Ухвала

від 22.05.2023 по справі 925/286/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"22" травня 2023 р. Справа№ 925/286/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.02.2023

у справі №925/286/22 (суддя - Довгань К.І.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Демократичне об`єднання майбутнього+"

про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів, визнання неправомірною бездіяльності.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Демократичне об`єднання майбутнього+", у якому просила:

- визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів відповідача від 13.03.2016, оформлені протоколом №1;

- визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів відповідача від 04.12.2016, оформлені протоколом №2;

- визнати недійсним статут відповідача у редакції від 13.03.2016 та скасувати його реєстрацію;

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу, як співвласнику і члену ревізійної комісії, фінансових, первинних бухгалтерських і податкових документів на перевірку протягом 2016-2022 років і не відновлення втрачених документів юридичною особою.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.05.2022 відкрито провадження у справі №925/286/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.02.2023 (повне рішення складено 28.02.2023) у справі №925/286/22 в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 30.03.2023 засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Також у тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на підставі ч. 2 ст. 256 ГПК України та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Аргументи скаржниці щодо поновлення строку на апеляційне оскарження полягали в наступному:

- оскаржуване рішення отримано скаржницею 01.03.2023;

- Кабінет Міністрів України продовжив на всій території України дію карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) до 30.04.2023;

- з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан;

- позивачка є особою похилого віку та доглядає за пристарілими батьками чоловіка.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 апеляційну скаргу у справі №925/286/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 витребувано матеріали справи №925/286/22 з суду першої інстанції, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкладено до надходження матеріалів справи до апеляційного суду.

19.04.2023 матеріали справи №925/286/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.02.2023 залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам ч. ч. 2 та 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надано позивачці строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Вбачається, що копію ухвали суду від 25.04.2023 отримано скаржницею засобами поштового зв`язку 05.05.2023. Отже, строк на усунення недоліків апеляційної скарги розпочався 06.05.2023 та закінчився 15.05.2023 включно.

12.05.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Шапрана В.В. у відпустці з 08.05.2023 до 21.05.2023, клопотання позивачки про усунення недоліків апеляційної скарги розглядається невідкладно після виходу судді з відпустки.

Надаючи оцінку наведеним позивачкою у надісланих на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху процесуальних документах, та вирішуючи питання щодо можливості прийняття до провадження даної апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції враховує таке.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вказав на її невідповідність вимогам ч. ч. 2 та 3 ст. 260 ГПК України.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 звертаючись до суду з апеляційною скаргою не надала доказів сплати судового збору за її подання, натомість порушила клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за 2021 рік.

В підтвердження обставин перевищення розміру судового збору 5 відсотків розміру річного доходу за 2021 рік ОСОБА_1 надала до суду: - копію довідки Пенсійного фонду України (форми ОК-7 - містить відомості про суми заробітної плати, з якої сплачувався єдиний соціальний внесок та страховий стаж за період 2013, 2018 та 2019 років) від 27.03.2023; - довідку про доходи №6330 3038 8843 3315 від 25.04.2022 видану Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області; - відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків №2300-22-01753 від 25.04.2022.

Разом з тим суд визнав неналежними подані скаржницею докази та відмітив, що належним доказом існування підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір", є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік (в даному випадку за 2022 рік). Однак скаржниця такої довідки не надала.

Окрім цього, оцінивши на предмет поважності наведені заявником доводи стосовно пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, суддею-доповідачем визнано необґрунтованими аргументи заявниці.

Судом зазначено, що наведені позивачкою причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження у цій справі є неповажними, оскільки судом не встановлено обставин, що перешкоджали останній через запровадження в Україні карантинних обмежень (з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та воєнного стану вчасно звернутись до суду із апеляційною скаргою.

Поряд з цим надаючи оцінку доводам скаржниці, суд зауважив, що клопотання апелянта про поновлення процесуального строку (як і матеріали цієї справи в цілому) не містить доводів та обґрунтувань, підтверджених належними доказами щодо хвороби позивачки в період строку на апеляційне оскарження на коронавірусну інфекцію (COVID-19) та перебування її на самоізоляції, щоб могло спричинити неможливість подання відповідної скарги у процесуальний строк.

Також суд звернув увагу, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до ГПК України не вносились. Разом з тим, в контексті наслідків введення військового стану та збройної агресій російської федерації, суддею-доповідачем відмічено, що позивачкою не надано доказів відсутності електроенергії такої тривалості (протягом декількох днів або ж тижнів), щоб це завадило подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

Крім того судом враховано, що вік скаржниці не може розцінюватися як обставина поважності причин пропуску процесуального строку, позаяк учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки, якими повинні добросовісно користуватися.

Посилання скаржниці, як на підставу поважності причин пропуску строку, на догляд за пристарілими батьками визнано судом безпідставними, оскільки позивачкою не надано доказів оформлення постійного догляду за ними, що в свою чергу виключає підстави стверджувати про поважність пропуску відповідного строку з наведених причин.

Реалізовуючи своє право на усунення недоліків апеляційної скарги, ОСОБА_1 у поданому клопотанні фактично посилається на ті ж обставини, що були зазначені в позовній заяві.

Так, вказуючи на наявність підстав для звільнення від сплати судового збору скаржниця просить врахувати раніше подані нею довідку Пенсійного фонду України від 27.03.2023; - довідку про доходи №6330 3038 8843 3315 від 25.04.2022 видану Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області; - відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків №2300-22-01753 від 25.04.2022. Крім того, до клопотання про усунення недоліків скаржницею долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків Державної податкової служби України про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків від 03.05.2023 №2301-23-06351 за 2022 рік.

Колегія суддів зауважує, що в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, судом розглянуто клопотання скаржниці про звільнення від сплати судового збору, надано оцінку поданим доказам та зазначено, що належним доказом існування підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір", є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік. Проте, звертаючись до суду із клопотанням про усунення недоліків апеляційної скарги скаржниця відповідної довідки не надала.

Північний апеляційний господарський суд звертає увагу заявниці на те, що надані нею відомості про відсутність у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про її доходи за період часу з 01 кварталу 2022 року до 04 кварталу 2022 року свідчать саме про відсутність такої інформації у Державній фіскальній службі України, а не про відсутність доходів у ОСОБА_1 за вказаний період часу.

Констатація заявницею скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Отже, ОСОБА_1 не усунула недоліків апеляційної скарги в зазначеній частині, оскільки не надала до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, або доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за 2022 рік.

Щодо виконання вимог ухвали суду від 25.04.2023 в частині обґрунтування скаржницею поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд встановив наступне.

Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження позивачка в клопотанні про усунення недоліків апеляційної скарги покликається на свій похилий вік, догляд за пристарілими батьками чоловіка, постковідний синдром та військовий стан. Проте, як вже було відмічено, на вказані обставини скаржниця посилалась також в апеляційній скарзі, дані обставини оцінені судом та підстави їх відхилення наведені в ухвалі суду від 25.04.2023. Інших мотивів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не зазначила. Поряд з цим долучені позивачкою до клопотання докази, як-то договір дарування квартири та довідки сімейного лікаря не вказують на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки, по-перше, з долучених довідок слідує, що ОСОБА_1 перебувала на огляді лікаря/лікуванні в 2021 та 2022 роках, тоді як оскаржуване рішення датоване 13.02.2023, по-друге, договір дарування квартири укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до клопотання не долучено доказів стосовно того, яке відношення до вказаних осіб має скаржниця.

Апеляційний суд вказує на те, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

- це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

- це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

- ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Разом з цим, доводи наведені скаржницею в обґрунтування порушеної в апеляційній скарзі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження причини (введення в державі військового стану, відключення електроенергії, похилий вік скаржниці та догляд за пристарілими батьками) не можна вважати поважними, оскільки пропуск такого строку безпосередньо залежав від суб`єктивної волі та поведінки скаржниці.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Таким чином проаналізувавши клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що позивачкою не виконано вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у встановлений судом строк. Отже, ОСОБА_1 апеляційну скаргу у відповідність до вимог чинного процесуального законодавства не приведено, позаяк не наведено інших мотивів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, як і не надано доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за 2022 рік.

Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього кодексу.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).

Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Про вказані наслідки ОСОБА_1 була повідомлена ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 про залишення без руху поданої апеляційної скарги.

Враховуючи те, що апелянтом у встановлений судом апеляційної інстанції строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 25.04.2023, зокрема, не подано до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 13.02.2023 у справі №925/286/22, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.02.2023 у справі №925/286/22.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

3. Скаржникові надіслати копію даної ухвали та оригінал апеляційної скарги з доданими документами.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня її складення.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко