Постанова

від 04.10.2023 по справі 910/12839/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р. Справа№ 910/12839/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Крижанівська О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка»

на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2023 (повний текст складено 23.05.2023)

у справі № 910/12839/22 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС"

до Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка»

про стягнення заборгованості 2 017 929,10 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» про стягнення 2 017 929,10 грн, з яких 1 634 745, 28 грн основної заборгованості, 36 806,21 грн 3% річних та 346 377,61 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань договором від 31.12.2021 №31/12/2021 про постачання електричної енергії споживачу в частині повної та своєчасної оплати отриманої електроенергії.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/12839/22 закрито провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 120 000 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору. Позов про стягнення 2 017 929,10 грн задоволено та стягнуто з Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" 1 514 745 грн 28 коп. грн основного боргу; 36 806 грн 21 коп. 3 % річних; 346 377 грн 61 коп. інфляційних втрат; 28 468 грн 94 коп. судового збору та 20 000 витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду обґрунтовано тим, що після відкриття провадження у справі відповідач перерахував позивачу 120 000 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. В іншій частині заборгованості відповідач не оплатив весь обсяг електричної енергії, поставлений позивачем за вказаний період з 01.01.2022 по 31.07.2022.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2023 у справі № 910/12839/22, Державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального права, зокрема, ст. 625 ЦК України, ст. 231 ГК України, ст.ст. 5, 74, 76, 162 ГПК України, ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити в частині 1 694 745, 28 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору, стягнути з відповідача 20 000 витрат на професійну правничу допомогу, а в іншій частині - в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що відповідач не отримував від позивача актів приймання-передачі та рахунків відповідно до п. 5.8 договору до отримання від нього претензії від 31.20.2022 № 255-Ю1.

Позиції інших учасників справи

Позивач надав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить задовольнити її частково щодо закриття провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 1 514 745, 28 грн, зазначаючи про відсутність підстав в даному випадку для застосування положень форс-мажорні обставини.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/552/23 від 24.07.2023 у справі № 910/12839/22 у зв`язку із прийняттям рішення Вищої ради правосуддя від 18.07.2023 про звільнення з посади судді - доповідача у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 справу № 910/12839/22 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/12839/22 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М. до свого провадження. Призначити до розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/12839/22 в засіданні суду на 13 вересня 2023 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/12839/22, розгляд справи № 910/12839/22 відкладено на 04.10.2023.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

У судове засідання позивач явку свого представника не забезпечив. Клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника судом задоволено.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2021 №31/12/2021, укладеного між відповідачем та позивачем, останній взяв на себе зобов`язання продавати електричну енергію (електрична енергія за кодом ДК 021:2015: 09310000-5) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії в порядку та на умовах договору. Кількість товару визначена у специфікації товару, яка є додатком 2 до Д (пункт 2.1);

Згідно з п. 2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Пунктом 3.1 договору з урахуванням додаткової угоди від 14.10.2022 №1 встановлено, що строк (термін) поставки товару: з 01.01.2022 до 02.08.2022 (включно).

За положеннями 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем специфікацією, яка є додатком 2 до Договору. Ціна за одиницю електроенергії включає в себе тариф на передачу електричної енергії та тариф на диспетчерське обслуговування, інші витрати, згідно діючих нормативних документів НКРЕКП.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в специфікації постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (пункт 5.2).

Пунктами 5.4, 5.5 договору визначено, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно до п. 5.6 договору приймання-передача електричної енергії, поставленої постачальником та прийнятої споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання сторонами щомісячних актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Споживач протягом 7 (семи) робочих днів з дати отримання рахунка та акта прийняття-передачі розглядає їх, підписує та направляє постачальнику один підписаний примірник акта прийняття-передачі або направляє в цей же строк постачальнику мотивовану відмову від підписання.

Пунктом 5.8 договору передбачено, що оплата фактично спожитої електричної енергії в розрахунковому місяці здійснюється споживачем до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця наступного за розрахунковим місяцем, на підставі отриманого споживачем оригіналу належним чином оформленого рахунку від постачальника та підписаного сторонами акта прийняття-передачі. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п. 5.9 договору обсяг споживання електричної енергії по об`єкту споживання споживача визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання електричної енергії споживачем здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 (із змінами) та інших нормативно-правових актів України. Якщо споживач не здійснив оплату за договором у передбачені договором строки, крім випадків визначених договором або не допустив представників постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу за умови попередження споживача не пізніше ніж за 20 (двадцять) робочих днів до дня відключення.

Пунктом 5.10 договору встановлено, що у разі виникнення у споживача заборгованості за електричну енергію за договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність (обмежену платоспроможність) споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за договором. У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному договором.

Пунктом 5.12 договору визначено, що споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії безпосередньо оператору системи.

Строк дії договору - з дати його підписання сторонами та до 31 грудня 2022 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

На виконанням умов зазначеного вище договору позивачем в період з 01.01.2022 по 31.07.2022 поставлено на об`єкти відповідача електричну енергію обсягом 489 552 кВт/год на загальну суму 2026745,28 грн з ПДВ., а саме: січень 2022 року - 106 847 кВт/год на суму 442 346,58 грн з ПДВ; лютий 2022 року - 174 097 кВт/год на суму 720 761,58 грн з ПДВ; березень 2022 року - 45 062 кВт/год на суму 186 556,68 грн з ПДВ; квітень 2022 року - 37 246 кВт/год на суму 154 198,44 грн з ПДВ; травень 2022 року - 61 370 кВт/год на суму 254 071,80 грн з ПДВ; червень 2022 року - 34 091 кВт/год на суму 141 136,74 грн з ПДВ; серпень 2022 року - 30 839 кВт/год на суму 127 673,46 грн з ПДВ.

Направлені позивачем акти прийому-передачі електричної енергії від 28.02.2022 №УГР00000724 на суму 720 761,58 грн; від 31.03.2022 №УГР00001308 на суму 600 556,68 грн; від 17.06.2022 №УГР00002506 (акт коригування) на суму - 414 000 грн; від 30.04.2022 №1920 на суму154 198,44 грн; від 31.05.2022 №2404 на суму 254 071,80 грн; від 30.06.2022 №2930 на суму 141 136,74 грн. відповідачем не підписано. Разом з тим, письмової обґрунтованої відмови від підписання вказаних актів прийому-передачі електричної енергії за лютий-червень 2022 року також не подано.

В той же час акти прийому-передачі електричної енергії за січень і липень 2022 року, а саме: від 31.01.2022 №УГР00000334 на суму 442 346,58 грн та від 31.07.2022 № 3317 на суму 127 673, 46 грн відповідачем підписано та повернуто позивачу.

Відповідач, в свою чергу, свої зобов`язання з оплати поставленої йому електричної енергії виконав не в повному обсязі, заборгованість за договором склала 1 634 745,28 грн, що і стало підставою для звернення "УКР ГАЗ РЕСУРС" з позовом у даній справі.

Після відкриття провадження у справі відповідач перерахував позивачу 1634745,28 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.12.2022 №12718 на суму 70 000 грн; від 30.12.2022 №12719 на суму 50 000 грн. та від 22.05.2023 №12901 на суму 1514745, 30 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди.

Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 01.01.2022 по 31.07.2022 поставлено на об`єкти відповідача електричну енергію обсягом 489 552 кВт/год на загальну суму 2026745,28 грн з ПДВ., а саме: січень 2022 року - 106 847 кВт/год на суму 442 346,58 грн з ПДВ; лютий 2022 року - 174 097 кВт/год на суму 720 761,58 грн з ПДВ; березень 2022 року - 45 062 кВт/год на суму 186 556,68 грн з ПДВ; квітень 2022 року - 37 246 кВт/год на суму 154 198,44 грн з ПДВ; травень 2022 року - 61 370 кВт/год на суму 254 071,80 грн з ПДВ; червень 2022 року - 34 091 кВт/год на суму 141 136,74 грн з ПДВ; серпень 2022 року - 30 839 кВт/год на суму 127 673,46 грн з ПДВ.

Факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленої йому позивачем електричної енергії за договором підтверджується матеріалами справи, повна вартість сплачена лише після порушення провадження у справі.

При цьому посилання скаржника на неотримання ним акті та рахунків на оплату не підтверджено належними та допустимими доказами та спростовує його зобов`язання зі здійснення оплати отриманої електроенергії, строк якої чітко визначений в п. 5.8 договору - до 15 числа наступного за розрахунковим місяця.

При цьому апеляційний господарський суд зважає на те, що господарський суд першої інстанції, констатувавши факт повної сплати відповідачем основної заборгованості за договором від 31.12.2021 №31/12/2021, закрив провадження у справі лише в частині 120000 грн, сплачених за платіжними дорученнями від 30.12.2022 №12718 на суму 70 000 грн та від 30.12.2022 №12719 на суму 50 000 грн, не врахувавши при ухваленні рішення суму 1514745, 28 грн, сплачену за платіжним дорученням від 22.05.2023 №12901, стягнувши її з відповідача.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові від 25.04.2023 у справі №922/3734/21 згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Положення цієї норми можуть бути застосовані судом лише у разі встановлення обставин відсутності між сторонами спірного матеріального правовідношення (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/18700/20).

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на зазначене вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 1 514 745, 28 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Частиною 2 цієї статті установлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, частина друга статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 ГК та ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз.3 ч.3 ст.14 Закону "Про ТПП в Україні").

Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставин форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання / неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17,від 30.11.2021 у справі № 913/785/17).

Боржник, який допустив невиконання чи неналежне виконання зобов`язання має право доводити, що це відбулося внаслідок дії непереборної сили. Отже, форс-мажор може впливати на виконання одного договору / зобов`язання і не впливати щодо виконання іншого, залежно від сутності зобов`язання, стану боржника. Висновки про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання; містяться у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17,від 30.11.2021 у справі №913/785/17.

Отже, суб`єкту господарювання необхідно довести, що невиконання (неналежне виконання) зобов`язання сталось, саме у зв`язку із настанням обставин непереборної сили.

Апеляційний господарський суд в даному випадку зважає на те, що скаржник, окрім фактичного посилання на повномасштабну військову агресію проти України та лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, ніякими належними та допустимими доказами не довів, що невиконання ним своїх грошових зобов`язань з оплати поставленої йому електричної енергії сталося саме внаслідок цих обставин.

За таких обставин, правомірним є висновок суду про задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції скаржником оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог. В частині розподілу судових витрат на правничу допомогу (20 000 грн) зазначене судове рішення не оскаржується, а тому згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України рішення в цій частині в апеляційному порядку не переглядається.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 наведеної вище статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З урахуванням зазначеного вище, судове рішення в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 1 514 745, 28 грн ухвалено з порушенням п. 2. ч.1 ст. 231 ГПК України, а відтак, в цій частині рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, в решті - залишенню без змін.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 275, 278, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/12839/22 скасувати в частині стягнення 1 514 745, 28 грн основного боргу та закрити провадження у справі у цій частині.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/12839/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 23.10.2023 (у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці з 07.10.2023 по 22.10.2023).

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова