Рішення

від 29.05.2023 по справі 910/1043/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2023Справа № 910/1043/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АнВа»

про стягнення 287011,66 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АнВа» про стягнення 287011,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору поставки товару №219/ВЗЗ-2022 від 19.05.2022 в частині своєчасної поставки товару. Позивач заперечив проти тверджень позивача щодо наявності форс-мажорних обставин, а також заперечив проти зменшення розміру неустойки. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 170240,32 грн та штраф у розмірі 116771,34 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши на наявність форс-мажорних обставин, про які відповідач повідомив позивача листами №176 від 17.06.2022, №341 від 28.12.2022. Також відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, вказавши, зокрема, на незначений період прострочення поставки, виконання умов Договору в частині поставки товару в повному обсязі та прийняття товару позивачем без зауважень, виключний характер причин прострочення, відсутність у позивача збитків внаслідок прострочення виконання відповідачем зобов`язань за Договором

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.05.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АнВа» (далі - Учасник) укладено Договір №219/В33-2022 (далі - Договір), відповідно до умов якого учасник зобов`язується поставити Замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1), а Замовник прийняти і оплатити такі товари. (п.1.1. Договору)

Відповідно до п.5.1. Договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці Замовника, сканкопія якої надсилається Замовником з його офіційної електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту Учасника tov-anva@ukr.net вказану у розділі 13 цього Договору. Учасник зобов`язаний засобами телефонного зв`язку підтвердити Замовнику (його уповноваженій особі) отримання заявки. У заявці зазначається найменування Товару, місце поставки Товару, кількість Товару та інша необхідна інформація для поставки Товару.

Передача (приймання - здача) товару здійснюється в пунктах відвантаження за адресами у містах Києві, Львові, Одесі, Дніпрі тощо згідно заявок позивача. (п.5.2. Договору)

Відповідно до пункту 5.6. договору право власності на товар переходить від відповідача до позивача після прийняття товару на склад позивача, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це представників сторін у відповідній видатковій накладній.

Згідно з п.6.3.1. Договору Учасник зобов`язаний забезпечити поставку якісного товару у строки, встановлені цим Договором.

Специфікацією до Договору від 19.05.2022 №219/В33-2022 сторони визначили, зокрема, найменування товару - Штани вітровологозахисні зимові (тканина «Хижак»), кількість - 5000 шт., ціну за одинцю з ПДВ - 1755,96 грн та загальну вартість товару з ПДВ - 8779800 грн.

16.06.2022 директором ТОВ «АнВа» було прийнято наручно Заявку позивача від 01.06.2022 до Договору

У вказаній заявці позивач визначив строки, кількість та місце поставки товару, а саме: 5000 шт. до 30.09.2022 на склад Замовника в місті Києві.

Таким чином, останнім днем для виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару було 30.09.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов Договору було поставлено, а позивачем прийнято товар в повному обсязі у кількості 5000 грн на загальну суму 8779800 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №236 від 07.10.2022 у кількості 1500 шт. на суму 2633940 грн; №239 від 12.10.2022 у кількості 360 шт. на суму 632145,60 грн; №249 від 18.10.2022 у кількості 980 шт. на суму 1720840,80 грн; №256 від 25.10.2022 у кількості 770 шт. на суму 1352089,20 грн; №262 від 26.10.2022 у кількості 440 шт. на суму 772622,40 грн; №276 від 03.11.2022 у кількості 450 шт. на суму 790182 грн; №295 від 16.11.2022 у кількості 500 шт. на суму 877980 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з вищезазначених видаткових накладних відповідачем було поставлено товар із порушенням строку визначеного в заявці від 01.06.2022 до Договору

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.3. Договору визначено, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці Замовника. Учасник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів чи не надання товарно-супровідних документів у термін, визначений у пунктів 5.7. Договору, Замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього Договору.

Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені у розмірі 170240,32 грн та штрафу у розмірі 116771,34 грн, суд встановив їх правильність, відповідність умовам Договору, чинного законодавства та арифметичну вірність.

Доводи відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин, які полягають у систематичних ракетних обстрілах починаючи з 15.06.2022 в районі знаходження виробничих потужностей, суд відхиляє з огляду на наступне.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Так невиконання зобов`язання має знаходитись у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дією обставин непоборної дії.

В якості доказу неможливості виконати зобов`язання за Договором у встановлені строки, відповідачем надано суду копію листа Вознесенської районної військової адміністрації від 22.02.2023 № 221/02.02-23/11, за змістом якого в Миколаївській області та, зокрема, у місті Вознесенськ (на території Вознесенської міської територіальної громади) починаючи з 15.06.2022 кількість ракетних обстрілів у порівнянні з березнем-першою половиною червня 2022 року збільшилась та щодоби становила в середньому 8-9 разів, а також позивачем надано сертифікат №0500-22-1989 про форс-мажорні обставини від 27.12.2022, виданий Вінницькою торгово-промисловою палатою, яким засвідчено форс-мажорні обставини: військова агресія російської федерації проти України, ракетні та артилерійські обстріли та обстріли з РСЗВ по території Вознесенської міської територіальної громади Миколаївської області, які унеможливили виконання зобов`язань за Договором в зазначений термін.

Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, посилаючись до здійснення ракетних обстрілів територіальної громади міста Вознесенськ як на основну підставу звільнення від господарсько-правової відповідальності за вчинене правопорушення відповідач мав прямий процесуальний обов`язок довести суду належними доказами у перш за все: прямий причинно-наслідковий зв`язок зі збільшенням обстрілів території громади та неможливістю здійснення виробничої діяльності; неможливість виконання замовлення на виробництві за місцем реєстрації у місті Чигирин.

Проте, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами неможливості виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором з огляду на посилення ракетних обстрілів саме міста Вознесенськ, зокрема, наданий відповідачем сертифікат №0500-22-1989 про форс-мажорні обставини від 27.12.2022 та інші докази не містять відомостей, що безпосередньо виробничі приміщення відповідача у м. Вознесенськ зазнавали ушкоджень або знаходились під обстрілом, внаслідок збільшення з 15.06.2022 кількості ракетних, артилерійських обстрілів та обстрілів із РСЗВ по території Вознесенської територіальної громади

Крім того, суд зазначає, що станом на час укладення сторонами у справі Договору №219/ВЗЗ-2022 від 19.05.2022 (заявка від 01.06.2022), на час його виконання та на час винесення судом рішення у даній справі в Україні діє воєнний стан.

Таким чином, відповідач на момент укладення Договору мав передбачати та усвідомлювати можливі негативні наслідки, які мали доволі очевидний характер, що можуть ускладнити виконання зобов`язань.

Крім того, відповідно до п.8.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихе, епідемія, епізоотія, війна, інша небезпечна подія).

Оскільки воєнний стан, військові дії, ракетні та артилерійські обстріли тощо є обставинами, що існували на час укладення договору, останні не можуть бути визнані належними фактичними підставами для звільнення від відповідальності за порушення умов цього договору.

Також, суд зазначає, що п.8.2. Договору визначено, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами. (п.8.3. Договору)

Згідно з п.11.8 Договору усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмові оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв`язку на адреси, вказані у розділі 13 цього Договору. У будь-якому разі Замовник вважається повідомленим з моменту фактично отримання листа, а Учасник з моменту направлення Замовником відповідного листа (на електронну пошту Учасника, вказану у розділі 13 цього Договору; передання до поштового відділення зв`язку та отримання фіскального чеку, поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання Учасником).

На підтвердження виконання вказаних умов Договору відповідачем надано суду копії листів №176 від 17.06.2022, №341 від 28.12.2022 та скрін-шот про направлення позивачу електронного листа від 28.12.2022 з додатками.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували направлення ТОВ «АнВа» листів №176 від 17.06.2022, №341 від 28.12.2022, так само як і не надано доказів отримання їх позивачем, а електронний лист від 28.12.2022 направлено відповідачем на електронну адресу vch3078@ukr.net загальнодоступного електронного поштового сервісу, яка могла бути створеною будь-якою особою і не є офіційно передбаченою розділом 13 Договору електронною адресою позивача 3078ngu.gov.ua.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у статті 233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні та триває на даний час.

Також, є загальним відомим факт систематичних ракетних, артилерійських обстрілів, тощо інфраструктури та цивільних об`єктів країни з боку рф.

В той же час, як встановлено судом, відповідачем на виконання умов Договору було в повному обсязі поставлено обумовлений товар, хоч із незначним простроченням, а позивачем прийнято без зауважень та заперечень.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за спірним Договором здійснювалось виготовлення та постачання форменого одягу (ДК 021:2015-18110000-3) - Штани вітровологозахисні зимові «Хижак», для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану.

Також, судом встановлено, що відповідачем вчинялись дії щодо виконання зобов`язання за Договором у визначений строк та мінімізації наслідків такого прострочення, зокрема, позивач звертався до підприємств (Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрімм Текс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Євроспецкомплект», Приватним підприємством «Аллен Бізнес», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ольстер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер 7»), які потенційно могли виробити/поставити товар у строк визначений позивачем.

Суд також приймає до уваги, що стягнення з відповідача значних сум штрафних санкцій під час військового стану може призвести до негативних наслідків для підприємства. При цьому, для позивача не матиме негативних наслідків зменшення розміру пені та штрафу, оскільки наявність збитків та погіршення фінансового становища позивача ним не доведено.

Беручи до уваги наведені вище обставини, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку частково задовольнити заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, зменшивши розмір присуджених до стягнення з відповідача штрафних санкцій на 50% та стягнути з відповідача пеню у розмірі 85120,16 грн та штраф у розмірі 58385,67 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що спір у даній справі виник у зв`язку з неправильними діями відповідача, а часткове задоволення позовних вимог обумовлене реалізацією судом свого права на зменшення неустойки, суд дійшов висновку про покладення витрат по сплаті судового збору на Товариство з обмеженою відповідальністю «АнВа» у повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АнВа» (20901, Черкаська обл., м. Чигирин, вул. Богдана Хмельницького, 3; ідентифікаційний код 03058052) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) пеню у розмірі 85120 (вісімдесят п`ять тисяч сто двадцять) грн 16 коп. та штраф у розмірі 58385 (п`ятдесят вісім тисяч триста вісімдесят п`ять) грн 67 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4305 (чотири тисячі триста п`ять) грн 18 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 29.05.2023.

Суддя Я.В. Маринченко