Постанова

від 01.05.2023 по справі 922/1026/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/1026/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

та представників учасників справи:

від позивача Сліпченко Ю.А.; від відповідача Власенко В.І.(адвокат); від відповідача - Тимченко М.В. (директор);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Кисівське, с.Дмитрівка Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року у справі №922/1026/22,

за позовом - Приватного підприємства Компанія Кас-Трейд, м.Полтава,

до - Приватного сільськогосподарського підприємства Кисівське, с.Дмитрівка Харківської області,

про - стягнення 2.310.001,38 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Компанія Кас-Трейд" (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Кисівське" (далі-Відповідач) про стягнення з Відповідача суми попередньої оплати у розмірі 2 310 001,38 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року у справі №922/1026/22 вищезазначені позовні вимоги задоволені. Судові витрати у розмірі 34 605,02 грн судового збору та 15 000,00 грн витрат на правову допомогу, віднесено на Відповідача.

Відповідач з вищезазначеним судовим рішенням не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за змістом якої просив рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року у справі №922/1026/22 скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідачем зазначено наступне:

- Позивач не виконав свої зобов`язання з вивезення товару за договором поставки №230201К від 23 лютого 2022 року, як протягом встановленого в договорі строку, так і в подальшому, а спірний товар продовжує залишатися у Відповідача на складі;

- твердження щодо порушення Відповідачем умов пункту 3.4. Договору у вигляді неповідомлення Позивача про готовність товару до відвантаження є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки лише після такого повідомлення за допомогою телефону та електронної пошти ще 23 лютого 2022 року про наявність товару та його готовність до передачі Позивач оплатив товар;

- умовами спірного Договору письмової форми повідомлення про готовність товару до відвантаження не передбачено, а між сторонами мають місце сформовані ділові відносини та стала практика з приводу поставки кукурудзи за аналогічними договорами;

- Відповідач був готовий відвантажити та таким чином передати товар Позивачу ще 24.02.2022 року, і лише на прохання останнього Відповідач погодився на відтермінування дати відвантаження товару;

- матеріали справи не містять жодних листів претензій з приводу неотримання повідомлення про можливість забрати товар Позивачем, а листування між сторонами здійснювалося виключно з ініціативи Відповідача щодо необхідності вивезення товару;

- судом першої інстанції на надано правової оцінки доказам на підтвердження повідомлення Позивача про наявність товару та можливості його відвантаження;

- обставина щодо наявності у Відповідача товару на час поставки товару за спірним Договором та можливість його вивезення Позивачем а ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи по суті у суді першої інстанції не заперечувалася останнім, тому доказів на підтвердження означеної обставини Відповідачем не надавалося;

- посилання суду першої інстанції на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №331/5054/15-ц є помилковими, так як в даній справі Відповідач не відмовлявся передати спірний товар Позивачу;

- суд першої інстанції безпідставно застосував в даній спірній ситуації приписи частини 2 статті 693 ЦК України, так як Відповідач не порушував умови укладеного між сторонами Договору, товар чекає на відвантаження Позивачу навіть на даний час.

Для розгляду означеної справи згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2022 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 року вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху. Зобов`язано скаржника усунути допущені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме сплатити (доплатити) судовий збір у розмірі 67,19 грн. та надати до суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.

На електронну адресу Східного апеляційного господарського суду 16.01.2023 року від скаржника надійшов лист (засвідчений електронним цифровим підписом; у межах визначеного судом строку), до якого, на виконання вимог ухвали від 26.12.2022 року, додано платіжну інструкцію №1638 про доплату судового збору на суму 67,19 грн.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Черноти Л.Ф., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 19.01.2023 року, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 року у справі №922/1026/22, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення, встановлено строк учасникам справи для надання заяв та клопотань, а також відзиву на апеляційну скаргу з доказами їх (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи та призначену справу до розгляду на 07 березня 2023 року.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 09.02.2023 року від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Відповідача, за змістом якого Позивач заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив суд оспорюване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивачем, зокрема, зазначено, що в порушення вимог ч. 3 ст. 664 ЦК України, пункту 3.4. Договору поставки Відповідач не повідомляв Позивача про готовність товару до передачі у власність (розпорядження) Позивача в обумовленому місці в термін не пізніше, ніж за три дні до моменту поставки, тобто до 28 лютого 2022 року.

До Східного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» 16.02.2023 року від Приватного підприємства Компанія Кас-Трейд надійшло клопотання про участь представника адвоката Сліпченка Юрія Анатолійовича у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2023 року вищезазначене клопотання задоволено та зазначено, що судове засідання у справі №922/1026/22, призначене на 07.03.2023 року о 14:15 год., буде проведено за участю представника Позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 року у зв`язку з звільненням у відставку головуючого судді Зубченко І.В. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стойка О.В., суддя - Істоміна О.А., суддя - Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2023 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу Відповідача на означене судове рішення та призначено розгляд справи №922/1026/22 на 03.04.2023 року.

До Східного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» 23.03.2023 року від Позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання призначеного на 03.04.2023 року о 10:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 03.04.2023 року від Відповідача надійшло клопотання про дослідження доказів, а саме: Журналу реєстрації вхідних / вихідних телефонограм Відповідача, листування сторін через електронну пошту, показання свідків директора та бухгалтера Відповідача з метою підтвердження повідомлення Позивача про готовність товару в необхідній кількості. Обґрунтування неможливості подання означених доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від Відповідача клопотання не містить.

Позивач в судовому засіданні 03.04.2023 року проти задоволення вищезазначеного клопотання заперечував за мотивів неналежності означених доказів та необґрунтованості причин їх неподання Відповідачем до суду першої інстанції.

Ухвалою колегії суддів від 03.04.2023 року занесеною до протоколу судового засідання у справі №922/1026/22 оголошено перерву до 01.05.2023 року о 13:30 год та зобов`язано Відповідача надати письмове обґрунтування підстав неможливості подання вищезазначених доказів до суду першої інстанції.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 11.04.2023 року від Позивача надійшла заява щодо клопотання Відповідача про витребування та дослідження доказів, за змістом якої Позивач просив суд відхилити клопотання про дослідження документів, а саме Журналу реєстрації вхідних / вихідних телефонограм Відповідача, оскільки цей доказ не є належним. Крім того, на думку Позивача означений документ не поданий Відповідачем вчасно до суду першої інстанції без належного на те обґрунтування.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 13.04.2023 року від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи Журналу реєстрації вхідних / вихідних телефонограм Відповідача, листування сторін через електронну пошту, листування працівниці Відповідача Глушко Л.М. з ПрАТ Vodafone Україна, відповідь на адвокатський запит від ПрАТ Vodafone Україна. В обґрунтування означеного клопотання покладено той факт, що показання надані директором та бухгалтером Відповідача судом першої інстанції не були досліджені, не оспорювалися Позивачем, під сумнів не ставилися, клопотання про допит у суді вказаних свідків під час розгляду справи по суті у суді першої інстанції не порушувалося.

До Східного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» 19.04.2023 року від Позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання призначеного на 01.05.2023 року о 12:30 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 28.04.2023 року від Відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та поновлення строку на подання письмових доказів за мотивами нез`ясування судом обставин наявності у Відповідача товару та готовності його до відвантаження Позивачу про що було відомо останньому, а також через введення 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану, який неодноразово продовжувався, місто Харків та Харківська область на час слухання означеної справи перебували під інтенсивними ракетними обстрілами, населені пункти знаходилися без світла, крім зазначених доказів у клопотанні від 13.04.2023 року, Відповідач просив суд долучити до матеріалів справи роздруківку листування бухгалтера Відповідача Глушко Л.М. з директором Позивача у телефонному режимі через дзвінки та повідомлення.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав заявлене ним клопотання, надав пояснення та доводи, аналогічні раніше викладеним, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а оспорюване рішення скасувати та ухвали нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник Позивача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу Відповідача залишити без задоволення, а оспорюване рішення господарського суду - без змін. Також заперечував проти задоволення клопотання Відповідача про долучення документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні клопотання Відповідача про долучення документів до матеріалів справи колегією суддів задоволено з огляду на переконливі доводи щодо інтенсивного обстрілу Харківської області в період розгляду справи в суді першої інстанції, що зумовило явні перешкоди в організації документообігу та реалізації процесуальних прав Відповідача, який не є ініціатором звернення до суду, а отже й не мав можливості підготуватися заздалегідь, поновлено Відповідачу строк на подання додаткових письмових доказів у справі №922/1026/22 та долучено додані до клопотання докази до матеріалів справи. Відповідна ухвала занесена до протоколу судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням суду в межах даної справи встановлені та сторонами не заперечуються наступні обставини:

- укладення між сторонами 23.02.2022 року Договору поставки №230201К (далі- Договір), відповідно до мов якого Відповідач зобов`язувався передати у власність Позивача кукурудзу (товар), а останній - прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим Договором .

- виставлення Відповідачем Позивачу на виконання Договору рахунку-фактуру №4/02 від 23.02.2022 року на суму 2 310 001,38 грн, та оплата його того ж дня Позивачем за платіжним дорученням № 149 від 23.02.2022 року.

- надіслання Відповідачем Позивачу листа № 24 від 03.06.2022 року щодо необхідності в найкоротший термін виконати зобов`язання щодо вивезення товару на умовах Договору;

- надіслання Позивачем Відповідачу листа від 03.06.2022 року за вих. №14 та вимогу про повернення попередньої оплати у зв`язку з простроченням поставки товару.

В обґрунтування позовних вимог про повернення суми попередньої оплати, Позивачем зазначено, що у порушення пункту 3.4. Договору Відповідач не виконав обов`язку щодо поставки товару у передбачений Договором строк, оскільки не повідомив в письмовому вигляді Позивача про готовність товару до передачі у власність (розпорядження) останнього в обумовленому місці в термін не пізніше, ніж за три дні до моменту поставки, тобто до 28.02.2022 року, у звязку з чим Позивач скористався своїм правом вимоги щодо повернення попередньої оплати.

В суді першої інстанції Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що ще до укладення спірного Договору сторони мали сформовані ділові відносини з аналогічних договорів, які не передбачали письмового повідомлення покупця, а таке повідомлення про готовність товару для відвантаження відбувалось усно, і вже після цього здійснювалось перерахування коштів та вивезення Позивачем товару.

Відповідач наполягав, що Позивача за допомогою телефону та електронної пошти було повідомлено про наявність товару та готовність його до відвантаження, після чого Позивач оплатив товар 23.02.2022, але 24.02.2022 року не зміг його вивезти через початок воєнних дій, в результаті чого директор Позивача просив відтермінувати дату відвантаження товару, який так й не вивіз.

Відповідачем зауважено, що не дивлячись на початок війни, він був готовий передати товар Позивачеві, неодноразово на прохання останнього узгоджував перенесення дати відвантаження товару, на даний час вимушений зберігати придбаний Позивачем товар. Так, починаючи з березня 2022 року між сторонами велися перемовини щодо вивезенню товару зі складу Відповідача, однак вже у відповіді на письмове звернення в червні 2022 року Позивач повідомив про відмову вивозити товар за надуманим приводом, оскільки з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну ціна на кукурудзи значно знизилась, тому він намагається в такий спосіб запобігти збиткам, вимагаючи повернення коштів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив про недоведеність Відповідачем факту готовності товару до відвантаження Позивачу та повідомлення його про це, отже суд дійшов висновку про порушення Відповідачем свого обов`язку з поставки товару у передбачений Договором строк. Також господарський суд відхилив доводи Відповідача щодо порушення Позивачем свого обов`язку з самовивозу товару з мотивів їх необґрунтованості, оскільки жодного доказу існування товару як станом на термін поставки товару за договором, так і на час розгляду даної справи (до дня винесення рішення судом) матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів не погоджується з означеними висновками господарського суду, а доводи апеляційної скарги вважає обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки товару, факт укладення спірного договору сторонами не оспорюється.

Відповідно до статті 265 ГК України одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить ст. 712 ЦК України, відповідно ч. 2 якої визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Вчинення сторонами 23.02.2022 року дій, що направлені на виконання Договору, а саме- виставлення Відповідачем рахунку на оплату партії товару та її оплата Позивачем на виконання Договору на суму 2 310 001,38 грн - підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є виконання Відповідачем обов`язку постачальнику передати товар, внаслідок чого в червні 2022 року Позивач вимагав повернення попередньої оплати на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Сторонами в Договорі узгоджено, що загальна кількість товару, що поставляється за цим договором, складає 300 (триста) тон +/-10%, з ціною за 1 (одну) тонну товару - 6754,39 грн. без ПДВ та ПДВ 14% - 945,61 грн (п.п.2.1,4.1 Договору)

Відповідно до п.п. 4.4, 4.5 Договору, оплата товару Покупцем здійснюється на підставі рахунку-фактури виписаного постачальником, в розмірі 100% вартості кожної окремої партії товару протягом 3 банківських днів з моменту передачі товару покупцю у повному обсязі даної партії, але покупець мас право достроково сплатити постачальнику вартість товару.

За умовами поставки товару (п.п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору), вона здійснюється партіями в узгоджені сторонами терміни на умовах DAP (Інкотермс 2020), адреса Харківська обл., Богодухівський район, село Кисівка склад продавця. Товар передається виключно в присутності представника покупця. Товар поставляється партіями. Постачальник зобов`язаний особисто виконати умови щодо передачі товару покупцю (крім випадків, якщо інше не заявлено в письмовій формі Покупцем).

Відповідно до п. 3.4. Договору постачальник зобов`язаний повідомити покупця про готовність товару до передачі у власність (розпорядження) останнього в обумовленому місці в термін не пізніше, ніж за три дні до моменту поставки, що визначена цим договором (або специфікаціями).

Згідно з п. 3.5. Договору остаточний термін поставки товару визначається 28 лютого 2022 року. Термін поставки може бути змінений за угодою сторін.

Пунктом 3.10 Договору закріплено, що покупець мас право відмовитись від простроченого до поставки товару.

Отже, за змістом зазначених норм Договору, Відповідач зобов`язався повідомити Позивача про готовність товару до передачі у власність (розпорядження) останнього в обумовленому місці за три дні до моменту поставки, а Позивач мав вивезти товар зі складу Відповідача за зазначеної адресою у строк до 28.02.2022 рок.

При цьому, а ні спосіб повідомлення, а ні спосіб вивезення, умовами Договору не передбачені.

Вимогами ст. 664 ЦК України встановлений момент виконання обов`язку продавця щодо передання товару: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Також вимогами ч. 1 ст. 665 ЦК України передбачений наслідок відмови продавця передати проданий товар покупцеві у вигляді права останнього відмовитися від договору купівлі- продажу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, а також послідуючих заяв по суті справи, Відповідачем підтверджувалася, а Позивачем не оспорювалася обставина готовності спірного товару до передання покупцю на складі продавця за визначеною в Договорі адресою.

Разом з тим, Позивачем стверджувалося про недоведеність Відповідачем обставин повідомлення Позивача про готовність товару до відвантаження, а саме - відсутність доказів письмового повідомлення, тоді як Відповідач наполягав на такому повідомленні за допомогою телефонного та електронного зв`язку, посилаючись на факт оплати виставленого рахунку та наявність сталої практики виконання ідентичних за змістом договорів від 12.01.22 року за №120101, від 25.01.2022 за №250101, від 08.02.22 за №80201та від 15.02.22 за №150205.

Позивач наведені Відповідачем обставини жодним чином не коментував, зазначаючи про неналежність цих договорів до предмету спору.

Суд першої інстанції в рішенні констатував відсутність жодних доказів, того що товар готовий до відвантаження Позивачу у належному місці, а також того, що Позивач повідомлений про це, одночасно посилаючись на відсутність доказів виконання зобов`язання з поставки товару за спірним Договором, зокрема видаткових накладних, підписаних обома сторонами.

У своєму висновку суд спирався на висновок Верховного Суду в постанові від 09.10.2018 року у справі № 906/1176/17, в якій зазначено, що частина перша статті 664 ЦК України у сукупності з умовами поставки ЕХW Інкотермс 2010 передбачають обов`язок продавця протягом строку, встановленого договором для здійснення поставки, повідомити покупця про готовність товару до відвантаження та обов`язок покупця прийняти даний товар.

При цьому доводи Відповідача щодо повідомлення Позивача в іншій спосіб та наявність сталих відносин між сторонами з приводу виконання ідентичних договорів - не знайшли оцінки суду в мотивувальній частині рішення.

Доводи Відповідача про те, що саме Позивач не вчиняв дій щодо самовивозу товару суд першої інстанції вважав необґрунтованими через ненадання доказу існування товару як станом на термін поставки товару за договором, так і на час розгляду даної справи, хоча така обставина самим Позивачем не заперечувалася.

Решта змісту мотивувальної частини суду першої інстанції зводиться до обґрунтування наслідків невиконання обов`язку поставити товар з боку Відповідача, внаслідок чого суд дійшов висновку про фактичне визнання Відповідачем позовних вимог через підтвердження відсутності факту поставки та повернення попередньої оплати.

Зазначені висновки судова колегія вважає необґрунтованими та передчасними за наступних підстав.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами ст. 79 ГПК України передбачено, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, одним із доводів апеляційної скарги Відповідача є те, що останній належним чином виконував умови Договору, а саме вимоги встановлені пунктом 3.4 щодо належного повідомлення Позивача про готовність товару до поставки (відвантаженню).

Відповідачем на підтвердження своїх заперечень надані письмові пояснення директора та бухгалтера щодо обставин повідомлення керівника Позивача про готовність товару до передачі у власність (розпорядження) ще з 23.02.2022 року, внаслідок чого такий товар був оплачений за виставленим рахунком.

Такої обставини Позивач не заперечив, судом вона не досліджувалася.

Крім того, за змістом умов Договору, що був укладений 23.02.2022 року, кінцевий строком поставки товару є 28.02.2022 року, отже письмове повідомлення на паперовому носії з урахуванням поштового пробігу за межі області з дотриманням триденного строку до моменту поставки не є можливим, з відповідними доводами Відповідача судова колегія погоджується.

За змістом п.3.8 Договору рахунок на оплату партії товару мав бути наданий в момент передачі товару, отже факт надання рахунку Відповідачем та оплата його Позивачем 23.02.2022 року, ймовірно підтверджує доводи Відповідача щодо узгодження дати вивезення товару наступного дня та невиконання його Позивачем через початок бойових дій, а отже підтверджує вищенаведені доводи Відповідача щодо виконання ним спірного обов`язку за Договором.

В матеріалах справи наявні надані Відповідачем до суду першої інстанції копії договорів від 12.01.2022 року за №120101, від 25.01.2022 року за №250101, від 08.02.2022 року за №80201 та від 15.02.2022 року за №150205, які є ідентичні спірному Договору за умовами та аналогічні за предметом купівлі-продажу, вони підтверджують доводи Відповідача щодо наявності між сторонами сталих правовідносин щодо обставин, які оспорюються в межах даної справи.

Будь-яких доводів на заперечення заявлених обставин Позивач не навів, доказів іншого, ніж заявленого Відповідачем порядку їх виконання, зокрема, щодо повідомлення про готовність товару до відвантаження, ним не заявлено.

Щодо наявності товару за Договором у Відповідача на узгоджений в Договорі період з 23.02.2022 по 28.02.2022 року, то судова колгеія бере до уваги обставини, що Відповідач є сільскогосподарським підприємством з основним видом діяльності-вирощування зернових культур (крім риса), бобових культур і насіння олійних культур, тобто він є виробником зазначеного товару, що також поставлявся у цей же період в межах вищенаведених договорів.

Також судова колегія бере до уваги, що вимогу про повернення попередньої оплати Позивач заявив лише після отримання листа Відповідача в червні 2022 року з вимогою щодо вивезення товару, тобто більш ніж через три місяці після закінчення строку, зазначеного в Договорі.

До зазначеного моменту Позивач ніяким чином не демонстрував свою зацікавленість у виконанні умов Договору, жодної спроби отримати вже оплачений товар не здійснив, про наявність таких обставин не заявив, обґрунтовуючи вимогу щодо повернення попередньої оплати лише відсутністю доказів письмового повідомлення з боку Відповідача.

Також на підтвердження належного виконання ним умов спірного Договору, Відповідачем надано до суду апеляційної інстанції наступні документи, зокрема: Журнал реєстрації вхідних/вихідних телефонограм Відповідача; листування сторін через електронну пошту; листування Глушко Л.М. з директором Позивача у телефонному режимі через SMS повідомлення.

Судова колегія не бере до уваги у якості належного доказу Журнал реєстрації вхідних / вихідних телефонограм Відповідача, оскільки він є внутрішнім документом самого Відповідача, складений виключно останнім.

Разом з тим, надані Відповідачем в апеляційної інстанції роздруківки листування за допомогою електронної пошти та в мессенджері Viber, з яких відслідковуються повідомлення між сторонами щодо виконання попередніх договорів, а також повідомлення працівником Відповідача керівника Позивача 23.02.2022 року щодо очікування транспортних засобів для відвантаження товару.

Оскільки щодо зазначених обставин Позивачем не було надано заперечень, він обмежився лише незгодою з долученням зазначених доказів з процесуальних мотивів, судова колегія не вважала за доцільне досліджувати питання щодо телефонних переговорів між сторонами у спірний період за клопотанням представника Відповідача.

На підставі викладеного судова колегія приходить до висновку про виконання Відповідачем пункту 3.4. Договору щодо належного повідомлення Позивача про готовність товару до передачі у власність (розпорядження) останнього в обумовленому місці в термін не пізніше, ніж за три дні до моменту поставки, що визначений Договором.

Посилання Позивача не те, що Відповідач повинен був повідомити його в письмовій формі на паперовому носії про готовність товару до передачі, колегією суддів не приймаються до уваги, так як така вимога умовами спірного Договору не передбачена.

За таких підстав судова колегія вважає, що обставина вчасного повідомлення Відповідачем Позивача щодо готовності до відвантаження товару за Договором до відвантаження 23.02.2022 року є доведеною, оскільки надані Відповідачем на її підтвердження докази є більш вірогідними, доводи послідовними та обґрунтованими, ніж лише твердження Позивача про відсутність доказів письмової форми такого повідомлення.

Статтею 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

За наведених підстав судова колегія констатує відсутність порушення Відповідачем свого обов`язку щодо поставки товару, оскільки саме Позивач не вчинив дій по його отриманню відповідно до умов Договору, отже підстави до застосування наслідків ч. 2 ст.693 ЦК України, які Позивач поклав в основу вимог про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 2 310 001,38 грн - відсутні, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Інших підстав до повернення означеної суми та будь - яких інших порушень Відповідачем умов спірного Договору Позивачем в позовній заяві не зазначено.

За таких підстав рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року у справі №922/1026/22 про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Відповідача суми попередньої оплати у розмірі 2 310 001,38 грн підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

У справі слід прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Компанія Кас-Трейд, м.Полтава до Приватного сільськогосподарського підприємства Кисівське, с.Дмитрівка Харківської області про стягнення 2 310 001,38 грн.

На підставі вимог ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені в суді першої та апеляційної інстанції слід покласти на Позивача, відшкодувавши за рахунок останнього суму сплаченого Відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 51 975,03 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Кисівське, с.Дмитрівка Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року у справі №922/1026/22 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року у справі №922/1026/22 про задоволення позовних вимог скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Компанія Кас-Трейд, м.Полтава до Приватного сільськогосподарського підприємства Кисівське, с.Дмитрівка Харківської області про стягнення 2 310 001,38 грн відмовити.

Судові витрати за подання позовної заяви до суду першої інстанції, віднести на Приватне підприємство Компанія Кас-Трейд, м.Полтава.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Приватне підприємство Компанія Кас-Трейд, м.Полтава.

Стягнути з Приватного підприємства "Компанія Кас-Трейд" (36003, м. Полтава, вул. Дмитра Коряка. буд.3, кімн. 417, код ЄДРПОУ 36274526) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Кисівське" (62114, Харківська обл., с. Дмитрївка. вул. Дідоренка, 33, код ЄДРПОУ 35328884) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 51 975,03 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 01.05.2023 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови, але через обставини запровадження воєнного стану, фізичної небезпеки для звичайного функціонування Східного апеляційного господарського суду та перебування члена судової колегії у відпустці, повний текст постанови складено та підписано 22.05.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков