Постанова

від 30.10.2023 по справі 520/8318/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 р. Справа № 520/8318/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.05.23 по справі № 520/8318/22

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області , Харківської обласної військової адміністрації

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" третя особа Харківська міська рада

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Акціонерного Товариства "Українська залізниця" щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуб Бабушкін" та закріплення їх в натурі (на місцевості);

- зобов`язати Акціонерне Товариство "Українська залізниця" відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуб Бабушкін", загальною площею 0,1 га, який знаходиться по вул. Пестріковій (Бабушкіній), 16 в м. Харкові, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем залишено об`єкт природо-заповідного фонду - ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуб Бабушкін" без охорони та належного захисту, а тому відповідно до вимог чинного законодавства України Акціонерне товариство "Українська залізниця" повинна забезпечити проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуб Бабушкін", загальною площею 0,1 га, який знаходиться по вул. Пестріковій (Бабушкіній), 16 в м. Харкові, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Акціонерного Товариства "Українська залізниця" щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуб Бабушкін" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язано Акціонерне Товариство "Українська залізниця" відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуб Бабушкін", загальною площею 0,1 га, який знаходиться по вул. Пестріковій (Бабушкіній), 16 в м. Харкові, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 скасувати та зактири провадження у справі.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що АТ "Українська залізниця" є комерційним підприємством, тобто суб`єктом приватного права і не може бути належним відповідачем в адміністративній справі. Зазначає, що проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуб Бабушкін" та закріплення їх в натурі (на місцевості) повинне бути здійснено Харківською міською радою або Харківською обласною державною (військовою) адміністрацією.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що Державним управлінням екологічної безпеки в Харківській області з метою забезпечення охорони та збереження території, ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Дуб Бабушкін" площею 0,1 га передано під охорону Станції переливання крові на станції Харків, про що 13.01.1998 складено охоронне зобов`язання, яке зареєстроване у Державному управлінні екологічної безпеки в Харківській області за №МПб-1-574. За цим зобов`язанням Станція переливання крові на станції Харків, правнаступником якої є АТ "Українська залізниця", взяла під охорону заповідний об`єкт та зобов`язалась зберігати його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно із ЗУ "Про охорону навколшнього природного середовища", а також провести відмежування заповідного об`єкта в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово-картографічні матеріали. Однак, більше ніж 20 років межі ботанічної пам`ятки залишаються не визначеними, інформаційно-охоронні знаки встановленого зразка відсутні, документи, що посвідчують право на земельну ділянку не розроблені. Також зазначає, що вказані вимоги покладені на АТ "Укрзалізниця", як правонаступника Станції переливання крові на станції Харків, відтак останній є належним відповідачем по справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що під час моніторингу стану використання земельних ділянок на території Новобаварського району м. Харкова прокуратурою виявлено факти порушення законодавства в сфері охорони об`єктів природно-заповідного фонду.

Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 № 562 "Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області", ботанічну пам`ятку природи "Дуб Бабушкін", площею 0.1 га оголошено природно-заповідним об`єктом.

Згідно тимчасової картки первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, ботанічна пам`ятка природи "Дуб Бабушкін" знаходиться у Жовтневому районі м.Харкова та перебуває в підпорядкуванні станції переливання крові Південної залізниці ст. Харків.

Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення "Дуб Бабушкін" знаходиться на землях комунальної власності Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Пестрікова (Бабушкіна), 16.

Державним управлінням екологічної безпеки в Харківській області з метою забезпечення охорони та збереження території, ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Дуб Бабушкін" площею 0,1 га передано під охорону Станції переливання крові на станції Харків (СПК на ст. Харків) (код ЄДРПОУ 01108283), про що 13.01.1998 складено охоронне зобов`язання, яке зареєстровано у Державному управлінні екологічної безпеки в Харківській області за № МПб-1-574.

За окресленим зобов`язанням Станція переливання крові на станції Харків (СПК на ст. Харків) взяла під охорону заповідний об`єкт - ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Дуб Бабушкін" площею 0,1 га та зобов`язалась зберігати його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно із Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також провести відмежування заповідного об`єкта в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово-картографічні матеріали.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відомості щодо розроблення та затвердження будь-якої документації із землеустрою на земельну ділянку під заповідним об`єктом - ботанічною пам`яткою природи місцевого значення "Дуб Бабушкін" площею 0,1 га на території Жовтневого району м. Харкова по вулиці Пестріковій (Бабушкіній), 16, відсутні.

Відповідно до розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації, Станція переливання крові на станції Харків (СПК на ст. Харків) ЄДРПОУ 01108283) з 11.08.2008 реорганізовано на підставі рішення №1480112003024352.

Правонаступником Станції переливання крові на станції Харків (СПК наст. Харків) після реорганізації став Державний заклад "Дорожня клінічна лікарня станції Харків СТГО "Південна залізниця", який також з 18.10.2016 реорганізований рішенням №14801120023020199.

