Рішення

від 25.05.2023 по справі 160/18242/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року Справа № 160/18242/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. при секретарі судового засіданняБублич А.В. за участі: прокурора представника позивача 1 представника відповідача представника третьої особи Тавлеєва О.О. Грек К.А. Кравцова О.В. Сомсікова К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровська обласна військова адміністрація та Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровська обласна військова адміністрація до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Аргет Групп" про анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, -

УСТАНОВИВ:

14.11.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації та Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровська обласна військова адміністрація до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСА», в якій просить суд:

- анулювати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 13.02.2020 року №1210137200-1419, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації Товариству з обмеженою відповідальністю «КОРСА».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає що ТОВ «КОРСА» зареєстровано як юридична особа, під час проведення господарської діяльності здійснює викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Відповідно до наданих на адресу Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації документів доданих до заяви керівництва ТОВ «КОРСА», інструментальні вимірювання забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ «КОРСА», розташованих по вул. Кринична, 30 у м. Дніпро, здійснювалися працівниками ТОВ «Довкілля». Разом з тим, відповідно до інформації, отриманої з ТОВ «Довкілля», працівники даного Товариства не здійснювали вимірювання для підготовки звітів по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «КОРСА». Також працівники ТОВ «Довкілля» взагалі не відряджалися до Дніпропетровської області для здійснення прямих інструментальних вимірів та послуги ТОВ «Аргет групп» не надавалися. Між ТОВ «Довкілля» та ТОВ «Аргет групп» чинні договори упродовж 2018-2021 роках не укладались, та жодних відносин у зазначений проміжок часу між ТОВ «Довкілля» та ТОВ «Аргет групп» не здійснювалося. Таким чином, з метою отримання ТОВ «КОРСА» дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, до дозвільного органу були надані недостовірні відомості у документах, та на їх підставі Товариство 21.02.2020 отримало відповідний дозвіл №1210137200-1419. Враховуючи допущене ТОВ «КОРСА» порушення у сфері охорони атмосферного повітря, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 13.02.2020 року №1210137200-1419, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації Товариству з обмеженою відповідальністю «КОРСА» є таким, що підлягає анулюванню. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

21.11.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСА» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави та вказано на відсутність доказів на обґрунтування позиції позивача, відповідачем надано всю основну документацію, пов`язану з оспорюваним дозволом, з якої вбачається, що відносини сторін належним чином врегульовані, дотримано законодавчий порядок отримання оспорюваного дозволу: наявні договірні відносини, такі відносини не визнані судом недійсними, послуги надані та оплачені, податковим органом не визнано відповідні господарські операції фіктивними, органами державної влади легалізована дозвільна документація тощо. Також, з наданих документів походить, що ТОВ «Довкілля» взагалі не має будь-якого відношення до цієї справи. З огляду на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

21.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Департаменту екології та природних ресурсів надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що Департамент екології та природних ресурсів як структурний підрозділ Дніпропетровської ОДА розглядає матеріали, необхідні для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а підписує дозвіл - Дніпропетровська обласна державна адміністрація.

22.12.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання відповідача про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву, продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та прийнято до розгляду відзив.

Також, 22.12.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено, вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.01.2023 року о 11:00 год.

27.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСА» надійшли заперечення проти відповіді на відзив, відповідно до яких вказано, що жодних заперечень проти відзиву департаментом не наведено, разом з тим підтверджено аргументи відповідача про те, що департамент є самостійною юридичною особою. Також, вказано, що прокурор, який звернувся до суду не набув права на таке звернення.

29.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Департаменту екології та природних ресурсів надійшли пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що доводи відповідача є необґрунтованими.

30.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що у позивачем не заперечується факт договірних відносин між відповідачем та ТОВ «Аргет групп», а також те, що відповідні послуги надавалися та оплачувались, разом з тим ТОВ «Аргет групп» з метою виконання умов договору були використані документи, які містять недостовірну інформацію. До заяви про видачу дозволу відповідачем були додані документи у яких обґрунтовується обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у тому числі результати інструментальних вимірювань, складених ТОВ «Довкілля», працівники якого фактично вказану роботу не проводили.

03.01.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСА» надійшли заперечення проти пояснень Департаменту екології та природних ресурсів, відповідно до яких вказано, що про відсутність повноважень у прокурора для звернення з цим позовом до суду.

17.01.2023 року у підготовчому судовому засіданні суд ухвалив визнати обов`язковим присутність Департаменту екології та природніх ресурсів та відкладено підготовче судове засідання до 26.01.2023 року о 10:30 год.

23.01.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Департаменту екології та природних ресурсів надійшли пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що відповідач у своїх запереченнях посилається на листи Дніпропетровської обласної прокуратури від 17.08.2022 року №12-402вих-22 та від 11.10.2022 року №12-506вих-22, стверджуючи, що зазначені листи адресовані лише Дніпропетровській обласній державній адміністрації, зазначене не відповідає дійсності, з огляду на те, що вказані листи адресовані двом адресатам.

25.01.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла відповідь на заперечення, відповідно до якої вказано, що позивачем надано беззаперечні докази того, що службові особи компетентних органів жодних заходів протягом розумного строку після того, як цим особам стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, не вжили достатніх заходів на усунення порушень.

27.01.2023 року відповідно до довідки помічника судді про перенесення розгляду справи, судове засідання призначене на 26.01.2023 року знято з розгляду, через відсутність електроенергії у суді, та призначено наступне судове засідання 02.02.2023 року о 09:30 год.

31.01.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшли пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї недостовірної інформації є підставою за наявності якої дозвільний орган, який видав документ дозвільного характеру може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру, тому Дніпропетровська обласна прокуратура надіслала до Дніпропетровської обласної адміністрації та Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації лист щодо вжиття заходів представницького характеру, спрямованих на захист державних інтересів шляхом анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем, на який було надано відповідь про вжиття заходів представницького характеру.

02.02.2023 року у підготовчому судовому засіданні відкладено підготовче засідання, визнано повторно явку у судове засідання представника департаменту обов`язковою, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, наступне підготовче засідання призначено на 14.02.2023 року об 11:00 год.

09.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшли пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що у період між повідомленнями про наявні порушення та зверненням прокурора до суду Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації не були вжиті заходи на захист інтересів держави, що дає підстави для застосування прокурором представницьких повноважень.

14.02.2023 року у підготовчому судовому засіданні відкладено підготовче засідання на 02.03.2023 року о 10:00 год.

02.03.2023 року у підготовчому судовому засіданні судом ухвалено надати час представнику відповідача для підготовки клопотання про залишення позову без розгляду із зазначенням усіх підстав оголошених ним, у зв`язку з чим в розгляді підготовчого засідання оголошено перерву до 14.03.2023 року о 09:30 год.

14.03.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, з огляду на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду з підстав неприбуття прокурора (належного представника) до суду без поважних причин та про відсутність підстав для висновку про пропуск прокурором строку звернення до суду.

Також, 14.03.2023 року у підготовчому судовому засіданні протокольною ухвалою суд ухвалив залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Аргет групп», відмовлено у залученні в якості третьої особи ТОВ «Довкілля», у зв`язку з вказаним у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 29.03.2023 року о 13:30 год.

29.03.2023 року у підготовчому судовому засіданні, у зв`язку з неявкою представників позивача та третьої особи, оголошено перерву до 11.04.2023 року о 13:20 год.

10.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргет групп» надійшли пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що в позові зазначено, що відповідно до отриманої інформації отриманої ТОВ «Довкілля» працівники вказаного товариства не здійснювали вимірювання для підготовки звітів інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «КОРСА», а також, й взагалі послуги ТОВ «АРГЕТ ГРУПП» не надавалися, та між ТОВ «Довкілля» та ТОВ «АРГЕТ ГРУП» чинні договори не укладалися, жодних відносин між зазначеними товариствами не здійснювалися. Проте, така інформація не може вважатися доказом, оскільки в адміністративному позові не зазначено про те, чи була отримана інформація від іншої сторони, тобто від ТОВ «АРГЕТ ГРУПП». Тобто, посадовими особами прокуратури, базуючись лише на інформації наданої однією стороною договірних відносин, зроблено висновок, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «КОРСА» отримано на підставі поданих недостовірних відомостей у документах, які було подано до дозвільного органу. При цьому, всупереч засадам встановлених статтею 3 Закону України «Про прокуратуру», висновок органу прокуратури щодо належності, допустимості і достатності представлених доказів є упередженим, який зроблено у порушення положень статті 62 Конституції України, й він не може бути визначений як об`єктивний чи неупереджений, який є лише припущенням, у зв`язку з недоведеністю в законному порядку.

11.04.2023 року у підготовчому судовому засіданні, з урахуванням того, що в підготовче судове засідання не з`явився представник департаменту екології та представник адміністрації, хоча суд наголошував на обов`язковій явці представників та у зв`язку з тим, що представник прокуратури заявив усне клопотання щодо надання часу для ознайомлення з поясненнями третьої особи та надання письмової відповіді, неотримання представником відповідача пояснень третьої особи, з метою додержання процесуальних прав сторін в підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.04.2023 року о 13:30 год.

19.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ТОВ «КОРСА» надійшли додаткові заперечення, відповідно до яких вказано, що вина відповідача у наданні дозвільному органу недостовірних відомостей у документах з метою отримання дозволу відсутня, а тому з вказаної підстави відповідача не може бути притягнуто до відповідальності у такий спосіб, як анулювання дозволу. Також, відповідач вважає, що лист не може вважатись належним доказом надання дозвільному органу недостовірних відомостей у документах з метою отримання дозволу, оскільки зі змісту листа неможливо встановити дійсні обставини щодо здійснення вимірів (доказів того, що виміри не здійснювались - не надано), тобто цей доказ є недостовірним, лист не містить конкретних даних щодо предмету доказування, тобто є неналежним.

20.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла відповідь на пояснення, відповідно, до яких вказано, що офіційна відповідь директора ТОВ «Довкілля», що працівники вказаного підприємства вимірювання для підготовки звітів по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря суб`єктами господарювання, які здійснюють свою діяльність на території Дніпропетровської області, у тому числі на ТОВ «КОРСА» не поводили - є достатнім доказом недостовірності інформації результатів інструментального вимірювання забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, які подавалися до заяви про видачу документа дозвільного характеру.

24.04.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання третьої особи про витребування доказів задоволено частково та витребувано додаткові докази по справі.

24.04.2023 року у підготовчому судовому засіданні з урахуванням ухвали про витребування доказів, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 09.05.2023 року об 11:00 год.

09.05.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації про витребування доказів - задоволено частково, витребувано додаткові докази по справі.

Також, 09.05.2023 року у підготовчому судовому засіданні відмовлено у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.05.2023 року о 10:00 год.

10.05.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ТОВ «Аргет групп» надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на порушення оформлення дозволів.

18.05.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргет Групп» про закриття провадження у справі №160/18242/22 повернено заявнику без розгляду.

Також, 18.05.2023 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, зобов`язано представника третьої особи надати додаткові докази по справі.

25.05.2023 року прокурор та представник позивача 1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов з підстав, зазначених в позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях.

Представник позивача 2 в судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини не прибуття суд не повідомила. Згідно положень ст. 205 КАС України суд ухвалив здійснити розгляд справи за відстуності представника позивача 2.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримав, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у письмових пояснення.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача 1, заперечення представника відповідача, пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРСА» зареєстроване як юридична особа, під час проведення господарської діяльності здійснює викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

19.09.2019 року між ТОВ «Аргет Групп» (виконавець) та ТОВ «КОРСА» (замовник) укладено договір № 5 про надання послуг.

Відповідно до умов даного договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів ти обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, підприємства замовника; розробку документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу для підприємства замовника; отримання погодження в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області щодо можливості видачі дозволу на викиди підприємства замовника; отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до акту № 5 виконаних робіт від 27.02.2020 року виконавець надає послуги відповідно до договору № 5 від 19.09.2019 року, а саме: проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів ти обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, підприємства замовника; розробку документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу для підприємства замовника; отримання погодження в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області щодо можливості видачі дозволу на викиди підприємства замовника; отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

12.11.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Аргет Групп» було розроблено Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ТОВ «КОРСА». Додатком 3 в даному звіті зазначено Результати інструментальних вимірів.

З метою отримання зазначеного дозволу ТОВ «КОРСА» звернулося листом від 14.11.2019 за №11/E до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації з проханням розглянути та зареєструвати Звіт з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розташованих по вул. Кринична, 30 у м. Дніпро.

Згідно з відповіддю Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 16.12.2019 року за №3-7527/0/261-19, Звіт з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який було виконано ТОВ «Аргет групп», зареєстровано.

У подальшому, після публікацій оголошення у ЗМІ про намір отримати дозвіл, відсутністю скарг і зауважень від громадян з цього приводу, 06.02.2020 року, ТОВ «КОРСА» звернулося із заявою до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації з проханням видати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. За результатами розгляду заяви 13.02.2020 року Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації за підписом заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації ТОВ «КОРСА» видано дозвіл №1210137200-1419. Термін дії дозволу з 13.02.2020 року необмежений.

26.01.2022 року Дніпропетровська обласна прокуратура на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСА» зробила запит про надання належним чином завірених копій документів в рамках процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42021040000000571 від 04.10.2021 року, оформлений листом № 12-78вих.-22.

28.01.2022 року на адресу ТОВ «Довкілля» Дніпропетровською обласною прокуратурою направлено лист, відповідно до якого позивач просив товариство у найкоротший термін надати інформацію: чи укладались між ТОВ «Довкілля» та ТОВ «Аргет Групп» договори, які були чинні у 2018-2019 роках; чи виконувало ТОВ «Довкілля» у 2020 -2021 роках такі договори; чи здійснювали працівники ТОВ «Довкілля» на виконання умов договору з ТОВ «Аргет Групп» вимірювання для підготовки звітів по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря суб`єктами господарювання, які здійснюють свою діяльність на території Дніпропетровської області, зокрема ТОВ «КОРСА»; чи відряджались працівники ТОВ «Довкілля» до Дніпропетровської області для здійснення прямих інструментальних вимірів, для вищевказаних суб`єктів господарювання, якщо так, вказати хто саме (П.І.П., посада працівника) та місцезнаходження стаціонарних джерел. Якщо такі послуги надавались, вказати, чи надавались вони безпосередньо ТОВ «Аргет Групп» або вищевказаним суб`єктам господарювання із зазначенням місцезнаходження стаціонарних джерел, на яких проводились прямі інструментальні виміри.

Листом № 109 від 02.02.2022 року до Дніпропетровської обласної прокуратури Товариство з обмеженою відповідальністю «Довкілля» повідомило, що між ТОВ «Довкілля» та ТОВ «Аргет групп» було укладено договір про виконання робіт (послуг) №14-07/19 від 02.07.2019 року (зазначений договір не набув чинності); роботи (послуги) згідно Договору №14-07/19 від 02.07.2019 року ТОВ «Довкілля» не виконувалися; - працівники ТОВ «Довкілля» не здійснювали вимірювання для підготовки звітів по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря суб`єктами господарювання, які здійснюють свою діяльність на території Дніпропетровської області, зокрема ТОВ «КОРСА».

08.02.2022 року відповідачем на виконання вимоги № 12-78 вих.-22 про надання копій документів було надано Дніпропетровській обласній прокуратурі копії документів.

17.08.2022 року Дніпропетровська обласна прокуратура з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді звернулась до Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Дніпропетровської обласної військової адміністрації) та Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації з листом №12-402вих-22 щодо надання електронних та у паперовому вигляді інформації і матеріалів (звіт про інвентаризацію, заяви, листи тощо) стосовно видачі ТОВ «КОРСА» дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за №1210137200-1419. Також, була запитана інформація щодо вжитих заходів, спрямованих на захист порушених інтересів держави шляхом анулювання дозволу.

26.08.2022 року Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією на лист прокуратури була надана відповідь №3190/0/526-22, в якій зазначено, що на сьогоднішній день облдержадміністрація не володіє інформацією, що документально підтверджує факт подання ТОВ «КОРСА» недостовірних відомостей в документах, на підставі яких 12.03.2021 року було видано дозвіл № 1221400000-320. Разом з тим, Департаментом екології та природних ресурсів облдержадміністрації своїм листом від 20.09.2021 року № 2-6270/0/261-22 повідомлялось Дніпропетровську обласну прокуратуру про виявлені під час розгляду документів, розроблених ТОВ «Аргет групп», розбіжності, які викликали сумніви щодо їх справжності (дійсності), з наданням відповідних матеріалів задля перевірки викладених обставин та вжиття заходів реагування, в межах компетенції, передбаченої законодавством України. Також зазначено, що наразі немає об`єктивної можливості звернення облдержадміністрації до суду з відповідними позовними заявами у зв`язку із відсутністю коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору, а також достатніх та належних доказів порушення прав та охоронюваних інтересів держави в межах спірних правовідносин.

11.10.2022 року Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась листом № 12-506вих-22 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Дніпропетровської обласної військової адміністрації) та Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому визначено, що у зв`язку із наявністю достатніх підстав для захисту порушених інтересів держави, Дніпропетровською обласною прокуратурою прийнято рішення про пред`явлення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Дніпропетровської обласної військової адміністрації) та Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації до ТОВ «КОРСА» про анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

24.10.2022 року Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією надано відповідь, відповідно якої взято до відома інформацію, що викладена в листі від 11.10.2022 року № 12-506вих-22 про вжиття заходів представницького характеру.

Порушення інтересів держави, за наявності підстав вважати, що захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, стало підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституція та закони України не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оціночні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу держави і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього. Знову ж таки, таке обґрунтування повинно базуватись на підставах, за якими можна виявити інтерес, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України в Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Аналогічні висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 826/3492/1 та від 23.06.2020 у справі №815/1567/16.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 (справа №826/13768/16) щодо здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді зазначила про таке:

«...Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно із частиною 4 статті 23 цього Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Водночас прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для цього прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою...».

Велика Палата Верховного Суду у цьому рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що наведені вище положення законодавства регламентують порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В даному випадку, пред`явлення позову прокурором обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному забезпеченні екологічної безпеки та підтриманні екологічної рівноваги.

Отже, Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації та Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією - Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією не вжито заходів в судовому порядку щодо анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, встановивши факт можливого надання ТОВ «КОРСА» документів, які містять недостовірну інформацію та були використані для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Таким чином, підставою для пред`явлення позову прокурором є встановлення факту нездійснення компетентним органом захисту інтересів держави.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 №3392-VI затверджено Перелік таких документів (додаток до Закону).

Пунктом 30 Переліку передбачено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи» № 302 від 13.03.2002 р. (надалі - постанова КМУ № 302 від 13.03.2002 р.) визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Згідно ч. 5 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Таким чином, законодавством встановлено обов`язок суб`єктам господарювання мати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільні органи - органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Відповідно до абз. 1-7 частини 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав:

- звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

- наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

- наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Таким чином, законом визначено чіткі підстави, за наявності яких дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру самостійно, та підстав, за наявності яких такий орган може звернутись до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що 19.09.2019 року між ТОВ «Аргет Групп» (виконавець) та ТОВ «КОРСА» (замовник) укладено договір № 5 про надання послуг.

Відповідно до умов даного договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів ти обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, підприємства замовника; розробку документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу для підприємства замовника; отримання погодження в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області щодо можливості видачі дозволу на викиди підприємства замовника; отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до акту № 5 виконаних робіт від 27.02.2020 року виконавець надає послуги відповідно до договору № 5 від 19.09.2019 року, а саме: проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів ти обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, підприємства замовника; розробку документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу для підприємства замовника; отримання погодження в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області щодо можливості видачі дозволу на викиди підприємства замовника; отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

12.11.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Аргет Групп» було розроблено Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ТОВ «КОРСА». Додатком 3 в даному звіті зазначено Результати інструментальних вимірів.

З метою отримання зазначеного дозволу ТОВ «КОРСА» звернулося листом від 14.11.2019 за №11/E до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації з проханням розглянути та зареєструвати Звіт з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розташованих по вул. Кринична, 30 у м. Дніпро.

Згідно з відповіддю Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 16.12.2019 року за №3-7527/0/261-19, Звіт з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який було виконано ТОВ «Аргет групп», зареєстровано.

За результатами розгляду заяви 13.02.2020 року Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації за підписом заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації ТОВ «КОРСА» видано дозвіл №1210137200-1419. Термін дії дозволу з 13.02.2020 року необмежений.

Дніпропетровською обласною прокуратурою під час здійснення представницьких повноважень встановлено, що відповідно до наданих на адресу Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації документів доданих до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСА», інструментальні вимірювання забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСА», розташованих по вул. Кринична, 30 у м. Дніпро здійснювались працівниками ТОВ «Довкілля».

Разом з тим, відповідно до інформації, наданої ТОВ «Довкілля», працівники даного товариства не здійснювали вимірювання для підготовки звітів по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «КОРСА». Також працівники ТОВ «Довкілля» не відряджались до Дніпропетровської області для здійснення прямих інструментальних вимірів та послуги ТОВ «Аргет Групп» не надавались. Між ТОВ «Довкілля» та ТОВ «Аргет Групп» чинні договори упродовж 2018-2021 роках не укладались.

Таким чином, на думку позивача з метою отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, до дозвільного органу були надані недостовірні відомості у документах, та на їх підставі відповідач отримав відповідний дозвіл.

Суд зазначає, що підставою для вказаного висновку позивача про недостовірність відомостей у документах, став лише лист ТОВ «Довкілля» № 109 від 02.02.2022 року наданий в межах кримінального провадження № 42021040000000571 від 04.10.2021 року.

При цьому, наявність відкритого кримінального провадження, не може вважатися належними та достатніми доказами, на які позивач вправі посилатися в обґрунтування надання відповідачем недостовірної інформації, так як вказана в листі № 109 від 02.02.2022 року інформація стосується безпосередньо взаємовідносин контрагента відповідача ТОВ «Аргет Групп» та контрагента ТОВ «Аргет Групп» - ТОВ «Довкілля».

Будь-які посилання на взаємовідносини безпосередньо ТОВ «КОРСА» з ТОВ «Аргет Групп» та інформації, щодо недійсності наданих послуг, вказаний лист не має.

Крім того, позивачем не надано суду відповідних процесуальних документів щодо процесуального статусу відповідача та/або його контрагента ТОВ «Аргет Групп» (свідок, підозрюваний) у кримінальному провадженні № 42021040000000571 від 04.10.2021 року.

Так, за змістом статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до вимог частин 2, 3 статті 283 Кримінального процесуального кодексу України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з частиною 1 статті 22 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Таким чином, саме по собі внесення кримінальних проваджень до Єдиного реєстру досудового розслідувань не може бути підставою для висновків про надання відповідачем недостовірної інформації при зверненні із заявою з проханням видати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Також, відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, стосовно часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

В спірному випадку відповідні судові рішення стосовно посадових осіб контрагента відповідача та/або контрагента третьої особи за ознаками кримінального правопорушення чи рішень щодо достовірності інформації наданої ТОВ «Довкілля» в межах кримінального провадження, які б давали підстави для висновку про недостовірність наданої відповідачем інформації відсутні.

Таким чином, встановлені у справі обставини, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності підтверджують, що відповідач від його контрагента ТОВ «Аргет Групп» отримав частину послуг необхідних для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спірні господарські операції є реальними, договір укладений відповідачем з ТОВ «Аргет Групп» до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсним, що є свідченням добросовісності відповідача при поданні документів для оформлення вказаного дозволу.

Так, відповідно до частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За приписами статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно частині першій статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Аналіз наведених приписів чинного законодавства дає підстави вважати, що лист ТОВ «Довкілля» № 109 від 02.02.2022 року не може свідчити про недостовірність наданої відповідачем інформації, оскільки вказані обставини та перевірка наданої ТОВ «Довкілля» інформації може бути досліджена та встановлена вироком суду за наслідком розгляду кримінальної справи.

Крім того, суд зазначає, що для анулювання документів дозвільного характеру в судовому порядку, дозвільному органу, що видав документ, необхідно встановити підстави для анулювання такого документу, зокрема, подання недостовірної інформації, що є можливим лише за наслідками проведення відповідної перевірки.

Суд, аналізуючи положення п.7 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», доходить висновку, що законодавець чітко визначив, що передумовою звернення дозвільного органу з позовом про застосування заходів реагування є саме встановлення дозвільним органом факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.

Вище вказаний висновок суду кореспондується з вимогами пункту 10 Порядку №302, який визначає, що дозвіл анулюється органом, який його видав, у разі встановлення факту подання у заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.

Також, суд зазначає, що вище вказані положення п. 7 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» не містять визначення яким чином дозвільний орган встановлює факт надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскільки згідно положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України то відповідно до частини 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вказаний вище факт встановлюється за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт перевірки.

Отже, суб`єктом звернення до суду з позовом про застосування заходу реагування шляхом анулювання документа дозвільного характеру може виступати відповідний дозвільний орган, при цьому даному зверненню має передувати встановлення фактів, які законом визначені як підстава для анулювання такого документу, зокрема подання недостовірної інформації, що є можливим лише за наслідками проведення відповідної перевірки.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні наполягав на недостовірності даних зазначених у Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, а саме що стосується результатів інструментальних вимірів, при цьому, суд зазначає, що вказане не знайшло свого документального підтвердження, оскільки позивачем до матеріалів справи не було надано жодних доказів того, яким чином було зафіксовано відповідні порушення відповідача, саме в частині розробки Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, ким, коли та на підставі чого були вчинені відповідні дії щодо встановлення вище вказаних порушень.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, судом не встановлено підстав, для анулювання дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 13.02.2020 року №1210137200-1419, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації Товариству з обмеженою відповідальністю «КОРСА».

Щодо посилань позивача на практику Верховного Суду, яка викладену в постанові від 18.10.2018 року у справі №820/3552/17, суд зазначає, що виявлені порушенням мають оцінюватись у кожному випадку окремо, порушення розглянуті судом касаційної інстанції у справі №820/3552/17 не є тотожними тими, що розглянуті у цій справі. Зокрема, у справі №820/3552/17 було досліджено недостовірність відомостей про 500-м санітарно-захисну смугу навколо місця розташування підприємства, при цьому факт недостовірності інформації судом касаційної інстанції встановлено, зокрема, на підставі рішення суду, яке мало преюдиційне значення при розгляді справи №820/3552/17.

Таким чином, вказані посилання позивача на практику Верховного Суду, яка викладена в постанові від 18.10.2018 року у справі №820/3552/17 судом не приймаються, оскільки вона має преюдиційне значення лише в конкретній справі та не є обов`язковою для суду, враховуючи приписи статей 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу ч.2 ст.6 та ч.1 ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа № 1-6/2018) зазначено, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі», в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Будь-яких обставин та належних доказів, які підтверджували наявність підстав для анулювання дозволу позивачем до суду не надано, що свідчить про неналежну обґрунтованість доводів позивача в частині, що стосується надання відповідачем недостовірної інформації з огляду на не встановлення всіх обставин, які мали значення.

З огляду на відсутність вироку суду чи дослідження конкретних порушень саме зі сторони відповідача, позивачем не надано доказів інформації щодо конкретних порушень відповідачем та в чому ці порушення виявились.

Також, при подачі відповідачем заяви з відповідними документами про отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами державним органом, було здійснено перевірку наданих документів, та у зв`язку з їх відповідністю вимогам закону прийнято рішення про видання вказаного дозволу.

В аспекті спірних правовідносин слід відмітити про необхідність дотримання позивачем принципу venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки).

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 28 липня 2021 року у справі № 380/744/20, у практиці застосовується доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться засада добросовісності як одна із складових верховенства права.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Аналогічний правовий висновок сформульовано, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 496/1561/16-ц та від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц.

Таким чином, позивач діяв в порушення принципу venire contra factum proprium, тобто, всупереч засади добросовісності як складової верховенства права, що є основною засадою адміністративного судочинства згідно КАС України.

Також, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені в ході

судового розгляду справи, суд доходить висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра ворницького, буд.38, код ЄДРПОУ 02909938), що діє в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровська обласна військова адміністрація (49000, м. Дніпро, вул. лабораторна, 69, код ЄДРПОУ 00022467) та Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровська обласна військова адміністрація (49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, код ЄДРПОУ 00022467) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" (49021, м. Дніпро, вул. берегова, 204-а, код ЄДРПОУ 33005110), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Аргет Групп" (49000, м. Дніпро, вул. Панікахи, 2, код ЄДРПОУ 40248539) про анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 травня 2023 року.

Суддя Н.Є. Сліпець