Ухвала

від 18.05.2023 по справі 451/560/19

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 451/560/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2023 року м. Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.06.2018 за №12018140280000277 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України,

встановив:

У провадженні Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2018 за №12018140280000277 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

ОСОБА_4 , обвинувачується органом досудового розслідування в тому, що обіймаючи посаду директора ПП «ПС Компані» та будучи згідно ч.З ст. 18 КК України, службовою особою пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій, виступаючи як постачальник за договором №473 від 22.11.2017, укладеного з замовником - відділом освіти Радехівської РДА про постачання деревини (паливних дров) в навчальні заклади, уклавши договір відповідального зберігання №1 від 29.12.2017 та акту прийому передачі №1 до договору відповідального зберігання №1 від 29.12.2017, прийняв на відповідальне зберігання дрова паливні об`ємом 189,9 метрів кубічних вартістю 127 504 гривні 56 копійок, які забов`язаний був зберігати до 31.03.2018 або до пред`явлення відділом освіти Радехівської РДА вимоги про їх повернення, однак на неодноразові вимоги відділу освіти Радехівської РДА, про повернення дров, їх не поставив, чим вчинив привласнення ввіреного йому вище вказаного майна, спричинивши при цьому матеріальну шкоду державі в особі відділу освіти Радехівської РДА на суму 127 504 гривні 56 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням у якому просив закрити дане кримінальне провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

В обґрунтування такого клопотання посилався на те, що заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважають закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд. Як вказано в умовах договору відповідального зберігання №1 від 29.12.2017 укладеного між Відділом освіти Радехівської РДА та ПП "ПС Компані" в особі директора ОСОБА_4 , виконавець зобов`язаний повернути майно по першій вимозі в трьох денний термін, тобто строк виконання вимоги щодо повернення майна, яка отримана ОСОБА_4 26.03.2018 минув 29.03.2023. Адвокат вважає, що строки притягнення обвинуваченого до відповідальності сплили, а тому наявні підстави для закриття кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав таке клопотання захисника з наведених у ньому мотивів.

У судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 щодо заявленогоклопотання прозакриття провадженняне заперечив,просив закритикримінальне провадженнявідносно обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строків давності.

Представник потерпілої сторони в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без її участі, щодо міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Заслухавши захисника, обвинуваченого, думку прокурора, який не заперечив проти закриття кримінального провадження, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у привласненні чужого майна, а саме дров паливних об`ємом 189,9 м.куб., які він утримував відповідно до договору відповідального зберігання №1 від 29.12.2017.

Також судом встановлено, що умовами п. 2.1 договору відповідального зберігання №1 від 29.12.2017 визначено, що виконавець зобов`язаний повернути майно депоненту по першій вимозі в трьох денний термін, а відповідно до умов п. 7 цього договору, він діє до 31.03.2018 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

З оглянутого в судовому засіданні листа - звернення № 224 від 23.03.2018 видно, що Відділ освіти Радехівської РДА звертався до обвинуваченого з вимогою повернути дрова паливні відповідно до умов договору відповідального зберігання№1від 29.12.2017на суму127504,56 грн. І як видно з розруківки даних електронної пошти, ОСОБА_4 отримав такого листа 26.03.2018 о 10:03 год. (том 3, а.с. 246-247).

В судовому засіданні 18.05.2023 прокурор ОСОБА_3 на запитання суду відповів, що такі документи він, як прокурор не ставить під сумнів, з ними був ознайомлений до судового засідання, а тому вважає, що наявні підстави для закриття кримінального провадження.

За таких умов, оскільки сторона обвинувачення не оспорює такі докази та вважає, що такі відповідають дійсності, то у суду відсутні правові підстави для перевірки таких доказів на предмет їх належності та допустимості.

Таким чином при вирішенні питання про момент вчинення злочину, суд бере до уваги такі докази, та виснує, що у даних правовідносинах таким моментом є 30.03.2018, оскільки вимога про повернення майна ОСОБА_4 отримав 26.03.2018 і визначений умовами пункту 2.1 договору відповідального зберігання №1 від 29.12.2017 трьох денний строк сплив 30.03.2018.

Крім того, як видно з матеріалів досудового розслідування, 18.03.2019 слідчим було винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного. В подальшому, 04.04.2019 постановою слідчого таке досудове розслідування було відновлено у зв`язку з розшуком обвинуваченого ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Разом з тим, як вказано у Постанові Великої Палати Верховного суду від 02.02.2023 у справі №735/1121/20 що, у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті, є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

А тому, з врахуванням такої обставини (ухилення від досудового розслідування) яка тривала 16 днів, суд дійшов висновку про відтермінування строку визначеного у ст. 49 КК України на 16 днів і моментом закінчення такого строку є 16.04.2023.

При вирішенні даного питання, суд також враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, а відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Відповідно до частини 2 статті 285 КПК України особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закрити кримінального провадження, що також доводиться письмовим клопотанням його захисника від 18.05.2023.

Згідно з частиною 1 статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Так, санкція ч. 2 ст. 191 КК України (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення), за вчинення цього кримінального правопорушення передбачає альтернативні покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Виходячи з цього, відповідно до положень ст. 12 КК України (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України є злочином середньої тяжкості

Згідно з п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 р. № 12, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. При цьому таке звільнення є обов`язком суду.

Таким чином, з врахуванням того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, з дня вчинення якого минув строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, а саме 5 років, він не вчинив нового кримінального правопорушення, обвинуваченому роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, і він погоджується на звільнення з цих підстав, враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд приходить до переконання, що обвинуваченого потрібно звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення).

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. 100, 284, 285, 288 КПК України, п. 2, 3 ч.1 ст. 49 КК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 задовольнити.

На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження№12018140280000277 від 23.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Після набрання ухвалою законної сили речові докази у справі, а саме:

договір про закупівлю №473 від 22.11.2017, специфікацію до даного договору №1, додаткову угоду №1 до договору №473 від 11.12.2017, акт №1 прийому-передачі до договору відповідального зберігання від 29.12.2017, видаткову накладну №РО-0000017 від 07.12.2017, видаткову накладну №РО-Д000001 від 08.12.2017, видаткову накладну №РО-0000015 від 05.12.2017, видаткову накладну №РО-0000013 від 01.12.2017, видаткову накладну №РО-0000012 від 01.12.2017, лист вимогу від 01.12.2017, видаткову накладну №РО-0000012 від 01.12.2017, листи вимоги від 24.07.2018 та від 20.08.2018, листи звернення від 31.01.2018 та від 01.06.2018, заявка від 07.08.2018, претензія від 01.08.2018, лист від 09.08.2018 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Повний текст ухвали складено 19.05.2023.

Суддя ОСОБА_1