Постанова

від 24.05.2023 по справі 2-483/10

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

24.05.23

22-ц/812/397/23

Справа №2-483/10

Провадження № 22-ц/812/397/23

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 травня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за відсутності осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2023року, постановлену у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Іщенко Х.В., повний текст складено ого ж дня, у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко Альони Вікторівни,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (Казанківський ВДВС) Каленко А.В.

Обґрунтовуючи скаргу вказував, що тривалий час він звертався до Казанківського ВДВС з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження АСВП №22595203 при примусовому виконанні виконавчого листа №2-483 від 05 листопада 2010 року виданого Казанківським районним судом Миколаївської області, отримання копій заборгованості, які виконувала державний виконавець Каленко А.В., які в свою чергу направлялись в різні державні органи,

Вказував, що ці розрахунки виконувались з порушенням законів України, без врахування його доходів, всупереч виконавчого листа №2-483 від 05 листопада 2010 року.

Зазначає, що останню свою заяву він оформив офіційно в письмовому виді 29 грудня 2022 року, де просив надати копії з матеріалів виконавчого провадження, а саме:

1.Розрахунки заборгованості по аліментам виконані державним виконавцем ЛашковимБ.А. за період 2018 року.

2.Розрахунки заборгованості по аліментам виконані державним виконавцем КаленкоА.В. за період 2018 року і на поточну дату і вказати в які державні органи вони направлялися.

3.Постанови, які виносились по відношенню до мене за вказаний період.

4.Інші нормативні акти, які виносились власно мене за вказаний період.

5.Заяви ОСОБА_2 за вказаний період.

Із отриманого 19 січня 2023 року рекомендованого листа вбачається, що на його заяву не відповіли в повному обсязі ні на жоден із 5 пунктів, а лише частково на 2 та 3 пункт. Таким чином, він позбавлений права написати скаргу в повному обсязі, і оскаржити в повній мірі дії державного виконавця Каленко А.В.

Також, зазначає, що в Казанківському районному суді Миколаївської області розглядались справи, які стосуються і його скарги, а саме:

- справа №2-483/10 провадження №4-е/478/2/2018 за скаргою на неправомірні дії посадових осіб ДВС і де фігурували розрахунки державних виконавців Лашкова Б.А. і ОСОБА_3 де зазначалась сума боргу близько 30 тисяч гривень на 01 листопада 2018 року;

- справа №478/324/19 провадження №2/478/28/2020 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів в сумі близько 30 тисяч гривень і нарахування пені. Там вже наявні розрахунки виконані державним виконавцем Каленко А.В. на 01 листопада 2018 року із заборгованістю близько 15 тисяч гривень, а після звернення судді ТомешевськогоО.О. до ДВС, було надано розрахунок де сума на 01 листопада 2018 року значилась 20071,12 грн., також там знаходиться і розрахунок виконаний державним виконавцем Каленко А.В. де вказується що заборгованість на 01 листопада 2018 року значиться в переплаті на суму 1263,61 грн. Отже було чотири розрахунки виконані державним виконавцем КаленкоА.В. на 01 листопада 2018 року, починаючи з заборгованості в сумі близько 30 тисяч гривень і закінчуючи переплатою в 1263,61 грн.

- справа №478/778/22, провадження №3/478/490/2022 яка розглядалась 26 вересня 2022р., де розглядалося про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126КУпАП., яка була закрита в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При розгляді справи довідався, що відносно нього була винесена постанова №5220 від 15 квітня 2021 року про обмеження у праві керування транспортними засобами.

29 грудня 2022 року він офіційно звернувся до Казанківського відділу ДВС.

У розрахунку №238 від 11 січня 2023 року виконаним державним виконавцем КаленкоА.В. не має приміток, де вказується за який період проводиться розрахунок, на основі якого закону, які цифри вказані в таблиці розрахунку, сама таблиця, не зрозуміло на основі якого наказу державний виконавець ОСОБА_3 нараховує заборгованість і закінчуючи службовою підробкою. В розрахунку вказується, що в квітні 2020 року (коли дитина проживала зі мною, я і гадки не мав про сплату аліментів) він нібито сплатив 2000 грн.

Щодо поновлення строку вказував, що лист від ДВС він отримав 19 січня 2023 року і мав право до 30 січня 2023 року здати документи до суду, який повинен працювати до 17:00, але в зв`язку з відсутністю електроенергії закрився раніше. Тому, він змушений був повернутися до Кривого Рогу і роздрукувати текст скарги.

Вказану скаргу він мав змогу подати лише 02 лютого 2023 року, оскільки на даний час проживає у місті Кривий Ріг і світло вимикають в будь-який час, тому велика проблема набрати текст скарги на комп`ютері та зробити копії документів, а в середу 1 лютого 2023 року в зв`язку з погодними умовами був перекритий шлях по трасі Кривий Ріг Казанка.

Враховуючи вищенаведене, просив: поновити строк на оскарження розрахунку заборгованості виконані державним виконавцем Казанківського відділу ДВС Каленко А.В. №238 від 11 січня 2023 року, скасувати його, скасувати неправомірні постанови від 15 квітня 2021року про обмеження його прав; визнати неправомірними діями відповідача державного виконавця Каленко А.В. щодо нарахування заборгованості та винесення постанов.

Ухвалою Казанківськогорайонного судуМиколаївської областівід 03лютого 2023року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, скаргу на дії головного державного виконавця Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко А. В., залишено без розгляду.

Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції вказав, що у заяві не наведено поважних причин пропуску строку на подання скарги та не додано доказів на підтвердження такої причини, а вказані в заяві заявником причини не можна визнати поважними, тому в суду відсутні підстави для поновлення скаржнику строку звернення до суду із скаргою, у зв`язку із чим у поновленні строку на звернення до суду слід відмовити, а скаргу залишити без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на необ`єктивність, необґрунтованість та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали. Тому, просив оскаржувану ухвалу скасувати та поновити йому пропущений строк на подання даної скарги.

Так, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, про оскарження ним лише розрахунку заборгованості №238 від 11 січня 2011 року та постанови від 15 квітня 2021 року. Оскільки існує велика кількість розрахунків заборгованості, які виконано державним виконавцем Каленко А.В., та які направлялись в різні державні органи.

Після чергового звернення до Казанківського ВДВС 29 грудня 2022 року, він 19 січня 2023 року отримав відповідь, в якій на його думку повністю проігноровано його звернення, із декількома копіями постанов від 2021 року та розрахунком заборгованості за 2023 рік.

Після чого, 02 лютого 2023 року, він звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області із даною скаргою з пропуском строку на подання такої.

Зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не встановив, коли саме починається і закінчується термін подачі такої скарги.

На його думку, останнім днем на подачу скарги є 30 січня 2023 року, у свою чергу 26 січня 2023 року по енергосистемі України було завдано ракетний удар, тому подача електроенергії відбувалась із перебоями, або взагалі була відсутня. Набрати текст скарги та добратись до Казанківського районного суду Миколаївської області він зміг лише після обіду 30 січня 2023 року, проте близько 16.00 год на початку 17.00 год суд не працював та будь яких оголошень щодо зміни режиму роботи суду не було, тому він змушений був повертись до м. Кривий Ріг щоб переробити скаргу в частині прохання про поновлення строку.

31 січня 2023 року він здав текст скарги для його коректування та 01 лютого 2023 року маючи намір їхати до смт. Казанка він довідався, що траса смт. Казанка-Кривий Ріг заблоковано через ожеледицю.

Також, вважає, що пропуск строку на подачу скарги протягом двох днів не впливають на суть самої скарги та її прохальної частини.

ОСОБА_1 та Казанківській відділ ДВС у Баштанську районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте до суду не з`явилися. З врахуванням зазначеного та приписів частини 2 статті 372 ЦПК України справу розглянуто за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає.

У частині 1статті 3 ЦПК Українипередбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1,4статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 пункту 2статті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до припису пункту 4 частини 1статті 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, відмовляючи у поновленні строку на подання скарги на дії державного виконавця, суд першої інстанції послався на те, що у заяві не наведено поважних причин пропуску строку на подання скарги та не додано доказів на підтвердження такої причини, а вказані в заяві заявником причини не можна визнати поважними, тому в суду відсутні підстави для поновлення скаржнику строку звернення до суду із скаргою, у зв`язку із чим у поновленні строку на звернення до суду слід відмовити, а скаргу залишити без розгляду.

Однак колегія суддів повністю погодитись із такими висновками суду першої інстанції не може з огляду на наступне.

Як закріплено у статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно частиною 1 статті 449ЦПК України скаргу може бути подано до суду а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Частиною 2 статтею 449ЦПК України визначено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Таким чином диспозиція статті 449ЦПК України встановила, що свій перебіг строк починає не з дати ухвалення оскаржуваного рішення, а з дня, коли особа дізналась про порушення свого права, тобто з дня коли ознайомилась зі змістом оскаржуваного рішення.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

За положеннями статтей 126, 127 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому, заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

З`ясування обставин дотримання скаржником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 30 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Казанківського відділу ДВС із заявою в якій просив надати йому на ознайомлення матеріали виконавчого провадження, а саме розрахунок заборгованості по аліментам за період 2018 року, та за період з 2018 року і на поточну дату, постанови, які виносилися державним виконавцем по відношенню до нього за період з 2018-2022 року, інші нормативні акти щодо нього протягом цього ж періоду, заяви ОСОБА_2 за період з 2018-2011 роки.

Казанківський відділ ДВС 16 січня 2023 року направив на адресу ОСОБА_1 розрахунок заборгованості станом на грудень 2022 року, постанови від 15 квітня 2021 року про встановлення щодо боржника тимчасових обмежень, які ним отримано 19 січня 2023 року.

Вважаючи, що на його заяву відділ ДВС не відповів у повному обсязі, 02 лютого 2023 року він звернувся до суду першої інстанції зі скаргою в якій просив поновити строк на оскарження розрахунку заборгованості виконані державним виконавцем Казанківського відділу ДВС Каленко А.В. №238 від 11 січня 2023 року, скасувати його, скасувати неправомірні постанови від 15 квітня 2021 року про обмеження його прав; визнати неправомірними діями відповідача державного виконавця Каленко А.В. щодо нарахування заборгованості та винесення постанов від 15 квітня 2021 року.

У прохальній частині скарги ОСОБА_1 просив поновити строк на оскарження розрахунку заборгованості виконаного державним виконавцем Казанківського відділу ДВС за 2023 рік та обґрунтовував пропуск строку на звернення до суду з вказаною скаргою. Зокрема зазначав, що лист від відділу ДВС ним було отримано 19 січня 2023 року, а відтак вважаючи, що він має право до 30 січня 2023 року включно здати документи до суду, цього дня (30 січня 2023 року) на початку 17.00 год. приїхав до смт Казанка, проте районний суд, який працює до 17.00 год. був закритий у зв`язку з відсутністю електропостачання. Після чого він повернувся до м.Кривіг Ріг, де він зараз мешкає. У зв`язку з погодними умовами на трасі Кривий Ріг- Казанка 01 лютого 2023 року, він не зміг з`явитися до суду для подання скарги, та подав скаргу 02 лютого 2023 року.

Між тим, розглядаючи вказане клопотання, суд першої інстанції порушив порядок розгляду питання поновлення строку, оскільки частини 3статті 127 ЦПК Українипередбачено, що заява про поновлення процесуального стоку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк.

Відтак, норми статті чітко передбачають, що питання про поновлення процесуального строку розглядається судом з повідомленням усіх учасників справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції фактично позбавив сторону права на обґрунтування доводів своєї скарги в судовому засіданні, що не сприяє захисту можливого порушеного права скаржника на забезпечення державою контролю за виконанням судових рішень.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та всупереч вимогам частини 5статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально.

Більш того, колегія суддів зауважує на тому, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що заявник просив визнати неправомірними дії державного виконавця по винесенню постанов від 15 квітня 2021 року про обмеження його прав та їх скасування, при цьому не просив про поновлення строку на їх оскарження, не наводив поважні причини пропуску строку.

Згідно з пунктом 16 роз`яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6, скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Такий строк є процесуальним, може бути поновлений за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому, заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах

За таких обставин, висновки суду про залишення скарги без розгляду є передчасними, ухвала суду постановлена без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог статті 379ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).

Наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Згідно положень статті 374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пунктами 3, 4 частини 1статті 379ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 24 травня 2023 року.