Ухвала

від 11.05.2023 по справі 922/2380/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

11 травня 2023 року м. ХарківСправа № 922/2380/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши клопотання прокуратури (вх. № 11728/23 від 10.05.2023 р.) про залучення правонаступника у справі

за позовом Першого заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області (64300, м. Ізюм, вул. Донця-Захаржевського, 4)

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, поверх 8-9; ідент. код 39792822);

2. Фермерського господарства "Яровіт-2" (64331, Харківська область, Ізюмський район, с. Липчанівка, вул. Лугова, 47; ідент. код 40938544)

третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про скасування наказів та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування їх державної реєстрації та повернення земель

за участю представників:

прокурор - Пєскова Ю.В.;

відповідача 1 - не з`явився

відповідача 2 - не з`явився

3-я особа - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (перший відповідач) та Фермерського господарства "Яровіт-2" (другий відповідач), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області від 18.04.2016 № 3095-СГ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області від 18.04.2016 № 3096-СГ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області від 18.04.2016 №3097-СГ;

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03.06.2016, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та г. Заїкою Сергієм Володимировичем щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322881500:03:000:0332 площею 10,8305 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.06.2916 за №14949345;

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03.06.2016, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та г. Заїкою Сергієм Володимировичем щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322881500:02:000:0385 площею 25,9024 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.06.2016 за № 14949296;

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03.06.2016, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та г. Заїкою Сергієм Володимировичем щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322881500:02:000:0386 площею 17,4905 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.06.2016 за № 14949405;

- скасувати рішення про державну реєстрацію індексний номер 30032203 від 13.06.2016, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право 09.06.2916 за №14949345 оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322881500:03:000:0332) за ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію індексний номер 30032264 від 13.06.2016, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право 09.06.2016 за №14949296 оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322881500:02:000:0385) за ОСОБА_1

- касувати рішення про державну реєстрацію індексний номер 300321144 від 13.06.2016, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право 09.06.2016 за № 14949405 оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6322881500:02:000:0386) за ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Фермерське господарство "Яровіт-2" та ОСОБА_1 повернути у віддання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельні ділянки загальною площею 54,2234 га вартістю 1152530,99 грн., а саме: земельну ділянку площею 10,8305 га кадастровий номер 6322881500:03:000:0332 вартістю 353629,11 грн., земельну ділянку площею 25,9024 га кадастровий номер 6322881500:02:000:0385 вартістю 606949,31 грн. земельну ділянку площею 17,4905 га кадастровий номер 6322881500:02:000:0386 вартістю 191952,57 грн.

Витрати по оплаті судового збору прокурор просить суд покласти на відповідачів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.07.2019 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2380/19, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження; у справі призначено проведення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 11.01.2021 р. постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 14.01.2021 р. об 11:00.

У судовому засіданні 14.01.2021 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 26.01.2021 р. о 12:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 26.01.2021 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 09.02.2021 р. о 12:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2021 у справі № 922/2380/19 було зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/1830/19 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

15.02.2023 через загальний відділ діловодства суду від Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 922/2380/19 (вх. № 3709), в якому прокурор зазначає про те, що за даними, розміщеними на офіційній веб-сторінці Верховного Суду на веб-порталі Судової влади України, справу № 922/1830/19 було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду 05.10.2022 та прийнято рішення, яким частково задоволено касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2023 провадження у справі № 922/2380/19 було поновлено; проведення судового засідання з розгляду справи № 922/2380/19 по суті було призначено на "25" квітня 2023 р. о 10:30.

У судовому засіданні 25.04.2023 у справі було задоволено клопотання представника першого відповідача про відкладення судового засідання, у зв`язку з чим постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 11.05.2023 р. об 11:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України. При цьому суд керувався принципом "розумного строку" тривалості провадження.

