Ухвала

від 25.05.2023 по справі 640/8400/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

25 травня 2023 року

м. Київ

справа №640/8400/21

адміністративне провадження №К/990/18015/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стеценка С.Г. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року

у справі № 640/8400/21

за позовом ОСОБА_1

до Київської міської державної адміністрації, Кабінету Міністрів України,

треті особи Комунальна організація «Інститут генерального плану м. Києва», Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

10 травня 2023 року ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року.

Як убачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про визнання протиправними дії Київської міської державної адміністрації, пов`язані з розробленням проекту нового Генерального плану міста Києва, чи у новій його редакції, та зобов`язання Київську міську державну адміністрацію утриматись від вчинення дій, пов`язаних з розробленням проекту нового Генерального плану міста Києва, чи у новій його редакції; визнання протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невжиття заходів реагування на факт протиправних дій Київської міської державної адміністрації, пов`язаних з розробленням проекту нового Генерального плану міста Києва, чи у новій його редакції, та зобов`язання Кабінету Міністрів України вжити заходи реагування на факт протиправних дій Київської міської державної адміністрації, пов`язаних з розробленням проекту нового Генерального плану міста Києва, чи у новій його редакції.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційну скаргу подано на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в ній зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, яка подана ОСОБА_1 , колегія суддів встановила, що позивач у касаційній скарзі зазначає про необхідність формування висновку щодо застосування положень пункту 3 частини четвертої статті 246, абзацу «в» пункту 3 частини першої статті 322 КАС України. Однак, Суд вказує, що вказані норми є нормами загального характеру щодо змісту судового рішення, відтак, наведення вказаних норм не може вважатися належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки формування висновку щодо застосування останніх жодним чином не вплине на вирішення спірних правовідносин. Колегія суддів зауважує, що скаржнику необхідно чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій по суті спору було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Вказане дає підстави стверджувати, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.

З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовими рішеннями із урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цими судами. Необхідно чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на їх думку, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З огляду на вищезазначене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки заявник у касаційній скарзі не обґрунтував наявність підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 , шляхом: подання до суду обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року.

У випадку неусунення недоліків касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 132, 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

1. Залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі № 640/8400/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Кабінету Міністрів України, треті особи Комунальна організація «Інститут генерального плану м. Києва», Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.

2. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.Г. Стеценко

В.М. Шарапа