Ухвала

від 23.05.2023 по справі 904/1151/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

23.05.2023м. ДніпроСправа № 904/1151/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Циганок Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Лайн" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бік Каскад" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором підряду № 27/01-пд від 27.01.2022 у загальному розмірі 1 209 524 грн. 51 коп. Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Лайн" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бік Каскад" (далі - відповідач) заборгованість за договором підряду № 27/01-пд від 27.01.2022 у загальному розмірі 1 209 524 грн. 51 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 780 00 грн. 00 коп. - основний борг;

- 106 849 грн. 32 коп. - пеня;

- 234 000 грн. 00 коп. - штраф;

- 11 743 грн. 68 коп. - інфляційні втрати;

- 76 931 грн. 51 коп. - 36% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором підряду № 27/01-пд від 27.01.2022 в частині повного та своєчасного виконання робіт, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 780 00 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 12.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 22.11.2022 по 01.03.2023 в сумі 106 849 грн. 32 коп., а також, штраф у розмірі 30% від суми невиконаних зобов`язань, у сумі 234 000 грн. 00 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з грудня 2022 року по лютий 2023 року у сумі 11 743 грн. 68 коп., а також, на підставі пункту 12.3. договору, 36% річних за період прострочення з 22.11.2022 по 01.03.2023 у сумі 76 931 грн. 51 коп.

Також позивач просить суд вирішити питання судових витрат.

Ухвалою суду від 14.03.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшли заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження (вх. суду № 14821/23 від 27.03.2023), в яких він просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на те, що відповідач не отримував копії позовної заяви з додатками від позивача, тому відповідач не розуміє природи виникнення заборгованості перед позивачем, оскільки, за договором підряду саме позивач є боржником перед відповідачем, тому дана справа має істотне значення для відповідача, так як сума позову є достатньо великою. Крім того у позивача існує заборгованість перед позивачем за спірним договором підряду, тому існує велика ймовірність необхідності проведення експертиз та долучення свідків.

Розглянувши заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважав за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на таке.

В той же час, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд вважав за доцільне здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.04.2023 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.04.2023.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 17922/23 від 12.04.2023), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:

- уповноважена особа підрядника, Якімюк Валентин Юрійович, щомісяця надавав акти приймання виконаних будівельних робіт, а саме: акт № 1 за вересень 2022 року на суму 216 317 грн. 38 коп., акт № 1 за жовтень 2022 року на суму 374 041 грн. 32 коп., акт № 1 за листопад 2022 року на суму 405 857 грн. 44 коп., акт № 1 за грудень 2022 року на суму 211 980 грн. 65 коп., акт № 1 за січень 2023 року на суму 52 189 грн. 62 коп., а також інші, передбачені договором підряду документи. На даний момент загальна вартість виконаних робіт складає 1 260 386 грн. 41 коп. Зазначені акти приймання виконаних робіт передавались за місцем виконання робіт начальнику дільниці будівництва Пешкову Олександру Борисовичу та представнику технагляду Карпеченій Світлані Миколаївні;

- відповідач повторно, засобами поштового зв`язку, направив позивачу наступні документи:

1) акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року на суму 216 317 грн. 38 коп. за Формою № КБ-2в до договору № 27/01-пд від 27.01.2022;

2) підсумкова відомість ресурсів за звітний період 1 (вересень 2022 року);

3) довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2022 року за Формою № КБ-3 до договору № 27/01-пд від 27.01.2022;

4) акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року на суму 374 041 грн. 32 коп. за Формою № КБ-2в до договору № 27/01-пд від 27.01.2022;

5) підсумкова відомість ресурсів за звітний період 2 (жовтень 2022 року);

6) довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2022 року за Формою № КБ-3 до договору № 27/01-пд від 27.01.2022;

7) акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року на суму 405 857 грн. 44 коп. за Формою № КБ-2в до договору № 27/01-пд від 27.01.2022;

8) підсумкова відомість ресурсів за звітний період 3 (листопад 2022 року);

9) довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2022 року за Формою № КБ-3 до договору № 27/01-пд від 27.01.2022;

10) акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року на суму 211 980 грн. 65 коп. за Формою № КБ-2в до договору № 27/01-пд від 27.01.2022;

11) підсумкова відомість ресурсів за звітний період 4 (грудень 2022 року);

12) довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року за Формою № КБ-3 до договору № 27/01-пд від 27.01.2022;

13) акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023 року на суму 52 189 грн. 62 коп. за Формою № КБ-2в до договору № 27/01-пд від 27.01.2022;

14) підсумкова відомість ресурсів за звітний період 5 (січень 2023 року);

15) загальновиробничі витрати на будову монтаж системи вентиляції на об`єкті будівництва "Нове будівництво багатофункціонального комплексу громадсько-житлового призначення з паркінгом по вул. Короленка, 2К у м. Дніпро";

16) довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2023 року за Формою № КБ-3 до Договору № 27/01-пд від 27.01.2022;

17) акт на закриття прихованих робіт № 1 від 01.11.2022;

18) акт на закриття прихованих робіт № 2 від 01.11.2022;

19) акт на закриття прихованих робіт № 3 від 02.11.2022;

20) акт на закриття прихованих робіт № 4 від 02.11.2022;

21) акт на закриття прихованих робіт № 5 від 10.11.2022;

22) акт на закриття прихованих робіт № 6 від 10.11.2022;

23) акт на закриття прихованих робіт № 7 від 08.02.2023;

24) акт на закриття прихованих робіт № 8 від 08.02.2023;

25) акт на закриття прихованих робіт № 9 від 25.11.2022;

26) акт на закриття прихованих робіт № 10 від 25.11.2022;

27) акт на закриття прихованих робіт № 11 від 06.11.2022;

28) акт на закриття прихованих робіт № 12 від 06.11.2022;

29) акт на закриття прихованих робіт № 13 від 08.02.2023;

30) акт на закриття прихованих робіт № 14 від 08.02.2023;

31) акт па закриття прихованих робіт № 15 від 06.11.2022;

32) акт на закриття прихованих робіт № 16 від 16.11.2022;

33) акт на закриття прихованих робіт № 17 від 16.11.2022;

34) акт на закриття прихованих робіт № 18 від 25.09.2022;

35) акт на закриття прихованих робіт № 19 від 18.11.2022;

36) акт на закриття прихованих робіт № 20 від 28.10.2022;

- пунктом 7.2. договору підряду встановлено, що документом який відображає хід виконаних робіт, є журнал виконання робіт, заповнення якого є обов`язковим для підрядника. Підрядник здійснював заповнення журналу робіт № 19/08-П, починаючи з 19.08.2022. Також, 26.01.2023, замовник направив підряднику для підписання в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва акт готовності об`єкта до експлуатації багатофункціонального комплексу громадсько-житлового призначення з паркінгом по вул. Короленка, 2К у м.Дніпрі, який було підписано керівником ТОВ "Бік Каскад" Горкіним Олександром, та цей акт було зареєстровано, що підтверджується відомостями з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (http://e-construction.gov.ua/document/optype=17/search= AC01:7674-0840-6403-5983);

- у позовній заяві позивач посилається на те, що підставами позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду, а правовою складовою підстав позову є посилання на положення статті 849 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України;

- датою припинення дії договору є дата, зазначена в письмовому повідомленні замовника;

- відповідно до пункту 15.3. договору підряду, у разі розірвання договору за взаємною згодою сторін чи з ініціативи замовника останній зобов`язаний оплатити підряднику фактично виконані роботи. У разі, якщо розмір попередньої оплати перевищує вартість фактично виконаних робіт. Підрядник зобов`язаний протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання повідомлення про розірвання договору повернути замовнику попередню оплату за вирахуванням вартості фактично виконаних робіт та закуплених матеріалів;

- у зв`язку із тим, що відповідач не отримував жодних повідомлень про припинення дії договору підряду, позивач не надав доказів направлення відповідачу такого повідомлення, фактично сторони продовжують виконувати свої обов`язки за договором, у позивача відсутні підстави посилатися на припинення дії договору підряду, а оскільки сума попередньої оплати менше ніж вартість фактично виконаних робіт, позивач не мас права вимагати її повернення;

- відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій, оскільки відсутній факт порушення грошового зобов`язання з боку відповідача, а позивачем не доведено право на повернення попередньої оплати за договором підряду.

Крім того, до відзиву на позовну заяву відповідачем додано клопотання, в якому він просить суд поновити строк для подачі заяв свідків та встановити додатковий строк для подачі відповідачем заяв свідків, вказуючи про таке:

- для доведення своєї позиції відповідач має намір надати суду показання свідків;

- свідкам, яким відомі обставини, які мають значення для справи, є особи: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ;

- у зв`язку з робочою та особистою зайнятістю, вищевказані особи не мали можливості з`явитися до нотаріуса для нотаріального посвідчення своїх підписів на відповідних заявах.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 18827/23 від 18.04.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з отриманням відзиву на позовну заяву та необхідністю надання часу для вивчення останнього.

У судове засідання 18.04.2023 з`явилися представники відповідача, представник позивача у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом враховано наявність клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

У вказаному судовому засіданні, заслухавши пояснення представників відповідача, проаналізувавши викладені представниками сторін правові позиції у спорі та подані сторонами заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов до слідуючих висновків.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Також, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд вбачав підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також доцільність початку розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду 18.04.2023 було вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 16.05.2023.

У підготовче засідання 16.05.2023 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представниками сторін було повідомлено суд про вжиття сторонами заходів щодо мирного врегулювання спору, враховуючи вказане, представник позивача просив суд відкласти підготовче засідання та надати час для подання до суду відповідних доказів. Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 16.05.2023 протокольно було оголошено перерву до 23.05.2023.

Від відповідача надійшло клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. суду 24512/23 від 19.05.2023).

У підготовче засідання 23.05.2023 з`явився представник відповідача; представник позивача у вказане засідання не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив, будь-яких клопотань від позивача до суду не надходило.

Суд відзначає, що відповідно до частин 1-3 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Враховуючи вказане, суд відзначає, що в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача,

ВСТАНОВИВ:

У підготовче засідання 23.05.2023 представник позивача не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань від позивача до суду не надходило.

При цьому, про день, час та місце підготовчого засідання 23.05.2023 позивач був повідомлений належним чином, оскільки його представник приймав участь у попередньому підготовчому засіданні - 16.05.2023, в якому судом протокольно було оголошено перерву до 23.05.2023. Вказане підтверджується протоколом судового засіданні від 16.05.2023 (а.с.194), а також наявною в матеріалах справи розпискою (а.с.195).

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

В той же час, як було вказано судом вище, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Господарський суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до частини 1 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Під час аналізу обставин у даній справі, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 по справі № 910/8816/19, в якій наведено такий аналіз норм статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а також механізм її застосування:

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Водночас частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з тим частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави:перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання,якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

В даному випадку (як і справі № 910/8816/19, що розглядалась Верховним Судом за аналогічних обставин) судом встановлено, що позивач не забезпечив явку уповноваженого представника 23.05.2023; не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.

Аналогічних правових висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у якій відійшла від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 № 904/11194/15.

Так, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.

Окрім того, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність залишення позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.03.2021 по справі №910/10593/20, від 23.03.2021 по справі № 916/1873/20, від 21.07.2021 по справі №915/617/20.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі №905/458/21 (пункти 8.2- 8.7).

Також, у постанові Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 наведено наступний аналіз наслідків неявки позивача в судове засідання.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Тобто у положеннях частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене, повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості. Подібні висновки викладанні Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі №905/458/21.

Окремо суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі № 905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

При цьому, суд відзначає, що Верховним Судом (у складі Касаційного цивільного суду та Касаційного адміністративного суду) щодо питань застосування норм Цивільного процесуального кодексу України та сформовано правову позицію щодо неможливості залишення позову без розгляду, у зв`язку з неявкою представника позивача у судове засідання на стадії підготовчого провадження.

В той же час, у зв`язку з різною практикою застосування Верховним Судом положень процесуальних кодексів щодо можливості залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження (з причин, зокрема, неявки позивача у судове засідання), справу №757/54510/17-ц було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Однак, в ухвалі суду від 13.07.2021 по справі № 757/54510/17-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд. Ухвала мотивована, зокрема, наступним:

- під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожими є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин;

- порядок здійснення цивільного та господарського судочинства встановлений різними процесуальними кодексами;

- вказані в ухвалі про передачу до Великої Палати Верховного Суду висновки щодо застосування норм процесуального права при залишенні позову без розгляду залежно від стадії судового розгляду регулюються різними процесуальними кодексами, що не тільки виключає можливість визнання таких правовідносин подібними, але і спростовує наведені колегією суддів Касаційного цивільного суду твердження щодо необхідності та можливості відповідної уніфікації вказаних висновків різних судів щодо застосування різних норм процесуального права.

Враховуючи вказані вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, господарський суд у даній справі керується саме правовими висновками Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду (щодо питань застосування Господарського процесуального кодексу України) щодо можливості залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження (з причин, зокрема, неявки позивача у судове засідання).

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду, у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення позову без розгляду.

Отже, питання щодо повернення сплаченого під час подання позовної заяви судового збору може бути вирішене судом після звернення позивача із відповідним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 182, 226, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Лайн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бік Каскад" про стягнення заборгованості за договором підряду № 27/01-пд від 27.01.2022 у загальному розмірі 1 209 524 грн. 51 коп. - залишити без розгляду.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мега Лайн", що після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 23.05.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 24.05.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко