Ухвала

від 25.05.2023 по справі 918/192/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 918/192/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

прокуратури - Гамор Н.В. (посвідчення від 01.03.2023 №076610)

позивача - не з`явився

відповідача - Жученя Ю.Ю. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Журавлина»

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023

за позовом Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради Волинської області

до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Журавлина»

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради Волинської області (далі - Відділ) звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Журавлина» (далі - ТОВ Фірма «Журавлина», відповідач) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 30.08.2022 (суддя Торчинюк В.Г.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторонами договору дотримані вимоги законодавства при внесенні змін до договору закупівлі із додатками, прокуратурою не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на допущені порушення при внесенні змін до договору закупівлі із додатками. Прокуратура не долучила до матеріалів справи жодних доказів, які б вказували на те, що сторонами договору були здійснені порушення при укладанні додаткових угод, щодо збільшення ціни на паливо, та перевищені граничні норми збільшення ціни (в сторону збільшення) на 10 відсотків.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 (колегія суддів: Савченко Г.І., Павлюк І.Ю., Дужич С.П.) рішення господарського суду Рівненської області від 30.08.2022 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано недійсною Додаткову угоду від 30.08.2021 №1 до Договору від 01.04.2021 №151;

- визнано недійсною Додаткову угоду від 31.08.2021 №2 до Договору від 01.04.2021 №151;

- визнано недійсною Додаткову угоду від 14.09.2021 №3 до Договору від 01.04.2021 №151;

- визнано недійсною Додаткову угоду від 27.10.2021 №4 до Договору від 01.04.2021 №151;

- Визнано недійсною Додаткову угоду від 28.10.2021 №5 до Договору від 01.04.2021 №151;

- визнано недійсною Додаткову угоду від 29.10.2021 №6 до Договору від 01.04.2021 №151.

Стягнуто з ТОВ Фірма «Журавлина» на користь Відділу кошти в сумі 156 652,80 грн.

Стягнуто з ТОВ Фірма «Журавлина» на користь Волинської обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4 962, 00 грн.

Стягнуто з ТОВ Фірма «Журавлина» в дохід Державного бюджету України недоплачений судовий збір за розгляд позовної заяви у сумі 12 405,00 грн.

Стягнуто з ТОВ Фірма «Журавлина» на користь Рівненської обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 26 050,50 грн.

Суди попередніх інстанцій встановили, зокрема таке.

На веб-сайті електронної системи публічних закупівель «Prozorro» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-24-014550-b) 24.02.2021 замовником - відділом освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Маневицької селищної ради опубліковано оголошення UA-2021-02-24-014550-Ь про проведення відкритих торгів на закупівлю нафти і дистилятів (ДК 021:2015:09130000-9), зокрема, бензину А-92 у кількості 13840 л, бензину марки А-95 (ЄВРО) - 6560 л та дизельного палива у кількості 24050 л з терміном поставки товарів до 31.12.2021 з очікуваною вартістю закупівлі 1 127 440,00 грн.

За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визнано ТОВ Фірма «Журавлина» з ціновою пропозицією 1 081 703, 80 грн, з яким 01.04.2021 укладено договір №151 про закупівлю товару (далі - Договір).

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 Договору, Постачальник зобов`язався передати (поставити) Покупцю бензин марки А-92 у кількості 13840 л, бензину А-95 (ЄВРО) - 6560 л та дизельного палива у кількості 24050 л.

Згідно з пунктом 3.1 ціна Договору становить 1 081 703, 80 грн, у т.ч. ПДВ 180 283, 9666 грн.

Ціна за одиницю товару визначена у специфікації, що є невід`ємною частиною договору, та становить: бензин А-92 - 24,30 грн/л з ПДВ; бензин А-95 ~ 25,03 грн/л з ПДВ, дизельне паливо - 24,17 грн/л з ПДВ.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що сторони можуть вносити зміни до Договору щодо зміни ціни у випадках, передбачених Договором та Законом України «Про публічні закупівлі» № 114-ІХ від 19.09.2019, шляхом підписання Сторонами додаткової угоди до Договору, яка є його невід`ємною частиною.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Договором та Законом України «Про публічні закупівлі» від 19.09.2019 № 114-ІХ, зокрема: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше, ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункти 2, 5, 6, 7 пункту 10.9 Договору).

За час виконання Договору до нього, на підставі додаткових угод, вносились зміни:

- додатковою угодою від 30.08.2021 №1 ціну бензину А-92 збільшено з 24,30 грн/л до 26,70 грн/л, зменшено загальний обсяг кількості товару із 13840 л до 12595,9 л;

- додатковою угодою від 31.08.2021№2 ціну бензину А-92 збільшено з 26,70 грн/л до 28,36 грн/л, зменшено загальний обсяг кількості товару із 12595,9 л до 11858,67 л;

- додатковою угодою від 14.09.2021№3 ціну дизельного пального збільшено з 24,17 грн/л до 26,30 грн/л, зменшено загальний обсяг кількості товару із 24050 л до 22098,67 л;

- додатковою угодою від 27.10.2021 №4 ціну бензину А-92 збільшено з 28,36 грн/л до 29,78 грн/л, обсяг товару зменшено з 11 858,67 л до 11 293,22 л; ціну бензину А-95 збільшено з 25,03 грн/л до 27.53 грн/л, обсяг товару зменшено з 6560 л до 5964.18 л; ціну дизельного пального збільшено з 26,30 грн/л до 28,90 грн, обсяг товару зменшено з 22 098,67 л до 20 107,98 л;

- додатковою угодою від 28.10.2021 №5 ціну бензину А-95 збільшено з 27,53 грн/л до 30,28 грн/л, обсяг товару зменшено з 5964,18 л до 5422,47 л;

- додатковою угодою від 29.10.2021 №6 ціну бензину А-95 збільшено з 30,28 грн/л до 31,06 грн/л, обсяг товару зменшено з 5 422,47 л до 5 286,44 л.

Підставами для укладення додаткових угод від 30.08.2021 №1, від 31.08.2021 №2, від 14.09.2021 №3, від 27.10.2021 №4, від 28.10.2021 №5, від 29.10.2021 №6 стали листи-повідомлення ТОВ Фірма «Журавлина» про зміну вартості пального і пропозицій внесення змін до Договору про закупівлю від 01.04.2021 № 151 у зв`язку з коливанням ціни товару на ринку та прийняття керівництвом товариства рішення про підвищення відпускних цін та установлення нових цін на паливно-мастильні матеріали, на підставі інформаційних довідок Рівненської торгово-промислової палати, а саме:

1) лист-повідомлення від 27.08.2021 № 1 ТОВ Фірма «Журавлина» та інформаційна довідка Рівненської торгово-промислової палати від 27.08.202 № 56.03/453, відповідно до якої станом на 27.08.2021 згідно з даних мережі Інтернет, шляхом моніторингу серед АЗС у Волинській області, роздрібні ціни на нафтопродукти, що склалися на АЗС по Волинській області складають: на бензин А-92 - від 27,80 грн/л до 29,99 грн/л, на бензин А-95 - від 28,80 грн/л до 30,53 грн/л, на дизпаливо - від 26,39 грн/л до 28,11 грн/л;

2) лист-повідомлення від 30.08.2021 № 2 ТОВ Фірма «Журавлина» та вищезазначена інформаційна довідка Рівненської торгово-промислової палати від 27.08.2021 № 56.03/453, відповідно до якої станом на 27.08.2021 згідно з даних мережі Інтернет, шляхом моніторингу серед АЗС у Волинській області, роздрібні ціни на нафтопродукти, що склалися на АЗС по Волинській області складають: на бензин А-92 - від 27,80 грн/л до 29,99 грн/л, на бензин А-95 - від 28,80 грн/л до 30,53 грн/л, на дизпаливо - від 26,39 грн/л до 28,11 грн/л;

3) лист-повідомлення від 13.09.2021 № З ТОВ Фірма «Журавлина» та інформаційна довідка Рівненської торгово-промислової палати від 1 3.09.202 І № 56 03/490, відповідно до якої станом на 13.09.2021 згідно з даних мережі Інтернет, шляхом моніторингу серед АЗС у Волинській області, роздрібні ціни на нафтопродукти, що склалися на АЗС по Волинській області складають: на бензин А-92 - від 27,80 грн/л до 29,99 грн/л, на бензин А-95 - від 28,80 грн/л до 30,94 грн/л, на дизпаливо - від 27,20 грн/л до 28,69 грн/л;

4) лист-повідомлення від 27.10.2021 № 4 ТОВ Фірма «Журавлина» та інформаційна довідка Рівненської торгово-промислової палати від 27.10.2021 № 56 03/621, відповідно до якої станом на 27.10.2021 згідно з даних мережі Інтернет, шляхом моніторингу серед АЗС у Волинській області, роздрібні ціни на нафтопродукти, що склалися на АЗС по Волинській області складають: на бензин А-92 - від 29,30 грн/л до 32,49 грн/л, на бензин А-95 - від 30,30 грн/л до 33,20 грн/л, на дизпаливо - від 29.05 грн/л до 32,07 грн/л;

5) лист-повідомлення від 28.10.2021 № 5 ТОВ Фірма «Журавлина» та вищевказана інформаційна довідка Рівненської торгово-промислової палати від 27.10.2021 № 56.03/621, відповідно до якої станом на 27.10.2021 згідно з даних мережі Інтернет, шляхом моніторингу серед АЗС у Волинській області, роздрібні ціни на нафтопродукти, що склалися на АЗС по Волинській області складають: на бензин А-92 - від 29,30 грн/л до 32,49 грн/л, на бензин А-95 - від 30.30 грн/л до 33,20 грн/л, на дизпаливо - від 29.05 грн/л до 32,07 грн/л;

6) лист-повідомлення від 29.10.2021 № 6 ТОВ Фірма «Журавлина» та вищевказана інформаційна довідка Рівненської торгово-промислової палати від 27.10.2021 № 56.03/621, відповідно до якої станом на 27.10.2021 згідно з даних мережі Інтернет, шляхом моніторингу серед АЗС у Волинській області, роздрібні ціни на нафтопродукти, що склалися на АЗС по Волинській області складають: на бензин А-92 - від 29,30 грн/л до 32,49 грн/л, на бензин А-95 - від 30.30 грн/л до 33,20 грн/л, на дизпаливо - від 29.05 грн/л до 32,07 грн/л.

Крім цього, до даного Договору про закупівлю від 01.04.2021 № 151 між сторонами укладено додаткову угоду від 10.12.2021 №7, згідно з пунктом 1 якої сторони зменшили суму вищевказаного Договору, керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» на суму 35 388, 60 грн. Внаслідок чого загальна сума договору склала 1 046 315, 20 грн.

Згідно із звіту про виконання договору про закупівлю, сформованого 19.01.2022 та завантаженого до електронної системи публічних закупівель «Prozorro», Договір про закупівлю від 01.04.2021 №151, терміном дії з 01.04.2021 по 31.12.2021, виконано. ТОВ Фірма «Журавлина» поставлено Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради 44450 л пального загальною вартістю 1 046 315,20 грн, втому числі ПДВ 174 385,87 грн.

Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що матеріали справи свідчать про те, що постачання бензину марки А-92, А-95, дизельного палива ТОВ фірмою «Журавлина» виконано у повному обсязі та згідно з платіжних доручень Держказначейською службою України в м. Києві оплачено в сумі 1 046 315, 20 грн.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що сторонами Договір виконано в повному обсязі з урахуванням внесених змін додатковими угодами.

Вважаючи, що Постачальник поставив Замовнику за вищевказаний період всього лише 36560 л пального на суму 1 046 315,20 грн (бензину А-92 - 11280 л, бензину А-95 - 5280 л, ДП - 20000 л), що складає на 7890 л менше, ніж зазначено у звіті, прокурор звернувся із даним позовом до суду.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки, викладені у постановах:

- (представник ТОВ Фірма «Журавлина» - адвокат Жученя Ю.Ю.) Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №920/40/19, від 07.08.2019 у справі №646/6644/17, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (пункт 38), у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі №917/273/20, від 04.08.2021 у справі №912/994/20, від 27.07.2021 у справі №922/2030/20, від 23.03.2021 у справі №917/665/20, від 07.04.2021 у справі №913/124/20, від 09.06.2021 у справі №916/1674/18;

- (директор ТОВ Фірма «Журавлина» - Політило О.В.) Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 27.02.2019 у справі №761/3884/18,

від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (пункт 38), у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18, від 11.08.2021 у справі №927/719/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 05.08.2021 у справі №911/1236/20, від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі №917/273/20.

Від прокурора надійшов відзив на касаційні скарги, в якому останній, з посиланням на нерелевантність та неподібність справ, які зазначає скаржник в касаційних скаргах, просить залишити касаційні скарги без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін. Прокурор зазначає, що прямий інтерес держави у даному випадку полягає у неухильності дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України «Про публічні закупівлі»; також не погоджується з доводами скаржника, що прокуратура обрала неправильний спосіб захисту. Крім того, прокурор у своєму відзиві зазначає, що Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради, який мав беззаперечне право на отримання бензину та дизельного палива по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів у ході розгляду повідомлень ТОВ Фірма «Журавлина» про збільшення ціни підписав додаткові угоди, внаслідок чого, вартість поставленого товару збільшилась, а його обсяг за договором істотно зменшився. Це, у свою чергу, призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів, адже цінові пропозиції переможця та інших учасників торгів відрізнялися між собою несуттєво. Таким чином, держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, однак бензин та дизельне паливо по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла, натомість була вимушена оплачувати їх за ціною, яка значно вища від встановленої первісним договором.

Касаційні скарги ТОВ Фірма «Журавлина» подані на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований апеляційним судом у оскаржуваному судовому рішенні.

Разом з тим, дослідивши доводи касаційних скарг і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційних скаргах, стосується правовідносин, які не є подібними.

Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до імперативних приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття «подібні правовідносини», а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Що ж до доводів касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у наведених скаржником постановах, колегія суддів зазначає таке.

У справі, що розглядається, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з такого:

- внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди;

- сторони погодили у підпунктах 2, 5, 6, 7 пункту 10.9 Договору, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Договором та Законом України «Про публічні закупівлі» від 19.09.2019 № 114-ІХ, зокрема: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше, ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

- укладання додаткових угод на підставі довідок торгово-промислової палати не підтверджують коливання ціни на ринку палива і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку у бік збільшення (тобто наявності коливання), так як ціна на паливо вказана у довідках тільки на окрему дату;

- сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі. За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваних додаткових угод є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- ТОВ Фірма «Журавлина» внаслідок укладення додаткових угод та збільшення внаслідок цього договірної ціни отримало 156 652, 80 грн = (20 300 грн + 21 300 грн + 83 214, 40 грн + 31 838,40 грн), надмірно сплачених коштів;

- прокурор навів достатні підстави для звернення з позовом до суду в інтересах держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Укладенням додаткових угод до договору поставки пального порушені матеріальні інтереси органу державної влади, оскільки, з урахуванням додаткових угод, Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради фактично отримав меншу кількість товару у порівнянні з тим, що визначений первісним договором та за значно вищою ціною.

Верховний Суд зазначає, що висновки у наведених скаржником постановах та у цій справі не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин.

Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення. Такі ж висновки були викладені і в постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №916/112/20.

Водночас переоцінка доказів виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених приписами статті 300 ГПК України.

Наведені у касаційних скаргах доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника свідчить про порушення норм матеріального права.

Доводи касаційних скарг та посилання на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах колегія суддів відхиляє, оскільки вони є висновками щодо оцінки обставин порушень, встановлених у цих справах, які не є аналогічними обставинам порушень, встановлених у даній справі, що розглядається. Посилаючись на ці висновки, скаржник намагається довести, що суд апеляційної інстанції не правильно встановив обставини у цій справі на підставі здійсненої ним оцінки доказів у їх сукупності, та спонукає Верховний Суд щодо їх переоцінки, при тому, що з підстав порушення судом норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 287, частина третя статті 310 ГПК України) судове рішення не оскаржено.

У справі, яка переглядається, судом апеляційної інстанції надано оцінку всім доказам, що були надані сторонами, до переоцінки яких, в силу приписів статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може. Встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої та апеляційної інстанцій.

Отже, касаційна інстанція встановила, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційних скаргах, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі № 918/192/22.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів, враховуючи відзив на касаційні скарги, на підставі пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційними скаргами ТОВ Фірма «Журавлина» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 918/192/22.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Sunday Times v. United Kingdom» Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін «передбачено законом» передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін «передбачено законом» передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом» зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі «Steel and others v. The United Kingdom»).

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справах «Ейрі проти Ірландії», п.24, Series A N32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі «Monnel and Morris v. the United Kingdom», серія A, N 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі «Helmers v. Sweden», серія A, N 212-A, с.15, п.31).

Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем порядку доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». При цьому процесуальні обмеження, зазвичай, вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Журавлина» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 918/192/22.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова