Ухвала

від 15.05.2023 по справі 910/7316/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.05.2023Справа № 910/7316/23

Суддя Щербаков С.О., розглянувши позовну заяву Керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі: 1) Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, 2) Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області

до 1) Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельне управління "Промбудколія"

про визнання недійсним рішення та договору, застосування наслідків недійсності

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бердянської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі - позивач 1) та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі-позивач-2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України"(далі-відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельне управління "Промбудколія" (далі-відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати недійсним рішення з визначення переможця, оформленого протоколом № 1 засідання постійно діючої робочої групи з визначення результатів допорогових закупівель через електронну систему закупівель «Prozorro» за кодом ДК 021:2015 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи Бердянської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (визначення переможця) від 28.03.2017;

- визнати недійсним договір № 26-В-БЕФ-17 від 12.04.2017 щодо закупівлі послуг «Поточний ремонт стрілочного переведення № 58 (інв. № 3881)», укладений між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Бердянської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельне управління «Промбудколія»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно- будівельне управління «Промбудколія» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Бердянської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 679 392, 00 грн, а з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», одержані ним за рішенням суду 679 392, 00 грн стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява Керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням норм ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Крім того, статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ст.ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939 400 грн. 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн. 00 коп.).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Керівником Бердянської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області заявлено 4 вимоги, з яких 2 немайнового характера та 2 майнового характера, а саме: про визнання недійсним рішення (2684, 00 грн); визнання недійсним договору (2684, 00 грн); стягнення з відповідача -2 на користь відповідача-1 грошові кошти у розмірі 679 392, 00 грн (10198, 98 грн), стягнення з відповідача-1 на користь позивача-2 грошові кошти у розмірі 679 392, 00 грн (10198, 98 грн), тож загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті прокуратурою за позовом становить - 25 765, 96 грн.

Разом з тим, прокурором не надано суду доказів сплати судового збору.

В той же час, у позовній заяві Керівником Бердянської окружної прокуратури Запорізької області заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов`язані з важким фінансовим становищем не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

При цьому, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним та вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 цієї ж норми можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини 1статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, в тому числі органу прокуратури, незалежно від наявності майнового критерію.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі №910/704/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.

У даній справі Керівник Бердянської окружної прокуратури Запорізької області звернувся до суду в інтересах держави в особі: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскільки прокурор звернувся в інтересах вказаних вище осіб, які є юридичними особами, а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, суд не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання прокурором даного позову, а тому приходить висновку про відмову у задоволенні відповідної заяви прокурора.

Тож, суд зазначає, що до матеріалів позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановлених Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі.

Тож, відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" прокуратурі необхідно сплатити судовий збір у розмірі 25 765, 96 грн. за подання позовної заяви та надати суду докази сплати, а саме оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору.

Так, відповідно до ч.ч.1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви Керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі: 1) Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, 2) Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області без руху з наданням прокурору строку для усунення вищезазначених недоліків.

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому, суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та керуючись ч.ч. 1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву Керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельне управління "Промбудколія" про визнання недійсним рішення та договору, застосування наслідків недійсності - залишити без руху.

3. Встановити Керівнику Бердянської окружної прокуратури Запорізької області строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 25 765, 96 грн.- оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору.

4. Попередити Керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 15.05.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя Щербаков С.О.