Правонаступником Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Харків СТГО "Південна залізниця" з 18.10.2018 є Акціонерне товариство "Українська залізниця", яке на теперішній час не ліквідовано та в стані припинення не перебуває.

Згідно зі Статутом "Укрзалізниця", товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Отже, АТ "Укрзалізниця" є правонаступником всіх прав та обов`язків ДП "Станція переливання крові на ст. Харків", у зв`язку з чим обов`язок щодо винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуб Бабушкін" та закріплення їх в натурі (на місцевості), встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразку покладено на АТ "Укрзалізниця".

Керівник Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова зазначає, що позивачем у даному спорі є Харківська обласна державна (військова) адміністрація, однак ХОВА не вжито заходів щодо судового захисту інтересів держави, що свідчить про її бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.

У зв`язку з наявністю виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, керівник Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За приписами ч.3, 4, 5 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічні висновки містиять постанови Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 813/661/17, від 28.04.2021 року по справі № 160/13338/20.

Відповідно до ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У пункті 4 вказаного Рішення передбачено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Вказані висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про природно - заповідний фонд України" від 16.06.1992 № 2456-ХІІ, зі змінами та доповненнями, до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про природно - заповідний фонд України", управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об`єкти.

Згідно ст. 43 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд" визначено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

При цьому, за правилами ст. 45 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Крім того ч.ч. 3, 5 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд" передбачено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Положеннями ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України визначено, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду (ч. 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд").

Відповідно до абз.11, 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно п. "в" ч. 1 ст. 2 Закону України "Про землеустрій" землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж - адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Положеннями п. "г" ч. 1 ст. 20 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 25 зазначеного Закону видами документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Згідно з ч. 2 ст. 47 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою:

а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу;

б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму;

в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини;

г) проведення науково-дослідних робіт;

г) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 2 Земельного кодексу України суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Положеннями ч. 3 ст. 60 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, вихованню покладених на них завдань.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.07.2022 № 10-20-9.1-1821/0/19-22, за даними Державного земельного кадастру відсутні відомості щодо встановлення меж пам`ятка природи місцевого значення "Дуб Бабушкін", однак обліковується земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:05:010:0009 (розташована на прилеглій території від об`єкту природно-заповідного фонду), сформована на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення 10.10.2008 (розробник документації із землеустрою ПП "ЮРЗЕМСПІЛК") та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 24.10.2011.

Згідно інформації Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації від 02.02.2022 № 04.01-22-427, ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Дуб Бабушкін" (вул. Бабушкіна, 16), оголошено природно-заповідним об`єктом рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 № 562 та згідно з охоронним зобов`язанням знаходилась під охороною станції переливання крові на ст. Харків. У зв`язку з ліквідацією останньої, на даний час пам`ятка природи залишається без охорони.

Згідно листа Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 16.04.2021 № 2019/0/90-21, ботанічна пам`ятка природи "Дуб Бабушкін" розташована на прилеглій території від межі земельної ділянки, яка перебуває на балансі структурного підрозділу "Служба воєнізованої охорони" РФ "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця", на запит Департаменту щодо надання згоди оформити охоронні зобов`язання ботанічної пам`ятки "Дуб Бабушкін" відмовлено.

Відповідно до наданої Департаментом земельних відносин Харківської міської ради інформації від 18.02.2022 № 1182/0/225-22, відомості щодо винесення меж об`єктів природно-заповідного фонду - ботанічної пам`ятки природи "Дуб Бабушкін" та закріплення їх в натурі (на місцевості), встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразку, а також відповідні документації із землеустрою відсутні.

Щодо доводів відповідача, що АТ "Українська залізниця" не може бути належним відповідачем в даній адміністративній справі, колегія суддів зазначає, що такі доводи є помилковими, з урахуванням наступного.

Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища визначені п.п. 9,10 ст. 33 ЗУ "Про місцеве самоврядування", згідно з якою до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження, як організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеутсрою.

Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про землеустрій" до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Підставою для здійснення землеустрою, відповідно до ст. 22 ЗУ "Про землеустрій" є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками докмуентації із землеустрою, судові рішення.

Водночас, Державним управлінням екологічної безпеки в Харківській області з метою забезпечення охорони та збереження території, ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Дуб Бабушкін" передано під охорону Станції переливання крові на станції Харків, про що 13.01.1998 складено охоронне зобов`язання, яке зареєстроване у Державному управлінні екологічної безпеки в Харківській області за №МПб-1-574.

За вказаним зобов`язанням Станції переливання крові на станції Харків, правонаступником якої є АТ "Українська залізниця", взяла під охорону заповідний об`єкт - ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Дуб Бабушкін" площею 0,1 га та зобов`язалась зберігати його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно із Законом України "Про охорону навколишнього природнього середовища" та провести відмежування такого об`єкта в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово- картографічні матеріали.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку щодо визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання АТ "Українська залізниця" відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуб Бабушкін", загальною площею 0,1 га, який знаходиться по вул. Пестріковій (Бабушкіній), 16 в м. Харкові, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 по справі № 520/8318/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова