ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
02 вересня 2021 року м. ХарківСправа № 922/488/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Малихіній М.П.
розглянувши матеріали справи та скарги Акціонерного товариства Укргазвидобування в особі начальника філії спеціалізованої аварійно - рятувальної (газорятувальної) служби Лікво Акціонерного товариства Укргазвидобування на бездіяльність головного та старшого державних виконавців та начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України) (вх. № 18087 від 03.08.2021 року)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКВО" до Підприємства об`єднання громадян "Всесвіт-Продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" про стягнення 24488,70 грн. та розірвання договору за участю представників сторін:
позивача (стягувача, скаржника): Чаговець А.А., довіреність №2-404д від 28.12.2020 року;
відповідача (боржника): Спіцин В.М., самопредставництво;
Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції: Бакшеєв С.М., довіреності №б/н.
ВСТАНОВИВ:
03.08.2021 року через канцелярію суду від Акціонерного товариства Укргазвидобування в особі начальника філії спеціалізованої аварійно - рятувальної (газорятувальної) служби Лікво Акціонерного товариства Укргазвидобування надійшла скарга на бездіяльність головного та старшого державних виконавців та начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України) (вх. № 18087 від 03.08.2021 року), у якій скаржник, просить суд (із урахуванням наданої до суду уточненої скарги вх. № 18969 від 13.08.2021 року):
1. Розглянути скаргу та порушити за нею провадження;
2. визнати бездіяльність з боку начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Бойченка Вадима неправомірною в частині нездійснення ним контролю за рішеннями, діями головного державного виконавця відділу Башкєєва С.М., державного виконавця Почекаєвої А.О. під час здійснення ними виконавчих проваджень № 59481770, № 59481859 з виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/488/18 від 14.05.2018 року;
3. визнати з боку начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойченка В. неправомірною в частині ненадання відповіді на заяви стягувача
3.1. № 009.1.2-65 від 01.03.2021 року, щодо руху виконавчого провадження № 59481859;
3.2. № 009.1.2-205 від 05.07.2021 року, щодо руху виконавчого провадження № 59481859;
3.3. № 009.1.2-115 від 28.04.2021 року, щодо шляхів погашення боргу та виконання судового рішення;
3.4. № 009.1.2.-206 від 05.07.2021 року, щодо шляхів погашення боргу та виконання судового рішення.
4. зобов`язати начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойченка В. надати відповідь на звернення стягувача № 009.1.2-205 від 05.07.2021 року, щодо руху виконавчого провадження № 59481859 та № 009.1.2-206 від 05.07.2021 року, щодо шляхів погашення боргу та виконання судового рішення.
5. зобов`язати начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойченка В. повідомити суд про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
6. Визнати бездіяльність з боку головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бакшеєва Сергія Миколайовича неправомірною в частині:
6.1. ненадання відповіді на заяву стягувача № 009.1.2.-115 від 28.04.2021 року та № 009.1.2.-206 від 05.07.2021 року, щодо шляхів погашення боргу та виконання судового рішення;
6.2. не здійснення розшуку боржника - юридичної особи, майна боржника шляхом здійснення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) за поштовою адресою боржника: 611003. м. Харків, проспект Московський, буд. 17, оф. 4;
6.3. не здійснення дій щодо звернення стягнення на майно боржника шляхом його опису, арешту, вилучення та реалізації в порядку визначеному законом.
7. Зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бакшеєва Сергія Миколайовича:
7.1. перевірити майновий стан боржника за поштовою адресою боржника: 611003. м. Харків, проспект Московський, буд. 17, оф. 4;
7.2. винести постанову про звернення стягнення на рухоме майно боржника, яке знаходиться в складському приміщенні скаржника у будинку літ. Ц-1, інвентарний номер 4414 за адресою: м. Харків, вул. Букова (колишня Заводу Комсомолець), буд. 36, яким користувався боржник на підставі договору позичку № 4-п/2015 від 04.02.2015 року;
7.3. здійснити опис, арешт та примусову реалізацію майна боржника, яке знаходиться в складському приміщенні у будинку літ. Ц-1, інвентарний номер 4414 за адресою м. Харків, вул. Букова (колишня Заводу Комсомолець), буд. 36, яким користувався боржник на підставі договору позичку № 4-п/2015 від 04.02.2015 року;
7.4. повідомити суд про виконання ухвали, постанови за результатами розгляду даної скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання;
8. Визнати бездіяльність з боку державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Почекаєвої Анжеліки Олегівни неправомірною в частині ненадання відповіді на заяви стягувача № 009.1.2-65 від 01.03.2021 року, № 009.1.2-205 від 05.07.2021 року, щодо руху виконавчого провадження № 59481859.
9. Зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Почекаєву Анжеліку Олегівну:
9.1. надати відповідь на звернення стягувача № 009.1.2-65 від 01.03.2021 року, № 009.1.2-205 від 05.07.2021 року;
9.2. вчинити дії з повернення складського приміщення стягувача у будинку літ. Ц-1, інвентарний номер 4414 за адресою м. Харків, вул. Букова (колишня Заводу Комсомолець), буд. 36, яким користувався боржник на підставі договору позичку № 4-п/2015 від 04.02.2015 року шляхом винесення постанови про накладення арешту на боржника штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення суду;
9.3. надіслати органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення;
9.4. вжити заходів примусового виконання рішення суду;
9.5. винести постанову про закінчення виконавчого провадження;
9.6. повідомити суд про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
10. Для розгляду даної скарги залучити представника Акціонерного товариства Укргазвидобування , працівника філії спеціалізованої аварійно - рятувальної (газорятувальної) служби Лікво провідного юрисконсульта Чаговець А.А. за довіреністю Акціонерного товариства Укргазвидобування № 2-404д від 28.12.2020 року.
11. Скаргу просить розглядати за участю представника стягувача Акціонерного товариства Укргазвидобування Чаговець А.А.
12. Видати ухвалу суду що набрала законної сили, винесену за результатами розгляду даної скарги представнику стягувача Чаговець А.А. (т. 3, а.с. 136-149).
Ухвалою суду від 16.08.2021 року прийнято скаргу Акціонерного товариства Укргазвидобування в особі начальника філії спеціалізованої аварійно - рятувальної (газорятувальної) служби Лікво Акціонерного товариства Укргазвидобування до розгляду. Розгляд скарги Акціонерного товариства Укргазвидобування в особі начальника філії спеціалізованої аварійно - рятувальної (газорятувальної) служби Лікво Акціонерного товариства Укргазвидобування призначено на 25.08.2021 року з повідомленням стягувача, боржника та державного виконавця. Запропоновано боржнику до 25.08.2021 року до 12:00 год. надати пояснення щодо скарги Акціонерного товариства Укргазвидобування в особі начальника філії спеціалізованої аварійно - рятувальної (газорятувальної) служби Лікво Акціонерного товариства Укргазвидобування . Запропоновано державним виконавцям до 25.08.2021 року до 12:00 год. надати пояснення щодо скарги Акціонерного товариства Укргазвидобування в особі начальника філії спеціалізованої аварійно - рятувальної (газорятувальної) служби Лікво Акціонерного товариства Укргазвидобування . Державним виконавцям Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Почекаєвій А.О. та Бакшеєву С.М. у строк до 25.08.2021 року до 12:00 год. надати до суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчих проваджень, а саме: - ВП № 59481770 з примусового виконання рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2018 року у справі № 922/488/18; - ВП № 59481859 з примусового виконання рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2018 року у справі № 922/488/18. Явку стягувача, боржника та державних виконавців у судове засідання визнано обов`язковою.
20.08.2021 року за вх. № 19567 від Східного Міжрегіонального управління міністерства юстиції через канцелярію суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 59481770 (т. 3, а.с. 169-215).
25.08.2021 року від Східного Міжрегіонального управління міністерства юстиції через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 19601) про відкладення розгляду справи.
25.08.2021 року за вх. № 19630 від Східного Міжрегіонального управління міністерства юстиції надійшли копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 59481859 (т. 3, а.с. 220-247).
Ухвалою суду від 25.08.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи, судом долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 25.08.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду скарги Акціонерного товариства Укргазвидобування в особі начальника філії спеціалізованої аварійно - рятувальної (газорятувальної) служби Лікво Акціонерного товариства Укргазвидобування (вх. № 18087 від 03.08.2021 року) оголошено перерву до 02.09.2021 року.
02.09.2021 року від Східного Міжрегіонального управління міністерства юстиції надійшло клопотання (вх. № 20487) про долучення до матеріалів справи копії довіреності на представника.
Ухвалою суду від 02.09.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи, судом долучено до матеріалів справи.
02.09.2021 року від скаржника надійшла скарга (уточнена) на бездіяльність державної виконавців та начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України) за (вх. № 20446).
Присутній у судовому засіданні представник відповідача (боржника) заявив усне клопотання про надання пояснень російською мовою.
Ухвалою суду від 02.09.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом задоволено усне клопотання відповідача (боржника) про надання пояснень російською мовою.
Судом у судовому засіданні 02.09.2021 року, поставлено представнику відповідача (боржника) питання щодо наявності клопотань про залучення перекладача, клопотань про відводи.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача (боржника) заявив усне клопотання про необхідність для останнього, залучення перекладача.
Ухвалою суду від 02.09.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відмовлено у задоволенні усного клопотання відповідача (боржника) про залучення перекладача, оскільки судом було задоволено усне клопотання відповідача (боржника) про надання пояснень російською мовою.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача (боржника) заявив усне клопотання про відвід судді.
Судом у судовому засіданні 02.09.2021 року, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, роз`яснено представнику відповідача (боржника) питання щодо відводу судді.
Також судом було запропоновано представнику відповідача (боржник) під час судового засідання 02.09.2021 року оформити відповідну заяву та обґрунтування до неї (мотиви відводу) у письмовій формі.
Проте представник відповідача (боржник) під час судового засідання 02.09.2021 року, самостійно оголосив у судовому засіданні 02.09.2021 року перерву, та під час розгляду скарги у справі № 922/488/18 представник відповідача (боржника) покинув залу судового засідання.
При цьому, будь-яких заяв, обґрунтувань щодо відводу чи клопотань від представника відповідача (боржника) після того, як останній покинув зал судового засідання під час слухання скарги про підтримання заявлено відводу, чи заяв про відвід у письмовій формі не надходило, у зв`язку із чим, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права, надані законом тим особам, які беруть участь у процесі при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Згідно частин 2-5 статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
З аналізу вищевикладеного та норм Господарського процесуального кодексу України слідує, що Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об`єктивності судді, однак ним визначено, що заява про відвід повинна бути вмотивована, тобто наявність відповідних підстав обґрунтована особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Відповідно до частини 2 статті 169 Господарського процесуального кодексу України, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
При цьому, суд звертає увагу, що виходячи з положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу мають добросовісно користуватись процесуальними правами, в тому числі щодо подання заяви про відвід, враховуючи завдання та основні засади господарського судочинства, визначені статтею 2 ГПК України, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, та те що представник відповідача (боржника) самовільно, та без будь - яких не те підстав, під час судового засідання 02.09.2021 року з розгляду скарги у справі № 922/448/18 покинув залу судового засідання, при цьому будь-яких клопотань чи заяв щодо підтримання усного відводу та зазначення підстав, чи надання письмового мотивованого відводу до суду не надав, у зв`язку із чим, суд дійшов до висновку про продовження розгляду скарги по суті без представника боржника (відповідача).
Присутній у судовому засіданні 02.09.2021 року представник скаржника (позивача, стягувача) надав усні пояснення щодо наданої до суду скарги, та просив суд задовольнити її у повному обсязі.
Присутній у судовому засіданні 02.09.2021 року представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції надав пояснення щодо виконавчого провадження в частині виконання рішення суду у справі № 922/488/18 щодо стягнення коштів, та просив суд, відмовити у задоволенні скарги.
Судом у судовому засіданні 02.09.2021 року з`ясовано у представника скаржника щодо отримання відповідей на листи.
Представник скаржника (позивача, стягувача) зазначив, що відповіді на його листи від держаної виконавчої служби отримував, але у листах не було надано відповіді на яку розраховував скаржник. Також скаржником зазначено, що державний виконавець міг частково задовольнити вимоги стягувача, шляхом зарахування грошових коштів з іншого виконавчого провадження.
Щодо наданої скаржником у судовому засіданні 02.09.2021 року скарги (уточненої) на бездіяльність державної виконавців та начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України) за (вх. № 20446 від 02.09.2021 року), зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 39 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно вимог статті 170 Господарського процесуального кодексу України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Як вбачається із матеріалів скарги (уточненої) (вх. № 20446 від 02.09.2021 року) на 11 сторінці скарги зазначено особу яка повинна була підписати скаргу, проте судом встановлено, що остання не містить такого підпису, а саме - начальника Ващенко Є.М.
Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, вимоги частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про повернення скарги (уточнену) на бездіяльність державної виконавців та начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України) за (вх. № 20446 від 02.09.2021 року) скаржнику без розгляду.
Щодо скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі начальника філії спеціалізованої аварійно - рятувальної (газорятувальної) служби "Лікво" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на бездіяльність головного та старшого державних виконавців та начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України) (вх. № 18087 від 03.08.2021 року) в частині:
- визнання бездіяльності з боку начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Бойченка Вадима неправомірною в частині нездійснення ним контролю за рішеннями, діями головного державного виконавця відділу Бакшеєва С.М., державного виконавця Почекаєвої А.О. під час здійснення ними виконавчих проваджень № 59481770, № 59481859 з виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/488/18 від 14.05.2018 року;
- визнання з боку начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойченка В. неправомірною в частині ненадання відповіді на заяви стягувача
- № 009.1.2-65 від 01.03.2021 року, щодо руху виконавчого провадження № 59481859;
- № 009.1.2-205 від 05.07.2021 року, щодо руху виконавчого провадження № 59481859;
- № 009.1.2-115 від 28.04.2021 року, щодо шляхів погашення боргу та виконання судового рішення;
- № 009.1.2.-206 від 05.07.2021 року, щодо шляхів погашення боргу та виконання судового рішення.
- зобов`язання начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойченка В. надати відповідь на звернення стягувача № 009.1.2-205 від 05.07.2021 року, щодо руху виконавчого провадження № 59481859 та № 009.1.2-206 від 05.07.2021 року, щодо шляхів погашення боргу та виконання судового рішення.
- зобов`язання начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойченка В. повідомити суд про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
В обґрунтування скарги у цій частині, скаржник зокрема зазначає, що начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби двічі не розглянуто пропозиції стягувача щодо шляхів погашення боргу у межах виконавчих провадженнях ВП № 59481770 та ВП № 59481859; начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби не здійснюється належний контроль за діями державних виконавців в межах виконавчих проваджень ВП № 59481770 та ВП № 59481859.
Відповідно до вимог статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Згідно пункту 1, пункту 2 розділу XII. Порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження Інструкції з організації примусового виконання рішень, перевірити законність виконавчого провадження мають право: директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділі примусового виконання рішень в районі міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві, відділах примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень, відділах державної виконавчої служби;
- начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі;
- начальник управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень в районі міста Києва цього управління;
- начальник відділу примусового виконання рішень в районі міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі;
- начальник управління забезпечення примусового виконання рішень - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень цього управління та відділах державної виконавчої служби, що йому підпорядковані;
- начальник відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі;
- начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.
Посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.
Посадові особи, зазначені в абзацах третьому, п`ятому, сьомому та восьмому, пункту 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження також за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника), а посадові особи, зазначені в абзацах другому, четвертому та шостому пункту 1 цього розділу, - за скаргою на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
З аналізу вищевикладеного слідує, що керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений державним виконавцем у виконавчому провадженні або зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.
При цьому, скаржником не надано до суду доказів, що останній звертався до начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби зі скаргою щодо невиконання рішення суду та щодо контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає вищевикладені твердження скаржника, оскільки як вбачається із вимог Закону України Про виконавче провадження , Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів та Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802 скаржником не надано до суду належних доказів у підтвердження не здійснюється начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби належного контролю за діями державних виконавців в межах виконавчих проваджень ВП № 59481770 та ВП № 59481859, та відповідно до вищевикладених вимог, до повноважень начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби зокрема належить здійснення контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем, у зв`язку із чим, суд не приймає посилання скаржника на те, що Шевченківського відділу державної виконавчої служби двічі не розглянуто пропозиції стягувача щодо шляхів погашення боргу у межах виконавчих провадженнях ВП № 59481770 та ВП № 59481859, оскільки визначено державних виконавців в межах виконавчих спірних проваджень.
Суд дослідивши надану Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі начальника філії спеціалізованої аварійно - рятувальної (газорятувальної) служби "Лікво" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" скаргу (вх. № 18087 від 03.08.2021 року) із урахуванням наданої до суду уточненої скарги вх. № 18969 від 13.08.2021 року, зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 1 статті 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
В обґрунтування наданої до суду скарги, скаржник зазначає, що 14.05.2018 року рішенням Господарського суду Харківської області позовні вимоги у справі № 922/488/18 задоволено у повному обсязі. 18.06.2018 року судом видано відповідні накази.
05.07.2019 року державним виконавцем відкриті виконавчі провадження № 59481770 зі стягнення коштів, та № 59481859 із зобов`язання повернути приміщення.
