Ухвала
від 18.12.2023 по справі 910/1043/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1043/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023

у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа"

про стягнення 287 011,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа" про стягнення 287 011,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору поставки товару від 19.05.2022 № 219/ВЗЗ-2022 в частині своєчасної поставки товару. Позивач заперечив проти тверджень відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин, а також заперечив проти зменшення розміру неустойки. На підставі викладеного позивач просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача пені у розмірі 170 240,32 грн та штрафу в розмірі 116 771,34 грн.

Господарський суд міста Києва рішенням від 29.05.2023 позовні вимоги задовольнив частково та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 85 120,16 грн та штраф у розмірі 58 385,67 грн. В іншій частині позову відмовив.

Суд дійшов такого висновку з огляду на те, що останнім днем для виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару було 30.09.2022, однак відповідач поставив товар із порушенням цього строку. Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу, суд встановив їх правильність, відповідність умовам договору, чинного законодавства та арифметичну рівність.

При цьому суд зазначив, що відповідач не довів належними та допустимими доказами неможливість виконання ним своїх зобов`язань з огляду на посилення ракетних обстрілів саме міста Вознесенська, оскільки наданий відповідачем сертифікат від 27.12.2022 № 0500-22-1989 про форс-мажорні обставини та інші докази не містять відомостей про те, що безпосередньо виробничі приміщення відповідача у м. Вознесенську зазнавали ушкоджень або знаходились під обстрілом внаслідок збільшення з 15.06.2022 кількості ракетних, артилерійських обстрілів та обстрілів із РСЗВ по території Вознесенської територіальної громади.

Водночас суд встановив, що відповідач вчиняв дії щодо виконання зобов`язання у визначений строк та мінімізації наслідків такого прострочення, зокрема, позивач звертався до підприємств (ТОВ "Дрімм Текс", ТОВ "Швейна фабрика "Євроспецкомплект", ПП "Аллен Бізнес", ТОВ "Ольстер" та ТОВ "Мастер 7"), які потенційно могли виробити/поставити товар у строк, визначений позивачем. Крім того, стягнення з відповідача значних сум штрафних санкцій під час воєнного стану може призвести до негативних наслідків для підприємства. Натомість позивач не матиме негативних наслідків від зменшення розміру пені та штрафу, оскільки наявність збитків та погіршення фінансового становища позивача ним не доведено. З огляду на це суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та зменшення суми штрафних санкцій на 50 %.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 03.10.2023 залишив зазначене рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначив, що прострочення виконання зобов`язання було незначним, водночас розмір нарахованої позивачем неустойки є значним, натомість відповідач вживав залежні від нього заходи задля виконання зобов`язань за договором. Позивач не довів, що порушення зобов`язання завдало йому значних збитків, тому суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України спрямовані на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Загальновідомим є факт систематичних ракетних, артилерійських обстрілів інфраструктури та цивільних об`єктів країни з боку російської федерації, натомість, як вбачається із матеріалів справи, відповідач на виконання умов договору в повному обсязі поставив обумовлений товар, хоч із незначним простроченням, а позивач прийняв товар без зауважень та заперечень.

08.11.2023 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 (повний текст складений та підписаний 23.10.2023), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023.

Верховний Суд ухвалою від 24.11.2023 залишив касаційну скаргу без руху та встановив скаржнику строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом надання доказу про доплату судового збору в сумі 1062,80 грн.

30.11.2023 скаржник звернувся до Верховного Суду із заявою про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додав платіжну інструкцію від 28.11.2023 №8500.

Розглянувши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у сумі 2684 гривні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 287 011,66 грн. Зазначена сума не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року (1 342 000,00 грн).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Суд звертає увагу на те, що аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку стосовно того, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове для нього значення.

Спірні відносини стосуються забезпечення обороноздатності країни у період дії правового режиму воєнного стану. Водночас забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами є одним із пріоритетних напрямів у забезпеченні оборони держави. Тоді як неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, який вільно, діючи на власний ризик, усвідомлюючи і ту загальновідому обставину, яка не підлягає доведенню, про правовий режим воєнного стану, в якому функціонують військові органи державної влади та Збройні Сили України, взяв на себе зобов`язання із визначеними в договорі умовами здійснити поставку предметів речового майна особистого користування.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором має негативний вплив на обороноздатність країни та на репутацію Національної гвардії України. Враховуючи нагальну потребу у товарі, роботах чи послугах оборонного призначення, у 2022 році закупівля позивачем предметів речового майна здійснювалася за кошти Державного бюджету України за неконкурентною процедурою без використання електронної системи "Prozorro". Разом із тим у період правового режиму воєнного стану наявна прискіплива увага суспільства та платників податків до оборонних закупівель, які проводяться за неконкурентною процедурою, про що свідчать численні публікації в соціальних мережах та засобах масової інформації.

До Верховного Суду надійшли заперечення відповідача проти відкриття касаційного провадження, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "АнВа" просить відмовити у відкритті касаційного провадження у цій справі, адже вважає, що скаржник не довів наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Відповідач зазначає, що:

- вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя, оскільки встановлення законодавцем ?"розумних обмежень? в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду;

- жодна із зазначених скаржником публікацій не стосується відповідача чи укладеного між ним та скаржником договору. Зазначені скаржником публікації стосуються інших постачальників, інших угод, інших правовідносин;

- ні сам предмет спору у цій справі, ні розмір заявленої до стягнення неустойки (287 011,66 грн) порівняно з іншими справами про стягнення неустойки, не є особливим чи винятковим та не викликає серйозної, обґрунтованої зацікавленості, яка мала б неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому або певних груп людей, адже вплив ухваленого у цій справі судового рішення стосується виключно прав та інтересів позивача й відповідача і не стосується прав, свобод та інтересів невизначеного кола фізичних чи юридичних осіб;

- скаржник не навів жодного конкретного аргументу/доказу того, що саме ця справа має значний суспільний інтерес, обмежившись загальним посиланням на увагу громадськості до сфери закупівель в силу деяких корупційних скандалів;

- кількість днів прострочення постачання є незначною. Жодного резонансу таке прострочення не викликало, та і не могло викликати, оскільки є незначним не лише кількість днів прострочення, а й кількість товару за яким було таке прострочення;

- Верховний Суд у 2023 році в подібних справах (за участю позивача та іншого постачальника - ТОВ ?Тусмо?) про стягнення неустойки за порушення строків постачання за договорами поставки речового майна у 2022 році з розміром позовних вимог 182 040,00 грн (справа № 910/1538/23) та 724 234,09 грн (справа № 910/1379/23) і повністю ідентичним обґрунтуванням позивачем касаційних скарг постановив ухвали, якими відмовив у відкритті касаційного провадження з підстав того, що доводи скаржника не підтверджують, не обґрунтовують, не доводять обставин, які можуть бути визнаними такими, що підпадають під дію пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Верховний Суд зазначає, що судочинство у господарських судах відповідно до статті 13 ГПК України здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Використання оціночних чинників, як-то: ?винятковість значення справи для скаржника?, ?суспільний інтерес?, тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення ?розгляду заради розгляду?.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Оцінка судом ?виняткового значення? може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Таким чином, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Колегія суддів зазначає, що суспільний інтерес може полягати у важливості наслідків вирішення справи для значної кількості суб`єктів права або суспільних цінностей, що панують у державі, та спрямованих на забезпечення сталого розвитку держави, забезпечення у ній суспільного порядку, безпеки, та потреб суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства, тощо.

Натомість спірне питання, яке порушує скаржник у касаційній скарзі, випливає з правочину, укладеного між сторонами спору, який вже є виконаним, однак з порушенням строків, узгоджених сторонами у договорі, що є підставою для стягнення пені та штрафу.

Застосування судом положень статей 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України у цій справі залежало виключно від встановлених і доведених обставин конкретної справи, а також оцінки наданих до суду доказів, що входило в предмет доказування та формувало фактично-доказову базу.

Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції стосовно зменшення штрафних санкцій судом на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України. Так, Верховний Суд у низці постанов зазначав про те, що, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19).

Колегія суддів відзначає, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні судового рішення.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію ?суду права?, що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є ?судом фактів?.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 (справа №914/1570/20, провадження № 12-90гс20) зазначила, що тенденції у нормативно-правовому регулюванні національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою запровадження переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є справді необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Запровадження процесуальних фільтрів не порушує права на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, тому можна стверджувати, що запровадження процесуальних фільтрів допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує права доступу до правосуддя.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, з огляду на засади господарського судочинства Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/1043/23 за касаційною скаргою скаржника на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/1043/23 за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023.

2. Копії ухвали у справі № 910/1043/23 надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення18.12.2023
Оприлюднено20.12.2023
Номер документу115746274
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/1043/23

Ухвала від 07.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Рогач Л.І.

Ухвала від 12.01.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Рогач Л.І.

Ухвала від 18.12.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Рогач Л.І.

Ухвала від 24.11.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Рогач Л.І.

Постанова від 03.10.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 05.09.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 02.08.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 01.08.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 07.06.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Рішення від 29.05.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Маринченко Я.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні