Рішення

від 24.05.2023 по справі 520/8318/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 травня 2023 року Справа № 520/8318/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вул. Конєва, буд. 20, м. Харків, 61004) в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (вул. Сумська 64, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 23912956) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815), третя особа: Харківська міська рада (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Акціонерного Товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуб Бабушкін» та закріплення їх в натурі (на місцевості);

- зобов`язати Акціонерне Товариство «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуб Бабушкін», загальною площею 0,1 га, який знаходиться по вул. Пестріковій (Бабушкіній), 16 в м. Харкові, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 вказаний адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків. У передбачений ухвалою строк недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 відкрито спрощене провадження у справі, згідно з положеннями п. 7 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем залишено об`єкт природо-заповідного фонду - ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуб Бабушкін» без охорони та належного захисту, а тому відповідно до вимог чинного законодавства України Акціонерне товариство «Українська залізниця» повинна забезпечити проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуб Бабушкін», загальною площею 0,1 га, який знаходиться по вул. Пестріковій (Бабушкіній), 16 в м. Харкові, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 12.12.2022 від Харківської обласної військової адміністрації надійшли пояснення по справі, згідно зі змістом яких просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представником Акціонерного товариства «Українська залізниця» 19.12.2022 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду подано клопотання про заміну неналежної сторони (відповідача).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у задоволенні (заяви) клопотання представника відповідача про заміну неналежної сторони у справі - відмовлено.

Представник Акціонерного товариства «Українська залізниця» своїм правом надання у відповідності до ст. 175 КАС України для подання відзиву на позов не скористався, свою позицію стосовно заявлених позовних вимог суду не повідомив.

Представник третьої особи - Харківська міська рада, своїм правом надання у відповідності до п. 13 ч. 2 ст. 180 КАС України для подання пояснень не скористався, свою позицію стосовно заявлених позовних вимог суду не повідомив.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що під час моніторингу стану використання земельних ділянок на території Новобаварського району м. Харкова прокуратурою виявлено факти порушення законодавства в сфері охорони об`єктів природно-заповідного фонду.

Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 № 562 «Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області», ботанічну пам`ятку природи «Дуб Бабушкін», площею 0.1 га оголошено природно-заповідним об`єктом.

Згідно тимчасової картки первинного обліку територій та об`єктів

природно-заповідного фонду України, ботанічна пам`ятка природи «Дуб Бабушкін» знаходиться у Жовтневому районі м. Харкова та перебуває в підпорядкуванні станції переливання крові Південної залізниці ст. Харків.

Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення «Дуб Бабушкін» знаходиться на землях комунальної власності Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Пестрікова (Бабушкіна), 16.

Державним управлінням екологічної безпеки в Харківській області з метою забезпечення охорони та збереження території, ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Дуб Бабушкін» площею 0,1 га передано під охорону Станції переливання крові на станції Харків (СПК на ст. Харків) (код ЄДРПОУ 01108283), про що 13.01.1998 складено охоронне зобов`язання, яке зареєстровано у Державному управлінні екологічної безпеки в Харківській області за № МПб-1-574.

За окресленим зобов`язанням Станція переливання крові на станції Харків (СПК на ст. Харків) взяла під охорону заповідний об`єкт - ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Дуб Бабушкін» площею 0,1 га та зобов`язалась зберігати його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також провести відмежування заповідного об`єкта в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово-картографічні матеріали.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відомості щодо розроблення та затвердження будь-якої документації із землеустрою на земельну ділянку під заповідним об`єктом - ботанічною пам`яткою природи місцевого значення «Дуб Бабушкін» площею 0,1 га на території Жовтневого району м. Харкова по вулиці Пестріковій (Бабушкіній), 16, відсутні.

Відповідно до розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації, Станція переливання крові на станції Харків (СПК на ст. Харків) ЄДРПОУ 01108283) з 11.08.2008 реорганізовано на підставі рішення № 1480112003024352.

Правонаступником Станції переливання крові на станції Харків (СПК наст. Харків) після реорганізації став Державний заклад «Дорожня клінічна лікарня станції Харків СТГО «Південна залізниця», який також з 18.10.2016 реорганізований рішенням №14801120023020199.

Правонаступником Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня станції Харків СТГО «Південна залізниця» з 18.10.2018 є Акціонерне товариство «Українська залізниця», яке на теперішній час не ліквідовано та в стані припинення не перебуває.

Згідно зі Статутом «Укрзалізниця», товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Резюмуючи вищевикладене, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником всіх прав та обов`язків ДП «Станція переливання крові на ст. Харків», у зв`язку з чим обов`язок щодо винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуб Бабушкін» та закріплення їх в натурі (на місцевості), встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразку покладено на АТ «Укрзалізниця».

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-ХІІ, зі змінами та доповненнями, до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про природно - заповідний фонд України», управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об`єкти.

Згідно ст. 43 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

При цьому, за правилами ст. 45 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Крім того ч.ч. 3, 5 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд» передбачено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Положеннями ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України визначено, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду (ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд»).

Відповідно до абз.11, 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно п. «в» ч. 1 ст. 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж - адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Положеннями п. «г» ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 25 зазначеного Закону видами документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Згідно з ч. 2 ст. 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон,

обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою:

а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу;

б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму;

в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини;

г) проведення науково-дослідних робіт;

г) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 2 Земельного кодексу України суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Положеннями ч. 3 ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, вихованню покладених на них завдань.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.07.2022 № 10-20-9.1-1821/0/19-22, за даними Державного земельного кадастру відсутні відомості щодо встановлення меж пам`ятка природи місцевого значення «Дуб Бабушкін», однак обліковується земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:05:010:0009 (розташована на прилеглій території від об`єкту природно-заповідного фонду), сформована на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення 10.10.2008 (розробник документації із землеустрою ПП «ЮРЗЕМСПІЛК») та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 24.10.2011.

Згідно інформації Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації від 02.02.2022 № 04.01-22-427, ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Дуб Бабушкін» (вул. Бабушкіна, 16), оголошено природно-заповідним об`єктом рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 № 562 та згідно з охоронним зобов`язанням знаходилась під охороною станції переливання крові на ст. Харків. У зв`язку з ліквідацією останньої, на даний час пам`ятка природи залишається без охорони.

Згідно листа Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 16.04.2021 № 2019/0/90-21, ботанічна пам`ятка природи «Дуб Бабушкін» розташована на прилеглій території від межі земельної ділянки, яка перебуває на балансі структурного підрозділу «Служба воєнізованої охорони» РФ «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», на запит Департаменту щодо надання згоди оформити охоронні зобов`язання ботанічної пам`ятки «Дуб Бабушкін» відмовлено.

Відповідно до наданої Департаментом земельних відносин Харківської міської ради інформації від 18.02.2022 № 1182/0/225-22, відомості щодо винесення меж об`єктів природно-заповідного фонду - ботанічної пам`ятки природи «Дуб Бабушкін» та закріплення їх в натурі (на місцевості), встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразку, а також відповідні документації із землеустрою відсутні.

Відносно підстав для представництва прокурора у справі, суд зазначає наступне.

За приписами ч.3, 4, 5 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України Про прокуратуру.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в одному з двох випадків:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 813/661/17, від 28.04.2021 року по справі № 160/13338/20.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У пункті 4 вказаного Рішення передбачено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Вказані висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що даному випадку прокурором доведено правомірність самостійного звернення до суду в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації.

Отже, надаючи правову оцінку доводам прокурора, наведеним в обґрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений прокуратурою судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вул. Конєва, буд. 20, м. Харків, 61004) в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації (вул. Сумська 64, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 23912956) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815), третя особа: Харківська міська рада (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Акціонерного Товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуб Бабушкін» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Акціонерне Товариство «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуб Бабушкін», загальною площею 0,1 га, який знаходиться по вул. Пестріковій (Бабушкіній), 16 в м. Харкові, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 24.05.2023.

Суддя Супрун Ю.О.