Ухвала

від 25.05.2023 по справі 922/488/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

25 травня 2023 року м. ХарківСправа № 922/488/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Красовському В.С.

розглянувши скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вх. № 11923) на постанову від 16.01.2023 головного державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 59481770 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікво" (61109, м. Харків, вул. Сінна, 32); до Підприємства об`єднання громадян "Всесвіт-Продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 11, к. 3-12Б). про стягнення коштів у розмірі 24 488,70 грн та розірвання договору за участю представників:

стягувача - Чаговець А,А. за самопредставництвом;

боржника - не з`явився;

ВДВС - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

12.05.2023 до Господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшла скарга на постанову від 16.01.2023 головного державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 59481770 (вх. № 11923), в якій скаржник просить суд:

- визнати постанову від 16.01.2023 головного державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Аршави Ірини Яківни про повернення стягувачу виконавчого документа - наказу господарського суду Харківської області від 18.06.2018 про стягнення з боржника суми заборгованості з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна у розмірі 23 178, 73 грн, стягнення з боржника пені у розмірі 1 309, 97 грн, стягнення з боржника суми судового збору в розмірі 5 286, 00 грн неправомірною та скасувати її.

- зобов`язати головного державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Аршаву Ірину Яківну усунути порушення прав та інтересів стягувача шляхом прийняття виконавчого документу (наказу господарського суду Харківської області від 18.06.2018 року про стягнення з боржника суми заборгованості з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна у розмірі 23 178, 73 грн, стягнення з боржника пені у розмірі 1 309,97 грн, стягнення з боржника суми судового збору в розмірі 5 286, 00 грн від стягувача та відновити виконавче провадження № 59481770 щодо стягнення боргу з боржника на користь стягувача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2023 прийнято скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вх. № 11923 від 12.05.2023) - до розгляду. Розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 25.05.2023о13:30 год.

Представник стягувача у судовому засіданні підтримав подану скаргу, наполягав на її задоволенні.

У призначене судове засідання 25.05.2023 представники боржника та Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з`явились, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 у справі № 922/488/18 позов було задоволено повністю. Стягнуто з Підприємства об`єднання громадян "Всесвіт-Продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 11, кв. 3-12 Б, код ЄДРПОУ 37578019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКВО" (61109, м. Харків, вул. Сінна, 32, код ЄДРПОУ 32869691) заборгованість з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна у розмірі 23 178, 73 грн (двадцять три тисячі сто сімдесят вісім гривень 73 копійки), пеню у розмірі 1 309, 97 грн (одна тисяча триста дев`ять гривень 97 копійок) та судовий збір у розмірі 5 286, 00 грн. Розірвано договір позички №4-п/2015 від 04.02.2015 та зобов`язано Підприємство об`єднання громадян "Всесвіт-Продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" повернути нежитлове приміщення, розташоване у будинку літ. Ц-1, інвентарний номер 4414.

Рішення набрало законної сили та на його виконання було видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 у справі № 922/488/18 задоволено заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вх. № 22024 від 23.09.2020) про заміну сторони правонаступником у виконавчому проваджені; замінено сторону виконавчого провадження - стягувача в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКВО" (код ЄДРПОУ 32869691, місцезнаходження: 61109, м. Харків, вул. Сінна, буд. 32) по справі № 922/488/18 його правонаступником і визначено стягувачем Акціонерне товариства "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 30019775, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28).

Як вказує скаржник, згідно інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень Міністерства юстиції України:

Постанова про відкриття виконавчого провадження за наказами суду по справі № 922/488/18 винесена 05.07.2019 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бакшеєвим С.М.

28.10 2021 головний державний виконавець Шевченківського ВДВС Бакшеєв С.М. виніс постанову про передачу виконавчого провадження № 59481770 в Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

31.01.2022 головним державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Аршавою Іриною Яківною було винесене постанову про прийняти виконавчого провадження № 59481770 з примусового виконання наказу суду по справі № 922/488/18.

31.01.2022 головним державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Аршавою Іриною Яківною було винесено постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження № 59481770.

16.01.2023 головним державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Харків) Аршавою Іриною Яківною було винесене постанову про повернення виконавчого документу стягувачу за виконавчим провадженням № 59481770.

Підставою для винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу стало викладення в новій редакції пункту 10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону України № 2468-ІХ від 28 07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави», який набрав чинності 19.08.2022.

Скаржник вважає постанову головного державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Аршави І.Я. від 16.01.2023 незаконною, такою що суперечить нормам чинного законодавства та інтересам стягувача та такою, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення скаржника до суду з даною скаргою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.18 ГПК України, яка кореспондується із нормами ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", cудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Ст. 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є, зокрема, виконавець, сторони (стягувач і боржник), представники сторін.

Так, права та обов`язки виконавців визначені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, ч. 1 та п. 1 ч. 2 названої статті встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Водночас, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та аналогічна норма міститься у ст. 339 ГПК України).

Ч. 1, 2 ст. 24 "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

24 лютого 2022 року почалась широкомасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, 07.11.2022 № 757/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжувався.

Останнім Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Згідно пункту 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Ст. 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» від 28.07.2022 № 2468-ІХ внесено зміни до ряду законодавчих актів України, зокрема, в Закон України «Про виконавче провадження», та Розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» останнього доповнено абзацом 15 пункту 10-2 розділу такого змісту: «Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій».

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік) затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

У вказаній постанові визначено, що до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Зокрема, згідно із ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Даною нормою також встановлено певні строки для вчинення таких виконавчих дій як накладення арешту на майно, надсилання платіжних вимог, здійснення опису й арешту майна тощо. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Закон України «Про виконавче провадження» встановлює випадки зупинення вчинення виконавчих дій, зупинення виконавчого провадження, його закінчення, а також випадки повернення виконавчого документа стягувачу.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (ч.4 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, враховуючи той факт, що абз. 15 п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» заборонено вжиття заходів примусового виконання рішень на території Харківської міської територіальної громади, державним виконавцем правомірно було прийнято відповідне рішення про повернення наказу у справі № 922/488/18 стягувачу, шляхом винесення відповідної постанови від 16.01.2023.

Натомість, суд зауважує, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13.01.2023, яка набрала чинності 21.01.2023, внесено зміни до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією виклавши абзац тринадцятий в такій редакції: території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією. Прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження.

Таким чином, починаючи з 21.01.2023 обмеження абзацу 15 пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" у даному випадку до боржника не застосовуються.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

А, отже, на підставі відповідної правової норми, враховуючи внесення Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.01.2023, яка набрала чинності 21.01.2023, змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364, стягувач не позбавлений права звернутися до Відділу державної виконавчої служби, якою було повернуто виконавчий документ, та повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Суд зазначає, згідно з нормами ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання (ст. 15 ЦК України).

Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

Суд вважає, що звертаючись до господарського суду з даної скаргою, скаржником не доведено, в чому полягає порушення його цивільного права діями державного виконавця під час винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу за виконавчим провадженням № 59481770 від 16.01.2023.

Щодо посилання скаржника на норми ст. 58 Конституції України, суд зауважує, що здійснення чи нездійснення виконавчих дій виконавцем, повернення чи неповернення виконавчого документу, не є складовими юридичної відповідальності боржника, адже така відповідальність для боржника вже настала в момент набрання рішенням по справі № 922/488/18 чинності. А тому, подальший перебіг виконавчого провадження з виконання рішення суду, відповідальності боржника не стосується, що виключає застосування в даному випадку приписів ст. 58 Конституції України.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з ч. 3 ст. 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що викладені у скарзі доводи стягувача є безпідставними, спростовуються нормами чинного законодавства, не доводять порушення прав стягувача діями державного виконавця під час винесення оскаржуваної постанови від 16.01.2023, а, отже, у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. 73, 74, 86, 234, 235, 343 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на постанову від 16.01.2023 головного державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 59481770 (вх. № 11923) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали, відповідно до ст. 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.05.2023.

СуддяР.М. Аюповасправа № 922/488/18

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.