Рішення

від 24.05.2023 по справі 916/3608/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3608/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача Сільницький І.В. (ордер серії ВН № 1212855 від 20.12.2022);

від відповідача Малявкін А.Б. (в порядку самопредставниццтва);

від третьої особи Оганісян В.А. (в порядку самопредставниццтва)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/3608/22

за позовом фізичної особи-підприємця Годлевського Юрія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до відповідача Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси (65029, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дом70 (65069, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, буд.70, код ЄДРПОУ 40456213)

про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2022 фізична особа-підприємець Годлевський Юрій Олександрович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси, в якій просить суд:

- зобов`язати Комунальне підприємство Теплопостачання міста Одеси здійснювати нарахування оплати за спожиту теплову енергію за адресою: вул. Семена Палія, буд. 70, м. Одеса, приміщення 147, на підставі показників вузлів розподільного обліку №15013211;

- зобов`язати Комунальне підприємство Теплопостачання міста Одеси здійснити за період з листопада 2021 року по листопад 2022 року перерахунок вартості спожитої теплової енергії з урахуванням показників вузлів розподільного обліку теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

18.04.2017 р. між ФОП Годлевським Ю.О. та Комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» було укладено договір № 1771 на постачання теплової енергії, за умовами якого КП «Теплопостачання міста Одеси» зобов`язувалося постачати ФОП Годлевському Ю.О. теплову енергію, а ФОП Годлевський Ю.О. зобов`язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Як вказує позивач, 24.12.2021 року у зв`язку із законодавчими змінами між ФОП Годлевським Ю.О. та Комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» було укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії шляхом підписання зави - приєднання від 24.12.2021 року.

Наразі позивач вказує, що приміщення ФОП Годлевського Ю.О. обладнані приладами розподільного обліку теплової енергії № 15013211 (договір № 1771). При цьому позивачем у відповідності з умовами договору направлялись відповідачу показання приладів розподільного обліку теплової енергії (листопад 2021 р., грудень 2021 р., січень 2022 р., лютий 2022 р., березень 2022 р.) для проведення нарахування оплати за спожиті послуги за відповідний період. Однак, за ствердженнями позивача, відповідач відмовляється здійснювати нарахування оплати на підставі показників приладів розподільного обліку теплової енергії, оскільки, на думку відповідача, прилади розподільного обліку, які були встановлені у приміщенні у 2016 році, на абонентський облік КП «ТГО» не прийняті.

Як зазначає позивач, Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, було визначено право споживача на встановлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік, а також проведення оплати за спожиті послуги згідно з показниками індивідуальних приладів обліку.

Так, позивач вважає, що положення та вимоги Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 року № 270, застосовуються з моменту набрання ним чинності до нових відносин, які визначають процедуру прийняття приладу обліку на абонентський облік та не мають зворотної сили до вже встановлених приладів обліку, які були прийняті на облік, а тому показники приладів обліку, встановлених та прийнятих на облік у встановленому законом порядку до прийняття Порядку № 270, повинні враховуватися виконавцем послуг.

Відтак, позивач стверджує, що дії відповідача щодо ненарахування обсягів спожитих послуг на підставі показань вузлів комерційного обліку теплової енергії є протиправними.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2022 року позовну заяву фізичної особи-підприємця Годлевського Юрія Олександровича залишено без руху та встановлено заявнику десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду: інформації щодо повного місцезнаходження позивача і офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти КП Теплопостачання міста Одеси; договору про надання правової допомоги №19/22 від 15.12.2022р.

05.01.2023 року до суду від позивача надійшла заява (вх№2-21/23), відповідно до якої останній просив відвести суддю Мостепаненко Ю.І. від розгляду справи №916/3608/22 та відкрити провадження у справі № 916/3608/22.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.01.2023р. заяву фізичної особи-підприємця Годлевського Юрія Олександровича про відвід судді (вх№2-21/23 від 05.01.2023) по справі №916/3608/22 визнано необґрунтованою; вирішення питання про відвід судді Мостепаненко Ю.І. від розгляду справи №916/3608/22 передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1ст.32 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2023р. (суддя Сулімовська М.Б.) відмовлено фізичній особі-підприємцю Годлевському Юрію Олександровичу у задоволенні заяви (вх№2-21/23 від 05.01.2023) про відвід судді Мостепаненко Ю.І. від розгляду справи №916/3608/22.

27.01.2023 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№2838/23), в якій останнім вказані адресу позивача та офіційну електронну адресу відповідача, також наведено пояснення щодо копії договору про надання правової допомоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2023 р. вказану позовну заяву фізичної особи-підприємця Годлевського Юрія Олександровича прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3608/22 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 22.02.2023 року.

17.02.2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№ 5100/23), в якому відповідач не погоджується з вимогами позивача та заперечує щодо обставин і правових підстав, наведених у позові. Зокрема, відповідач вказує, що 01.05.2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020 року № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг». Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Водночас Законом № 1060 внесено зміни до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно яких договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач). Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1060 визначено, що договори про надання комунальних послуг у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не приймали рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Також відповідач зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі Правила № 830). Вказану постанову опубліковано 01.10.2021 року в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» 2021, № 190, а текст такого договору було розміщено на офіційному сайті КП «ТМО» (www.teplo.od.ua) 04 жовтня 2021 року.

Як вказує відповідач, співвласники багатоквартирного житлового будинку № 70 по вулиці Семена Палія у місті Одеса протягом встановленого строку не приймали рішення про модель організації договірних відносин з виконавцем послуги з постачання теплової енергії, станом на 05.11.2021 року типові договори з усіма індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії до вказаного житлового багатоквартирного будинку вважаються укладеними, а зобов`язання за укладеним відповідачем раніше з ФОП Годлевським Ю.О. договором від 18.04.2017 року № 1771 на постачання теплової енергії до нежитлового приміщення площею 62,8 кв.м відповідно до вимог частин першої та другої ст. 598 ЦК України припинені за законом.

Поряд з цим відповідач зазначає, що 24.12.2020 року позивачем було надано відповідачу відповідну заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Між тим КП «ТМО», яке відповідно до змісту ч. 4 ст. 6 Закону № 2119-VІІІ є оператором зовнішніх інженерних мереж та виконавцем комунальної послуги, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов`язане приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом 14 календарних днів, про що складається відповідний акт. Прийняття приладу обліку на абонентський облік здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Такий Порядок прийняття приладу обліку на абонентський облік було затверджено відповідним наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 № 270 (далі - Порядок № 270).

Відповідно до п. 2 розділу III Порядку № 270 власник приміщення у будівлі, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна, власник будівлі, в якій окреме приміщення не є самостійним об`єктом нерухомого майна, подає виконавцю відповідної комунальної послуги або визначеній власником (співвласниками) будівлі іншій особі, яка здійснює розподіл між споживачами обсягів комунальних послуг, письмову заяву в довільній формі про прийняття вузла розподільного обліку (приладу-розподілювача теплової енергії) на абонентський облік, у якій зазначає: найменування юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка є власником приміщення або будівлі; поштову адресу заявника (власника або представника власника (співвласників) будівлі); спосіб отримання повідомлення та адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним та відповідний засіб зв`язку з ним (адреса електронної пошти тощо); місцезнаходження приміщення, в якому встановлено вузол розподільного обліку / приладу-розподілювача теплової енергії.

Проте, за ствердженнями відповідача, позивач як власник вищезгаданого нежитлового приміщення № 147 площею 62,8 кв.м, що розташоване у житловому будинку № 70 по вулиці Семена Палія у місті Одеса та використовується для розміщення медичного кабінету, не звертався до КП «ТМО» з передбаченою зазначеним Порядком № 270 заявою про прийняття вузла розподільного обліку на абонентський облік та не надавав відповідних документів, з огляду на що належний огляд вузла розподільного обліку представником виконавця не проводився та передбачений додатком 2 до Порядку № 270 акт не складався.

Отже, на думку відповідача, оскільки процедура прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку теплової енергії, встановленого на окремому відгалуженні до належного позивачу вищезазначеного нежитлового приміщення площею 62,8 кв.м, не здійснювалася, то й правових підстав для нарахування оплати за послуги з постачання теплової енергії за показаннями вказаного вузла обліку наразі немає.

Також відповідач посилається на п. 24 Правил № 830, згідно яких розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 року за №315 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за № 1502/32954.

Таким чином, відповідач вважає, що оскільки вузол розподільного обліку, встановлений Позивачем у вищезазначеному нежитловому приміщенні №147 житлового будинку №70 по вулиці Семена Палія у місті Одеса, відповідачем на абонентський облік не приймався, то й розподіл обсягу комунальної послуги (з опалення), спожитої у вказаному приміщенні з часу впровадження Типового договору здійснюється відповідно до вимог вищевказаної Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення позивача.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги ФОП Годлевського Ю.О. у цій справі є безпідставними та суперечать чинному законодавству, а тому у позові ФОП Годлевського Ю.О. слід відмовити повністю.

Поряд з цим у вказаному відзиві відповідачем було заявлено клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дом70 та інших власників житлових і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №70 по вул. Семена Палія у місті Одеса. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що у разі зобов`язання КП Теплопостачання міста Одеси нараховувати позивачеві оплату за спожиту теплову енергію за вузлом розподільного обліку теплової енергії позивача, різниця між показаннями будинкового вузла комерційного обліку та вузлом розподільного обліку позивача буде покладатись на інших співвласників будинку, внаслідок чого зростуть і платіжні вимоги теплопостачальної організації до цих споживачів.

Під час підготовчого засідання 22.02.2023 р. представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з відзивом на позов.

Так, вказане клопотання представника позивача судом було задоволено, у зв`язку з чим судом у підготовчому засіданні 22.02.2023р. оголошено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання у справі на 22 березня 2023 року, про що повідомлено представників сторін під розписку.

07.03.2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№ 7174/23), в якій позивач вважає доводи відповідача у відзиві на позов необґрунтованими. Зокрема, позивач вказує, що публічний договір приєднання (Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії), на який посилається відповідач у своєму відзиві, що розміщений на офіційному сайті відповідача, містить такі положення: „п. 11 Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу). Ознайомившись з умовами договору про надання послуги з постачання теплової енергії на сайті КП «Теплопостачання міста Одеси», позивач приєднався до зазначеного договору, що підтверджується заявою-приєднанням до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 24.12.2021 р. Більше того, позивач зауважує, що у заяві-приєднання вказано, що приміщення споживача ФОП Годлевського Ю.О. обладнане вузлом розподільного обліку теплової енергії із зазначенням його даних та інших деталей. Отже, на думку позивача, обов`язок відповідача здійснювати нарахування оплати за спожиті послуги з теплопостачання з обов`язковим врахуванням показань вузлів обліку встановлений публічним договором приєднання (Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії), що розміщений на сайті КП «ТМО», чинність якого відповідачем визнається.

Наразі позивач звертає увагу на те, що надання відповідачем послуг не припинялося у зв`язку з припиненням договору № 1771 від 18.04.2017 р. на теплопостачання після приєднання позивачем до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, а оплата за надані послуги від ФОП Годлевського Ю.О. приймалася без жодних заперечень згідно показників вузла розподільного обліку теплової енергії.

Крім того, позивач вважає, що доводи відповідача про необхідність додаткового прийняття приладів обліку теплової енергії у зв`язку із внесенням змін до законодавства щодо форми та порядку укладення договорів на постачання теплової енергії, не мають правого підґрунтя. Адже після звернення ФОП Годлевського Ю.О. до відповідача із заявою про встановлення у належному йому приміщенні приладу обліку теплової енергії та взяття його на облік, КП «ТМО» надало позивачу «Технічні вимоги на виконання самостійної системи опалення житлових приміщень» (лист КП «ТМО» від 06.06.2016 року № 15/02-05-2003). Відтак, усі вимоги, зазначені у листі КП «ТМО», ФОП Годлевським Ю.О. були виконані, після чого відповідачем було проведено огляд вузла теплової енергії, в ході якого було встановлено, що систему опалення та гарячого водопостачання було обладнано відповідними лічильниками та встановлено пломби. Ці дії здійснювались на підставі, у тому числі, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, що були чинні на той час. Після того як прилади обліку були встановлені, та з ФОП Годлевським Ю.О. було підписано відповідний договір, оплата послуг з постачання теплової енергії здійснювалась виключно на підставі показань приладу обліку, узгодженого з представником відповідача, та приймалась відповідачем без будь-яких зауважень, що свідчить про дотримання позивачем вимог законодавства. У протилежному випадку визначення обсягу послуг теплопостачання приміщення ФОП Годлевського Ю.О. на підставі показань встановлених приладів обліку було б не можливим.

Також позивач вважає, що відповідно до п. 12 розділу ІІІ Порядку № 270 не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії), який раніше був прийнятий на абонентський облік, в приміщенні реконструйованої, капітально відремонтованої будівлі, якщо реконструкція, капітальний ремонт будівлі були здійснені без заміни такого вузла обліку (приладу - розподілювача теплової енергії). При цьому порядком № 270 не визначено підстав для зняття з комерційного обліку засобів обліку теплової енергії. Тобто, вказаний Порядок не передбачає повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку відповідно з новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік до набрання чинності Порядку.

Отже, позивач вказує, що показники приладів обліку, встановлених та прийнятих на облік у встановленому законом порядку до прийняття Порядку № 270, повинні враховуватися виконавцем послуг.

22.03.2022 року у підготовчому засіданні представник позивача звернувся до суду з клопотанням про долучення документів, а саме витягу з реєстру прав власності щодо нежитлового приміщення Годлевського Ю.І. та витягу з реєстру юридичних осіб щодо ФОП Годлевського Ю.О.

Вказане клопотання судом було задоволено та надані документи приєднані до матеріалів справи, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Також під час засідання суду 22.03.2023 року представник відповідача просив задовольнити викладене у відзиві на позов клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб та просив суд залучити до участі у справі ОСББ Дом70, а клопотання в частині про залучення всіх мешканців будинку просив залишити без розгляду.

Натомість представник позивача проти задоволення поданого відповідачем клопотання в частині залучення в якості третьої особи - ОСББ Дом70 не заперечував.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2023 р. у справі № 916/3608/22 клопотання КП Теплопостачання міста Одеси, викладене у відзиві на позовну заяву, про залучення до участі у справі третьої особи задоволено, залучено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дом70 до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. При цьому вказаною ухвалою суду строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 19 квітня 2023 року.

18.04.2023 року від третьої особи до суду надійшла заява (вх.№ 12654/23), в якій ОСББ Дом70 підтримує позовні вимоги, при цьому останнє зазначає, що проти встановлення у приміщенні 147 по вул. Семена Палія, будинок 70 у місті Одесі вузлів розподільного обліку теплової енергії ОСББ "Дом 70" не заперечувало та не заперечує.

19.04.2023 року від відповідача до суду надійшли заперечення по справі (вх.№ 12850/23), в яких відповідач не погоджується з доводами позивача у відповіді на відзив. Так, відповідач зазначає, що можливість реалізації позивачем як споживача права на встановлення квартирного засобу обліку теплової енергії та взяття його на абонентський облік залежить від технічної можливості та типу системи централізованого опалення у відповідному будинку. В той же час, як вказує відповідач, внутрішньобудинкова система опалення в будинку позивача (за адресою: вул. Семена Палія, буд. 70 у м. Одеса) - однотрубна, вертикальна з верхньою подачею. При цьому матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що внутрішньобудинкова система опалення у вищевказаному будинку відповідає усім критеріям, що визначені у вищезгаданому п. 6 Порядку № 829, які надають технічну можливість встановлення вузлів розподільного обліку в квартирах і приміщеннях цього будинку. Наразі відповідач посилається на те, що Міністерство розвитку громад та територій України (головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства та у сфері технічного регулювання у будівництві, а також забезпечує формування державної політики у сфері контролю житлово-комунального господарства та у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель) у відповідному листі від 08.01.2019 року «Щодо оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку комунальних послуг» роз`яснило, що вузли розподільного обліку теплової енергії у будинку з вертикальною системою централізованого опалення не встановлюються. Також відповідач вказує, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було здійснено будь-які дії щодо узгодження здійсненого ним відгалуження від внутрішньобудинкової системи централізованого опалення з іншими власниками житлових і нежитлових приміщень у цьому багатоквартирному будинку з огляду на положення ст.ст. 382, 383 ЦК України. Крім того, матеріали справи не містять і жодних доказів на підтвердження того, що позивачем отримувався відповідний дозвіл на переобладнання належного йому приміщення шляхом облаштування іншої системи опалення (згідно з вимогами Правил № 76 та ст.ст. 100, 152 ЖК України). З огляду на вказане та з урахуванням викладених у відзиві заперечень, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Під час підготовчого засідання 19.04.2023р. представник позивача звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи у розумний строк для надання можливості ознайомитися із письмовими запереченнями відповідача та надати свої пояснення.

Так, вказане клопотання представника позивача судом було задоволено, у зв`язку з чим судом у підготовчому засіданні 19.04.2023р. оголошено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання у справі у розумний строк на 08 травня 2023 року, про що повідомлено представників сторін під розписку. Також ухвалою суду від 19.04.2023 р. третю особу повідомлено в порядку ст.120 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 08.05.2023 року.

В підготовчому засіданні 08.05.2023 року судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи № 916/3608/22 до розгляду по суті в судовому засіданні на 24 травня 2023 р., про що повідомлено представників сторін і третю особу під розписку.

В судовому засіданні 24.05.2023 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, а саме: зобов`язати ВКП Теплопостачання міста Одеси здійснювати нарахування оплати позивачу за спожиту теплову енергію за адресою: вул. Семена Палія, буд. 70, м. Одеса, приміщення 147, на підставі показників вузлів розподільного обліку №15013211, та зобов`язати ВКП „Теплопостачання міста Одеси здійснити за період з листопада 2021 року по листопад 2022 року перерахунок вартості спожитої теплової енергії позивачем з урахуванням показників вузлів розподільного обліку теплової енергії. Натомість представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник третьої особи підтримав позовні вимоги позивача, оскільки ніяких порушень технічних вимог при підключенні засобу обліку теплової енергії не було допущено.

В судовому засіданні від 24.05.2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

Годлевський Юрій Олександрович є власником нежитлового приміщення загальною площею 65,3 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, буд. 70, приміщення 147, про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.03.2023 р.

18.04.2017 р. між Комунальним підприємством ,,Теплопостачання міста Одеси (теплопостачальна організація) та споживачем фізичною особою-підприємцем Годлевським Юрієм Олександровичем був укладений договір № 1771 на постачання теплової енергії, згідно розділу 1 якого відповідач як Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати позивачу як споживачу теплову енергію, а споживач в свою чергу зобов`язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу на опалення об`єкта за адресою: вул. Дніпропетровська дорога, 70, прим. 147 згідно витрат теплоносія G=0,09т/годину та гаряче водопостачання. Об`єкт належить споживачу на праві приватної власності. Обсяги споживання вказані в додатку 1 до цього договору.

За положеннями п. 3.2.2 п. 3.2 договору споживач зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

В п. 4.2.1 п. 4.2 договору визначено обов`язок Теплопостачальної організації забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з додатком 1.

Згідно з п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії визначається на опалення за приладом обліку „Gross WMZ (одиниці виміру Гкал); на гаряче водопостачання за показниками двох лічильників КВ-1,5 (одиниці виміру м3).

Звіт про фактичне щомісячне споживання теплової енергії споживач надає Теплопостачальній організації в термін з 28 по 30 число звітного місяця (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу для інших споживачів, встановленого з 24.02.2017 р. постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг № 151 від 01.02.2017 р. у розмірі 1826,952 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 договору).

Згідно з п. 10.1 договору останній набув чинності з 01.04.2017 р. та діє до 01.04.2018 р.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово досягнуто взаємної згоди про його припинення (п.10.4 договору).

В додатку 1 до договору „Обсяги постачання теплової енергії споживачу з приладом обліку встановленим на введені до будівлі сторонами, зокрема, визначено: адресу об`єкту споживача, якою є Дніпропетровська дорога, 70, кв. 147, нежитлове приміщення в м. Одеса, обсяги постачання теплової енергії споживачу (теплове навантаження на опалення, добове споживання на гаряче водопостачання), а також спосіб обліку споживання теплової енергії: на опалення за приладом обліку, на гаряче водопостачання за показниками лічильника.

В додатку 2 до договору наведені „Умови припинення подачі теплової енергії.

Поряд з цим з матеріалів справи вбачається, що перед укладанням вказаного договору Комунальним підприємством ,,Теплопостачання міста Одеси згідно листа від 06.06.2016 р. № 15/02-05-2003 були видані Технічні умови на обладнання самостійної системи опалення жилих приміщень № 147 за адресою вул. Дніпропетровська дорога, 70, про що було повідомлено Годлевського Ю.О. Вказаними Технічними умовами було передбачено здійснення проектування системи опалення спеціалізованою проектною організацією, яка має відповідну ліцензію, і подачу вказаного проекту на узгодження в КП „ТГО до початку здійснення робіт.

При цьому інженером проектувальником Постоловським Ю.Л. був розроблений відповідний робочий проект щодо індивідуальної системи опалення з вузлом обліку теплової енергії на об`єкті квартирі № 147 за адресою вул. Дніпропетровська дорога, 70, який був поданий до КП ,,Теплопостачання міста Одеси.

Так, згідно акту приймання в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 09.06.2016 року, складеного КП ,,Теплопостачання міста Одеси, відповідач допустив в експлуатацію з 09.06.2016 року вузол обліку теплової енергії на об`єкті: квартирі № 147 за адресою вул. Дніпропетровська дорога, 70 в м. Одеса, а саме теплолічильник „WMZ (заводський номер 15013211). У вказаному акті засвідчено, що вузол обліку теплової енергії відповідає Технічним умовам № 15/02-05-2003 від 06.06.2016 р. та проекту системи обліку, розробленому ІП Постоловським Ю.Л.

Також відповідальною особою КП ,,Теплопостачання міста Одеси було здійснено опломбування на вказаному об`єкті обліку, про що свідчить акт збереження пломб від 10.10.2016 року, складеному КП ,,Теплопостачання міста Одеси.

Крім того, згідно акту обстеження вузла обліку теплової енергії від 06.04.2017 року, складеного і підписаного ФОП Годлевським Ю.О. і КП ,,Теплопостачання міста Одеси, відповідач підтвердив наявність лічильника теплової енергії обліку „WMZ (заводський номер 15013211) на опалення у нежилому приміщенні по вул. Дніпропетровська дорога, б. 70, оф. 147 в м. Одеса, та збереження двох пломб КП ,,ТГО, а також лічильника гарячої води.

До того ж у квітні 2019 року була здійснена повірка вказаного теплолічильнику „WMZ (заводський номер 15013211), про що свідчить свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 24-1-5/447 К, видане 19.04.2019 року на строк до квітня 2023 року.

Як вказує позивач, за період дії вказаного договору № 1771 від 18.04.2017 р. і до грудня 2021 року відповідачем здійснювалось нарахування оплати за спожиту позивачем теплову енергію на підставі показників приладу обліку теплової енергії, що не заперечується відповідачем.

24.12.2021 року ФОП Годлевським Юрієм Олександровичем була подана КП ,,Теплопостачання міста Одеси заява-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Подання вказаної заяви позивачем обумовлено відповідними законодавчими змінами в сфері житлово-комунальних послуг.

Зокрема, з 01.05.2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Водночас Законом № 1060 внесено зміни до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно яких договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Крім того, вказаним законом № 1060 були внесені зміни до статті 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги, якими передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг для житлових багатоквартирних будинків.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги зпропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Так, згідно ч. 5 ст. 13 вказаного Закону, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору:

- такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин;

- раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1060 визначено, що договори про надання комунальних послуг у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не приймали рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Текст відповідного договору з постачання теплової енергії було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830 „Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії». Постанову опубліковано 01.10.2021 в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» 2021, № 190.

Текст типового договору було розміщено на офіційному сайті Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси (www.teplo.od.ua) 04 жовтня 2021 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п`ята статті 633 ЦК України).

За визначенням наведеним у частині першій статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до загальних положень типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Типовий договір), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022), цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України (п. 1).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайту КП «ТМО» (п. 2).

Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному веб-сайту КП «ТМО» (п. 3).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги (п. 4).

У зв`язку із вищезазначеними законодавчими змінами та враховуючи подану відповідачем заяву-приєднання від 24.12.2021 року вищевказаний договір від 18.04.2017 р. №1771 про постачання теплової енергії між КП „Теплопостачання міста Одеси та споживачем ФОП Годлевським Ю.О. про надання послуги з постачання теплової енергії до приміщень у житловому багатоквартирному будинку за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70 кв. 147, вважається припиненим. Натомість суд доходить висновку, що між КП „Теплопостачання міста Одеси як постачальником та ФОП Годлевським Ю.О. як споживачем було укладено договір постачання теплової енергії на умовах типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, передбаченого Правилами надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 (далі Правила № 830) в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 р. № 1022.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, вищевказаний публічний договір постачання природного газу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами п. 5 типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

В п. 11 типового договору встановлено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу.

Як з`ясовано судом, позивач відповідно до умов договору направляв відповідачу показання приладів розподільного обліку теплової енергії, зокрема за листопад 2021 р., грудень 2021 р., січень 2022 р., лютий 2022 р., березень 2022 р. для проведення нарахування оплати за спожиті послуги за відповідний період. Однак, за ствердженнями позивача, відповідач відмовляється здійснювати нарахування оплати на підставі показників приладів розподільного обліку теплової енергії, оскільки, на думку відповідача, прилади розподільного обліку, які були встановлені у приміщенні у 2016 році, на абонентський облік КП «ТГО» не прийняті.

В свою чергу відповідач посилається на те, що Порядок прийняття приладу обліку на абонентський облік було затверджено відповідним наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 № 270 (далі - Порядок № 270). Проте позивач як власник нежитлового приміщення № 147 площею 62,8 кв.м, що розташоване у житловому будинку № 70 по вулиці Семена Палія (Дніпропетровська дорога) у м. Одеса та використовується для розміщення медичного кабінету, не звертався до КП «ТМО» з передбаченою зазначеним Порядком № 270 заявою про прийняття вузла розподільного обліку на абонентський облік та не надавав відповідних документів, з огляду на що належний огляд вузла розподільного обліку представником виконавця не проводився та передбачений додатком 2 до Порядку № 270 акт не складався. Отже, оскільки процедура прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку теплової енергії, встановленого на окремому відгалуженні до належного позивачу вищезазначеного нежитлового приміщення площею 62,8 кв.м, не здійснювалася, то й правових підстав для нарахування відповідачем оплати за послуги з постачання теплової енергії за показаннями вказаного вузла обліку наразі немає.

Разом з тим, дослідивши зміст спірних правовідносин між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг - виконавцем та споживачем, що отримує послуги з постачання теплової енергії, врегульовано Законом України "Про житлово-комунальні послуги, Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність", Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Законом України "Про теплопостачання", а також Законом України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Статтею 6 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах: зокрема, забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; забезпечення комерційного обліку постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 22 типового договору розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» здійснює виконавець.

Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону вузлом розподільного обліку є вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.

На підставі частини четвертої статті 6 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", оператор зовнішніх інженерних мереж, виконавець комунальної послуги, інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов`язані приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом 14 календарних днів, про що складається відповідний акт.

Прийняття приладу обліку на абонентський облік здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

На момент укладення між сторонами по справі договору № 1771 від 18.04.2017 року, в якому було передбачено здіснення оплати позивачем спожитої теплової енергії відповідно до показників відповідного приладу обліку, який був встановлений в приміщенні позивача за погодженням з відповідачем, і до прийняття Порядку, яким мала бути встановлена процедура взяття на абонентський облік, а також здійснений перегляд інших нормативно-правових актів протягом 6 місяців з дня опублікування Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" (02 серпня 2017 року), діяли Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630.

Пунктом 10 вказаних Правил № 630 передбачено, що справляння плати за нормативами споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Згідно з п. 29 Правил № 630 споживач має право: зокрема, на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік; на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.

Статтею 32 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

За наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця.

Статтею 1 Закону України „Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання передбачено, що:

- вузол обліку - комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності);

- вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються.

У такому разі для визначення обсягу теплової енергії, спожитої на потреби опалення, на всіх опалювальних приладах (крім розташованих у приміщеннях (місцях) загального користування багатоквартирних будинків) особами, визначеними частинами другою і третьою цієї статті, повинні бути встановлені прилади - розподілювачі теплової енергії, крім випадків, коли це економічно недоцільно.

Модель приладу-розподілювача теплової енергії визначається власником (співвласниками) будівлі за погодженням з виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги.

Усі опалювальні прилади при застосуванні вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів - розподілювачів теплової енергії обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм.

Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів-розподілювачів теплової енергії затверджується Кабінетом Міністрів України. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року N 829 був затверджений Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії (далі Порядок № 829).

Пунктом 6 Порядку N 829 передбачено, що технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку наявна за відповідності внутрішньобудинкової системи опалення всім таким критеріям: окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності); принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі; під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб; можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації.

Згідно з п. 3 Порядку N 829 розподільний облік споживання комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж і оснащена вузлами комерційного обліку теплової енергії, забезпечується шляхом встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії на вводі трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення в окреме приміщення будівлі або приладів - розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах.

Відповідно до вимог п. 10 Порядку N 829 оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року N 205, за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим.

Разом з тим, Порядок N 829 набрав чинності лише 24 жовтня 2018 року, в свою чергу положення та вимоги даного Порядку підлягають застосовуванню з моменту набрання ним чинності, до нових відносин, які визначають процедуру встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії та не мають зворотної сили до вже встановлених лічильників, які були прийняті на облік.

Відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як вже зазначалось вище, під час дії договору № 1771 від 18.04.2017 року до грудня 2021 року КП "Теплопостачання міста Одеси" як виконавець послуг здійснював розподіл обсягів комунальних послуг з урахуванням показників встановленого позивачем вузла розподільчого обліку теплової енергії. Однак, на думку суду, зміна законодавства, що регулює питання порядку встановлення та прийняття на облік вузла розподільчого обліку теплової енергії, не припинила можливість споживача теплової енергії, за наявності встановленого у передбаченому порядку (на момент встановлення) індивідуального приладу обліку тепла, оплачувати такі послуги за показниками відповідного лічильника.

Крім того, суд зауважує, що Порядок N 829 не передбачає зняття з обліку тих лічильників споживачів, які були погоджені та взяті на облік до набуття чинності цієї постанови, та не встановлює заборони щодо врахування показників по даним лічильникам, які надаються споживачами. Не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку відповідно з новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік, до набрання чинності Порядку N 829.

Отже, зміна законодавцем технічних вимог щодо порядку встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії (квартирних лічильників) не є підставою для встановлення споживачем нового обладнання для обліку тепла, за умови, що таким споживачем до прийняття нового Порядку N 829 вже встановлено індивідуальний вузол розподільного обліку теплової енергії.

Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630, було визначено право споживача на встановлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік, а також проведення оплати за спожиті послуги згідно з показниками індивідуальних приладів обліку.

Отже, показники лічильників, встановлених та прийнятих на облік у встановленому законом порядку до прийняття Порядку N 829, повинні враховуватися виконавцем послуг, тобто у цьому випадку КП "Теплопостачання міста Одеси".

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі N 756/2361/20-ц, від 22 лютого 2023 року в справі N 753/2748/20, в яких Верховний Суд зазначив, що Порядок N 829 не передбачає необхідність приведення раніше встановленого вузла обліку у відповідність до цього Порядку та не встановлює заборони щодо врахування показників за такими лічильниками, які надаються споживачами.

В силу частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (Воловік проти України, N 15123/03, § 45, 6 грудня 2007 року).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відтак, посилання відповідача на те, що вузол розподільчого обліку (квартирний вузол обліку теплової енергії), встановлений у приміщенні позивача, не був прийнятий на абонентський облік відповідно до вимог Порядку N 829, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Більш того, судом встановлено, що влаштування вузла комерційного обліку теплової енергії було виконане на підставі робочого проекту індивідуальної системи опалення з вузлом обліку теплової енергії, погодженого КП „Теплопостачання міста Одеси. Постачальник послуг з надання теплової енергії вказаний лічильник обліку теплової енергії прийняв в експлуатацію, жодних зауважень щодо встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії та взяття на облік у відповідача не було.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що КП „Теплопостачання міста Одеси, яке є виконавцем послуг з постачання теплової енергії в приміщення позивача, всупереч положень законодавства і Правил № 630, які були чинними на час встановленні позивачем лічильника теплової енергії, обмежило право позивача здійснювати оплату вартості фактично отриманої теплової енергії відповідно до даних встановленого індивідуального вузла розподільчого обліку теплової енергії у належному йому приміщенні.

Незважаючи на наявність у приміщенні позивача № 147 встановленого вузла розподільчого обліку теплової енергії („WMZ заводський номер 15013211), нарахування оплати за теплову енергію відповідач проводив на загальних підставах, без урахування його показників, що суперечить нормам законодавства і умовам діючого договору, за якими обсяг спожитої послуги визначається за показниками засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку. Відтак, суд вважає, що дії відповідача по нарахуванню позивачу вартості послуг з постачання теплової енергії в приміщенні № 147 за адресою м. Одеса, вул. Семена Палія (в минулому Дніпропетровська дорога), 70, без врахування показників лічильника теплової енергії „WMZ заводський номер 15013211, починаючи з листопада 2021 року і до листопада 20222 року є протиправними. Позиція відповідача як постачальника теплової енергії щодо необхідності прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку теплової енергії у передбаченому Порядку N 829, який прийнято після встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії та після прийняття в експлуатацію лічильника теплової енергії позивача, а саме у червні 2016 року, прямо суперечить вищенаведеній ст. 58 Конституції України.

Наразі, здійснюючи нарахування позивачу вартості послуги з постачання теплової енергії протягом з листопада 2021 року по листопада 2022 року без урахування показників лічильника теплової енергії, відповідач обмежив право позивача на раціональне споживання теплової енергії та оплату за фактично отриманні послуги з постачання теплової енергії.

Тим більш слід зауважити, що встановлений в приміщенні позивача тепло лічильник пройшов повірку, про що свідчить свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки N 24-1-5/447 К, в якому визначено, що зазначений лічильник за № 15013211 відповідає вимогам ДСТУ ЕN 1434. Дане свідоцтво було чинне до квітня 2023 року, тобто у вказаний позивачем спірний період 2021-2022 рр. Так, в п.п. 4 п. 32 Правил № 630 встановлено обов`язок виконавця послуг контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж. За частиною четвертою статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання, якщо інше не встановлено договором, укладеним відповідно до законів, що регулюють відносини у сферах електроенергетики та газопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Положеннями абз. 2 п. 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодно та гарячої води і водовідведення N 630, передбачено, що справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил, виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи принцип диспозитивності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця Годлевського Юрія Олександровича та зобов`язання КП Теплопостачання міста Одеси здійснювати нарахування оплати позивачу за спожиту теплову енергію за адресою: вул. Семена Палія, буд. 70, м. Одеса, приміщення 147, на підставі показників вузлів розподільного обліку №15013211, та зобов`язати ВКП „Теплопостачання міста Одеси здійснити за період з листопада 2021 року по листопад 2022 року перерахунок вартості спожитої теплової енергії позивачем з урахуванням показників вузлів розподільного обліку теплової енергії. Адже, починаючи з листопада 2021 року і по листопад 2022 року відповідач безпідставно нараховував вартість за послуги з постачання теплової енергії в приміщення позивача без врахування показників лічильника, що не спростовано відповідачем.

Разом з тим суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів сукупності з урахуванням всіх обставин справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог фізичної особи-підприємця Годлевського Юрія Олександровича.

Враховуючи задоволення позовних вимог, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця Годлевського Юрія Олександровича задовольнити.

2. Зобов`язати Комунальне підприємство Теплопостачання міста Одеси 65029, Одеська область, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) здійснювати нарахування оплати фізичній особі-підприємцю Годлевському Юрію Олександровичу ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за спожиту теплову енергію за адресою: вул. Семена Палія, буд. 70, м. Одеса, приміщення 147, на підставі показників вузлів розподільного обліку №15013211.

3. Зобов`язати Комунальне підприємство Теплопостачання міста Одеси 65029, Одеська область, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) здійснити перерахунок вартості спожитої фізичною особою-підприємцем Годлевським Юрієм Олександровичем ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) теплової енергії за період з листопада 2021 року по листопад 2022 року з урахуванням показників вузлів розподільного обліку теплової енергії.

4. Стягнути з Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси 65029, Одеська область, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) на користь фізичної особи-підприємця Годлевського Юрія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 4962/чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 26 травня 2023 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко