Рішення

від 23.05.2023 по справі 910/12839/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

23.05.2023Справа № 910/12839/22Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/12839/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (код 41427817, 04070, м. Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 25 Б, офіс 5; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» (код 22928085; 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1, електронна пошта: office@dovzhenkocentre.org )

про стягнення заборгованості 2 017 929,10 грн,

за участю представників:

позивача: Невструєв Л.Б.; відповідача: Шевель І.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення заборгованості у розмірі 1 634 745,28 грн за договором від 31.12.2021 №31/12/2021 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) з додатками та додатковою угодою від 14.10.2022 №1; за прострочення грошового зобов`язання заявлено до стягнення 36 806,21 грн 3% річних і 346 377,61 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/12839/22; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.12.2022.

14.12.2022 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Підготовче засідання 20.12.2022 було відкладено на 24.01.2023, у зв`язку з неявкою представників сторін.

Підготовче засідання 24.01.2023 було відкладено на 21.02.2023, у зв`язку з неявкою представника позивача.

31.01.2023 позивач надіслав суду заяву про зміну адреси Товариства.

16.02.2023 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача Невструєва Леоніда про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».

Підготовче засідання 21.02.2023 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 надано можливість представнику позивача - адвокату Невструєву Леоніду брати участь в засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2023 було повідомлено сторони про призначення підготовчого засідання на 16.03.2023.

15.03.2023 відповідач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи довідки банку про зарахування коштів за Договором.

У підготовчому засіданні 16.03.2023 було оголошено перерву до 18.04.2023.

24.03.2023 позивач подав суду письмові пояснення.

Суд протокольної ухвалою від 18.04.2023 постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 23.05.2023.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 23.05.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.12.2021 Товариством (постачальник) і Підприємством (споживач) укладено Договір, за умовами якого:

- за Договором постачальник продає електричну енергію (електрична енергія за кодом ДК 021:2015: 09310000-5) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії в порядку та на умовах Договору. Кількість товару визначена у специфікації товару, яка є додатком 2 до Д (пункт 2.1);

- обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (пункт 2.2);

- строк (термін) поставки товару: з 01.01.2022 до 02.08.2022 (включно) [пункт 3.1. Договору з урахуванням додаткової угоди від 14.10.2022 №1);

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем специфікацією, яка є додатком 2 до Договору. Ціна за одиницю електроенергії включає в себе тариф на передачу електричної енергії та тариф на диспетчерське обслуговування, інші витрати, згідно діючих нормативних документів НКРЕКП (пункт 5.1);

- спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в специфікації постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (пункт 5.2);

- ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за Договором, у тому числі у разі її зміни(пункт 5.4);

- розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (пункт 5.5);

- приймання-передача електричної енергії, поставленої постачальником та прийнятої споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання сторонами щомісячних актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Споживач протягом 7 (семи) робочих днів з дати отримання рахунка та акта прийняття-передачі розглядає їх, підписує та направляє постачальнику один підписаний примірник акта прийняття-передачі або направляє в цей же строк постачальнику мотивовану відмову від підписання (пункт 5.6);

- оплата фактично спожитої електричної енергії в розрахунковому місяці здійснюється споживачем до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця наступного за розрахунковим місяцем, на підставі отриманого споживачем оригіналу належним чином оформленого рахунку від постачальника та підписаного сторонами акта прийняття-передачі. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (пункт 5.8);

- обсяг споживання електричної енергії по об`єкту споживання споживача визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання електричної енергії споживачем здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 (із змінами) та інших нормативно-правових актів України. Якщо споживач не здійснив оплату за Договором у передбачені Договором строки, крім випадків визначених Договором або не допустив представників постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу за умови попередження споживача не пізніше ніж за 20 (двадцять) робочих днів до дня відключення (пункт 5.9);

- у разі виникнення у споживача заборгованості за електричну енергію за Договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність (обмежену платоспроможність) споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за Договором. У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному Договором (пункт 5.10);

- споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії безпосередньо оператору системи (пункт 5.12);

- Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2022 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (пункт 13.2).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку Договір не оспорений та не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором постачання електричної енергії.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору в період з 01.01.2022 по 31.07.2022 позивачем на об`єкти відповідача поставлено електричну енергію обсягом 489 552 кВт/год на загальну суму 2 026 745,28 грн з ПДВ., а саме:

- січень 2022 року - 106 847 кВт/год на суму 442 346,58 грн з ПДВ;

- лютий 2022 року - 174 097 кВт/год на суму 720 761,58 грн з ПДВ;

- березень 2022 року - 45 062 кВт/год на суму 186 556,68 грн з ПДВ;

- квітень 2022 року - 37 246 кВт/год на суму 154 198,44 грн з ПДВ;

- травень 2022 року - 61 370 кВт/год на суму 254 071,80 грн з ПДВ;

- червень 2022 року - 34 091 кВт/год на суму 141 136,74 грн з ПДВ;

- серпень 2022 року - 30 839 кВт/год на суму 127 673,46 грн з ПДВ.

У свою чергу, відповідач не оплатив весь обсяг електричної енергії, поставлений позивачем за вказаний вище період.

Слід зазначити, що відповідач повернув позивачу підписані та скріплені печатками акти прийому-передачі електричної енергії за січень і липень 2022 року, а саме:

- від 31.01.2022 №УГР00000334 на суму 442 346,58 грн;

- від 31.07.2022 № 3317 на суму 127 673,46 грн.

Водночас Підприємство не підписало такі акти приймання-передачі:

- від 28.02.2022 №УГР00000724 на суму 720 761,58 грн;

- від 31.03.2022 №УГР00001308 на суму 600 556,68 грн;

- від 17.06.2022 №УГР00002506 (акт коригування) на суму - 414 000 грн;

- від 30.04.2022 №1920 на суму154 198,44 грн;

- від 31.05.2022 №2404 на суму 254 071,80 грн;

- від 30.06.2022 №2930 на суму 141 136,74 грн.

Також, споживачем не було надано постачальнику письмової обґрунтованої відмови від підписання вказаних актів прийому-передачі електричної енергії за лютий-червень 2022 року.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказував, що позивач не надсилав вказані акти на адресу Підприємства.

Однак вказані доводи спростовуються тим, що відповідач здійснював часткову оплату за отриману електроенергію у розмірі 392 000 грн, що підтверджується такими платіжними дорученнями:

- від 22.07.2022 №12503 на суму 120 000 грн;

- від 02.08.2022 №12524 на суму 50 000 грн;

- від 17.08.2022 №12544 на суму 30 000 грн;

- від 06.09.2022 №12551 на суму 50 000 грн;

- від 21.09.2022 №12574 на суму 42 000 грн;

- від 05.10.2022 №12606 на суму 50 000 грн;

- від 12.10.2022 №12618 на суму 50 000 грн.

Підприємство подало суду довідку банку від 14.03.2023 №019-01-3/62, відповідно до якої ним перераховано Товариству 1 046 071,80 грн.

Разом з тим, позивач надав документальне підтвердження того, що відповідач змінив призначення платежу у платіжних дорученнях (від 26.05.2022 №12419 на суму 200 000 грн; від 31.05.2022 №12421 на суму 200 000 грн; від 23.06.2022 №12461 на суму 100 000 грн; від 27.06.2022 №12463 на суму 154 071,80 грн; від 12.07.2022 №12491 на суму 80 000 грн), а саме лист від 14.07.2022 №129, відповідно до якого Підприємство просило зарахувати грошові кошти за вказаними платіжними дорученнями як оплату заборгованості за договором від 08.04.2021 №28/04-2021.

Отже, означені вище платіжні доручення не беруться як докази оплати заборгованості у даній справі.

Слід зазначити, що позивач звернувся до відповідача з претензією від 31.10.2022 №255-Ю1 щодо сплати заборгованості перед позивачем.

Однак, претензія залишена без відповіді та належного реагування.

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором склала 1 634 745,28 грн.

Разом з тим, після відкриття провадження у справі (24.11.2022) Підприємство перерахувало Товариству 120 000 грн, що підтверджується такими платіжними дорученнями:

- від 30.12.2022 №12718 на суму 70 000 грн;

- від 30.12.2022 №12719 на суму 50 000 грн.

- від 22.05.2023 №12901 на суму 1514745, 30 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, в частині стягнення заборгованості у розмірі 1634745,28 грн слід закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Слід зазначити, що відповідач звертався до позивача з пропозицією перерахувати вартість електроенергії, зважаючи на зменшення тарифу.

Однак, умови Договору не містять обов`язку постачальника здійснювати такий перерахунок.

Крім основного боргу позивач заявив до стягнення 346 377,61 грн втрат від інфляції та 36 806,21 грн 3 % річних.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 36 806,21 грн та інфляційних втрат у розмірі 346 377,61 грн підлягають задоволенню.

Що ж до решти доводів і тверджень відповідача, то слід вказати таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані сторонами докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

Відповідно до частин першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат у сумі 20 000 грн позивачем подано копії таких документів:

- договору про надання правничої допомоги від 20.05.2019 №13/5, укладеного Товариством і адвокатом Невструєвим Л.Б.;

- додаткової угоди від 10.10.2022 №39/22;

- детального опису наданої професійної правничої допомоги;

- акта про приймання-передачі наданих послуг від 21.11.2022 №1/39/22;

- свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю від 23.12.2010 №4409/10.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Згідно із статтею 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, відповідно до частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не було заявлено відповідного клопотання про зменшення витрат.

Слід зазначити, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи відповідач не надав.

Враховуючи предмет та підстави позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, беручи до уваги розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження за участі представників сторін, у тому числі адвоката позивача, відсутність обґрунтованих заперечень відповідача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, а також зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн.

Керуючись статтями 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 120 000 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

2. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (код 41427817, 04070, м. Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 25 Б, офіс 5; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1) до державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» (код 22928085; 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1, електронна пошта: office@dovzhenkocentre.org) про стягнення заборгованості 2 017 929,10 грн задовольнити.

3. Стягнути з державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» (код 22928085; 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1, електронна пошта: office@dovzhenkocentre.org) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (код 41427817, 04070, м. Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 25 Б, офіс 5; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1): 1 514 745 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч сімсот сорок п`ять) грн 28 коп. грн основного боргу; 36 806 (тридцять шість тисяч вісімсот шість) грн 21 коп. 3 % річних; 346 377 (триста сорок шість тисяч триста сімдесят сім) грн 61 коп. інфляційних втрат; 28 468 (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят вісім) грн 94 коп. судового збору та 20 000 (двадцять тисяч) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.05.2023.

Суддя Ігор Курдельчук