Повістка

від 27.04.2023 по справі 907/855/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ Рішення

27.04.2023 м. Ужгород Справа №907/855/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.

при секретарі судового засідання Іваниш Д.П.,

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Страйвер, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області про ухвалення додаткового рішення у справі №907/855/21 за позовом Закарпатського обласного центру зайнятості в особі Ужгородської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Страйвер, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області про стягнення 77 822,41 грн суми одноразової виплати матеріальної допомоги суб`єктам господарювання,

з участю представників сторін:

позивача (заявника) без виклику

відповідача без виклику

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2022 у справі №907/855/21 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Страйвер, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області через канцелярію суду подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №907/855/21 щодо стягнення з позивача судових витрат, а саме, витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7170 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.03.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Страйвер, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області про ухвалення додаткового рішення у справі №907/855/21 призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.03.2023 без виклику уповноважених представників учасників процесу та з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, графіку розгляду інших справ, що перебувають у провадженні судді Пригари Л.І.

Ухвалою суду від 30.03.2023 судове засідання по розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №907/855/21 відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.

За змістом поданої суду заяви про ухвалення додаткового рішення в даній справі представник відповідача просить суд вирішити питання про стягнення з позивача на користь сторони відповідача суми 7170 грн витрат на правову допомогу адвоката при розгляді даної справи.

Позивач через канцелярію суду подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу №1133-13 від 26.08.2022 (вх. №02.3.1-02/4391/22 від 29.08.2022), в якому вказує на те, що у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено про понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 6000 грн, водночас станом на дату оголошення судом рішення в даній справі останнім не подано ні розрахунку, ні доказів щодо відповідних витрат.

На переконання позивача, визначена відповідачем орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу не є розрахунком, оскільки такий має включати конкретні процесуальні дії, часові затрати та опис послуг, із яких, у свою чергу, можна зробити висновок щодо розміру відповідних судових витрат. Як стверджує позивач, складність справи №907/855/21 є незначною, оскільки спірні правовідносини між сторонами врегульовані лише двома нормативно-правовими актами невеликого обсягу Порядком надання одноразової матеріальної допомоги суб`єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, повернення невикористаної її суми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1231, та Законом України від 04.12.2020 №1071-IX Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Позивач вказує, що означена категорія справ є відносно новою, а тому, у зв`язку з відсутністю обширної судової практики, що стосується предмета спору, під час надання професійної правничої допомоги не було необхідності здійснювати аналіз судової практики, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у великій кількості.

На думку позивача, з огляду на недотримання відповідачем приписів ч. 1 ст. 124 ГПК України, що знайшло свій вияв у неподанні разом із першою заявою по суті справи розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, а також незначна складність справи і часових затрат на надання правової допомоги зумовлюють підстави для зменшення відповідних витрат, заявлених представником ТОВ Страйвер, а також для відмови у їх відшкодуванні.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У даному контексті суд вважає за доцільне наголосити на помилковості тверджень позивача про те, що відповідачем у поданій суду заяві по суті справи (відзиві на позов) не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом даної судової справи, оскільки в абзацах 8 і 9 аркушу 4 відзиву наведена інформація про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат (зокрема, витрат на професійну правничу допомогу) будуть подані у строки, визначені нормами ГПК України, а станом на дату подання відзиву такі складаються із витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 6000 грн у суді першої інстанції.

Приписами ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як встановлено судом, між відповідачем (клієнтом) та адвокатським об`єднанням Греца і Партнери (об`єднанням, виконавцем) укладено Договір про надання правової допомоги б/н від 15.09.2021.

Так, при поданні заяви про розподіл судових витрат представником відповідача дотримані вимоги, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України. До матеріалів справи додано копію Договору про надання правової допомоги б/н від 15.09.2021, копії рахунків №001559 від 15.12.2021 на суму 2190 грн, №001707 від 11.02.2022 на суму 840 грн, №002037 від 14.06.2022 на суму 1000 грн, №002092 від 08.07.2022 на суму 1970 грн та №002223 від 29.08.2022 на суму 1170 грн, копії актів виконаних робіт №001559 від 15.12.2021, №001707 від 11.02.2022, №002037 від 14.06.2022, №002092 від 08.07.2022 та №002223 від 29.08.2022, копії платіжних доручень №4354 від 16.12.2021 на суму 5200 грн, №4668 від 15.02.2022 на суму 840 грн, №5342 від 16.06.2022 на суму 1000 грн, №5479 від 12.07.2022 на суму 1970 грн та №5785 від 30.08.2022 на суму 1170 грн.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як встановлюють положення ч. 1, 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

На підтвердження понесених витрат на загальну суму 7170 грн представником відповідача подано суду копію Договору про надання правової допомоги б/н від 15.09.2021, копії рахунків №001559 від 15.12.2021 на суму 2190 грн, №001707 від 11.02.2022 на суму 840 грн, №002037 від 14.06.2022 на суму 1000 грн, №002092 від 08.07.2022 на суму 1970 грн та №002223 від 29.08.2022 на суму 1170 грн, копії актів виконаних робіт №001559 від 15.12.2021, №001707 від 11.02.2022, №002037 від 14.06.2022, №002092 від 08.07.2022 та №002223 від 29.08.2022, копії платіжних доручень №4354 від 16.12.2021 на суму 5200 грн, №4668 від 15.02.2022 на суму 840 грн, №5342 від 16.06.2022 на суму 1000 грн, №5479 від 12.07.2022 на суму 1970 грн та №5785 від 30.08.2022 на суму 1170 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, між відповідачем (клієнтом) та адвокатським об`єднанням Греца і Партнери (об`єднанням, виконавцем) укладено Договір про надання правової допомоги б/н від 15.09.2021, за умовами якого виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним Договором, а клієнт зобов`язується прийняти (отримати) та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору.

За послуги згідно цього Договору клієнт сплачує виконавцю гонорар у розмірі за наступними тарифами: - 1200 грн за одну годину роботи старшого партнера об`єднання; - 1000 грн за одну годину роботи партнера об`єднання; - 800 грн за одну годину роботи адвоката об`єднання (п. 5.1. Договору).

Пунктами 5.3. та 5.4. Договору передбачено, що надані послуги оформляються актами виконаних робіт, що готуються виконавцем або щомісячно протягом дії цього Договору, або по факту виконання конкретного замовлення (послуги) чи участі в конкретній судовій справі. Такі акти клієнт негайно зобов`язаний підписувати та направляти на адресу виконавця. Послуги вважаються прийнятими клієнтом без зауважень та у повному обсязі у разі надання (надіслання) клієнту підписаного виконавцем акту наданих послуг, якщо клієнт не надав письмових обґрунтованих заперечень про факт, обсяг та якість наданих послуг протягом 3 робочих днів з моменту отримання відповідного акту.

Згідно із п. 6.1., 6.2. Договору, оплата виконуваних виконавцем робіт (наданих послуг) здійснюється клієнтом на протязі трьох робочих днів з моменту отримання рахунку виконавця. Грошові розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковому порядку, шляхом перерахування клієнтом відповідних грошових сум зі свого поточного рахунку на поточний рахунок виконавця у банківській установі, або готівкою.

Відповідно до п. 10.1. Договору, даний Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

До матеріалів справи представником відповідача також долучено копію Статуту адвокатського об`єднання Греца і Партнери, затвердженого протоколом Загальних Зборів учасників адвокатського об`єднання Греца і Партнери №22/12/20 від 22.12.2020, яким визначено, що учасниками старшими партнерами є: адвокат Греца Ярослав Васильович, учасниками партнерами є: адвокат Митровка Ярослав Васильович, адвокат Олійник Роман Богданович та адвокат Ігнатенко Сергій Сергійович (п. 11.1., 11.2. Статуту).

Між відповідачем та адвокатським об`єднанням Греца і Партнери складено та підписано акти виконаних робіт №001559 від 15.12.2021, №001707 від 11.02.2022, №002037 від 14.06.2022, №002092 від 08.07.2022 та №002223 від 29.08.2022 відповідно до яких адвокатське об`єднання Греца і Патнери надало, а клієнт (відповідач) прийняв правову допомогу у повному обсязі, а саме:

1) підготовка відзиву на позовну заяву про стягнення матеріальної допомоги по COVID у справі №907/855/21 вартістю 1690 грн;

2) представництво з метою участі у судовому засіданні, що відбулось 01.12.2021, у справі №907/855/21 вартістю 500 грн;

3) підготовка додаткових пояснень у справі №907/855/21 вартістю 840 грн;

4) представництво з метою участі у судовому засіданні у справі №907/855/21 вартістю 1000 грн;

5) підготовка додаткових пояснень у справі №907/855/21 вартістю 500 грн;

6) представництво клієнта у суді з метою участі у судовому засіданні, яке відбулося 21.06.2022, у справі №907/855/21 вартістю 1470 грн;

7) представництво клієнта у суді з метою участі у судовому засіданні, яке відбулося 25.08.2022, у справі №907/855/21 вартістю 670 грн;

8) підготовка заяви про додаткове рішення у справі №907/855/21 вартістю 500 грн.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим, відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача заявленої суми витрат на професійну правову допомогу, суд, із урахуванням фактичних обставин даної справи, бере до уваги наступне.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині 4 статті 126 ГПК України, так і в частинах 5-7 статті 129 ГПК України.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Здійснивши правовий аналіз норм статей 126 та 129 ГПК України, можна дійти висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Така позиція випливає із правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про часткову необґрунтованість заяви позивача про стягнення з відповідача суми 7170 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи, що знайшла свій вияв у наступному.

Стосовно наведених в актах виконаних робіт №001707 від 11.02.2022 та №002092 від 08.07.2022, послуги Підготовка додаткових пояснень у справі №907/855/21 суд зазначає, що представником відповідача не обґрунтовано необхідності подання таких у даній справі, у той час, як заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Відтак, надання цих послуг не було неминучим, зважаючи на вимоги процесуального закону.

Також суд зауважує, що представником відповідача у акті виконаних орбіт №002223 від 29.08.2022 безпідставно заявлено до відшкодування вартість послуги Підготовка заяви про додаткове рішення у справі №907/855/21, оскільки така не стосується суті спору і безпосереднього захисту порушених прав та інтересів клієнта в межах судової справи.

Крім того, суд бере до уваги той факт, що дана справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з`ясуванню, докази, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних.

З огляду на вищенаведене, враховуючи положення ст. 126, 129 ГПК України та оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи із критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача та стягнення на користь ТОВ Страйвер витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5330 грн.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи (виклику), є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Страйвер, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області про ухвалення додаткового рішення у справі №907/855/21 задоволити частково.

2. Стягнути з Закарпатського обласного центру зайнятості в особі Ужгородської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості, вул. Новака, будинок 45, м. Ужгород, Закарпатська область, 88009 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02771546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Страйвер, вул. Головна, будинок 1Д, с. Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область, 89412 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 22109252) суму 5330 грн (П`ять тисяч триста тридцять гривень) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заявленої до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Додаткове судове рішення складено та підписано 29.05.2023.

Суддя Пригара Л.І.