29.04.2020 року первісний стягувач ТОВ ЛІКВО припинило свою діяльність у результаті реорганізації, шляхом приєднання до Акціонерного товариства Укргазвидобування .
15.09.2020 року стягувач звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні правонаступником, та ухвалою суду від 01.10.2020 року було задоволено заяву стягувача, та замінено стягувача у виконавчих провадженнях № 59481770 та № 59481859.
Відповідно до інформації, про виконавчі провадження, яка розміщена на сайті, державними виконавцями, які станови на дату подання скарги, ведуть виконавче провадження ВП № 59481770 є Бакшеєв С.М. та ВП № 59481859 є Почекаєва А.О. (т. 3, а.с. 99-102).
З огляду на те, що станом на дату заміни сторони у виконавчому провадженні правонаступником, судове рішення залишилось не виконаним. Стягувач звертався декілька разів до начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби ві державних виконавців, щодо надання інформації про рух виконавчих проваджень ВП № 59481770 лист від 01.03.2021 року № 009.1.2-66, ВП № 59481859 лист від 01.03.2021 року № 009.1.2-65, лист від 05.07.2021 року № 009.1.2.-205, та щодо шляхів погашення боргу та виконання судового рішення лист від 28.04.2021 року № 009.1.2-115, від 05.07.2021 року № 009.1.2-206 (т. 3, а.с. 87-98).
22.03.2021 року на адресу філії надійшов лист від начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби № 19.6-77/23391 від 17.03.2021 року щодо руху виконавчого провадження № 59481770 у відповідь на лист стягувача від 01.03.2021 року, яким повідомлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними (т. 3, а.с. 104).
Також скаржник зазначає, що 23.07.2021 року на адресу філії надійшов лист від начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби № 19.6-77/79232 від 19.07.2021 року ідентичного змісту з попереднім листом (т. 3, а.с.105).
При цьому, обставини які повідомлялись стягувачем начальнику і державним виконавцям листами № 009.1.2.-115 від 28.04.2021 року та № 009.1.2.-206 від 05.07.2021 року що могли би допомогти виконати рішення суду, не прийняті до уваги, а саме: в провадженні державних виконавців відділу перебувало виконавче провадження № 58409052, яке було відкрито 21.02.2019 року, в межах якого з ТОВ Лікво , правонаступником якого є стягувач, було стягнуто борг у розмірі 3 207,30 грн. Виконавче провадження було завершено. Однак боржник 16.10.2020 року звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. У зв`язку з із чим, на думку скаржника, якщо сума боргу станом на дату подання скарги стягувачем знаходиться на рахунку Шевченківського відділу державної виконавчої служби, то такі дії боржника дійсно виправдані і є запорукою їх отримання у подальшому. При цьому зазначає, що за рахунок цих коштів можна частково погасити борг перед стягувачем у межах виконавчого провадження ВП № 59481770.
Також зазначає, що у заяві про заміну сторони виконавчого провадження від 16.10.2020 року боржником зазначено поштову адресу та номери телефонів, стягувачем повідомлено Шевченківського відділу державної виконавчої служби у заяві щодо шляхів погашення боргу та виконання судового рішення , та могла бути використана державними виконавцями для вчинення дієвих заходів в межах виконавчих проваджень № ВП 59481770 та ВП № 59481859.
Також зазначає, що головним державним виконавцем Бакшеєвим С.М. винесено постанову про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження ВП № 59481770. Але жодної інформації, крім офіційних джерел, опрацьовано не було, та дієвих заходів з розшуку рухомого майна вчинено не було.
Також зазначає, що 06.05.2021 року на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби від стягувача надійшов лист щодо шляхів погашення боргу та виконання рішення суду від 28.04.2021 року № 009.1.2.-115 у якому повідомлено , що у складському приміщенні стягувача у будинку літ. Ц-1, інвентарний номер 4414 за адресою: м. Харків, вул. Букова (колишня Заводу Комсомолець), буд. 36, яким користувався боржник, знаходиться рухоме майно, яке ймовірно належить боржнику. У зв`язку із чим, на думку стягувача, відповідне майно належить боржнику і за рахунок нього можна погасити борг. Тому стягувачем було надано Шевченківського відділу державної виконавчої служби інформацію, використавши яку можна було провести ряд виконавчих дій для погашення боргу перед стягувачем та виконати рішення суду. Натомість відповіді по суті порушених стягувачем питань та наданої інформації щодо шляхів погашення боргу та виконання рішення суду на подані ним заяви № 00.9.1.2.-65 від 01.03.2021 року та № 009.1.2-205 від 05.07.2021 року стягувачем не отримано.
