Вирок
від 25.05.2023 по справі 373/2237/19
ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/2237/19

Номер провадження 1-кп/373/7/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області, в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

його захисників - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

його захисника - адвоката ОСОБА_9

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10

його законного представника ОСОБА_11

його захисників - адвокатів ОСОБА_12 та ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_13

його захисника - адвоката ОСОБА_14

потерпілої ОСОБА_15 ,

її представників - адвокатів ОСОБА_16 та ОСОБА_17

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019110240000205 по обвинуваченню

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, на утриманні 1 малолітня дитина, військовозобов`язаного, майстра дільниці з ремонту та обслуговування устаткування котельні КП КОР «Переяслав-Хмельницьктепломережа», зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Переброди Дубровицького району Рівненської області, українця, громадянина України, із середньо-технічною освітою, не одруженого (розлученого), на утриманні 2 малолітніх дітей, військовозобов`язаного, учасника бойовий дій, поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області, на день ухвалення вироку: водія ТОВ «Гура-Ландтехнік», зареєстрованого по АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 296 та кримінального проступку за ч. 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Переяслава-Хмельницького Київської області, українця, громадянина України, із базовою середньою освітою, допризовника, учня КЗ КОР «Переяслав-Хмельницький ліцей-інтернат «Патріот», на день ухвалення вироку: студента ОСОБА_18 у Переяславі, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_5 , раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Переяслава-Хмельницького Київської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, на утриманні 2 малолітніх дітей, військовозобов`язаного, інспектора (водної поліції) сектору превенції Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області, на день ухвалення вироку: слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_19 , зареєстрованого по АДРЕСА_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України, -

встановив:

ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що 31.05.2019 в період часу з 13 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв., знаходячись на території домоволодіння по АДРЕСА_8 разом із поліцейським ОСОБА_5 та інспектором водної поліції ОСОБА_13 і неповнолітнім ОСОБА_10 , за домовленістю з двома останніми та спільно з ними, з метою реалізації злочинного наміру, направленого на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка полягала у поставленні в небезпеку життя та здоров`я невизначеної кількості людей через здійснення пострілів з вогнепальної зброї, свідомо нехтуючи тим, що місце ураження кулі є громадським місцем, здійснив постріли з невстановленої вогнепальної зброї калібру 5,6 мм, використовуючи набої кільцевого спалаху, які споряджені кулями калібру 5,6 мм (.22 LR), в напрямку будинку АДРЕСА_10, біля якого в той час перебували малолітні особи, в тому числі і ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Крім того, ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що під час вчинення вищеописаних хуліганських дій, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, неодноразово, без відповідного дозволу, тримаючи в руках невстановлену вогнепальну зброю, калібру 5,6 мм, здійснював її переміщення у стані, можливому для швидкого використання (здійснення пострілів), споряджав набоями та здійснював із неї постріли.

ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що як працівник Національної поліції був обізнаний з правилами зберігання та використання вогнепальної зброї, а також з необхідністю дотримання заходів безпеки при поводженні з нею, 31.05.2019 в період часу з 13 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв., знаходячись на території домоволодіння по АДРЕСА_8 разом із інспектором водної поліції ОСОБА_13 , гр. ОСОБА_8 та своїм неповнолітнім сином ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, будучи обізнаним зі злочинними намірами ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 здійснити заздалегідь не обумовлену кількість пострілів з вогнепальної зброї в напрямку громадського місця, надав останнім невстановлену вогнепальну зброю, калібру 5,6 мм та набої кільцевого спалаху, які споряджені кулями калібру 5,6 мм (.22 LR), а також дозволив їм здійснювати постріли з ганку належного йому будинку та подвір`я по предметам, які були заздалегідь виставлені як мішені та по іншим предметам, які постійно знаходилися на ділянці місцевості, де на відстані польоту куль могли перебувати сторонні особи.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що упродовж невстановленого періоду часу без належного дозволу зберігав у належному йому домоволодінні по АДРЕСА_8 невстановлену вогнепальну зброю, калібру 5,6 мм, та набої кільцевого спалаху, споряджені кулями калібру 5,6 мм ( 22 LR), а в автомобілі марки «Mitsubishi Pajero 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у його володінні, зберігав 8 бойових припасів до нарізної спортивно-мисливської зброї калібром 5,6 мм.

Також, обвинувачується в тому, що 31.05.2019 в період часу з 13 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв., знаходячись на території домоволодіння по АДРЕСА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, незаконно, без передбаченого законом дозволу, передав ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 невстановлену вогнепальну зброю калібру 5,6 мм та набої кільцевого спалаху, споряджені кулями калібру 5,6 мм (.22 LR), з метою здійснення ними пострілів по предметах, які були заздалегідь ними виставлені в якості мішеней, та по іншим предметах, які постійно знаходилися на ділянці місцевості, де на відстані польоту куль перебували сторонні люди.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що маючи у фактичному володінні автомобіль марки «Mitsubishi Pajero 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , під час керування ним умисно використовував завідомо підробний документ - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Неповнолітній ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що 31.05.2019 в період часу з 13 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв., знаходячись на території домоволодіння по АДРЕСА_8 разом із ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , будучи обізнаним щодо розташування будівель та вулиць та пересування і проживання людей в безпосередній близькості, усвідомлюючи, що по траєкторії польоту куль знаходяться місця постійного перебування та пересування людей, діючи умисно, маючи на меті грубо порушити громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, створюючи реальну загрозу для громадян, здійснив три-чотири постріли з невстановленої вогнепальної зброї калібру 5,6 мм, спорядженої патронами кільцевого спалаху, калібру 5,6 мм (.22 LR), по металевих банках та інших предметах, заздалегідь виставленими в якості мішеней, в напрямку будинку АДРЕСА_10.

Крім того, ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що під час вчинення вищеописаних хуліганських дій, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, неодноразово, без відповідного дозволу, тримаючи в руках надану ОСОБА_5 невстановлену вогнепальну зброю, калібру 5,6 мм, здійснював її переміщення у стані, можливому для швидкого використання (здійснення пострілів), споряджав набоями та здійснював із неї постріли.

ОСОБА_13 обвинувачується в тому, що як працівник Національної поліції був обізнаний з правилами зберігання та використання вогнепальної зброї, а також необхідністю дотримання заходів безпеки при поводженні з нею, проте 31.05.2019 в період часу з 13 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв., знаходячись на території домоволодіння по АДРЕСА_8 разом із поліцейським ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_8 та неповнолітнім ОСОБА_10 , за домовленістю з двома останніми та спільно з ними, з метою реалізації злочинного наміру, направленого на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка полягала у створенні небезпеки життю та здоров`ю невизначеної кількості людей, через здійснення пострілів з вогнепальної зброї, свідомо нехтуючи тим, що місце ураження кулі є громадським місцем, здійснив постріли з невстановленої вогнепальної зброї калібру 5,6 мм, використовуючи набої кільцевого спалаху, які споряджені кулями калібру 5,6 мм (.22 LR), в напрямку будинку АДРЕСА_10, біля якого в той час перебували малолітні особи, в тому числі і ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Під час вчинення вищевказаних хуліганських дій, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, неодноразово, без відповідного дозволу, тримаючи в руках невстановлену вогнепальну зброю, калібру 5,6 мм, здійснював її переміщення у стані, можливому для швидкого використання (здійснення пострілів), споряджав набоями та здійснював із неї постріли.

31.05.2019 приблизно о 15 год. 36 хв., під час вчинення вищевказаних хуліганських дій, перебуваючи на ганку будинку АДРЕСА_8 , з невстановленої вогнепальної зброї, з використанням набоїв кільцевого спалаху, споряджених кулями калібру 5,6 мм (.22 LR), не маючи на меті заподіяння смерті іншій людині, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, здійснив постріл в бік однієї з умовних мішеней, яка по траєкторії знаходилася між будинком АДРЕСА_9 , внаслідок якого куля влучила в голову малолітньому ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спричинивши ушкодження, від яких останній помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Окрім того, у невстановлені місце та час, діючи умисно, придбав бойові припаси - набої, калібром 9 мм з маркуванням «ЛПЗ», набої, калібром 9 мм, з маркуванням «МАКАRОV», магазин від пістолету «Макаров» з маркуванням « НОМЕР_4 » з набоями в кількості 8 шт., 7 з яких з маркуванням «LCV»13 та 1 шт. з маркуванням «36 70», які незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігав за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_3 .

По суті пред`явленого обвинувачення всі обвинувачені своєї вини не визнали у повному обсязі, а обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_13 також не визнали пред`явлені до них потерпілими цивільні позови про відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 дав показання про те, що зранку 31.05.2019 він був на святі останнього дзвоника в школі своїх дітей разом із дружиною. Там також був і ОСОБА_5 , з яким вони після свята зустрілися в кафе-піцерії, а потім поїхали до нього додому. Він перший зайшов у будинок ОСОБА_5 аби попити води, а коли вийшов з будинку, то ОСОБА_5 звернув його увагу на чохол до зброї, який був на ганку та в якому була саморобна гвинтівка та набої до неї. До цього дня вони її там не бачили. Вона була стара, ржава із затвором у вигляді привареного болта. Звідки вона взялася йому не відомо. Він перший взяв її до рук, при цьому почув слабкий запах порохових газів. Вирішив постріляти з неї та, взявши до рук, спорядив набоєм і, перебуваючи на ганку будинку, двічі здійснив постріл в металевий короб, що вже стояв біля вкопаної біля будинку автомобільної шини. Він був інший, аніж той, що був наданий суду в якості речового доказу. Жодного умислу на порушення громадського порядку вони з ОСОБА_5 не мали, у дворі вони були самі, нікого навколо не було. Постріли він здійснював кулями системи Флобера, не малокаліберними, бо і гвинтівка була такою ж. ОСОБА_5 зброї йому не передавав, оскільки він взагалі її не брав, а виявив на порозі свого будинку, а також пострілів з неї не здійснював. З ганку будинку ОСОБА_5 не видно того місця, де був потерпілий, оскільки між ними кущі та зарослі. У напрямку потерпілого він не здійснював пострілів. Під час здійснення пострілів у цій рушниці застрягала гільза яку вибивали дротом.

Згодом приїхав ОСОБА_8 , який також захотів постріляти з цієї зброї, на що ОСОБА_5 попередив аби той не стріляв вгору (в напрямку забудови по вул. Героїв Дніпра). ОСОБА_8 також двічі вистрілив в напрямку автомобільної шини, а потім вони удвох, на спір, стріляли в електроопору поблизу будинку, здійснивши по два постріли. Звук пострілу від цієї гвинтівки нагадував звук пневматичної зброї.

До будинку ОСОБА_5 також приїхав його син ОСОБА_10 , який мав скосити траву навколо будинку. Коли він приїхав, то вони утрьох сиділи на ганку і розмовляли. Ні до цього, ні в той час ніхто алкоголю не вживав. Після того, як ОСОБА_10 покосив траву, то він їздив у магазин по продукти, а коли повернувся, то, здається, після цього ОСОБА_8 взяв рушницю і вистрілив у напрямку лісосмуги. Здається вони удвох з ОСОБА_8 після того 1-2 рази вистрілили в напрямку електроопори. У напрямку пагорба він точно не стріляв, а хто міг туди стріляти - він не знає.

Особисто він не бачив аби ОСОБА_10 здійснював постріли з тієї рушниці. Здійснюючи постріли, ні він, ні ОСОБА_8 , ні будь-хто інший умовних мішеней не розставляли. Також він не бачив аби хтось із присутніх стріляв у вершину пагорба в напрямку місця перебування потерпілого.

Коли вони зібралися їхати відпочивати до водойми (Канівське водосховище на р. Дніпро), то він підійшов до того металевого коробу, що стояв біля вкопаної біля будинку автомобільної шини, взяв його до рук і викинув у кущі. Зброя залишилася лежати на порозі будинку. ОСОБА_8 першим поїхав на водосховище, а вони - згодом, бо йому треба було взяти ключі від будинку в своєї дружини. Біля водосховища вони зустрілися із ОСОБА_21 з яким нетривалий час поспілкувалися, а потім поїхали в інше місце. Близько 18 год він повертався в місто аби зустрітися із своєю дружиною, а потім знову повернувся. Під вечір похолодало і він одягнув светр. Із дружиною вони домовилися зустрітися в нічному клубі « ІНФОРМАЦІЯ_7 », де гуляли з ОСОБА_5 до 24 год., вживаючи спиртне. Дружину викликали як водія та поїхали до автовокзалу аби в одному із кафе випити кави. ОСОБА_5 був на задньому сидінні автомобіля. До них під`їхали працівники поліції, які були одягнені в цивільний одяг та почали витягувати ОСОБА_5 із салону автомобіля. Він пояснив їм ситуацію і поліцейські, скоріш за все, поїхали до будинку ОСОБА_5 , де була залишена ними гвинтівка та патрони. Також їх запросили до райвідділу поліції, де вони були до ранку без позбавлення свободи пересування, а вранці їх закрили в ІТТ.

З приводу знайдених у його помешканні патронів калібру 9 мм зазначає, що у нього їх не могло бути, адже він мав лише травматичні та мисливські набої, на що має відповідні дозволи. Вдома також була табельна 9 мм зброя. Окрім того, при ознайомленні з матеріалами справи йому не було пред`явлено вилучених у нього набоїв і їх доля йому невідома. Також ці набої не були надані суду в якості речових доказів.

Він не може пояснити як експерти могли виявити на його светрі сліди продуктів пострілу, адже він одягнув його лише ввечері близько 21-22 год, а постріли здійснював вдень, будучи одягненим у сіру футболку, бо було жарко та сині джинси на яких таких слідів не виявлено. Його одяг та одяг ОСОБА_5 (темні джинси та чорна теніска) слідчі вилучили та скидали в одну картонну коробку. Також дивним є те, що на одязі ОСОБА_5 були виявлені сліди продуктів пострілу, адже він взагалі не стріляв з тієї рушниці.

Ніч вони з ОСОБА_5 провели в місцевому відділі поліції, де дізналися про трагедію з потерпілим, а потім близько 14-15 год наступного дня їх повезли в ДБР м. Києва, де прикували до стільця і вони там під конвоєм були дві доби. Перші допити в ДБР були без їх адвокатів. Лише 04.06.2019 їх було поміщено до СІЗО.

Із показань обвинуваченого ОСОБА_13 , що додані ним у письмовій формі в судовому засіданні вбачається, що своєї вини у пред`явлених йому обвинуваченнях у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України він не визнає. Вказує на те, що відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення. Проте, обвинувачення не містить часу та дати придбання ним набоїв калібром 9 мм у кількості 8 штук, які нібито були вилучені у нього вдома, що є грубим порушенням КПК України і позбавляє його права на захист. Окрім того, в кінці кожного епізоду кримінального правопорушення їх кваліфікація за відповідною частиною і статтею КК України не вказані, що також є грубим порушенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Не погоджується з тим, що слідчим ДБР кожне кримінальне правопорушення вносилося до ЄРДР окремо за унікальним номером, а прокурором - вказані кримінальні провадження об`єднувалися.

Окрім того, висловлює свою незгоду із змістом обвинувального акту, який не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України так як не містить правової кваліфікації кожного кримінального правопорушення окремо, що є не лише порушенням вимог КПК України, а й права на захист. Звертає увагу на те, що йому інкриміновані чотири епізоди кримінальних правопорушень, а в обвинувальному акті три статті КК України.

По суті обвинувачення за ч. 1 ст. 119 КК України зазначає, що 31.05.2019 з 09.00 год 12.00 год він разом із своєю дружиною, ОСОБА_5 та його дружиною перебували у школі, в якій навчаються їх діти на святі останнього дзвоника. У цей день було жарко і він був одягнений в джинси та сіру футболку з коротким рукавом про що свідчать фотографії, які містяться в матеріалах справи. Після шкільного свята вони з ОСОБА_5 близько 13:00 год поїхали до нього додому і були там лише удвох. Тому вказівка в обвинувальному акті на те, що в цей період з ними перебували ОСОБА_8 та ОСОБА_10 не відповідає дійсності.

Прибувши до будинку ОСОБА_5 , він зайшов у будинок випити води, а вийшовши з будинку до нього звернувся ОСОБА_5 та показав йому чохол від зброї, сказавши, що він знайшов це на ганку. Відкривши його, вони побачили гвинтівку під патрон Флобера та коробку з набоями до неї.

Він зарядив її та здійснив два чи три постріли в металеву коробку (деко, жаровня), що стояла біля вкопаної неподалік будинку автомобільної шини. Через деякий час до будинку ОСОБА_5 на автомобілі приїхав ОСОБА_8 , а на мопеді - ОСОБА_10 . У якій послідовності вони приїхали він не пам`ятає.

ОСОБА_10 та ОСОБА_5 про щось поговорили і ОСОБА_10 пішов косити траву та бур`ян навколо будинку, а вони утрьох сиділи на ганку будинку та розмовляли. Коли ОСОБА_10 закінчив косити траву, то ОСОБА_5 попросив його з`їздити до магазину по продукти. Взявши гроші у ОСОБА_5 , ОСОБА_10 сів на мопеда та поїхав до магазину, що знаходиться недалеко від будинку по дорозі до дороги сполученням «Київ-Дніпро».

У цей час ОСОБА_8 взяв рушницю і здійснив два постріли в бік вкопаної неподалік будинку автомобільної шини. При цьому ОСОБА_5 наголосив йому аби той не стріляв вище. ОСОБА_8 поставив рушницю до стіни будинку на ганку.

Після того як ОСОБА_10 повернувся з магазину, він разом із ОСОБА_5 склали привезені ним продукти в холодильник, а ОСОБА_10 поїхав додому.

У розмові з ОСОБА_8 вони заклалися на те, хто з них влучить в електроопору, що стоїть за 150 м від будинку ОСОБА_5 .

ОСОБА_8 двічі вистрілив в неї і по звуку дотику кулі до мішені, він зрозумів, що він двічі вцілив. Він також вистрілив один чи два рази та також по звуку визначив, що влучив.

Більше пострілів не здійснювали, бо вони втрьох домовилися їхати на річку Дніпро (Канівське водосховище). ОСОБА_8 поїхав першим на своєму автомобілі, а вони з ОСОБА_5 порізали на кухні придбані ОСОБА_10 продукти, закрили будинок і також поїхали.

По дорозі вони заїхали на роботу до його дружини аби взяти ключі від квартири та поїхали до обумовленого магазину, де їх чекав ОСОБА_8 . Придбавши ще продуктів - поїхали до водойми.

Вини у вбивстві з необережності він не визнає, бо малокаліберної гвинтівки він до рук не брав, а тому не міг з неї стріляти. Також з гвинтівки під патрон ОСОБА_22 в бік вулиці Героїв Дніпра в м. Переяславі-Хмельницькому він також не стріляв. Під час здійснення пострілів він був одягненим у сіру футболку з коротким рукавом та сині джинси. Светр, що у нього вилучили поліцейські, він одягнув лише вдома вечері після 21 год, коли стало прохолодно, а тому слідів порохових газів на ньому бути не могло. Наявність таких слідів він вважає сфальсифікованими доказами.

Обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України він також вважає надуманим, оскільки вогнепальної зброї у нього не було, рушниця під патрон ОСОБА_22 до такого виду зброї не відноситься. Також восьми 9 мм патронів у нього також не було; вважає, що їх йому підкинули під час обшуку.

Ознак хуліганства із застосуванням вогнепальної зброї в своїх діях він також не вбачає, бо здійснення ним декількох контрольованих пострілів з ганку будинку ОСОБА_5 із гвинтівки під патрон ОСОБА_22 не є пострілами з вогнепальної зброї та не містить ознак порушення громадського порядку.

Його показання та показання ОСОБА_5 були отримані слідчим ДБР під примусом, бо вони дві доби перебували в його кабінеті прикутими до стільця та в кайданках.

Обвинувачений ОСОБА_5 у суді дав показання про те, що 31.05.2019 він був на святі останнього дзвоника в школі, де навчаються його діти. Потім був в кафе «Еклер», а тоді близько 14 год поїхав із ОСОБА_13 до свого будинку. ОСОБА_13 зайшов в середину будинку, а він пішов у туалет за будинок і, повертаючись назад, між стіною будинку та лавкою на ганку знайшов чохол кольору хакі в якому була гвинтівка. Він показав ОСОБА_13 цю знахідку, відкривши чохол. Той взяв рушницю, спорядив її набоєм і здійснив з неї два постріли в металевий короб, що стояв біля вкопаної за 10 м від будинку автомобільної шини. Цей короб він поставив туди напередодні, коли косив траву і знайшов його там. Жодних дозволів чи зауважень ОСОБА_13 щодо здійсненням ним пострілів він не давав та не робив. Згодом приїхав ОСОБА_8 , який, помітивши гвинтівку, також взяв її та 1-2 рази вистрілив. Згодом приїхав його син ОСОБА_10 , який мав скосити траву навколо будинку. Син пішов косити траву, а вони утрьох сиділи на ганку і спілкувалися. Син не стріляв. Коли син скосив траву, то він попросив його з`їздити до магазину та купити продукти. Син повернувся з магазину, привізши продукти та майже відразу мопедом поїхав додому.

Він бачив, що ОСОБА_8 стріляв у напрямку автомобільної шини, а також в електроопору разом з ОСОБА_13 . Всього було здійснено близько 8-ми пострілів. Заперечує, що біля його будинку були знайдені гільзи від патронів, якими стріляли ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , адже вони були іншими. Проте, не може пояснити, де поділися ті гільзи від патронів, якими здійснювалися постріли насправді. Так само як і факт, де поділася гвинтівка.

Перед тим як їхати на водосховище він склав зброю в чохол і поклав на те місце, де він її знайшов. Знайдену гвинтівку вони не здали до поліції, бо вона не відносилася до вогнепальної зброї, а була зроблена під патрон системи ОСОБА_22 .

Також не знає, хто і за яких умов виставляв умовні мішені поблизу його будинку у виді жерстяних баночок із слабоалкогольних напоїв та пластикових стаканів, бо напередодні 31.05.2019 він їх поблизу свого будинку не бачив.

Від ганку його будинку до вулиці Героїв Дніпра близько 100 м і він не бачив, хто стріляв у напрямку цієї вулиці. Хоча, закопана поблизу будинку автомобільна шина розташована трохи лівіше (за 3 м) від напрямку траєкторії до цієї вулиці, а електроопора - лівіше і на відстані близько 100 м від будинку та під кутом 90 градусів до місця ураження потерпілого ОСОБА_20 .

Після цього вони з ОСОБА_13 поїхали в місто, а ОСОБА_8 на водосховище. На водосховище вони приїхали з ОСОБА_13 пізніше, де проводили час до 23 години ночі. Близько 01-02 год ночі їх забрала дружина ОСОБА_13 і вони приїхали на автовокзал, де їх згодом забрали в поліцію.

Будинок АДРЕСА_8 належить йому та його колишній дружині ОСОБА_11 і він розділений в натурі. Ганок, на якому він був разом з іншими обвинуваченими, належить до його частини будинку. Земельна ділянка також розділена, але вона не має межових знаків. Раніше він здавав у найм свою частину будинку, де жили різні квартиранти. Однак, ні зброї, ні набоїв він там ніколи не бачив, хоча колись чув скарги сусідів на стрільбу з його будинку, де жили квартиранти, що з`їхали за два тижні до події. Він навідувався до будинку через день і 31.05.2019 приїхав аби його син скосив у дворі траву.

У той час, коли ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , якого запросив приїхати ОСОБА_13 , здійснювали постріли - ніхто спиртного не вживав. Коли вони з ОСОБА_13 приїхали до будинку, то він не звернув увагу на наявність чи відсутність гільз на ганку та поблизу порога будинку.

Жодній особі, яка була в його будинку, він жодної зброї не надавав і нікому із тих осіб, які стріляли, не говорив як та куди стріляти. Категорично стверджує, що гвинтівка була під кулі системи Флобера, які наполовину менші за калібром від малокаліберних набоїв. Жодного виду малокаліберної зброї у його домоволодінні не було.

Щодо виявлених у його автомобілі під час обшуку малокаліберних набоїв він не має жодного уявлення та гадки звідки вони могли там взятися, вказуючи на провокацію злочину за зберігання набоїв з боку слідства.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля MITSUBISHI він не використовував, бо воно було завжди в машині, яку він придбав в м. Києві через мережу Інтернет. Угоду купівлі-продажу автомобіля в ТСЦ МВС не оформляв: віддав гроші, взявши автомобіль та документи на нього. Продавець сказав йому, що власник авто - його дружина і вона за кордоном, а тому згодом надішле йому довіреність на розпорядження автомобілем.

Він перевірив технічний стан автомобіля, оглянув свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке не містило ознак підробки, ідентифікаційні номери автомобіля відповідали вказаним у свідоцтві про реєстрацію, автомобіль в угоні не перебував, а тому він не мав сумнівів у його придбанні.

Жодних хуліганських дій ніхто не вчиняв, зброю з якої стріляли інші обвинувачені не переміщували у просторі. Його син ні зброї, ні набоїв у руках не тримав. Його будинок розташований у тупику вулиці, людей на вулиці не було, транспорт по вулиці не їздив, а тому громадського порядку своїми діями ні він, ні інші обвинувачені не порушували.

31.05.2019 він був одягнений в чорну теніску та сині джинси і протягом усього дня одягу не змінював. У цьому одязі він ніколи не стріляв із зброї, як не стріляв і 31.05.2019, а тому він взагалі не може зрозуміти правдивість висновку експерта, який виявив на його одязі сліди продуктів пострілу. Цей одяг у нього вилучили слідчі і вкинули в коробку до речей ОСОБА_13 .

Жодної особи, окрім них, того дня на вулиці Низинній він не бачив, а тому ніякими своїми діями він не міг порушити громадський порядок.

Із показань обвинуваченого ОСОБА_8 вбачається, що 31.05.2019 ОСОБА_13 запропонував йому відпочити на Канівському водосховищі, але перед цим запропонував приїхати до будинку ОСОБА_5 , де вони перебували. ОСОБА_13 по телефону розказав як доїхати до ОСОБА_5 , оскільки він не знав, де його будинок. Прибувши орієнтовно о 14 год 16 хв на місце, він зустрівся з ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , які були на ганку будинку і почали вести розмову. Він звернув увагу, що на ганку було приблизно 5 гільз від патронів. Через 5 хвилин до будинку ОСОБА_5 приїхав його син. У цей час ОСОБА_13 взяв зброю і здійснив постріл у електроопору (стовпа). Щодо одягу ОСОБА_13 категорично стверджує, що він вдень у светрі точно не був, бо було досить спекотно. Ніяких домовленостей про вчинення хуліганства чи здійснення пострілів у населеному пункті між ними не було, була єдина домовленість із ОСОБА_13 - відпочинок на Канівському водосховищі річки Дніпро. Ніякої вогнепальної зброї до рук він не брав і жодного пострілу не здійснював, а тому показання ОСОБА_13 та ОСОБА_5 про те, що він здійснював постріли є неправдивими. Між ними є певні родинні відносини, а тому вони його обмовляють. Сина ОСОБА_5 - ОСОБА_23 він того дня побачив вперше. Того дня він бачив зброю лише в руках ОСОБА_13 , який 1-2 рази стріляв у стовпа (електроопору). Чи здійснював він ще будь-які постріли - йому невідомо. Зовні зброя була схожа на гвинтівку.

Поблизу будинку ОСОБА_5 нікого не було, бо він знаходиться у тупику. Під час перебування у будинку ОСОБА_5 , а також на відпочинку біля водосховища ніхто спиртного не вживав.

Син ОСОБА_5 косив траву навколо будинку, а коли закінчив, то поїхав у магазин по продукти на прохання свого батька. Після повернення ОСОБА_10 із магазину, він взяв у нього пакет з продуктами та пішов з ним у будинок, аби їх нарізати для вживання. За ним пішов ОСОБА_5 . Закінчивши нарізати продукти, він вийшов з ними з будинку, тримаючи їх у пакеті, і ОСОБА_10 вже на подвір`ї не було.

Потім приблизно о 15 год 45 хв вони утрьох на двох автомобілях (його та ОСОБА_5 ) поїхали на Канівське водосховище. По дорозі він заїжджав у магазин «Перехрестя», а ОСОБА_5 та ОСОБА_13 заїжджали до дружини ОСОБА_13 у справах. На березі водойми вони відпочивали та о 18 год разом ОСОБА_5 почали кататися на яхті, а ОСОБА_13 , попросивши ключі від авто, на його машині поїхав у місто. На яхті вони каталися допізна (22-23 год) і коли повернулися, то ОСОБА_13 чекав їх на березі водосховища. Тоді всі разом поїхали в нічний клуб «Адреналін», а потім він поїхав додому.

Наступного ранку йому зателефонував ОСОБА_13 та сказав, що потрібно прибути до місцевого відділу поліції, де його почали допитувати.

Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні дав показання про те, що своєї вини у пред`явлених обвинуваченнях він не визнає. 31.05.2019 близько 13 години він приїхав до будинку батька косити траву. Він був одягнений в сірі шорти, камуфляжну сорочку з довгими рукавами, що були закочені до ліктів, чорну кепку з логотипом NIKE, а на спині тримав рюкзак. Речі, що були вилучені слідчими в його помешканні зовсім інші, бо вилучені слідчими в ході обшуку шорти були куплені його мамою на недільному базарі через тиждень після події. Їх передала слідчому його бабуся, яка не знала в яких шортах він був того дня. Він був одягнений в шорти з логотипом NIKE, а на вилучених слідчими шортах логотип UMBRO. Тому, виявлення експертами на цих шортах слідів продуктів пострілу свідчить про фальсифікацію слідчими доказів або про неправдивість висновків експерта. Про те, що він був одягнений не в той одяг, що був вилучений слідчими, свідчить і запис з камер відеоспостереження по вул. Героїв Дніпра, що був долучений слідчими до справи.

Коли він приїхав до будинку батька, то побачив там батька, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , які сиділи на ганку будинку та розмовляли. Зброї біля них він не бачив, так само і спиртного.

Із зброї у домоволодінні батька він не стріляв і про смерть малолітнього ОСОБА_20 він дізнався від слідчих поліції, ДБР та прокурорів, котрі його допитували навіть вночі, застосовуючи прийоми психологічного тиску, стверджуючи про те, що його статус свідка може перетворитися на статус підозрюваного.

Будинок батька розташований у тупику і поруч інших людей, крім їх чотирьох не було.

На подвір`ї батька він косив траву і не бачив, аби хтось із присутніх вживав спиртне. Також він не чув жодного звуку пострілу. Закінчивши косити траву він, на прохання батька, мопедом поїхав у магазин по продукти.

Із показань обвинуваченого ОСОБА_10 , які додані ним до справи у письмовій формі, вбачається таке. Пред`явлене йому обвинувачення за ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України він не визнає, оскільки не здійснював інкримінованих йому злочинів.

31.05.2019 близько 13 год 00 хв він приїхав до будинку АДРЕСА_8 , щоб покосити траву навколо будинку. Він був одягнений у сірі довгі шорти з емблемою NIKE, плямисту сорочку темно-зеленого кольору, кепку та кеди. Також мав при собі рюкзак з логотипом NIKE, що підтверджується також і долученим прокурором до справи відеозаписом.

Шорти з білими полосами (лампасами), що були вилучені в нього вдома, були придбані його матір`ю приблизно через тиждень після події, що мала місце 31.05.2019, а тому вони ніяк не могли бути на ньому 31.05.2019. Так само і вилучена слідчим смугаста футболка на ньому 31.05.2019 одягнена не була.

Прибувши до будинку батька на його прохання він покосив траву, а після того - привіз на його прохання продукти з магазину.

Категорично заперечує стрільбу з вогнепальної зброї 31.05.2019, зазначає про те, що не споряджав її набоями і не переносив у просторі. Окрім того, вказує про те, що його батько ОСОБА_5 також ні набоїв, ні зброї до рук не брав, а щодо ОСОБА_13 та ОСОБА_8 не пам`ятає.

Після трагічної загибелі ОСОБА_24 в засобах масової інформації було багато викладено фактів, також поліцейські, прокурори та слідчі ДБР розповідали йому багато різних версій, що плутало його. Поряд з цим, він відчував тиск від слідчих ДБР, бо його тривалий час допитували, навіть вночі. Від нього чекали певної інформації, яка мала б допомогти слідству і він розповідав все, що пам`ятав, але слідчим було цього замало. З огляду на це, слідчий погрожував йому зміною його процесуального статусу зі свідка на обвинуваченого та подавав клопотання про направлення його на дослідження на поліграфі та на психіатричну експертизу. Внаслідок чого він сильно хвилювався і його покази не співпадали з показами ОСОБА_25 . У зв`язку з цим був проведений слідчий експеримент за їх участю. Отже, він не впевнений в тому чи була надана ним на досудовому розслідуванні інформація про події інших осіб повною і достовірною. На його думку обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях, які не відображають фактичні обставини 31.05.2019.

Із пояснень законного представника неповнолітнього обвинуваченого матері ОСОБА_11 вбачається, що її син виховувався нею з трьох років без батька, бо той залишив сім`ю. Йому не вистачало батьківської любові та уваги, а тому він тягнувся до батька. На прохання батька 31.05.2019 син поїхав мопедом до нього аби скосити траву навколо будинку, котрий належить їй та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності. Трагедія, яка сталася 31.05.2019 вплинула як здоров`я сина - він втратив зір, так і на здійснення його мрії як ліцеїста військового ліцею стати військовим - не здійснилася. Він дуже переживає з приводу смерті потерпілого. Він був достатньо розвинутий фізично, здатний до самоаналізу помилок, чесний, справедливий та вимогливий до себе і ніколи не притягувався до будь-якого виду юридичної відповідальності. Нахилу до брехні він не має і завжди говорить правду.

Представник служби у справах дітей Переяславської міської ради також позитивно охарактеризувала неповнолітнього ОСОБА_10 . Їй було відомо про те, що він виховувався у неповній сім`ї, але будь-яких нарікань чи скарг на його поведінку від навчального закладу чи інших осіб до служби не надходило. Їй було відомо про прихильність ОСОБА_10 до спорту та бажання стати військовим.

Потерпіла ОСОБА_15 в суді дала показання про те, що 31.05.2019 вона перебувала вдома та займалася хатніми справами. Її онук ОСОБА_26 також був удома до 15.00-15.10 год. Близько 15.30 год до її сина ОСОБА_27 приїхала на автомобілі його знайома, а вона пішла в будинок завершувати свої хатні справи - дофарбувати раму вікна. Завершивши цю роботу, близько 15.40 год почала мити щіточку малярну і в цей час до неї забіг онук ОСОБА_28 та повідомив, що його мама з дядьком ОСОБА_27 повезли ОСОБА_26 в лікарню, бо він упав, у нього кров і він не дихає. Аби дізнатися про те, що сталося вона зателефонувала знайомій її сина ОСОБА_27 , бо її син ОСОБА_27 та невістка ОСОБА_29 (мама ОСОБА_26 ) забулися свої телефони вдома, і та повернулася автомобілем по неї та підвезла до травматологічного відділення лікарні, де був онук ОСОБА_26 .

Повідомила, що її онуки та сусідські діти зазвичай гралися у тому місці, де її онук отримав поранення. На її думку трагедія з онуком сталася в період часу між 15.10 год та 15.45 год., бо о 15.10 онук ОСОБА_26 був ще вдома, о 15.30 год. вона пішла дофарбовувати раму вікна, а потім додому прибіг онук ОСОБА_28 і повідомив про те, що ОСОБА_26 повезли до лікарні. Перебуваючи вдома на подвір`ї, а потім в середині будинку вона не чула жодних звуків, які нагадували б або були б схожі на звуки пострілу. З їх будинку та двору будинок АДРЕСА_8 не видно, відстань між їх будинками приблизно 124 м і він знаходиться внизу по відношенню до їх забудови.

Потерпіла ОСОБА_30 дала показання про те, що 31.05.2019 її діти: сини ОСОБА_28 та ОСОБА_26 були вдома і близько 15 год до них прийшли сусідські хлопчики та покликали гратися. Старший син ОСОБА_28 пішов відразу, а молодший ОСОБА_26 - приблизно через 10 хв. Перебуваючи вдома, вона жодних звуків пострілів не чула та не бачила будь-яких незнайомих хлопців на вулиці. Після того як син пішов у слід за старшим братом через 20-30 хв прибігли сусідські хлопці, що разом гралися з її дітьми, та повідомили, що з ОСОБА_26 щось трапилося і він лежить весь у крові. Вона повідомила про це чоловікового брата ОСОБА_27 і вони разом побігли на вказане дітьми місце.

Прибігши на вказане місце, де діти постійно гралися, побачили, що ОСОБА_26 лежить на розі вулиці на спині головою до паркану сусідки ОСОБА_31 , його ноги були стиснутими, а на голові було багато крові і вони не помітили кульового поранення. Брат чоловіка ОСОБА_27 взяв його на руки та почав нести до будинку. В цей час його знайома, котра була в нього в гостях, під`їхала до них автомобілем і вони сіли в нього та поїхали в місцеву лікарню.

Всі хлопці, які були разом з її сином ОСОБА_26 говорили, що чули два звуки схожі на хлопок петарди.

Потерпілий ОСОБА_32 зазначив про те, що 31.05.2019 він був на роботі і під вечір до нього з мобільного телефону дружини зателефонував її син ОСОБА_28 та повідомив про трагедію з його сином ОСОБА_26 . Він плакав та говорив, що мама з ОСОБА_26 у лікарні і мабуть він помре. Залишивши робоче місце, він негайно приїхав до реанімаційного відділення місцевої лікарні, де був син. Там лікарі зробили припущення, що син впав та вдарився об камінь. Лише після проведення нейрохірургічної операції дізналися про кульове поранення в голову його сина.

По факту події йому особисто нічого не відомо, про певні факти чи події він знає зі слів інших осіб. У той же день чи на наступний, але точно вночі, сина дружини ОСОБА_28 допитували слідчі чи прокурори в його присутності. З його пояснень йому стало відомо, що хлопці почули як стрельнула петарда і ОСОБА_26 , який стояв в цей час, впав. ОСОБА_28 залишився біля нього, а його товариші побігли до його мами аби повідомити про подію.

Під час додаткового допиту показав суду, що він був присутній під час першого допиту малолітнього ОСОБА_33 - сина його дружини, його пасинка. Допит був приблизно о 01 год 30 хв 01.06.2019 в будинку брата його дружини, де перебував ОСОБА_28 після подій. Він приїхав з лікарні від сина близько 01 год ночі і поліцейські запитали, де ОСОБА_28 , а тому він повідомив їм його місцезнаходження. Він разом з поліцейськими поїхали до будинку, де був ОСОБА_28 аби відібрати в нього пояснення. ОСОБА_28 розбудили, бо він спав, і в його присутності відбирали перші пояснення. Він був сонний і перебував у стресовому стані. Чи говорив ОСОБА_28 про двох хлопців зі зброєю на вулиці він не пам`ятає, може він і фантазував, сам він також був у стресовому стані. Наданий йому поліцейськими протокол він підписував, не читаючи його змісту. Пояснення в ОСОБА_28 відбирали у його присутності та присутності двох поліцейських, психолога не було.

Із показань свідка ОСОБА_34 вбачається, що 31.05.2019 близько 15.00 - 16.00 год він разом з товаришами гуляли недалеко від їх будинку. Згодом до них прийшов його брат ОСОБА_35 і присів навпочіпки на траві під парканом одного із дворів, а він присів поблизу нього. Поруч з ними та парканом велосипеда не було. Його товариші ОСОБА_36 та ОСОБА_37 каталися поблизу на велосипедах на майданчику. Будь-кого іншого на вулиці він на пам`ятає, в тому числі і невідомих хлопців із зброєю. У той час, як вони з ОСОБА_26 вже стояли біля паркану, то пролунав звук, схожий на звук петарди, як виявилося пізніше - звук пострілу. Після першого пострілу ОСОБА_26 злякався і присів, а потім, піднімаючись, повернув голову праворуч, в бік вулиці, звідки пролунав повторний звук, і впав. Сусідка, що живе у будинку під парканом якого вони були з братом, вийшла з двору на вулицю через хвилину як впав ОСОБА_26 , а ОСОБА_38 та ОСОБА_37 поїхали до його матері аби розповісти про подію. Його допитували пізно вночі, бо після цього він відразу ліг спати. Наступного дня його вже допитували на місці події та знімали таку дію на відео.

Свідок ОСОБА_39 показав у суді, що 31.05.2019 після обіду він гуляв з товаришами поблизу майданчика біля готелю «Три коня» по вул. Героїв Дніпра. Він із ОСОБА_40 каталися на велосипеді, а ОСОБА_35 із своїм братом ОСОБА_41 були під парканом одного з будинків. Поблизу них інших дітей чи дорослих не було, вулиця була пуста. Відстань між ними була близько 20 м. Коли хлопці присіли під парканом, то він катався на велосипеді, а потім почув якийсь хлопок і обернувся та побачив, що ОСОБА_26 лежить на землі. ОСОБА_42 цього хлопка був праворуч від того місця, де перебував ОСОБА_26 із своїм братом. Коли пролунав звук цього хлопка - він був обернений в інший бік і чув його лише один раз. Наблизившись до ОСОБА_26 , він побачив кров на його лобі та рознервувався і побіг до матері ОСОБА_26 , щоб повідомити про подію. У цей час також вийшла із свого двору сусідка (бабуся), яка ганчіркою намагалася зупинити ОСОБА_26 кров на рані. До трагедії вони гуляли в тому місці приблизно 15 хвилин.

Із показань свідка ОСОБА_43 вбачається, що 31.05.2019 в обідню пору він разом із ОСОБА_44 , ОСОБА_45 та ОСОБА_46 гуляли поблизу майданчика біля готелю по вул. Героїв Дніпра. Він із ОСОБА_47 каталися на велосипедах, а ОСОБА_48 та ОСОБА_49 сиділи біля паркану одного з домоволодінь на відстані близько 1 м один від одного і між ними ніяких речей (об`єктів) не було. Поблизу них інших дітей чи дорослих не було, вулиця була пуста. Потім ОСОБА_26 підвівся та, обпершись об металевий паркан, став біля велосипеду, що стояв там же, а його брат продовжив сидіти. ОСОБА_26 був напроти нього і дивився в його бік. У цей час він звуку пострілу не чув, але чув два звуки, що схожі на звук петарди, які пролунали праворуч від ОСОБА_26 . ОСОБА_26 впав після першого звуку, але він чомусь подумав, що він вдарився об трубу. До нього прийшла якась бабуся і приклала ганчірку до слідів крові, а він побіг до батьків ОСОБА_26 аби повідомити про подію. За ним велосипедом поїхав ОСОБА_50 . Більше він на місце події того дня не повертався.

Свідок ОСОБА_51 показав в суді, що він доводився рідним дядьком ОСОБА_24 і у день трагедії був вдома на подвір`ї. Прибігли сусідські діти ОСОБА_52 та ОСОБА_53 та почали стукати в двері та сказали його невістці - матері ОСОБА_26 про те, що сталося з його племінником. Він разом із нею прибіли на місце події, яке розташоване за 150 м від їх будинку, де біля дерев`яного паркану виявили ОСОБА_26 без свідомості із слідами крові на лобі. Біля нього було сусідка баба ОСОБА_54 та його брат ОСОБА_28 . ОСОБА_26 лежав на спині головою до паркану, а ногами - на асфальтовому покритті вулиці. Він взяв племінника на руки та відніс в автомобіль, який за 15 м до місця трагедії підігнала його знайома, що була разом з ним. На цьому автомобілі його знайома разом із ним та матір`ю ОСОБА_26 , доставили його племінника до місцевої лікарні. Його знайома викликала швидку медичну допомогу, але мабуть безрезультатно. Чи викликав хто-небуть ще швидку медичну допомогу він точно не знає.

Із показань свідка ОСОБА_31 вбачається, що саме під парканом її будинку АДРЕСА_10 - ОСОБА_55 малолітній ОСОБА_56 отримав вогнепальне поранення від якого невдовзі наступила його смерть. Того дня, 31.05.2019 у період часу з 15.00 год до 16.00 год біля її подвір`я гуляло четверо сусідських хлопців: ОСОБА_52 , ОСОБА_28 , ОСОБА_53 та ОСОБА_26 . Це був останній день навчального року. У тіні біля її дерев`яного паркану сиділи діти, поруч з ними стояв велосипед. З старшими хлопцями вона вела розмову про школу, а ОСОБА_56 сидів обпершись об металевий паркан сусіднього господарства. Вона також говорила з ним близько 20-30 хв,, а потім пішла у свій будинок. Зайшовши в середину будинку, сіла на диван, а потім прилягла на нього і приблизно за 10 хв почула, що щось бахнуло. Цей звук лунав з іншого місця, ніж те, де були діти і був схожий на звук петарди, але гучніший, наче вибух. Їй здалося, що звук був не від будинку ОСОБА_5 , а від майданчику, поблизу якого гралися діти, поблизу бетонного паркану, що зліва від її двору. Піднявшись з дивану, підійшла до вхідних дверей будинку і, відкривши їх, почула як брат ОСОБА_26 кричав аби той не вмирав. Вона вибігла з двору і побачила, що ОСОБА_26 без свідомості лежить на спині, головою до паркану, а на його обличчі кров і чомусь на одній нозі не було взуття. Вона забігла знов до свого будинку, взяла там ганчірку та повернулася назад, прикривши нею рану та спитала у хлопців, що сталося і чи повідомили вони про подію батьків ОСОБА_26 . Діти сказали, що ОСОБА_26 йшов до свого брата і по дорозі впав. Коли вона була біля дітей, то не чула будь-яких звуків пострілу.

Вона майже відразу викликала швидку медичну допомогу.

Згодом на місце події прибігли мама та дядько ОСОБА_26 та забрали його і понесли до машини, щоб відвести до лікарні. Діти говорили, що вони перевернули ОСОБА_26 і вона на місці, де лежав ОСОБА_26 , побачила кров на траві та камінчику, що був поряд.

Навпроти її будинку зелені насадження, де часто гралися діти. Там же є стежка, якою можна дійти до будинку ОСОБА_5 , спустившись донизу.

Загалом, спілкуючись з дітьми близько 20 хв, перебуваючи в хаті близько 10 хв та ще 20 хв після того як почула звук пострілу чи вибуху і була біля потерпілого вона чула лише один нехарактерний звук «бах».

Із показань свідка ОСОБА_57 вбачається, що він проживає по сусідству з сім`єю ОСОБА_58 , знає і обвинуваченого ОСОБА_5 , але про подію 31.05.2019 дізнався по телебаченню. У час трагедії він був вдома, дивився телевізор і не чув будь-яких звуків, що могли бути схожими на постріли. Певні звуки, схожі на хлопки та тріск чув, але категорично не стверджує. За день до трагедії він чув певні 2-3 звуки зі свого двору: звук схожий на тріск чи постріл. Він зробив припущення, що то звук від високовольтної лінії електропередач, яка проходить внизу від його будинку та поблизу будинку ОСОБА_5 , бо вони лунали з вул. Низинної.

Із показів свідка ОСОБА_59 , баби ОСОБА_10 , вбачається, що 31.05.2019 її онук поїхав до будинку батька з метою покосити навколо нього траву. Після 31.05.2019 вона прала одяг онука в який він був одягнений того дня, адже він косив у ньому траву в дворі свого батька ОСОБА_5

13.06.2019 в її будинку, де проживає її донька з сином ОСОБА_60 проводився обшук під час якого був вилучений одяг онука. Слідчий запитав у неї в що був одягнений її онук і вона відповіла, що в зелену сорочку чи футболку та сірі шорти. Їй було наказано давати одяг який є і вона з переляку дала слідчому теніску онука у смужку та сірі шорти з смужками (лампасами), хоча онук був у інших сірий шортах, без смужок (лапмасів). Футболку онука вона передала сама, а онук зняв із себе нові сірі шорти з смужками в яких був одягнений під час обшуку 13.06.2019, бо збирався їхати з дому в ліцей. Передаючи слідчому шорти онука вона говорила, що вони нові, адже її дочка - мати онука, напередодні 09.06.2019 купила йому на базарі дві одиниці: одні сірого кольору, а інші - червоного. На момент закінчення проведення обшуку онук ОСОБА_23 був одягнений у той же одяг, що і 31.05.2019, адже зняв нові сірі шорти та передав їх на вимогу слідчого, одягнувши сірі шорти в яких був 31.05.2019 та мав на собі ту ж саму зелену сорочку, в яку був одягнений 31.05.2019.

Під час проведення обшуку був присутній прокурор ОСОБА_4 , який морально тиснув і на неї, і на онука. Згодом під час досудового розслідування такий тиск не припинявся, що негативно вплинуло на здоров`я онука. Прокурор ОСОБА_4 постійно говорив онуку аби той покаявся, а в чому саме - не конкретизував. Її онук ОСОБА_23 розповідав їй про те, що на нього кричали і слідчий, і прокурор під час здійснення розслідування та вимагали від нього говорити те, що вони йому скажуть.

Свідок ОСОБА_61 дав показання про те, що він був запрошений працівниками поліції до участі в слідчій дії в якості понятого. Його з іншим понятим ОСОБА_62 , який зараз невідомо де, забрали поліцейські з реабілітаційного центру, де вони перебували та на автомобілі близько 06 год ранку привезли до будинку, де жив якийсь поліцейський. Його вдома не було, була його дружина.

Під час обшуку було знайдено два пістолети, але на них були відповідні дозволи.

Згодом відвезли до іншого домоволодіння, в гаражі якого проводили обшук в автомобілі. Там він запам`ятав чорнявого слідчого, маленького прокурора та дівчину-оператора, яка знімала дію на відео. Поліцейський відкрив автомобіль і щось шукав, а потім показав йому та іншому понятому патрони. Де він їх взяв чи знайшов, він не бачив і не знає. Також під час цього обшуку були вилучені документи на автомобіль.

Потім їх привезли до будинку за іншою адресою в мікрорайон Карань (примітка - там знаходиться вул. Низинна), де проводилися якісь дії із застосуванням макета рушниці та мотузків. Знає, що під час цієї дії було двоє людей із «Главка», які щось робили із вкопаною біля будинку автомобільною покришкою і сказали, що знайшли в ній кулю.

Із показань свідка ОСОБА_21 вбачається, що він товаришує з ОСОБА_5 та ОСОБА_13

31.05.2019 він разом із своїм сином та племінником був на міському пляжі в період часу з 13 до 19 год і бачив там їх обох близько 17 години. Вони приїхали на автомобілі Mitsubishi Pajero, яким користувався ОСОБА_5 , але хто з них тоді був за кермом не знає. У цей час було точно сонячно та тепло, бо діти купалися і всі були одягнені по погоді: особисто він та його син і племінник - у шортах та футболці. В чому були одягнені ОСОБА_5 та ОСОБА_13 він не пам`ятає.

Біля нього на пляжі вони були близько 15-20 хв. і після спілкування поїхали. Під час спілкування з ними він запаху спиртного від них не чув. ОСОБА_8 з ними на пляжі він не бачив.

Свідок ОСОБА_63 як знайома дружини обвинуваченого ОСОБА_13 , показала суду, що 31.05.2019 вона добре пам`ятає, бо того дня у них була зустріч випускників по училищу, а в школах міста - свято останнього дзвоника. Дружина ОСОБА_13 - її одногрупниця, яка також близько 18.00 год прийшла на зустріч, що відбувалася в кафе. Того вечора, близько 20.30 - 21.00 год., коли вже були сутінки, ОСОБА_13 двічі приїздив до них у кафе і був одягнений по погоді, бо тоді було жарко. Його одяг був сірого кольору, не чорний - точно. Здається він мав на собі футболку, темні штани, а на голові - бейсболку (кепку). Верхнього одягу на ньому не було точно. Вдруге він приїхав близько 22-23.00 год та був у тому самому одязі.

Сусідка ОСОБА_5 - свідок ОСОБА_64 дала показання про те, що 31.05.2019 вона була вдома і до полудня вона чула якісь хлопки поблизу, але подумала, що то звуки від електропідстанції. Ці звуки не дуже схожі на звуки пострілів, хоча звуків пострілів вона ніколи не чула, а тому категорично про це не стверджує. Такі звуки вона чула точно до обіду, бо на вулиці було жарко і після обіду вона відпочивала в середині будинку.

Свідок ОСОБА_65 показав суду про те, що у 31.05.2019 він виконував обов`язки начальника Переяслав-Хмельницького відділу поліції та на вечірній нараді з особовим складом дізнався від слідчого відділу поліції про подію з травмуванням малолітнього ОСОБА_20 . У той же вечір близько 23 год він дізнався про наявність кулі в голові у потерпілого, а тому прибув до райвідділу поліції та по тривозі зібрав особовий склад, а також доповів своєму керівництву про подію. Тієї ж ночі близько 24 год він був присутній на місці події як керівник відділу поліції та, оглядаючи місцевість в напрямку місця, де був травмований потерпілий, виявив на стежці розбитку пляшку. Тієї ночі падав дощ, а тому провести огляд місця події не видалося за можливе. Також дізнався про те, що у цьому ж напрямку розташований будинок їх працівника ОСОБА_5 , якому почали телефонувати, але він не відповідав. Про подію також було повідомлено місцевого прокурора та оперативними заходами було встановлено місце перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_13 . Прибувши на місце - до кафе «Білочка» поблизу автовокзалу, ними було виявлено ОСОБА_5 на задньому сидінні автомобіля сірого кольору марки MITSUBISHI - він куняв і зовні видавалося, що він перебуває в стані сп`яніння. ОСОБА_13 також був випивши. Їх, ближче до ранку наступної доби, запросили до райвідділу поліції та від ОСОБА_13 дізналися, що вони були вдома у ОСОБА_5 , а потім біля водойми (р. Дніпро). ОСОБА_13 говорив, що вони нічого поганого не робили, лише він декілька разів здійснив постріли.

Про встановлену інформацію повідомили ДБР, бо була підозра на причетність поліцейських до події і вже наступного ранку було проведено огляд місця події та проведені обшуки. Під час проведення огляду місця події в домоволодінні ОСОБА_5 були виявлені гільзи до малокаліберної зброї. Згодом прибули працівники ДБР.

Свідок ОСОБА_66 в суді дала показання про те, що із обвинуваченим ОСОБА_5 вона не знайома. У її користуванні автомобіля Mitsubishi Pajero сірого кольору не було. У неї був 7-ми місний автомобіль Mitsubishi Pajero Vagon, якого вона продала своєму знайомому в розстрочку в 2010 році, оформивши лише довіреність на право користування та розпорядження. Про те, що на її ім`я зареєстрований автомобіль Mitsubishi Pajero вона дізналася від слідчих під час здійснення досудового розслідування в даній справі. Лише у 2020 році вона особисто з новим власником автомобіля здійснювала перереєстрацію на його ім`я. Реєстраційний номер НОМЕР_1 зараз належить її автомобілю Nissan Leaf.

У судовому засіданні були допитані експерти, котрі проводили певні експертні дослідження. Зокрема, медичний експерт ОСОБА_67 дав показання про те, що під час дослідження трупа ОСОБА_20 було виявлено рановий канал, що проходив через лобну кістку, а тому куля могла деформуватися об неї. Інші частини неспроможні її деформувати. Він візуально визначив, що куля не проходила через будь-яку перешкоду, окрім лобної кістки, через яку пройшла до головного мозку. Про це свідчила наявність осколків, інших «включень» виявлено не було. Рикошет та перешкода - це різні поняття. Коли куля проходить через перешкоду, то в рану (рановий канал) попадають частинки такої перешкоди. Зокрема, в рановому каналі залишаються нашарування. В рановому каналі голови потерпілого були виявлені занурені дрібні осколки лобної кістки.

Він не виключає, що куля могла попасти в потерпілого внаслідок рикошету, але перед ним такого питання не ставилося. Сторонні нашарування на кулі він не досліджував, оскільки предметом його дослідження був труп.

Експерт-баліст ОСОБА_68 в суді дав показання про те, що він, проводячи експертне дослідження, прийшов до висновку, що з місця здійснення пострілу можливе пряме попадання у потерпілого, але в даному випадку, його не було. Попадання у потерпілого внаслідок рикошету було визначено після дослідження кулі. По характеру пошкоджень на ній він зрозумів, що вона контактувала з певним об`єктом і по траєкторії її польоту виявили камінь, що міг спричинити рикошет її польоту. На його думку, повернутий кут ранового каналу також свідчить про наявність рикошету кулі. Під час огляду кулі було визначено, що це є кулею малокаліберної зброї певного роду, виходячи з кількості нарізів на ній. Теоретично спрогнозувати траєкторії польоту такої кулі неможливо.

Під час здійснення пострілу звук не дуже гучний, схожий на клацання. Враховуючи відстань з якої був здійснений постріл, наявність дерев та кущів на шляху польоту кулі, можливо було і не чути звук пострілу.

На його переконання наявні нашарування на кулі виникли внаслідок рикошету, бо на камінні, яке він виявив під час огляду місця події (експертний експеримент) були нашарування бітуму. Схеми такого експерименту вони не складали, зробили фотознімки.

Під час проведення експертизи він використовував надані йому слідчим матеріали кримінального провадження та матеріали іншої експертизи, яку він проводив в цьому кримінальному провадженні, не вказавши про це у висновку.

Комплексної експертизи вони не проводили, слідчому про необхідність її проведення не зазначали, провівши лише доручену експертизу. Під час проведення експертизи він з колегою використали рулетку на 50 м та мотузку довжиною 60 м, які придбали в господарчому магазині. Ці засоби вимірювання не проходили метрологічної перевірки (сертифікації). ОСОБА_69 вимірювалися за допомогою шкільного транспортира, який в якості засобу вимірювання взагалі у висновку не вказували.

Окрім того, під час додаткового допиту експерт дав показання про те, що під час обстеження автомобільної шини, яка була вилучена на подвір`ї ОСОБА_5 було виявлено пошкодження на першому ряді зовнішнього протектора і всі чотири канавки - це кульові пошкодження. На цій шині було виявлено багато пошкоджень, вони були відфільтровані та визначили експлуатаційні та кульові пошкодження. З них зробили зіскоби та інший експерт провів хімічний аналіз. Дійшли висновку, що кульові пошкодження були від безоболонкової кулі круглої або циліндричної форми, близької до калібру 5.6 мм. Категорично стверджує про те, що це вогнепальне пошкодження.

Стосовно щільної кучності таких пошкоджень на шині зазначив, що це могли бути постріли, здійснені в одне і те ж місце, але в різний період.

Форма слідових каналів стала такою як вона є, зважаючи на пластичність матеріалу шини та кулі. Він виключає можливість попадання кулі у потерпілого внаслідок рикошету від цієї автомобільної шини. Він також виключає можливість утворення слідів від пострілу на шині у формі канавок в результаті дії снаряду калібром 4.5 мм.

Задля впевненості у висновку на підставі експертної ініціативи було проведено експертизу пострілу, хоча слідчий суддя такої експертизи не призначав. Окрім того, вони (експерти) не звернулися до ініціатора проведення експертизи з клопотанням про проведення додаткового дослідження, хоча такі дії необхідно було вчинити.

Під час дослідження автомобільної шини в судовому засіданні як речового доказу він виключив можливість спричинення таких пошкоджень від здійснених обвинуваченими пострілів у неї, бо вони перебували з протилежного боку. Разом з тим, наполягає на тому, що виявлені пошкодження від дії снаряду калібру 5.6 мм, а не від дії інших предметів, в тому числі і робочої частини бензинового тримера для косіння трави, як зазначає про це обвинувачений ОСОБА_5 .

Експерт ОСОБА_70 , який проводив експертне дослідження продуктів пострілу вказав на те, що його колегами були відібрані зразки для дослідження і він особисто визначив наявність нашарування свинцю і матеріалу від куль. Саме у чотирьох канавках ним були виявлені сліди свинцю, а в інших канавках - не виявлені. Тому комісія експертів визнала ці сліди свинцю як утворені кулями. Питання про ідентичність цих слідів свинцю не вирішувалося, бо таких питань перед ним не ставилося.

Матеріал кулі, яку знайшли в трупі потерпілого, відповідав нашаруванню в канавках автомобільної шини. Давність таких нашарувань також не визначали, оскільки таке питання не було предметом дослідження і методика проведення такого дослідження, наразі, відсутня. За хімічним складом нашарування від кулі встановити дальність стрільби неможливо. Сліди свинцю на досліджуваних ним жерстяній банці з слабоалкогольного напою та металевій коробці не виявлені. До проведення експертного дослідження його було залучено за розпорядженням керівника його експертної установи.

Із досліджених у судовому засіданні письмових доказів, що подані прокурором до суду на підтвердження винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень та частково визнаних судом неналежними та недопустимими вбачається таке.

31.05.2019 на ім`я т.в.о. керівника Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області черговим цього відділу був поданий рапорт про те, що 31.05.2019 о 17.00 год до чергової частини надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що лікар місцевої лікарні повідомив про надходження до лікарні малолітньої дитини із тяжкими травмами та поміщення її до реанімаційного відділення.

31.05.2019 у проміжок часу з 18.00 год до 18.30 год слідчим ОСОБА_71 був проведений огляд місця події поруч з парканом домоволодіння АДРЕСА_10 . Поруч з цим парканом на траві були виявлені невеликі плями червоного кольору, зовні схожі на кров. Такі ж плями були виявлені на шматку асфальту, що перебував на асфальтному покритті дороги та який вилучений в якості речового доказу. До цього протоколу додана фототаблиця із зображеннями локації, де проводився огляд та вилучений шматок асфальту.

З витягу з ЄРДР від 01.06.2019 вбачається, що цього дня о 04 год 04 хв на підставі повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 31.05.2019 було зареєстроване кримінальне провадження під номером 12019110240000205 за фактом нанесення малолітньому ОСОБА_20 невстановленою особою невстановленим предметом тілесних ушкоджень у виді тяжкої відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, внутрішньої гематоми, епісиндрому лобної та перелому скроневої кістки черепа ліворуч. Правова кваліфікація злочину була визначена за ч. 1 ст. 121 КК України.

01.06.2019 була призначена група слідчих із числа СВ Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області відповідно до постанови, що винесена заступником начальника цього відділу поліції - начальником слідчого відділу. Старшим слідчої групи було визначено слідчого ОСОБА_72 . Цього ж дня він надіслав повідомлення про початок досудового розслідування начальникові Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури.

01.06.2019 заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури визначив групу прокурорів у даному кримінальному провадженні.

01.06.2019 в період часу з 07.45 год до 08.28 год начальником СВ Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області був проведений огляд місця події на частині АДРЕСА_10. На відстані 18 м від кута цього паркану було виявлено стежку поміж деревами та чагарниками. По ходу руху цією стежкою обабіч неї було виявлено пластиковий горщик на гілці з дерева; на гілці дерева породи горіх було виявлено металеву банку з написом « OBOLON BEER МІХ LEMON», ємністю 0,5 л з трьома отворами; на гілці дерева породи горіх було виявлено два пластикові стакани, ємністю 0,5 л з отворами. Далі по ходу руху було виявлено одноповерховий житловий будинок - АДРЕСА_8 поблизу якого було виявлено часткову закопану в землю шину вантажного автомобіля з нахиленим до нього металевим предметом (коробка) з чотирма отворами. До цього протоколу було складено план-схему із умовними позначеннями об`єктів, розташування потерпілого та вилучених предметів із отворами, а також фототаблицю.

Із протоколу обшуку від 01.06.2019, що проведений слідчим ОСОБА_71 у домоволодінні АДРЕСА_8 у період часу з 06.20 год до 07.05 год вбачається, що перед входом до будинку на землі було виявлено предмет жовтого кольору, зовні схожий на гільзу. Два тотожні предмети були виявлені безпосередньо перед вхідними дверима будинку, а на колоні ганку будинку була виявлена паперова коробка з написом «SEMI AUTO» в середині якої був пластиковий тримач патронів із трьома предметами, зовні схожими на патрони до малокаліберної зброї. Поруч з цією коробкою був виявлений предмет жовтого кольору, зовні схожий на гільзу. На іншій колоні ганку цього будинку були виявлені вісім предметів жовтого кольору, зовні схожі на гільзи.

Проведення обшуку супроводжувалося відеозйомкою, що дає змогу переконатися у тому, що слідчим були здійснені слідчі (розшукові) дії у присутності власника помешкання ОСОБА_5 , але не у точній відповідності з приписами КПК України. Однак, такі дії слідчого не дають підстав для застосування приписів ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України. Окрім того, з відеозапису вбачається, що жодних ознак розпивання алкогольних чи слабоалкогольних напоїв на ганку будинку ОСОБА_5 напередодні обшуку немає.

Зазначений протокол сторона захисту просить визнати недопустимим доказом, оскільки обшук було проведено без згоди власників домоволодіння, яким є обвинувачений ОСОБА_5 та його колишня дружина, законний представник обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , а також без ухвали слідчого судді місцевого загального суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходився орган досудового розслідування.

Суд, виходячи з положень ч. 3 ст. 233 КПК України, доходить висновку, що проведення слідчим обшуку до постановлення ухвали слідчого судді відповідало підставі для реалізації його права увійти до помешкання ОСОБА_5 у невідкладному випадку, пов`язаному з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчому було відомо про можливе місце здійснення пострілу від якого було поранено малолітнього - домоволодіння ОСОБА_5 .

У подальшому, відповідною ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва було надано дозвіл на обшук цього житла. Правомірність постановлення такої ухвали таким слідчим суддею та її законність не може бути предметом розгляду судом І інстанції. Окрім того, матеріали справи містять доказ того, що розташування органу досудового розслідування, на час вчинення відповідних дій, знаходилося в межах територіальної юрисдикції Печерського та Голосіївського районних судів м. Києва, маючи два приміщення для забезпечення своєї діяльності.

Даючи оцінку можливості звернення слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Києві з клопотаннями до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва суд виходить з такого. За приписами ч. 2 ст. 132 КПК України, в редакції закону станом на 11.01.2019 та на день вчинення відповідної процесуальної дії, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

За приписами ст. 38 КПК України органом досудового розслідування, серед іншого, є слідчий підрозділ органів Державного бюро розслідувань, який є структурним підрозділом відповідного територіального управління Державного бюро розслідувань, що утворені відповідно до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» у кількості семи одиниць, що поширюють свою діяльність на кілька областей. Такі Територіальні управління є юридичними особами публічного права та мають у своєму складі Перший, Другий та Третій слідчі відділи. На практиці виникали спірні питання щодо застосування вимог ст. 132 КПК України при вирішенні клопотань органів досудового розслідування Територіальних управлінь ДБР, котрі розміщували свої слідчі відділи за іншими адресами, аніж зареєстроване Територіальне управління, з метою реалізації ними приписів ч. 2 ст. 132 КПК України в різних загальних місцевих судах.

22.04.2020 в ухвалі Касаційного кримінального суду Верховного Суду (провадження № 51-1901впс20) викладена правова позиція щодо визначення територіальної підсудності органів досудового розслідування територіальних управлінь Державного бюро розслідувань.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у своєму листі № 276/0/158-20 від 15.05.2020 висловив однозначну позицію щодо реалізації положень п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, в редакції закону, що набрав чинності 05.09.2019: розташування органів досудового розслідування як структурних підрозділів територіальних управлінь Державного бюро розслідувань визначається виходячи саме з місця знаходження (розташування) відповідного територіального управління Державного бюро розслідувань.

Отже, однозначне застосування правової норми ч. 2 ст. 132 КПК України (станом до 05.09.2019) та п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України (станом після 05.09.2019) можливо було здійснювати не раніше 22.04.2020.

За таких обставин суд, під час розгляду даного провадження, не вбачає підстав визнавати недопустимими докази, отримані на підставі ухвал слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з підстав недотримання слідчим, прокурором та слідчим суддею приписів ч. 2 ст. 132 КПК України (станом до 05.09.2019) та п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України (станом після 05.09.2019).

Із протоколу обшуку від 01.06.2019, що проведений слідчим ОСОБА_71 у автомобілі марки «AUDI А8», реєстраційний номер НОМЕР_5 , що перебував поруч з домоволодінням АДРЕСА_8 у період часу з 07.10 год до 07.25 год вбачається, що під час його обшуку нічого не виявлено та не вилучено.

Зазначений протокол сторона захисту просить визнати недопустимим доказом, оскільки обшук було проведено без згоди власника цього транспортного засобу, а також без ухвали слідчого судді місцевого загального суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходився орган досудового розслідування. Проте, суд не дає оцінку такому доказу, оскільки прокурор відмовився від дослідження такого доказу в судовому засіданні.

01.06.2019 слідчий ОСОБА_73 подав рапорт своєму керівництву про проведення ним 01.06.2019 цих двох, на його думку, невідкладних обшуків без виконання вимог ст. 233 КПК України.

Цього ж дня у період часу з 06.40 год до 09.00 год інший слідчий - ОСОБА_74 , який включений в слідчу групу, провів обшук будинку АДРЕСА_11 , де на його переконання проживав ОСОБА_13 , котрий не мав ніякого процесуального статусу в цьому кримінальному провадженні. Обшук проводився без ухвали слідчого судді та згоди власника домоволодіння, яким не є ОСОБА_75 , котра усно погодилася на проведення обшуку в помешканні, де вона проживала.

Під час цього обшуку на вішалці для одягу, що розміщена за вхідними дверима у передпокої, було виявлено портупею з кобурою в якій був пристрій для відстрілювання набоїв із гумовими кулями «ФОРТ-12М», 9мм з магазином з набоями в кількості 13 шт. Окрім того, в портупеї було виявлено металеві кайданки з номером 7238. На тумбочці було виявлено чорну сумку в якій, були виявлені 2 набої, калібру 9 мм з маркуванням «ЛПЗ» та «MAKAROV», магазин до пістолета марки «Макаров» з маркуванням НОМЕР_4 з восьма набоями серед яких 7 із маркуванням «LCV» та 1 - «36,70». У цій же сумці було виявлено спеціальний жетон та посвідчення працівника поліції на ім`я ОСОБА_13 .

У грубці, що розміщена в спальні будинку було виявлено 16 шт. мисливських набоїв 12 калібру з маркуванням «12/54». На тумбочці в цій кімнаті виявлені дозволи на мисливську зброю «ТОЗ-34Р» та на пристрій для відстрілювання набоїв з гумовими кулями «ФОРТ-12М», на ім`я ОСОБА_13 . Окрім цього, вилучений саморобний металевий пристрій, зовні схожий на кастет, а також поліетиленовий пакет з набоями «ПС 9», 9 мм в кількості 63 шт. та спецзасіб «Терен-4».

Окрім цього, було проведено обшук в інших кімнатах, де ніяких речей не вилучалося та в автомобілі марки «ГАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_6 , що стояв на подвір`ї, в якому також ніяких речей вилучено не було. У подальшому слідчий здійснив обшук в приміщенні гаража, де виявив предмет, схожий на рушницю та сіру коробку з написом «DIABOLO» в середині якої були металеві кульки, калібр 4.5 мм.

Зазначений протокол сторона захисту просить визнати недопустимим доказом, оскільки обшук було проведено без згоди власника домоволодіння, а також без ухвали слідчого судді місцевого загального суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходився орган досудового розслідування.

Суд визнає такий письмовий доказ допустимим, з підстав, що описані судом вище з приводу обшуку 01.06.2019 у домоволодінні ОСОБА_5 , без додаткового обґрунтування в частині правомірності проведення обшуку без ухвали слідчого судді та подальшого постановлення такої ухвали саме слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва.

Стосовно вилучених під час обшуку в помешканні ОСОБА_13 речей, що були визнані речовими доказами - суд надасть оцінку під час вирішення питання про належність та допустимість їх як речових доказів.

01.06.2019 слідчий ОСОБА_74 подав рапорт своєму керівництву про проведення ним 01.06.2019 цього, на його думку, невідкладного обшуку без виконання вимог ст. 233 КПК України.

Цього ж дня, 01.06.2019, у період часу з 09.35 год до 10.28 год інший слідчий - ОСОБА_76 , який включений в слідчу групу, провів обшук у домоволодінні АДРЕСА_12 , де проживав свідок ОСОБА_77 , котрий на той час не мав ніякого процесуального статусу в цьому кримінальному провадженні. Обшук проводився у гаражі та в автомобілі, що у ньому знаходився без ухвали слідчого судді та згоди власника домоволодіння та автомобіля, яким не є ОСОБА_77 , котрий усно погодився на проведення обшуку в домоволодінні, де він проживав.

Під час цього обшуку в гаражі був виявлений автомобіль «MITSUBISHI PAJERO 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Під час обшуку в салоні автомобіля, в його підлокітнику між сидінням для водія та переднього пасажира, була виявлена коробка з написом «MAGTECH .22 L.R» в середині якої знаходилися 8 предметів, зовні схожих на набої до малокаліберної вогнепальної зброї. Тут же виявлене свідоцтво про реєстрацію на цей транспортний засіб, власником якого зазначено ОСОБА_66 , яке візуально було оглянуто цим слідчим та відразу без будь-який достатніх підстав виявлено ознаки його підробки. При чому, вилучаючи з підлокітника таке свідоцтво, оперуповноважений «не помічає» коробки з-під набоїв.

Щодо набоїв суд зауважує про те, що на відео чітко проглядається як особа, яка здійснює обшук - оперуповноважений, а не слідчий, після обшуку (огляду, обстеження) салону автомобіля повторно проникає в його середину в той час, як слідчий та прокурор звертають увагу всіх присутніх на підробку свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу і, не маючи на це достатніх підстав, слідчий демонструє його на камеру. У цей час оперуповноважений, перебуваючи в салоні автомобіля, акцентує увагу на собі висловами про віднайдені набої. Як вбачається з матеріалів справи бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу відповідає установленому зразку і ознак підробки такого бланку немає. Отже, слідчий, ймовірно, навмисно відволік увагу учасників слідчої дії в момент повторного, без стороннього ока, проникнення в салон автомобіля ОСОБА_5 оперуповноваженим поліції, який фактично здійснював обшук в салоні автомобіля ОСОБА_5 .

Стосовно вилучених під час обшуку в автомобілі ОСОБА_5 набоїв, що були визнані речовими доказами - суд надасть цьому оцінку під час вирішення питання про належність та допустимість їх як речових доказів.

01.06.2019 слідчий ОСОБА_76 подав рапорт своєму керівництву про проведення ним 01.06.2019 цього, на його думку, невідкладного обшуку без виконання вимог ст. 233 КПК України.

Із наданої органом досудового розслідування копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 вбачається, що власником автомобіля «AUDI A8», реєстраційний номер НОМЕР_5 зазначено ОСОБА_5 - обвинуваченого в даній справі.

Із протоколу огляду речових доказів від 01.06.2019 вбачається, що слідчим СВ Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_71 у період часу з 11.40 год до 12.10 год проведено огляд вилучених у даній справі речових доказів: 12 предметів, зовні схожих на гільзи жовтого кольору, паперову коробку з пластиковим тримачем патронів з трьома предметами, зовні схожими на патрони до малокаліберної зброї. Зазначений огляд проводився за участю завідувача сектором криміналістики та експертної роботи ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_78 . При цьому огляді було порушено первинне пакування вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 речових доказів. Установлено наявність паперової коробки з написом «SEMI AUTO»; пластикового тримача на 50 місць для патронів та трьох предметів, схожих на патрони з маркуванням «R»; 12 предметів, зовні схожих на гільзи жовтого кольору.

Мета здійснення такої дії у протоколі не зазначена, як і не зазначена та не доведена прокурором в ході судового розгляду. Окрім того, така слідча дія не відповідає приписам абзацу 2 пункту 9 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, що ставить під сумнів ідентичність речових доказів.

Можливо припустити, що у такий спосіб працівник ДБР проводив «інвентаризацію» речових доказів, здобутих слідчим Національної поліції для подальшої їх передачі слідчому ДБР. Таке припущення пояснюється наступним.

Постановою про визначення підслідності кримінального правопорушення від 01.06.2019, що винесена прокурором Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури підслідність даного кримінального провадження була визначена Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві. Точний час винесення такої постанови не зазначений, оскільки цього не вимагає КПК України. Проте, із повного витягу із ЄРДР в даному кримінальному провадженні такий час визначається чітко.

01.06.2019 слідчому Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_79 його керівником було надано доручення на проведення досудового розслідування даного кримінального провадження. Час здійснення не зазначений, оскільки цього не вимагає КПК України. Проте, із повного витягу із ЄРДР в даному кримінальному провадженні такий час визначається чітко.

Цього ж дня заступник начальника Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_80 виносить постанову про визначення слідчої групи в даному кримінальному провадженні. Точний час винесення такої постанови не зазначений, оскільки цього не вимагає КПК України. Проте, із повного витягу із ЄРДР в даному кримінальному провадженні такий час визначається чітко.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.06.2019, що складений слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_81 в м. Переяславі-Хмельницькому о 13 год 50 хв. ним був затриманий обвинувачений ОСОБА_13 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою по ч. 1 ст. 121 КК України. У даному протоколі ОСОБА_13 висловив зауваження про те, що фактично його було затримано поліцією о 03.00 год 01.06.2019. Таке зауваження узгоджується із часом проведення в помешканні, де проживала його дружина та, ймовірно він, бо там були виявлені його речі, обшуку саме працівниками поліції вранці 01.06.2019 в порядку ст. 233 КПК України.

Аналогічно, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.06.2019, що складений слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_81 в м. Переяславі-Хмельницькому о 13 год 50 хв. ним був затриманий обвинувачений ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою по ч. 1 ст. 121 КК України. У даному протоколі ОСОБА_5 висловив зауваження про те, що фактично його було затримано поліцією значно раніше. Таке зауваження узгоджується із часом проведення в його домоволодінні по АДРЕСА_8 обшуку саме працівниками поліції вранці 01.06.2019 в порядку ст. 233 КПК України.

Під час виконання доручення слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_82 від 01.06.2019 було установлено, що підозрювані у вчиненні злочину по ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_13 та ОСОБА_5 є працівниками Національної поліції. Перший є інспектором (водної поліції) сектору превенції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління поліції в Київській області, а другий - поліцейським сектору реагування патрульної поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління поліції в Київській області.

Відповідно до розстановки нарядів Переяслав-Хмельницького відділу поліції №1 Головного управління поліції в Київській області на 31.05.2019 поліцейські ОСОБА_5 та ОСОБА_13 на службі не перебували, а отже - у той час не виконували свої службові обов`язки.

Відповідно до постанови про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні від 02.06.2019, що винесена заступником керівника регіональної прокуратури (прокуратура Київської області) було визначено групу прокурорів, серед яких прокурора ОСОБА_4 , який 06.06.2019 проводив слідчі (розшукові) дії та оформляв процесуальні документи, не було зазначено. Старшим групи прокурорів був визначений прокурор ОСОБА_83 .

Лише 03.06.2019, тобто на третій день від дня отримання доручення про проведення досудового розслідування слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_81 було скеровано на ім`я прокурора Київської області повідомлення про початок досудового розслідування в даному кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Із сформованого 02.06.2019 слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_81 витягу з ЄРДР у цьому кримінальному провадженні також підтверджується наявність повноважень у нього як слідчого та зазначені прокурори - процесуальні керівники, серед яких також не зазначено прокурора ОСОБА_4 .

Протокол слідчого експерименту від 02.06.2019, що складений слідчим ТУ ДБР , розташованого у місті Києві ОСОБА_84 за участю обвинуваченого ОСОБА_8 , який мав статус свідка на час вчинення такої слідчої дії, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України був визнаний судом явно недопустимим доказом і його дослідження було припинене під час судового слідства, про що було постановлено відповідну ухвалу.

Цього ж дня, 02.06.20219 слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_81 було винесено постанову про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні за фактом завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_20 з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 2 ст. 28, ст. 128 КК України. Хоча, дані із сформованого 02.06.2019 цим же слідчим витягу з ЄРДР у цьому кримінальному провадженні свідчать про правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 121 КК України.

Цього ж дня, 02.06.2019, о 13 год 40 хв цей же слідчий вручив ОСОБА_5 та ОСОБА_13 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 128 КК України.

Слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_81 03.06.2019 була винесена постанова про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення № 12019110240000205 із ч. 2 ст. 28, ст. 128 КК України на ст. 128 КК України.

Цього ж дня ОСОБА_5 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри на ч. 4 ст. 296 та ст. 128 КК України, яка була вручена йому о 16.00 год 03.06.2019.

Цього ж дня ОСОБА_13 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри на ч. 4 ст. 296 та ст. 128 КК України, яка була вручена йому о 16.07 год 03.06.2019.

Із витягу з ЄРДР № 62019100000000654 від 03.06.2019 вбачається, що слідчим у цьому провадженні є слідчий ОСОБА_85 , прокурор не визначений, підозрюваних немає, правова кваліфікація - ч. 4 ст. 296 КК України. Повноваження слідчого ОСОБА_82 підтверджуються дорученням про проведення досудового розслідування від 03.06.2019 та постановою про доручення здійснення досудового розслідування групі слідчих у кримінальному провадженні від 03.06.2019.

Група прокурорів у провадженні № 62019100000000654 від 03.06.2019 була визначена постановою про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному проваджені від 03.06.2019, що винесена заступником керівника Прокуратури Київської області. Серед яких прокурора ОСОБА_4 , який 06.06.2019 проводив слідчі (розшукові) дії та оформляв процесуальні документи, не було зазначено.

Постановою прокурора Прокуратури Київської області ОСОБА_86 від 03.06.2019 кримінальні провадження № 12019110240000205 та № 62019100000000654 були об`єднані в одне провадження за спільним номером 12019110240000205.

Із витягу з ЄРДР № 62019100000000655 від 04.06.2019 вбачається, що слідчим у цьому провадженні є слідчий ОСОБА_85 та ін., визначені прокурори, серед яких прокурора ОСОБА_4 також немає, підозрюваних немає, правова кваліфікація - ч. 2 ст. 296 КК України. Повноваження слідчого ОСОБА_82 підтверджуються дорученням про проведення досудового розслідування від 03.06.2019 та постановою про доручення здійснення досудового розслідування групі слідчих у кримінальному провадженні від 03.06.2019.

Група прокурорів у провадженні № 62019100000000655 від 04.06.2019 була визначена постановою про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному проваджені від 04.06.2019, що винесена заступником керівника Прокуратури Київської області. Серед яких прокурора ОСОБА_4 , який 06.06.2019 проводив слідчі (розшукові) дії та оформляв процесуальні документи, не було зазначено.

Постановою прокурора Прокуратури Київської області ОСОБА_86 від 04.06.2019 кримінальні провадження № 12019110240000205 та № 62019100000000655 були об`єднані в одне провадження за спільним номером 12019110240000205.

04.06.2019 прокурор Київської місцевої прокуратури дає доручення в порядку ст. 36 КПК України начальнику Другого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві організувати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019101060000173 за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.

Цьому передували рапорти оперуповноваженого відділу карного розшуку Печерського УП ГУ НП в місті Києві та рапорт прокурора Київської місцевої прокуратури №6, а також зібрані матеріали.

Зокрема, протоколом огляду місця події від 03.06.2019 установлено, що слідчий СВ Печерського УП ГУ НП в м Києві цього дня в період часу з 19.45 год до 21.00 год провела огляд місця події у відділенні інтенсивної терапії Київської дитячої клінічної лікарні №7 по вул. Підвисоцького, 4Б в м. Києві. Зокрема, в палаті №517 на кушетці біля вікна, що розташована наліво від входу в палату, було виявлено оголене тіло дитини в положенні лежачи на спині. Голова дитини була забинтована, на тілі установлені певні медичні датчики, руки та ноги дитини випрямлені вдовж тіла паралельно одне одному. На тілі та голові були виявлені певні тілесні ушкодження, також на голові сліди операційної рани та характерні набряки. Було встановлено особу дитини - ОСОБА_20 .

Після огляду слідчий скерувала тіло ОСОБА_20 на судово-медичне дослідження до Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз в зв`язку з виявленням ознак насильницької смерті. Також направила експертам медичну картку № 2222.

У подальшому з витягу з ЄРДР № 42019101060000173 вбачається, що заступником начальника Другого слідчого відділу ТУ ДБР 04.06.20219 були внесені відповідні відомості за фактом смерті малолітнього ОСОБА_20 . Правова кваліфікація за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України. Цього ж дня він виносить постанову про доручення здійснення досудового розслідування групі слідчих у кримінальному провадженні, визначивши слідчу групу до складу якого включені декілька слідчих, старшим якої визначено ОСОБА_87 . Наступного дня він дає доручення про проведення досудового розслідування слідчому ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_79 , відомості про якого внесені до ЄРДР разом з іншими слідчими.

За змістом клопотань слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_82 від 03.06.2019 до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва про проведення обшуку відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України у домоволодінні АДРЕСА_11 , у домоволодінні АДРЕСА_12 та у домоволодінні АДРЕСА_8 , які фактично були проведені слідчими Національної поліції до зміни підслідності в даній кримінальній справі вбачається, що такі клопотання містять лише зазначення факту здійснення досудового розслідування та про проведені у певних домоволодіннях обшуки у невідкладних випадках. Будь-якої мотивації чи обґрунтування проведення таких обшуків без ухвал слідчого судді за місцем розташування органу досудового розслідування Національної поліції клопотання не містять. Також із змісту клопотань вбачається, що 03.06.2019 правова кваліфікація злочину в даному провадженні вже була визначена за ч. 4 ст. 296 та ст. 128 КК України.

Ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.20219, якими були задоволені такі клопотання слідчого ДБР містять відомості про те, чого у клопотанні слідчого завлено та обґрунтовано не було. Зокрема, слідчий суддя вказує на те, що правова кваліфікація у даному кримінальному провадженні вже за ч. 2,4 ст. 296, п. 2,12 ч. 2 ст. 115 КК України і обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_5 вже повідомлено про підозру у вчиненні даних злочинів 04.06.2019 та цього дня відносно них було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою слідчим суддею цього ж суду.

Щодо правомірності таких ухвал та відповідності вимогам ст. 132 КПК України судом було зазначено вище при вирішенні питання щодо належності доказу у виді протоколу обшуку від 01.06.2019 у помешканні ОСОБА_5 .

Аналогічно, цим же слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва були постановлені ухвали від 07.06.20219, якими були задоволені клопотання слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Києві про накладення арешту на майно, що було вилучено в ході проведених слідчими Національної поліції обшуків в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України.

Ухвали слідчого судді також містять відомості про те, чого у клопотанні слідчого завлено та обґрунтовано не було. Зокрема, слідчий суддя вказує на те, що правова кваліфікація у даному кримінальному провадженні вже за ч. 2,4 ст. 296, п. 2,12 ч. 2 ст. 115 КК України і обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_5 вже повідомлено про підозру у вчиненні даних злочинів 04.06.2019 та цього дня відносно них було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою слідчим суддею цього ж суду.

Протоколом огляду документів від 03.06.2019 було зафіксовано факт огляду слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Києві за участю спеціаліста Київського НДЕКЦ МВС України протоколу огляду речових доказів від 01.06.2019. На запитання слідчого спеціаліст дав відповідь про те, що на пред`явлених йому зображеннях, що додані до такого протоколу, зображені предмети, схожі на предмети кільцевого спалаху, калібру 5,6 мм (.22 LR), що позиціонуються як спортивно-мисливські. Вони можуть бути використані для стрільби з вогнепальної мисливської нарізної зброї та вогнепальної нарізної спортивної зброї. Також спеціаліст дав відповідь про те, що за фотозображеннями він дійшов висновку про фіксацію слідчими 12 гільз (без куль) предметів, схожих на патрони кільцевого спалаху, калібру 5,6 мм (.22 LR) та їхні донця. На донцях спостерігаються вм`ятини, що можуть відповідати слідам наколу бійка, а також установлено маркування у вигляді літери R, що може свідчити про їх промисловий спосіб виготовлення. Патрони зазначеної вище категорії (спортивно-мисливські), як правило, споряджаються кулями зі свинцевого сплаву (без оболонки).

04.06.2019 заступником начальника Другого слідчого відділу ТУ ДБР , розташованого у місті Києві була винесена постанова про уповноваження слідчих на здійснення досудового розслідування щодо неповнолітнього. Зазначена постанова не містить жодного обґрунтування та не вмотивована щодо необхідності її винесення в кримінальному провадженні, де є два дорослі підозрювані. Жодної неповнолітньої особи, якій могло бути повідомлено про підозру в даному кримінальному провадженні, станом на 04.06.2019 не було.

Можливо припустити, що у такий спосіб слідчі ДБР готувалися до повідомлення про підозру в даному кримінальному провадженні неповнолітньому ОСОБА_10 , який не мав ніякого процесуального статусу в ньому, гіпотетично перебуваючи в статусі свідка.

06.06.2019 керівник регіональної прокуратури (прокуратури Київської області) виніс постанову про зміну групи прокурорів та визначення старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні. У складі такої групи був визначений і прокурор ОСОБА_4 .

Постановою прокурора Прокуратури Київської області ОСОБА_86 від 10.06.2019 кримінальні провадження № 42019101060000173 від 04.06.019 та № 1201911024000025 від 01.06.2019 були об`єднані в одне провадження, досудове розслідування в якому доручено ТУ ДБР, розташованому у місті Києві.

Із відповіді чергового анестезіолога ВАІТ ДКЛ №7 ОСОБА_88 на запит слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_82 від 03.06.2019 вбачається, що 03.06.2019 о 18.35 год настала біологічна смерть ОСОБА_20 , прооперованого в цьому закладі повторно 02.06.2019 після надходження до лікувальної установи з діагнозом: кульове проникаюче поранення голови, відкрита проникаюча ЧМТ, забій головного мозку; СПО: ПХО, ДТЧ, в лівій скроневій ділянці видалення епідуральної гематоми, множинні чужорідні тіла лівої півкулі головного мозку, компресійно-дислокаційний синдром, набряк головного мозку.

На підставі цього повідомлення слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Києві 03.06.2019 виніс постанову про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення внесеного до ЄРДР за № 120219110240000205 із ст. 128 на п. 2, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

04.06.2019 цей слідчий склав та вручив повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 о 05.45 год та ОСОБА_13 о 05.50 год на ч. 2, 4 ст. 296, п. 2, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Та цього ж дня склав і звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотаннями про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно них.

Такі клопотання були задоволені слідчим суддею того суду про що свідчать постановлені нею ухвали від 04.06.2019.

У цей же день, інший слідчий в цьому провадженні ОСОБА_89 , без ухвали слідчого судді чи дозволу власника домоволодіння, за участю спеціаліста ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_90 провів огляд місця події яким визначив електроопору, що знаходиться на певній відстані від домоволодіння обвинуваченого ОСОБА_5 , яку він виміряв від ганку будинку. Тобто, потрапивши до домоволодіння без згоди власника і відсутності підстав, передбачених ч. 3 ст. 233 КПК України. На цій електроопорі він виявив пошкодження розміром 10х15 мм, яке визначив без застосування спеціальних знань, навичок, вмінь чи приладів як пошкодження від метального снаряду з високою кінетичною енергією. Таке пошкодження було виявлено на висоті 120 см від землі. Окрім того, виявив скол бетону на електроопорі, а також інше пошкодження на висоті 141 см від землі у формі кола розміром 10х11 мм на поверхні якого виявлено нашарування речовини сірого кольору. Третє пошкодження було виявлене на висоті 168 см від землі у вигляді поверхневого сколу бетону електроопори у формі кола розміром 12х12 мм. Четверте пошкодження було виявлено на цій електроопорі на висоті 263 см від землі у вигляді тертя динамічного характеру з нашаруванням речовини сіро-синього кольору розміром 10х30 мм. Із поверхонь цих пошкоджень були зроблені зіскоби та один контрольний - з протилежного боку електроопори.

Цим же протоколом зазначено, що додатково було оглянуто колесо від автомобіля, що вкопане в землю, кущ біля стежки та кущі між будинком АДРЕСА_9 і місце виявлення малолітнього ОСОБА_20 . За результатами такого огляду було складено план-схему, яка в дійсності є роздруківкою супутникової карти із певного інтернет-ресурсу певної території з позначками слідчого від руки. Фактично жодні речі у домоволодінні АДРЕСА_8 не вилучалися в якості доказів.

Оцінюючи зміст та форму протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_31 суд зауважує, що грубе порушення слідчим вимог ч. 6 ст. 240 КПК України під час здійснення цієї слідчої дії дає підстави визнати такий доказ неналежним, оскільки він не містить доказів, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. За приписами КПК України слідчий експеримент проводиться шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Частиною шостою статті 240 КПК України передбачено, що про проведення слідчого експерименту слідчий складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту. Складений слідчим 04.06.2019 протокол проведення слідчого експерименту не відповідає таким вимогам, зокрема ст. 104 КПК України. Відеозапис такої слідчої дії відповідно до ст. 105 КПК України є додатком до нього, а не навпаки.

З огляду на зміст протоколу свідок ОСОБА_31 фактично була допитана як свідок «на свіжому повітрі» і слідчий у протоколі докладно не виклав умови і результати слідчого експерименту, пославшись на фіксування такої дії на відеозапис, що притаманне та дозволене законом (ч. 2 ст. 104 КПК України) для допиту.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису цієї слідчої дії було встановлено, що свідок ОСОБА_31 орієнтовно о 15.10 - 15.20 год почула звук «бах» і вийшла до дітей на вулицю, де почула, що ОСОБА_91 кричав аби ОСОБА_26 не помирав. Також вона побачила ОСОБА_24 в якого була кров на лівому боці голови, він лежав без свідомості. У той час, як ОСОБА_56 вже лежав, то вона жодних звуків на зразок «бах» чи пострілів не чула.

Фактично такі ж показання вона дала в судовому засіданні, оцінка яким надана судом під час їх дослідження і обґрунтованих сумнівів щодо їх належності, допустимості та достовірності суд не має.

Протокол слідчого експерименту від 04.06.2019, що складений слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_84 за участю обвинуваченого ОСОБА_8 , який мав статус свідка на час вчинення такої слідчої дії, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України був визнаний судом явно недопустимим доказом і його дослідження було припинене під час судового слідства, про що було постановлено відповідну ухвалу.

Протоколом огляду місця події (трупу) від 04.06.2019 був зафіксований огляд трупу малолітнього ОСОБА_20 . Під час його огляду було встановлено його зріст, що має значення в цьому кримінальному провадженні як вихідні дані для певного виду експертизи. Окрім того, на голові було виявлено не лише зашиту хірургічну рану, а й в центрі лобової ділянки на висоті 111 см від підошви ніг - іншу рану. Контур цієї рани мав вигляд неправильного овалу розміром 0,6х0,7см. На лобовій кістці виявлене наскрізне ушкодження розміром 0,9х1,3 см. У лівій півкулі головного мозку є диструкція мозкової тканини у вигляді тунелю завдовжки 19 см, шириною 3 см, глибиною - 2 см. Цей тонель закінчується в зоні полюса потиличної частини. У ділянці полюсу лівої потиличної частини, ближче до нижньої поверхні, є округле ушкодження м`якої мозкової оболонки діаметром 1,5 см з крововиливом 5,5 см в його зоні.

У цій зоні (в кінці ранового каналу) розташоване стороннє металеве тіло сірого кольору, яке є деформованим фрагментом металу сірого кольору розміром 0,9х0,6х0,7 см, що з одного боку має округлу основу діаметром 0,4 см з кратероподібним поглибленням, а з іншого - у вигляді майданчика неправильної форми діаметром 0,7 см. Досліджуваний рановий канал йде від лобної до тім`яної частини голови.

Протокол огляду від 06.06.2019 у диспетчерському центрі Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області свідчить про те, що слідчим ДБР, розташованого у місті Києві без ухвали слідчого судді було вилучено інформацію із камер спостережень про рух транспортних засобів по вул. Героїв Дніпра в м. Переяславі-Хмельницькому за 31 травня 2019 року. Носій інформації було долучено до матеріалів провадження та досліджено в суді. З цього запису вбачається, що обвинувачений ОСОБА_10 рухаючись на мопеді по дорозі був одягнений у світлі (ймовірно сірі) шорти та сорочку із довгими рукавами, що були закочені по лікоть, темного (зеленого) кольору.

Така обставина зайвий раз підтверджує, що в процесі проведення обшуку в його помешканні слідчими було вилучено та надано на експертне дослідження інший одяг - сірі шорти з трьома білими лампасами по боках та футболку в смужку. Зазначеним доказам на предмет їх належності та допустимості суд надасть під час опису їх як речових доказів, що були безпосередньо досліджені в судовому засіданні.

Протоколом огляду від 13.06.2019 встановлено, що слідчий ТУ ДБР, розташованого у місті Києві переглянув вилучену вище інформацію, розміщену на карті пам`яті в трьох відеофайлах та трьох текстових документах та з метою детального аналізу руху автотранспорту здійснив копіювання відеофайлів з карти пам`яті на компакт-диск, який додається до цього протоколу. Проте, такого додатку до протоколу до суду не надано. Отже, версія сторони захисту щодо вилучення слідчим іншого одягу, аніж того, в який був одягнений 31.05.2019 ОСОБА_10 , стороною обвинувачення не спростована, що тягне за собою відповідну оцінку іншим доказам, що були створені (зібрані) слідством на основі вилученого у ОСОБА_10 під час обшуку одягу.

Протоколом огляду від 06.06.2019 підтверджено факт проведення слідчим огляду в домоволодінні обвинуваченого ОСОБА_5 без його згоди чи ухвали слідчого судді. Під час цієї слідчої дії за допомогою металодетектора було знайдено біля вкопаної в землю автомобільної шини, що знаходилася на відстані 16 м від будинку предмет, схожий на гільзу, яку було вилучено слідчим та безпосередньо оглянуто судом.

Протокол проведення слідчого експерименту від 06.06.2019 за участю обвинуваченого ОСОБА_10 , який мав статус свідка на час вчинення такої слідчої дії, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України був визнаний судом явно недопустимим доказом і його дослідження було припинене під час судового слідства, про що було постановлено відповідну ухвалу.

Окрім того, оцінюючи зміст та форму протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 суд зауважує, що грубе порушення слідчим вимог ч. 6 ст. 240 КПК України під час здійснення цієї слідчої дії дає підстави визнати такий доказ неналежним, оскільки він не містить доказів, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. За приписами КПК України слідчий експеримент проводиться шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Частиною шостою статті 240 КПК України передбачено, що про проведення слідчого експерименту слідчий складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту. Складений слідчим 06.06.2019 протокол проведення слідчого експерименту не відповідає таким вимогам, зокрема ст. 104 КПК України. Відеозапис такої слідчої дії відповідно до ст. 105 КПК України є додатком до нього, а не навпаки.

З огляду на зміст протоколу свідок ОСОБА_10 фактично був допитаний як свідок «на свіжому повітрі» і слідчий у протоколі докладно не виклав умови і результати слідчого експерименту, пославшись на фіксування такої дії на відеозапис, що притаманне та дозволене законом (ч. 2 ст. 104 КПК України) для допиту.

Протоколом огляду від 06.06.2019 було зафіксовано здійснення слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Києві огляду поблизу будинку АДРЕСА_8, співвласником якого є ОСОБА_5 , де виявлено та вилучено автомобільну шину. Зазначений протокол свідчить про те, що така слідча (розшукова) дія була вчинена у період часу з 21.45 до 22.10 год, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 223 КПК України повинно бути вмотивовано слідчим у протоколі огляду. Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд володіння особи здійснюється відповідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відсутність ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук в домоволодінні ОСОБА_5 (на його земельній ділянці) тягне за собою визнання його недопустимим відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України. Проте, автомобільна шина була вилучена поблизу будинку ОСОБА_5 , територія якого не огороджена і справа не містить доказів того, що його земельна ділянка сформована як об`єкт речового права відповідно до приписів ЗК України або ж план забудови чи кадастровий план свідчить про розташування вказаної автомобільної шини в межах його земельної ділянки, а не поза ними. Отже, достатніх підстав для визнання такого письмового доказу недопустимим, немає.

Цього ж дня, прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , відносно якого існують суперечливі докази щодо повноважень як прокурора в даному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування в зазначену вище дату, був проведений слідчий експеримент за участю малолітнього свідка ОСОБА_43 , який розповів про події 31.05.2019 поблизу будинку АДРЕСА_10 . Зокрема, він показав місце, де малолітній ОСОБА_20 , обпершись на велосипед, стояв біля дерев`яного паркану цього домоволодіння. Певної миті пролунав звук, що був схожий на звук стріляючої петарди, і ОСОБА_20 упав, а з його лоба потекла кров. Він відразу ж побіг до матері ОСОБА_20 аби повідомити про подію. Коли ОСОБА_26 відвезли в лікарню, то він чув ще один постріл, що пролунав через 30 хв. після того.

Хоча такі показання про повторюваність пострілів суперечать іншим доказам у справі: показанням інших свідків та показанням обвинувачених.

06.06.2019 прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , відносно якого існують суперечливі докази щодо повноважень як прокурора в даному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування в зазначену вище дату, був проведений слідчий експеримент за участю малолітнього свідка ОСОБА_34 , який розповів про події 31.05.2019 поблизу будинку АДРЕСА_10. Зокрема, він показав місце, де малолітній ОСОБА_20 , обпершись спиною, стояв біля дерев`яного паркану цього домоволодіння, повернувши голову праворуч таким чином, що його обличчя було повернуте в бік кущів та дерев, що ростуть через дорогу. Певної миті пролунав постріл і ОСОБА_20 присів, а потім знову підвівся. Згодом пролунав повторний постріл і ОСОБА_20 , зігнувшись впав на землю головою на трав`яне покриття, а ногами на асфальтове. Лежачи він чухав лоба і тихенько плакав. Хлопці, які були поруч, побігли до дорослих кликати на допомогу, а він був біля ОСОБА_20 . Звук пострілів лунав з боку кущів та дерев, що ростуть через дорогу. До того часу, як ОСОБА_20 приєднався гуляти до їх компанії, він пострілів не чув.

10.06.2019 цим же прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 в зазначену вище дату, було проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_8 .

Цей протокол слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_8 , який мав статус свідка на час вчинення такої слідчої дії, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України був визнаний судом явно недопустимим доказом і його дослідження було припинене під час судового слідства, про що було постановлено відповідну ухвалу.

14.06.2019 був проведений слідчий експеримент за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , котрий на той час мав статус підозрюваного, в його домоволодінні. Така слідча дія була проведена на підставі письмової заяви ОСОБА_5 про те, що він не заперечує проти проведення слідчого експерименту на ганку його будинку та на прилеглій території. З Інформації з державного реєстру речових прав (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1835858032110) вбачається, що власником земельної ділянки площею 0,0339 га по АДРЕСА_8 з кадастровим номером 3211000000:01:024:0067 є ОСОБА_11 - колишня дружина ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_5 є власником 1/2 частини будинку та має право на половину прилеглої до нього частини земельної ділянки відповідно до приписів ЦК та ЗК України. Проте, правовстановлюючих документів ОСОБА_5 на земельну ділянку справа не містить.

У вказаному протоколі немає ідентифікації земельної ділянки, де проходив слідчий експеримент. Відповідним протоколом зафіксовано, що слідчий експеримент проводився з використанням відеозапису, а тому слідчий ДБР тексту протоколу проведення такої слідчої дії не викладав.

Оцінюючи зміст та форму протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 суд зауважує, що грубе порушення слідчим вимог ч. 6 ст. 240 КПК України під час здійснення цієї слідчої дії дає підстави визнати такий доказ неналежним, оскільки він не містить доказів, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. За приписами КПК України слідчий експеримент проводиться шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Частиною шостою статті 240 КПК України передбачено, що про проведення слідчого експерименту слідчий складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту. Складений слідчим 14.06.2019 протокол проведення слідчого експерименту не відповідає таким вимогам, зокрема ст. 104 КПК України. Відеозапис такої слідчої дії відповідно до ст. 105 КПК України є додатком до нього, а не навпаки.

Із відеозапису вбачається, що за участю ОСОБА_5 фактично був здійснений допит, а не слідчий експеримент. Допит підозрюваного, викладений у протоколі, не може бути взятий судом до уваги під час розгляду справи по суті, оскільки суд безпосередньо має здійснити його допит як обвинуваченого в тому разі, якщо він не відмовляється від давання показань в суді. Такі показання обвинувачений ОСОБА_5 надав безпосередньо в суді.

14.06.2019 був проведений слідчий експеримент за участю обвинуваченого ОСОБА_13 , котрий на той час мав статус підозрюваного, в домоволодінні АДРЕСА_8 . Така слідча дія була проведена на підставі письмової заяви ОСОБА_5 про те, що він не заперечує проти проведення слідчого експерименту на ганку його будинку та на прилеглій території. Хоча, з Інформації з державного реєстру речових прав (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1835858032110) вбачається, що власником земельної ділянки площею 0,0339 га по АДРЕСА_8 з кадастровим номером 3211000000:01:024:0067 є ОСОБА_11 - колишня дружина ОСОБА_5 .

Оцінюючи зміст та форму протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_13 суд зауважує, що грубе порушення слідчим вимог ч. 6 ст. 240 КПК України під час здійснення цієї слідчої дії дає підстави визнати такий доказ неналежним, оскільки він не містить доказів, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. За приписами КПК України слідчий експеримент проводиться шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Частиною шостою статті 240 КПК України передбачено, що про проведення слідчого експерименту слідчий складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту. Складений слідчим 14.06.2019 протокол проведення слідчого експерименту не відповідає таким вимогам, зокрема ст. 104 КПК України. Відеозапис такої слідчої дії відповідно до ст. 105 КПК України є додатком до нього, а не навпаки.

Із відеозапису вбачається, що за участю ОСОБА_13 фактично був здійснений допит, а не слідчий експеримент. Допит підозрюваного, викладений у протоколі, не може бути взятий судом до уваги під час розгляду справи по суті, оскільки суд безпосередньо має здійснити його допит як обвинуваченого в тому разі, якщо він не відмовляється від давання показань в суді. Такі показання обвинувачений ОСОБА_13 надав безпосередньо в суді.

Протоколом огляду місця події від 02.08.2019 за участю спеціалістів було проведено огляд місцевості поблизу будинку АДРЕСА_8 та АДРЕСА_10 в ході якого була виконана геодезична прив`язка характерних точок в зоні секторів обстрілу, а також здійснено панорамну зйомку території, яку оглянуто. До цього протоколу була додана фототаблиця.

На підставі постанови про освідування особи та відібрання біологічних зразків для експертного дослідження від 15.07.2019 у ОСОБА_5 16.07.2019 слідчим були відібрані відбитки пальців рук та біологічні зразки для отримання зразків експертизи. Частиною 3 статті 245 КПК України передбачено, що отримання зразків для експертизи у виді відібрання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 КПК України.

Стаття 241 КПК України передбачає порядок освідування особи, яке здійснює слідчий для вилучення слідів кримінального правопорушення, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу. У разі необхідності освідування здійснюється за участю судово-медичного експерта, лікаря або спеціаліста.

Частиною 7 статті 223 КПК України передбачено, що слідчий зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для освідування особи.

Таким чином, протокол отримання зразків для експертизи від 16.07.2019 в частині відібрання у ОСОБА_5 біологічних зразків за участю слідчого та спеціаліста, але без понятих є доказом, що отриманий не в порядку, встановленому КПК України, а тому є недопустимим доказом.

На підставі постанови про освідування особи та відібрання біологічних зразків для експертного дослідження від 15.07.2019 у ОСОБА_13 18.07.2019 слідчим були відібрані відбитки пальців рук та біологічні зразки для отримання зразків експертизи. Частиною 3 статті 245 КПК України передбачено, що отримання зразків для експертизи у виді відібрання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 КПК України.

Таким чином, протокол отримання зразків для експертизи від 18.07.2019 в частині відібрання у ОСОБА_13 біологічних зразків за участю слідчого та спеціаліста, але без понятих є доказом, що отриманий не в порядку, встановленому КПК України, а тому є недопустимим доказом.

На підставі постанови про освідування особи та відібрання біологічних зразків для експертного дослідження від 17.07.2019 у ОСОБА_8 17.07.2019 слідчим були відібрані відбитки пальців рук та біологічні зразки для отримання зразків експертизи. Частиною 3 статті 245 КПК України передбачено, що отримання зразків для експертизи у виді відібрання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 КПК України.

Таким чином, протокол отримання зразків для експертизи від 17.07.2019 в частині відібрання у ОСОБА_8 біологічних зразків за участю слідчого та спеціаліста, але без понятих є доказом, що отриманий не в порядку, встановленому КПК України, а тому є недопустимим доказом.

На підставі постанови про освідування особи та відібрання біологічних зразків для експертного дослідження від 18.07.2019 у ОСОБА_10 18.07.2019 слідчим були відібрані відбитки пальців рук та біологічні зразки для отримання зразків експертизи. Частиною 3 статті 245 КПК України передбачено, що отримання зразків для експертизи у виді відібрання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 КПК України.

Таким чином, протокол отримання зразків для експертизи від 18.07.2019 в частині відібрання у ОСОБА_10 біологічних зразків за участю слідчого та спеціаліста, але без понятих є доказом, що отриманий не в порядку, встановленому КПК України, а тому є недопустимим доказом.

04.07.2019 ОСОБА_11 , колишня дружина обвинуваченого ОСОБА_5 , надала слідчому ТУ ДБР, розташованого у місті Києві письмову заяву про надання дозволу на проведення слідчих експериментів на прилеглій до її частини будинку території та на ганку будинку. Цього ж дня, обвинувачений ОСОБА_5 подав цьому слідчому заяву в якій зазначив про свою відмову від надання показання та від участі в проведенні слідчого експерименту біля його будинку за його участю, а також участю інших осіб.

Аналогічну заяву про відмову від дачі показань та особистої участі й участі інших осіб в слідчому експерименті 04.07.2019 біля будинку АДРЕСА_8 подав і обвинувачений ОСОБА_13 .

На противагу цьому, не зважаючи на відсутність письмової згоди ОСОБА_5 як власника його частини домоволодіння АДРЕСА_8 , слідчий ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, не маючи на те законних підстав, визначених ст. 240 КПК України, без ухвали слідчого судді відповідного місцевого суду, 04.07.2019 провів таку слідчу дію як слідчий експеримент за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_10 . На підставі п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України був визнаний судом явно недопустимим доказом і його дослідження було припинене під час судового слідства, про що було постановлено відповідну ухвалу.

Аналогічно цій же слідчій дії, у той же день 04.07.2019, не зважаючи на відсутність письмової згоди ОСОБА_5 як власника його частини домоволодіння АДРЕСА_8 , слідчий ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, не маючи на те законних підстав, визначених ст. 240 КПК України, без ухвали слідчого судді відповідного місцевого суду, провів таку слідчу дію як слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_8 .

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України був визнаний судом явно недопустимим доказом і його дослідження було припинене під час судового слідства, про що було постановлено відповідну ухвалу.

Оцінюючи зміст та форму протоколів проведення слідчого експерименту за участю свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_8 суд зауважує, що грубе порушення слідчим вимог ч. 6 ст. 240 КПК України під час здійснення цієї слідчої дії дає підстави також визнати такий доказ неналежним, оскільки він не містить доказів, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. За приписами КПК України слідчий експеримент проводиться шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Частиною шостою статті 240 КПК України передбачено, що про проведення слідчого експерименту слідчий складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту. Складені слідчим 04.07.2019 протоколи проведення слідчого експерименту не відповідають таким вимогам, зокрема ст. 104 КПК України. Відеозапис такої слідчої дії відповідно до ст. 105 КПК України є додатком до нього, а не навпаки.

Окрім того, той же слідчий ТУ ДБР, розташованого у місті Києві 04.07.2019 не зважаючи на відсутність письмової згоди ОСОБА_5 як власника його частини домоволодіння АДРЕСА_8 , слідчий ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, не маючи на те законних підстав, визначених ст. 240 КПК України, без ухвали слідчого судді відповідного місцевого суду, провів таку слідчу дію як одночасний слідчий експеримент за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_8 .

Зазначений доказ є не лише неналежним, а й не допустимим з тих же підстав, що викладені судом вище. Було порушено не лише процедуру проведення слідчого експерименту, а й допущено фактичну відсутність протоколу про його проведення як документу відповідно до ст. 104 КПК України. Він є неналежним доказом, оскільки підпадає під ознаки п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України.

Протокол проведення слідчого експерименту від 26.06.2019 за участю свідка ОСОБА_8 , що відбувався на території АЗС «KLO», а в подальшому продовжився і завершився в домоволодінні АДРЕСА_8 був визнаний судом явно недопустимим доказом і його дослідження було припинено в судовому засіданні. Окрім того, у вказаному протоколі не зафіксовано як проходив слідчий експеримент, що визначено ст. 240 КПК України. Відповідним протоколом зафіксовано, що слідчий експеримент проводився з використанням відеозапису, а тому слідчий ДБР тексту протоколу проведення такої слідчої дії не викладав. З підстав, що зазначені судом вище, цей протокол також є неналежним доказом у зв`язку з невідповідністю вимогам ч. 6 ст. 240 КПК України.

Із протоколу огляду місця події від 06.07.2019 вбачається, що слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Києві був проведений огляд ділянки, розташованої за 40 м від кута будинку АДРЕСА_10 . В результаті такого огляду було виявлено та вилучено: 10 фрагментів скла різного розміру, один з яких з на писом «off», а інші без особливих ідентифікуючих ознак; горловину від скляної пляшки торгової марки «Nemiroff».

24.07.2019 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва клопотання слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Києві про продовження строку досудового розслідування було задоволено та продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019110240000205 до 30.11.2019.

10.09.2019 ОСОБА_8 , який мав статус підозрюваного в кримінальному провадженні, подав слідчому ТУ ДБР, розташованого у місті Києві письмову заяву в якій зазначив про те, що у запланованому на 11.09.2019 слідчому експерименті за його участю він не бажає брати участі на підставі ст. 63 Конституції України з метою уникнення провокації потерпілих.

У свою чергу, 11.09.2019 такий слідчий експеримент був проведений у домоволодінні АДРЕСА_5 , власником якого є ОСОБА_92 , яка у протоколі слідчої дії надала таку згоду, поставивши свій підпис під відповідним застереженням слідчого та у домоволодінні АДРЕСА_8 за участі неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_10 на підставі письмової заяви його матері ОСОБА_11 , як співвласника іншої частини цього домоволодіння. ОСОБА_5 , як інший співвласник такого житла, де безпосередньо проводився слідчий експеримент - такої згоди не надавав, ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення такої слідчої дії в житлі особи за клопотанням слідчого чи прокурора не постановлялася, що не відповідає вимогам ст. 240 КПК України.

Окрім того, дослідивши зміст цього протоколу та переглянувши відеозапис такої слідчої дії вбачається, що ОСОБА_10 на пропозицію слідчого розповісти про події, що мали місце 31.05.2019 в м. Переяславі-Хмельницькому, погодився та розповів як він провів цей день. Зокрема, дав показання про те, що він проживає в будинку АДРЕСА_5 та того дня, у першій його половині, разом із своїм батьком ОСОБА_5 їздив на змагання. Повернувшись додому, із своїм товаришем поїхали мопедами на річку Трубіж і показав місце свого відпочинку на річці всім учасникам слідчого експерименту. Потім розповів та показав, що мопедами поїхали з товаришем у напрямку вул. Низинної, бо він пообіцяв батьку скосити траву біля його будинку. По дорозі він роз`їхався з товаришем, який поїхав прямо, а він, повернувши ліворуч, поїхав до будинку АДРЕСА_8 , де був батько.

Далі слідчий експеримент продовжився біля магазину «Вегас» по вул. Героїв Дніпра повз який ОСОБА_10 проїжджав, рухаючись мопедом через перехрестя цієї вулиці з об`їзною дорогою, до будинку батька. Потім ОСОБА_10 вказав напрямок до будинку свого батька і яким чином він до нього їхав. Зазначив про те, що коли приїхав до двору батька, то побачив два автомобілі поблизу: один батька « ОСОБА_93 », а інший « ОСОБА_94 », червоного кольору. Вказав яким чином поставив свій мопед біля автомобіля батька. Піднявшись сходами на ганок зазначив, де і як сиділи його батько, а також ОСОБА_13 та ОСОБА_8 . На ганку він побачив табурет, на якому була відкрита пляшка пива, риба та стакани, а тому прийшов до висновку, що присутні вживали пиво. У лівому куті ганку біля вхідних дверей він побачив однозарядну рушницю, що стояла на коричневому прикладі стволом догори. На підлозі ганку він бачив гільзи від набоїв. На сидінні, де був ОСОБА_8 він бачив дві коробки з набоями: одна - розпочата, інша - повна.

Шукаючи електроподовжувача для косарки він бачив як ОСОБА_13 взяв рушницю та здійснив кілька пострілів по різним мішеням, вказавши на місце, де була вкопана автомобільна шина та металева коробка (деко, жаровня), що стояло (-яла) біля неї, а також на місце біля кущів, де в якості мішені були жерстяні банки та пластикові стакани. Інших мішеней він не бачив.

Під час косіння трави він не бачив, хто із присутніх стріляв, так само як і не чув звуку пострілів. По завершенню косіння трави біля будинку, він почистив косарку та хотів їхати додому, але його дорослі попросили з`їздити в магазин по продукти та горілку, а батько попросив купити напій «BEER MIX» в зеленій банці. Він на своєму мопеді поїхав до магазину «Вегас», де не виявивши такого напою, повідомив про це телефоном батька, який відповів, що у такому разі шукати і купувати його вже не треба. У магазині він купив хліб, ковбасу, сир та горілку і привіз до будинку батька. Час його поїздки до магазину, перебування в ньому та зворотній шлях зайняли близько 8 хвилин.

Приїхавши мопедом з магазину, він залишив придбаний товар на ганку будинку та, зайшовши у будинок, залишив решту грошей у кухні будинку, де побачив ОСОБА_8 . Виходячи з будинку тим же шляхом до свого мопеда, він побачив як ОСОБА_13 знову взяв до рук рушницю, яку спрямував у напрямку дерев, що ростуть між батьківським будинком та вулицею Героїв Дніпра. У той час коли він рушив мопедом, то почув постріл рушниці, але не обернувся на нього і поїхав своїм шляхом. Повторний його візит до батьківської хати тривав близько 2 хвилин.

Також пояснив, що він не бачив аби його батько та ОСОБА_8 стріляли з тієї рушниці.

Відповідно до висновків об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладених у провадженні № 51-6070 кмо 19, приписи частини 4 статті 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі статтею 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.

Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту.

Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.

Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст частини 4 статті 95 КПК.

Постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 24.09.2019, що винесена прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області ОСОБА_95 було об`єднано в одне кримінальне провадження кримінальні провадження № 62019100000000667 за ч. 1 ст. 396 КК України та № 12019110240000205 за ч. 2, 4 ст. 296, пп. 2,12 ч. 2 ст. 115 КК України.

З витягу з ЄРДР № 62019100000000667 від 04.06.2019 вбачається, що слідчими ТУ ДБР, розташованого у місті Києві під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019110240000205 за ч. 2, 4 ст. 296, пп. 2,12 ч. 2 ст. 115 КК України було виявлено приховування знаряддя вчинення злочину, а тому було розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 396 КК України.

05.06.2019 уповноваженою особою ТУ ДБР, розташованого у місті Києві було надано доручення про проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 62019100000000667 від 04.06.2019 слідчому ОСОБА_79 та відповідною постановою цієї ж службовою особою було визначено слідчу групу.

На підставі клопотання слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_82 від 24.06.2019 про проведення обшуку в кримінальному провадженні № 62019100000000667 від 04.06.2019 за місцем проживання ОСОБА_10 , який не мав статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва постановив ухвалу, якою таке клопотання задовольнив. Підстав для визнання такого доказу недопустимим в зв`язку з недотриманням норм ст. 132 КПК України суд не вбачає, надавши оцінку таким ухвалам слідчого суду Голосіївського районного суду м. Києва вище під час мотивування про допустимість доказів, отриманих під час обшуку в будинку ОСОБА_5 .

На підставі такої ухвали 26.06.2019 прокурором відділу прокуратури Київської області 01.06.2019 був проведений такий обшук, однак прокурор в судовому засіданні відмовився від такого доказу в справі і він судом не досліджувався.

Аналогічно, прокурор відмовився від дослідження в судовому засіданні в якості доказів, здобутих у такий же спосіб: протоколів обшуків від 26.06.2019 за місцем проживання свідка ОСОБА_96 ; гр. ОСОБА_97 , гр. ОСОБА_98 ; гр. ОСОБА_99 .

Постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 24.09.2019, що винесена прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області ОСОБА_100 було об`єднано в одне кримінальне провадження кримінальні провадження № 62019100000000699 за ч. 1 ст. 358 КК України та № 12019110240000205 за ч. 2, 4 ст. 296, пп. 2,12 ч. 2 ст. 115 КК України.

З витягу з ЄРДР № 62019100000000699 від 07.06.2019 вбачається, що слідчими ТУ ДБР, розташованого у місті Києві під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019110240000205 за ч. 2, 4 ст. 296, пп. 2,12 ч. 2 ст. 115 КК України було виявлене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що має ознаки підробки, а тому було розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 358 КК України.

07.06.2019 уповноваженою особою ТУ ДБР, розташованого у місті Києві було надано доручення про проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 62019100000000699 від 07.06.2019 слідчому ОСОБА_79 та відповідною постановою цієї ж службової особи було визначено слідчу групу. Однак, вступна частина постанови свідчить про те, що саме в кримінальному провадженні № 62019100000000699 від 07.06.2019 мало б прийнятися рішення про доручення досудового розслідування, а в описовій та резолютивній частині мова йде та постановлене рішення щодо визначення слідчої групи в кримінальному провадженні № 62019100000000700 від 08.06.2019 за ст. 290 КК України.

Слідчий ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_85 07.06.2019 надсилає прокурору Київської області повідомлення про початок досудового розслідування саме в кримінальному провадженні № 62019100000000699 від 07.06.2019 за ч. 1 ст. 358 КК України.

Заступник такого прокурора ОСОБА_101 10.06.2019 виносить постанову в кримінальному провадженні № 62019100000000699 від 07.06.2019 якою визначає групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора в такому кримінальному провадженні.

Підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР в кримінальному провадженні № 62019100000000699 від 07.06.2019 слугувало повідомлення т.в.о. начальника ДВБ Київського обласного управління Національної поліції та рапорт оперуповноваженого цього департаменту, що не містив дати його складення. З цього рапорту вбачається, що по вул. Соборній, 31 в м. Переяславі-Хмельницькому під час невідкладного обшуку було виявлено автомобіль «Mitsubishi Pajero 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що мав на собі інформаційну табличку з номером, що належить іншому автомобілю, а свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобіля було вилучено, як підроблене.

07.06.2019 уповноваженою особою ТУ ДБР було надано доручення про проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 62019100000000700 від 07.06.2019 слідчому ОСОБА_79 та відповідною постановою цієї ж службовою особою було визначено слідчу групу. Однак, вступна частина постанови свідчить про те, що саме в кримінальному провадженні № 62019100000000699 від 07.06.2019 мало б прийнятися рішення про доручення досудового розслідування, а в описовій та резолютивній частині мова йде та постановлене рішення щодо визначення слідчої групи в кримінальному провадженні № 62019100000000700 від 08.06.2019 за ст. 290 КК України.

Слідчий ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_85 07.06.2019 надсилає прокурору Київської області повідомлення про початок досудового розслідування саме в кримінальному провадженні № 62019100000000700 від 07.06.2019 за ст. 290 КК України.

Заступник такого прокурора ОСОБА_101 10.06.2019 виносить постанову в кримінальному провадженні № 62019100000000700 від 08.06.2019 якою визначає групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора в такому кримінальному провадженні.

Підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР в кримінальному провадженні № 62019100000000700 від 07.06.2019 слугувало повідомлення т.в.о. начальника ДВБ Київського обласного управління Національної поліції та рапорт оперуповноваженого цього департаменту, що не містив дати його складення. З цього рапорту вбачається, що по вул. Соборній, 31 в м. Переяславі-Хмельницькому під час невідкладного обшуку було виявлено автомобіль «Mitsubishi Pajero 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що мав на собі інформаційну табличку з номером, що належить іншому автомобілю, тобто невстановлена особа змінила номери вузлів та агрегатів транспортного засобу.

Постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 10.06.2019, що винесена прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області ОСОБА_102 було об`єднано в одне кримінальне провадження кримінальні провадження № 62019100000000699 за ч. 1 ст. 358 КК України та № 62019100000000700 за ст. 290 КК України.

26.06.2019 слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_81 було оглянуто автомобіль «Mitsubishi Pajero 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому виявлено та зафіксовано інформаційну табличку з номером НОМЕР_9.

На підставі доручення слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Києві були проведені певні слідчі дії в результаті яких було встановлено, що власником автомобіля «Mitsubishi Pajero 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску, сірого кольору, є ОСОБА_66 , якій 31.03.2009 у ВПЕР12 УДАІ в м. Києві було видане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , номер кузова її автомобіля - НОМЕР_8 . Будь-який транспортний засіб з номером кузову НОМЕР_9 на реєстраційному обліку Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на час перевірки - 19.09.2019, не перебуває.

Ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02.09.2019 було призначено у кримінальному провадженні № 62019100000000699 за ч. 1 ст. 358 КК судову трасологічну експертизу щодо визначення питання про те, чи піддавався зміні номер кузова НОМЕР_9 автомобіля «Mitsubishi Pajero 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 та технічну експертизу документа - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , що було вилучене з автомобіля ОСОБА_5 .

Із висновку експерта від 21.10.2019 № 12-2/352 вбачається, що номер кузова НОМЕР_9 на наданому на дослідження автомобілі «Mitsubishi Pajero 3.2 DID», з прикріпленими реєстраційними номерами НОМЕР_1 змінам не піддавався. Зазначений ідентифікаційний номер кузова є першопочатковим.

Із висновку експерта від 24.10.2019 № 17-3/1510 вбачається, що бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль «Mitsubishi Pajero 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.

До того, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.06.2019 було призначено судово-медичну експертизу для з`ясування причини смерті малолітнього ОСОБА_20 , наявних на його тілі тілесних ушкоджень тощо.

За результатами проведення такої експертизи експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи 07.06.2019 було розпочате та 04.09.2019 закінчене проведення експертного дослідження та складений висновок № 012-113-2251-2019. Відповідно до цього висновку при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_20 виявлене проникаюче сліпе кульове вогнепальне поранення голови: вхідна вогнепальна рана (рана №1) в центрі лобної ділянки, від якої відходить рановий канал, йде спереду назад, трохи справа наліво та трохи зверху донизу та по ходу якого ушкоджені: лобна кістка (у вигляді наскрізного дирчастого пошкодження), тверда мозкова оболонка (у вигляді її наскрізного ушкодження на рівні лівої лобної частки), права лобна частка (у вигляді ділянки контузії на рівні її полюса), м`яка мозкова оболонка на лівій лобній частці, ліва гемісфера великого мозку (лобна, частково скронева та потилична частки, а також лівий бічний шлуночок та частково зовнішні відділи лівого зорового пагорбу), а також м`яка мозкова оболонка на лівій потиличній частці; рановий канал сліпо закінчується стороннім металевим тілом (деформованою кулею) на рівні лівої потиличної частки.

Субарахноїдальні, кортикальні, субкортикальні крововиливи, зони деструкції тканини з некрозами та дислокацією клітинних шарів в головному мозку по ходу ранового каналу; тромбоз синусів твердої мозкової оболонки; деструктивний набряк-набухання тканини головного мозку з ішемічною дистрофією нейроцитів та вогнищами нейронолізиса.

Вищевказане поранення голови виникло приблизно за три доби до настання смерті від дії вогнепального снаряду (кулі), при пострілі з ручної вогнепальної зброї з неблизької дистанції. Воно має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, між ним та настанням смерті є прямий причинно-наслідковий зв`язок. Смерть ОСОБА_20 настала від проникаючого сліпого кульового вогнепального поранення голови з ушкодженням лобної кістки, оболонок та речовини головного мозку, крововиливами в та під оболонки, а також речовину головного мозку та деструктивним набряком тканини головного мозку.

Сторонніх включень та частинок, які б свідчили про проходження кулі через перешкоду перед попаданням в тіло, по ходу ранового каналу не виявлено.

Довжина тіла ОСОБА_20 - 119 см.

Тотожні висновки щодо виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_20 , про причину його смерті також встановлені у висновку експертного дослідження № 011-2251-2019 від 04.09.2019.

Окрім того, висновком експертного дослідження № 072-64-2019 від 26.06.2019 встановлено, що ушкодження на клапті шкіри, на фрагменті лобної кістки та на фрагменті твердої мозкової оболонки, вилучених з трупа ОСОБА_20 , є складовими одного ранового каналу, що йде від рани на шкірі і за своїми морфологічними властивостями є вогнепальним вхідним кульовим ушкодженням, яке утворилось від дії одиночного вогнепального снаряду (кулі), до складу якого входив свинець, в результаті проведення пострілу з вогнепальної зброї з неблизької відстані.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2019 було призначено судово-імунологічну експертизу за результатами якої 15.07.2019 був складений висновок експерта № 081-154-2019. Відповідно до цього висновку була визначена група крові ОСОБА_20 , яка відноситься до групи «О» з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, тобто його організму властивий антиген «Н». На наданому на дослідження фрагменті асфальтного покриття, вилученого під час огляду місця події неподалік будинку АДРЕСА_10 виявлено кров людини. При визначення групової приналежності такої крові виявлений антиген «Н», що не виключає можливості походження цієї крові від ОСОБА_20 .

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2019 було призначено судову вибухотехнічну експертизу за результатами якої 04.07.2019 був складений висновок експерта за результатами проведення судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № НОМЕР_10 . Відповідно до цього висновку було виявлено у складі наданих на дослідження об`єктах (зіскоби речовини сірого кольору, що були вилучені зі стовпа (електроопори поблизу будинку АДРЕСА_8) частинки, що можуть бути асоційовані з продуктами пострілу - капсульним складом на основі сполук свинцю. У складі досліджуваних об`єктів не виявлені речовини, що можуть бути віднесені до вибухових речовин та продуктів вибуху.

На підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2019 була призначена судова балістична експертиза за результатами якої 05.07.2019 був складений висновок експерта за результатами проведення комісійної судово-балістичної та фізико-хімічної експертизи №17420/17421/19-31/17744/19-34. Відповідно до цього висновку вилучена з тіла (голови) потерпілого ОСОБА_20 куля є частиною бойового припасу - кулею до спортивно-мисливського патрону кільцевого запалення калібру 5,6 мм (.22 «Long Rifle»), що виготовлена промисловим способом. На її ведучій частині частково відобразилися три сліди полів нарізів каналу ствола, які частково деформовані. Признати їх придатними для ідентифікації зброї можливо при наявності конкретного екземпляру зброї.

Зазначена куля могла бути відстріляна зі зброї з указаним вище калібром, що має ствол із чотирма нарізами правого нахилу, з шириною полів нарізів близько 2-2,25 мм та кутом нахилу слідів полів нарізів близько 3?. Ймовірно, могла бути відстріляна з гвинтівки моделей: ТОЗ-7, ТОЗ-8, ТОЗ-8М, ТОЗ-17 тощо.

З одного боку ведуча частина кулі деформована та має пошкодження у вигляді плаского майданчика. З іншого боку ведуча частина кулі також деформована та має пошкодження у вигляді чисельних трас та подряпин. Головна частина кулі також деформована та має пошкодження у вигляді вм`ятини, скошеної в один бік під кутом близьким до 40? відносно горизонталі, що дає можливість дійти висновку, що пошкодження були утворені внаслідок зіткнення з не менше, ніж двома перешкодами. Також на поверхні кулі виявлені нашарування речовин: волокно світло-зеленого кольору, нашарування біологічного походження та мікронашарування речовини візуально чорного кольору. Встановити їх приналежність до певного матеріалу (об`єкта) не виявилося можливим.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2019 була призначена судова балістична експертиза за результатами якої 09.09.2019 був складений висновок експерта за результатами проведення судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 17418/17419/19-31/17743/19-34/19188/19189/19-34/24948/24949/19-31. Відповідно до цього висновку на металевій бляшанці з під напою з написами «ОБОЛОНЬ # BEER MIX LEMON», що була вилучена поблизу будинку АДРЕСА_8 були виявлені сім пошкоджень, утворених одним снарядом близьким до калібру 5,6 мм зверху до низу під кутами в 1? та 5? відносно вертикальної лінії. Три пошкодження є вхідними, а чотири з них - вихідними. Надати відповідь про те, з якої відстані були зроблені постріли в таку банку, можливо тільки при наявності зброї, якою вони могли бути утворені.

На металевому коробі, що був вилучений там же, було виявлено чотири пошкодження, утворені снарядом близьким до калібру 5,6 мм і вони є вхідними. Траєкторія польоту снарядів, від яких утворилися такі отвори, складає різну величину кута від 1? до 15? по вертикалі та горизонталі. Надати відповідь про те, з якої відстані були зроблені постріли в такий короб, можливо тільки при наявності зброї, якою вони могли бути утворені.

На автомобільній покришці, що була вилучена за тією ж адресою, були виявлені чотири канавки кульових пошкоджень, що утворені снарядом близьким до калібру 5,6 мм і вони є вхідними. Напрями утворення усіх канавок - із зовнішнього боку до середини протектора. При дослідженні цього об`єкту не було виявлені ні куль, ні їх фрагментів.

На підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.06.2019 була призначена експертиза слідів пострілу, за результатами якої 01.08.2019 був складений висновок експерта № 18306/20943 ? 20945/19-34. Відповідно до цього висновку об`єктами дослідження були вилучені у ОСОБА_5 джинси синього кольору та сорочка з коротким рукавом чорного кольору, а також вилучений у ОСОБА_13 джемпер трикотажний чорного кольору та джинси синього кольору. Під час експертного дослідження на такій сорочці ОСОБА_5 були виявлені частинки, що можуть бути віднесені до продуктів пострілу - капсульним складом на основі сполук свинцю. На вилучених у нього джинсах частинок, що відносяться або можуть бути асоційовані з продуктами пострілу - не виявлено.

Під час експертного дослідження на вилученому в ОСОБА_13 джемпері були виявлені частинки, що можуть бути віднесені до продуктів пострілу - капсульним складом на основі сполук свинцю. На вилучених у нього джинсах частинок, що відносяться або можуть бути асоційовані з продуктами пострілу - не виявлено.

Суд критично відноситься до результатів такого висновку експерта і не бере їх за основу як доказ про що буде вмотивовано описано під час оцінки речових доказів по справі (одягу обвинувачених), а також їх показань по суті обвинувачення з яких вбачається, що ОСОБА_5 взагалі не здійснював постріли, а ОСОБА_13 під час здійснення пострілів був одягнений в інший верхній одяг. Зазначений доказ є неналежним та недопустимим відповідно до ст. 85-86 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.06.2019 була призначена експертиза слідів пострілу, за результатами якої 16.08.2019 був складений висновок експерта № 18307/19082/19083/19-34. Відповідно до цього висновку об`єктами дослідження були вилучені у ОСОБА_10 шорти сірого кольору з білими лампасами у вигляді трьох стрічок, фуфайка (футболка) з коротким рукавом та кеди чорного кольору з маркуванням «Paolla style» . Під час експертного дослідження на шортах ОСОБА_10 були виявлені частинки, що можуть бути віднесені до продуктів пострілу - капсульним складом на основі сполук свинцю. На вилучених у нього футболці та кедах частинок, що відносяться або можуть бути асоційовані з продуктами пострілу - не виявлено.

Суд критично відноситься до результатів такого висновку експерта і не бере їх за основу як доказ про що буде вмотивовано описано під час оцінки речових доказів по справі (одягу обвинуваченого), а також показань учасників судового розгляду по суті обвинувачення з яких вбачається, що ОСОБА_10 , ймовірно, не здійснював постріли та був одягнений в інший одяг (рубашку та довгі шорти). Сумніви у належності та допустимості таких доказів наявні з вище зазначених підстав.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.07.2019 була призначена судово-балістична експертиза, за результатами якої 30.08.2019 був складений висновок експерта № 8-2/677. Відповідно до цього висновку об`єктом дослідження була горловина з пляшки з написом «Nemiroff», що вилучена поблизу будинку обвинуваченого ОСОБА_5 у секторі здійснення стрільби з ганку його будинку. Під час експертного дослідження на такій горловині були виявлені два наскрізних пошкодження (вхідний та вихідний отвори), утворені метальним снарядом діаметром близько 5,6 мм, який мав значну кінетичну енергію.

На підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24.07.2019 була призначена судова комплексна дактилоскопічна молекулярно-генетична та балістична експертиза вилучених в ході обшуків набоїв: одного калібром 9 мм з маркуванням «ЛПЗ», одного калібром 9 мм з маркуванням «MAKAROV», магазину від такого пістолету, семи набоїв з маркуванням «LCV 13» та одного набою з маркуванням «37 80». За результатами експертного дослідження 07.08.2019 був складений висновок експерта № 19/17/1/48-СЕ/19 за яким встановлено, що на вилучених в процесі обшуків та наданих на дослідження предметах слідів пальців рук не виявлено.

Відповідно до висновку експерта від 20.09.2019 № 19/10/1-501/СЕ/19 на вищевказаних предметах виявлені поодинокі клітини з ядрами. Їх генетичні ознаки встановити не можливо.

Висновком експерта від 08.10.2019 № 19/8-2/94-СЕ/19 встановлено, що надані на дослідження десять вищевказаних патронів різної марки є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, патронами калібру 9х18 мм (9 мм ПМ). Дані патрони можуть бути використані для стрільби в пістолетах «Макарова (ПМ)», «Стечкіна (АПС)», «Форт-12», «Форт-17» та іншої зброї відповідного типу та калібру. Вони є придатними для стрільби.

7 патронів з маркуванням «LCV 13» зі стальним осердям та свинцевою сорочкою виготовлені на Луганському патронному заводі в 2013 році; один патрон з маркуванням «9mm MAKAROV» зі свинцевим осердям виготовлений НВО «Форт» (м. Вінниця) та один патрон з маркуванням «38 70» зі стальним осердям та свинцевою сорочкою виготовлений на Юрюзанському патронному заводі в 1970 році. Магазин з маркуванням «НОМЕР_4» є частиною пістолета системи Макарова «ПМ» або пістолетів, виготовлених на його базі («ПМР», «ВІЙ» та ін.)

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.06.2019 була призначена судова комплексна дактилоскопічна молекулярно-генетична та балістична експертиза вилучених в ході обшуку в будинку ОСОБА_5 патронів до малокаліберної зброї, коробці із-під таких набоїв. За результатами експертного дослідження 17.09.2019 був складений висновок експерта № 19/17/1/42-СЕ/19 яким встановлено, що на вилучених в процесі обшуку та наданих на дослідження трьох предметах, схожих на набої до малокаліберної зброї та дванадцяти предметах зовні схожих на гільзи з рельєфними маркувальними позначками папілярних узорів рук не виявлено. Натомість, на поверхні полімерного тримача для патронів виявлені сліди папілярних ліній, що непридатні для ідентифікації за ними особи.

Відповідно до висновку експерта від 24.09.2019 № 19/10/1-415/СЕ/19 на вищевказаних предметах слідів крові не виявлено. Однак, на картонній коробці з-під патронів, тримачі патронів та предметах, схожих на патрон було виявлено як клітини так і поодинокі клітини з ядрами. На одному з предметів, схожих на патрон, встановлено генетичні ознаки виявлених клітин, що належать особі чоловічої статі.

На іншому тотожному предметі було виявлено змішані клітини і за домінуючими ознаками встановлено генетичні ознаки іншої невстановленої особи чоловічої статі. На тримачі для патронів було виявлено також змішані клітини більш ніж двох осіб і за домінуючими ознаками встановлено генетичні ознаки іншої (вже третьої) невстановленої особи чоловічої статі.

Висновком експерта від 10.10.2019 № 18336/19-31/26428/19-31 встановлено, що надані на дослідження три патрони є бойовими припасами до нарізної спортивно-мисливської зброї - 5,6 мм спортивно-мисливськими патронами, кільцевого запалення. Вони є придатними для виробництва стрільби та виготовлені промисловим способом. Надані на дослідження гільзи також виготовлені промисловим способом і є частиною бойових припасів до нарізної спортивно-мисливської зброї - 5,6 мм спортивно-мисливськими патронами, кільцевого запалення та могли бути відстріляні з пістолетів, револьверів, карабінів, гвинтівок калібру 5,6 мм. Всі гільзи відстріляні з одного екземпляру зброї.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.06.2019 була призначена судова комплексна дактилоскопічна, молекулярно-генетична та балістична експертиза вилучених в ході обшуку в автомобілі ОСОБА_5 набоїв до малокаліберної зброї. За результатами експертного дослідження 17.09.2019 був складений висновок експерта № 19/17/1/43-СЕ/19 за яким встановлено, що на вилучених в процесі обшуку та наданих на дослідження восьми предметах, схожих на набої до малокаліберної зброї слідів пальців рук не виявлено.

Даний висновок є неналежним, оскільки не підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Окрім того, він є недопустимим доказом, оскільки є похідним від протоколу обшуку від 01.06.2019, результати якого в частині відшукання бойових припасів (набоїв), визнані недопустимими доказами.

Відповідно до висновку експерта від 24.09.2019 № 19/10/1-416/СЕ/19 на вищевказаних предметах слідів крові не виявлено. Однак, на картонній коробці з-під патронів було виявлено поодинокі клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки виявлених клітин, що є змішаними та містять ознаки більше ніж двох осіб та для ідентифікації не придатні.

Висновком експертів за результатами проведення судово-балістичної експертизи від 10.10.2019 № 18335/19-31/26429/19-31 встановлено, що надані на дослідження вісім патронів є бойовими припасами до нарізної спортивно-мисливської зброї - 5,6 мм спортивно-мисливськими патронами, кільцевого запалення. Вони є придатними для виробництва пострілів та виготовлені промисловим способом.

Даний висновок є недопустимим доказом, оскільки є похідним від протоколу обшуку від 01.06.2019, результати якого в частині відшукання набоїв, визнані недопустимими доказами.

Висновком експерта від 04.10.2019 № 17-1/1468, 10-1696 встановлено, що на поверхнях двох полімерних стаканів, що були вилучені за місцем проживання ОСОБА_5 слідів папілярних узорів не виявлено. На їх поверхні виявлені поодинокі клітини, генетичних ознак яких не встановлено. Слідів речовини, схожої на кров - не виявлено.

Відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.09.2019 була призначена судова експертиза ситуаційних обставин пострілу. За результатами експертного дослідження був складений висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-балістичної експертизи від 24.10.2019 № 24880/19-31/25361 ? 25363/19-31 із якого вбачається, що пряме попадання в малолітнього ОСОБА_20 , який 31 травня 2019 року перебував біля будинку АДРЕСА_10, шляхом здійснення пострілу з малокаліберної рушниці в разі перебування стріляючої особи на ганку будинку АДРЕСА_8 , можливе. Відстань між зрізом каналу ствола рушниці та потерпілим складала близько 85 м, ствол рушниці перебував на відстані близько 140-150 см відносно верхівки ганку, кут, під яким було здійснено постріл складав біля 10°-15° відносно поверхні ганку.

Поранення малолітнього ОСОБА_20 було отримане в результаті здійснення пострілу з малокаліберної рушниці в разі перебування стріляючої особи на ганку будинку АДРЕСА_8 , після рикошету від вершини каменя. Вилучена з тіла ОСОБА_20 куля здійснила наступну траєкторію: після вильоту з каналу ствола, пролетівши відстань 52 м, вцілила у вершину каменя, змінила напрямок уверх на кут біля 3°-5° (здійснила рикошет), ще пролетіла відстань біля 33 м та влучила у потерпілого. Непряме попадання цією кулею у потерпілого від рикошету від електроопори, що знаходиться навпроти будинку ОСОБА_5 , неможливе.

У судовому засіданні зазначений висновок був визнаний неповним та суперечливим, а тому за клопотанням сторони захисту ухвалою суду від 12.05.2022 була призначена комплексна судово-медична та судово-балістична експертиза ситуаційних обставин. Результати такої експертизи судом будуть оцінені в подальшому.

Відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.10.2019 була призначена та проведена судово-медична та криміналістична експертиза. За результатами такого експертного дослідження був складений висновок експертів від 06.11.2019 № 28233/28234/19-31/071-39-19 відповідно до якого потерпілий ОСОБА_20 , ймовірно, у момент заподіяння йому травми знаходився стоячи, обличчям в праву сторону, нахиливши його дещо вперед і до низу біля будинку АДРЕСА_10, а стріляюча особа, ймовірно, знаходилася, стоячи на ганку будинку АДРЕСА_8 . Наявні у потерпілого тілесні ушкодження могли виникнути в результаті вогнепального поранення, яке завдане шляхом здійснення пострілів з вогнепальної зброї калібру 5,6 мм за викладених в матеріалах справи обставин.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.10.2019 в даній справі була призначена експертиза матеріалів, речовин та виробів. Провівши експертне дослідження експерти склали висновок від 04.11.2019 № 28232/29482 ? 29493/19-34 про те, що на внутрішній поверхні наданих на дослідження предметах, схожих на гільзи, в кількості 13 шт. наявні продукти пострілу, що є характерними для набоїв, споряджених бездимним нітроцелюлозним порохом та капсульним складом, що містить сполуки свинцю.

Продукти пострілу, виявлені на цих предметах та продукти пострілу, виявлені на: сорочці з коротким рукавом чорного кольору, що була вилучена в ОСОБА_5 ; вилученого у ОСОБА_13 чорного джемпера; сірих шортах ОСОБА_10 ; ділянці каменю з нашаруванням речовини чорного кольору; металевій пластині; зіскобах речовини сірого кольору з електроопори та автомобільної шини мають спільну родову належність. Встановити їх спільну групову належність не виявилося можливим через недостатню сукупність ідентифікуючих ознак.

В частині одягу обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 суд зазначає, що таким доказам суд надасть оцінку на предмет їх належності та допустимості під час оцінки речових доказів по справі, оскільки наявний обґрунтований розумний сумнів щодо перебування обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_10 саме у тому одязі, що був предметом експертного дослідження, а також можливості потрапляння продуктів пострілу на одяг ОСОБА_5 , який взагалі того дня не здійснював пострілів із зброї.

21.10.2019 слідчим у даній справі була призначена судова молекулярно-генетична експертиза за результатами якої 29.102019 експертом був складений висновок № 19/10/1-627/СЕ/19. Відповідно до цього висновку були встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 .

Генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні предмета, схожого на патрон, що був об`єктом дослідження (висновок експертів від 24.09.2019 № 19/10/1-415/СЕ/19) та вилучений в домоволодінні ОСОБА_5 збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_13 і не збігаються з зразками інших обвинувачених. Походження клітин, виявлених на такому предметі, схожому на патрон від ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 виключається.

На поверхні іншого предмета, схожого на патрон, що був об`єктом дослідження (висновок експертів від 24.09.2019 № 19/10/1-415/СЕ/19) та вилучений в домоволодінні ОСОБА_5 виявлені генетичні ознаки клітин не збігаються з зразками усіх обвинувачених. Походження клітин, виявлених на такому предметі, схожому на патрон від них виключається.

Домінуючі генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні предмета, схожого на тримач для патронів збігаються з генетичними ознаками зразку букального епітелію ОСОБА_5 і не збігаються з зразками інших обвинувачених. Походження клітин, виявлених на такому предметі, схожому на тримач для патронів від ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 виключається. Це свідчить про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_13 брали до рук набої на АДРЕСА_8 .

На підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.10.2019 була призначена комплексна балістична експертиза та експертиза матеріалів, речовин та виробів.

08.11.2019 експертами був складений висновок експертів за № 28235/28236/19-31/28913/28914/19-34 відповідно до якого механізм виникнення слідів (ушкоджень) на кулі, що була вилучена з голови потерпілого, виник в результаті механічної дії під час проходження кулі по каналу стволу ( утворення слідів нарізів від каналу ствола), першого зіткнення з перешкодою (каменем), а в подальшому зіткнення з головою (кістками черепу) потерпілого. На кулі наявні сліди від полів нарізів каналу ствола та слідів зіткнення з перешкодою (каменем), а в подальшому - з потерпілим.

Слідоутворюючі об`єкти на кулі виникли від контактів з іншими об`єктами - від полів нарізів ствола та слідів зіткнення з перешкодою, до моменту контактування з кістками черепу ОСОБА_20 . На поверхні кулі наявні нашарування речовин: окремі частинки мають склад, характерний для речовин біологічного походження (вуглець, сірка, оксиген, калій, хлор тощо) але не мають морфологічних ознак (рослин, тварин тощо), що дозволяють встановити їх приналежність. Окремі частинки (візуально чорного кольору) у складі мають вуглець, але не мають морфологічних ознак (рослин, тварин тощо), що дозволяють встановити їх приналежність. Також досліджувані нашарування містять сукупність елементів, що є характерними для частинок навколишнього середовища, волокон бавовни тощо. На поверхні кулі частинок рослинного походження не виявлено.

Механізм виникнення нашарувань на кулі, ймовірно, міг виникнути в результаті механічної дії під час проходження кулі по каналу стволу (слідів пострілу), в результаті дії з навколишнім середовищем (волокна бавовни тощо), в результаті зіткнення з головою (кістками черепу) потерпілого. Слідоутворюючі об`єкти на кулі могли виникнути від контактів з кістками черепу потерпілого.

Такий висновок дещо суперечить іншому висновку експерта в даній справі. Також експерт вказує, що на наданій частині каменю, встановлена наявність частинок, що асоціюються з продуктами пострілу, а саме - капсульним складом, який містить сполуки свинцю та пласка частинка з загостреними краями, що містить свинець та за складом (метал на основі свинцю) збігається зі складом наданої кулі. Нашарування речовини чорного кольору на поверхні наданої кулі не мають спільної родової (групової) належності з речовиною чорного кольору, що міститься на наданому камені та наданими фрагментами речовини чорного кольору.

Постановою слідчого від 06.11.2019 у справі була призначена судово-балістична експертиза вилучених під час обшуку та додаткового огляду в домоволодінні АДРЕСА_8 13 предметів, схожих на гільзи, а також кулі, вилученої з трупу ОСОБА_20 .

Висновком експерта від 15.11.2019 № 8-2/952 встановлено, що надані на дослідження 13 гільз є частинами, стріляними гільзами, спортивно-мисливських гвинтівочних патронів кільцевого запалу калібру .22LR «Long Rifle» (5,6х15,6 мм). Вони виготовлені промисловим способом: 12 з них одного виробника, а 1 - іншого. Усі ці гільзи стріляні з нарізної вогнепальної зброї з поздовжньо-ковзним затвором, який обертається навколо своєї повздовжньої вісі при запиранні патрона в патроннику, під патрон кільцевого запалення, калібру .22LR «Long Rifle» (5,6х15,6 мм) малокаліберної гвинтівки моделі «ТОЗ 7», або «ТОЗ 7а», куля стріляна з нарізної вогнепальної зброї під патрон кільцевого запалення калібру .22LR «Long Rifle» (5,6х15,6 мм) внутрішня поверхня каналу якого має чотири нарізи правого нахилу, ймовірно малокаліберних гвинтівок моделі «ТОЗ 7», або «ТОЗ 7а», «ТОЗ 8», «ТОЗ 8м», «ТОЗ 9», «ТОЗ 11», «ТОЗ 12», «ТОЗ 16», «ТОЗ 17», «ТОЗ 18», даний перелік не є вичерпним.

Надані на дослідження 13 відстріляних гільз калібру .22LR «Long Rifle» (5,6х15,6 мм) стріляні з одного екземпляру нарізної вогнепальної зброї.

Куля стріляна з нарізної вогнепальної зброї під патрон кільцевого запалення калібру .22LR «Long Rifle» (5,6х15,6 мм) внутрішня поверхня каналу ствола якого має має чотири нарізи правого нахилу, ймовірно малокаліберних гвинтівок моделі «ТОЗ 7», або «ТОЗ 7а», «ТОЗ 8», «ТОЗ 8м», «ТОЗ 9», «ТОЗ 11», «ТОЗ 12», «ТОЗ 16», «ТОЗ 17», «ТОЗ 18», даний перелік не є вичерпним.

Із протоколів огляду від 25.06.2019 та 28.06.2019 вбачається проведення огляду відеозапису з камер спостереження, встановлених на вул. Героїв Дніпра в м. Переяславі-Хмельницькому (без зазначення місця розташування, одна - ймовірно ТОВ «Югенергопромтранс»). Зазначені відеозаписи були вилучені за дорученням слідчого ДБР оперативними працівниками Національної поліції.

Так, при перегляді оперативним працівником Національної поліції файлів із записами було встановлено, що 31.05.2019 о 14:10:54 автомобіль, схожий за зовнішніми ознаками з автомобілем ОСОБА_5 рухається по вул. Героїв Дніпра в напрямку м. Переяслава-Хмельницького. Згодом, о 14:39:02 год у тому ж місці рухається автомобіль, схожий за зовнішніми ознаками з автомобілем ОСОБА_8 в тому ж напрямку. Зворотній шлях цього автомобіля цією камерою зафіксований о 14:45:02 год.

З іншої камери спостереження вбачається, що о 14:16 год по вул. Героїв Дніпра в напрямку до м. Переяслава-Хмельницького зафіксований рух автомобіля, схожого на автомобіль під керуванням ОСОБА_8 .

О 14:24:39 год по вул. Героїв Дніпра в напрямку до м. Переяслава-Хмельницького рухається водій мопеда, схожий за зовнішніми ознаками на ОСОБА_10 , котрий приблизно в цей час їхав з дому до свого батька на АДРЕСА_8 .

Відеокамерою о 15:25:26 год зафіксований автомобіль марки «Mitsubishi Pajero», держномер НОМЕР_1 , сірого кольору, що рухається в напрямку до м. Переяслава-Хмельницького, а о 16:30:42 год того ж дня - в напрямку з м. Переяслав-Хмельницький. Окрім того, о 16:34:05 год цей автомобіль знову рухається в напрямку до міста.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 не пояснив, хто був за кермом його автомобіля о 15:25:06 год, у той час, коли він був у своєму будинку по АДРЕСА_8 . Також не надав показань з приводу руху на цьому автомобілі о 16:30:42 год того ж дня - в напрямку з м. Переяслав-Хмельницький, а о 16:34:05 год - до м. Переяслав-Хмельницький, стверджуючи при цьому, що після 16:00 год він з ОСОБА_13 поїхали в цьому автомобілі на Канівське водосховище на р. Дніпро.

Також відтворені зображення такої події щодо цього автомобіля та щодо інших учасників дорожнього руху - водіїв автомобілів та мопедів (скутерів, мотоциклів). Зокрема, 31.05.2019 о 16:13:13 год зафіксований рух автомобіля «Honda CR-V» із транзитними номерами (на червоному фоні), яким, ймовірно, керував ОСОБА_8 у напрямку з м. Переяслава-Хмельницького на Канівське водосховище на р. Дніпро.

Щодо водіїв мопедів (скутерів, мотоциклів), то вони не ідентифіковані і за зовнішніми ознаками лише один може відповідати особі ОСОБА_10 , що рухався по цій дорозі о 15:41:15 год. в напрямку від будинку свого батька до будинку, де він проживає по АДРЕСА_5 .

Із протоколу огляду від 25.06.2019 вбачається проведення огляду відеозапису з камери спостереження, встановленої на вул. Героїв Дніпра в м. Переяславі-Хмельницькому поблизу ТОВ «Югенергопромтранс». Зазначений відеозапис був вилучений за дорученням слідчого ДБР оперативними працівниками Національної поліції.

Так, при перегляді оперативним працівником Національної поліції файлу із записом було встановлено, що 31.05.2019 о 14:10:54 год автомобіль схожий на марку «Mitsubishi Pajero», державний номер не визначений, світлого кольору рухається в напрямку до м. Переяслава-Хмельницького, його зворотній шлях цією камерою не зафіксовано.

О 14:39:02 год того ж дня - в напрямку до м. Переяслав-Хмельницький рухається автомобіль схожий на автомобіль «Honda CR-V» темного кольору, без ідентифікації реєстраційного номера, яким, ймовірно, керував ОСОБА_8 , а о 14:45:02 він рухається в зворотному напрямку по ходу руху до будинку ОСОБА_5 .

Подані прокурором «докази телефонних з`єднань» були визнані судом явно недопустимими доказами і їх дослідження було припинене. Такі «докази» не містять ознак документів, їх автор невідомий та не ідентифікований. Викладена інформація у формі тексту та даних таблиць можливо і містить певні дані, але викликає сумнів у їх належності та достовірності. Сторона обвинувачення такі сумніви не усунула і не змогла пояснити джерело походження та автора таких «доказів».

Листом ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» від 07.08.2019 № 57/3200 підтверджено обставину, що цей комбінат не виготовляв бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Із відповіді КЗ КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 20.06.2019 на запит слідчого про надання інформації вбачається, що 31.05.2019 о 15:41 год з мобільного телефону (за номером НОМЕР_11 ) від жінки, яка назвалася знайомою потерпілого, надійшов виклик про втрату свідомості, травму малолітнього. Вже о 15:43 год батьки забрали потерпілого з місця події та о 16:41 год стало відомо, що дитину транспортували до центральної районної лікарні.

За даними Українського гідрометеорологічного центру 31.05.2019 о 15 год 00 хв за оперативними даними найближчого пункту спостереження метеорологічної станції Яготин, що є репрезентативною для м. Переяслава-Хмельницького температура повітря складала 28,3? тепла, без опадів.

Гроза та значний дощ відмічалися у період з 13 год 36 хв. до 14 год 21 хв та після 18 год 00 хв.

13.06.2019 в домоволодінні АДРЕСА_12 був проведений обшук на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2019. У результаті такого обшуку в гаражі було виявлено посібник користувача, картку акумулятора, сервісну книжку тощо на автомобіль «MITSUBISHI PAJERO», які 01.06.2019 у пакеті залишила дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_103 .

На підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2019 під час обшуку 13.06.2019 за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_10 по АДРЕСА_5 , серед іншого майна, був вилучений його одяг. Зокрема, пара кед темного кольору, смугаста футболка та сірі шорти.

Однак, сторона захисту заперечила щодо цього зазначивши, що вилучена футболка та шорти - є не тим одягом, в якому був ОСОБА_10 . Оцінка цим речовим доказам судом буде надана при дослідженні їх як речових доказів у сукупності із показаннями обвинуваченого ОСОБА_10 , його баби ОСОБА_59 , поясненнями матері ОСОБА_11 , даними відеоспостереження за 31.05.2019 під час його руху до будинку свого батька і в зворотному напрямку, а також результатів експертного дослідження.

24.09.2019 слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Києві був проведений огляд території домоволодіння будинку АДРЕСА_8 та частини території, що була по траєкторії польоту кулі в напрямку до домоволодіння АДРЕСА_10 . Такий огляд проводився за участю спеціалістів ОСОБА_90 , ОСОБА_104 та ОСОБА_105 (крайні дві особи - експерти, що проводили експертне дослідження в цій справі) без ухвали слідчого судді чи згоди власників домоволодінь.

Під час такого огляду під решіткою, що розміщена перед сходами до ганку будинку, слідчим було знайдено гільзу жовтого кольору, що була вилучена з місця огляду. Окрім того, натягнувши мотузка в бік ймовірного пострілу в напрямку до вул. Героїв Дніпра, слідчим було виявлено сірого каменя на поверхні якого було нашарування чорного кольору. За допомогою зубила та молотка було відокремлено ділянку каменя з нашаруванням та вилучено з місця огляду.

У цей же день, 24.09.2019 був проведений інший огляд по вул. Героїв Дніпра в м. Переяславі-Хмельницькому поблизу магазину «VEGAS», де на електроопорі виявлено закріплену відеокамеру, об`єктив якої повернутий до перехрестя вулиці з об`їзною дорогою.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 02.10.2019 за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_106 вбачається, що він показав, де перебував потерпілий біля паркану домоволодіння АДРЕСА_10 в момент трагедії, а де перебував він. Зокрема, потерпілий чи то стояв, чи то сидів біля велосипеда, що стояв під парканом, а він від`їхав від нього на своєму велосипеді. Потім почув «хлопок», обернувся та побачив, що ОСОБА_56 лежить головою на задньому колесі велосипеда в крові, а його брат ОСОБА_28 закричав. Відразу ж поїхав до їх матері аби повідомити про подію, а в цей час з двору вийшла сусідка баба ОСОБА_54 (свідок ОСОБА_107 ).

Даючи оцінку такому доказу суд доходить до висновку, що доводи сторони захисту про те, що це не слідчий експеримент, а допит свідка під відеозапис та про недопустимість цього доказу є недоречними.

Проведена слідча дія відповідає вимогам статті 240 КПК України, а протокол, складений за наслідками її проведення, - вимогам статті 104 КПК України. Тому доводи сторони захисту, у даному випадку, є безпідставними.

18.10.2019 у домоволодінні АДРЕСА_8 був проведений слідчий експеримент за участю ОСОБА_5 про що був складений відповідний протокол. Як сам обвинувачений так і ОСОБА_11 , як співвласник іншої частини домоволодіння, надали слідчому письмову згоду на проведення такої слідчої дії в належному їм домоволодінні.

Під час проведення такого слідчого експерименту ОСОБА_5 повідомив, що 31.05.2019 після того, як його син поїхав від нього, покосивши траву біля будинку, і були здійснені постріли з рушниці, яку ОСОБА_13 взяв за дверима його будинку. На прохання ОСОБА_8 він передав її йому і той вистрілив в коричневий предмет (металевий короб, жаровня) та в електроопору; потім ОСОБА_13 вистрілив в цю електроопору двічі, а тоді - ОСОБА_8 один раз. Особисто він не стріляв і рушниці до рук не брав. Постріли здійснювалися протягом нетривалого часу - близько 5 хв. після того як його син ОСОБА_10 поїхав від нього. Вже через 15 хв він, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 поїхали від його будинку.

Даючи оцінку такому доказу суд доходить до висновку.

Проведена слідча дія відповідає вимогам статті 240 КПК, а протокол, складений за наслідками її проведення, - вимогам статті 104 КПК.

23.10.2019 у домоволодінні АДРЕСА_8 був проведений слідчий експеримент за участю ОСОБА_8 про що був складений відповідний протокол. ОСОБА_11 , як співвласник частини домоволодіння, надали слідчому письмову згоду на проведення такої слідчої дії в належному їм домоволодінні. Від іншого співвласника такої згоди отримано не було. Окрім того, одним із понятих була запрошена особа, відносно якої судом постановлена ухвала про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_108 , який був визнаний неосудним в іншому кримінальному провадженні.

Під час проведення такого слідчого експерименту ОСОБА_8 повідомив, що 31.05.2019 він приїхав до будинку ОСОБА_5 на автомобілі на його запрошення. Під`їхавши до будинку він поставив свій автомобіль поруч з автомобілем ОСОБА_5 та підійшов до ганку будинку, на якому сиділи ОСОБА_5 та ОСОБА_13 . Піднявшись на ганок він побачив на підлозі 5-6 гільз від патронів, жовтого кольору, а на лавці чорну пластикову коробку з десятком патронів. Приблизно через 5-7 хв. після нього до будинку ОСОБА_5 на мопеді (скутері) приїхав його син ОСОБА_10 і також підійшов до ганку будинку. Через деякий час ОСОБА_13 взяв рушницю, що знаходилася в кутку за відкритим вхідними дверима в будинок. Стоячи на підлозі ганку ОСОБА_13 здійснив два постріли, але він не пам`ятає в якому напрямку. Окрім ОСОБА_13 , ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_10 , ні він пострілів не здійснювали.

ОСОБА_10 косив траву біля будинку, а потім їздив до магазину по продукти. Його шлях туди і назад зайняв близько 5-7 хв і в цей час пострілів ніхто не здійснював. Коли ОСОБА_10 привіз продукти з магазину і приніс їх до будинку, то він разом із ОСОБА_5 зайшли в будинок і здійснювали нарізку цих продуктів на кухні. ОСОБА_13 та ОСОБА_10 були поза межами будинку, в цей час він не чув пострілів. Вийшовши з будинку, він побачив лише одного ОСОБА_13 . Зібравшись, вони мали їхати машинами відпочивати до водойми. Він поїхав своїм автомобілем, а ОСОБА_5 та ОСОБА_13 мали їхати автомобілем ОСОБА_5 , однак він не бачив їх за собою по дорозі.

Даючи оцінку такому доказу суд доходить до висновку.

Участь у цій слідчій дії особи, яка не могла розуміти значення своїх дій (була неосудною) свідчить про неналежну організацію слідчим своєї роботи, що полягала у належному встановленні особи понятого, котрий є незацікавленою особою у справі. За приписами ч. 7 ст. 223 КПК України участь не менше двох понятих під час слідчого експерименту є обов`язковою. Отже, формально слідчим було дотримано такі вимоги закону. Окрім того, законом передбачено винятки, коли поняті можуть не запрошуватися - застосування відеозапису ходу проведення слідчого експерименту, що фактично було здійснено під час цієї слідчої дії.

01.11.2019 до ЄРДР на підставі самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення були внесені відомості про те, що під час проведення обшуку в домоволодінні АДРЕСА_8 були виявлені три патрони до малокаліберної зброї, а в автомобілі «MITSUBISHI PAJERO», що перебував у гаражі, розташованому в домоволодінні АДРЕСА_12 - вісім бойових припасів до малокаліберної зброї. Правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, № ЄРДР 62019100000001601.

01.11.2019 слідчому ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_79 було надано доручення на проведення досудового розслідування в такому провадженні, про що він повідоми прокуратуру Київської області 01.11.2019.

04.11.2019 заступником керівника регіональної прокуратури (прокуратури Київської області) було винесено постанову про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні.

04.11.2019 до ЄРДР на підставі самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення були внесені відомості про те, що ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 , перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_8 , не маючи передбаченого законом дозволу на зберігання вогнепальної зброї, передавали та використовували для здійснення пострілів рушницю, споряджену набоями кільцевого спалаху з кулями калібром 5.6 мм. Правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, № ЄРДР 62019100000001627.

04.11.2019 слідчому ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_79 було надано доручення на проведення досудового розслідування в такому провадженні, про що він повідомив прокуратуру Київської області 05.11.2019.

Прокурором цієї ж прокуратури ОСОБА_102 04.11.2019 було винесено постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань - ЄРДР № 12019110240000205 та № 62019100000001601. Об`єднаному провадженню був присвоєний номер 12019110240000205.

Цього ж дня, ця ж прокурор винесла іншу постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань - ЄРДР № 12019110240000205 та № 62019100000001627. Об`єднаному провадженню був присвоєний номер 12019110240000205. Правова кваліфікація за ч. 1 ст. 119, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 296, п. 2 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 396, ч. 4 ст. 358 та ст. 290 КК України.

05.11.2019 слідчий ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_85 виніс постанову про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення з п. 2 ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 119 КК України за фактом смерті потерпілого ОСОБА_20

05.11.2019 цей же слідчий виніс іншу постанову про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення дій ОСОБА_5 із ч. 2 ст. 296 на ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 296 КК України.

Своєю наступною постановою від цього ж числа - змінив правову кваліфікацію дій ОСОБА_5 із ч. 1 ст. 358 на ч. 4 ст. 358 КК України та 05.11.2019 повідомив ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 358 КК України.

05.11.2019 цим же слідчим було здійснено повідомлення ОСОБА_13 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 119 КК України.

В цей же день цим же слідчим було здійснено повідомлення ОСОБА_8 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

Також, 05.11.2019 цим же слідчим було здійснено повідомлення ОСОБА_10 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування на підставі клопотань прокурора, що здійснював процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні, 11.06.2019 було скеровано ряд клопотань до слідчого судді Чернігівського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

За результатами розгляду таких клопотань, що розсекречені, слідчим суддею були постановлені відповідні ухвали.

Так, на підставі ухвали слідчого судді Чернігівського апеляційного суду від 11.06.2019 був наданий дозвіл прокурору на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за номерами телефонів, якими користується ОСОБА_13 та встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу по таким номерам.

Із протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 13.09.2019, що розсекречений, вбачається таке.

17.06.2019 ОСОБА_13 спілкувався по телефону із ОСОБА_8 і в телефонній розмові обговорював кваліфікацію події злочину щодо загибелі потерпілого. Також він зазначав про те, що ОСОБА_5 зброї до рук не брав, що в бік потерпілого стріляв саме він - ОСОБА_8 , хоча ОСОБА_5 застерігав його не робити цього. ОСОБА_8 відповів на це, що в той бік стріляв ОСОБА_10 , на що ОСОБА_13 заперечив і вказав на інше місце здійснення ним пострілу. ОСОБА_8 погодився з тим, що ОСОБА_10 стріляв кілька разів в автомобільну шину біля будинку, а він - двічі в електроопору.

Також з розмови вбачається, що ОСОБА_13 заперечує факт вживання будь-ким алкоголю до початку здійснення пострілів з рушниці і стверджує, що в бік потерпілого не здійснював пострілів. Робить припущення, що якщо потерпілий загинув від пострілу ОСОБА_10 , то це може бути ненавмисне вбивство і він може отримати умовне покарання. ОСОБА_8 погоджується з цим, роблячи припущення, що фатальний постріл здійснив саме ОСОБА_10 , хоча невпевнено.

Стосовно зброї ОСОБА_13 зазначає про те, що йому не відомо, де вона ділася. Знов зазначає про те, що має версію, що підкріплена езотериком, що вбивство ОСОБА_20 здійснив він - ОСОБА_8 , на що останній заперечив та повідомив, що він також має відомості щодо трагедії, які вказують про інше.

02.07.2019 між ними знову відбулася телефонна розмова під час якої ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_13 про те, що під час проведення слідчих дій ОСОБА_10 повідомив слідчого, що в бік потерпілого вище мішеней стріляв саме ОСОБА_13 . На що ОСОБА_13 заперечив і наполегливо ствердив, що ця куля - це куля ОСОБА_8 і він про це знає, бо йому ОСОБА_5 забороняв стріляти в той бік. ОСОБА_8 заперечив такий факт здійснення ним стрільби у бік потерпілого, стверджуючи про те, що ОСОБА_10 стріляв у той бік і за його словами - і він, ОСОБА_13 . На що ОСОБА_13 заперечив та зазначив, що бачив як саме ОСОБА_8 та ОСОБА_10 стріляли в бік потерпілого.

Із розмови ОСОБА_13 із своєю дружиною 02.07.2019 вбачається, що він висуває версію про здійснення фатального пострілу саме ОСОБА_8 , хоча той заперечує. Дружина ОСОБА_13 також повідомила, що ОСОБА_8 просив її вплинути на нього аби він взяв вину на себе, на що ОСОБА_13 брутально обурився.

Із їх розмови 03.07.2019 також вбачається висунення версії про причетність ОСОБА_8 до здійснення пострілу від якого загинув потерпілий і про таку ж підозру і в потерпілої ОСОБА_15 .

На підставі ухвали слідчого судді Чернігівського апеляційного суду від 11.06.2019 був наданий прокурору дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за номерами телефонів, якими користується ОСОБА_8 та встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу по таким номерам.

Із протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 13.09.2019, що розсекречений, вбачається підтвердження аналогічних вищевказаних телефонних розмов 17.06.2019 та 02.07.2019 ОСОБА_8 з ОСОБА_13 .

17.06.2019 ОСОБА_8 спілкувався по телефону із особою на ім`я ОСОБА_109 і в телефонній розмові обговорював кваліфікацію події злочину щодо загибелі потерпілого. Він зазначав про те, що ОСОБА_13 схиляє його на визнавальні покази щодо провини в загибелі потерпілого, а він заперечує свою причетність.

02.07.2019 ОСОБА_8 у телефонній розмові із своєю подругою ОСОБА_110 також вказує на те, що ОСОБА_13 хоче перекласти провину на нього, а він не стріляв у бік потерпілого.

10.07.2019 ОСОБА_8 у телефонній розмові з невстановленою слідством особою зазначив про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_13 хочуть перекласти всю провину за вбивство потерпілого на нього, а він не робив пострілу в його бік. Навпаки, ОСОБА_10 дав покази про те, що постріл у бік потерпілого здійснив саме ОСОБА_13 .

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.11.2019 у даному кримінальному провадженні був продовжений строк досудового розслідування до семи місяців - до 31.12.2019.

21.11.2019 до ЄРДР були внесені відомості про те, що під час проведення обшуку в домоволодінні АДРЕСА_11 , де проживав ОСОБА_13 були виявлені набої калібром 9 мм, які є боєприпасами, що виготовлені заводським способом. Правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, № ЄРДР 62019100000001755.

21.11.2019 слідчому ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_79 було надано доручення на проведення досудового розслідування в такому провадженні, про що він повідомив прокуратуру Київської області 26.11.2019.

29.11.2019 заступником керівника регіональної прокуратури (прокуратури Київської області) була винесена постанова про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у цьому кримінальному провадженні.

Прокурором цієї ж прокуратури ОСОБА_95 29.11.2019 була винесена постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань - ЄРДР № 12019110240000205 та № 62019100000001755. Об`єднаному провадженню був присвоєний номер 12019110240000205.

Цього ж дня, цей же прокурор виніс іншу постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань - ЄРДР № 12019110240000205 та № 62019100000001627. Об`єднаному провадженню був присвоєний номер 12019110240000205. Правова кваліфікація за ч. 1 ст. 119, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 296, п. 2 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 396, ч. 4 ст. 358 та ст. 290 КК України.

02.12.2019 слідчим ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_81 було здійснено повідомлення ОСОБА_13 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 119 КК України.

Із протоколу огляду речей та документів від 05.12.2019 вбачається, що слідчий ДБР ОСОБА_85 разом із спеціалістом цього ТУ ДБР ОСОБА_111 в службовому кабінеті №23, розташованому в будівлі АДРЕСА_13 здійснили огляд вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 речей: пістолета в розібраному стані; магазину до нього; 13 штук набоїв та спецзасіб - кайданки. Мета огляду цих речей не зазначена і є незрозумілою та невиправданою. Такі речі були перепаковані в інший сейф-пакет.

Аналогічно, 05.12.2019 ці ж особи здійснили огляд вилучених речей: спеціального жетону поліції № 0036664; службового посвідчення працівника Національної поліції на ім`я ОСОБА_13 ; документів на автомобіль; двох пластикових карток та сервісної книжки на автомобіль марки «MITSUBISHI».

Щодо права власності на земельну ділянку АДРЕСА_8 встановлено, що відповідно до рішення Переяслав-Хмельницької міської ради від 30.09.2009 «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку гр. ОСОБА_5 » було вирішено питання про безоплатну передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.11.2019 вбачається, що право власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_5 не зареєстроване.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04.08.2011 була визнана мирова угода між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 у справі про поділ будинку АДРЕСА_8 в натурі. За цією ухвалою за ОСОБА_5 було визнано право власності на 2/3 частини такого будинку, а за ОСОБА_112 - право власності на 1/3 частину. Вирішено питання про приналежність кімнат у будинку кожному із співвласників, питання розділу земельної ділянки, на якій такий будинок розташований судом не вирішувалося.

Відповідно до рішення Переяслав-Хмельницької міської ради від 25.06.2012 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_11 на виділення частини будинковолодіння по АДРЕСА_8 в окрему квартиру та присвоєння їй окремої поштової адреси» ОСОБА_11 наданий дозвіл на виділення 1/3 частини вказаного будинковолодіння в окрему квартиру та присвоєна окрема поштова адреса такому об`єкту - АДРЕСА_14 .

24.10.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності були внесені відомості про те, що ОСОБА_11 є власником квартири АДРЕСА_15 .

Рішенням Переслав-Хмельницької міської ради від 25.04.2019 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і спору (присадибна ділянка) та передачу її у приватну власність ОСОБА_11 » був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_11 та передано їй у власність 0,0339 га по АДРЕСА_8 (кадастровий номер земельної ділянки 3211000000:01:024:0067.

17.05.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності були внесені відомості про те, що ОСОБА_11 є власником вищевказаної ділянки.

Із наданого стороною захисту зображення, що збільшене та роздруковане за допомогою технічних пристроїв, вбачається, що камера відеоспостереження, що встановлена на АДРЕСА_5 зафіксувала 31.05.2019 о 15:41:15 год рух ОСОБА_10 на мопеді (скутері). Він був одягнений в сірі шорти (без лампасів), сорочку темного кольору (рукава закочені до рівня ліктя), бейсболку темного кольору. На спині у нього був рюкзак з логотипом «NIKE».

Із журналу судового засідання від 05.06.2019 у кримінальному провадженні № 1-кс/752/5497/19 Голосіївського районного суду м. Києва та технічного запису такого засідання вбачається, що цього дня о 17:06:35 год було відкрите судове засідання в справі за клопотанням слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Києві про обшук, а о 17:08:28 год слідчий суддя видалився до нарадчої кімнати для постановлення ухвали. Даних про оголошення резолютивної частини такої ухвали чи повного її тексту журнал судового засідання не містить.

Із журналу судового засідання від 10.06.2019 у кримінальному провадженні № 1-кс/752/5638/19 Голосіївського районного суду м. Києва та технічного запису такого засідання вбачається, що цього дня о 09:50:54 год було відкрите судове засідання в справі за клопотанням слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Києві про обшук, а о 09:51:22 год слідчий суддя видалився до нарадчої кімнати для постановлення ухвали. Даних про оголошення резолютивної частини такої ухвали чи повного її тексту журнал судового засідання не містить.

Сторона захисту просила визнати здобуті на підставі таких ухвал слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва докази недопустимими в зв`язку з розглядом клопотань слідчого ДБР не уповноваженим складом суду та відсутністю повної фіксації судового розгляду під час розгляду ним клопотань.

Судом в даному вироку було надано оцінку доводам сторони захисту щодо неповноважності слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва на розгляд клопотань органу досудового розслідування - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві. Така оцінка, що зводиться до того, що однозначно стверджувати про те, що такі клопотання мав розглядати саме слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва, а не Голосіївського районного суду м. Києва, незалежно від наявності декількох робочих місць (місця розташування органу досудового розслідування) в м. Києві, можливо з лише 22.04.2020, тобто за місцем знаходження (реєстрації) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого в м. Києві незалежно від місця розташування (місцезнаходження) його структурних підрозділів.

Щодо відсутності технічного запису судового засідання, зокрема - проголошення слідчим суддею повного тексту ухвали.

Частиною четвертою статті 107 КПК України передбачено обов`язковість фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Частиною шостою цієї статті передбачено, що незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

Як вбачається із наданого суду технічного запису судового засідання учасники судового розгляду були присутні під час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого судді. Після виходу його до нарадчої кімнати - технічний запис не продовжився.

Ймовірність застосування судом норми ч. 4 ст. 107 КПК України не виключається. Доказів зворотного в суді не здобуто. В разі неявки учасників провадження текст ухвали міг не проголошуватися.

Посадовою інструкцією заступника начальника Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Києві передбачено (пункт 2.2), що він виконує повноваження керівника органу досудового розслідування; організовує досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які перебувають у провадженні слідчих Другого слідчого відділу.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.08.2019 до ОСОБА_113 були застосовані примусові заходи медичного характеру, оскільки під час здійснення відносно нього досудового розслідування в кримінальному провадженні 05.03.2018 було встановлено, що він за своїм психічним станом не міг і не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Наслідки його участі в проведенні такої слідчої дії описані судом вище і додаткового тлумачення не потребують.

Довідкою КНП «Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня» від 15.01.2021 також підтверджено, що ОСОБА_108 перебуває на обліку в лікаря-психіатра з 2018 року з певним діагнозом за МКХ-10.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.10.2020 було надано стороні захисту тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Офісу Генерального прокурора. Зокрема, до інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію всіх відомостей, які були внесені до нього уповноваженими особами за весь час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні для з`ясування повноважень прокурора ОСОБА_4 у цьому провадженні.

Із Книги Інструктажу про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , як працівники поліції щоразу під час несення служби проходили відповідний інструктаж щодо поводження з вогнепальною зброєю. Так, ОСОБА_5 крайній раз проходив такий інструктаж 29.05.2019, а ОСОБА_13 - 26.05.2019.

З досліджених письмових заходів, поданих стороною захисту вбачається, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_13 31.05.2019 були присутніми на святі останнього дзвоника в Переяслав-Хмельницькій ЗОШ І-ІІІ ст. №2, яке проводилося в період часу з 08.30 год до 10.30 год. З наданих фотографій, де вони зображені в колі своїх сімей вбачається, що ОСОБА_5 одягнений у темний одяг - штани та сорочку з коротким рукавом (теніску), а ОСОБА_13 - в сині джинси та сіру футболку з принтом. Це свідчить про те, що того дня дійсно була сонячна тепла погода і наявність светра ОСОБА_13 як речового доказу перебування його у ньому в обідню пору є неспроможним. Окрім того, з показів свідків в момент трагедії було сонячно та тепло, ні опадів, ні грози не було, адже діти гуляли і гралися на подвір`ї. Тому, поданий представницею потерпілої адвокатом ОСОБА_16 доказ у виді відповіді на її запит із Українського гідрометеорологічного центру від 02.09.2021 № 01-18/1874 про те, що за оперативними даними найближчого пункту спостереження метеорологічної станції Яготин 31.05.2019 з 15 год 36 хв до 18 год 32 хв відмічалася гроза, дощ, місцями сильний дощ, кількість опадів становила 23 мм, випадав град, діаметром 8 мм до уваги судом не береться, бо він суперечить іншим доказам, що в своїй сукупності є достатніми для встановлення факту теплої та сонячної погоди в момент поранення потерпілого ОСОБА_20 та відсутності необхідності в будь-кого з обвинувачених бути одягненим в светр. Віддаленість міст Яготин та Переяслав-Хмельницький є суттєвим, а тому погодні умови у них не є репрезентативними, бо, насправді, суттєво різняться.

З огляду на консультативний висновок за результатами аналітичного дослідження висновку комісійної судово-балістичної експертизи № 24880/19-31/25361-25363/19-31 від 24.10.2019, що складений судовим експертом вищого кваліфікаційного класу, кандидатом юридичних наук ОСОБА_114 вбачається таке.

Зазначений спеціаліст прийшов до висновку, що вищевказана комісійна судова-балістична експертиза проведена неповно, не об`єктивно, з виходом експертів за межі їх компетенції, а зроблені в результаті дослідження висновки є необ`єктивними та необґрунтованими, що є порушенням принципів об`єктивності та повноти експертного дослідження, визначених ст. 3 Закону України «Про судову експертизу», а також порушенням вимог п. 1 ст. 12 цього Закону та приписів п. 1 ч. 5 ст. 69, ч. 4 ст. 101, п. 7 ч. 1 ст. 102 КПК України щодо обґрунтованості відповідей на поставлені питання, а тому наданий висновок експертів викликає сумніви у його правильності, а відтак, на його думку, не може вважатися процесуальним джерелом доказів.

Вказаний експерт зазначає, що висновок є йому незрозумілим, оскільки термін «пряме попадання» в судово-балістичній експертизі не використовується, а експерти не надали тлумачення такого терміну. Питання щодо можливості ураження потерпілого внаслідок прямого пострілу експерти не розглядали. Окрім того, експертами не було точно виміряно лінійні величини; невідомо яким чином вони отримали параметр висоти розташування стволу (а не дульного зрізу) відносно поверхні ганку тощо.

Із відповіді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.03.2021 № 01-16/96/2021 на звернення прокурора відділу Київської обласної прокуратури вбачається, що 05.06.2019 до цього суду надійшло клопотання слідчого Другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_82 про проведення обшуку в домоволодінні АДРЕСА_12 . В порядку автоматизованого розподілу справ вказане клопотання було передано слідчому судді. Оголошення ухвали слідчого судді відбулося у відсутності учасників судового засідання, оскільки вони не з`явилися на оголошення тексту ухвали.

Аналогічна хронологія подій відбулася і під час розгляду 05.06.2019 клопотання слідчого Другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_82 про проведення обшуку в домоволодінні АДРЕСА_8 та під час розгляду 10.06.2019 клопотання слідчого Другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_82 про проведення обшуку в домоволодінні АДРЕСА_5 .

Із відповіді начальника Другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_115 від 29.05.2020 № 11-12977/03-20вих. на запит першого заступника прокурора Київської області вбачається, що наказом Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві від 15.05.2020 № 33 визначено місцезнаходження Другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 7 поверх та окремі кабінети у приміщенні за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 50, які використовуються на підставі договору оренди № 8425 від 08.05.2019, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві.

Із копії наказу Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві від 15 травня 2019 року № 33 «Про визначення місцезнаходження органу досудового розслідування» вбачається, що визначено місцезнаходження Другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 7 поверх та окремі кабінети у приміщенні за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 50.

Зазначений доказ був покладений в обґрунтування судом відповідності постановлення слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва ухвал за клопотаннями слідчого Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києва.

Із журналу судового засідання від 05.06.2019 та технічного запису цього засідання вбачається, що слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва (даних про особу немає) цього дня о 17:01:50 год розпочав розгляд клопотання про проведення обшуку та о 17:03:52 год видалився до нарадчої кімнати. Дані про проголошення постановленої ухвали ні журнал судового засідання, ні його технічний запис не містять.

Із журналу судового засідання від 05.06.2019 та технічного запису цього засідання вбачається, що слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_116 цього дня о 17:06:37 год розпочала розгляд клопотання про проведення обшуку та о 17:08:28 год видалилася до нарадчої кімнати. Дані про проголошення постановленої ухвали ні журнал судового засідання, ні його технічний запис не містять.

Відповідність таких дій вимог ст. 107 КПК України була надана судом у даному вироку вище.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20.12.2021 було частково задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_117 про призначення комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи та призначено повторну судово-балістичну експертизу ситуаційних обставин.

14.01.2022 від експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшло клопотання про необхідність залучення для проведення експертизи судового експерта в галузі медицини та зміну статусу призначеної експертизи на комплексну судово-медичну та судово-балістичну експертизу ситуаційних обставин.

21.02.2022 судом було постановлено ухвалу про надання доручення органу досудового розслідування провести відповідні дії, передбачені ст. 241 КПК України, для задоволення клопотання експерта.

26.04.2022 було проведене освідування обвинуваченого ОСОБА_13 на виконання ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21.02.2022 за результатами якого був складений протокол із змісту якого вбачається, що зріст ОСОБА_13 складає 175 см.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12.05.2022 у даному кримінальному провадженні була призначена комплексна судово-медична та судово-балістична експертиза ситуаційних обставин, оскільки виникли обґрунтовані сумніви в правильності висновків експертів за результатами проведення комплексної судово-балістичної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів від 08.11.2019 № 28235/28236/19-31/28913/28914/19-34 та висновків експертів за результатами проведення комісійної судово-балістичної експертизи від 24.10.2019 № 24880/19-31/25361?25363/19-31.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15.06.2022 було доручено Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Києві провести, у відповідності з вимогами ст. 333 КПК України, слідчий експеримент за участю експертів, які виконують ухвалу суду від 12.05.2022.

04.08.2022 за письмовою згодою обвинуваченого ОСОБА_5 , як співвласника домоволодіння АДРЕСА_8 , такий слідчий експеримент був проведений про що був складений відповідний протокол із застосуванням відеозапису та фотозйомки.

Із цього протоколу вбачається, що за участю свідків ОСОБА_118 , ОСОБА_106 , ОСОБА_43 , експерта ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , а також статистів було відтворене місце знаходження статиста-стрільця зростом як в обвинуваченого ОСОБА_13 та місце перебування статиста зростом як в потерпілого ОСОБА_20 . Експертами було змодельоване вхідне вогнепальне поранення та відстань розташування снаряду в голові потерпілого від поверхні землі, з урахуванням метричних та інших даних. Також було реконструйовано напрямок раневого каналу; можливості прямого пострілу та влучання в лобну частину потерпілого стрільцем, розміщеним у положенні стоячи на ганку будинку АДРЕСА_8; зроблені певні заміри тощо.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31.08.2022 було доручено Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Києві безпосередньо направити до експертної установи, що проводить експертне дослідження за ухвалою суду від 12.05.2022 речові докази: кулю, вилучену з тіла ОСОБА_20 та камінь чи інший предмет, який, за версією слідства, знаходився по траєкторії польоту кулі.

Із висновку експерта № 031-27-2022//СЕ-19-22/15091-БЛ від 27.02.2023 вбачається, що ОСОБА_20 , перебуваючи 31.05.2019 на місці сліпого проникаючого вогнепального поранення голови (біля дерев`яного паркану домоволодіння АДРЕСА_10 в положенні стоячи (у вертикальному, або близькому до нього положенні, з нахиленою головою та в процесі присідання) знаходився в секторі ураження стрілка, що здійснював постріл з висоти власного зросту, значенням 175 см, в положенні стоячи з ганку будинку АДРЕСА_8. Даний стрілок міг влучити у лобну частину голови потерпілого прямим (без рикошету) пострілом.

У положенні сидячи ОСОБА_20 не знаходився в секторі ураження такого стрілка, що здійснював постріл за вищевказаних умов, та такий стрілок не міг влучити у лобну частину голови потерпілого прямим (без рикошету) пострілом.

Достовірно вирішити питання можливості отримання потерпілим вогнепального поранення внаслідок непрямого попадання (рикошету) в результаті зіткнення під час польоту кулі із стороннім предметом експертним шляхом є неможливим. Проте, наявні сліди пошкодження на кулі, що була вилучена з голови потерпілого могли бути наслідком контактування лише з головою потерпілого без рикошету.

Експерти виключили можливість отримання вогнепального поранення потерпілим в лобну частину голови в результаті рикошету від стовпа (електроопори), що знаходиться поблизу будинку АДРЕСА_8.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_121 подав заперечення щодо даного висновку експертів, вважаючи його сумнівним в його науковості і об`єктивності, а також такого, що суперечить матеріалам справи і показам очевидців події, допитаних в судовому засіданні. Зазначив про те, що за наявності у справі двох комплексних судово-медичних та судово-балістичних експертиз, висновки яких суперечать одна одній, по справі необхідно провести нову комплексну судово-медичну та судово-балістичну експертизу проведення якої доручити іншим експертним установам, про що подав до суду відповідне письмове клопотання.

Прокурори заперечили з приводу такого клопотання захисника зазначивши про те, що в судовому засіданні не встановлено достатніх підстав, які викликали б сумніви в обґрунтованості висновків експертів.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20.04.2023 у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_117 про призначення комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи відмовлено.

Стосовно наданих прокурором речових доказів, що були досліджені в судовому засіданні суд дійшов до таких висновків.

Під час дослідження речових доказів - одягу ОСОБА_10 було встановлено, що надані суду на дослідження шорти сірого кольору з трьома білими смугами (лампасами), смугаста футболка та кеди чорного кольору оспорюються обвинуваченим та його захисником, а прокурор зазначив про те, що вилучені в обвинуваченого кеди доказового значення не мають. Так, смугаста футболка належить ОСОБА_10 , але як було установлено судом з показань обвинувачених та даних з камер відеоспостереження, що зібрані в ході досудового розслідування, ОСОБА_10 був одягнений у плямисту (камуфляжну) сорочку з довгими рукавами, що були закочені по лікоть, та сірі шорти без будь-яких лампасів, взуття чорного кольору та кепку чорного кольору.

Яким чином на цьому одязі з`явилися сліди продуктів пострілу, що були виявлені експертами та є ідентичними слідам пострілу, що виявили на одязі ОСОБА_13 , в який він не був одягнений у момент здійснення пострілів та на одязі ОСОБА_5 , який взагалі не стріляв із зброї 31.05.2019 - прокурором не доведено поза розумним сумнівом.

Свідок ОСОБА_122 показала в суду про те, що саме вона віддала слідчому ДБР одяг свого онука ОСОБА_10 , бо думала, що він був одягнений саме у нього, але видані шорти були придбані її дочкою на базарі лише через тиждень після 31.05.2019. Окрім того, обшук був проведений з порушенням ч. 10 ст. 236 КПК України, оскільки не була забезпечена повна фіксація за допомогою відеозапису. Окрім того, вилучені речі не входили до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку. За таких підстав такі речі як доказ мають бути визнані недопустимими відповідно до вимог ч. 2 ст. 87 КПК України.

На противагу цьому суд визнає допустимим доказом жерстяну банку з написом OBOLON BEER MIX LEMON з отворами в ній, що відповідно до висновків експертизи були утворені в результаті взаємодії з кулею, випущеною з вогнепальної зброї калібру 5,6 мм. Недотримання слідчим певної процедури під час відшукання такої речі в якості доказу під час обшуку, не містить ознак істотного порушення прав та свобод людини, і такий доказ було виявлено та вилучено поза межами приватної території, що не потребувало спеціального дозволу відповідно до приписів КПК України.

До аналогічного висновку суд доходить і в частині речового доказу у виді фрагментів скла та горловини пляшки із вхідним та вихідним отвором від кулі калібру 5,6 мм з написом NEMIROFF. Однак, ці докази не можуть бути визнані належними відповідно до вимог ст. 85 КПК України, оскільки прокурором не доведено, що вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню. Такі докази були вилучені слідчим через місяць від дня вчинення злочину і можуть свідчити про будь-що або ж не свідчити ні про що в даній справі.

Стосовно металевого коробу суд зауважує, що наданий на дослідження суду короб не відповідав за своїми розмірами коробу (жаровні, деко і т.п.), що був вилучений під час огляду місця події. Розміри короба величиною 15х22 см, що був вилучений слідчим 01.06.2019 і 15х50 см, що наданий суду на огляд явно не є тотожними. Наявність слідів корозії від іржі, з елементами повного пошкодження поверхні у вигляді наскрізного отвору можливо і сприйнялося експертами як слід від пострілу, але візуально такими не сприймається.

Окрім того, обвинувачені не оспорюють факту стрільби по такій речі із невстановленої слідством виду зброї, але вказують на те, що то був інший предмет, який ОСОБА_13 особисто закинув у траву, не залишивши його біля автомобільної шини, що була вкопана поблизу будинку ОСОБА_5 . Таким чином, відповідно до ст. 94 та 98 КПК України суд доходить висновку, що надана на дослідження суду річ у виді металевого коробу не може бути визнана речовим доказом у цій справі з точки зору її належності відповідно до вимог ст. 85 КПК України.

Фрагмент (шматок) асфальту із слідами крові є належним та допустимим доказом, оскільки підтверджує місце поранення потерпілого ОСОБА_20 та зібраний стороною обвинувачення без істотного порушення прав та свобод людини.

Із дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль MITSUBISHI PAJERO 2.2. DID та відповідного висновку експерта щодо цього речового доказу вбачається, що воно не містить ознак підробки і виготовлено заводським способом, хоча не виготовлялося в офіційний спосіб виробником такого роду та виду документів і містить в собі дані, які не вносилися в офіційну базу МВС України щодо транспортних засобів та їх власників.

Відшукання такого доказу було здійснене слідчим в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України і доказувалося ним та прокурором слідчому судді, котрий в порядку цієї норми розглядав відповідне клопотання та постановив ухвалу про задоволення клопотання про обшук. Визнавати такий доказ недопустимим можливо лише у відповідності до спеціальної норми, що міститься в ч. 3 ст. 233 КПК України і вказує на те, що такий доказ є недопустимим лише у випадку, якщо слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук.

Зразки букального епітелію всіх обвинувачених не було предметом дослідження в суді за згодою всіх учасників судового розгляду. Хоча, сторона захисту вказує на порушення процедури їх отримання як доказів. Суд виходить з того, що відповідно до ст. 85 КПК України прокурор не довів належність такого доказу в даному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні були безпосередньо досліджені вилучені у домоволодінні обвинуваченого ОСОБА_5 гільзи та кулі. Зокрема, суду було надано для дослідження: 1 куля та 1 гільза жовтого кольору з маркуванням R; 2 деформовані кулі та 2 стріляні гільзи жовтого кольору з маркуванням R; тримач для патронів чорного кольору на 50 шт., коробка із написом SEMI AUTO на 50 шт., пуста, чорно-оранжевого кольору.

Зазначені докази були здобуті в ході огляду місця події та обшуку в будинку ОСОБА_5 , які сторона захисту просить визнати недопустимими доказами на підставі ч. 2 ст. 87 КПК України. Відшукання таких доказів було здійснене слідчим в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України і доказувалося прокурором слідчому судді, котрий в порядку цієї норми розглядав відповідне клопотання та постановив ухвалу про задоволення клопотання про обшук. Визнавати такий доказ недопустимим можливо лише у відповідності до спеціальної норми, що міститься в ч. 3 ст. 233 КПК України і вказує на те, що такий доказ є недопустимим лише у випадку, якщо слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук.

З аналогічних підстав суд виходить і щодо долі такого речового доказу, що був вилучений на ганку будинку ОСОБА_5 , як пластиковий стакан. Проте, відповідно до ст. 85 КПК України прокурор не довів належність такого доказу в даному кримінальному провадженні.

Стосовно такого речового доказу як камінь із нашаруванням, що був відшуканий експертами в ході проведення експертизи та визначений ними як об`єкт, що слугував причиною утворення рикошету кулі, що влучила в потерпілого суд дійшов такого висновку.

Некваліфіковані дії слідчого (слідчих) ДБР та, ймовірно, заангажованість експертів КНДІСЕ ОСОБА_105 та ОСОБА_123 , що проводили такий вид експертизи є наскільки явними та очевидними, що таке твердження суду є одним із найм`якіших порівнянь їх процесуальної та експертної діяльності. Проведення слідчим певних слідчих (розшукових) дій в процесі проведення експертами експертного дослідження без отримання відповідних дозволів про проведення огляду житла особи у формі заяви власника чи ухвали слідчого судді уповноваженого загального суду та ініціатива експертів, яка не узгоджується з нормами КПК України в частині прав експерта в кримінальному провадженні, а також недотримання ними відомчих інструкцій та наказів, що регулюють порядок проведення певного виду експертного дослідження призвели до нівелювання висновків цих експертів та призначення судом повторної експертизи. Певні процесуальні порушення, що відобразилися у формі самостійного відшукання експертами речових доказів, що не притаманне кримінальному процесу та вчинення слідчим розшукових дій в порушення імперативних норм КПК України є грубим порушенням засад кримінального судочинства.

Натомість, твердження експертів про те, що ними був відшуканий камінь і за допомогою зубила була збита його вершина та вилучена з місця несанкціонованого огляду є проявом, м`яко кажучи, навігластва. Суд без експерта зміг встановити очевидне і дійти категоричного висновку про те, що незаконно вилучений експертами предмет у формі вершини затверділої мінеральної речовини, що була по траєкторії польоту кулі від будинку ОСОБА_5 до місця ураження нею потерпілого - не камінь. Цей предмет під час розпакування лише його упаковки посипався на дрібні частини, а його структура наскільки крихка, що від нього рикошетом 5.6 мм куля наряд чи відлетить.

Такий доказ в силу ст. 85 та 87 КПК України визнається судом неналежним та недопустимим, а тому не оцінюється як доказ.

Така ж доля і у вилученої експертами 24.09.2019 речовини чорного кольору, що кристалізувалася та не ідентифікована слідчим та експертами.

Стосовно таких речових доказів як паперова коробка з написом MAGTECH .22LR, 50 шт., а також залишків від набоїв, що були вилучені слідчим поліції без ухвали слідчого судді в порядку ч. 3 с. 233 КПК України суд констатує таке. Правомірність проведення обшуку слідчим в автомобілі ОСОБА_5 , що перебував у гаражі ОСОБА_124 судом викладена окремо в частині, що дає оцінку процесуальним документам як письмовим доказам, визнавши їх недопустимими доказами.

Від дослідження речових доказів у виді змимів з керма автомобіля ОСОБА_5 , сервісної книжки на автомобіль, двох пластикових карток та посібника з експлуатації автомобіля, що були вилучені у такий же спосіб одночасно з набоями - прокурор відмовився.

Стосовно кулі, що вилучена з голови потерпілого ОСОБА_20 сторона захисту зазначила про те, що це сфальсифікований слідчим доказ, оскільки кулю, яку експерти вилучили було слідчим втрачено, а натомість до справи долучена інша куля із гільзотеки невизначеної установи. Захистом висувається версія того, що куля була з патрона системи Флобера, бо саме такими кулями була споряджена рушниця з якої здійснювалися постріли по умовним мішеням і вона є меншого калібру - близько 4,5 мм. Категоричну впевненість у цьому висловив не лише обвинувачений ОСОБА_13 , який позиціонує себе знавцем зброярства і стрільби, а й ОСОБА_5 , який бачив і рушницю і набої. Нажаль, жоден із них не зміг довести такі посилання шляхом надання суду такого доказу для безпосереднього дослідження або ж переконати суд у тому, що вони здійснювали певні заміри калібру кулі, якими були споряджені набої. Однак, із загальновідомих джерел достеменно можна встановити, що патрон системи Флобера може мати калібр 5,6 мм (.22 Short, .22 Long Rifle), бо від часу створення першого зразка французьким зброярем ОСОБА_125 він мав калібр 6 мм, а потім мав кілька видів і 4 мм, і навіть 9 мм. Ці патрони є надійними, значно дешевими та мають слабий звук пострілу і відносяться до малокаліберного типу патрона, кільцевого спалаху.

На кулі, що була вилучена з голови ОСОБА_20 було виявлено нарізи, а тому експерти прийшли до висновку, що це куля з вогнепальної зброї, що може мати калібр 5,6 мм (.22 Short, .22 Long Rifle).

Стосовно вилучених у ОСОБА_5 речей - його одягу: джинсів темно-синього кольору та чорної сорочки з коротким рукавом (теніски, шведки і т.п.) на яких були виявлені експертами залишки слідів продуктів пострілу, що співпадають із залишками на гільзах і жерстяних банках по яким здійснювалися постріли суд зауважує таке. Прокурором не доведено відповідно до ст. 85 КПК України належність цих речових доказів, а тому оцінювати їх на предмет допустимості є зайвим. До прикладу, прокурор не довів на підтвердження існування якої обставини, що підлягає доказуванню він надав такі докази. ОСОБА_5 взагалі не брав до рук гвинтівки, з якої здійснювалися постріли і зворотного прокурор не довів. Отже, дивним є твердження про те, експертним шляхом було встановлено наявність на його одязі продуктів пострілу без установлення механізму їх потрапляння за активної чи пасивної участі ОСОБА_5 : під час безпосереднього здійснення ним пострілу; його перебування у безпосередній близькості від стрільця та зброї під час пострілу; вплив навколишнього природнього середовища у формі природних явищ тощо.

До аналогічних висновків суд дійшов і щодо таких речових доказів як вилучений у обвинуваченого ОСОБА_13 одяг: джемпер чорного кольору та джинси синього кольору. Сумнівним видається той факт, що на джемпері чорного кольору було виявлено продукти пострілу і, що вони саме від тих пострілів, які ОСОБА_13 здійснив в обідню пору 31.05.2019, а не до цього. На його джинсах таких слідів виявлено не було. Окрім того, у час здійснення ним пострілів було спекотно; вранці того ж дня ОСОБА_13 був одягнений в сіру футболку з принтом, що доводиться іншими доказами; інші учасники події та свідки також були одягнені по погоді, а не в светрах. Тому дивним видається той факт, що ні слідчий, ні прокурор не дослідили обставин кримінального провадження, визначених ст. 91 КПК України щодо такого очевидного факту.

Речовий доказ, який визначений слідчим та прокурором «кастетом», суд не бере до уваги в силу ст. 85 КПК України як неналежний доказ, оскільки він не підтверджує жодної обставини, що підлягає доказуванню у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_13 . Окрім того, прокурор відмовився від дослідження такого доказу в суді.

До аналогічного висновку суд дійшов щодо магазину до патронів з написом MAKAROV.

Відносно 8 набоїв до вогнепальної зброї калібру 9 мм, що були вилучені в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України в помешканні ОСОБА_13 . Правову оцінку проведенню обшуку в помешканні ОСОБА_13 та оцінку протоколу обшуку як письмового доказу суд надав під час оцінки такого письмового доказу. Однак, 8 набоїв як речовий доказ не були предметом безпосереднього дослідження доказів у судовому засідання в зв`язку з їх фізичною відсутністю, котра пояснюється прокурором як недбальство працівників ТУ ДБР, розташованого у місті Києві та наявністю кримінального провадження по цьому факту з травня 2021 року, в якому станом на травень 2023 року жодній особі не повідомлено про підозру. Отже, такі предмети не можуть бути речовими доказами в цій справі в силу ст. 98 КПК України.

Відсутність речового доказу в суді не може свідчити про недопустимість такого доказу та недоведеність обвинувачення особи. Статтею 98 КПК України визначені матеріальні об`єкти, що можуть бути речовими доказами по справі. Вилучені в помешканні ОСОБА_13 набої фактично є предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що у відповідності до ст. 100 КПК України були оглянуті та були об`єктами експертного дослідження.

Експерти дослідили надані їм об`єкти дослідження і прийшли до однозначного висновку про те, що вони є вогнепальними набоями, калібром 9 мм.

Обґрунтованого сумніву в тому, що зазначені процесуальні джерела доказів є неналежними та недопустимими суд не має.

При дослідженні в судовому засіданні автомобільної шини, що була вкопана поблизу будинку ОСОБА_5 та визнана речовим доказом у справі судом було встановлено, що візуально встановити фактичне місце ураження цього предмета вогнепальною зброєю неможливо. Вона має безліч механічних пошкоджень, частина яких визнана експертами експлуатаційними, а частина - від ураження (контакту) з кулею вогнепальної зброї. Проте, під час допиту експерта ОСОБА_105 було установлено, що визначені ним місця ураження (пошкодження) на цій шині від взаємодії з кулею розташовані на її протилежному боці по відношенню до можливого місця здійснення пострілів у її напрямку з ганку будинку ОСОБА_5 . Його категоричні твердження про те, що установлені ним вогнепальні пошкодження шини саме кулею дають підстави стверджувати, що постріли здійснювалися не у напрямку від будинку через шину та до певного місця, а навпаки - від певного місця через шину до будинку, що нівелює версію сторони обвинувачення в цій справі та дає суду підстави визнати такий речовий доказ на підставі ст. 85 КПК України неналежним.

Листом Державного НДЕКЦ МВС України від 10.07.2019 № 19/8/3-15262 підтверджено факт, що перевіркою за центральним балістичним обліком ДНДЕКЦ однієї кулі патрона калібру 5,6 мм (. 22Lr), вилученої під час судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_20 , збігів станом на 09.07.2019 не встановлено.

Із змісту цього листа можливо дійти висновку про те, що твердження сторони захисту про те, що вилучена із трупа ОСОБА_20 куля та куля, що була предметом дослідження експертами та надана суду в якості речового доказу - різні, є неспроможними. Це також спростовується протоколом огляду трупа ОСОБА_20 з фототаблицею до нього в якому зафіксовані розміри, форма кулі як письмово так і візуально, що не потребує застосування спеціальних знань, окрім власної спостережливості.

Захисники обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_121 , подали до суду письмові клопотання про визнання певних доказів у справі недопустимими з підстав порушення вимог КПК України під час їх збирання.

Зокрема, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про визнання недопустимим доказом протоколу слідчого експерименту від 18.10.2019 за участю підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки зазначена в ньому слідча (розшукова) дія проведена з порушенням встановленого порядку, встановленого ч. 1 ст. 104 та ч. 6 ст. 240 КПК України щодо вимоги про докладне викладення умов і результатів такої слідчої дії у письмовому протоколі її проведення.

Вказує, що така слідча дія відбулася за відсутності ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення слідчого експерименту на території житла та іншого володіння особи та добровільної згоди особи, яка володіє тією частиною житла, де саме проводився слідчий експеримент, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 233 та ч. 5 ст. 240 КПК України. Також слідчий не повідомив, які саме відомості мають бути перевірені та уточнені під час слідчого експерименту, що є грубим порушенням ч. 2 ст. 233 та ч. 1 ст. 240 КПК України.

Фактично 18.10.2019 був проведений допит підозрюваного ОСОБА_5 без будь-яких намагань надати такій слідчій дії ознак слідчого експерименту. Звертає увагу на те, що Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 14.09.2020 (справа № 740/3597/17) зазначила, що слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч. 4 ст. 95 КПК, згідно з якою суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим суд має перевіряти, чи були докази одержані відповідно до норм КПК України. Якщо буд встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суд повинен визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.

Адвокати ОСОБА_12 , ОСОБА_9 у своїх клопотаннях про визнання доказів недопустимими вказують на тотожні порушення органом досудового розслідування вимог КПК України під час збирання доказів, а також практики Верховного Суду та ЄСПЛ.

У клопотаннях вказують на те, що суд під час судового розгляду визнав очевидно недопустимими такі докази:

-протокол проведення слідчого експерименту від 02.06.2019 із свідком ОСОБА_8 з додатком до нього;

-протокол проведення слідчого експерименту від 06.06.2019 із свідком ОСОБА_10 ;

-протокол проведення слідчого експерименту від 04.07.2019 із свідком ОСОБА_10 ;

-протокол проведення слідчого експерименту від 06.06.2019 із свідком ОСОБА_8 ;

Окрім того, просять визнати недопустимими такі докази:

-шорти, що були вилучені у ОСОБА_10 ;

-висновок експерта за результатами проведення експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № НОМЕР_12 від 16.08.2019;

-висновок експерта за результатами проведення експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 28232/29482-29493/19-34 від 04.11.2019 у частині опису та висновку щодо ОСОБА_10 .

Підставою недопустимості таких доказів просять визнати те, що шорти ОСОБА_10 були вилучені в його помешканні в ході обшуку, що проводився на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2019. Однак, ухвала слідчого судді не містила дозволу на вилучення одягу ОСОБА_10 . Окрім того, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого ДБР про дозвіл на обшук за 58 секунд і технічний запис судового засідання не містить даних про оголошення ухвали. Також таких даних не містить і журнал судового засідання за 10.06.2019.

Зазначають, що відповідно до приписів п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання. За приписами ч. 4 ст. 87 КПК України докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду.

Норма ч. 6 ст. 107 КПК України передбачає, що незастосування засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів. Також дотримуючись доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree) зазначає про те, що вищевказані докази мають бути визнані недопустимими, оскільки ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2019 була постановлена з порушенням норм КПК України.

-12 гільз жовтого кольору та паперову коробку з пластиковим тримачем патронів та трьома патронами до малокаліберної зброї. Із протоколу огляду речових доказів від 01.06.2019, що складений слідчим НП ОСОБА_71 за участю особи без певного статусу в кримінальному провадженні ОСОБА_90 фактично було здійснено перепакування речових доказів, що не передбачено чинним КПК України та є дією, що не відповідає Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду. Відкриття спеціальних сейф-пакетів з речовими доказами, що були вилучені під час слідчої дії слідчим та невідомої особою без понятих та їх контакт з такими доказами в обраний ними спосіб, ставить під сумнів використання цих доказів як належних у кримінальному провадженні;

-протокол отримання зразків для експертизи від 18.07.2019 та дві ватні палички зі зразками слини ОСОБА_10 , отримані в результаті такої дії слід також визнати недопустимими доказами, виходячи з такого. Відповідно до ч. 7 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для освідування особи, а за приписами ч. 2 ст. 241 КПК України освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря.

Відповідною постановою прокурора від 18.07.2019 було прийнято рішення про освідування із залученням лікаря. Натомість, освідування проводив головний спеціаліст сектору кримінального забезпечення роботи ТУ ДБР ОСОБА_126 відносно якого постанова про залучення в якості спеціаліста також не виносилася, що є порушенням вимог ст. 71 та 72 КПК України.

-протокол огляду від 06.06.2019 свідчить про огляд та вилучення автомобільної шини біля будинку АДРЕСА_8 не містить інформації про те, в якому з численних кримінальних провадженнях здійснюється така процесуальна дія. На підставі п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотним порушення прав людини і основоположних свобод людини здійснення процесуальних дій, які потребують дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. У порушення вимог ч. 1 ст. 13 та ч. 7 ст. 223 КПК України під час огляду та вилучення 06.06.2019 вищевказаної автомобільної шини відбулося проникнення слідчого до іншого володіння особи без дозволу суду та за відсутності передбачених ст. 233 КПК України підстав.

Фактично слідчим без ухвали слідчого судді, без понятих на земельній ділянці, що належить ОСОБА_5 було здійснено вилучення майна, яке у подальшому було визнане речовим доказом, що є недопустимим. Як наслідок, просять висновок експерта щодо цього доказу також визнати недопустимим доказом.

Вказують, що в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України слідчим були подані ряд клопотань у даному кримінальному провадженні до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва, що не є місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу - ТУ ДБР у складі якого знаходиться слідчий підрозділ. Місцезнаходженням Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві є м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 7 поверх, що територіально відноситься до Печерського району м. Києва. Таким чином, здійснення контролю на досудовому розслідуванні мав здійснювати слідчий суддя Печерського, а не Голосіївського районного суду м. Києва.

-висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-балістичної експертизи № 24880/19-31/25361-25363/19-31 від 24.10.2019, оскільки отриманий не у встановленому КПК України порядку. Так, експертами під час проведення експертизи були використані не сертифіковані та не стандартизовані прилади і засоби, придбані ними в магазині напередодні проведення експертних замірів, робіт, дослідження. Їх заміри, отримані ними в їх результаті величини та висновки про траєкторію польоту кулі математично неспроможні.

На їх переконання, складений висновок не відповідає вимогам ст. 101 КПК України, оскільки ґрунтується на грубих математичних помилках і не містить застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань, а тому точність такого висновку є очевидно недостатньою для будь-яких категоричних висновків про ті події і явища, які в ньому описані.

-протокол огляду місця події від 01.06.2019, оскільки такий огляд відбувся без ухвали слідчого судді про дозвіл проникнути на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_8 ;

-протокол обшуку від 01.06.2019, оскільки обшук проводився з порушенням вимог ч. 3 ст. 233 КПК України, бо були відсутні підстави для проникнення до володіння особи без ухвали слідчого судді та за відсутності невідкладених випадків, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. Після проведення слідчим Національної поліції 01.06.2019 так званого «невідкладного» обшуку він мав би звернутися до слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, а слідчі ТУ ДБР, розташованого у м. Києві - до слідчого судді Печерського, а не Голосіївського районного суду м. Києва. Окрім того, під час розгляду слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва клопотань слідчого про обшук повний технічний запис судового засідання не проводився, що є порушенням вимог ч. 4, 7 ст. 107 КПК України. Під час самого обшуку було порушено його процедуру проведення. Так, зміст протоколу не відповідає відеозапису, слідчий відкрив замок дверей ключами, які невідомо звідки взяв, 3 патрони та 8 гільз були виявлені під час повторного огляду ганку будинку, а створення двох файлів із відеозаписом відбулося лише 16.12.2019, що не є оригіналом носія цифрової інформації;

-протокол огляду речових доказів від 01.06.2019, що був складений слідчим Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_71 за участі завідуючого сектором криміналістики та експертної роботи ТУ ДБР, розташованого в м. Києві ОСОБА_90 без будь-яких процесуальних підстав його залучення та необхідності проведення такої дії. Таким чином, створені обґрунтовані сумніви у тому, що речові докази, що були виявлені та вилучені 01.06.2019 є тими ж самими, оскільки така дія відбулася без участі понятих;

-протокол огляду документів від 03.06.2019 у зв`язку з недопустимістю самого протоколу обшуку від 01.06.2019 Окрім того, спеціаліст оглядав не предмети (гільзи), а їх фотографії;

-протокол огляду місця події від 04.06.2019, адже огляд проводився в домоволодінні АДРЕСА_8 без ухвали слідчого судді і такий протокол не містить додатків, хоча вони у ньому зазначені слідчим;

-протокол огляду від 06.06.2019, яким вилучені відеозаписи з камер спостереження, оскільки вилучення відбулося не у відповідності до вимог ст. 159 КПК України;

-протокол огляду від 13.06.2019 через недопустимість попереднього протоколу;

-протокол огляду від 06.06.2019, адже огляд проводився в домоволодінні АДРЕСА_8 без ухвали слідчого судді та жодним чином не аргументовано його проведення в нічний час;

-протокол проведення слідчого експерименту за участі малолітнього свідка ОСОБА_43 від 06.06.2019 фіксує факт проведення одночасного слідчого експерименту за участі малолітнього свідка ОСОБА_34 , де брала участь інспектор-криміналіст ОСОБА_127 і за відсутності понятих. За своєю суттю така слідча дія є відібранням пояснення, а не слідчим експериментом;

-протокол проведення слідчого експерименту за участі малолітнього свідка ОСОБА_34 від 06.06.2019 фіксує факт проведення одночасного слідчого експерименту за участі малолітнього свідка ОСОБА_43 , де брала учать інспектор-криміналіст ОСОБА_127 і за відсутності понятих. За своєю суттю така слідча дія є відібранням пояснення, а не слідчим експериментом. Окрім того, у протоколі зазначено про здійснення фіксування такої слідчої дії технічними засобами, але запису до протоколу в якості додатку немає;

-протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 14.06.2019 не відповідає вимогам ч. 6 ст. 240 КПК України відповідно до якої мають бути відображені умови і результати проведення слідчого експерименту із зазначення лише того, що текст протоколу із наведенням послідовності не складався в зв`язку із здійсненням відеозапису. За своєю суттю така слідча дія є відібранням пояснення, а не слідчим експериментом;

-протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_13 від 14.06.2019 не відповідає вимогам ч. 6 ст. 240 КПК України відповідно до якої мають бути відображені умови і результати проведення слідчого експерименту із зазначення лише того, що текст протоколу із наведенням послідовності не складався в зв`язку із здійсненням відеозапису. За своєю суттю така слідча дія є відібранням пояснення, а не слідчим експериментом. Окрім того, в порушення вимог ч. 5 ст. 240 КПК України слідчий експеримент був проведений на ганку будинку АДРЕСА_8 за відсутності ухвали слідчого судді чи згоди власника цього будинку;

-протокол проведення слідчого експерименту від 04.07.2019 за участю ОСОБА_10 та ОСОБА_8 в якості свідків, оскільки вони в подальшому були визнані підозрюваними та обвинуваченими. Окрім того, за своєю суттю така слідча дія є відібранням пояснення, а не слідчим експериментом. Також у порушення вимог ч. 5 ст. 240 КПК України слідчий експеримент був проведений на ганку будинку АДРЕСА_8 за відсутності ухвали слідчого судді чи згоди власника цього будинку;

-протокол огляду місця події від 06.07.2019, оскільки з його змісту вбачається фіксування слідчої дії на відео та фотографування, але жодних додатків до нього не подано;

-протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 від 11.09.2019 за своєю суттю є відібранням пояснення, а не слідчим експериментом. Окрім того, в порушення вимог ч. 5 ст. 240 КПК України слідчий експеримент був проведений на ганку будинку АДРЕСА_8 за відсутності ухвали слідчого судді чи згоди власника цього будинку;

-висновок комісійної судово-балістичної та фізико-хімічної експертизи від 05.07.2019 № 17420/17421/19-31/17744/19-34 складений на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва, який не мав права розглядати відповідне клопотання слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Києві;

-висновок експертів № 17418/17419/19-31/17743/19-34/19188/19289/19-34/24948/24949/19-31 від 09.09.2019 також було складено з порушенням вимог закону з вищевикладених підстав;

-з аналогічних підстав і висновок експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу від 01.08.2019 № 18306/20943-20945/19-34; висновок експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу від 16.08.2019 № 18307/19082/19083/19-34; висновок балістичної експертизи від 30.08.2019 № 8-2/677; висновок дактилоскопічної експертизи від 17.09.2019 № 19/17/1/42-СЕ/19; висновок молекулярно-генетичної експертизи від 24.09.2019 № 19/10/1-415/СЕ/19 та висновок балістичної експертизи від 10.10.2019 № 18336/19-31/26428/1931;

-висновок комісійної судово-балістичної експертизи від 24.10.2019 № 24880/19-31/25361-25362/19-31 з аналогічних підстав. Окрім того, під час проведення даної експертизи були використані процесуальні докази, що були визнані судом явно недопустимими і їх дослідження було припинене в судовому засіданні, а також докази, що на думку сторони захисту, є недопустимими;

-висновок комісійної судово-медичної, судово-балістичної експертизи від 06.11.2019 № 28233/28234/19-31/071-39-19 з аналогічних вищевказаних підстав;

-висновок експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу від 04.11.2019 № 28232/29482-29493/19-34 з підстав її проведення на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва не уповноваженого розглядати клопотання слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Києві;

-висновок молекулярно-генетичної експертизи від 29.10.2019 № 19/10/1-627/СЕ/19, оскільки надані для дослідження об`єкти є недопустимими доказами, бо здобуті під час незаконного обшуку та в той же день були переупаковані слідчим та спеціалістом без залучення понятих;

-висновок комплексної балістичної експертизи, експертизи матеріалів, речовин та виробів від 08.11.2019 № 28235/28236/19- 31/28913/28914/19-34 з підстав її проведення на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва не уповноваженого розглядати клопотання слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Києві;

-висновок балістичної експертизи від 15.11.2019 № 8-2/952, оскільки надані для дослідження об`єкти є недопустимими доказами , бо здобуті під час незаконного обшуку та в той же день були переупаковані слідчим та спеціалістом без залучення понятих;

-протокол огляду від 28.06.2019, що містить відеозаписи, які мають ознаки недопустимих доказів з підстав їх здобуття без ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів в порушення вимог КПК України;

-протокол огляду від 28.06.2019 з аналогічних вищевказаних підстав;

-протокол огляду від 25.06.2019 з аналогічних вищевказаних підстав;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 01.07.2019, оскільки проводився за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2019, яка не є законною та допустимою підставою для здійснення заходів забезпечення з викладених вище причин;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 01.07.2019; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 01.07.2019; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 03.07.2019, оскільки проводився за ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2019 та від 12.06.2019, які не є законними та допустимими підставами для здійснення заходів забезпечення з викладених вище причин. Крім того, згідно протоколів інформація, до якої здійснювався тимчасовий доступ, була скопійована на диск DVD-R, при цьому протоколи не мають жодних додатків;

-конверти з компакт-дисками для лазерних систем зчитування, оскільки вони саморобні, скріплені печатками ДБР, розташованого у місті Києві, жодним чином не оформлені як процесуальні документи чи додатки до процесуальних документів, ніким не підписані, а отже мають незрозуміле і невстановлене джерело походження;

-протокол обшуку від 13.06.2019, оскільки проводився за ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2019, яка не є законною та допустимою підставою для проведення обшуку через порушення територіальної підсудності, про що докладно вже зазначалося вище. Окрім того, під час розгляду Голосіївським районним судом м. Києва клопотання та винесення рішення повний технічний запис судового засідання не проводився, а наявний аудіозапис судового засідання фіксує лише частину судового засідання і не містить проголошення прийнятого рішення. Незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів;

-протокол огляду від 24.09.2019, оскільки огляд, серед іншого, проводиться перед входом до будинку по АДРЕСА_8 без дозволу суду на проникнення на земельну ділянку, де розташований вказаний будинок. До проведення огляду у якості спеціалістів були залучені ОСОБА_126 , ОСОБА_104 та ОСОБА_128 за відсутності будь-яких процесуальних підстав на це. Як пояснив під час допиту у судовому засіданні 19.11.2020 експерт ОСОБА_128 він разом з експертом ОСОБА_129 взяли участь у вказаній слідчій дії на усне прохання слідчого ДБР, розташованого у місті Києві. Окрім того, відповідно до протоколу огляд проводився з 13.20 год до 14.40 год, при цьому експерти ОСОБА_104 та ОСОБА_128 з 11 до 14 години проводили експертний експеримент;

-протокол слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_130 від 02.10.2019, оскільки по своїй суті є відібранням показань від особи, з якою він проводився. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору під час досудового розслідування або посилатися на них. Це правило поширюється на показання, які надаються під час будь-якої слідчої дії, незалежно від класифікації цієї дії органом досудового розслідування. Крім того, у КПК України термін «показання» означає не лише твердження, які даються під час допиту особи, що проводиться відповідно до статті 224 КПК України, а будь-які твердження особи, надані слідчому, прокурору під час будь-якої слідчої дії ;

-протокол слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 від 18.10.2019, оскільки з аналогічних вищевказаних підстав;

-протокол слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_8 від 23.10.2019 з аналогічних вищевказаних підстав. Окрім того, у порушення вимог ч. 5 ст. 240 КПК України слідчий експеримент проведено на земельній ділянці по АДРЕСА_8 за відсутності добровільної згоди на це їх власника - ОСОБА_5 , чи ухвали слідчого судді. Також, залучений до проведення слідчого експерименту у якості понятого ОСОБА_108 перебував на обліку лікаря-психіатра у зв`язку із хронічним психічним захворюванням та був визнаний Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області неосудним із застосуванням примусових заходів медичного характеру, а тому він не міг адекватно сприймати хід слідчої дії та виконувати обов`язки понятого;

-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 13.09.2019 та додані до нього конверти з СD-дисками, оскільки за змістом протоколу оперуповноважений Київського обласного управління ДВБ НП України ОСОБА_131 констатовано, що в дійсності негласна слідча дія - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, здійснювалася ДОТЗ НП України на підставі ухвали слідчого судді Чернігівського апеляційного суду ОСОБА_132 від 11.06.2019 № 2124т та доручення прокурора ОСОБА_133 № 28/2-1293т від 11.06.2019. У той же час вказане доручення прокурора адресоване т.в.о. Київського обласного управління ДВБ НП України і жодним чином не стосується ДОТЗ НП України, яке за таких обставин не мало підстав для проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Сам оперуповноважений ДВБ ОСОБА_131 не здійснює вищевказаної негласної слідчої дії, а робить лише розшифровку зафіксованих під час її проведення розмов ОСОБА_13 . Цей протокол складений неналежною процесуальною особою. У ньому не зазначено, що саме було предметом вивчення оперуповноваженого ДВБ, у якому обсязі та на яких матеріальних носіях інформації, а також як ці носії до нього потрапили та де знаходяться на сьогодні. За своїм змістом не містить жодних додатків, а долучені до нього 7 СD-дисків не можуть вважатися додатками до нього, оскільки саморобні конверти, у яких вони містяться, жодним чином не ідентифіковані та як додатки до будь-якого процесуального документа не оформлені. Вони підписані 03.12.2019 ст. інспектором з РС КОУ ДВБ ОСОБА_134 , яка не має відношення ні до проведення НСРД, ні до складання протоколу, а скріплені взагалі печатками ДБР, розташованого у місті Києві. Також, при перегляді змісту першого з дисків встановлено, що усі папки із записами створені 11.08.2019, а файли у першій папці датовані 18.02.2008. Таким чином, ця негласна слідча (розшукова) дія проведена безпідставно, з грубим порушенням вимог ст. 246, 266, 271 КПК України, Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої міжвідомчим наказом №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012, а протокол про її проведення не відповідає вимогам ст. 104, 105, 106, 252 КПК України та зазначеної Інструкції ;

-протокол за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії від 13.09.2019, оскільки є недопустимим з аналогічних вищевказаних підстав. Окрім того, ухвала слідчого судді Чернігівського апеляційного суду ОСОБА_132 від 11.06.2019 № 2121т про дозвіл на проведення НСРД відносно ОСОБА_8 не може бути підставою для їх здійснення, оскільки винесена незаконно з порушенням територіальної підсудності. Так, відповідно до ст. 247 КПК України розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Розгляд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органівта/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею відповідного апеляційного суду поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування. ОСОБА_8 не є і ніколи не був суддею, працівником суду чи правоохоронного органу, тому дозвіл на проведення НСРД відносно нього мав надаватися виключно Київським апеляційним судом;

-ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 23.07.2019, якою було задоволене клопотання слідчого ТУ ДБР, розташованого в м. Києві, ОСОБА_82 та продовжено строк досудового розслідування до 6 місяців, до 30.11.2019 є неналежною підставою для визнання продовження строку досудового розслідування законним у зв`язку з порушенням територіальної підсудності, визначеної ст. 132 КПК України, що підтверджено усталеною позицією Верховного суду ( ухвала ККС ВС від 22.04.2020 у справі №487/7605/19; ухвала ККС ВС від 04.07.2019 у справі №592/8879/19 та ін.). Таким чином, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчився 31.07.2019 і належним чином в установленому законом порядку продовжений не був. Це означає, що відповідно ч. 8 ст. 223 КПК Україниусі слідчі та процесуальні дії проведені у цьому кримінальному провадженні після 31.07.2019 повинні вважатися такими, що здійснені поза межами строку досудового розслідування з усіма відповідними наслідками щодо їх законності та допустимості.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_121 у своїх клопотаннях також заявляв про визнання певних доказів недопустимими, з підстав порушенням принципів об`єктивності та повноти експертного дослідження, визначених Законом України «Про судову експертизу» та приписів ст. 69, ст. 101, ст. 102 КПК щодо обґрунтованості відповідей на поставлені питання. Також зазначає про те, що зібрані органом досудового розслідування докази є такими, що не відповідають ст. 62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема зазначив, як і його колеги, про визнання недопустимими таких доказів:

-протоколу слідчого експерименту з неповнолітнім свідком ОСОБА_10 від 06.06.2019;

-протоколу слідчого експерименту з малолітнім свідком ОСОБА_135 від 06.06.2019;

-протоколу слідчого експерименту з малолітнім свідком ОСОБА_136 від 06.06.2019;

-протоколу слідчого експерименту від 10.06.2019 з потерпілою ОСОБА_15 , і свідком ОСОБА_8 від 10.06.2019;

-протоколу огляду місця події (трупу малолітнього ОСОБА_20 ) від 04.06.2019;

-висновку експерта № 8-2/952 від 15.11.2019 та висновку експерта № 28235/28236 від 08.11.2019;

-висновку судових експертів № 24880/19-31/25361- 25363/19-31 від 24.10.2019;

-протоколів слідчих дій, вчинених слідчим Територіального управління ДБР, розташованого в м. Києві ОСОБА_81 та слідчими групи слідчих як таких, що здійснені неуповноваженими особами;

-проколи слідчих дій, здійснених з 01.06.2019 по 16.08.2019 начальником відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області ОСОБА_4 , або за його участю;

-висновок експерта від 01.08.2019 № 18306/20943-20945/19/34;

-протоколу обшуку від 01.06.2019 у будинку АДРЕСА_3 ;

-висновок балістичної експертизи № 19/8-2/94-СЕ/19 від 08.10.2019;

-висновок комплексної судово-медичної і судово-балістичної експертизи № 031-27-2022//СЕ-19/22/15091-БЛ від 27.02.2023.

Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достовірності зібраних у цьому кримінальному провадженні доказів (як письмових так і речових) суд зазначає про те, що відповідно до вимог ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до приписів ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Загальні засади кримінального провадження, що визначені ст. 7 КПК України, серед іншого, передбачають: верховенство права, законність; презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини; свободу від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї; забезпечення права на захист; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; диспозитивність та забезпечують рівні гарантовані законом можливості для сторін кримінального провадження здійснювати надані їм кримінальним процесуальним законом права та дотримуватися своїх процесуальних обов`язків.

Враховуючи обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також обов`язок слідчого, прокурора їх доказувати шляхом збирання доказів у порядку, визначеному ст. 93 КПК України суд відповідно до приписів ст. 94 КПК України надав оцінку зібраним стороною обвинувачення та захисту доказів і висловив свою позицію щодо визнання частини доказів неналежними та/або недопустимими. Дослідження деяких доказів було припинене в судовому засіданні на підставі ч. 2 ст. 89 КПК України.

Оцінку доказів (письмових, речових) суд надав у мотивувальній частині вироку під час опису таких доказів, а тому необхідності у повторному обґрунтуванні такої дії під час вирішення клопотань сторони захисту про визнання доказів недопустимим не вбачає.

Системні та аналогічні помилки органу досудового розслідування в даному кримінальному провадженні призвели до порушення вимог КПК України, що нівелювали завдання кримінального провадження та його загальні засади. Однобокість та упередженість здійснення досудового розслідування призводили до надуманої кваліфікацій дій обвинувачених у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину в співучасті за відсутності законних підстав для такої кваліфікації.

Певна частина доказів була зібрана не у відповідності з вимогами КПК України, а деякі слідчі дії були проведені за «новаційними» підходами слідчого - без складення за належною формою та змістом процесуального документу (протоколу), оскільки здійснювався відеозапис.

Формально обвинувальний акт відповідав вимогам ст. 291 КПК України, однак виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, не у повній мірі відповідав обставинам, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Певні обставини не були встановлені слідчим, хоча вони проглядаються по наданим суду доказам, що в свою чергу вплинуло на тривалість розгляду справи в суді.

Загалом, якість досудового розслідування та процесуального керівництва в ньому негативно вплинули на встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, права потерпілих та обвинувачених у справі та розумні строки судового розгляду.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинувачених у даному кримінальному провадженні з огляду на зміст статей 91, 92 та 94 КПК України суд доходить такого висновку.

Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України в цьому кримінальному провадженні є вогнепальна зброя, бойові припаси. Зброя може бути і саморобною. Вогнепальною є зброя в якій снаряд приводиться у рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху або пальної суміші). До неї відносяться усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї. До неї не належать: пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельні, газові пістолети, пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, ракетниці. Бойовими припасами є патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів.

Обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 пред`явлено обвинувачення у носінні зброї та бойових припасів 31.05.2019 на АДРЕСА_8 , що полягало триманні в руках зброї та здійсненні переміщення у стані, можливому для швидкого використання - здійснення пострілів, споряджання набоїв та здійснення пострілів із вогнепальної зброї.

Носінням зброї є її переміщення, транспортування особою безпосередньо при собі (в руках, в одязі, в сумці тощо). За Академічним тлумачним словником української мови слово «носіння» означає дію за значенням носити. Слово «носити» має кілька значень, в залежності від його лексичного застосування. Найпоширенішим значенням слова «носити» є - те саме, що нести, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. Слово «нести» означає, серед іншого, узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись.

Обвинувачення зводиться до того, що обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , кожен окремо, «… здійснював переміщення у стані, можливому для швидкого використання…».

Слово «переміщення» має значення слова «переміщати». Тобто, змінювати місцезнаходження чого-небудь; перенести з одного місця в інше.

Отже, незаконним носінням вогнепальної зброї є вчиненими без передбаченого законом дозволу діями щодо її переміщення (зміни місцезнаходження, перенесення з одного місця в інше).

Як установлено судом ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 дійсно брали до рук невстановлену досудовим розслідуванням вогнепальну зброю та здійснювали з неї постріли, перебуваючи на ганку будинку АДРЕСА_8 . Проте, ні фізично, ні в розумінні лексичного значення слова переміщення зброї вони не здійснювали. Передача зброї з рук в руки, самостійне взяття такої зброї до рук та рухи з нею (зброєю) на місці здійснення пострілів не є незаконним носінням вогнепальної зброї. До прикладу, у тирі або на полігоні особа здійснює навчальні постріли із вогнепальної зброї з різних положень (стоячи, лежачи, з коліна) або з різних позицій (відкрита місцевість, із укриття тощо) і при цьому фізично тримає зброю в руках, рухаючись з нею на своїй позиції, але не має передбаченого законом дозволу на носіння такої зброї. Звичайно, що дії такої особи не будуть кримінально-караними, бо не міститимуть в собі складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Лише у тому разі, якщо особа не маючи передбаченого законом дозволу буде здійснювати переміщення такої зброї, тобто змінювати її місцезнаходження, переносити з одного місця в інше, відмінне від місця її законного зберігання, можливо буде стверджувати про наявність в її діях об`єктивної сторони даного злочину. У даному випадку, якби ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 здійснили переміщення невстановленої органом досудового розслідування вогнепальної зброї, з будинку ОСОБА_5 , де вона незаконно зберігалася, в будь-яке інше місце, тоді б їх дії містили ознаки об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

До показань обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , що були надані ними в судовому засіданні про те, що обвинувачений ОСОБА_10 не здійснював постріли чи вони не бачили, щоб він їх здійснював, суд відноситься критично. Участь ОСОБА_10 в стрільбі з ганку будинку його батька підтверджується іншими доказами по справі, що визнані належними, допустимими та достатніми: від показань під час слідчих експериментів обвинувачених, які перебували в статусі підозрюваних до результатів негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , котрі однозначно стверджували про здійснення ОСОБА_10 пострілів, навіть у напрямку потерпілого.

Суб`єктами такого злочину вони були б усі троє, а цілі і мотиви на їх прямий умисел, як ознаку суб`єктивної сторони цього злочину не впливають.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 діях, що полягали у « … неодноразовому триманні в руках, здійснення переміщення у стані, можливому для швидкого використання - здійснення пострілів, споряджання набоями та здійснення пострілів із наданої ОСОБА_5 невстановленої досудовим розслідуванням вогнепальної зброї калібру 5,6 мм, без передбаченого законом дозволу на ганку будинку АДРЕСА_8 …» немає ознак об`єктивною сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а отже - складу цього злочину, незважаючи на зміст формулювання пред`явленого обвинувачення.

Надаючи оцінку діям обвинувачених, що кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 296 КК України суд дійшов такого висновку.

Хуліганством є грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Кваліфікуючою ознакою ч. 4 ст. 296 КК України є вчинення хуліганства із застосуванням вогнепальної зброї.

Громадським порядком є комплекс суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в суспільному житті і побуті. Злочинним визнається тільки грубе порушення громадського порядку, яке вчинене з мотивів явної неповаги до суспільства і супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Отже, об`єктивна сторона цього злочину - суспільно небезпечна дія, що порушує громадський порядок. Діями, що грубо порушують громадський порядок, закон визнає тільки такі, які спричинили істотну шкоду особистим чи суспільним інтересам і відрізнялись особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

Особливою зухвалістю є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, що спричинило тілесні ушкодження, чи знущання над потерпілим, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства чи організації або громадського транспорту тощо.

Зазначеної ознаки в діях обвинувачених у судовому засіданні, з огляду на досліджені докази, встановлено не було, як і не було встановлено виняткового цинізму, що полягає у демонстративній зневазі щодо норм моральності.

Окрім того, така ознака як явна неповага до суспільства також не була доведена в суді. Нахабно виявлене, очевидне для потерпілих та інших осіб, зневажливе ставлення винного до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності в діях обвинувачених прокурором не доведено.

Місцем вчинення хуліганства може бути громадське місце і, як правило, воно вчиняється в присутності потерпілих та інших осіб. Однак, хуліганство може бути вчинене і на безлюдній вулиці, бо публічність не є обов`язковою ознакою хуліганства.

У даному випадку обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 обвинувачуються в тому, що за домовленістю спільно здійснили заздалегідь необумовлену кількість пострілів з вогнепальної зброї в напрямку громадського місця. Ні ознак громадського місця чи порядку, який нібито порушили ці обвинувачені; ні ознак та наявності явної неповаги до суспільства; ні особливої зухвалості чи виняткового цинізму сторона обвинувачення не зазначає.

Аналогічно цьому, сторона обвинувачення не спромоглася довести в суді суб`єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України в діях обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , яка має характеризуватися умисною виною і мотивами явної неповаги до суспільства. Наявність прямого умислу на вчинення саме хуліганства має бути доведено, а не бути припущенням.

Окрім того, обвинувачення полягає у тому, що такі дії були вчинені « …досягнувши домовленості…», що не відповідає диспозиції ч. 4 ст. 296 КК України.

Судом було з`ясовано, що прокурори категорично заявили про відсутність підстав для зміни обвинувачення в суді.

Суд погоджується із доводами сторони захисту про відсутність в діях обвинувачених складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, оскільки суть та характер їх дій свідчить про відсутність суспільно небезпечної дії, що грубо порушує громадський порядок, які спричинили істотну шкоду особистим чи суспільним інтересам і відрізнялись особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також наявності прямого умислу на вчинення хуліганства.

Хуліганських спонукань в діях обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 не встановлено.

В аналогічних випадках судова практика виходить з того, що дії обвинувачених, які проявилися у здійсненні пострілів по мішеням в населеному пунктів без мети та умислу на вчинення хуліганства слід кваліфікувати за ст. 174 КУпАП як стрільба з вогнепальної зброї в населеному пункті і в не відведених для цього місцях.

Відсутність (недоведеність) об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України в діях обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 свідчить про відсутність в їх діях складу цього злочину, що тягне за собою наслідок постановлення виправдувального вироку по цьому злочину.

Стосовно ОСОБА_5 , якого обвинувачують за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 296 КК України слід зазначити таке. Дійшовши до висновку про відсутність в діях обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України суд констатує, що дії ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 296 КК України невірно кваліфіковані стороною обвинувачення в зв`язку з відсутністю в його діях складу такого злочину.

По-перше, якщо в діях інших співучасників, пособником яких орган досудового розслідування визначив ОСОБА_5 , відсутній склад злочину, то в діях такого «пособника» його також не буде.

По-друге, об`єктивною ознакою пособництва є сприяння вчиненню злочину порадами, надання засобів, знарядь злочину, усунення перешкод, переховування злочинця, знарядь, засобів, слідів учинення злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, а також придбання чи збут таких предметів.

Надання засобів для вчинення злочину полягає у передаванні іншим співучасникам засобів, знарядь учинення злочину. З огляду на формулювання обвинувачення ОСОБА_5 він, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, будучи обізнаним із злочинними намірами ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 здійснити заздалегідь необумовлену кількість пострілів з вогнепальної зброї в напрямку громадського місця, надав їм невстановлену досудовим розслідуванням вогнепальну зброю калібру 5,6 мм та набої кільцевого спалаху, які споряджені кулями калібру 5,6 мм (. 22LR), а також дозволив їм здійснювати постріли з ганку належного йому будинку та подвір`я по предметах, які були ними заздалегідь виставлені в якості мішеней та по інших предметах, які постійно знаходилися на ділянці місцевості, де на відстані польоту кулі могли перебувати сторонні особи.

ОСОБА_5 зброї не надавав, бо її самостійно взяв до рук ОСОБА_13 , який першим здійснив постріли, а в подальшому - неповнолітній ОСОБА_10 та ОСОБА_8 з метою реалізації ними своєї мети - здійснити постріли в населеному пункті по умовним мішеням в не встановленому для цього місці.

Окрім того, обвинувачення сформульовано таким чином, що не містить ознак об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Сторона обвинувачення прямо вказує на « … здійснити заздалегідь необумовлену кількість пострілів з вогнепальної зброї в напрямку громадського місця…», не зазначаючи про факти прояву явної неповаги до суспільства та в чому полягала особлива зухвалість інших обвинувачених, які здійснювали такі постріли; про наявність прямого умислу та мети на вчинення хуліганства.

Факт присутності ОСОБА_5 під час здійснення деяких пострілів обвинуваченими має місце, але таким діям сторона обвинувачення оцінки не давала. Факт мовчазної згоди ОСОБА_5 на здійснення іншими обвинуваченими пострілів також має місце, що помилково кваліфікований як пособництво у хуліганстві, вчиненому групою осіб із застосуванням вогнепальної зброї.

Таким чином, складу злочину, кваліфікованого стороною обвинувачення за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 296 КК України в діях ОСОБА_5 суд не вбачає, тому він підлягає виправдуванню за цим обвинуваченням.

Стосовно пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України, що полягає в тому, що він упродовж невстановленого періоду часу зберігав у належному йому домоволодінні АДРЕСА_8 невстановлену вогнепальну зброю калібру 5,6 мм та набої кільцевого спалаху, споряджені кулями калібру 5,6 мм (. 22 LR) без передбаченого законом дозволу та в автомобілі марки «MITSUBISHI PAJERO 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 8 бойових припасів до нарізної спортивно-мисливської зброї калібру 5,6 мм, що були вилучені 01.06.2019 в ході обшуку суд зазначає таке.

По першому епізоду, що стосується вогнепальної зброї доводи ОСОБА_5 про те, що він знайшов (виявив) дану зброю разом із набоями до неї на ганку свого будинку лише 31.05.2019 суд вважає неспроможними та непереконливими, виходячи з такого. ОСОБА_5 як працівник Національної поліції мав бути добре обізнаним не лише із певними видами зброї, а й з порядком її використання та виявлення як предмету кримінального правопорушення. Виявивши таку зброю та набої до неї у своєму домоволодінні, він не вчинив жодної дії, направленої на виявлення, фіксацію та припинення кримінального правопорушення, незважаючи на те, що того дня він був не на службі в поліції. Його доводи про те, що він не повідомив до поліції про таку «знахідку», оскільки така зброя за зовнішніми ознаками не відносилася до вогнепальної, судом не приймається, оскільки така версія обвинуваченого жодним чином не підтверджена, а версія досудового розслідування про те, що така зброя була вогнепальною - не спростована. Дивна «знахідка» опинилася на порозі його будинку, так само як і заздалегідь розвішані предмети в якості мішеней поблизу його будинку на кущах та деревах, виставлені біля вкопаної наполовину автомобільної шини поблизу будинку.

