Постанова

від 23.05.2023 по справі 820/8256/15

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 р.Справа № 820/8256/15Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Токар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 30.12.15 року по справі № 820/8256/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ОЙЛ"

до Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України , Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України

про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Влада Ойл" (далі також - позивач, ТОВ Влада Ойл) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі також відповідач-1, ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області), Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі також відповідач-2, ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова ДФС у Львівській області № 0000062201 від 20.01.2015, яке прийнято на підставі висновків акта № 228/13-50-22-11-06/37123376 від 31.12.2014, та № 0000892201 від 06.07.2015, яке прийнято на підставі висновків акта № 607/13-50-22-02-13/37123376 від 16.06.2015;

- зобов`язати Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова ДФС у Львівській області відновити суми податкового кредиту та податкових зобов`язань ТОВ "Влада Ойл" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в картці особового рахунку, зміни до яких внесені на підставі відомостей, викладених в актах № 228/13-50-22-11-06/37123376 від 31.12.2014, № 607/13-50-22-02-13/37123376 від 16.06.2015.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 у справі № 820/8256/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Влада Ойл" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова ДФС у Львівській області № 0000062201 від 20.01.2015 та № 0000892201 від 06.07.2015.

Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова ДФС у Львівській області відновити суми податкового кредиту та зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Влада Ойл (ідентифікаційний код 37123376) в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", зміни до яких внесені на підставі відомостей, викладених в актах № 228/13-50-22-11-06/37123376 від 31.12.2014 та № 607/13-50-22-02-13/37123376 від 16.06.2015.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Влада Ойл" сплачену суму судового збору в розмірі 487 грн 20 коп.

Відповідач, ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, не погодившись із указаною постановою в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 у справі № 820/8256/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Влада Ойл" відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області зазначила про порушення судом першої інстанції, зокрема, вимог ст. 159 КАС України. З підстав, наведених в апеляційній скарзі, вказала на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки факту реальності вчинення господарських операцій з придбання позивачем нафтопродуктів у ТОВ "Праус", ТОВ Барилит Плюс, ТОВ Талис Плюс, ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ Антарес, що, в свою чергу, не дає права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних від наведених контрагентів, які мають юридичну дефектність, та свідчить про відсутність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень № 0000062201 від 20.01.2015 та № 0000892201 від 06.07.2015.

Від представника позивача було подано клопотання про відкликання адміністративного позову на підставі ст. 49, п. 5 ст. 155 КАС України. У поданому клопотанні представник позивача просить суд адміністративний позов ТОВ «Влада Ойл» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними, та зобов`язання вчинити певні дії, скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі № 820/8256/15 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Влада Ойл" задоволено.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 у справі № 820/8256/15 скасовано.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Влада Ойл" про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, скасування податкових повідомлень-рішень по справі № 820/8256/15 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ДПІ у Сихівському районі міста Львова ГУ ДФС у Львівській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.07.2016 у справі № 820/8256/15 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області задоволено.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі № 820/8256/15 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суд від 03.08.2016 у справі № 820/8256/15 адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Влада Ойл" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова ДФС у Львівській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії, прийнято до провадження.

12.10.2016 протокольною ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, відповідно до вимог статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, допущено заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, на належного відповідача Київську об`єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у зв`язку з його реорганізацією.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 скасовано постанову суду першої інстанції від 28.12.2015 в частині задоволення позовних вимог та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Влада Ойл" оскаржило постанову суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.11.2021 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду, а ухвалами від 09.12.2021 - замінив ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області та Київську ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області їх процесуальними правонаступниками - Головним управлінням ДПС у Львівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, та Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 14.12.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Ойл» задоволено частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду прийнято до свого провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 у справі № 820/8256/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ОЙЛ" до Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії та призначено до апеляційного розгляду.

На адресу суду апеляційної інстанції від Головного управління ДПС у Львівській області надійшли додаткові пояснення у справі, у яких, з посиланням на постанову Верховного Суду від 03.03.2020, відповідач зазначає, що на підтвердження виконання договірних зобов`язань з ТОВ "Праус", ТОВ Барилит Плюс, ТОВ Талис Плюс, ТОВ Антарес позивачем надано акти виконаних робіт та податкові накладні, які є обов`язковими, але не достатніми документами для засвідчення права на формування податкового кредиту за наслідками відображення таких господарських операцій в податковому обліку, оскільки предметом договорів поставки є специфічний товар - нафтопродукти, відповідно, до правовідносин з їх постачання, перевезення, прийняття, обліку має застосовуватись порядок приймання та транспортування нафти і нафтопродуктів під час постачання автомобільним транспортом, що врегульований Інструкцією № 281/171/578/155.

Також 19 травня 2023 року від Головного управління ДПС у Львівській області надійшли додаткові пояснення у справі, у яких відповідач, з посиланням на постанови Верховного Суду у подібних спірних правовідносинах, просить урахувати, що оскільки предметом договорів, укладених між позивачем і його контрагентами, є поставка специфічного товару - нафтопродуктів, щодо якого законодавством встановлено особливий порядок транспортування, зберігання та передачі, очевидною є й необхідність оформлення та надання відповідних документів позивачем.

Всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 КАС України.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що ТОВ "Влада Ойл" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 37123376, взято на податковий облік і станом на час проведення перевірок перебувало на обліку в ДПІ у Сихівському районі м. Львова ДФС у Львівській області. В подальшому місце офіційної реєстрації змінено на м. Харків (т. 1 а.с. 136 - 144).

Фахівцями ДПІ у Сихівському районі м. Львова ДФС у Львівській області, на підставі направлень від 18.09.2014 за № № 626, 627 та Наказу № 618 від 18.09.2014, відповідно до п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI (із змінами та доповненнями) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Влада Ойл", код ЄДРПОУ 37123376, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ТОВ "Барилит плюс" (код за ЄДРПОУ 38361609), ТОВ "Ліквід Петролеум" (код за ЄДРПОУ 38544588), ТзОВ "Комерційний центр "Зевс" (код за ЄДРПОУ 20814012), Спільне українсько-польське ТзОВ "Термобуд" (код за ЄДРПОУ 30274892) за травень 2014 року, при здійсненні взаєморозрахунків із ТОВ "Талис плюс" (код за ЄДРПОУ 38361594), ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" (код за ЄДРПОУ 38544588), ТзОВ "ВТС" (код за ЄДРПОУ 20778871), ТОВ "Делюкс компані" (код за ЄДРПОУ 39159708), ТОВ "Провід групп" (код за ЄДРПОУ 39164283), ТОВ "Євро планета" (код за ЄДРПОУ 38870428), ТОВ "Прайм Бізнес ЛТД" (код за ЄДРПОУ 38920192), ТОВ "Едіфіс компані" (код за ЄДРПОУ 38920260), ТОВ "Голд Сервіс плюс" (код за ЄДРПОУ 38901667) за червень 2014 року та за липень 2014 року.

Результати перевірки викладені в акті № 228/13-50-22-11-06/37123376 від 31.12.2014 (т. 1 а.с. 58 - 113).

За наслідками перевірки контролюючим органом установлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ "Влада Ойл" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 24 476 377 грн (у т.ч. за травень 2014 року - у розмірі 11 989 957 грн, за червень 2014 року - у розмірі 10 353 999 грн та липень 2014 року - у розмірі 2 132 421 грн).

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062201 від 20.01.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 36 714 565,50 грн, з яких: за основним платежем 24 476 377,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 12 238 188,50 грн (т. 1, а.с. 114).

Фахівцями ДПІ у Сихівському районі м. Львова ДФС у Львівській області на підставі Наказу № 386 від 04.06.2015, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI (із змінами та доповненнями) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Влада Ойл" (код ЄДРПОУ 37123376) з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ "Праус" (ЄДРПОУ 37276126) за серпень 2013 року.

Результати перевірки викладені в акті № 607/13-50-22-02-13/37123376 від 16.06.2014 (т. 1 а.с. 117 - 134).

За наслідками перевірки контролюючим органом установлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI, із змінами та доповненнями, установлено відсутність реальних операцій з придбання бензину від ТзОВ "Праус", що призвело до завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість ТзОВ "Влада Ойл" за серпень 2013 року на загальну суму 235660 грн та завищення податкового кредиту на загальну суму 2942011 грн (у т.ч. за серпень 2013 року - на суму 1890065 грн, за листопад 2013 року - на суму 1051946,12 грн), в результаті чого ТОВ "Влада Ойл" занижено податок на додану вартість на загальну суму 2706351 грн, у т. ч. за серпень 2013 року - на суму 1654405 грн, за листопад 2013 року - на суму 1051946 грн.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000892201 від 06.07.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4059527,00 грн, з яких: за основним платежем 2706351,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1353176,00 грн (т. 1 а.с. 135).

Позивач, не погоджуючись із указаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції з поставки позивачу нафтопродуктів згідно з укладеними з ТОВ «Праус», ТОВ «Барилит плюс», ТОВ «Талис плюс», ТОВ «Антарес», ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» договорами підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту, складені належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, а також з того, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та вказаними контрагентами при укладенні та виконання договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, оскільки таких доказів у процесі розгляду справи відповідачами не надано, а судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено. Також суд першої інстанції, урахувавши реальність господарських операцій позивача з контрагентами та невідповідність висновків, установлених в актах перевірок № 228/13-50-22-11-06/37123376 від 31.12.2014, № 607/13-50-22-02-13/37123376 від 16.06.2015, фактичним обставинам справи, зобов`язав ДПІ у Сихівському районі м. Львова ДФС у Львівській області відновити суми податкового кредиту та податкових зобов`язань ТОВ «Влада Ойл» в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок», інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах № 228/13-50-22-11-06/37123376 від 31.12.2014, № 607/13-50-22-02-13/37123376 від 16.06.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи у цій частині, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об`єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов`язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до приписів п. 185.1 статті 185 Податкового Кодексу України (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час спірних прававідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п. 187.1. статті 187 Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Вимоги до оформлення податкової накладної передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з яким платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто у податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її фактичне здійснення. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують господарські операції, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Отже право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, установлені статтею 44 ПК України.

Так, згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до положень якої господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Так, Верховний Суд, передаючи цю справу на новий розгляд, зокрема, зауважив на те, що поверховий підхід та неповнота при з`ясуванні обставин справи судом апеляційної інстанції вимагають повторного і більш ретельного дослідження їх судом.

Враховуючи обов`язковість висновків Верховного Суду у цій справі та правову позицію Верховного Суду по аналогічним справам, зокрема, і у тому числі, за участю підприємства позивача та його контрагентів, судом апеляційної інстанції досліджено та встановлено таке.

ТОВ "Влада Ойл" у період, що перевірявся контролюючим органом, мав взаємовідносини з ТОВ "Барилит плюс" (код за ЄДРПОУ 38361609), ТОВ "Ліквід Петролеум" (код за ЄДРПОУ 38544588), ТзОВ "Комерційний центр "Зевс" (код за ЄДРПОУ 20814012), Спільне українсько-польське ТзОВ "Термобуд" (код за ЄДРПОУ 30274892) в травні 2014 року, із ТОВ "Талис плюс" (код за ЄДРПОУ 38361594), ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" (код за ЄДРПОУ 38544588), ТзОВ "ВТС" (код за ЄДРПОУ 20778871), ТОВ "Делюкс компані" (код за ЄДРПОУ 39159708), ТОВ "Провід групп" (код за ЄДРПОУ 39164283), ТОВ "Євро планета" (код за ЄДРПОУ 38870428), ТОВ "Прайм Бізнес ЛТД" (код за ЄДРПОУ 38920192), ТОВ "Едіфіс компані" (код за ЄДРПОУ 38920260), ТОВ "Голд Сервіс плюс" (код за ЄДРПОУ 38901667) в червні - липні 2014 року та ТОВ "Праус" (ЄДРПОУ 37276126) в серпні 2013 року.

Так, між ТОВ "Влада Ойл" та ТОВ "Барилит плюс" укладено договори поставки нафтопродуктів: № 01/7-НП від 01.05.2014; № 01/61-НП від 01.05.2014; № 21/5-НП від 21.05.2014; № 21/28-НП від 21.05.2014 (т. 4, а.с. 64 - 66, 72 - 74, 80 - 82, 88 - 90).

На виконання умов договору № 01/7-НП від 01.05.2014 сторонами укладено додаткову угоду № 140531000000017 від 01.05.2014, відповідно до умов якої постачальник зобов`язується поставити на умовах ЕХW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.05.2014 зазначені в додатковій угоді види товарів. Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів № 140531000000017 від 31.05.2014, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 1 429.137 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 27 149 559,72 грн (т. 4 а.с. 72 - 76).

На виконання умов договору № 01/61-НП від 01.05.2014 сторонами укладено додаткову угоду № 140531000000129 від 01.05.2014, відповідно до якої постачальник зобов`язується поставити на умовах ЕХW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.05.2014 зазначені в додатковій угоді види товарів. Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів № 140531000000129 від 31.05.2014, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 1 250.504 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 21 168 800,72 грн (т. 4 а.с. 64 - 69).

На виконання умов договору № 21/5-НП від 21.05.2014 сторонами укладено додаткову угоду № 140531000000018 від 21.05.2014, відповідно до якої постачальник зобов`язується поставити на умовах ЕХW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.05.2014 зазначені в додатковій угоді види товарів. Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів № 140531000000018 від 31.05.2014, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 518.908 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 9 905 583,98 грн (а.с. 88 - 92 т. 4).

На виконання умов договору № 21/28-НП від 21.05.2014 сторонами також укладено додаткову угоду №140531000000175 від 21.05.2014, відповідно до якої постачальник зобов`язується поставити на умовах ЕХW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.05.2014 зазначені в додатковій угоді види товарів. Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів № 140531000000175 від 31.05.2014, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 730.864 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 12 456 319,97 грн (т. 4 а.с. 80 - 84).

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником зазначених договорів, ТОВ "Барилит плюс" складено та надіслано на адресу позивача листи: № 32/07-БП від 01.05.2014, № 34/07-БП від 01.05.2014, № 36/07-БП від 01.05.2014, № 35/07-БП від 21.05.2014, в яких зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час протягом дії вищевказаного договору (а.с. 69, 77, 85, 93 т. 4).

Розрахунки за договорами проведено на підставі платіжних доручень, наявних в матеріалах справи (а.с. 71, 79, 87, 95 т. 4).

В матеріалах справи наявні податкові накладні, складені ТОВ "Барилит плюс" за взаємовідносинами з ТОВ «Влада Ойл» (а.с. 70, 78, 86, 94 т. 4).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за травень 2014 року. ТОВ "ВЛАДА ОЙЛ" сформовано податковий кредит за рахунок придбання нафтопродуктів у ТОВ "Барилит плюс" в травні 2014 року в сумі 11 780 044,06 грн.

На підтвердження переміщення товару за вказаними договорами позивачем надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) за травень 2014 року (а.с. 97 - 250 т. 4, а.с. 1 - 250 т. 5, а.с. 1 - 182 т. 6).

В матеріалах справи наявний договір № 01/03/14 від 01.03.2014 перевезення вантажів автомобільним транспортом і надання транспортно-експедиційних послуг, укладений між позивачем та ТОВ "Форлана" (а.с. 99 - 100 т. 9).

Матеріали справи містять сертифікати відповідності (а.с. 93- 95 т. 9).

Оприбуткування придбаного товару позивачем підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках: 28.2.2, 70.2 за травень 2014 року (а.с. 183 - 201 т. 6).

Зберігання товару здійснювалося на підставі договору зберігання нафтопродуктів № 0208/10-22 від 02.08.2010, укладеного позивачем з ПАТ "Дніпронафтопродукт", згідно з яким зберігач (ПАТ "Дніпронафтопродукт") зобов`язалося приймати і зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності і передавати їх позивачу на першу його вимогу (а.с. 96 - 98 т. 9).

Крім того, між ТОВ "Влада Ойл" з ТОВ "Талис плюс" укладено договір поставки нафтопродуктів № 01/06-7П від 01.06.2014 (т. 6, а.с. 212 - 214).

На виконання умов договору № 01/06-7П від 01.06.2014 сторонами укладено додаткову угоду № 140630000000036 від 01.06.2014, відповідно до якої постачальник зобов`язується поставити на умовах ЕХW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.06.2014 зазначені в додатковій угоді види товарів.

Згідно з додатковою угодою від 01.10.2014 сторони домовились п. 5.1 договору викласти в такій редакції: "Покупець здійснює оплату за товар шляхом передачі грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 30.06.2015" (а.с. 216 т. 6).

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та на виконання постачальником укладеного договору, ТОВ "Талис плюс" складено та надіслано на адресу позивача лист № 15/06-ТП від 01.06.2014, в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час протягом дії вказаного договору (а.с. 218 т. 6).

За наслідками господарської операції за договором № 01/06-7П від 01.06.2014 ТОВ "Талис Плюс" склало податкову накладну № 39 від 30.06.2014 на суму 60611170,64 грн, в т.ч. ПДВ 10101861,77 грн (а.с. 219 т. 6).

Розрахунки за договором № 01/06-7П від 01.06.2014 здійснено на підставі платіжного доручення № 41 від 12.03.2015 на суму 60611170,64 грн, в т.ч. ПДВ 10101861,77 грн (а.с. 220 т. 6).

На підтвердження переміщення товару позивачем надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) за червень 2014 року (а.с. 250 т. 6, а.с. 1 - 250 т. 7, а.с. 1 - 232 т. 7).

Оприбуткування придбаного товару позивачем підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках: 28.2.2, 70.2 за червень 2014 року (а.с. 221 - 239 т. 6).

Матеріали справи містять сертифікати відповідності, паспорти якості (а.с. 93- 95 т. 9).

Суми податку на додану вартість за вказаною податковою накладною включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за червень 2014 року. ТОВ "ВЛАДА ОЙЛ" сформовано податковий кредит за рахунок придбання нафтопродуктів у ТОВ "Талис плюс" в червні 2014 року в сумі 10 101 861,77 грн.

Зберігання товару здійснювалося на підставі договору зберігання нафтопродуктів № 0208/10-22 від 02.08.2010, укладеного позивачем з ПАТ "Дніпронафтопродукт", згідно з яким зберігач (ПАТ "Дніпронафтопродукт") зобов`язалося приймати і зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності і передавати їх позивачу на першу його вимогу (а.с. 96 - 98 т. 9).

Також між ТОВ "Влада Ойл" та ТОВ "Антарес" укладено договір поставки нафтопродуктів: № ДГ-0107-9 від 01.07.2014 (т. 8 а.с. 233 - 235), а також додаткові угоди до договору: № 140731000000020 від 01.07.2014, від 01.07.2014 (т. 8 а.с. 236, 237).

На підтвердження переходу права власності на товар від постачальника до покупця позивачем надано акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140731000000020 від 31.07.2014, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 580.841 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 10 660 129,15 грн (а.с. 238 т. 8).

ТОВ "Антарес" на адресу ТОВ "Влада Ойл" направило лист № 20/07-А від 01.07.2014, зі змісту якого вбачається, що нафтопродукти, які отримані позивачем за вказаним договором поставки, та які відповідно до п. 4.2 Договору знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт", позивач може отримати у будь-який час протягом дії договору (а.с. 239 т. 8).

ТОВ "Антарес" надало позивачу податкову накладну № 22 від 31.07.2014 на суму 10660129,15 грн, в т.ч. ПДВ 1776688,19 грн (а.с. 240 т. 8).

Розрахунки за договором № ДГ-01/07-9 від 01.07.2014 проведено на підставі платіжних доручень: № 187 від 29.12.2014 на суму 3942083,98 грн, в т.ч. ПДВ 657014,00 грн; № 107 від 12.05.2015 на суму 744138,07 грн, в т.ч. ПДВ 124023,01 грн (а.с. 241, 242 т. 8).

На підтвердження переміщення товару за вказаним договором № ДГ-0107-9 від 01.07.2014 позивачем надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) за липень 2014 року (а.с. 243 - 250 т. 8, а.с. 1 - 52 т. 9).

Оприбуткування товару позивачем підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках: 28.2.2, 70.2 за липень 2014 року (а.с. 53 - 70 т. 9).

Суми податку на додану вартість за вказаною податковою накладною включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за липень 2014 року. ТОВ "Влада Ойл" сформовано податковий кредит за рахунок придбання нафтопродуктів у ТОВ "Антарес" в липні 2014 року в сумі 1 776 688,19 грн.

Матеріали справи містять сертифікати відповідності, паспорти якості (а.с. 93 - 95 т. 9).

Зберігання товару здійснювалося на підставі договору зберігання нафтопродуктів № 0208/10-22 від 02.08.2010, укладеного позивачем з ПАТ "Дніпронафтопродукт", згідно з яким зберігач (ПАТ "Дніпронафтопродукт") зобов`язалося приймати і зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності і передати їх позивачу на першу його вимогу (а.с. 96 - 98 т. 9).

За матеріалами справи між ТОВ "Влада Ойл" та ТОВ "Праус" укладено договори поставки нафтопродуктів: № 01/6 від 01.04.2014, № 01/49 від 01.04.2014, № 05/10 від 05.04.2014, № 10/12 від 10.04.2014, № 15/1 від 15.04.2014, № 15/7 від 15.04.2014, № 22/35 від 22.04.2014 (т. 3, а.с. 98 - 100, 104 - 106, 110 - 112, 116 - 118, 122 - 124, 128 - 130, 134 - 136).

На підтвердження переходу права власності на товар від постачальника до покупця за договором № 01/6 від 01.04.2014 позивачем надано акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000018 від 30.04.2014, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 56.033 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 1 037 574,26 грн.

Розрахунок проведено на підставі платіжного доручення № 8578 від 26.05.2014. В матеріалах справи наявна податкова накладна № 19 від 30.04.2014 (а.с. 98 - 103 т. 3).

На підтвердження переходу права власності від постачальника до покупця за договором № 01/49 від 01.04.2014 позивачем надано акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000132 від 30.04.2014, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 169.542 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 2814714,18 грн.

Розрахунок проведено на підставі платіжного доручення № 8581 від 26.05.2014. В матеріалах справи наявна податкова накладна № 130 від 30.04.2014 (а.с. 104 - 109 т. 3).

На підтвердження переходу права власності на товар від постачальника до покупця за договором № 05/10 від 05.04.2014 позивачем надано акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000215 від 30.04.2014, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 145.846 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 2557485,48 грн.

Розрахунок проведено на підставі платіжного доручення № 8584 від 26.05.2014. В матеріалах справи наявна податкова накладна № 216 від 30.04.2014 (а.с. 110 - 115 т. 3).

На підтвердження переходу права власності на товар від постачальника до покупця за договором № 10/12 від 10.04.2014 позивачем надано акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000202 від 30.04.2014, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 11.811 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 221683,02 грн.

Розрахунок проведено на підставі платіжного доручення № 8583 від 26.05.2014. В матеріалах справи наявна податкова накладна № 202 від 30.04.2014 (а.с. 116 - 121 т. 3).

На підтвердження переходу права власності на товар від постачальника до покупця за договором № 15/1 від 15.04.2014 позивачем надано акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000020 від 30.04.2014, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 348.844 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 6549197,26 грн.

Розрахунок проведено на підставі платіжного доручення № 8579 від 26.05.2014. В матеріалах справи наявна податкова накладна № 21 від 30.04.2014 (а.с. 122 - 127 т. 3).

На підтвердження переходу права власності від постачальника до покупця за договором № 15/7 від 15.04.2014 позивачем надано акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000161 від 30.04.2014, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 7.692 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 146338,76 грн.

Розрахунок проведено на підставі платіжного доручення № 8582 від 26.05.2014. В матеріалах справи наявна податкова накладна № 161 від 30.04.2014 (а.с. 128 - 133 т. 3).

На підтвердження переходу права власності від постачальника до покупця за договором № 22/35 від 22.04.2014 позивачем надано акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000113 від 30.04.2014, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 7.692 тон, а загальна вартість з ПДВ складає 146338,76 грн.

Розрахунок проведено на підставі платіжного доручення № 8580 від 26.05.2014. В матеріалах справи наявна податкова накладна № 112 від 30.04.2014 (а.с. 134 - 139 т. 3).

На підтвердження переміщення товару позивачем надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) за квітень 2014 року (а.с. 140 - 250 т. 3, а.с. 1 - 63 т. 4).

Також між ТОВ "Влада Ойл" (в якості покупця) та ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" (в якості постачальника) укладено договір поставки № 05/14-П від 27.03.2014, предметом якого є поставка газу вуглеводного скрапленого марки СПБТ (т. 2, а.с. 98, 99).

На виконання умов договору сторонами укладені додаткові угоди: № 140501000000015 від 01.05.2014, № 140504000000012 від 04.05.2014, № 140505000000011 від 05.05.2014, № 140506000000017 від 06.05.201, № 140507000000013 від 05.07.2014, № 140508000000015 від 08.05.2014, № 140509000000012 від 09.05.2014, № 140510000000015 від 10.05.2014, № 140511000000009 від 11.05.2014, № 140512000000012 від 12.05.2014, № 140515000000011 від 15.05.2014, № 140516000000016 від 16.05.2014, № 140517000000011 від 17.05.2014, № 140519000000015 від 19.05.2014, № 140520000000016 від 20.05.2014, № 140522000000013 від 22.05.2014, № 140524000000016 від 24.05.2014, № 140525000000013 від 25.05.2014, № 140527000000012 від 27.05.2014, № 140528000000013 від 28.05.2014, № 140529000000015 від 29.05.2014, № 140530000000013 від 30.05.2014, № 140630000000014 від 01.06.2014, № 140730000000004 від 01.07.2014 (т. 2 а.с. 100, 115 - 136, 181, 183).

На підтвердження переходу права власності на товар від постачальника до покупця за договором № 05/14-П від 27.03.2014 позивачем надано акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140731000000004 від 31.07.2014 на суму 281968,20 грн, в т.ч. ПДВ 46994,70 грн (а.с. 184 т. 2).

В межах правочину складені видаткові накладні, наявні в матеріалах справи (а.с. 137 - 158 т. 2).

За наслідками господарської операції ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" складено податкові накладні (а.с. 159 - 180, 182, 185 т. 2).

Розрахунки за договором № 5/14 від 27.03.2014 здійснені на підставі платіжного доручення № 8590 від 26.05.2014 на суму 442924,80 грн, в т.ч. ПДВ 73820 грн.

На підтвердження переміщення товару за договором позивачем до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні (а.с. 186 - 250 т. 2).

Щодо встановлених ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області в акті № 607/13-50-22-02-13/37123376 від 16.06.2014 порушень позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI, що призвело до завищення податкових зобов`язань з ПДВ за серпень 2013 р. на загальну суму 235660 грн та завищення податкового кредиту на загальну суму 2942011 грн, колегія суддів зазначає таке.

Між ТОВ "Влада Ойл" та ТОВ "Праус" (ЄДРПОУ 37276126) в серпні 2013 року укладено договір поставки № 7/08-П від 01.08.2013 (т. 2 а.с. 56 - 58).

Між сторонами укладені додаткові угоди до договору: № 130831000000024 від 01.08.2013, № 130831000000025 від 01.08.2013, № 130831000000027 від 01.08.2013 (т. 2 а.с. 60 - 62).

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця за договором № 7/08-П від 01.08.2013 підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів № 130831000000024 від 31.08.2013 на суму 10491916,03 грн, в т.ч. ПДВ 1748652,67 грн, № 130831000000025 від 31.08.2013 на суму 6311676,70 грн, в т.ч. ПДВ 1051946,12 грн, № 130831000000027 від 31.08.2013 на суму 848475,24 грн, в т.ч. ПДВ 141412,54 грн (а.с. 63, 65, 67 т. 2).

В матеріалах справи наявні податкові накладні, складені ТОВ "Праус" за наслідками господарських операцій (а.с. 64, 66, 68 т. 2).

Розрахунки за договором № 7/08-П від 01.08.2013 проведено на підставі платіжного доручення № 7571 від 04.04.2014 грн на суму 14 102 067,97 грн, в т.ч. ПДВ 2350344,66 грн (а.с. 69 т. 2 ).

Матеріали справи містять оборотно-сальдові відомості по рахунках: 63.1.1, 28.2.2, 70.2 за липень 2014 року (а.с. 70 - 88 т. 2).

На підтвердження переміщення товару позивачем до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) за серпень 2013 року (а.с. 129 - 250 т. 9, а.с. 1 - 45 т. 10).

Позивачем укладався договір перевезення вантажів автомобільним транспортом і надання транспортно-експедиційних послуг № 94 від 01.07.2011 з ТОВ "Сварог Ойл" (а.с. 201 - 202 т. 10).

Матеріали справи містять акти надання послуг згідно з договором № 94 від 01.07.2011 (а.с. 203 - 208 т. 10).

Зберігання отриманих ТМЦ відбувалось на підставі договору зберігання № 0208/10-22 від 02.08.2010, укладеного позивачем з ВАТ "Дніпронафтопродукт" (а.с. 209 - 211 т. 10).

Виконання умов договору зберігання № 0208/10-22 від 02.08.2010 підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг (а.с. 212 т. 10).

Отже позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами надані листи контрагентів щодо зберігання нафтопродуктів, акти приймання-передачі, товаро-транспортні накладні щодо транспортування нафтопродуктів до АЗС, змінні звіти, сертифікати відповідності, документи, що підтверджують проведення розрахунків за договорами, податкові накладні та інші документи (т. 2 а.с. 63-250, т. 3 а.с. 98 - 250, т. 4 а.с. 1 - 250; т. 5 а.с. 1 - 182, т. 6 а.с. 1-250, т. 7 а.с. 1-250, т. 8 а.с. 1-250, т. 9 а.с. 93- 250; т. 10 а.с. 1 - 200).

Разом з цим контролюючим органом в акті перевірки № 228/13-50-22-11-06/37123376 від 31.12.2014 зазначено, що листом за № 244/1 від 23.09.2014 позивач повідомив контролюючий орган про те, що основна частина первинних документів, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів за травень, червень, липень 2014 року пошкоджена з причин, які не залежать від ТОВ «Влада Ойл» та зобов`язалося відновити пошкоджені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження цього повідомлення про пошкодження до контролюючого органу, та надати контролюючому органу для ознайомлення (т. 1 а.с. 64).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 акта перевірки № 228/13-50-22-11-06/37123376 від 31.12.2014 термін цієї перевірки переносився в межах 90 календарних днів.

За інформацією, вказаною у підпункті 2.10 пункту 2 акта перевірки № 228/13-50-22-11-06/37123376 від 31.12.2014, ТОВ «Влада Ойл» у відповідь на запити контролюючого органу надало копії договорів, додатків до договорів, податкових (видаткових) накладних, актів приймання-передачі нафтопродуктів, листи від контрагентів.

За інформацією, вказаною у пункті 3 акта перевірки № 228/13-50-22-11-06/37123376 від 31.12.2014 щодо кожного контрагента наведено конкретний перелік документів, наданих до перевірки.

Тобто ТОВ «Влада Ойл» під час проведення перевірки до контролюючого органу надало первинні документи за переліком на підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Разом з цим позивачем не представлено товарно-транспортних та інших супровідних документів, які підтверджують транспортування паливно-мастильних матеріалів від ВАТ «Дніпронафтопродукт» до ТОВ «Влада Ойл», про що зазначено в акті перевірки № 607/13-50-22-02-13/37123376 від 16.06.2015 (т. 1 а.с. 121).

Щодо вказаної обставини колегія суддів зазначає, що хоча реальність господарських операцій між позивачем та ВАТ «Дніпронафтопродукт» не була предметом перевірки, такі документи мали бути надані платником податків на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, зокрема на підтвердження отримання економічної вигоди від придбання нафтопродуктів.

Проте зазначені ТТН під час проведення перевірки надано не було.

Крім того, позивач не скористався наданим йому правом (п. 44.6 ст. 44 ПК України) та не надав вказані товарно-транспортні накладні після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки.

Разом з тим колегія суддів ураховує, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова проводилася позапланова виїзна перевірка ТОВ «Влада Ойл» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування ПДВ при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Праус» та ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» за квітень 2014 року, за результатами якого складений Акт від 18.08.2014 за № 901/13-50-22-01-17/37123376, за висновками якого встановлено порушення ТОВ «Влада Ойл» вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 2237193 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 01.09.2014 за № 0002432201, прийняте на підставі висновків Акта від 18.08.2014 за № 901/13-50-22-01-17/37123376, за наслідками його оскарження у судовому порядку визнано правомірним та таким, що не підлягає скасуванню (справа № 820/4185/16).

У справі № 820/4185/16 Верховний Суд, скасовуючи постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 вересня 2014 року № 0002432201 та направляючи в цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав, що у справах, предметом розгляду яких є господарські операції з поставки нафтопродуктів, варто перевірити обставини щодо дотримання платником порядку приймання нафтопродуктів від зазначеного контрагента з урахуванням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155.

Так, відповідно до положень п. 7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена Наказом Міністерством палива та енергетики України, Міністерством економіки України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 за N 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281/171/578/155) визначено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Згідно з п. 7.5.7 Інструкції № 281/171/578/155 ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Відповідно до пункту 7.5.8 Інструкції № 281/171/578/155 відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності всіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об`єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

На всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 куб.м, ведення обліку для кожного резервуара не є обов`язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту. Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації) (пункт 6.1 Інструкції № 281/171/578/155).

Приймання нафти і нафтопродуктів, які не належать підприємству, також відображається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП (пункт 14.5 Інструкції № 281/171/578/155).

Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 червня 2007 року № 271/121 затверджено Інструкцію з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція № 271/121).

Пунктом 6.1.4 Інструкції № 271/121 встановлено, що перед прийманням нафти та/або нафтопродукту необхідно: відібрати точкові проби з транспортного засобу і скласти сукупну пробу у відповідності до вимог ДСТУ 4488 та розділу 4.2 цієї Інструкції для проведення приймально-здавальних і контрольних випробувань; перевірити у пробах нафтопродуктів (візуально) наявність води і механічних домішок; зареєструвати відібрану сукупну пробу нафти та/або нафтопродукту в журналі реєстрації проб за формою N 3-НК і провести приймально-здавальні випробування; порівняти дані приймально-здавальних випробувань з даними паспорта якості вантажовідправника і, у разі відсутності розбіжностей, надати дозвіл на зливання нафти та/або нафтопродукту; записати до паспортів якості вантажовідправника і журналу реєстрації проб номери транспортних засобів, якими доставлено нафту або нафтопродукти, а також номери резервуарів, до яких їх злито.

Підпунктами 6.1.18 - 6.1.20, 6.1.22 Інструкції № 271/121 встановлено, що для визначення фактичної якості нафти та/або нафтопродукту здійснюється відбирання проб відповідно до вимог ДСТУ 4488. Сукупні проби поділяються на три частини, що опечатуються або пломбуються і споряджаються етикетками з підписами осіб, які брали участь у їх відбиранні. Про відбирання проб складається акт за підписами всіх осіб, які брали у цьому участь. Перша (для випробувань в обсязі контрольних випробувань) і друга (арбітражна) проби направляються до акредитованої (атестованої) у встановленому порядку випробувальної лабораторії для випробувань на відповідність якості нафти та/або нафтопродукту вимогам нормативного документа, а третя (арбітражна) - залишається на підприємстві.

За даними результатів випробувань складається акт приймання продукції за якістю (у день завершення приймання) за формою N 14-НК, у якому має бути вказано: назва вантажоодержувача нафти та/або нафтопродукту і його місцезнаходження; номер і дата складання акта, місце приймання нафти та/або нафтопродукту, час початку і завершення приймання. У разі, коли приймання здійснено з порушенням термінів, в акті зазначається причина затримки і час її виникнення; прізвище, ім`я та по батькові осіб, які брали участь у прийманні нафти та/або нафтопродукту за якістю, місце їх роботи, посади, дата і номер довіреності (доручення) представника на приймання продукції за якістю, а також довідка про ознайомлення цих осіб з порядком приймання продукції, установленим цією Інструкцією; найменування і місцезнаходження вантажовідправника; дата і номер телеграми про виклик представника вантажовідправника; номер і дата договору про поставку нафти та/або нафтопродуктів, рахунку-фактури, транспортного документа (накладної, коносамента тощо) і паспорта якості; дата надходження нафти та/або нафтопродукту до станції призначення, час видачі вантажоодержувачу вантажу органом транспорту, час відкриття опломбованих транспортних засобів; номер і дата складання комерційного акта, якщо такий складено під час отримання нафти та/або нафтопродуктів від органів транспорту; умови зберігання нафти та/або нафтопродуктів на складі вантажоодержувача до складання акта; стан тари на момент огляду, стан зовнішнього маркування тари, а також кількість (маса) нестандартної продукції; за чиїми пломбами (ЗПП вантажовідправника чи транспортувальника) відвантажено й отримано нафту та/або нафтопродукти, їх справність, наявність відтисків, відповідність фактичних відтисків на пломбах відтискам, зазначеним у транспортних документах; відомості про відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів, номер і дата акта відбирання проб і надання проб до відповідної випробувальної лабораторії на випробування; номер і назва нормативних документів, згідно з якими здійснювалось контролювання якості нафти та/або нафтопродуктів; висновки випробувальної лабораторії щодо можливості доведення до відповідної якості (виправлення) нафтопродукту або переведення його до іншої марки з посиланням на нормативний документ; інші відомості, які на думку осіб, що беруть участь у прийманні нафти та/ або нафтопродуктів за якістю, необхідно зазначити в акті.

Акт приймання нафтопродуктів за якістю за формою N 14-НК підписується всіма особами, які брали участь у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю.

До акта приймання нафти та/або нафтопродукту за якістю за формою N 14-НК, складеного відповідно до вимог цієї Інструкції, мають бути додані: паспорт якості нафти та/або нафтопродукту вантажовідправника і копія сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов`язковій сертифікації в Україні); транспортний документ (накладна, коносамент); пакувальні ярлики з тарних місць, у яких розміщено розфасовані нафтопродукти неналежної якості; документи, що підтверджують повноваження учасників у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю; паспорт якості, виданий випробувальною лабораторією згідно з результатами випробувань нестандартних нафти та/або нафтопродуктів, та акт відбирання проби; інші документи (за наявності), що свідчать про причини псування і невідповідності якості нафти та/або нафтопродуктів.

В свою чергу, позивачем не надано до матеріалів справи документів, оформлення яких передбачено вимогами вищевказаних Інструкцій та які б дали змогу з`ясувати як приймався на АЗС придбаний товар за кількістю та якістю, чи перевірялися наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об`єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об`єму і густині, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту тощо; яким чином вимірювалась маса придбаних нафтопродуктів, чи було виявлено під час приймання нафтопродуктів надлишки або нестачу; чи здійснювався облік надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП придбаних нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП відповідно до вимог Інструкції № 281/171/578/155.

Разом з цим відповідно до ст. 20 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.2000 за № 1644-111 перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

Статтею 8 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» передбачено обов`язок перевізника небезпечних вантажів здійснювати в установленому порядку обов`язкове страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення таких вантажів, а статтею 7 України «Про перевезення небезпечних вантажів» - обов`язок відправника небезпечних вантажів здійснити в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів, надавати перевізнику необхідні документи з достовірною інформацією - небезпечний вантаж, а в разі дорожнього перевезення - аварійну картку.

Проте вказаних документів позивачем як під час перевірки, так і під час судового розгляду не надано.

При цьому колегією суддів установлено, що надані до суду першої інстанції товарно-транспортні накладні на перевезення паливно-мастильних матеріалів по ланцюгам постачання нафтопродуктів від контрагентів ТОВ «Влада Ойл» до АЗС та змінні звіти АЗС, в яких відображаються данні щодо надходження нафтопродуктів для подальшої реалізації, містять розбіжності (не співпадають дати та кількість поставлених нафтопродуктів з кількістю нафтопродуктів, яка надійшла до АЗС відповідно до змінних звітів) (т. 2-10 (товарно - транспортні накладні); т. 10 а.с. 48-194, 236-250; т. 11 а.с.1 - 49 - змінні звіти АЗС), що суперечить Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за № 805/15496) та судом першої інстанції вказаним обставинам не дана відповідна оцінка.

Представником позивача ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано обґрунтованих пояснень щодо вказаних недоліків.

Колегія суддів ураховує, що за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 листопада 2018 року у справі № 820/4874/17, на підтвердження реальності господарських операцій з нафтопродуктами суди повинні з`ясовувати яким чином відбувалась фактична поставка обумовлених умовами договору нафтопродуктів, яким чином було здійснено прийом товару відповідно до Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним Наказом Мінпаливенерго України та Держспоживстандарт України від 04.06.2007 за № 271/121, подальше зберігання товару та відпуск іншим покупцям.

Вказані висновки підтримано Верховним Судом і в постанові від 18 грудня 2020 року у справі № 816/473/17.

Водночас з наданих позивачем документів неможливо встановити, що саме передані на зберігання ПАТ «Дніпронафтопродукт» нафтопродукти були відвантажені у подальшому позивачу. Відсутні також відомості про місцезнаходження нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт», на яких зберігалися придбані позивачем нафтопродукти, номери відповідних резервуарів; відсутні посилання на номери резервуарів, з яких відвантажувався придбані позивачем ППМ.

Отже позивачем ні під час проведення перевірки, ні впродовж судового розгляду справи не надано доказів як щодо реального виконання договорів зберігання та транспортних перевезень, й, зокрема, щодо здійснення оплати за їх умовами, так і подальшої реалізації нафтопродуктів, придбаних у контрагентів позивача, що у сукупності не підтверджує факт приймання нафтопродуктів.

Крім цього, у наданих для перевірки ТОВ «Вада Ойл» сертифікатах відповідності зазначено, що виробником продукції є ПАТ «Укртатнафта», яке відсутнє у ланцюгу постачання паливно-мастильних матеріалів.

Так, ТОВ «Влада Ойл» надано копії сертифікатів відповідності на ППМ (бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро виду II класу С, бензин автомобільний підвищеної якості A-95-Євро виду II класу D, паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду II, паливо моторне альтернативне марки «Еліт-95 Супер літнє»), які придбано в ТОВ «Барилит плюс», ТОВ «Талис плюс», ТОВ «Антарес» та ТОВ «Праус» та реалізовано на АЗС ТОВ «Влада Ойл» у квітні, травні, червні, липні 2014 року: виробник продукції є ПАТ «Укртатнафта» (Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3).

Перевіркою не підтверджено реальність здійснених операцій з придбання нафтопродукту в ТОВ «Барилит плюс», ТОВ «Талис плюс», ТОВ «Антарес» та ТОВ «Праус».

Колегія суддів погоджується з висновками контролюючого органу, яка узгоджується з правовими висновками Верховного Суду по аналогічним справам, про безтоварність таких операцій, оскільки ланцюг постачальників ТОВ «Барилит плюс», ТОВ «Талис плюс», ТОВ «Антарес» та ТОВ «Праус» не ведуть до виробника - ПАТ «Укртатнафта» (серед покупців ППМ ПАТ «Укртатнафта» відсутні підприємства, які стали постачальниками товару на ТОВ «Барилит плюс»; ТОВ «Талис плюс»; ТОВ «Антарес»).

Крім того, ціна придбаних ППМ ТОВ «Влада Ойл» від посередників (у т.ч. ТОВ «Барилит плюс», ТОВ «Талис плюс», ТОВ «Антарес» та ТОВ «Праус») виробництва Кременчуцького нафтопереробного заводу була нижчою за ціну, яку виставляє до продажу виробник - кременчуцький нафтопереробний завод «Укртатнафта».

Зважаючи на викладене, беручи до уваги неналежне оформлення первинної документації, відсутність документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо було б установити зміст та обсяги надання послуг під час проведення перевірки та ненадання їх до суду, колегія суддів зазначає, що позивачем в ході перевірки та під час звернення до суду з адміністративним позовом не надано документів, якими було б беззаперечно підтверджено факти поставки, отримання товару та подальшу реалізацію товару на виконання укладених між позивачем та його контрагентами договорів, а тому дійшла висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами є безтоварними, у зв`язку з чим у ТОВ «Влада Ойл» були відсутні підстави для відображення наслідків цих господарських операцій в податковому обліку.

При цьому колегія суддів зауважує, що окремі неточності у заповненні первинних документів окремо самі по собі не тягнуть недійсності укладених договорів, однак у своїй сукупності, з урахуванням ненадання позивачем пояснень та відповідних доказів з приводу встановлених спірних обставин, ставлять під сумнів реальність здійснення господарських операцій.

Під час розгляду справи колегією суддів ураховується правова позиція Верховного Суду, відповідно до якої при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - у редакції, чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу (постанова від 05.03.2019 у справі № 826/6902/15).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що наданими позивачем доказами не спростовується обґрунтованість висновку ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про непідтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Влада Ойл та його контрагентами про порушення позивачем вимог ст. ст. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже колегія суддів уважає висновки актів перевірок ТОВ «Влада Ойл» про порушення останнім вимог ст. ст. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 24 476 377 грн (у т.ч. за травень 2014 року - в розмірі 11 989 957 грн, за червень 2014 року - в розмірі 10 353 999 грн та липень 2014 року - в розмірі 2 132 421 грн) та в сумі 2706351 грн (у т.ч. за серпень 2013 року - на суму 1654405 грн, за листопад 2013 року - на суму 1051946 грн) - обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі вказаних висновків актів перевірок, такими, що не підлягають скасуванню.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що суб`єкт владних повноважень при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000062201 від 20.01.2015 та № 0000892201 від 06.07.2015 діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а отже відсутні підстави для скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків актів перевірок ТОВ «Влада Ойл» про порушення останнім вимог ст. ст. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та відсутність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позовні вимоги про зобов`язання Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова ДФС у Львівській області відновити суми податкового кредиту та зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Влада Ойл (ідентифікаційний код 37123376) в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", зміни до яких внесені на підставі відомостей, викладених в актах № 228/13-50-22-11-06/37123376 від 31.12.2014 та № 607/13-50-22-02-13/37123376 від 16.06.2015, не підлягають задоволенню як похідні та, окрім того, за правовою позицією Верховного Суду, такі дії є службовою діяльністю працівників контролюючого органу, які не порушують прав платника податків, а захист прав платника податків досягається шляхом оскарження і скасування оспорюваних актів індивідуальної дії.

Доводи апеляційної скарги приймаються колегією суддів у якості належних.

Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв`язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області № 0000062201 від 20.01.2015, № 0000892201 від 06.07.2015 та зобов`язання Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова ДФС у Львівській області відновити суми податкового кредиту та зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Влада Ойл" (ідентифікаційний код 37123376) в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", зміни до яких внесені на підставі відомостей, викладених в актах № 228/13-50-22-11-06/37123376 від 31.12.2014 та № 607/13-50-22-02-13/37123376 від 16.06.2015 року, з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 по справі № 820/8256/15 слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 по справі № 820/8256/15 скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ОЙЛ".

Прийняти в цій частині постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ОЙЛ" відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 по справі № 820/8256/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`яноваСудді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 29.05.2023 року