Однак, 10.05.2023 до суду від прокурора надійшло клопотання про заміну правонаступника (вх.№11728/23), в якому останній просить суд залучити до участі у справі Ізюмську міську раду Харківської області в порядку процесуального правонаступництва в якості позивача, обґрунтовуючи вказане клопотання зокрема тим, що спірні земельні ділянки перебували у державній власності, повноваження щодо розпорядження ними на підставі ч. 3 ст. 122 ЗК України здійснювало Головне управління Держгеокадастру у Харківській області. Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Харківської області на момент звернення прокурора до суду з цим позовом здійснювало повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками. Поряд з цим, спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 6322881500:03:000:0332 площею 10,8305 га, 6322881500:02:000:0385 площею 25,9024 га, 6322881500:02:000:0386 площею 17,4905 га, передані протягом серпня-вересня 2021 року в комунальну власність Ізюмської міської територіальної громади, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13.09.2021, 27.08.2021 відповідно. Отже, з цих дат право власності на вказані земельні ділянки перейшло до територіальної громади в особі Ізюмської міської ради Харківської області. Звернувшись у липні 2019 року цим позовом прокурор правомірно визначив особу, право якої порушено - державу як власника спірних земельних ділянок. Прокурор у цій справі обґрунтував необхідність захисту інтересів держави тим, що згідно з п.п.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 №21, вказане управління, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Харківської області. З огляду на вищевикладене, відповідачем у справі було визначено Головне управління Держгеокадастру у Харківській області. При цьому, на момент подання позову був відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції (згідно ст. 122 Земельного кодексу України орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, тобто 1-й відповідач у цій справі), у зв`язку з чим звертаючись із цим позовом прокурор набув статусу позивача. Пред`являючи вказаний позов, прокурор виходив саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму повернення спірної землі у відання держави. Про наявність суспільної проблеми свідчить той факт, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення були незаконно надані в оренду для ведення фермерського господарства. Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямовувалось саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення у відання держави земельних ділянок, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників. Крім того, суб`єктом права власності на спірну земельну ділянку згідно зі ст. 81 ЗК України є держава, а повноваження Головного управління Держгеокадастру у Харківській області як органу державної влади, через який держава реалізує це право, обмежені тільки лише переліком та порядком, визначеним у ст. 93, 116, 122, 134 цього Кодексу. Укладення Головним Управлінням Держгеокадастру Харківській області спірного договору оренди земельної ділянки із порушенням ст. 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, ст. 1, 2, 7, 8, 14 Закону України Про фермерське господарство не відповідає волі держави: держава не уповноважувала розпорядника її власності діяти іншим чином, аніж згідно зі ст. 122, 124, 134 ЗК України. У даному випадку Головне управління Держгеокадастру у Харківській області як суб`єкт владних повноважень, який мав би виступати представником держави та реалізовувати відповідне цивільне право в межах компетенції, визначеної законом, виступає порушником речових прав держави на землю, як дійсного власника, що об`єктивно унеможливлює звернення цього ж органу до суду з позовом до самого себе за захистом порушених прав власника-держави. Оскільки інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції з розпорядження землями держави, відсутній, прокурор звернувся до суду саме як позивач. Отже, процесуальний статус прокурора як позивача у цьому спорі обумовлений відсутністю у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повноважень щодо звернення до суду. Це ніяк не означає, що прокурор є стороною у матеріально-правовому спорі, адже повноваження прокурора обмежуються порядком, визначеним ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст. 53, 55 ГПК України. При цьому, стороною у матеріально-правових відносинах залишається держава як суб`єкт права власності на землі державної власності. На підставі викладеного, на думку прокурора, юридичний факт набуття права комунальної власності на спірні земельні ділянки територіальною громадою в особі Ізюмської міської ради, є підставою для здійснення процесуального правонаступництва Ізюмської міської ради після прокурора в інтересах держави.

Розглянувши клопотання прокурора про залучення до участі у справі Валківської міської ради в порядку процесуального правонаступництва в якості позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання з огляду на наступне.

Судом установлено, що в процесі розгляду цієї справи відбулися зміни у земельному законодавстві, зокрема, за змістом абзаців 1, 9, 10, II пункту 24 Перехідних положень Земельного Кодексу України, які були внесені Законом України № 14234Х від 28.04.2021 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, які набрали чинності 27.05.2021, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Право власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 6322881500:03:000:0332 площею 10,8305 га, 6322881500:02:000:0385 площею 25,9024 га, 6322881500:02:000:0386 площею 17,4905 га, були припинені 27.08.2021 та 13.09.2021 відповідно.

В свою чергу, внаслідок змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", з 27.08.2021 та 13.09.2021 власником спірної земельної ділянки є Ізюмська міська територіальна громада в особі Ізюмської міської ради, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому.

Правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) компетенції, визначеної Конституцією України та законами України, одного суб`єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його компетенції, визначеної Конституцією України та законами України.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю публічного правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами чинного законодавства.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким чином, Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування.

Повноваження прокуратури, у тому числі щодо представництва інтересів держави в суді, встановлені Основним Законом України, не можуть бути передані законом будь-яким іншим державним органам.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами; делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Аналогічна позиція висловлена в рішенні Конституційного Суду України від 05.06.2019 у справі № 3-234/2018.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У даному випадку, станом на момент звернення прокурора у липні 2019 року з цим позовом був відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а отже у цій справі прокурор набув статусу позивача.

Водночас суд зазначає, що місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно зі ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як визначено ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України Ізюмська міська територіальна громада як власник спірної земельної ділянки делегує Ізюмській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

З урахуванням викладеного убачається, що Ізюмська міська рада не є процесуальним правонаступником прокурора та заміна прокурора у цій справі ГПК України не допускається, а отже клопотання прокурора про залучення до участі у справі Ізюмську міську раду в порядку процесуального правонаступництва в якості позивача через вищезазначені зміни у земельному законодавстві не відповідає приписам ГПК України та задоволенню не підлягає.

Одночасно суд зауважує, що розгляд справи по суті було розпочато 14.01.2021 р., після чого провадження у справі зупинялось, вчинялись необхідні процесуальні дії, зокрема неоднорахово оголошувались перерви у судовому засіданні з метою надання часу сторонам спору реалізувати свої процесуальні права, натомість після спливу значного проміжку часу, заявлене клопотання призведе до затягування судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 45, 47, 48, 52, 53, 177, 183, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області про залучення у справі правонаступника (вх. № 11728/23 від 10.05.2023 р.).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею, тобто 16.05.2023 р.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.

Повтний текст ухвали підписано "16" травня 2023 р.

СуддяМ.І. Шатерніков

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.