Ухвала

від 04.07.2023 по справі 904/1151/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВА УХВАЛА

за результатом розгляду заяви

про стягнення витрат на правничу допомогу

04.07.2023м. ДніпроСправа № 904/1151/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Соколов Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бік Каскад" (м. Дніпро)

про стягнення витрат на правничу допомогу

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Лайн" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бік Каскад" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором підряду № 27/01-пд від 27.01.2022 у загальному розмірі 1 209 524 грн. 51 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Лайн" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бік Каскад" (далі - відповідач) заборгованість за договором підряду № 27/01-пд від 27.01.2022 у загальному розмірі 1 209 524 грн. 51 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Лайн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бік Каскад" про стягнення заборгованості за договором підряду № 27/01-пд від 27.01.2022 у загальному розмірі 1 209 524 грн. 51 коп. - залишено без розгляду.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 29916/23 від 19.06.2023), в якій він просить суд стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30 000 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

В той же час, судом було відзначено, що у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Судом також було відзначено, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою надання часу всім учасникам судового процесу для викладення їх правових позицій щодо поданої відповідачем заяви про розподіл судових витрат, а також, надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність призначення до розгляду вказаної заяви в судовому засіданні в межах розумного строку.

Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд вважав за необхідне призначити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бік Каскад" про стягнення витрат на правничу допомогу до розгляду в судовому засіданні в межах розумного строку.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.06.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бік Каскад" про стягнення витрат на правничу допомогу було прийнято до розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні в межах розумного строку на 04.07.2023.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про відмову у задоволенні клопотання відповідача (вх. суду № 32433/23 від 03.07.2023), в якій він просить суд у задоволенні клопотання відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- представник відповідача не надав до клопотання договір про надання правничої допомоги № 250 від 23.03.2023, а відтак виникають сумніви щодо укладення такого договору та підстави надання правової допомоги. Окрім того, надання правової допомоги адвокатом без укладення договору у письмовій формі, зокрема, лише на підставі довіреності, не допускається;

- відповідно до позиції Верховної палати у справі № 910/12876/19 судді касаційної інстанції звернули увагу, що доказом на підтвердження реальності витрат є, зокрема, копія платіжного доручення, яке не надано представником відповідача, а відтак зазначена сума у розмірі 30 000 грн. 00 коп. фактично не перерахована на рахунок АО "Смарт юрист", що не дозволяє встановити реальність понесених витрат відповідача;

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін;

- у Звіті про надану правничу допомогу від 18.05.2023 є опис обсягів наданої правової допомоги та зазначено витрачений час, а саме: 12 год., 30 хв., однак за відсутності договору про надання правничої допомоги та погодженого між відповідачем та представником відповідача розміру оплати за кожну годину можна дійти висновку про завищення розміру, нібито оплачених послуг.

У судове засідання 04.07.2023 з`явився представник відповідача (заявника), представник позивача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом врахована заява останнього із запереченнями проти клопотання відповідача, з якої вбачається, що позивач повідомлений про розгляд заяви судом.

У вказаному засіданні відповідачем було подано копію платіжної інструкції № 3442 від 04.07.2023 про оплату послуг згідно з рахунком № 329 від 01.05.2023 на суму 30 000 грн. 00 коп., яку було залучено до матеріалів справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, а також доводи, викладені у заяві про відмову у задоволенні клопотання відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, заслухавши пояснення представника заявника (відповідача),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Лайн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бік Каскад" про стягнення заборгованості за договором підряду № 27/01-пд від 27.01.2022 у загальному розмірі 1 209 524 грн. 51 коп. - залишено без розгляду.

Від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30 000 грн. 00 коп.

З приводу заяви суд зазначає таке.

Згідно з приписами частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи віднесено, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Правила розподілу судових витрат визначені у статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Так, у частині 4 цієї статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України законодавець закріпив певні критерії, за якими суд оцінює обґрунтованість та пропорційність витрат з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін спору, поведінку сторін під час розгляду справи тощо.

Абзац 2 частини 3 статті 233 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Тобто розподіл судових витрат, понесених однією із сторін спору на професійну правничу допомогу, здійснюється судом за результатами розгляду справи (вирішення спору по суті) (аналогічний правовий висновок викладено в абзаці 2 пункту 4.2.4. постанови Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 905/671/19 та постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 904/4380/21, від 18.11.2021 у справі № 910/4862/21).

Слід наголосити, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 позов було залишено без розгляду, тобто спір по суті не вирішувався.

Аналогічні висновки містяться в ухвалі Верховного Суду від 22.02.2022 по справі №910/5257/21.

У той же час, відповідно до частин 5, 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Так, за змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 23.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бік Каскад" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Смарт Юрист" (далі - адвокатське об`єднання) був укладений договір про надання правничої допомоги № 250 (далі - договір, а.с. 43-44) за умовами пункту 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Договір укладений на строк до 31.12.2023 та набирає чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 6.1. договору).

Відповідно до пункту 4.1. договору надання правничої допомоги оплачується в розмірах і на умовах, встановлених додатком до договору.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що приймання-передача наданих послуг щомісячно оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, по факту надання послуг, але не пізніше 5-го числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому надані послуги. Клієнт протягом 3-х календарних днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг повинен підписати його, і направити адвокатському об`єднанню, або надати у цей же строк мотивовану відмову. Після закінчення зазначеного терміну акт приймання-передачі наданих послуг вважається прийнятим та підписаним клвєнтом, і підлягає оплаті клієнтом без заперечень.

24.03.2023 сторони підписали додаток № 1 до договору (а.с. 197), згідно з умовами якого адвокатське об`єднання на умовах договору про надання правничої допомоги зобов`язується надати клієнту наступні послуги з надання правової допомоги: супровід адвокатами Адвокатського об`єднання "Смарт Юрист" у Господарському суді Дніпропетровської області справи № 904/1151/23 за позовом ТОВ "Мега Лайн" до клієнта про стягнення заборгованості за договором підряду № 27/01-пд від 27.01.2022.

Загальна вартість послуг складає 30 000 грн. 00 коп.

У подальшому, 18.05.2023 сторонами був підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг №1 (далі - акт наданих послуг, а.с. 198), за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Бік Каскад", (далі - клієнт), з однієї сторони, та адвокатське об`єднання "Смарт Юрист" (далі - адвокатське об`єднання), які разом надалі згадуються як сторони, склали цей акт про те, що послуги щодо супроводу адвокатами Адвокатського об`єднання "Смарт Юрист" у Господарському суді Дніпропетровської області справи № 904/1151/23 за позовом ТОВ "Мега Лайн" до клієнта про стягнення заборгованості за договором підряду № 27/01-гщ від 27 01.2022, що передбачені додатком № 1 від 24.03.2023 до договору про надання правничої допомоги № 250 від 23.03.2023, виконані на загальну суму 30 000 грн. 00 коп.

Також, в акті зазначено, що він є підставою для проведення між сторонами взаєморозрахунків. Щодо наданих послуг сторони не мають одна до одної жодних претензій.

Крім того, адвокатським об`єднанням складено Звіт про надану правничу допомогу від 18.05.2023 (а.с. 199), відповідно до якого, на виконання додатку № 1 від 24.03.2023 до договору про надання правничої допомоги № 250 від 23.03.2023 Адвокатським об`єднанням "Смарт Юрист" надано наступні послуги з правничої допомоги ТОВ "Бік Каскад":

1) супровід адвокатами Адвокатського об`єднання "Смарт Юрист" у Господарському суді Дніпропетровської області справи № 904/1151/23 за позовом ТОВ "Мега Лайн" до ТОВ "Бік Каскад" про стягнення заборгованості за договором підряду № 27/01-пд від 27.01.2022.

На даному етапі справи було зроблено:

- ознайомлено з матеріалами справи № 904/1151/21 за позивом ТОВ "Мега Лайн" до ТОВ "Бік Каскад" про стягнення заборгованості за договором підряду № 27/01-пд від 27.01.2022 - 20 хвилин;

- здійснено аналіз позовної заяви ТОВ "Мега Лайн" до ТОВ "Бік Каскад" про стягнення заборгованості за договором підряду № 27/01-пд від 27.01.2022 та доданих до неї документів - 40 хвилин;

-надано правової кваліфікації обставин справи - 30 хвилин;

-визначено нормативно-правової підстави вимоги -30 хвилин;

-здійснено моніторинг судових рішень - 30 хвилин;

- визначено судову практику застосування правових норм для визначення правової позиції - 30 хвилин;

-підготовлено відзив на позовну заяву ТОВ "Мега Лайн" у справі № 904/1151/23 - 4 години;

- подано відзив на позовну заяву ТОВ "Мега Лайн" у справі № 904/1151/23 до Господарського суду Дніпропетровської області;

- підготовлено та подано до Господарського суду Дніпропетровської області заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 904/1151/23 - 30 хвилин;

-взято участь у судовому засіданні у справі № 904/1151/23, яке відбулось 18.04.2023 о 14 год. 20 хв. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області - 30 хвилин;

- зібрання показань свідків шляхом їх опитування про відомі їм обставини, які мають значення для справи № 904/1151/23 та подача заяв цих свідків до Господарського суду Дніпропетровської області - 4 години;

- взято участь у судовому засіданні у справі № 904/1151/23, яке відбулось 16.05.2023 о 12 год. 00 хв. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області - 30 хвилин.

Витрачено часу: 12 год. 30 хв.

Вказаний звіт є невід`ємною частиною акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 18.05.2023.

Також, на підтвердження оплати наданих послуг професійної правничої допомоги відповідачем надано платіжну інструкцію № 3442 від 04.07.2023 на суму 30 000 грн. 00 коп. (а.с. 260).

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З огляду на викладене, судом відхиляються заперечення позивача щодо ненадання відповідачем доказів фактичної оплати послуг адвоката.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про розподіл судових витрат (витрат на правничу допомогу) та документи, на підставі яких відповідач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 30 000 грн. 00 коп., в той час, як:

- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 позов було залишено без розгляду, тобто спір по суті не вирішувався;

- предметом спору у даній справі була заборгованість за договором підряду, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;

- під час підготовки до розгляду справи по суті відповідачем були подані наступні документи: заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзив на позовну заяву, клопотання про долучення документів до матеріалів справи (лист та три заяви свідків), клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу із додатками, а також, участь у 3-х судових засіданнях під час розгляду справи, загальна кількість витраченого часу на підготовку яких, згідно із наданим відповідачем звітом, склала 12 годин 30 хвилин. Разом з тим, суд відзначає, що обсяг доказів, який підлягав аналізу під час підготовки вказаних документів був незначним, судові засідання були нетривалими, крім того, справа не була розглянута по суті та не потребувала такої великої кількості часу для досвідченого адвоката.

Враховуючи вказане, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в акті наданих послуг від 18.05.2023 та звіті до нього, суд відзначає, що з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 8 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000 грн. 00 коп. судом не розподіляється та покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 234, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бік Каскад" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Лайн" (вулиця Мандриківська, будинок 47, офіс 106, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код 32448386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бік Каскад" (проспект Праці, будинок 14, м. Дніпро, 49041; ідентифікаційний код 37374436) 8 000 грн. 00 коп. - частину витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення/підписання - 04.07.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової ухвали підписаний - 10.07.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко