Постанова

від 24.05.2023 по справі 910/9201/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2023 р. Справа№ 910/9201/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.

учасники справи:

від позивача: Васілінчук О.П.

від відповідача: Шкляр О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Окко-Постач"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023

у справі №910/9201/22 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Благоустрій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Окко-Постач"

про повернення майна з відповідного зберігання

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Благоустрій" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Окко-Постач" про зобов`язання повернути 10 490 літрів бензину марки А-92.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 у справі №910/9201/22 позов задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Окко-Постач" повернути Комунальному підприємству Нетішинської міської ради "Благоустрій" 10490 літрів бензину А-92 з відповідального зберігання. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Окко-Постач" на користь комунального підприємства Нетішинської міської ради "Благоустрій" 4814,91 грн судового збору.

Рішення мотивоване тим, що відповідач у випадку відсутності бензину А-92, який було передано за відповідним актом на зберігання, повинен повернути бензин А-92 тієї самої якості без прив`язки до країни походження такого бензину. Наявність бензину марки А-92 на ринку у оптовому та роздрібному продажі світлих нафтопродуктів через АЗС, в т.ч. і тимчасова нестача (перебої в поставках) у березні - травні 2022 року є загальновідомою обставиною. Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути бензин переданий на зберігання, однак такі вимоги були залишені без належного реагування, а бензин не передано.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Окко-Постач" подало апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити провадження; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 у справі №910/9201/22 та прийняти нове рішення суду, яким у задоволенні позову комунального підприємства Нетішинської міської ради "Благоустрій" до товариства з обмеженою відповідальністю "Окко-Постач" про повернення 10490 літрів бензину А-92 з відповідального зберігання відмовити в повному обсязі; судові витрати за апеляційний розгляд покласти на позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. При цьому відповідач посилається на введення надзвичайного режиму воєнного стану як на обставину непереборної сили (форс-мажору) та зазначає, що Договір було розірвано та у Підприємства не було жодних претензій. Обов`язком апелянта був відпуск палив різного типу військовим та комунальним установам та організаціям, а третім особам він був обмежений. У апелянта відсутній бензин А-92, який був предметом Договору, а саме країни походження білорусь. Відповідач стверджує що неодноразово пропонував повернути грошові кошти, які були сплачені позивачем за вказаний товар.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на її необґрунтованість.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9201/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Окко-Постач" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 у справі №910/9201/22, розгляд справи призначено на 24.05.2023.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 01.02.2022 КП Нетішинської міської ради "Благоустрій" (покупець) і ТОВ "Окко-Постач" (постачальник) було укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов`язується організувати та забезпечити безперебійну поставку для автотранспорту покупця такого товару: бензин А-92, А-95 (паливні талони), дизельне паливо (паливні талони), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість поставленого товару. Кількість (обсяг), максимально можлива ціна за відповідну одиницю виміру товару визначаються у специфікації, яка є додатком №1 до Договору, його невід`ємною частиною та не може розглядатися окремо від Договору (пункт 1.1 Договору);

Згідно із пункт 1.6 Договору для отримання товару від постачальника представник покупця звертається до будь-якої станції мережі постачальника (відповідно до переліку додатку 3"), допускається отримання палива на партнерських автозаправних станціях постачальника або інших АЗС, з якими постачальник має відповідні правовідносини.

Договір набирає чинності з дня його укладення та діє до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (пункт 7.1 Договору).

Додатковою угодою від 10.02.2022 №1 сторонами було, зокрема, викладено додаток №1 у новій редакції.

З матеріалів справи судом установлено, що на виконання Договору відповідач передав позивачу товар, що підтверджується накладною на відпуск товарів від 04.02.2022 № 27ПТ-968/22-9128660445, а саме:

- бензин А-92, 10 720 літрів, загальною вартістю 328 032 грн;

- бензин А-95, 5 110 літрів, загальною вартістю 160 965 грн;

- дизельне паливо, 68 680 літрів, загальною вартістю 2 060 400 грн.

Також, 04.02.2022 відповідач передав позивачу бланки дозволи, що підтверджується актом прийому-передачі бланків-дозволів.

У свою чергу, Підприємство повністю оплатило поставлений товар, що підтверджується такими платіжними дорученнями:

- від 07.02.2022 №66 на суму 690 094,80 грн; - від 07.02.2022 №1 на суму 1 408 666,20 грн; - від 07.02.2022 №16 на суму 390 681,90 грн; - від 08.02.2022 №410 на суму 59 954,90 грн.

Разом з тим, позивач як поклажодавець передав відповідачу як зберігачу для подальшого зберігання бензин А-92 (10 720 літрів загальною вартістю 328 032 грн), А-95 (5 110 літрів загальною вартістю 160 965 грн), дизельне паливо (68 680 літрів загальною вартістю 2 060 400 грн).

Факт передачі товару на зберігання підтверджується актом від 04.02.2022 №27ПТ-968/22-9128660445, який підписано повноважними представниками сторін і скріплено печатками.

У подальшому відповідач на свій розсуд розпорядився майном позивача, оплатно реалізовував товар третім особам.

Відповідно до частини першої статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

В силу приписів частини першої статті 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Отже, підписаний сторонами акт приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання є за своєю правовою природою договором зберігання укладеним у письмовій формі шляхом підписання вказаного акта.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України установлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Товариство надіслало Підприємству листа від 07.03.2022 вих. №ОП-2303, в якому повідомило про настання форс-мажорних обставин і запропонувало розірвати Договір.

24.03.2022 позивачем і відповідачем було підписано угоду про розірвання Договору, відповідно до якої сторони вирішили розірвати Договір з дати набрання чинності цією угодою за взаємною згодою та без застосування будь-яких штрафних санкцій до продавця.

У подальшому позивач звертався до відповідача щодо передачі належного товару, а саме бензину А-92 (листи від 08.04.2022 №184, від 14.04.2022 №189, від 31.05.2022 №248), однак вказані вимоги були залишені без реагування та товар не передано відповідачем.

У листі від 11.04.2022 №5/1 відповідач запропонував повернути кошти.

Крім того, було складено такі акти про відмову у відпуску палива із зазначенням причини - відсутність: - від 23.05.2022 №1; - від 24.05.2022 №2;- від 25.05.2022 №3.

Отже, позивач неодноразово звертався з листами, в яких вимагав повернути товар, однак відповідач, указуючи на настання форс-мажорних обставин, посилався на неможливість передачі товару та пропонував повернути кошти.

Спір у даній справі виник у зв`язку із відмовою відповідача передати товар зі зберігання. Відповідач проти заявлених вимог заперечує.

Відповідно до частини першої статті 949 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Таким чином, відповідач в силу приписів вказаної норми у випадку відсутності бензину А-92, який було передано за відповідним актом на зберігання, повинен повернути бензин А-92 тієї самої якості без прив`язки до країни походження такого бензину.

Наявність бензину марки А-92 на ринку у оптовому та роздрібному продажі світлих нафтопродуктів через АЗС, в т.ч. і тимчасова нестача (перебої в поставках) у березні - травні 2022 року є загальновідомою обставиною.

Отже, неможливість поставки товару походженням з РБ не спростовано правом поставки бензину марки А-92 іншого виробника.

При цьому судом береться до уваги те, що Поклажодавець є комунальною установою.

Посилання апелянта на введення надзвичайного режиму воєнного стану як на обставину непереборної сили (форс-мажору) не заслуговують на увагу і не спростовують вимог, оскільки відповідач не довів відсутність у нього бензину А-92 на час вимоги поклажодавця.

Відповідно до статті 953 ЦК України зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути бензин переданий на зберігання, однак такі вимоги були залишені без належного реагування, а бензин не передано.

Що ж до розірвання Договору, то вказане не впливає на права та обов`язки сторін, які виникли із договору зберігання, що був оформлений актом приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Окко-Постач", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва 28.02.2023 у справі №910/9201/22, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 у справі №910/9201/22 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Окко-Постач" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 у справі №910/9201/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 у справі №910/9201/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Окко-Постач"

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.05.2023.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран