинський міський суд Хмельницької області

Безкровний І. Г.

Рішення від 27.12.2023

Цивільне

Нетішинський міський суд Хмельницької області

Безкровний І. Г.

Ухвала від 06.11.2023

Цивільне

Нетішинський міський суд Хмельницької області

Безкровний І. Г.

Ухвала від 10.10.2023

Цивільне

Нетішинський міський суд Хмельницької області

Безкровний І. Г.

Ухвала від 25.08.2023

Цивільне

Нетішинський міський суд Хмельницької області

Безкровний І. Г.

Ухвала від 14.07.2023

Цивільне

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Зеленська В. І.

Ухвала від 15.06.2023

Цивільне

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Зеленська В. І.

Ухвала від 14.06.2023

Цивільне

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Маршал І. М.

Ухвала від 22.05.2023

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Янчук Т. О.

Ухвала від 12.05.2023

Цивільне

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Маршал І. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні