Рішення

від 19.05.2023 по справі 950/2197/22

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/2197/22

Номер провадження 2-др/950/3/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2023 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Стеценка В. А.,

при секретарі Радковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Племзавод Михайлівка» про тлумачення окремих частин правочину;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Лебединського райсуду від 12.04.2023 року, яке ухвалене у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Племзавод Михайлівка» про тлумачення окремих частин правочину, вимоги позивача задоволені повністю.

Розтлумачено, що п. 37 та третє речення п. 39 Договорів оренди землі від 7 вересня 2014р., укладених між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Племзавод «Михайлівка», передбачає припинення договору шляхом активного волевиявлення однієї із сторін.

Пункт 37 Договорів оренди землі від 7 вересня 2014р., укладених між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Племзавод «Михайлівка», трете речення п. 39 цих Договорів як таке, що суперечить порядку та виду волевиявлення і є самовиключним один до одного не виключає.

Розтлумачено, що абзац 2 п. 38 Договорів оренди землі від 17 вересня 2014р. передбачає розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Друге речення п. 39 Договорів оренди землі від 17 вересня 2014р. передбачає розірвання договору за рішенням суду.

Абзац 2 п. 38 Договорів оренди землі від 17 вересня 2014р. друге речення п. 39 Договорів оренди землі від 17 вересня 2014р. як таке, що суперечить порядку та виду волевиявлення і є самовиключним один до одного не виключає.

Розтлумачено, що перше, друге та третє речення п. 39 Договорів оренди землі від 17 вересня 2014р. не є самостійними умовами припинення та розірвання договору та самовиключними в частині застосування.

17.04.2023 року представник позивача звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, мотивуючи це тим, що рішенням суду від 12.04.2023 року не вирішене питання про судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи і просила стягнути на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката Толмачової В.М. в сумі 25 000 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1984 грн. 80 коп.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник заяву про винесення додаткового рішення підтримала в повному обсязі, звернула увагу на необхідність вирішення спору про тлумачення правочину для захисту прав позивача, мотивувала розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката тривалістю розгляду справи та значним обсягом наданих послуг.

Представник відповідача в письмовому поясненні та судовому засіданні повідомив, що вважає завищеною суму витрат позивача на правову професійну допомогу, мотивував свої доводи тим, що наданий на розгляд суду чек про оплату не містить даних про особу платника та відомостей про отримані ним правничі послуги; що заявлені витрати не є співмірними зі складністю справи; а обсяг послуг і витрачений на їх надання час не відповідають критерію реальності цих витрат.

Тому він просив суд відмовити в задоволення заяви про стягнення судових витрат на надання правничої допомоги, або зменшити їх розмір до 3 000 грн.

З заяви (а.с. 1-11), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що підчас розглядуспору судубуло поданопозовну заяву.

З квитанції (а.с. 33), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що при поданні позовної заяви до суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 1984 грн. 80 коп.

З договору (а.с. 96-97), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що у справі за позовом ОСОБА_1 доТовариства здодатковою відповідальністю«Племзавод Михайлівка»04.11.2022 року між адвокатом Толмачовою В.М. та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір, яким врегулювано об`єм, порядок надання, вартість правової допомоги.

З чеку (а.с. 98), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 04.11.2022 року ФОП ОСОБА_2 отримала за послуги щодо представництва інтересів у суді 25 000 грн.

З акту (а.с. 99), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 13.04.2023 року позивач ОСОБА_1 прийняв від адвоката Толмачової В.М. послуги у виді правової допомоги за договором від 04.11.2022 року, умовами якого передбачено їх вартість 25 000 грн.

Станом на 13.04.2023 року адвокатом витрачено на надання замовнику консультацій - 4 год., на виготовлення позову з додатками в 2 екземплярах 30 год., на відповідь на відзив 4 год., на письмові пояснення 16 год., на участь в судових засіданнях 5 год.. на підготовку до судових засідань год., на підготовку до дебатів 10 год., а всього 74 год.

Вислухавши представників та вивчивши матеріали справи, суд бере до уваги, що питання про стягнення судових витрат під час розгляду справи вирішено не було і вважає необхідним заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково - ухвалити у справі додаткове рішення та стягнути з Товариства здодатковою відповідальністю«Племзавод Михайлівка»на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір, так як в судовому засіданні було встановлено, що під час розгляду цивільної справи про тлумачення окремихчастин правочинупозивачем було отримано від адвоката професійну правничу допомогу і сплачено судовий збір.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1, п.п. 1,4 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.ч. 1-4 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно ч.8ст.141ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд бередо уваги,що питаннярозподілу судовихвитрат,у томучислі івитрат наоплату послугадвоката,вирішується занаслідками розглядусправи івраховує доводипредставника позивачащодо необхідностістягнення коштівна оплатуправничої допомоги,так якостаннім наобґрунтування своїхвимог досуду поданодоговірпро наданняправової допомогивід 04.11.2022року з додатком (а.с. 96-97) чек та акт виконаних робіт (а.с. 98-99), з яких вбачається, що представник позивача адвокат Толмачова В.М. надала у даній справі правничу допомогу і її вартість була оцінена в сумі 25 000 грн.

Станом на 13.04.2023 року адвокатом витрачено на надання замовнику консультацій - 4 год., на виготовлення позову з додатками в 2 екземплярах 30 год., на відповідь на відзив 4 год., на письмові пояснення 16 год., на участь в судових засіданнях 5 год.. на підготовку до судових засідань год., на підготовку до дебатів 10 год., а всього 74 год.

Суд не може взяти до уваги ту обставину, що факт сплати позивачем коштів за надані адвокатом послуги доводиться фіскальним чеком № 589-79047 (а.с. 98), оскільки цей доказ не містить прізвища платника та реквізитів відповідного договору, але суд враховує вимоги ч. 1 ст. 137 ЦПК України, з яких вбачається, що до стягнення підлягають витрати на професійну правову допомогу, яка не тільки сплачена але і підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Тому суд враховує доводи сторони позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату правової допомоги, оскільки доказами підтверджено її надання у погодженому між адвокатом та клієнтами розмірі.

Однак, суд не повною мірою погоджується з доводами сторони позивача щодо вартості цієї допомоги та, розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_1 в цій частині, вважає, що розмір витрат на надання консультацій, виготовлення позовної заяви, відповіді на відзив, пояснень та участь представника у судових засіданнях і витрати часу на підготовку до такої участі є дещо перевищеним. Заявлений розмір є не повною мірою обґрунтованим та не відповідає критерію розумності.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від31.07.2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19).

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, значимості вчинених адвокатом дій (надання послуг), суд дійшов висновку про наявність підставдля зменшення витрат на професійну правничу допомогу та вважає необхідним стягнути з відповідача в цій частині кошти у розмірі 4 000 грн.

Ухвалюючи рішення, суд також вважає необхідним вирішити долю понесених позивачем та документально підтверджених витрат зі сплати судового збору, які також слід покласти на ТДВ «Племзавод Михайлівка».

Тому суд вважає необхідним заяву про ухвалення додаткового рішення задовільнити частково, ухвалити в даній цивільній справі додаткове рішення, стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу 4 000 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1984 грн. 80 коп., а в задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 2-5, 76-80, 133, 141, 258-259, 263-265, 270 ЦПК України;

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 та його представника адвоката Толмачової Валентини Миколаївни ро ухвалення додаткового рішення задовільнити частково.

Ухвалити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доТовариства здодатковою відповідальністю«Племзавод Михайлівка»про тлумаченняокремих частинправочинудодаткове рішення.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Племзавод Михайлівка» (код ЄДРПОУ 00486741) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1984 грн. 80 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Повне додаткове рішення виготовлено 26.05.2023 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Володимир СТЕЦЕНКО