Ухвала

від 29.05.2023 по справі 615/782/22

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 615/782/22

провадження № 1-кп/631/39/23

У Х В А Л А

п р о п р о д о в ж е н н я с т р о к у д і ї з а п о б і ж н о г о з а х о д у

у в и г л я д і т р и м а н н я п і д в а р т о ю

29 травня 2023 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю

з боку сторони обвинувачення:

прокурора ОСОБА_2

неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3

законного представника ОСОБА_4

з боку сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

а також:

секретаря судового засідання ОСОБА_7

розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області справу за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2022 року під № 12022221050000087, щодо вчинення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем міста Валки Харківської області, громадянином України

(паспорт з електронним носієм № НОМЕР_1 ),

номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

який має середню освіту, холостий, мешкає з жінкою без реєстрації шлюбу,

не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,-

в силу приписів статті 89 Кримінального кодексу України раніше не судимий,

зареєстрований та проживав до моменту затримання за адресом:

АДРЕСА_1 ;

кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 152 і частиною 3 статті 153 Кримінального кодексу України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Нововодолазького районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2022 року під № 12022221050000087, щодо обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 152 і частиною 3 статті 153 Кримінального кодексу України, в якому 23 серпня 2022 року було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із строком до 22.10.2022 року включно та 19.10.2022 року продовжено строк його дії до 17.12.2022 року включно, в подальшому, 13.12.2022 року продовжено строк його дії до 10.02.2023 року включно, 07.02.2023 року до 07.04.2023 року включно, а 04.04.2023 року до 02.06.2023 року включно.

Ухвалами Харківського апеляційного суду, прийнятими 08.09.2022 року, 03.11.2022 року та 06.04.2023 року, ухвали Нововодолазького районного суду Харківської області від 23.08.2022 року, від 19.10.2022 року та від 07.02.2023 року залишені без змін.

Крім того, ухвала Нововодолазького районного суду Харківської області, постановлена 04.04.2023 року, оскаржена до апеляційної інстанції стороною захисту не була.

У зв`язку із спливом строку, на який було продовжено вказаний запобіжний захід, начальник Валківського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_10 , який згідно з приписами статей 36 і 37 Кримінального процесуального кодексу України має відповідні повноваження та діє на підставі постанови про створення групи прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, прийнятої заступником керівника Богодуховської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_11 09.05.2022 року та постанови про зміну групи прокурорів, які здійснюють повноваження у конкретному кримінальному провадженні, прийнятої заступником керівника Богодуховської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_11 19.09.2022 року, звернувся із дотриманням вимог частини 2 статті 35 Кримінального процесуального кодифікованого закону України із клопотанням, зареєстрованим за вхідним № ЕП-1007/23-вх від 26.05.2023 року та № 2778/23-вх від 29.05.2023 року, щодо продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, яке надійшло у повній відповідності до строків та порядку, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у зв`язку із тим, що на цей час справа не розглянута, ризики, визначені чинним законодавством, а саме: статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, як то: переховування від суду, незаконний вплив на неповнолітню потерпілу, вчинення іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати,- а тому вважає за доцільне продовження застосованого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У судовому засіданні прокурор Валківського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 , яка бере участь у розгляді справи в якості прокурора у провадженні, вважала, що клопотання слід задовольнити, так як воно є обґрунтованим, а тому необхідно та доцільно продовжити строк тримання обвинуваченому під вартою на той же строк.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні щодо продовження застосованого обвинуваченому запобіжного заходу підтримала прокурора та заявила, що продовжує боятися впливу обвинуваченого у її бік, навіть опосередковано, за умови, що його відпустять під цілодобовий домашній арешт з огляду на кількість його друзів.

Законний представник потерпілої ОСОБА_3 начальник служби у справах дітей Валківської міської ради Харківської області - ОСОБА_4 у судовому засідання також повністю підтримала позицію сторони обвинувачення та зауважила, що клопотання слід задовольнити, оскільки потерпіла хвилюється та боїться обвинуваченого через усе, що їй вимушено слід було пережити рік тому.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , який є адвокатом відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1083, виданого 15.11.1996 року на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 5, та діє за договором про надання правової допомоги, укладеним 01.03.2022 року між ним та ОСОБА_5 , у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, та зазначив, що як і раніш, усі доводи сторони обвинувачення є надуманими, не мають будь-якого підґрунтя, є припущенням прокурора, та вважав, що ОСОБА_5 слід змінити застосований запобіжний захід домашній арешт .

Обвинувачений ОСОБА_5 повністю підтримав доводи та позицію свого захисника та заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Сторона обвинувачення щодо заявленого прохання сторони захисту з підстав обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту будь-яких інших доводів не додала.

Відтак, дослідивши клопотання прокурора, до якого жодного документа не додано, а також вислухавши позицію сторін у справі, суд вважає, що його слід задовольнити з огляду на таке.

Порядок кримінального провадження на території України як обумовлено змістом статті 1 Кримінального процесуального кодексу України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, що складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Одним із завдань кримінального провадження, визначеним у статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, є забезпечення швидкого, повного й неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На підставі приписів статті 26 Кримінального процесуального кодексу України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом.

Частиною 3 статті 331 Кримінального процесуального кодифікованого закону України визначено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього кодексу, вирішуючи питання в прядку, передбаченому главою 18 Кримінального процесуального кодексу України.

Із таким клопотанням стосовно запобіжного заходу ОСОБА_5 звернувся прокурор, який обґрунтував своє прохання продовжити дію застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 23.08.2022 року за наслідками проведеного підготовчого судового засіданні у межах справи з єдиним унікальним № 615/782/22 (провадження № 1-кп/631/87/22) за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 152 і частиною 3 статті 153 Кримінального кодексу України, застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто до 22 жовтня 2022 року включно (т. 1 а. с. 118 135).

Також, ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 19.10.2022 року у межах цієї справи, продовжено (застосовано) ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто до 17 грудня 2022 року включно (т. 3 а. с. 67 75).

Зазначені ухвалибули предметомперегляду зпідстав законностіта обґрунтованостіїх постановленняй занаслідками апеляційногопровадження відповіднимиухвалами колегіїсуддів судовоїпалати зрозгляду кримінальнихсправ Харківськогоапеляційного судузалишені беззмін (т.1а.с.166 168,т.3а.с.215,216 219).

Крім того, ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 13.12.2022 року у межах цієї справи, продовжено (застосовано) ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто до 10 лютого 2023 року включно (т. 3 а. с. 238 246).

Вказана ухвала суду першої інстанції оскаржена не була.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 07.02.2023 року у межах цієї справи, продовжено (застосовано) ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто до 07 квітня 2023 року включно (т. 4 а. с. 68 76).

Вказана ухвала суду першої інстанції оскаржена та ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду, постановленою 06.04.2023 року залишена без змін.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 04.04.2023 року у межах цієї справи, продовжено (застосовано) ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто до 02 червня 2023 року включно (т. 4 а. с. 151 160).

Отже, станом на 29.05.2023 року справа по суті висунутого обвинувачення не розглянути, свідків, що викликаються у суд з`явились та були допитані, проте потерпіла та її законний представник згідно із обраним порядком дослідження доказів у справі свідчень ще не надали, а строк тримання під вартою ОСОБА_5 спливає через три дні.

Відтак, запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються (продовжуються) тільки з метою та за наявності підстав, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд щоразу зобов`язаний враховувати відповідну практику Європейського суду з прав людини, в тому числі й правову позицію, викладену у пункті 80 Рішення від 10.02.2011 року у справі Харченко проти України щодо можливості застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Частина 1 статті 176 Кримінального процесуального кодексу України передбачає види запобіжних заходів, які можуть застосовуватись у кримінальному провадженні, що наведені в порядку зростання ступеню суворості. При цьому такий вид як тримання під вартою є найбільш суворим з них.

Виключною (єдиною) метою застосування (продовження) запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставами ж застосування (продовження) запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність хоча б одного ризику, переліченого у пунктах 1 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Задовольняючи клопотання прокурора щодо продовження застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії судового розгляду справи, суд, враховуючи існування ризиків (можливість вчинення інших кримінальних правопорушень (обвинувачений раніше судимий, проте в силу статті 89 Кримінального кодексу України судимості погашені), незаконного впливу на неповнолітню потерпілу (вона заявила суду, що боїться обвинуваченого та її законний представник підтвердив цей факт, неодноразово впродовж судового розгляду справи звертаючи увагу суду на агресивну поведінку ОСОБА_5 в суді під час допиту свідків; допитаний 18.10.2022 року у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що, на його думку, потерпіла боїться обвинуваченого, а допитаний того ж дня свідок ОСОБА_13 надав показання щодо того, що сам боїться ОСОБА_5 , так як той застосовував до нього фізичний вплив (бив битою), хоча у лікарню з цього приводу він не звертався; свідок ОСОБА_14 , допитаний 11.11.2022 року, вказав, що обвинувачений схилений до насильства, а свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні 21.11.2022 року зазначила, що її теж лупцював обвинувачений, у зв`язку із чим вона зверталась до правоохоронних органів; також допитаний 07.02.2023 року свідок ОСОБА_16 вказала, що обвинувачений погрожував їй ґвалтуванням у природний і неприродний спосіб, коли вона зробила йому зауваження у магазині, що на її суб`єктивну думку не було адекватним, а також допитана 21.03.2023 року ОСОБА_17 показала, що обвинувачений до неї та до її доньки застосовував силу, лупцював її при малолітніх дітях, які внаслідок цього збігали з дому, а неповнолітня потерпіла взагалі панічно його боялася, бо той проявляв до неї надмірний інтерес як чоловіка до особи жіночої статі), оцінюючи наявні в нього на цей час матеріали кримінального провадження та всі обставини у їх сукупності, а саме: вагомість висунутого обвинувачення у вчиненні одного особливо тяжкого та одного тяжкого злочинів; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим; його вік; стан здоров`я; характер соціальних зв`язків у місці його проживання; вчинення кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, як за місцем реєстрації та мешкання обвинуваченого, так і за місцем реєстрації та мешкання неповнолітньої потерпілої; відсутності судимості на підставі приписів статті 89 Кримінального кодексу України,- приходить до обґрунтованого висновку про те, що раніше застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, строк дії якого був продовжений до 02.06.2023 року включно, виявився вкрай дієвим та таким, завдяки якому досягнуто виключної та єдиної мети такого застосування - забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Достатньо стимулюючих фактів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні й стороною захисту не надані.

Окрім того, із висновком суду першої інстанції щодо його застосування до обвинуваченого та подальшого продовження строку його дії погодилась без будь-яких зауважень й апеляційна інстанція.

Отже, з огляду на таке, а також беручі до уваги обґрунтованість підозри (на цей час висунутого обвинувачення) у вчиненні особою кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 152 та частиною 3 статті 153 Кримінального кодексу України, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які ще не змінились, а тому враховуючи вимоги дотримання розумного строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, викладені у пункті 79 Рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі Харченко проти України, а також сукупний строк триманні обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, вважає за необхідне, можливе та доцільне продовжити застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створити необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 5 Конвенції з прав людини та усталеної практики Європейського суду з прав людини «обґрунтованість підозри» розуміється так, що існують факти та/або інформація, що можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміновані їй правопорушення. За таке, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відтак, з огляду на те, що судовий розгляд цього кримінального провадження розпочатий, однак не закінчений, дослідивши наявні матеріали справи на обґрунтування питання, що обговорюється, як то: вік обвинуваченого (48 повних років), стан його здоров`я (довідок про наявність будь-яких хворіб сторонами захисту або обвинувачення не надано, усно не заявлено), сімейний стан (холостий, хоча мешкає із жінкою, яка є матір`ю його двох неповнолітніх дітей), відсутність постійного роду занять (офіційно не працевлаштований, суб`єктом господарської діяльності не є), матеріальне положення (постійний дохід відсутній внаслідок відсутності офіційного працевлаштування та заняття господарською діяльністю), місце мешкання (мешкає та зареєстрований за адресою, що є місцем вчинення злочинів, які йому обвинуваченням закидаються у провину),- ураховуючи достатність даних задля формування висновку щодо обґрунтованості підозри відносно ОСОБА_5 з огляду на наявність висунутого йому обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, дотримуючись принципу розумності строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сукупний строк триманні обвинуваченого під вартою, а також зміст частини 1 статті 197 й частини 3 статті 331 Кримінального процесуального кодифікованого закону України щодо того, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (двох місяців), дають достатні підстави вважати, що саме такий запобіжний захід як тримання під вартою запобіг та й у подальшому зможе запобігти ризикам, передбаченим у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 й створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні, а тому слід продовжити застосований до нього та продовжений, зокрема, останнього разу 04.04.2023 року до 02.06.2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів.

Відповідно до вимог, передбачених частиною 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначав розмір застави у кримінальному провадженні, так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів, вчинених проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої особи, зокрема, зґвалтування та сексуальне насильство, що надає можливість суду ухвалити таке рішення.

Відтак, продовжуючи застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд з огляду на вище викладене не знаходить підстав задля можливості визначити йому заставу.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, на якому наполягала сторона захисту. Однак, враховуючи наявність зазначених ризиків, оцінюючи сукупність всіх обставин, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, факт вчинення інкримінованих йому стороною обвинувачення злочинів як за своїм, так і за місцем мешкання неповнолітньої потерпілої; фактичні обставини особливо тяжкого та тяжкого злочинів, викладені у обвинувальному акті та у вчинені яких він обвинувачується, - вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема, цілодобового чи нічного домашнього арешту, на цей час є неможливим, та передчасним, а тому суд продовжує застосований відносно нього запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.

Формуючи вказані висновки, суд покладається на положення частини 1 статті 6 зазначеної вище Конвенції, що вимагають від суду, який підпадає під її дію, бути безпристраснім, що включає у себе відсутність упередження або упередженості.

У рішеннях «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» від 30.09.2010 року та у справі «Пантелеєнко проти України» від 29.06.2006 року Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що словосполучення «згідно із законом» по суті стосується національного законодавства і встановлює обов`язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм. Фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб захід мав певне підґрунтя в національному праві.

Тобто відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, що відображує принцип, пов`язаний із належним відправленням правосуддя, в кожному рішенні судів та трибуналів повинні бути належним чином викладені аргументі, на яких вони базуються.

Постановляючи ухвалу, здебільшого, суд застосовує приписи пункту 42 остаточного Рішення Європейського суду з прав людини, ухваленого 15.11.2007 року за заявою № 22750/02 у справі «Бендерський проти України», де суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитись залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення «Руїз Торійа проти Іспанії» від 09.12.1994 року). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення «Артіко проти Італії» від 13.05.1980 року). Право може вважатись ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (пункт 33 рішення «Дюлоранс проти Франції» від 21.03.2000 року та пункти 32 і 35 рішення «Донадзе проти Грузії» від 07.03.2006 року).

Відтак, позиція сторони захисту почута, їх зауваження заслухані та вивчені судом, проте вони не знайшли в певній мірі належного юридичного підґрунтя задля їх задоволення.

Постановляючи ухвалу щодо продовження обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», суд ураховує приписи частини 1 статті 197 та частини 3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких строк дії ухвали про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (двох місяців), а тому аналізуючи складність справи, її суб`єктний склад та об`єм доказової бази, вважає за необхідне встановити строк дії цієї ухвали в частині тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою в 60 днів.

Постановляючи ухвалу, суд зазначає, що відповідно до пункту 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади, та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебуває на розгляді належного та повноважного суду.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, забезпечуючи право на свободу та особисту недоторканість, керуючись статтею 5 Конвенції з прав людини, статтею 29, 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, статтею 12, частиною 3 статті 152 і частиною 3 статті 153 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями), статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, пунктом 5 частини 1 статті 7, статтею 12, частинами 1 та 3 статті 21, частиною 6 статті 22, частинами 1 та 11 статті 31, частиною 2 статті 35, частиною 2 статті 110, частиною 5 статті 115, статтями 131, 132, 134 138, 176 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, частиною 4 статті 291, частиною 1 статті 293, частиною 3 статті 331, статтею 336, частиною 2 статті 369, частиною 3 статті 371, статтею 372, частиною 2 статті 392, частиною 5 статті 532 та статтею 533 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями), -

у х в а л и в:

Клопотання начальника Валківського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_10 «Про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2022 року під № 12022221050000087, щодо обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 152 і частиною 3 статті 153 Кримінального кодексу України, - задовольнити.

Продовжити застосований (обраний) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 152 і частиною 3 статті 153 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» на 60 днів, тобто до 27липня 2023року включно.

Зобов`язати начальника Валківського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_10 та прокурора Валківського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 негайно повідомити близьких родичів ОСОБА_5 про продовження застосованого (обраного) до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» на 60 днів, тобто до 27 липня 2023 року включно.

Встановити строк дії ухвали в частині продовження дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27 липня 2023 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 , його захиснику, прокурору, неповнолітній потерпілій та її законному представнику, а також направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» - для відома та виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй її копії.

Ухвала, що набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Ухвалу постановлено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_1