Ухвала

від 24.05.2023 по справі 925/286/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"24" травня 2023 р. Справа№ 925/286/22

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Шапран В.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023

у справі №925/286/22 (суддя - Довгань К.І.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Демократичне об`єднання майбутнього+"

про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів, визнання неправомірною бездіяльності.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Демократичне об`єднання майбутнього+", у якому просила:

- визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів відповідача від 13.03.2016, оформлені протоколом №1;

- визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів відповідача від 04.12.2016, оформлені протоколом №2;

- визнати недійсним статут відповідача у редакції від 13.03.2016 та скасувати його реєстрацію;

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу, як співвласнику і члену ревізійної комісії, фінансових, первинних бухгалтерських і податкових документів на перевірку протягом 2016-2022 років і не відновлення втрачених документів юридичною особою.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем під час скликання і проведення зборів співвласників багатоквартирного будинку від 13.03.2016 та 04.12.2016 не було дотримано вимог статуту ОСББ в редакції 2012 року, збори проведені без участі співвласників, оголошення про збори з зазначенням порядку денного не було надіслано належним чином, а рішення, зазначені у протоколі №1 від 13.03.2016 та протоколі №2 від 04.12.2016, винесені з порушенням чинного законодавства. У зв`язку з цим позивач також просила визнати недійсним статут ОСББ в редакції від 13.03.2016 та скасувати реєстрацію змін, визнати неправомірною бездіяльність ОСББ в ненаданні їй як співвласнику, документів господарської діяльності ОСББ.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.02.2023 (повне рішення складено 28.02.2023) у справі №925/286/22 в задоволені позову відмовлено повністю.

15.02.2023 до Господарського суду Черкаської області надійшло клопотання представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Демократичне об`єднання майбутнього+) адвоката Давигора С. про розподіл судових витрат понесених нею на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023 у справі №925/286/22 клопотання представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Демократичне об`єднання майбутнього+ адвоката Давигора С. про розподіл судових витрат задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.02.2023 ОСОБА_1 30.03.2023 засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу, згідно якої просила скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Також у тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на підставі ч. 2 ст. 256 ГПК України та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 апеляційну скаргу у справі №925/286/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 витребувано матеріали справи №925/286/22 з суду першої інстанції, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкладено до надходження матеріалів справи до апеляційного суду.

19.04.2023 матеріали справи №925/286/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.02.2023 залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам ч. ч. 2 та 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надано позивачці строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

12.05.2023 (подано через засоби поштового зв`язку 10.05.2023) до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі №925/286/22, а також «виправлена» апеляційна скарга, подана за твердженням останньої, на виконання вимог ухвали суду від 25.04.2023.

У вказаній апеляційній скарзі, окрім оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 13.02.2023 позивачка також виклала вимоги про скасування додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023 у справі №925/286/22. Крім того у тексті апеляційної скарги скаржницею викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Колегія суддів відмічає, що згідно ч. 1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. Однак, як зазначено вище, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.02.2023 подана з порушенням строків на апеляційне оскарження.

Таким чином, враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.02.2023 у справі №925/286/22 подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, та беручи до уваги, що суд апеляційної інстанції не вимагав від скаржниці подання «виправленої» апеляційної скарги (ухвалою суду від 25.04.2023 запропоновано позивачці надати суду заяву про поновлення строку з іншими мотивами на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також або сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, або надати докази на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за 2022 рік), судом розцінено подану «виправлену» апеляційну скаргу, як апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023, оскільки по своїй суті доводи скаржниці щодо оскарження основного рішення суду першої інстанції, наведені в «виправленій» апеляційній скарзі, ідентичні доводам наведеним в апеляційній скарзі поданій ОСОБА_1 30.03.2023 (яка перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції). При цьому, оскільки на розгляді суду апеляційної інстанції перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2023 у даній справі, розгляд «доповненої» апеляційної скарги позивачки лише в контексті оскарження додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023 не порушує прав останньої на доступ до суду.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 22.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023 у справі №925/286/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.02.2023 у справі №925/286/22.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023 та додані до неї документи, суддя-доповідач встановив, що наведена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, оскільки у даному випадку оскаржується додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023, заявниця мала подати апеляційну скаргу у строк до 19.04.2023 включно. Натомість, дану апеляційну скаргу подано 10.05.2023, тобто з пропуском строку.

Як було зазначено, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження додатковго рішення суду, у зв`язку з наявністю поважних причин, що полягають у наступному:

- оскаржуване додаткове рішення отримано скаржницею 03.04.2023;

- Кабінет Міністрів України продовжив на всій території України дію карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) до 30.04.2023, позивачка перехворіла коронавірусною хворобою;

- з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан;

- позивачка є особою похилого віку (пенсіонером).

Відтак, на переконання скаржниці, строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, враховуючи обмеження військового стану, віялові відключення світла, карантинні обмеження та зважаючи на вік заявниці.

Проте, апеляційний суд вважає доводи позивачки стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Таким чином, оскільки у даному випадку повний текст додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023 отримано скаржницею 03.04.2023, про що свідчить відмітка про отримання на зворотній стороні додатковго рішення суду, заявниця мала подати апеляційну скаргу у строк до 24.04.2023 включно (з урахуванням вихідних днів). Разом з цим, дану апеляційну скаргу подано лише 10.05.2023, тобто з пропуском процесуального строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (ч. 3 ст. 256 ГПК України).

Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами або особами, які не брала участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки у справі, процесуальних дій.

У той же час, суд апеляційної істанції звертає увагу, що з урахуванням приписів ст. 42 ГПК України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на апеляційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, особа, зацікавлена у її поданні, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Поряд з цим, суд вважає неповажними наведені ОСОБА_1 причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження у цій справі, оскільки оцінивши указані фактори крізь призму поважності причин пропуску скаржницею процесуальних строків звернення до суду, за результатом розгляду порушеного позивачкою клопотання про поновлення пропущеного строку, судом не встановлено обставин, що перешкоджали останній вчасно звернутись до суду із апеляційною скаргою.

Зокрема, покликання скаржниці на процесуальні складнощі, спричинені коронавірусною хворобою в контексті поважності причин пропуску процесуального строку в межах цієї справи, Північний апеляційний господарський суд вважає безпідставними.

Так, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень якого встановлено, зокрема, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Одночасно, пунктом 1 зазначеного Закону пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Проте, запроваджений цим Законом механізм поновлення строку може бути реалізований виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії була пов`язана з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд констатує, що мотиви клопотання апелянта про поновлення процесуального строку (як і матеріали цієї справи в цілому) не містить доводів та обґрунтувань, підтверджених належними доказами щодо хвороби позивачки в період строку на апеляційне оскарження на коронавірусну інфекцію (COVID-19) та перебування її на самоізоляції, щоб могло спричинити неможливість подання відповідної скарги у процесуальний строк. Долучені позивачкою до апеляційної скарги довідки сімейного лікаря не вказують на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки з долучених довідок слідує, що ОСОБА_1 перебувала на огляді лікаря/лікуванні в 2021 та 2022 роках, тоді як оскаржуване додаткове рішення датоване 30.03.2023, що в свою чергу виключає можливість стверджувати, що строк на апеляційне оскарження пропущено з підстав хвороби скаржниці на коронавірус.

Поряд із цим, ГПК України передбачає можливість подання апеляційної скарги до господарського суду як у письмовій, так і в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. До того ж, позивачка не була позбавлена можливості звернутися за правовою допомогою з метою захисту її порушених прав у суді.

Стосовно аргументів скаржниці у спірному питанні, які пов`язані із введенням в країні воєнного стану, суд зазначає про таке.

Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022 від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022. Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто, останній триває й досі.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Північний апеляційний господарський суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Окрім того, надаючи оцінку доводам скаржниці, суд вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до ГПК України не вносились.

Тож, і у цьому контексті, введення в країні воєнного стану не може слугувати поважною причиною пропуску скаржницею процесуального строку крізь призму фактичних обставин цієї справи.

При цьому поновлення судом строку на апеляційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.

Щодо посилань позивачки на віялові відключення електропостачання, що унеможливлювало, на переконання останньої, своєчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою, суд зауважує, що вказані обставини не носили постійного, безперервного характеру. Тоді як позивачкою не надано доказів відсутності електроенергії такої тривалості (протягом декількох днів або ж тижнів), щоб це завадило подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

Також суд враховує, що вік скаржниці не може розцінюватися судом як обставина поважності причин пропуску процесуального строку, позаяк учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки, якими повинні добросовісно користуватися.

Отже, наведені позивачкою обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а свідчать про те, що цей строк був пропущений через відсутність зусиль ОСОБА_1 і належної старанності, особливо з огляду на її реальну обізнаність про наявність спірного рішення (копію додаткового рішення отримано скаржницею 03.04.2023).

Суд наголошує, що звернення до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями ГПК України.

Положеннями 43 ГПК України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

З огляду на вищевикладене, наведені апелянтом в обґрунтування порушеної в апеляційній скарзі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження причини (введення в державі військового стану, відключення електроенергії, похилий вік скаржниці та догляд за пристарілими батьками) не можна вважати поважними, оскільки пропуск такого строку безпосередньо залежав від суб`єктивної волі та поведінки скаржниці.

Клопотання скаржниці щодо звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з даною апеляційною скаргою не розглядається судом, оскільки позивачкою, оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, тоді як сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України «Про судовий збір» не передбачена.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023 у справі №925/286/22 підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстав необґрунтованості заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Позивачці слід дотриматися зазначених в цій ухвалі вказівок і надати суду заяву про поновлення строку з іншими мотивами на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Одночасно суд звертає увагу скаржниці, що відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього кодексу.

У свою чергу згідно частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою

Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями 234, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023 у справі №925/286/22 залишити без руху, надавши скаржниці строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

2. Попередити ОСОБА_1 , що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків стосовно подання заяви про поновлення строку - у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Шапран