Рішення

від 01.09.2010 по справі 2-4541/2010

СНІЖНЯНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-4541/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

01 вересня 2010 року Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді                       Кучми В.В.,

при секретарі                                 Щербакової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне про забов»язання проведення перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з справжнім позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне, за яким просить забов»язати відповідача здійснити їй нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 2007 по 2009 роки.

На обґрунтування позову посилається на те, що за віком відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни». Як така перебуває на обліку за місцем мешкання в управлінні Пенсійного фонду України у м. Сніжне.   Згідно ст. 6 вищезазначеного Закону їй як «дитині війни» відповідачем додатково до пенсії щомісячно повинно було нараховуватись і виплачуватись передбачена соціальна допомога у вигляді надбавки у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Але на протязі 2007-2009 років та до цього часу зазначена надбавка до пенсії не виплачувалась. На звернення провести нарахування і виплату зазначених сум вона отримала відмову.

До початку судового засідання від позивачки надійшла заява, за якою заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Справу просить розглядати без її участі.

До початку судового засідання представником відповідача надані письмові заперечення, за якими позовні вимоги управління ПФУ м. Сніжне не визнає. При цьому посилається на те, що при здійсненні виплат територіальне управління керувалось приписами Законів України «Про державний бюджет України» на відповідні роки в межах визначених видатків, а також постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.08 р «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, відповідно до п. 8 якої був визначений розмір підвищення до пенсії у сумі 49,80 грн. Справу просить розглядати без участі представника відповідача.

Вивчив письмові пояснення сторін, дослідив матеріали справи і надані сторонами докази на обґрунтування і спростування заявлених позовних вимог, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», за місцем мешкання перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Сніжне. Вказані обставини підтверджуються витягом з її паспорту, пенсійним посвідченням та відповідною відміткою в ньому, довідкою територіального управління ПФУ(а.с.4-5)

Довідкою управління ПФУ м. Сніжне  № 4518 від 02.09.2010 р підтверджується, що позивачці як дитині війни надбавка до пенсії фактично виплачувалась лише з 2007 року, а саме за період у січні-березні включно цього року надбавки до пенсії щомісячно виплачувались по 19,00 грн., у квітні-вересні  по 20,30 грн., у жовтні-грудні по 20,55 грн., у 2008 році, а саме за період у січні-березні по 47,00 грн, у період з квітня по червень 2008 року по 48,10 грн, у липні-вересні щомісячно по 48,20 грн та у період починаючи з жовтня 2008 р та по грудень 2009 року – по 49,80 грн щомісячно.

Позивачка убачає порушеним своє право як пенсіонер та особа, яка відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», з боку відповідача територіального управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне з приводу дій, пов»язаних з невірним нарахуванням і призначенням до виплати сум щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії за періоди 2007-2009 роки.

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 р №2195-IV, який вступив в силу з 1 січня 2006 року, встановлюється, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-VI від 19.12.06 р зазначена норма була зупинена на 2007 рік і одночасно ст. 111 цього Закону встановлювалось, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Поряд з тим 09.07.07 року Конституційним Судом України у справі 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення у тому числі ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-VI від 19.12.06 р у частині зупинення на 2007 рік ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. При цьому Конституційним Судом України відзначалось, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав, обов»язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чиинних законів України, а також встановлюватися інше додаткове правове регулювання правовідносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до положень, закріплених у ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з моменту визнання норми про призупинення неконституційною, тобто з 9 липня 2007 року, вона втрачає чинність і тим самим відновлено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказана норма у зазначеній редакції діяла до 31 грудня поточного 2007 року включно. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. А відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 2 пунтку 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.07 р, який набрав чинності з 01.01.08 року, норма статті 6 знову зазнала змін, згідно яких дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.     При цьому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.93 р передбачалось, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану і бездоганну віськову службу в тилу в роки Великої Вітчізняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошового утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення також були визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.08 року. Ввідповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх кремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з цього часу та до завершення бюджетного року вимоги статті 6 для застосування відповідачем продовжували діяти в первісній редакції, тобто пенсії дітям війни або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Проте, щомісячні виплати допомоги, які були здійснені відповідачем на протязі 2008 року, тобто з 01.01.08 р по 22.05.08 р включно саме у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченому Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” суд вважає правомірними, оскільки наявність нормативних положень, закріплених у підпункті 2 п. 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, які встановлюють розміри щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни і які не визнані неконституційними, доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплаті спірної допомоги на вищезазначений рік.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, яка є пенсіонер і наділений статусом «дитина війни», за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року мав право в межах цього періоду на щомісячне отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При нарахуванні і виплаті допомоги позивачці як дитині війни у зазначений період відповідач територіальне управлінням Пенсійного фонду мало керуватись цією діючою нормою спеціального закону, а не положеннями Законів України «Про Державний бюджет» на відповідні роки та постановою Кабінету Міністрів України №530.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15.07.99 р №966-14, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5.10.2000 р №2017-III, відповідно до ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення у тому числі мінімального розміру пенсії за віком. Виходячи з положень статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в редакції, що діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прижиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суму прожиткового мінімуму на 2007 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць, встановлено Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.06 р №489-V з 1.04.07 р по 30.09.07 р у розмірі 406 грн та з 1.10.07 року – 411 грн При цьому статтею 62 цього Закону встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п”ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток. Таким чином надбавка до пенсії позивачці за липень-вересень 2007 року повинна складати 410,06*30%*3=369,05 грн, за жовтень-грудень 2007 року включно 415,11*30%*3=373,60 грн. Згідно ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” №107-VI від 28.12.07 р у період з 1.04.08 р по 1.07.08 р щодо осіб, які втратили працездатність, був встановлений і застосовувався прожитковий мінімум у ще декілька підвищеному розмірі - 481 грн, з 1.07.08 р по 1.10.08 р - 482 грн та з 1.10.08 р по 31.12.08 р - 498 грн.

Тоді як фактично позивачка на протязі 2007 року підвищення до пенсіїї як дитина війни не отримувла взагалі, а на протязі 2008 року не в повному обсязі, зокрема у травні-червні щомісячно по 48,10 грн у липні-вересні щомісячно по 48,20 грн і у період жовтень-грудень по 49,80 грн щомісячно. Вказані обставини не оспорюються сторонами і підтверджуються відповідною довідкою.

Таким чином, виходячи з зазначеного позивачка, яка є пенсіонер і наділена статусом «дитина війни», за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року мав право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При нарахуванні і виплаті допомоги позивачці як дитині війни у зазначений період відповідач територіальне управлінням Пенсійного фонду мало керуватись цією діючою нормою спеціального закону та виходити з вищенаведеного розрахунку, а не положеннями Законів України «Про Державний бюджет» на відповідні роки.

Як зазначалось вище Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08 р визнанні такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими були змінені розміри надбавок до пенсій, визначені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і таким чином з цього моменту відновлена попередня редакція цієї статті. Рішення Конституційного Суду за цими справами має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли у наслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, є обов»язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Надалі з початку 2009 року і на цей час норма ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” будь-яким нормативно-правовим актом вищої сили не є скасованою або зупиненою, є чинною і діє на протязі часу по всій території України по колу осіб.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” №107-VI від 28.12.07 р у період з 1.10.08 р по 31.12.08 р щодо осіб, які втратили працездатність, встановлений і застосовувався прожитковий мінімум у розмірі 498 грн. Згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» №835-VI від 26.12.08 р у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основнпих соціальних і демографічних груп населення встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. І таким чином надбавка у розмірі 30% від прожиткового мінімуму з 1 січня 2009 року мала складати 498*30%=149,40 грн. У період з 01.11.09 р та до завершення цього року щодо непрацездатних осіб Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» вiд 20.10.09 №1646-VI встановлений до застосовувався і діє прожитковий мінімум у розмірі 573 грн.

Втім, відповідачем територіальним управлінням Пенсійного фонду України на протязі 2009-го року позивачеві були визначені і проводились виплати в меншому розмірі, а саме по 49,80 грн щомісячно. Таким чином, відповідач порушив право позивача і не проводив з 1 січня 2009 року нарахування надбавки  до пенсії для дітей війни у відповідності з діючою нормою, а саме у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на момент нарахування.

Таким чином, убачається наявність підстав також визнати бездіяльність відповідача управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне у частині не проведення додаткових виплат державної допомоги до пенсії неправомірною, право позивача, яка відноситься до категорії дітей війни, на отримання підвищення до пенсії у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, порушеним і таким, що підлягає відновленню шляхом покладання забов»язання на відповідача провести перерахунок і виплатити різницю не донарахованих сум цього виду соціальної допомоги за вказані періоди.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 19 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 10, 11, 60, 212–215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -  

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 про Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне про визнання дій неправомірними, забов»язання проведення перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни задовольнити частково.

Забов»язати Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне перерахувати ОСОБА_1 виплати з щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни виходячи із розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством на момент нарахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю не донарахованих сум цього виду допомоги за вказані періоди з врахуванням вже виплачених сум. В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено сторонами на протязі десяти днів з дня отримання копії рішення до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.

Головуючий: