Постанова

від 22.08.2023 по справі 907/855/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2023 р. Справа №907/855/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

Суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання

представники сторін: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Закарпатського обласного центру зайнятості в особі Ужгородської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості від 13.06.2023 №891-05(вх. суду від 21.06.2021 вх.суду №01-05/1992/23)

на додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2023, повний текст рішення складено 29.05.2023 (суддя Пригара Л.І., м. Ужгород)

у справі № 907/855/21

за позовом Закарпатського обласного центру зайнятості в особі Ужгородської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Страйвер, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення 77 822,41 грн суми одноразової виплати матеріальної допомоги суб`єктам господарювання

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021року Закарпатський обласний центр зайнятості в особі Ужгородської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТОВ «Страйвер» про стягнення 77 822,41 грн суми одноразової виплати матеріальної допомоги суб`єктам господарювання.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав попередній розрахунок судових витрат в сумі 6000грн.

Позивач на підставі ч. 1 ст. 124 ГПК України подав клопотання про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, посилаючись на відсутність розрахунку разом з першою заявою по суті, незначну складність справи і часових затрат на правову допомогу.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2022 у справі №907/855/21 відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі.

Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

30.08.2022 відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7 170 грн.

До вказаної заяви позивач долучив копії договору про надання правової допомоги від 15.09.2021, рахунків №001559 від 15.12.2021 на 2190грн, №001707 від 11.02.2022 на 840грн, №002037 від 14.06.2022 на 1000грн, №002092 від 08.07.2022 на 1970грн, №002223 від 29.08.2022 на 1 170грн, актів виконаних робіт №001559 від 15.12.2021 на 2190грн, №001707 від 11.02.2022 на 840грн, №002037 від 14.06.2022 на 1000грн, №002092 від 08.07.2022 на 1970грн, №002223 від 29.08.2022 на 1 170грн, платіжних доручень №4354 від 16.12.2021 на суму 5200грн, №4668 від 15.02.2022 на суму 840грн, №5342 від 16.06.2022 на 1000грн, 35472 від 12.07.2022 на 1970грн, №5785 від 30.08.2022 на 1170грн, детальний опис робіт на загальну суму 7170грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2023 у справі № 907/855/21 заяву представника ТОВ Страйвер задоволено частково. Присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача 5330 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заявленої до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Дослідивши подані відповідачем договір про надання правової допомоги від 15.09.2021, акти виконаних робіт, суд вказав, що відповідач не обгрунтував необхідність включення в акти виконаних робіт №001707 від 11.02.2022 та №002092 від 08.07.2022 послуги «підготовка додаткових пояснень у справі №907/855/21», оскільки заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Окрім того, до акту виконаних орбіт №002223 від 29.08.2022 відповідач безпідставно включив до відшкодування вартість послуги «Підготовка заяви про додаткове рішення у справі №907/855/21», оскільки така не стосується суті спору і безпосереднього захисту порушених прав та інтересів клієнта в межах судової справи. Відтак, враховуючи те, що дана справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з`ясуванню, докази, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача та стягнення на користь ТОВ «Страйвер» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5330 грн.

Закарпатський обласний центр зайнятості (позивач) не погодився з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні заяви відповідача.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що відповідач не дотримався встановленої ч. 1 ст. 124 ГПК України вимоги щодо подання попереднього розрахунку суми судових витрат, так як вказана у відзиві на позов сума не є таким розрахунком (без опису послуг та часу на їх надання). Також відповідач не обгрунтував неможливість подання доказів судових витрат до судових дебат. В актах виконаних робіт вказано, що загальна тривалість «очікування» судових засідань -160хв, безпосередня участь в засіданнях-58хв, однак послуги «очікування» не передбачені умовами договору про надання правової допомоги.

У письмових поясненнях відповідач просить залишити оскаржуване додаткове рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Також у письмових поясненнях відповідач просив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.

Відповідач вказує, що чинне процесуальне законодавство не визначає на скільки має бути деталізований попередній розрахунок витрат на правову допомогу. Зазначає, що ч. 8 ст.129 ГПК України передбачає два альтернативні варіанти подання доказів понесення витрат на правову допомогу-до судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, відповідач вказує, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність у ньому, а підготовку адвоката до засідання, витрачений на дорогу час і його очікування.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі № 907/855/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача.

Ухвалою від 07.07.2023 призначено розгляд справи в судовому засіданні 22.08.2023

У судове засідання 22.08.2023 скаржник не забезпечив явки свого представника, хоча копії ухвал апеляційного суду надійслані на його електронну пошту, зазначену в апеляційній скарзі - zakarpatocz@zocz.gov.ua.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Як зазначено вище, предметом апеляційного оскарження є додаткове рішення, яким присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5330 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом на подання заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких він посилався, що заявлений відповідачем розмір понесених витрат є неспівмірним з ціною позову, складністю справи, обсягом виконаних робіт та затраченим адвокатом часом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Матеріалами справи підтверджено, що під час розгляду справи судом першої інстанції інтереси відповідача представляли адвокати АО «Греца і Партнери» на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 15.09.2021, укладеного АО «Греца і Партнери»(виконавцем) та ТОВ «Страйвер»(клієнтом).

За умовами п.1.1 договору виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а клієнт зобов`язується прийняти (отримати) та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору.

За послуги згідно з цим договором клієнт сплачує виконавцю гонорар у розмірі за наступними тарифами: - 1200 грн за одну годину роботи старшого партнера об`єднання; - 1000 грн за одну годину роботи партнера об`єднання; - 800 грн за одну годину роботи адвоката об`єднання (п. 5.1. договору).

Пунктами 5.3. та 5.4. договору передбачено, що надані послуги оформляються актами виконаних робіт, що готуються виконавцем або щомісячно протягом дії цього договору, або по факту виконання конкретного замовлення (послуги) чи участі в конкретній судовій справі. Такі акти клієнт негайно зобов`язаний підписувати та направляти на адресу виконавця. Послуги вважаються прийнятими клієнтом без зауважень та у повному обсязі у разі надання (надіслання) клієнту підписаного виконавцем акту наданих послуг, якщо клієнт не надав письмових обґрунтованих заперечень про факт, обсяг та якість наданих послуг протягом 3 робочих днів з моменту отримання відповідного акту.

Згідно із п. 6.1., 6.2. договору оплата виконуваних виконавцем робіт (наданих послуг) здійснюється клієнтом на протязі трьох робочих днів з моменту отримання рахунку виконавця. Грошові розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковому порядку, шляхом перерахування клієнтом відповідних грошових сум зі свого поточного рахунку на поточний рахунок виконавця у банківській установі, або готівкою.

Відповідно до п. 10.1. договору даний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Сторони підписали акти виконаних робіт №001559 від 15.12.2021, №001707 від 11.02.2022, №002037 від 14.06.2022, №002092 від 08.07.2022 та №002223 від 29.08.2022 відповідно до яких АО «Греца і Патнери» надало, а клієнт (відповідач) прийняв правову допомогу у повному обсязі, а саме:

1) підготовка відзиву на позовну заяву про стягнення матеріальної допомоги по COVID у справі №907/855/21 вартістю 1690 грн;

2) представництво з метою участі у судовому засіданні, що відбулось 01.12.2021, у справі №907/855/21 вартістю 500 грн (участь в засіданні-10хв, очікування-20хв);

3) підготовка додаткових пояснень у справі №907/855/21 вартістю 840 грн;

4) представництво з метою участі у судовому засіданні 18.05.2022 у справі №907/855/21 вартістю 1000 грн (участь в судовому засіданні 10хв, очікування-50хв);

5) підготовка додаткових пояснень у справі №907/855/21 вартістю 500 грн;

6) представництво клієнта у суді з метою участі у судовому засіданні, яке відбулося 21.06.2022, у справі №907/855/21 вартістю 1470 грн (участь в судовому засіданні-28хв, очікування засідання-1год);

7) представництво клієнта у суді з метою участі у судовому засіданні, яке відбулося 25.08.2022, у справі №907/855/21 вартістю 670 грн (участь в судовому засіданні-10хв, очікування засідання-30хв);

8) підготовка заяви про додаткове рішення у справі №907/855/21 вартістю 500 грн.

Виставлені адвокатським об`єднанням рахунки №001559 від 15.12.2021 на 2190грн, №001707 від 11.02.2022 на 840грн, №002037 від 14.06.2022 на 1000грн, №002092 від 08.07.2022 на 1970грн, №002223 від 29.08.2022 на 1 170грн на загальну суму 7 170грн відповідачем оплачені в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції адвокатами АО «Греца і партнери» Митровка Я.В. та Ігнатенко С. від імені відповідача:

- подано відзив на позовну заяву на 5 арк.;

- двічі подано додаткові пояснення на 2арк.;

- забезпечено участь у судових засіданнях 01.12.2021, 18.05.2022, 21.06.2022, 25.08.2022,

-подано заяву про ухвалення додаткового рішення.

За змістом пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у відмови в позові - на позивача.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2023 у справі відмовлено у задоволенні позову, тому позивач зобов`язаний відшкодувати відповідачу понесені ним витрати на правову допомогу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19 адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

З умов укладеного позивачем та адвокатським об`єднанням договору вбачається, що сторони погодили фіксований розмір адвокатського гонорару в сумі 1200 грн за одну годину роботи старшого партнера об`єднання; - 1000 грн за одну годину роботи партнера об`єднання; - 800 грн за одну годину роботи адвоката об`єднання.

Суд першої інстанції, дослідивши подані відповідачем договір про надання правової допомоги від 15.09.2021, акти виконаних робіт, вказав, що дана справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин (стягнення 77 822,41 грн суми одноразової виплати матеріальної допомоги суб`єктам господарювання), кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з`ясуванню, докази, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних, та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача та стягнення на користь ТОВ «Страйвер» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5330 грн.

Зокрема, суд вказав, що понесені відповідачем витрати на оплату послуг з підготовки додаткових пояснень та написання заяви про винесення додаткового рішення на загальну суму 1840грн не підлягають відшкодуванню позивачем.

Відповідач вказані висновки суду першої інстанції не оскаржив.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що відповідач не дотримався встановленої ч. 1 ст. 124 ГПК України вимоги щодо подання попереднього розрахунку суми судових витрат, а також, що послуги «очікування судового засідання» не передбачені умовами договору про надання правової допомоги.

Вказані доводи апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи місцевим судом у відзиві на позов відповідач вказав попередній розрахунок судових витрат в сумі 6000грн і позивач скористався своїм правом на подання клопотання про зменшення таких.

В подальшому, за результатами розгляду справи, відповідач просив стягнути з позивача 7 170грн і такі вимоги задоволені судом частково на суму 5330 грн.

При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру

судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Дослідивши зміст акту передачі-приймання наданих послуг, наявні матеріали справи, апеляційний суд вважає такими, що документально доведені належними доказами витрати, понесені відповідачем на правову допомогу на суму 5330 грн.

Щодо заперечень апелянта про включення послуг з очікування судового засідання, апеляційним судом встановлено, що судове засідання 01.12.2021, яке було призначене на 11:30, розпочалось о 12:12 та тривало до 12:17 очікування 5хв; судове засідання 18.05.2022, яке було призначене на 10:30, розпочалось о 11:19 та тривало до 11:35-очікування 26хв; судове засідання 21.06.2022, призначене на 15:00, розпочалось о 16:00 та тривало до 16:28-очікування 60хв; судове засідання 25.08.2022, призначене на 15:00, розпочалось о 15:53 і тривало до 16:16-очікування -53хв.

У постанові від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 Верховний Суд вказав, що беручу на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні є не формальною присутністю на ньому, а є підготовкою адвоката до цього засідання, витраченим часом на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередньою участю у судовому засіданні.

Також Верховний Суд зазначив, що такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання, є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Відтак колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установи та очікування, є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даному випадку відповідачу підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5330 грн, як такі, що відповідають критеріям реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2023 у справі №907/855/21 ґрунтуються на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

За подання апеляційної скарги на додаткове рішення судовий збір скаржник не сплачував.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закарпатського обласного центру зайнятості в особі Ужгородської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості від 13.06.2023 №891-05(вх. суду від 21.06.2021 вх.суду №01-05/1992/23) - залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2023 у справі №907/855/21 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

повний текст постанови складено 25.08.2023

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець