Постанова

від 24.05.2023 по справі 925/1082/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2023 р. Справа№ 925/1082/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко А.І.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Черкаської міської ради

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023

у справі № 925/1082/20 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт»

про стягнення 1 511 560,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023, повний текст якої складений 06.02.2023 (в ухвалі судом першої інстанції помилково вказано дату складення повного тексту « 06 січня 2023» - примітка суду), у справі № 925/1082/20 клопотання відповідача ТОВ «Юніт» від 17.01.2023 про зупинення провадження у справі задоволене, провадження у справі № 925/1082/20 за позовом Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт» про стягнення 1 511 560,42 грн. зупинено до часу прийняття остаточного рішення у справі № 925/1437/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання неправомірною бездіяльності державного кадастрового реєстратора та скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з об`єктивної неможливості розгляду справи № 925/1082/20 до часу прийняття остаточного рішення у справі № 925/1437/22.

Вказаних висновків суд першої інстанції дійшов виходячи з того, що:

- предметом спору у цій справі № 925/1082/20 є стягнення 1 511 560,42 грн. як безпідставно утриманих ТОВ «Юніт» коштів (у розмірі орендної плати) за земельні ділянки по пров. Анатолія Пашкевича, 8/1 у м. Черкаси із кадастровими номерами 7110136400:05:028:0071 та 7110136400:05:028:0072 за період з 01.08.2017 по 31.07.2020;

- ТОВ «Юніт» у справі № 925/1437/22 доказує, що Черкаська міська рада, як власник обох земельних ділянок, після їх формування у листопад-грудні 2016 не зареєструвало за собою первинне речове право комунальної власності на них, що унеможливлює подальшу реєстрацію будь-якого похідного права. За такої обставини відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Черкаській області повинна була бути скасована державна реєстрація обох земельних ділянок, оскільки основне титульне речове право власника землі на них не було зареєстровано з вини Черкаської міської ради;

- правильне визначення правового статусу спірних земельних ділянок має істотне значення для їх визначення як об`єкта цивільних прав, за користування якими можуть стягуватися кошти власником землі і саме це питання є прямим предметом спору у справі № 925/1437/22 при розгляді якої також буде встановлено і особу, яка відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначена як «заявник, з вини якого не зареєстровано речове право на вказані земельні ділянки», оскільки між сторонами у справі № 925/1082/20 вже є спір з даного приводу;

- на всі ці питання повинен дати відповідь суд у справі № 925/1437/22 , а у справі № 925/1082/20 суд не може робити власні висновки з даного приводу, бо зв`язаний предметом спору лише про стягнення грошових коштів за кондикційними зобов`язаннями.

- при цьому визначеність суду у питанні щодо сформованості та реєстрації вказаних земельних ділянок станом на період виникнення конфлікту між сторонами є першочерговим і від нього залежить правильне вирішення спору у справі № 925/1082/20.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Черкаська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 у справі № 925/1082/20, а у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт» про зупинення провадження у справі № 925/1082/20 відмовити в повному обсязі.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оспорювана ухвала є незаконною та необґрунтованою, так як вона прийнята внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та внаслідок порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- справа №925/1437/22 не впливає на рішення суду у даній справі, так як відсутня об`єктивна неможливість розгляду даної справи, відповідач обставини неможливості розгляду справи в клопотанні належним чином не навів і у даній справі зібрані всі докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;

- позовна заява, за якою відкрито провадження у справі №925/1437/22, була подана після закриття підготовчого засідання у даній справі;

- спір, який є предметом розгляду у справі №925/1437/22 (щодо визнання неправомірною бездіяльності державного кадастрового реєстратора та зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельних ділянок), підлягає вирішенню в порядку адміністративного, а не господарського судочинства;

- земельні ділянки з 24.01.2023 зареєстровані на праві комунальної власності за Черкаською міською радою, тому в разі задоволення позову у справі №925/1437/22 державна реєстрація буде скасована з дати проставлення державним кадастровим реєстратором позначки про закриття поземельної книги.

Крім того, скаржником заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали.

До апеляційної скарги апелянтом додані додаткові докази, а саме Інформаційні довідки № 324503127 та № 324502990 від 02.03.2023.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2023, справу № 925/1082/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1082/20, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 925/1082/20.

20.03.2023 від Господарського суду Черкаської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 апеляційну скаргу Черкаської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 у справі № 925/1082/20 залишено без руху, а також надано Черкаській міській раді строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

02.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого, зокрема, додані докази сплати судового збору у зазначеному розмірі.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1305/23 від 06.04.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи № 925/1082/20, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2023, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю..

За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За змістом частини 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги про зупинення провадження у справі розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 задоволено клопотання Черкаської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 у справі № 925/1082/20 та поновлено апелянту вказаний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Черкаської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 у справі № 925/1082/20, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань.

01.05.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, з посиланням на те, що:

- факт реєстрації позивачем 24.01.2023 права комунальної власності на земельні ділянки не був відомий ні відповідачу, ні суду, і до подання апеляційної скарги серед матеріалів справи були відсутні будь-які докази реєстрації цього права;

- ухвалою від 19.12.2022 у справі № 580/6192/22 Черкаський окружний адміністративний суд відмовив відповідачу у відкритті провадження у адміністративній справі з позовними вимогами, які після цього були заявлені у справі №925/1437/22;

- наведені апелянтом аргументи щодо суті спору і обґрунтованості вимог у справі №925/1438/22 не можуть бути предметом розгляду клопотання про зупинення провадження у справі,

просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

05.05.2023 до суду від позивача надійшла заява, в якій він вказує, що клопотання відповідача про зупинення провадження було подане після закриття підготовчого засідання, що свідчить про безпідставне затягування розгляду справи, і відсутні підстави для зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті.

09.05.2023 до суду від позивача надійшов відзив на заяву позивача, в якій відповідач зазначив про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена до початку розгляду справи по суті.

Щодо доданих позивачем до апеляційної скарги додаткових доказів, а саме Інформаційних довідок № 324503127 та № 324502990 від 02.03.2023, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Враховуючи, що позивач додав ці документальні докази під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспорюваної ухвали таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

З наданих позивачем додаткових доказів слідує, що всі вони не існували на момент розгляду по суті судом першої інстанції цієї справи.

Водночас така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 та від 11.09.2019 у справі № 922/393/18.

За таких обставин, додані позивачем під час апеляційного перегляду Інформаційні довідки № 324503127 та № 324502990 від 02.03.2023 колегією суддів як додаткові докази не приймаються.

Станом на 23.05.2023 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 01.05.2023 № № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», справа розглядається у розумний строк.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

У серпні 2020 року Черкаська міськрада звернулася до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до ТОВ «Юніт» про стягнення 1 511 560,42 грн. безпідставно утриманих коштів (орендної плати).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- 09.10.2013 відповідач набув право власності на комплекс об`єктів нерухомого майна, розташований по провулку Анатолія Пашкевича (колишній провулок ХХ Партз`їзду), буд. 8/1 в м. Черкаси на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Черкаси в особі позивача, який своїм рішенням від 17.03.2016 № 2-322 надав відповідачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,6477 га в оренду під вказаний комплекс будівель і споруд;

- водночас відповідач не оформив за собою право оренди земельними ділянками площею 42 577,00 кв.м., кадастровий номер 7110136400:05:028:0071, та площею 3 900,00 кв.м., кадастровий номер 7110136400:05:028:0072, під комплексом об`єктів нерухомого майна та не сплачував орендну плату за користування цими земельними ділянками, внаслідок чого за період з 01.08.2017 по 31.07.2020 безпідставно зберіг (утримав) у себе за рахунок позивача кошти в сумі 1 511 560,42 грн., які, на переконання позивача, відповідач має повернути позивачу відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що:

- оскільки позивач та третя особа набули право спільної часткової власності на об`єкти нерухомого майна по провулку ХХ Партз`їзду (нині Анатолія Пашкевича), 8/1, у м. Черкаси, які до цього належали на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Нікос» і були розміщені на орендованій останнім у позивача за договором оренди землі земельній ділянці, то укладений Черкаською міськрадою з ТОВ «Нікос» договір оренди землі припинився, а відповідно припинилося і зобов`язання ТОВ «Нікос» зі сплати орендної плати за землю за цим договором;

- придбання у ТОВ «Нікос» відповідачем і третьою особою у спільну часткову власність нерухомого майна по провулку ХХ Партз`їзду (нині Анатолія Пашкевича), 8/1, у м. Черкаси і подальший поділ його в натурі між відповідачем і третьою особою передбачає поділ земельної ділянки, на якій розміщені об`єкти нерухомого майна, і внаслідок такого поділу - формування нових земельних ділянок у порядку відведення земельних ділянок із земель комунальної власності;

- отже, через несформованість орендованої ТОВ «Нікос» за договором оренди землі від 28.09.2009 земельної ділянки, її поділ між відповідачем та третьою особою і необхідність формування нових земельних ділянок автоматичної заміни орендаря - ТОВ «Нікос» у договорі оренди землі від 28.09.2009 на відповідача та третьою особу не відбулося.

Постановою Верховного Суду від 20.09.2022 вказані рішення судів першої та апеляційної інстанції були скасовані, а справу направлено на новий розгляд.

У процесі нового розгляду справи відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №925/1437/22 за позовом ТОВ «Юніт» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання неправомірною бездіяльності державного кадастрового реєстратора та скасування державної реєстрації земельних ділянок, яка розглядається Господарським судом Черкаської області.

Клопотання мотивоване тим, що предметом розгляду справи №925/1437/22 є скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі з 01.08.2017 і у разі задоволення позову це виключатиме можливість стягнення очікуваної орендної плати за землю (безпідставно утриманих коштів) у зв`язку з припиненням існування предмету і підстави позову у даній справі, оскільки при розрахунку заборгованості фігурували саме земельні ділянки з кадастровими номерами 7110136400:05:028:0071 та 7110136400:05:028:0072.

Позивач заперечив проти зупинення провадження, посилаючись на те, що справа №925/1437/22 не впливає на рішення суду у даній справі; клопотання про зупинення подане після закриття підготовчого провадження; позовні вимоги, які заявлені у справі №925/1437/22, мають розглядатись в порядку адміністративного, а не господарського судочинства; скасування державної реєстрації земельної ділянки здійснюється у випадку, коли речове право на земельну ділянку не зареєстровано з вини заявника.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Черкаської області задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №925/1437/22.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

За приписами ч. 5 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є встановлення обставин (фактів), які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено, і які неможливо встановити в цьому судовому процесі виходячи з доказів, які наявні у матеріалах справи.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує зі неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу, але й сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку встановлення певних преюдиційних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, проведення відповідних експертиз, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення 1 511 560,42 безпідставно утриманих коштів (орендної плати за період з 01.08.2017 по 31.07.2020), які мотивовані тим, що відповідач, набувши право власності на комплекс об`єктів нерухомого майна, розташований по провулку Анатолія Пашкевича (колишній провулок ХХ Партз`їзду), буд. 8/1 в м. Черкаси, не оформив за собою право оренди земельними ділянками площею 42 577,00 кв.м, кадастровий номер 7110136400:05:028:0071, та площею 3 900,00 кв. м, кадастровий номер 7110136400:05:028:0072, на яких розташоване придбане майно, а відтак має обов`язок оплачувати користування такими земельними ділянками.

У той же час, ухвалою від 02.01.2023 Господарським судом Черкаської області відкрито провадження у справі № 925/1437/22 за позовом ТОВ «Юніт» до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з вимогами :

-визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок площею 4,2577 га з кадастровим номером 7110136400:05:028:0071 та площею 0,3900 га з кадастровим номером 7110136400:05:028:0072, що розташовані за адресою: провулок Анатолія Пашкевича, 8/1, м. Черкаси;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області скасувати з 01.08.2017 (тобто з того часу за який позивач в цій справі № 925/1082/20 вимагає стягнути орендну плату за користування земельними ділянками - примітка суду) у державну реєстрацію земельних ділянок площею 4,2577 га з кадастровим номером 7110136400:05:028:0071 та площею 0,3900 га з кадастровим номером 7110136400:05:028:0072, що розташовані за адресою: провулок Анатолія Пашкевича, 8/1, м. Черкаси, із закриттям Поземельних книг на них.

Слід зазначити і про те, що ухвалою від 19.12.2022 Черкаським окружним адмінсудом було відмовлено ТОВ «Юніт» у відкритті провадження за тими ж позовними вимогами за правилами адміністративного судочинства.

У відповідності до положень ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

ТОВ «Юніт» у справі № 925/1437/22 доказує, що Черкаська міська рада, як власник обох земельних ділянок, після їх формування у листопад-грудні 2016 не зареєструвало за собою первинне речове право комунальної власності на них, що унеможливлює подальшу реєстрацію будь-якого похідного права. За такої обставини відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Черкаській області повинна була бути скасована державна реєстрація обох земельних ділянок, оскільки основне титульне речове право власника землі на них не було зареєстровано з вини Черкаської міської ради.

При цьому, саме цією обставиною відповідач має намір заперечувати проти позову у справі № 925/1082/20 про стягнення з нього коштів у розмірі орендної плати, оскільки, виходячи із змісту положень ч. 1 ст. 79-1 ЗК України, при скасуванні держреєстрації земельної ділянки у ДЗК вона зникає як об`єкт речових прав,.

Правильне визначення правового статусу земельних ділянок по пров. Анатолія Пашкевича, 8/1 у м. Черкаси із кадастровими номерами 7110136400:05:028:0071 та 7110136400:05:028:0072 має істотне значення для їх визначення як об`єкта цивільних прав, за користування якими можуть стягуватися кошти власником землі.

Слід зазначити і про те, що при розгляді справи № 925/1437/22 буде встановлено також і особу, яка відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначена як «заявник, з вини якого не зареєстровано речове право на вказані земельні ділянки», оскільки між сторонами у справі № 925/1082/20 вже є спір з даного приводу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані справи є пов`язаними, адже на викладенні вище питання повинен дати відповідь суд у справі №925/1437/22, а у даній справі суд не може робити власні висновки з даного приводу, бо зв`язаний предметом спору лише про стягнення грошових коштів за кондикційними зобов`язаннями, а визначеність суду у питанні щодо сформованості та реєстрації вказаних земельних ділянок станом на період виникнення конфлікту між сторонами є першочерговим і від нього залежить правильне вирішення спору, тому об`єктивно неможливо здійснювати розгляд даної справи до набрання законної сили рішенням у справі №925/1437/22, що є підставою для зупинення провадження у справі.

Посилання апелянта на те, що спір, який розглядається у справі №925/1437/22, є адміністративним та його заперечення по суті позовних вимог, що розглядаються у вказаній справі, колегією суддів відхиляються, оскільки оцінка обґрунтованості вимог у справі №925/1437/22 та правильності (чи неправильності) відкриття провадження у вказаній справі виходить за межі повноважень апеляційного суду при апеляційному перегляді ухвали про зупинення провадження.

Щодо посилань позивача на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, так як положення ГПК України забороняють зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.

Позивач виходить з того, що за змістом положень ГПК України саме з відкриттям головуючим судового засідання з розгляду справи по суті такий розгляд розпочинається.

Відповідно до ч. 2 ст177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 201 ГПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового процесу з`явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з`явився, про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому цим Кодексом. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Отже, вищевказаними нормами чітко визначений момент початку розгляду справи по суті, а саме з моменту оголошення головуючим судового засідання з розгляду справи по суті відкритим (аналогічний висновок колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наведено у постанові від 29.11.2018 у справі № 910/22824/17).

З матеріалів справи слідує, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.12.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 15:00 год. 18.01.2023.

До часу призначеного засідання 18.01.2023 по розгляду справи по суті від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження і, з огляду на вказане та враховуючи те, що у відповідності до ч. 3 ст.195 ГПК України зупинення провадження до часу вирішення іншої справи на стадії розгляду справи по суті є неможливим, суд першої інстанції для забезпечення процесуальних прав сторін суд без оголошення початку розгляду справи по суті вирішив надати час учасникам справи для ознайомлення з клопотанням відповідача про зупинення провадження та ухвалою від 18.01.2023 призначив засідання на 9 год. 00 хв. 26.01.2023.

Станом на час проведення судового засідання 26.01.2023 тривала оголошена повітряна тривога, з огляду на що ухвалою від 26.01.2023 засідання у справі призначено на 12 год. 00 хв. 30.

При цьому в судовому засіданні 30.01.2023 суд першої інстанції не оголошував про початок розгляду справи по суті, що свідчить про те, що клопотання відповідача було розглянуто до оголошення розгляду справи по суті.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 у справі №925/1082/20, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Черкаської міської ради задоволенню не підлягає.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК України ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 у справі №925/1082/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 у справі №925/1082/20 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1082/20.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді А.І. Тищенко

Є.Ю. Шаптала