Стосовно належності невстановленої органом досудового розслідування зброї, яка зберігалася в домоволодінні ОСОБА_5 до вогнепальної суд вважає встановленим таке.

У домоволодінні ОСОБА_5 не було знайдено вогнепальної зброї з якої був поранений малолітній ОСОБА_20 під час здійснення пострілів в його напрямку, а також з якої здійснювалися постріли в інші цілі. Відсутність даної зброї на місці вчинення злочину може бути пояснена декількома причинами: від непрофесійності та недбалості працівників органу дізнання та оперативних підрозділів до передбачливості обвинувачених, їх родичів та знайомих чи третіх осіб, які не були встановлені в ході досудового розслідування у передбачений КПК України спосіб та порядок. Порушення порядку збирання доказів органом досудового розслідування та відсутність належного процесуального керівництва прокурорів у цій справі призвело до того, що певна частина доказів визнана судом неналежними або ж недопустимими доказами. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що в домоволодінні ОСОБА_5 зберігалася вогнепальна зброя невстановленого зразка, калібром 5,6 мм та набої до неї того ж калібру без передбаченого законом дозволу, а не зброя під патрон системи Флобера.

Про наявність саме вогнепальної, а не іншої зброї, свідчать не лише певні покази обвинувачених про здійснення ними пострілів з неї, а й висновки експертів про характер, вид поранення потерпілого ОСОБА_20 , а також про вилучену з його голови кулю, що є кулею калібру 5,6 мм.

Факт фізичної відсутності даної зброї як предмету злочину, в даному випадку, суттєво не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_5 по цьому епізоду, котрий заперечує свою причетність до зберігання такої вогнепальної зброї та набоїв до неї. Навпаки, факт наявності такої зброї міг би підтвердити версію сторони захисту ОСОБА_5 про те, що у його домоволодінні була виявлена ним зброя системи для кулі Флобера калібром 4,5 мм і саме з неї здійснювалися постріли іншими обвинуваченими, і в зберіганні такого предмету без передбаченого законом дозволу немає складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Нажаль, неспроможність органу досудового розслідування довести факт навмисного приховування чи знищення даної зброї як предмета злочину призвела до багатьох негативних чинників у даній справі. Частина доказів вказує на коло осіб, які могли бути причетні до цього. Однак, слідством не висунуто жодної версії щодо цього; докази не проаналізовані та не оцінені, а в кінцевому результаті - деякі визнані судом неналежними та недопустимими.

Обґрунтованих сумнівів у наявності в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України по цьому епізоду немає, на відміну від іншого епізоду обвинувачення по факту зберігання бойових припасів в автомобілі, що перебував у його користуванні.

Такі дії обвинуваченого не можливо кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України як зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, оскільки зібрані стороною докази вчинення ним такого злочину визнані судом неналежними та недопустимими. За таких обставин, в зв`язку з відсутністю достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпаної можливості їх отримати на підставі ч. 1 ст. 373 КПК України суд повинен ухвалити виправдувальний вирок в частині цього епізоду обвинувачення.

Стосовно обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 358 КК України, що ґрунтується на тому, що він у невстановленому місці та в невстановлений час отримав у фактичне володіння автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 та використовував свідоцтво про його державну реєстрацію, що є підробленим документом, слід зазначити таке.

В суді встановлено, що автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2002 року випуску, з номером кузова НОМЕР_2 , який використовував ОСОБА_5 мав підроблене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Бланк зазначеного свідоцтва виготовлений заводським способом без ознак підробки, хоча серія та номер такого свідоцтва офіційно не наносився. Однак, викладена у ньому інформація щодо номера кузова автомобіля не відповідає дійсності, оскільки автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2002 року випуску належить ОСОБА_66 і має інший номер кузова та на нього було видане інше свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу. Сам номер кузова на автомобілі, яким користувався ОСОБА_5 також не містить ознак підробки.

Отже, обвинувачений ОСОБА_5 мав у користуванні автомобіля «двійника» ідентифікаційний номер якого не мав ознак підробки, але на який було виготовлене та видане невстановленою особою завідомо підроблене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Ознакою такої підробки є внесення у справжній з точки зору форми документ неправдивих відомостей про власника та серію і номер документу.

Показання ОСОБА_5 про те, яким чином і в кого він придбав вищевказаний автомобіль суд оцінює критично, оскільки придбання ним автомобіля як поліцейським, що не міг не знати процедури та порядку купівлі-продажу транспортного засобу та перевірку його на предмет автентичності та відсутності даних про угон чи про заборону на відчуження тощо у такий спосіб є малоймовірним та неспроможним, а доводи непереконливими. Придбання такого автомобіля по оголошенню в мережі Інтернет в невідомої особи без її ідентифікації як власника транспортного засобу та не вчинення цивільно-правової угоди щодо автомобіля та його державної реєстрації у відповідних органах системи МВС є дещо дивним не лише для пересічного громадянина, а для працівника поліції і поготів.

Свідок ОСОБА_66 зазначила про те, що обвинуваченого ОСОБА_5 не знає і не здійснювала йому продажу автомобіля ні особисто, ні через представника, а реєстраційні номери на автомобілі ОСОБА_5 належать її транспортному засобу.

Орган досудового розслідування також не встановив особу чи осіб, яка (які) виготовила (ли) підроблене свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу, а також тих, хто видав (виготовив і видав) реєстраційні номерні знаки-двійники на нього.

Суд не має сумніву в тому, що ОСОБА_5 знав про те, що він використовує завідомо підроблене свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу. Його доводи та доводи його захисників про те, що він не використовував підробленого документу, адже ніколи нікому його не пред`являв, не заслуговують на увагу і розцінюються судом як один із способів уникнення від відповідальності.

Дійсно, підроблене свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу було виявлене в автомобілі, що був у користуванні ОСОБА_5 , в ході проведення обшуку в домоволодінні його знайомого, де автомобіль залишила колишня дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_99 . Однак, установленим і безспірним є факт, що 31.05.2019 ОСОБА_5 неодноразово керував впродовж дня цим автомобілем. Як водій повинен був мати при собі, окрім іншого, реєстраційний документ на транспортний засіб, що передбачено ПДР України. Сам ОСОБА_5 зазначив, що свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу завжди перебувало в салоні автомобіля.

Таким чином, встановленим є те, що 31.05.2019 у діях ОСОБА_5 , був склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, який був присічений органом досудового розслідування 01.06.2019 поза його волею, та з 01.07.2020 визначений кримінальним законом як кримінальний проступок, що кваліфікується як використання завідомо підробленого документа.

Відповідно до ст. 12 КК України, а також ст. 4 та 49 цього ж Кодексу ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки з дня вчинення ним кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Отже, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та наявність підстав для звільнення його від кримінальної відповідальності за його вчинення (31.05.2019, іншого органом досудового розслідування не встановлено) у зв`язку із закінченням строків давності. ОСОБА_5 звільняється від покарання за такий кримінальний проступок відповідно до вимог закону, а провадження за ч. 4 ст. 358 КК України відносно нього підлягає закриттю на підставі пункту першого частини другої статті 284 КПК України.

Щодо обвинувачення ОСОБА_13 за ч. 1 ст. 263 КК України по епізоду зберігання бойових припасів у своєму помешканні по АДРЕСА_11 суд зазначає таке.

Такі дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України як зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, оскільки зібрані стороною докази вчинення ним такого злочину визнані судом належними та допустимими.

Відсутність речових доказів (бойових припасів) під час розгляду справи по суті пояснюється їх втратою органом досудового розслідування. За цим фактом було розпочате досудове розслідування, результатів якого на час ухвалення вироку немає. Проте, суд надав оцінку зазначеним доказам та їх процесуальним джерелам під час оцінки протоколу обшуку та речових доказів і дійшов висновку про те, що матеріали справи також містять інші процесуальні джерела доказів, що є належними та допустимими і вказують на факт зберігання ОСОБА_13 за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_16 , калібром 9 мм, з маркуванням «ЛПЗ»; одного набою, калібром 9 мм, з маркуванням «MAKAROV»; 7 набоїв, калібром 9 мм, з маркуванням «LCV 13» та одного набою калібром 9 мм з маркуванням «37 80» без передбаченого законом дозволу.

В частині обвинувачення ОСОБА_13 за ч. 1 ст. 119 КК України судом установлено, що ОСОБА_13 31.05.2019, перебуваючи у домоволодінні ОСОБА_5 по АДРЕСА_8 в період часу у проміжку між 15.30 год - 15.37 год. здійснив постріл із невстановленої органом досудового розслідування вогнепальної зброї, спорядженої кулею калібром 5,6 мм по вибраній ним умовній статичній мішені, що була розташована по траєкторії польоту кулі в напрямку від ганку будинку АДРЕСА_8 до паркану на розі домоволодіння АДРЕСА_10 та майданчика поблизу комплексу «Три коня» на тій же вулиці, де перебував потерпілий ОСОБА_20 , в положенні стоячи або близькому до цього положенні - стоячи із зігнутими в колінах ногах.

В результаті цього потерпілому було завдано смертельного поранення в голову від якого він ІНФОРМАЦІЯ_6 помер у лікувальному закладі м. Києва.

Аналізуючи такі дії ОСОБА_13 , у поєднанні з діями інших обвинувачених, які перебували у той час у домоволодінні ОСОБА_5 та здійснювали аналогічні постріли в тому та в інших напрямках, суд зауважує про проблематику кваліфікації їх дій щодо об`єктивних і суб`єктивних ознак складу вбивства через необережність, оскільки із досліджених судом доказів вбачається, що саме постріл ОСОБА_13 спричинив смертельне поранення потерпілого ОСОБА_20 .

За фактичними обставинами справи ОСОБА_8 та ОСОБА_10 були співучасниками ОСОБА_13 у стрільбі, а не у вбивстві через необережність, через заперечення можливості такої кваліфікації їх дій стороною обвинувачення. В їх діях відсутній склад злочину, йтися може лише про притягнення їх до адміністративної відповідальності. Поза сумнівом, аби дії ОСОБА_13 не потягли за собою смерті потерпілого, ані він, ані інші учасники не були б притягнуті до кримінальної відповідальності.

Стороною обвинувачення не було змінене обвинувачення в суді в даній справі жодному із обвинувачених з огляду на можливе підбурювання.

Умисне спільне вчинення суспільно небезпечного діяння, що потягло за собою наслідки, які ніхто з осіб, що діяли спільно, не бажав, не припускав, але передбачав і розраховував їх відвернути або не передбачав, але міг і повинен був передбачити, винне ставлення всіх осіб, що діють спільно, до суспільно небезпечних наслідків, що настали, може бути однаковим, а їхні дії перебувають у причинному зв`язку з результатом, що настав.

ОСОБА_13 своїми діями фактично організував стрільбу і тим самим об`єктивно створив реальну можливість загибелі людей, які могли бути в секторі ураження позиції стрільців. Однак, коли особи, що діють спільно, усвідомлюють лише фактичний характер вчинюваних дій, не усвідомлюючи їх суспільної небезпеки, співучасть не може мати місце, оскільки відсутньою є необхідна ознака умисної участі у вчиненні злочину.

Варто звернути увагу, що вбивство з необережності має матеріальний склад злочину, обов`язковою ознакою якого є наявність причинного зв`язку між діями особи і смертю, що настала. У даному випадку ОСОБА_13 як особа, що першим взяв до рук зброю з якої було смертельно поранено потерпілого та першим здійснив постріл у вибраному ним напрямку, показав своїм прикладом (діями та поведінкою), спонукав (підбурював) інших обвинувачених на здійснення пострілів у різних напрямках.

Стосовно організації небезпечного діяння від якого настала смерть потерпілого.

ОСОБА_5 , як власник домоволодіння, де фактично зберігалася зброя з якої інші обвинувачені почергово здійснювали постріли, своїми мовчазними діями по неприпиненню таких дій фактично підбурив до діяльності, що становить джерело підвищеної небезпеки у непристосованому для цього місці, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечного наслідку, хоча повинен був і міг його передбачити. Тобто, є підстави вважати, що злочинно-недбале (винувате) психічне ставлення до наслідку у вигляді потенційно можливої смерті людини (людей), які опиняться у секторі стрільби, спостерігається в суб`єктивній стороні вчиненого всіма її учасниками.

Однак, інші учасники не підлягають кримінальній відповідальності за вбивство через необережність у зв`язку з відсутністю положень Загальної частини Кримінального кодексу України про необережну участь декількох осіб у заподіянні через необережність злочинного наслідку, які б були подібними до положень про співучасть у злочині.

На відміну від законодавства деяких країн (англо-саксонська система права), українське законодавство не передбачає кваліфікації дій декількох осіб у вбивстві через необережність, вчиненому в співучасті, коли група осіб, що займалася стрільбою у мішень і через необережність заподіяли смерть хлопчику, який проходив неподалік стрільбища ( ОСОБА_137 Дискусійні питання встановлення причинного зв`язку та вини у необережному опосередковуваному заподіянні злочинного наслідку (на прикладі справи Чілікова та ОСОБА_138 ) // Вісник Асоціації кримінального права України, 2017, № 1(8), УДК 343.222.7).

Стаття 26 КК України чітко визначає, що співучасть у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб`єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення.

Отже, у даній справі лише дії ОСОБА_13 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 119 КК України, оскільки дії ОСОБА_5 хоч і були причиною такого діяння (стрільби), але не є кримінально-караними за ст. 119 КК України за співучастю. Дії ОСОБА_8 та ОСОБА_10 не були пов`язані із настанням смерті потерпілого та стороною обвинувачення їм не було пред`явлене обвинувачення за цим фактом, оскільки смерть ОСОБА_20 наступила від здійсненого саме ОСОБА_13 пострілу, оскільки і ОСОБА_8 , і ОСОБА_10 згідно установлених обставин справи, мали неспростоване алібі, що свідчить про неможливість здійснення ними пострілів у певний час доби у напрямку, де перебував потерпілий ОСОБА_20 .

Вирішуючи заявлені потерпілими позови про відшкодування моральної шкоди по суті суд констатує таке.

Потерпілими ОСОБА_15 , ОСОБА_139 та ОСОБА_140 пред`явлені цивільні позови до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_13 про відшкодування моральної шкоди. Потерпілі просять стягнути солідарно із обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_13 на свою користь по 5 000 000 грн. з кожного. Загальна сума солідарної вимоги складає 15 000 000 грн.

Позов був поданий потерпілими на стадії досудового розслідування та в процесі судового розгляду не змінювався та не уточнювався. Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_13 є (були) підозрюваними у даному кримінальному провадженні за фактом заподіяння ними 31.05.2019 вогнепального поранення їх онуку та сину ОСОБА_20 від якого 03.06.2019 наступила його смерть.

Вони набули статусу потерпілого у справі, а тому відповідно до приписів ст. 128 КПК України пред`являють даний позов на стадії досудового розслідування. Окрім того, ст. 61 КПК України визначає їх як цивільних позивачів у кримінальному провадженні, оскільки їм вчиненим кримінальним правопорушенням завдано моральної шкоди, що полягає у смерті їх онука та сина.

Розмір моральної шкоди кожен визначили величиною в 5 000 000 гривень, яку вважають справедливою та розумною компенсацією за заподіяння смерті їх онуку та сину. В чому полягає така моральна шкода в позові не зазначили, обмежившись викладом цитат з процесуального закону, що визначає їх статус як потерпілого та цивільного позивача в кримінальному провадженні; викладом фактичних обставин справи щодо смерті малолітнього ОСОБА_20 , установлених на стадії досудового розслідування; цитуванням норм матеріального права про право на відшкодування моральної шкоди та рішення ЄСПЛ про неможливість пред`явлення заявнику вимоги про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_15 , її представників, які одночасно є представниками потерпілих ОСОБА_141 та ОСОБА_142 , котрі просили про розгляд справи без їх участі, думку прокурорів з приводу заявлених позовних вимог, а також заперечення обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_13 та їх захисників суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Пунктом другим частини другої статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до положень ст. 3 КПК України близькі родичі та члени сім`ї - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права й обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Частиною другою статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

З огляду на викладене на користь особи, яку відповідно до вимог КПК України визнано потерпілою у кримінальному провадженні, підлягає стягненню як матеріальна так і моральна шкода, заподіяна смертю близького родича та члена сім`ї (постанова Верховного Суду від 12.04.2022 р. № 391/788/18).

Таким чином, потерпілі ОСОБА_15 , ОСОБА_32 та ОСОБА_143 мають право на відшкодування завданої їм протиправною поведінкою винної особи шкоди.

Відшкодування завданої шкоди її заподіювачами солідарно передбачено ст. 1190 ЦК України відповідно до якої особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Як установлено судом моральна шкода потерпілим завдана в зв`язку із смертю (загибеллю) ОСОБА_20 , який доводився потерпілим ОСОБА_144 та ОСОБА_145 сином, а ОСОБА_15 - онуком. Смерть ОСОБА_20 настала в результаті кульового вогнепального поранення від здійсненого ОСОБА_13 необачного пострілу, тобто було вчинене вбивство з необережності. Зазначений злочин є необережним злочином і відповідно до чинного кримінального законодавства України інші учасники не підлягають кримінальній відповідальності за вбивство через необережність у зв`язку з відсутністю положень Загальної частини Кримінального кодексу України про необережну участь декількох осіб у заподіянні через необережність злочинного наслідку, які б були подібними до положень про співучасть у злочині.

За таких підстав норми ст. 1190 ЦК України про солідарну відповідальність перед потерпілим до даних правовідносин застосуванню не підлягають. У даному випадку слід застосовувати загальну норму, передбачену ч. 1 ст. 1187 ЦК України відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_13 , як особа, що завдала моральної шкоди потерпілим, за наявності його вини, має її відшкодувати.

За приписами ч. 1 т. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 284 та 374 КПК України у разі виявлення відсутності в діянні особи складу кримінального правопорушення під час судового засідання, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Частиною третьою статті 129 КПК України визначено, що у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Таким чином, позови потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_141 та ОСОБА_142 до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди суд залишає без розгляду.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача - обвинуваченого ОСОБА_13 , наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд враховує характер неправомірних дій обвинуваченого, тяжкість наслідків вчиненого злочину, обставини завдання такої шкоди, що призвели до смерті сина та онука потерпілих, а також причинно-наслідковий зв`язок між таким злочинним діянням обвинуваченого та спричиненими наслідками у вигляді моральної шкоди, заподіяної потерпілим.

При визначні розміру моральної шкоди, суд враховує, що така моральна шкода завдана внаслідок душевних страждань, пов`язаних з втратою позивачами малолітнього сина та онука в результаті скоєного злочину з необережності.

Враховуючи розмір заявленої суми по відшкодуванню моральної шкоди суд виходить із принципу розумності та справедливості та вважає, що враховуючи особу обвинуваченого, заявлену потерпілими суму слід знизити до розміру в 400 000 грн. для кожного з батьків та до 200 000 грн - для бабусі.

За таких обставин, відповідно до вищевикладених правових підстав, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_13 на користь потерпілих ОСОБА_141 та ОСОБА_142 завданої їм моральної шкоди в розмірі 400 000 грн 00 коп. кожному, а на користь потерпілої ОСОБА_15 у розмірі 200 000 грн.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_13 суд враховує загальні засади призначення покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує його покарання органом досудового розслідування визначено вчинення ним злочину щодо малолітнього та вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Суд не може погодитися із наявністю такої обставини як вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, виходячи з такого. Матеріали справи не містять жодного доказу про те, що у момент здійснення інкримінованого ОСОБА_13 діяння за ч. 1 ст. 119 КК України він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Показання певних свідків про факт ймовірного перебування його в такому стані під час вчинення злочину носять характер припущення і не можуть бути взяті судом до уваги. Інші показання свідків про перебування його у стані сп`яніння після вчинення інкримінованого злочину не впливають і не повинні впливати на врахування судом такої обставини під час призначення покарання.

За обвинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України по АДРЕСА_8 він підлягає виправданню.

За обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України по АДРЕСА_11 обтяжуючих обставин судом не встановлено.

Така обставина як вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої особи дійсно має місце, не зважаючи на вчинення злочину з необережності. Загальна частина КК України не містить такої норми, яка б виключала можливість врахування судом при призначенні покарання обтяжуючих обставин за вчинення злочину з необережності.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України обвинуваченому ОСОБА_13 слід призначити покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 119 КК України та за ч. 1 ст. 263 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, доповідь органу пробації, позицію потерпілих, які наполягають на найсуворішій мірі покарання обвинуваченому, і приходить до висновку призначити покарання у виді позбавлення волі без встановлення іспитового строку.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує загальні засади призначення покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує його покарання органом досудового розслідування визначено вчинення ним злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Суд не може погодитися із наявністю такої обставини як вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, виходячи з такого. Матеріали справи не містять жодного доказу про те, що у момент здійснення інкримінованого ОСОБА_5 діяння за ч. 1 ст. 263 КК України (по факту незаконного зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу) та за ч. 4 ст. 358 КК України (по факту використання завідомо підробленого документа) він перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Передбачені ст. 70 КК України правила призначення покарання за сукупністю злочинів застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону. Покарання за ч. 4 ст. 358 КК України судом не призначається в зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності за це кримінальне правопорушення та закриття провадження в справі в цій частині.

Таким чином, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання лише за ч. 1 ст. 263 КК України по факту незаконного зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу по АДРЕСА_8 .

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, позицію потерпілих, доповідь органу пробації, і приходить до висновку призначити покарання у виді позбавлення волі із встановлення іспитового строку.

Вирішуючи питання про розподіл процесуальних витрат суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Отже, процесуальні витрати у виді витрат на залучення експертів, здійснені у даній справі в частині, що стосується доведеного в суді обвинувачення відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_5 ( ч. 1 ст. 119 та ч. 1 ст. 263 КК України) підлягають стягненню з обох обвинувачених порівну, оскільки такі витрати тісно взаємопов`язані між собою по таким обвинуваченням за епізодами незаконного зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів по вул. Низинній в м. Переяславі та вчинення вбивства з необережності.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта складають 246 643 грн 59 коп. (28888+8164+4256,53+6280,4+1256,08+31400+31400 НОМЕР_13 ). Такі витрати підлягають пропорційному стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 у розмірі 123 321,8 грн та з обвинуваченого ОСОБА_13 в розмірі 123 321,8 грн.

Понесені процесуальні витрати, пов`язані з доведенням винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 358 КК України, незалежно від звільнення його від кримінальної відповідальності в зв`язку із строками давності підлягають стягненню із нього на підставі ст. 124 КПК України. Розмір таких витрат складає 2 041 грн 13 коп. (785,05+1256,08).

Визнавши доведеним пред`явлене ОСОБА_13 обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України по епізоду зберігання ним бойових припасів у своєму помешканні по АДРЕСА_3 та ухваленням по цьому злочину обвинувального вироку суд, на підставі ст. 124 КПК України вирішує питання про розподіл процесуальних витрат, понесених в зв`язку з таким обвинуваченням.

Відповідно до документально підтверджених витрат на залучення експерта по такому епізоду злочинної діяльності ОСОБА_13 розмір таких витрат складає 12 529 грн 64 коп. (1570,10 + 10959,54), що підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_13 .

Понесені процесуальні витрати, пов`язані з недоведеним в суді обвинуваченням за ч. 4 ст. 296 КК України в зв`язку з виправданням обвинувачених у вчиненні такого злочину, а також по епізоду незаконного зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів в м. Переяславі-Хмельницькому по вул. Соборній обвинуваченим ОСОБА_5 відповідно до ст. 124 КПК України відносяться на рахунок держави в зв`язку з виправданням обвинувачених у вчиненні таких злочинів.

Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст. 100 КПК України. Речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді; речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення повертаються власнику; речові докази відносно яких застосовується спеціальна конфіскація відсутні; речові докази, віднесені до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також мають непридатний стан знищуються.

Підстави для скасування арешту майна, накладеного відповідно до ухвал слідчого судді Голосіївського районного суду, що визначені ст. 174 КПК України наявні. Майно, на яке був накладений арешт, було визнано речовими доказами, не підлягає спеціальній конфіскації та підлягає поверненню власнику (володільцю) чи уповноваженій ним особі. Чинність арешту майна обвинуваченого ОСОБА_13 у відповідності до приписів ст. 128, 174 КПК України та ст. 158 ЦПК України продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вироком законної сили або може бути скасований за вмотивованим клопотанням учасника справи в порядку, визначеному законом.

Питання щодо повернення застави, внесеної за обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 відповідно до ст. 182 КПК України не вирішується в зв`язку з відсутністю даних про заставодавця; відсутністю будь-яких заяв чи клопотань щодо її звернення в доход держави або повернення обвинуваченим чи заставодавцю.

Прокурорами, під час промови в судових дебатах, було заявлено усне клопотання про зміну запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_13 із застосованих та діючих відносно них на тримання під вартою до набрання вироком законної сили. За своєю формою та змістом клопотання не відповідає вимогам КПК України, а за суттю - установленим судом обставинам справи.

Вина ОСОБА_8 належними та допустимими доказами не доведена, в його діях відсутні склади інкримінованих йому злочинів і він підлягає виправданню.

Вина ОСОБА_10 належними та допустимими доказами не доведена, в його діях відсутні склади інкримінованих йому злочинів і він підлягає виправданню.

Вина ОСОБА_5 доведена лише в одному епізоді по обвинуваченню за ч. 1 ст. 263 КК України та в обвинуваченні за ч. 4 ст. 358 КК України, провадження щодо якого закривається судом в зв`язку з строками давності. В решті обвинувачення він підлягає виправданню. Суд дійшов висновку про можливість застосування щодо нього іспитового строку.

Щодо ОСОБА_13 судом прийнято рішення про визнання його винуватим за ч. 1 ст. 119 КК України та по одному епізоду обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України та, з врахуванням наявності обставини, яка обтяжує покарання, дійшов висновку про відбуття ним покарання у виді позбавлення волі без установлення іспитового строку. За час перебування ОСОБА_13 під домашнім арештом не було встановлено порушення ним застосованого до нього судом запобіжного заходу. Позиція прокурорів щодо заміни йому запобіжного заходу із домашнього арешту на тримання під вартою є необґрунтованою, а їх доводи про це - безпідставними.

Таким чином, до набрання цим вироком законної сили підстав для зміни застосованих до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_13 запобіжних заходів суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 373, 374 та 615 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_10 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України та виправдати його в зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні зазначених злочинів.

Роз`яснити ОСОБА_10 порядок поновлення його порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди, що визначений статтею 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», що виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід залишити без змін. Накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.07.2019 арешт майна ОСОБА_10 скасувати.

Визнати ОСОБА_8 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України та виправдати його в зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні зазначених злочинів.

Роз`яснити ОСОБА_8 порядок поновлення його порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди, що визначений статтею 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», що виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід залишити без змін.

Визнати ОСОБА_5 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України по обвинуваченню в зберіганні бойових припасів в автомобілі «Mitsubishi Pajero 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 та за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 296 КК України та виправдати його в зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні зазначених злочинів.

Роз`яснити ОСОБА_5 порядок поновлення його порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди, що визначений статтею 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», що виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинене ним 31.05.2019 кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 358 КК України та провадження в цій частині закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України по обвинуваченню в зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів у домоволодінні АДРЕСА_8 та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням і встановити іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_14 , на користь держави судові витрати за проведення експертизи у розмірі 125 362 (сто двадцять п`ять тисяч триста шістдесят дві) грн 93 коп.

Позов ОСОБА_15 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.

Позов ОСОБА_146 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.

Позов ОСОБА_147 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.

Накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.07.2019 арешт майна ОСОБА_5 скасувати.

Накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.07.2019 арешт майна ОСОБА_5 , з метою відшкодування завданої моральної школи потерпілим, скасувати.

Визнати ОСОБА_13 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України по обвинуваченню в носінні вогнепальної зброї у домоволодінні АДРЕСА_8 та за ч. 4 ст. 296 КК України та виправдати його в зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні зазначених злочинів.

Роз`яснити ОСОБА_13 порядок поновлення його порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди, що визначений статтею 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», що виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

ОСОБА_13 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України по обвинуваченню в зберіганні бойових припасів у домоволодінні АДРЕСА_3 та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

ОСОБА_13 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 119 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_13 за цим вироком обчислювати відповідно до ст. 87 КВК України.

Зарахувати ОСОБА_13 в строк відбування покарання за цим вироком, строк його попереднього ув`язнення з 01.06.2019 по 22.12.2022 відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_15 , на користь держави судові витрати за проведення експертизи у розмірі 135 851 (сто тридцять п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят одну) грн 44 коп.

Позов ОСОБА_15 до ОСОБА_13 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_15 на користь ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_16 , 200 000 (двісті тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди.

Позов ОСОБА_146 до ОСОБА_13 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_15 на користь ОСОБА_146 , РНОКПП НОМЕР_17 , 400 000 (чотириста тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди.

Позов ОСОБА_147 до ОСОБА_13 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_15 на користь ОСОБА_147 , РНОКПП НОМЕР_18 , 400 000 (чотириста тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди.

Накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.07.2019 арешт майна ОСОБА_13 , з метою відшкодування завданої моральної шкоди потерпілим, відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вироком законної сили або може бути скасований за вмотивованим клопотанням учасника справи в порядку, визначеному законом.

Речові докази по справі:

-шматок асфальту розміром 4х5 см з речовиною бурого кольору - знищити;

-12 гільз жовтого кольору, що знаходяться у спеціальному пакеті № 2391760 - знищити;

-паперову коробку з написом «SEMI AUTO» з пластиковим тримачем патронів та трьома патронами до малокаліберної зброї, що поміщені до спеціального пакету № 2391733 - знищити;

-металеву бляшанку з написом «OBOLON BEER MIX LEMON» ємністю 0,5 л, яка поміщена до спеціального пакета № 02436485; пластикові стаканчики ємністю 0,5 л, що поміщені до спеціального пакета № 02436486; металеву коробку розміром 15х22 см, що поміщена до спеціального пакету № 4325007 - знищити;

-пістолет «ФОРТ 12-Р» та магазин до нього з 13 набоями для відстрілу гумовими кулями, що знаходиться в спецпакеті №7145922 повернути ОСОБА_13 ;

-кайданки з номером 7238 передати до Головного управління Національної поліції в Київській області для прийняття рішення щодо їх долі відповідно до вимог закону;

-магазин до пістолета MAKAROV з маркуванням НОМЕР_4 , що знаходиться в спецпакеті №2391774 повернути ОСОБА_13 ;

-спеціальний жетон співробітника поліції № 0036664 та посвідчення працівника поліції на ім`я ОСОБА_13 , що знаходиться в спецпакеті №0609939 передати до Головного управління Національної поліції в Київській області для прийняття рішення щодо їх долі відповідно до вимог закону;

-мисливські набої 12 калібру з маркуванням «12/54» в кількості 16 шт., що знаходиться в спецпакеті №04824508 повернути ОСОБА_13 ;

-дозвіл на зброю № НОМЕР_19 на рушницю ТОЗ-34Р 12 к.р. № НОМЕР_20 та дозвіл на зброю пістолет «Форт 12-Р» к.р. 9 мм на ім`я ОСОБА_13 , що знаходиться в спецпакеті №04824508 повернути ОСОБА_13 ;

-металевий предмет у формі дверної ручки, що знаходиться в спецпакеті №0609938 повернути ОСОБА_13 ;

-набої з маркуванням «ПС 9, 9 мм РА» в кількості 63 шт. та спеціальний засіб «Терен-4», що знаходяться в спецпакеті №7145918 повернути ОСОБА_13 ;

-предмет, схожий на рушницю та коробку з написом «DIABOLO» 4,5 мм з металевими кульками, що знаходяться в спецпакеті №0609934 повернути ОСОБА_13 ;

-автомобіль марки «Mitsubishi Pajero 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути ОСОБА_5 ;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 - знищити;

-закриту картонну коробку з написом «MAGTECH» .22LR в якій знаходяться 8 набоїв до малокаліберної вогнепальної зброї, що поміщені до пакету експертної служби № 0609931 - знищити;

-дві частини ватних тампонів із змивами з керма та важеля коробки передач автомобіля «Mitsubishi Pajero 3.2 DID», реєстраційний номер НОМЕР_1 - знищити;

-джинси синього кольору та чорну теніску - повернути ОСОБА_5 ;

-джинси синього кольору та джемпер чорного кольору повернути ОСОБА_13 ;

-зіскоби, вилучені з поверхні залізобетонної електроопори - знищити;

-деформовану кулю розміром 0,9х0,6х0,4 мм, що вилучена з тіла потерпілого - знищити;

-гільзу, що знаходиться в пакеті з написом «Експертна служба» № 0926831 та додана прокурором до матеріалів справи - зберігати при справі;

-автомобільну шину чорного кольору - повернути ОСОБА_5 ;

-сірі шорти з білими лампасами, смугасту футболку, кеди «PAOLLA»,жорсткий диск «SEAGATE BARRACUDA GREEN» ємністю 1000Gb, флешнакопичувач темного кольору «TRANSCEND» ємністю 8Gb, флешнакопичувач «GOODRAM» ємністю 8Gb, 9 дискет, 4 оптичні диски білого кольору, повернути ОСОБА_10 ;

-посвідчення на ім`я ОСОБА_5 серії НОМЕР_21 , картку-замісник №19 від 14.03.2019, банківську картку АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_22 та шкіряний чохол-обкладинку повернути ОСОБА_5 ;

-10 фрагментів скла та горловину скляної пляшки із написом «Nemiroff» - знищити;

-зіскоби з залізобетонної електроопори, що знаходиться в пакеті з написом «До висновку експерта» та доданий прокурором до матеріалів справи - зберігати при справі;

-ділянку каменю(?) з нашаруванням речовини чорного кольору та фрагменти цієї речовини - знищити;

-футляр чорного кольору з написом «Mitsubishi motors», документи на автомобіль «Mitsubishi motors», дві пластикові картки та сервісну книжку до цього автомобіля, що знаходяться в сейф-пакеті № М1005563 повернути ОСОБА_5 ;

-зразки букального епітелію ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , що упаковані в чотири сейф-пакети експертної служби №№ 2440593, 2440594, 2440591 та 2440590 - знищити;

Накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2019 арешт майна (речові докази, що були вилучені 01.06.2019 під час обшуків), скасувати.

Судові витрати на суму 51 952 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дві) грн 69 коп. грн віднести на рахунок коштів Державного бюджету України.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в порядку, визначеному ч. 6 ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1


Суд	Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Дата ухвалення рішення	25.05.2023
Оприлюднено	30.05.2023
Номер документу	111085239
Судочинство	Кримінальне
Категорія	Злочини проти громадського порядку та моральності Хуліганство

Рева О. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 25.05.2023 по справі 373/2237/19ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —373/2237/19

Вирок від 25.05.2023

Вирок
від 25.05.2023 по справі 373/2237/19
ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