Ухвала

від 26.05.2023 по справі 521/21336/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/193/23

Справа № 521/21336/14-ц

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

26.05.2023 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс») про визнання кредитного договору недійсним, -

встановила:

У грудні 2014 року ПАТ «Фідобанк» звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т. 1 а.с. 2-6)

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із зустрічним позовом до ПАТ «Фідобанк» про визнання кредитного договору недійсним (т. 1 а.с. 109-111).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2015 року цивільну справу за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПуАТ «Фідобанк» про визнання кредитного договору недійсним було об`єднано в одне провадження (т. 1 а.с. 103).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2016 року позов ПАТ «Фідобанк» було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» грошову суму за кредитним договором №014/9247/2/24672 від 15 жовтня 2008 року в розмірі 45 512,08 доларів США та 10 431,68 грн., а всього (з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на момент розрахунку заборгованості, тобто на 08 вересня 2014 року) 593 996,67 грн. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 3 654 грн. витрат по сплаті судового збору.

У задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено (т. 1 а.с. 167-170).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2020 року заяву ТОВ «Верра Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження було задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Фідобанк», у виконавчому провадженні № 52558456, його правонаступником - ТОВ «Верра Фінанс». Видано дублікат виконавчого документу за рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 20 липня 2016 року у цивільній справі №521/21336/14-ц за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Фідобанк» про визнання кредитного договору недійсним - стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором №014/9247/2/24672 від 15 жовтня 2008 року з ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 197-198).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 березня 2021 року заяву ТОВ «Верра Фінанс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі її правонаступником, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання, - було задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Фідобанк» на його правонаступника - ТОВ «Верра Фінанс» в якості стягувача за виконавчими листами, виданими Малиновським районним судом м. Одеси 26.09.2016 року, у цивільній справі № 521/21336/14-ц, боржником за якими є ОСОБА_1 . Видано дублікат виконавчого документу за рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 20 липня 2016 року у цивільній справі №521/21336/14-ц за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Фідобанк» про визнання кредитного договору недійсним - боржником за яким є ОСОБА_1 . Поновлено ТОВ «Верра Фінанс» пропущений строк для пред`явлення виконавчих документів, боржником за якими є ОСОБА_1 до виконання, по справі № 521/21336/14-ц за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Фідобанк» про визнання кредитного договору недійсним (т.1 а.с. 231-235).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2016 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути заборгованість у сумі 593 996,67 грн. з ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. 2 а.с. 6-8).

Постановою Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2016 року скасовано в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 15 жовтня 2008 року №014/9247/2/24672 з ОСОБА_1 .

Ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» грошову суму за кредитним договором №014/9247/2/24672 від 15 жовтня 2008 року в розмірі 45 512,08 доларів США та 10 431,68 грн., а всього (з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на момент розрахунку заборгованості, тобто на 08.09.2014 року) 593 996,67 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 739,77 доларів США, що еквівалентно 9 485,48 гривень; строкової заборгованості за кредитом - 37 370,78 доларів США, що еквівалентно 479 175,62 гривень; простроченої заборгованості за відсотками - 7088,33 доларів США, що еквівалентно 90 887,98 гривень; строкової заборгованості за відсотками - 313,2 долари США, що еквівалентно 4 015,91 гривень, а також штрафні санкції у розмірі 10 431,68 гривня, які складаються з: пені за несвоєчасне погашення кредиту - 996,32 гривень; пені за несвоєчасне погашення відсотків - 9435,36 гривень; пені за несвоєчасне погашення комісії - 0,00 гривень.

Стягнуто, в рівних частках, з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 3 654 грн. витрат по сплаті судового збору.

11 квітня 2023 року до Одеського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описки у постанові Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року, у якій заявник посилався на те, що в абзаці третьому резолютивної частини вказаної постанови зазначено, що грошові кошти підлягають стягненню солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , при цьому постановою суду апеляційної інстанції рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2016 року було скасовано в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 15.10.2008 року з ОСОБА_1 .

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте, якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред`явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Описками вважаються помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у поданій до Одеського апеляційного суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилалась, як на підставу скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2016 року, на те, що справу було розглянуто судом першої інстанції за відсутності апелянта.

Вказаний довід апеляційної скарги знайшов своє підтвердження при розгляді даної справи Одеським апеляційним судом.

При ухвалені постанови від 18 жовтня 2022 року судом апеляційної інстанції було враховано, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 8 ЦПК України).

Пунктом третім частини третьої статті 376 ЦПК України передбачені повноваження суду апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції з підстави неналежного повідомлення в суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою ЦПК України).

Аналіз постанов КЦС ВС підтверджує, що застосування п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є однаковим, передбачуваним та послідовним.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» (ч. 2 ст. 410 ЦПК України) стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Таким чином, у зв`язку із відсутністю доказів про належне сповіщення ОСОБА_1 при розгляді справи судом першої інстанції, Одеській апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2016 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 15 жовтня 2008 року №014/9247/2/24672 з ОСОБА_1 на підставі положень п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

При цьому, п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Відповідно, суд апеляційної інстанції розглянув дану справу по суті та дійшов висновку, що вимоги ПАТ «Фідобанк», заявлені до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 45 512,08 доларів США, що еквівалентно 583 564,99 гривень, є обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню.

На підставі викладеного Одеським апеляційним судом постановлено нове судове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» грошову суму за кредитним договором №014/9247/2/24672 від 15 жовтня 2008 року в розмірі 45 512,08 доларів США та 10 431,68 гривень, а всього (з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на момент розрахунку заборгованості, тобто на 08.09.2014 року) 593 996,67 гривень, та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи, викладені у заяві представника ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року, не знайшли свого підтвердження, у зв`язку із чим у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 269, 381 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс») про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді О.В. Князюк

О.М. Таварткіладзе