У зв`язку із чим, за твердженнями скаржника, державні виконавці Шевченківського відділу державної виконавчої служби при виконанні рішення суду повинні були розглянути звернення стягувача щодо шляхів погашення боргу та виконання рішення суду, розглянути звернення стягувача щодо надання інформації про рух виконавчого провадження, здійснити розшук боржника та його майна, провести опис майна боржника, винести постанову про арешт майна боржника, вилучити майно боржника та реалізувати вилучене майно, винести постанову про накладення на боржника штрафу, та попередити боржника про кримінальну відповідальність, у разі повторного невиконання боржником рішення суду, надіслати до органів досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та винести постанову про закінчення виконавчого провадження, у разі невиконання боржником рішення суду, надіслати до органів досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та винести постанову про закінчення виконавчого провадження, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, звернутись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві керівника боржника - юридичної особи за межу України до виконання зобов`язань за рішенням суду.
Проте вказані дії не були вчинені державними виконавцями в межах виконавчих проваджень № ВП 59481770 та ВП № 59481859, що на думку скаржника, є підтвердженням їх бездіяльності, якою порушуються права стягувача (т. 3, а.с. 138-149).
Частиною 1 статті 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно -правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За умовами частини 1 статті 5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.07.2019 року за заявою стягувача від 20.06.2019 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Бакшеєвим С.М. відкрито виконавче провадження ВП № 59481770 (т. 3, а.с. 172-176).
08.07.2019 року на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова від Державної фіскальної служби надійшла відповідь за № 1054323869 на запит № 60004118 від 05.07.2019 року з якої вбачається, що інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших установах України боржниками до ДПС України від відповідних фінансових установ не надходила (т. 3, а.с. 178).
24.09.2019 року на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова від Державної фіскальної служби надійшла відповідь за № 1057056386 на запит № 64544555 від 23.09.2019 року з якої вбачається, що інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших установах України боржниками до ДПС України від відповідних фінансових установ не надходила (т. 3, а.с. 179).
11.10.2019 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Бакшеєвим С.М. складено акт, з якого вбачається, що при виході за адресою зазначеною у виконавчому документі - боржника не виявлено (т. 3, а.с. 180).
20.11.2019 року листом за № 51965 Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Харкова на запит стягувача повідомлено про рух виконавчого провадження (т. 3, а.с. 184).
02.12.2019 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Бакшеєвим С.М. винесено постанову про арешт майна боржника (т. 3, а.с. 185).
10.03.2021 року на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова від Державної фіскальної служби надійшла відповідь за № 98327340 на запит з якої вбачається, що у боржника відкритий рахунок у АТ Альфа-банк у м. Києві (т. 3, а.с. 191).
10.03.2021 року на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова від Міністерства внутрішніх справ України надійшла відповідь за № 98327352 на запит з якої вбачається, що у МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби (т. 3, а.с. 193).
10.03.2021 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Бакшеєвим С.М. на адресу АТ Альфа-банк направлено лист щодо руху коштів боржника (т. 3, а.с 194).
10.03.2021 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Бакшеєвим С.М. винесено постанову про арешт коштів боржника (т. 3, а.с. 195-195).
Листом від 23.07.2021 року за вих. № 64598 АТ Альфа-банк надало відповідь Шевченківському відділу державної виконавчої служби міста Харкова (т. 3, а.с. 197).
17.03.2021 року листом Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Харкова на запит стягувача повідомлено про рух виконавчого провадження та зазначено, що накладено арешт на виявлені рахунки боржника, проте кошти на рахунку відсутні (т. 3, а.с. 192).
31.05.2021 року на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова від Міністерства внутрішніх справ України надійшла відповідь за № 104425843 на запит з якої вбачається, що у МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби (т. 3, а.с. 198).
19.07.2021 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Бакшеєвим С.М. складено акт, у якому зазначено, що при виході державного виконавця за адресою вказаною у виконавчому документі керівного органу боржника та майна не розшукано (т. 3, а.с. 210).
04.08.2021 року на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова від Державної фіскальної служби надійшла відповідь за № 110052028 на запит з якої вбачається, що у боржника відкритий рахунок у АТ Альфа-банк у м. Києві (т. 3, а.с. 212).
06.08.2021 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Бакшеєвим С.М. створена платіжна вимога № 59481770/11 на суму боргу у розмірі 32 953,17 грн. (т. 3, а.с. 200-201).
Згідно з частиною 2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.
Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 10 Інструкції з організації примусового виконання рішень після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Згідно з частин 4-6 статті 48 Закону України Про виконавче провадження на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (частини 1, 2 статті 56 Закону України Про виконавче провадження ).
З аналізу вищевикладеного слідує, що державними виконавцями відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження здійснено заходи щодо виконання рішення суду, про що свідчать матеріали спарви.
Як вбачається із матеріалів справи, державним виконавцем Бакшеєвим С.М. за виконавчим провадженням № 59481770 встановлено відсутність у боржника зареєстрованих за боржником транспортних засобів, виявлено рахунки боржника, проте встановлено відсутність коштів на відповідному рахунку, про що свідчать неодноразові запити до МВС та Державної фіскальної служби (т. 3, а.с. 179, 184, 191, 193, 194, 198, 212).
Також було здійснено вихід за місцем знаходження майна, про що складно акти, та встановлено що при виході державного виконавця за адресою вказаною у виконавчому документі керівного органу боржника та майна не розшукано (т. 3, а.с. 180, 210).
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає посилання скаржника на інше виконавче провадження, оскільки Законом України Про виконавче провадження визначений певний порядок виконання рішення суду. У зв`язку із чим, помилковим є твердження скаржника, що за рахунок коштів стягнутих за іншим виконавчим провадження, можлива частково погасити борг за виконавчим провадженням ВП № 59481770.
Також суд, не приймає посилання скаржника на те, що майно яке за твердженнями останнього наявне у складському приміщенні стягувача у будинку літ. Ц-1, інвентарний номер 4414 за адресою: м. Харків, вул. Букова (колишня Заводу Комсомолець), буд. 36, яким користувався боржник належить боржнику, оскільки скаржником у підтвердження викладених обставин не надано до суду жодного доказу щодо наявного у складському приміщенні стягувача майна.
Щодо вимоги скаржника в частині зобов`язання державного виконавця Бакшеєва С.М., а саме:
- 7.1. перевірити майновий стан боржника за поштовою адресою боржника: 611003. м. Харків, проспект Московський, буд. 17, оф. 4; - 7.2. винести постанову про звернення стягнення на рухоме майно боржника, яке знаходиться в складському приміщенні скаржника у будинку літ. Ц-1, інвентарний номер 4414 за адресою: м. Харків, вул. Букова (колишня Заводу Комсомолець), буд. 36, яким користувався боржник на підставі договору позичку № 4-п/2015 від 04.02.2015 року; - 7.3. здійснити опис, арешт та примусову реалізацію майна боржника, яке знаходиться в складському приміщенні у будинку літ. Ц-1, інвентарний номер 4414 за адресою м. Харків, вул. Букова (колишня Заводу Комсомолець), буд. 36, яким користувався боржник на підставі договору позичку № 4-п/2015 від 04.02.2015 року, суд зазначає, що суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, оскільки вищезазначені вимоги скаржника які останній просить суд зобов`язати державних виконавців відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження є виключним правом державного виконавця. Суд не може підміняти повноваження державного виконавця, а лише здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Враховуючи вищевикладене, та вимоги Закону України "Про виконавче провадження" суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні скарги в частині скарги щодо державного виконавця Бакшеєва С.М.
Щодо вимог скаржника в частині скарги на державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Почекаєвої Анжеліки Олегівни неправомірною в частині ненадання відповіді на заяви стягувача, суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 08.07.2019 року за заявою стягувача від 20.06.2019 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Приймак Ю.В. відкрито виконавче провадження ВП № 59481859 (т. 3, а.с. 222-226).
08.07.2021 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Приймак Ю.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору (т. 3, а.с. 228-229).
16.03.2021 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Приймак Ю.В. на адресу керівника боржника направлено виклик державного виконавця (т. 3, а.с. 231-232).
21.07.2021 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Приймак Ю.В. складено акт державного виконавця. У якому зазначено, що при виході за адресою зазначеною у виконавчому документі, боржник не розшуканий, тому здійснити виконавчі дії щодо виконання рішення суду не виявляється можливим (т. 3, а.с. 234).
18.08.2021 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Приймак Ю.В. на адресу керівника боржника направлено виклик державного виконавця (т. 3, а.с. 237-238).
Стягувачем 19.08.2021 року направлено заяву № 009.1.2-245 про долучення до матеріалів виконавчого провадження ухвали суду від 01.10.2020 року у справі № 922/488/18 (т. 3, а.с. 239-244).
20.08.2021 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Приймак Ю.В. винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження (т. 3, а.с. 245-246).
В обґрунтування наданої до суду скарги, скаржник зазначає, що відповідно до інформації, про виконавчі провадження, яка розміщена на сайті, держаними виконавцями Шевченківського відділу державної виконавчої служби, які станом на дату подання скарги є, а саме, щодо виконавчого провадження ВП № 59481859 державний виконавець Почекаєва А.О. (т. 3, а.с. 140).
При цьому, як вбачається із матеріалів справи № 922/488/18 та копій матеріалів виконавчого провадження ВП № 59481859 державним виконавцем є Приймак Ю.А. та 08.07.2019 року відкрито виконавче провадження та вчинені виконавчі дії у ВП № 59481859 (т. 3, а.с. 221-247а).
Згідно вимог статті 14 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до розділу III. Автоматичний розподіл виконавчих документів в органах державної виконавчої служби положення про автоматизовану систему виконавчого провадження затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року N 2432/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 р. за N 1126/29256, автоматичний розподіл виконавчих документів в органі державної виконавчої служби здійснюється в день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до Системи відповідальною особою.
Виконавчі документи розподіляються між державними виконавцями у довільному порядку із дотриманням черговості та з урахуванням встановленого коефіцієнта й кількості виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні у державного виконавця, крім випадків, передбачених пунктами 6, 7 цього розділу.
З аналізу вищевикладеного, та матеріалів справи слідує, що помилковим є твердження скаржника, що Почекаєва А.О. є держаним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби, яка станом на дату подання скарги веде виконавче провадження ВП № 59481859.
Враховуючи вищевикладене, скаржником у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України Про виконавче провадження не надано до суду доказів, щодо саме Почекаєва А.О. є державним виконавцем щодо виконання рішення суду у справі № 922/488/18 за виконавчим провадженням ВП № 59481859, у зв`язку із чим, скарга в частині визнання бездіяльності з боку державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Почекаєвої Анжеліки Олегівни не надання відповіді на листи скаржника та зобов`язання вчинити дії є необґрунтованою, та безпідставно, у зв`язку із чим, суд відмовляє у цій частині.
Крім того, суд звертає увагу скаржника, що відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" скаржник має право ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження.
При цьому суд приймає до уваги, що скаржником в обґрунтування скарги посилається на вимоги Закону України "Про звернення громадян", у зв`язку із чим, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України Про звернення громадян , дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".
Згідно вимог статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
З аналізу вищевикладеного слідує, що Господарський суд, розглядає скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
У зв`язку із чим, суд не приймає посилання скаржника щодо порушення державними виконавцями в межах спірних виконавчих проваджень вимог Закону України Про звернення громадян та не надання відповіді на листи останнього, оскільки відповідно до пункту 3 частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. При цьому, щодо листування із сторонами виконавчого провадження, в межах розгляду скарги на бездіяльність головного та старшого державних виконавців та начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України) (вх. № 18087 від 03.08.2021 року) Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено.
У зв`язку із сим, суд дійшов до висновку про безпідставність вимог скаржника у цій частині.
В силу частини 1, частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно вимог частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статтею 343 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене, суд, дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі начальника філії спеціалізованої аварійно - рятувальної (газорятувальної) служби "Лікво" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на бездіяльність головного та старшого державних виконавців та начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України) (вх. № 18087 від 03.08.2021 року) - у повному обсязі.
Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
З огляду на вищевикладене, розподіл витрат, пов`язаних з розглядом скарги в порядку статті 344 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється, оскільки нормами Закону України Про судовий збір не встановлено розміру ставки судового збору за звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, інших витрат пов`язаних з розглядом скарги учасниками судового процесу не заявлено.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 232-234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
У скарзі Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі начальника філії спеціалізованої аварійно - рятувальної (газорятувальної) служби "Лікво" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на бездіяльність головного та старшого державних виконавців та начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України) (вх. № 18087 від 03.08.2021 року) - відмовити.
Уточнену скаргу № б/н від 02.09.2021 року - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 02.09.2021 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвалу підписано 07.09.2021 року
Суддя О.О. Ємельянова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2021 |
Оприлюднено | 09.09.2021 |
Номер документу | 99425480 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ємельянова О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні