Ухвала

від 24.05.2023 по справі 461/12161/15-ц

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 461/12161/15-ц

2/214/1781/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та його вилучення, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2021 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 30.09.2021 року у зв`язку з закінченням 24 вересня 2021 року строку повноважень судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Гриня Н.Г., у провадження судді Попова В.В. надійшла дана цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та його вилучення, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживача.

Однак, ні представник Акціонерного товариства «Ідея Банк», ні ОСОБА_1 чи її представник з часу надходження зазначеної справи у провадження судді Попова В.В. у судові засідання, які ним призначались жодного разу не з`явились, про час і місце судових засідань повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронних листів судових повісток про виклик до суду, які направлялись на зазначену представниками Акціонерного товариства «Ідея Банк» в матеріалах справи електронну адресу та довідками про доставку СМС-повідомлення судових повісток про виклик до суду, які направлялись на зазначений представником ОСОБА_1 номер телефону, що свідчить про те, що представники не заперечували, щоб ці засоби комунікації використовувались судом, довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки ОСОБА_1 через відсутність адресата за вказаною адресою, що свідчить про умисне неотримання судової повістки (постанова Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18), а також заявами представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, які подавались нею неодноразово без долучення доказів неможливості прибуття у судове засідання та останні з яких, зокрема ті, що надійшли після 27 січня 2023 року, суд взагалі не приймає до уваги, оскільки згідно довіреності на представництво інтересів від 27.01.2019 року повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 у представника закінчились 27 січня 2023 року.

Разом з тим, суд також зазначає, що не приймає до уваги наявну в матеріалах справи заяву представника Акціонерного товариства «Ідея Банк» про розгляд справи за відсутності представника банку, оскільки така подавалась востаннє на ім`я судді Гриня Н.Г. на судове засідання, що було призначено ще на 12 березня 2019 року та зважаючи на сплив значного проміжку часу та на те, що повноваження представника, який подавав зазначену заяву були припинені у зв`язку із закінченням строку дії довіреності, а послідуючі представники таких заяв не надавали, при тому, що один з представників один раз приймав участь у судовому засіданні, а інший в подальшому надав заяву про зміну предмету позову, у зв`язку з чим суд не має неможливості з`ясувати позицію банку щодо заяви та доцільності її для вирішення спору.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності.

Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Між тим, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

При цьому, суд враховує висновки та мотиви, викладені Верховним Судом у постановах від 10.02.2022 рокуусправі №756/16448/18, від20.06.2022 року у справі №607/2015/17, від 30.06.2022 року у справі №461/1190/21 та від 12.08.2022 року у справі №686/32906/19.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд визнає, що представник позивача за первісним позовом - Акціонерного товариства «Ідея Банк» та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про час і місце судових засідань повторно не з`явились до суду, заяв цьому складу суду про розгляд справи за їх відсутності до суду не надали, що, в свою чергу, дає підстави суду постановити ухвалу про залишення первісної та зустрічної позовних заяв без розгляду у зв`язку з повторною неявкою у судове засідання представника позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом, неодноразові неявки яких у судові засідання суд розцінює як небажання брати участь у розгляді справи та підтримувати позови.

На підставі викладеного, керуючись ст. 257 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та його вилучення, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживача залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачам їх право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовних заяв без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Попов.