Ухвала

від 26.05.2023 по справі 380/7183/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/7183/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог

26 травня 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, Іміджево-Видавничого центру Національної Гвардії України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (далі відповідач-1), Іміджево-Видавничого центру Національної Гвардії України (далі відповідач-2), у якій просить:

- стягнути з відповідача-1 на користь позивача 68479,95 грн середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні;

- стягнути з відповідача-2 на користь позивача 42677,04 грн середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою від 09.05.2022 відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив (вх. № 64358 від 12.10.2022), до якого додано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування такого зазначив, що остаточний розрахунок з приводу виплати індексації грошового забезпечення згідно з рішенням суду з позивачем проведено 28.01.2022, виплату компенсації за неотримане речове майно 28.12.2021 а з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 04.05.2022. Відтак вважає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, у зв`язку з чим просить справу № 380/7183/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за неотримане речове майно в сумі 6499,80 грн та індексацію грошового забезпечення в сумі 61987,64 грн залишити без розгляду.

Від представниці позивача на адресу суду надійшло заперечення щодо клопотання про залишення без розгляду (вх. № 73456 від 22.11.2022) у якому вказала, що з огляду на зміст статті 117 КЗпП України для виплати середнього заробітку необхідна обов`язкова умова остаточний розрахунок при звільненні. На думку представниці позивача, перебіг строку звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні розпочинається з дня вчинення роботодавцем кінцевого розрахунку з працівником. Вважає, що оскільки відповідач-1 виплатив позивачу після звільнення зі служби індексацію грошового забезпечення 28.01.2022, то одномісячний строк звернення до суду не пропущено. Просила у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.

При вирішенні поданого клопотання суд керується таким.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон України № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до п. 2, 4 ст. 9 цього Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Частина 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (в редакції на час виключення позивача зі списків) передбачала, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України.

Так, пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, передбачено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

Стаття 117 КЗпП України передбачає, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. В разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Закріплені у ст. 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Частина друга статті 233 КЗпП України передбачає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В аспекті спірних правовідносин можна дійти висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а положення частини другої статті 233 КЗпП України стосуються виключно звернення до суду без обмеження будь-яким строком з позовом про стягнення заробітної плати.

Крім того, суд враховує висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні від 22.02.2012 у справі № 4-рп/2012.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У цій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

При цьому, юридично значимими обставинами в межах спірних правовідносин є невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Встановлюючи своєчасність розрахунку з позивачем при звільненні (компенсація за неотримане речове майно; індексація грошового забезпечення), суд зазначає, що позивача виключено зі списків особового складу 17.10.2017, остаточний розрахунок з позивачем було проведено 28.01.2022 - індексація грошового забезпечення у розмірі 61987,64 грн, що підтверджується випискою АТ КБ "Приватбанк" від 05.02.2022; 28.12.2021 року - компенсація за неотримане речове майно у розмірі 6499,80 грн, що підтверджується випискою АТ КБ "Приватбанк" від 05.02.2022.

Суд звертає увагу, що розраховуючи компенсацію середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивач вказує загальну суму 68479,95 грн (компенсація за неотримане речове майно; індексація грошового забезпечення).

Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що позивач до суду з вимогою в частині нарахування та виплати відповідачем-1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у зв`язку із виплатою йому компенсації за неотримане речове майно звернувся лише 04.05.2022 (згідно із штампом вхідної кореспонденції Львівського окружного адміністративного суду), тобто пропустив місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України (28.01.2022).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 1.380.2019.003695, постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі № 380/1750/21.

При цьому, позивачем також пропущено строк звернення до суду із вимогою в частині нарахування та виплати відповідачем-2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у зв`язку із виплатою йому компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яку йому виплачено 16.09.2020, звернувся лише 04.05.2022 (згідно із штампом вхідної кореспонденції Львівського окружного адміністративного суду), тобто пропустив місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України (16.10.2020).

Крім того, суд критично оцінює доводи представниці позивача про неможливість звернення з цим позовом у місячний строк у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, з огляду на таке.

Суд зазначає, що питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Разом з тим, посилання представниці позивача на саме по собі введення воєнного стану не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 10.03.2023 у справі № 540/1285/22, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

Суд також враховує, що місячний строк звернення до суду із вищевказаними вимогами пропущено позивачем ще до введення воєнного стану.

Згідно з положень п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (невиплата компенсації за неотримане речове майно, невиплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки) слід залишити без розгляду, у зв`язку з пропуском строків звернення до суду.

Відтак клопотання відповідача про залишення позовних вимог в частині слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241-243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задовольнити.

2. Залишити позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без розгляду в частині позовних вимог про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (з 17.10.2017 по день виплати компенсації за неотримане речове майно).

3. Залишити позов ОСОБА_1 до Іміджево-Видавничого центру Національної Гвардії України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без розгляду в частині позовних вимог про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (з 06.03.2019 по день виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій).

4. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Р.П. Качур