Ухвала

від 25.05.2023 по справі 160/1303/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 травня 2023 року

Київ

справа № 160/1303/22

адміністративне провадження № К/990/18666/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі №160/1303/22 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2023 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник), направлена до суду поштою 19.05.2023.

Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 08.03.2023, 29.03.2023 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржникові було роз`яснено, що системний аналіз статей 328 і 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

У касаційній скарзі зазначено підставу для оскарження судового рішення в касаційному порядку - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, 15.05.2018 у справі № 821/1594/17, 11.04.2018 у справі №814/698/16, Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Подальше обґрунтування касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою доказів на підтвердження розміру заявленої до відшкодування суми правничої допомоги, її неспівмірність із предметом спору і непропорційність до задоволених позовних вимог. На переконання скаржника, суд помилково визнав обґрунтованою суму 1000 грн за надання послуг з правової допомоги.

Разом з тим, саме виходячи із критеріїв співмірності і пропорційності, судом апеляційної інстанції було зменшено заявлену до відшкодування суму судових витрат на правничу допомогу.

Верховний Суд в ухвалах про повернення попередніх касаційних скарги неодноразово роз`яснював скаржникові, що обов`язковою умовою при оскарження судового рішення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу, зі справами, у яких викладено висновок Верховного Суду і якому, за позицією скаржника, оскаржені ним судові рішення не відповідають. Також суд роз`яснював, що саме слід розуміти під подібними правовідносинами і зазначав про необхідність викладення у касаційній скарзі обґрунтування, чому на переконання скаржника, правовідносини у справі, у якій подано касаційну скаргу, та у справах, які були предметом розгляду Верховним Судом, є подібними.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не може вважатися подібністю правовідносин.

В подальшому доводи скаржника зводяться до неправильної оцінки наданої судом апеляційної інстанції співмірності понесених витрат зі складністю справи, що не є тотожним неправильному застосуванню норм права.

Зазначене свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги. При цьому, скаржникові вже двічі поверталися касаційні скарги саме з підстав неналежного їх оформлення в частині викладення підстав для касаційного оскарження судового рішення, надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати. Однак, скаржник ці роз`яснення не врахував.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження додаткової постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі №160/1303/22 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон