Ухвала

від 26.05.2023 по справі 125/599/21

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/599/21

2/125/231/2021

У Х В А Л А

про вирішення питання про розподіл судових витрат

26.05.2023 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Питель О.В.,

секретар судового засідання Міршук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про розподіл судових витрат у цивільній справі № 125/599/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 04.04.2023 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,0696 га, кадастровий номер 0520210100:01:004:0016, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_2 ; визнано за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_2 правовласності на 2/3 частини земельної ділянки площею 0,0696 га, кадастровий номер 0520210100:01:004:0016, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_2 .

Відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат, тому питання про розподіл судових витрат під час ухвалення рішення не вирішувалося. Позивачу було встановлено строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат до 10.04.2023. Судове засідання для вирішення питання про судові витрати було призначене на 11.04.2023.

Представник позивача адвокат Шикунова А.О. надіслала до суду докази щодо розміру понесених позивачем судових витрат, а саме: акт виконаних робіт від 10.04.2023; звіт про затрачений час на надання правничої допомоги; договір про надання правничої допомоги від 20.03.2021.

11.04.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

01.05.2023 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні.

25.05.2023 представник відповідача адвокат Жунку Д.С. подав заяву про залишення заяви представника позивача від 10.04.2023 про стягнення витрат у порядку ст. 141 ЦПК України з додатками без розгляду. У заяві зазначив, що вважає акт виконаних робіт від 10.04.2023 неналежним доказом, оскільки він не містить переліку виконаних робіт/наданих послуг та їх вартості. Представник відповідача зазначає, що представник позивача подала до суду не оригінал, а копію акта, яка не посвідчена у встановленому законом порядку, а саме відсутній напис «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Таким чином, на думку представника відповідача, представник позивача не дотримала вимоги ч. 2, 4 ст. 95 ЦПК України щодо оформлення доказів, які подаються до суду, а тому вважає, що такий документ не може бути прийнятий судом. Звіт про час, витрачений на надання правової допомоги, не містить відомостей про вартість однієї години надання відповідних послуг, тому вважає вказаний звіт неналежним та недостатнім доказом. Щодо договору про надання правничої допомоги зазначив, що згідно з умовами договору про надання правничої допомоги від 20.03.2021 до обов`язків, взятих на себе адвокатом, не входить складання позовної заяви, заяв, клопотань, представництво інтересів позивача у Барському районному суді Вінницької області. Зі змісту п. 2.4 договору вбачається, що замовником надано повноваження виконавцю, серед іншого, щодо підписання заяв, клопотань, але не визначено надання такого виду правової допомоги як підготовка відповідних заяв та клопотань із зазначенням вартості таких послуг. Також у п.п. б) п. 3.1 договору зазначено, що замовник зобов`язується оплатити послуги за цим договором у розмірі 20000 гривень. Разом з тим, вказаний підпункт не містить відомостей щодо порядку обчислення, форми гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру), ціни конкретних послуг, що надаються адвокатом, та строків їх оплати. Крім того, копія договору не посвідчена у встановленому законом порядку, тому вважає, що такий документ не може бути прийнятий судом. Відсутність у договорі про надання правової допомоги порядку обчислення гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру), строків, його сплати, неподання представником позивача квитанцій до прибуткового касового ордера, платіжних доручень з відміткою банку або інших банківських документів, касових чеків, невідповідність послуг адвоката визначених у звіті про витрачений час об`єму обов`язків адвоката, прийнятих за договором про надання правової допомоги, на думку представника відповідача, не дає можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. З документів, поданих представником позивача, взагалі неможливо встановити чи сплачений фактично гонорар чи він підлягає сплаті у майбутньому. За таких обставин уважає, що розмір понесених витрат позивача на правову допомогу не підтверджується належними доказами, а тому заява про стягнення витрат не підлягає до задоволення. Крім того, представником позивача надіслано копію заяви про стягнення витрат на правову допомогу з додатками на адресу, за якою відповідач не зареєстрована та не проживає, і взагалі не має жодного відношення. Ким було отримане поштове відправлення стороні відповідача невідомо. Ураховуючи надіслання заяви з додатками за невідомою адресою, ненадання копій доказів на підтвердження витрат на правову допомогу стороні відповідача, з урахуванням положень ч. 9 ст. 83 ЦПК України, вважає, що заява про стягнення судових витрат у порядку ст. 141 ЦПК України від 10.04.2023 з додатками підлягає залишенню без розгляду.

26.05.2023 у судове засідання з розгляду питання про розподіл судових витрат сторони не з`явилися, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд вважає можливим розглянути питання про розподіл судових витрат за відсутності учасників, оскільки останні мали можливість скористатися своїми процесуальними правами.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, докази на підтвердження понесених судових витрат, дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Визначаючись щодо розміру витрат позивача за надання професійної правничої допомоги, та щодо наявності підстав для їх відшкодування, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Для цілей розподілу витрат на правничу допомогу розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги, порядок його обчислення та сплати має бути зазначений у договорі про надання правничої допомоги, оскільки саме згідно з умовами договору відповідно до приписів пункту 1 частини 2 статті 137 ЦПК та на підставі наданих доказів щодо фактично наданого обсягу послуг суд визначає розмір витрат, які підлягають розподілу.

Отже, судові витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач ОСОБА_1 уклав із адвокатом Шикуновою А.О. договір про надання правничої допомоги від 20.03.2021.

На підтвердження надання правничої допомоги, представник позивача подала до суду копію вказаного вище договору про надання правничої допомоги, звіт про витрачений час на надання правничої допомоги, копію акту виконаних робіт від 10.04.2023, квитанцію АТ «Укрпошта» від 10.04.2023 про надіслання рекомендованого листа ОСОБА_2 .

Оцінюючи наданий доказ, суд приймає та вважає слушними зауваження представника відповідача щодо поданого доказу, які полягають у такому.

Пунктом 2.1 Договору про надання правничої допомоги від 20.03.2021, передбачено, що «виконавець бере на себе виконання такої правової роботи: а) консультування з питань застосування чинного законодавства.»

Таким чином, згідно з умовами договору про надання правничої допомоги від 20.03.2021, до обов`язків, взятих на себе адвокатом, не входить складання позовної заяви, заяв, клопотань, представництво інтересів позивача у Барському районному суді Вінницької області.

Зі змісту п. 2.4 Договору вбачається, що замовником надано повноваження виконавцю, серед іншого, щодо підписання заяв, клопотань, однак не визначено надання такого виду правової допомоги як підготовка відповідних заяв та клопотань із зазначенням вартості надання таких послуг.

У п.п. б) п. 3.1 договору зазначено, що замовник зобов`язується оплатити послуги за цим договором у розмірі 20000 гривень. Однак, вказаний підпункт не містить відомостей щодо порядку обчислення, форми гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру), ціни конкретних послуг, що надаються адвокатом та строків їх оплати.

У звіті про час, витрачений на надання правової допомоги, адвокат зазначила такі послуги, які надавалися позивачу ОСОБА_1 : вивчення та аналіз документів, наданих замовником у справі № 125/599/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, складання позовної заяви, клопотань, заяв кількість витраченого часу 6 годин; зустріч адвоката з замовником (консультування) 5 годин; ознайомлення з відзивом на позовну заяву та додатками до нього 2 години; забезпечення представництва замовника в судових засіданнях у Барському районному суді Вінницької області 2 години. Всього вартість послуг 20000 гривень. Звіт не містить відомостей про вартість однієї години надання відповідних послуг, тому суд не вважає даний доказ належним та достатнім.

Крім того, суд звертає увагу, що Договором про надання правничої допомоги передбачено надання лише послуг щодо консультування, надання усіх інших послуг, що вказані у звіті про витрачений час, - не передбачено умовами Договору.

У акті виконаних робіт від 10.04.2023 вказано, що виконавець якісно виконав та оформив належним чином роботу відповідно до Договору про надання правничої допомоги; вартість правничої допомоги станом на дату складання цього акту становить 20000 гривень; замовник підтверджує, що правнича допомога надана виконавцем у повному обсязі, належної якості, претензій та зауважень щодо об`єму та якості наданих послуг замовник до виконавця не має, витрати на правничу допомогу є справедливими та пов`язаними з виконанням умов договору.

Однак, в акті виконаних робіт відсутній перелік виконаних робіт/наданих послуг та їх вартість за видами та годинами, тому даний доказ не відповідає критеріям належності та достатності.

Таким чином судом у даній справі встановлено відсутність у Договорі про надання правничої допомоги від 20.03.2021 домовленості щодо надання послуг з вивчення та аналізу документів замовника про поділ спільного майна подружжя, складання позовної заяви, клопотань, заяв; ознайомлення з відзивом на позовну заяву та додатками до нього; забезпечення представництва замовника в судових засіданнях, а також відсутність умов щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру), що позбавляє суд можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо обсягу послуг та розміру гонорару адвоката, а також перевірити відповідність наведеного у звіті про витрачений час обсягу наданих послуг; у звіті також відсутня вартість однієї години роботи, у акті виконаних робіт відсутній перелік виконаних робіт/наданих послуг та їх вартості.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Представник позивача не дотрималася вказаних вимог процесуального законодавства копія Договору про надання правничої допомоги від 20.03.2021 та копія акту виконаних робіт від 10.04.2023, що подані до суду, не відповідають вказаним вище вимогам.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Щодо вказаних обставин суд також приймає зауваження представника відповідача та вважає, що позивачем не виконані наведені вимоги ч. 9 ст. 83 ЦПК України, оскільки копія заяви про стягнення витрат на правову допомогу з додатками була надіслана відповідачці на адресу 21050, м. Вінниця, тоді як місце проживання відповідачки зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , та саме ця адреса вказана позивачем у позовній заяві.

Зважаючи на відсутність підтвердження надсилання (надання) відповідачу копій доказів щодо обсягу правничої допомоги та її вартості, ураховуючи, що такі докази відсутні у відповідача, їх обсяг не є надмірним, вони не подані до суду в електронній формі, та не є публічно доступними, суд не бере їх до уваги на підставі ч. 9 ст. 83 ЦПК України.

За приписами частин першої, третьої статті 12, статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та достатніх доказів надання певного обсягу правничих послуг та їх вартості, тому у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу слід відмовити.

За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1914грн, що підтверджується даними Дублікату квитанції 0.0.2077475592.1 від 06.04.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ОСОБА_1 було задоволено частково: у своїх позовних вимогах він просив визнати за ним право власності на частину спільного майна подружжя, рішенням суду за позивачем визнано право власності на 1/3 частину спільного майна подружжя, отже позов задоволено на 66 % (0,33х100/0,5). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1263,24грн (1914 х 66/100 = 1263,24 грн).

Визначаючись щодо розміру витрат відповідача за надання професійної правничої допомоги, та щодо наявності підстав для їх відшкодування, суд виходить з такого.

Відповідач ОСОБА_2 уклала з адвокатом Жунку Д.С. договір про надання правової допомоги № 21 від 10.06.2021.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 10.06.2021 до договору про надання правової допомоги № 21 від 10.06.2021 адвокат на виконання умов основного договору про надання правової допомоги зобов`язується надати клієнту такі послуги: надання консультацій у справі про поділ спільного майна подружжя; направлення адвокатських запитів. Сторони за цією додатковою угодою домовилися, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором про надання правової допомоги становить фіксовану суму 1000 грн, що сплачується клієнтом на умовах 100 % попередньої оплати.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 23.06.2021 до договору про надання правової допомоги № 21 від 10.06.2021 адвокат на виконання умов основного договору про надання правової допомоги зобов`язується надати клієнту такі послуги: отримання додаткових доказів у справі про поділ майна подружжя, підготовка клопотань у справі № 125/599/21 про поділ майна подружжя, підготовка відзиву на позовну заяву у справі № 125/599/21, здійснення представництва інтересів відповідача у справі № 125/599/21 у Барському районному суді Вінницької області. Сторони за цією додатковою угодою домовилися, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором про надання правової допомоги становить фіксовану суму 10000 грн, що сплачується клієнтом на умовах 100 % попередньої оплати.

Відповідно до даних квитанцій до прибуткового касового ордера № 36 від 10.06.2021 та № 40 від 23.06.2021 ОСОБА_2 сплатила адвокату Жунку Дмитру Сергійовичу гонорар у розмірі 11000 грн.

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідачем надано необхідні докази про понесення ним судових витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 11000 гривень, вказані витрати пов`язані з розглядом справи, та їх розмір є обґрунтованим. Співмірність витрат позивач не оспорювала.

Оскільки позов задоволено частково, то витрати відповідача на правничу допомогу також підлягають розподілу, та з позивача на користь відповідача слід стягнути 33 % витрат на правничу допомогу, що становить 3630 грн (11000грн *33/100).

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З огляду на викладені положення, суд вважає, що з позивача, як з особи, на яку покладено більшу суму судових витрат, на користь відповідача слід стягнути різницю суми судових витрат, тобто 2366,76 грн (3630 грн - 1263,24грн), та звільнити сторони від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 133, 137, 141, 259, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2366,76 грн (дві тисячі триста шістдесят шість гривень сімдесят шість копійок) судових витрат.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя