Ухвала

від 25.05.2023 по справі 320/18199/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

25 травня 2023 року Справа № 320/18199/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні отриману заяву ТОВ "Деснянська Діброва" про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснянська Діброва" до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та нечинним рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Деснянська Діброва" з позовом до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та нечинним рішення "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території с. Погреби Зазимської сільської ради Броварського району Київської області" від 03 листопада 2022 року № 3157-43 позачергової VІІІ.

ТОВ "Деснянська Діброва" 21.04.2023 подано до суду через систему "Електронний суд" заяву про забезпечення позову, яка зареєстрована судом 24.05.2023.

Суддею отримано заяву про забезпечення позову 24.05.2023.

В заяві про забезпечення позову, ТОВ "Деснянська Діброва" посилаючись на положення ч. 1 та ч. 2 ст. 150 КАС України та ст. 151 КАС України просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території с. Погреби Зазимської сільської ради Броварського району Київської області" від 03 листопада 2022 року № 3157-43 позачергової VІІІ, яке є предметом оскарження у справі. В обґрунтування поданої заяви товариство зазначає про незгоду із вказаним спірним рішенням, останнє є протиправним, порушено права та законні інтереси ТОВ "Деснянська Діброва" на здійснення підприємницької діяльності щодо будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці розташованій в с. Погреби за кадастровими номерами: 3221286401:01:024:0010, 3221286401:01:024:0012, 3221286401:01:024:0017, 3221286401:01:024:0022, 3221286401:01:024:0031, 3221286401:01:024:0034, 3221286401:01:024:0002, 3221286401:01:045:0050, невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому призвести до унеможливлення виконання рішення суду що значно ускладнить поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких звернувся до суду, наполягає на наявності ознак протиправності спірного рішення.

Дослідивши отриману заяву про забезпечення позову, позовну заяву та документи додані до них, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі № 640/29749/20.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач посилається на ч. 1 та ч. 2 ст. 150 КАС України та вказує підставами для забезпечення позову те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому призвести до унеможливлення виконання рішення суду що значно ускладнить поновлення порушених прав та інтересів позивача та є очевидними ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно, на думку позивача, визначений спосіб забезпечення позову покликаний на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача та заявлений задля забезпечення об`єктивного, повного, всебічного розгляду справи, ефективного захисту, поновлення вже порушених прав та не допущення ще більшого порушення прав позивача на підставі п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Суд зазначає, що перевірка наявності обставин порушення прав та законних інтересів позивача Рішенням від 03 листопада 2022 року № 3157-43 позачергової VІІІ, як вказує позивач порушуються відповідачем положення ч. 1 ст. 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не врахування п. 8 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ч. 3 розділу ІІІ вказаного Закону, положення ДДБН Б.1.1-14:2021 "Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні", є обов`язком суду під час вирішення справи по суті та на час розгляду заяви про забезпечення позову, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірному рішенню до ухвалення рішення по суті та, суд зазначає, що ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, не відповідає меті інституту забезпечення позову.

Враховуючи те, що позивач у поданій заяві вказує на підстави для забезпечення позову, що визначені у ч. 2 ст. 150 КАС України, та суд зазначає, що такі обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову, та зокрема із врахуванням судом інтересів позивача.

Суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидних ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи яка звернулась до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю та очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам товариства до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) таких прав та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав товариства у майбутньому. Відповідно, також позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини очевидності ознак протиправності спірного рішення та заподіяння шкоди правам та інтересам товариства без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, та на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову.

Під час розгляду даної заяви про забезпечення позову суд застосовує висновки Верховного Суду викладені у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 826/14303/18, від 12 лютого 2020 року у справі № 640/17408/19 та від 27 лютого 2020 року у справі № 640/16242/19, в яких зазначено щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом (beyond reasonable doubt). Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.

Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період перебування справи у провадженні суду та вирішення справи судом, що є неприпустимим.

Аналогічний правовий висновок викладений в абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008, згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд акцентує увагу на тому, що аргументи та доводи, покладені позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову є обґрунтуванням підстав незаконності дій відповідача під час винесення спірного рішення та є обґрунтуванням та підставою поданого до суду позову та предметом розгляду у даній справі.

Також суд вважає необхідним зазначити, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Вказаний правовий висновок узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 та від 26.12.2019 у справі №640/13245/19, від 20.03.2019 у справі №826/14951/18, від 16.03.2020 у справі № 640/4769/19.

Враховуючи вищезазначене, з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснянська Діброва" про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Войтович І.І.