Ухвала

від 18.07.2023 по справі 2-483/10

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-483/10 Провадження № 4-с/478/2/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2023 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді: Іщенко Х.В.,

за участі секретаря: Луговської А.І.,

заявника: ОСОБА_1 ,

представника ДВС: ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судусмт.Казанкаскаргу ОСОБА_1 про визнанняпротиправними таскасування розрахункузаборгованості поаліментам тапостанов головного державного виконавця Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко Альони Вікторівни, -

В С Т А Н О В И В:

02.02.2023 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із скаргою, в якій просив суд поновити строк на оскарження дій головного державного виконавця Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко А.В., визнати дії головного державного виконавця Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко А.В. незаконними зі складання розрахунку заборгованості № 238 від 11.01.2023 року та скасувати постанови від 15.04.2021 року про обмеження його прав.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 03.02.2023 року заявнику ОСОБА_1 було відмовлено у поновлені строку на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 03.02.2023 року.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 16.05.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Скасовано ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 03.02.2023 року, справу було направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав раніше заявлені вимоги щодо поновлення строку на оскарження рішень та дій державного виконавця з підстав, викладених у скарзі на дії державного виконавця та в апеляційній скарзі. Підтвердив в судовому засіданні, що дійсно спірний розрахунок заборгованості за № 238 від 11.01.2023 року та оскаржувані постанови від 15.04.2021 року були отримані ним 19.01.2023 року. Вважає причини пропуску строку на оскарження дій ДВС поважними та просив поновити строк на оскарження.

Представник ДВС в судовому засіданні підтвердив, що дійсно, на письмовий запит ОСОБА_1 йому за вказаною ним адресою направлялись копії запитуємих ним документів та розрахунок заборгованості, які він отримав, чому мається документальне підтвердження.

Вивчивши доводи скарги, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до статті 447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом статті 449ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до частини першоїстатті 74Закону України«Про виконавчепровадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У частині п`ятій статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №439/1493/15-ц (провадження №61-7804св19) зроблено висновок по застосуванню статті 449 ЦПК України та вказано, що «такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому, судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи».

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

З матеріалів, доданих до скарги вбачається, що 29.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою, в якій просив надати йому, як стороні виконавчого провадження копії матеріалів відкритого виконавчого провадження АСВП № 22595203 та наявні у справі розрахунки заборгованості по аліментам.

Як вбачається з тексту скарги заявника, розрахунок заборгованості № 238 від 11.01.2023 року та оскаржувані ним постанови від 15.04.2021 року про обмеження його прав, заявник отримав 19.01.2023 року. Цей факт було підтверджено заявником в судовому засіданні та не спростовувалось представником ДВС.

Звідси, станом на 19.01.2023 року ОСОБА_1 знав про існування розрахунку заборгованості по аліментам від 11.01.2023 року, з яким він не погоджується та який він оскаржує а також достовірно знав про винесені щодо нього як до боржника по відкритому виконавчому провадженю постанови про обмеження його прав, які також є предметом оскарження.

Аналіз наведених фактичних обставин вказує на те, що ОСОБА_1 з 19.01.2023 року не лише повинен був дізнатися про порушення своїх прав, як він вважає, а йому достовірно було відомо про цей факт з отриманих ним документів. Проте зі скаргою на дії та бездіяльність державних виконавців заявник звернувся до суду лише 02.02.2023 року, тобто з пропуском процесуального строку на оскарження дій державних виконавців, визначеного статтею 449 ЦПК України.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №466/948/19, зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Скаржником подавалося до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження дій та бездіяльності державних виконавців.

Згідно ч. 1ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, на день звернення заявника до суду із вказаною скаргою сплинув десятиденний строк, встановлений ст. 449 ЦПК України, клопотання про його поновлення заявником подано не було.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Скаржник не надав суду достовірних доказів причин та поважності пропуску встановленого строку на оскарження дій ДВС. За вказаних обставин суд критично відноситься до стверджень заявника про відсутність електричного живлення в суді (що позбавило його можливості своєчасно подати скаргу), оскільки цей факт не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. Суд також критично відноситься до стверджень заявника про неможливість роздруківки тексту скарги за відсутності електичного живлення, оскільки скаржник не був позбавлений можливості оформити скаргу до суду в письмовому (рукописному) вигляді.

Враховуючи вище викладене а також той факт, що у заяві (клопотанні) не наведено поважних причин пропуску строку на подання скарги та не додано доказів на підтвердження такої причини, а вказані в заяві заявником причини не можна визнати поважними, тому у суду відсутні підстави для поновлення скаржнику строку звернення до суду із скаргою, відтак заява (клопотання) про поновлення строку на звернення до суду не підлягає задоволенню, а скарга підлягає залишенню без розгляду.

Керуючисьст.ст.383-387ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження рішень та дій державного виконавця, -відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 провизнання протиправнимита скасування розрахункузаборгованості поаліментам тапостанов головногодержавного виконавцяКазанківського відділудержавної виконавчоїслужби уБаштанському районіпівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)Каленко АльониВікторівни ,- залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 21.07. 2023 року.

Суддя: Х.В.Іщенко