Постанова

від 23.05.2023 по справі 754/6328/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/6328/22 Головуючий у 1 інстанції: Слободянюк А.В.

Провадження № 22-ц/824/6889/2023 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Крижанівської Г.В., Матвієнко Ю.О.,

секретар Шевченко Т.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський пологовий будинок № 6» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій незаконними, зміну дати звільнення,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський пологовий будинок № 6» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КНП «Київський міський пологовий будинок № 6») про визнання дій незаконними, зміну дати звільнення. Зазначила, що з 13 лютого 2020 року вона працювала на посаді заступника директора з економічних питань в КНП «Київський міський пологовий будинок № 6». 01 березня 2022 року вона подала заяву про звільнення за угодою сторін з 01 березня 2022 року відповідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України. Відповідач не надав їй для ознайомлення наказ про звільнення та не повернув трудову книжку. На запит її адвоката 20 травня 2022 року відповідач надав належним чином завірену копію наказу про звільнення № 57/2-к від 01 квітня 2022 року, в якому вказана дата її звільнення з 01 квітня 2022 року за угодою сторін відповідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України. З метою позасудового вирішення спору вона направила заяву про виправлення описки у наказі, вказавши правильну дату звільнення - 01 березня 2022 року. Її заява не була задоволена.

ОСОБА_1 просила визнати дії КНП «Київський міський пологовий будинок №6» щодо невиправлення описки в наказі про звільнення, невидачі трудової книжки, неознайомлення її при звільненні з наказом про звільнення, незаконними; змінити дату її звільнення з 01 квітня 2022 року на 01 березня 2022 року; стягнути з КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» моральну шкоду у розмірі 150 000,00 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 січня 2023 року прийнято відмову від ОСОБА_1 , від позовних вимог до КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» про стягнення моральної шкоди і провадження в цій частині позовних вимог закрито.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в матеріалах справи є її заява до КНП «Київський міський пологовий будинок № 6», в якій вона просила звільнити її з посади заступника директора з економічних питань саме з 01 березня 2022 року. Вказана дата звільнення була погоджена з керівництвом КНП «Київський міський пологовий будинок № 6», про що свідчить резолюція на заяві - «до наказу». Її зава була розглянута та задоволена, проте наказ про звільнення виданий лише 01 квітня 2022 року, хоча бажаною датою її звільнення було саме 01 березня 2022 року. Відповідно до положень Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників визначено, що днем звільнення вважається останній день роботи працівника. Оскільки останнім робочим днем, коли вона була на роботі було 01 березня 2022 року, то правильною датою її звільнення слід вважати саме 01 березня 2022 року. Право працівника на розірвання трудового договору у строк, зазначений у його заяві, також передбачено ст. 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Вона не була повідомлена КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» про втрату її трудової книжки.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

В судове засідання представник КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» не з`явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у його відсутність.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, наказом виконуючого обов`язки директора КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» №20-к від 13 лютого 2020 року позивачку ОСОБА_1 переведено на посаду заступника директора з економічних питань на підприємстві відповідача КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» (а.с. 12).

Позивачка ОСОБА_1 подала на ім`я директора КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» заяву від 01 березня 2022 року про звільнення за згодою сторін з 01 березня 2022 року (а.с.20).

Наказом № 57/2-к від 01 квітня 2022 року директора КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора з економічних питань із займаною посади з 01 квітня 2022 року за угодою сторін відповідно до ст.36 п. 1 КЗпП України, підстава: заява ОСОБА_1 (а.с. 16, 56).

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дії КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» щодо невиправлення описки в наказі про звільнення, невидачі трудової книжки, неознайомлення її при звільненні з наказом про звільнення, незаконними та зміну дати її звільнення з 01 квітня 2022 року на 01 березня 2022 року.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України трудовий договір може бути припинений, зокрема, за угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У позові ОСОБА_1 посилалася на те, що подала заяву про звільнення за угодою сторін з 01 березня 2022 року, а тому КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» в наказі про її звільнення мало зазначити дату її звільнення 01 березня 2022 року, а не 01 квітня 2022 року.

Разом з тим, позивачка ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що заява про звільнення була подана нею саме 01 березня 2022 року.

Надана ОСОБА_1 копія заяви не містить відмітки про її отримання КНП «Київський міський пологовий будинок № 6», на ній відсутній вхідний реєстраційний номер документа, дата її отримання уповноваженою особою.

Заперечуючи проти позову, КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» вказало, що заява ОСОБА_1 про звільнення була виявлена в кінці березня 2022 року.

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_2 від 15 листопада 2022 року, він є провідним юрисконсультом КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» з 04 грудня 2020 року. Своєю заявою свідок підтвердив, що заява позивачки про її звільнення за згодою сторін із 01 березня 2022 року була подана директору КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» на розгляд у кінці березня 2022 року. Заява була виявлена в приймальні директора в кінці березня 2022 року, яку туди поклала статист ОСОБА_3 . Свідок підтвердив, що в лютому 2022 року ОСОБА_1 перебувала у черговій відпустці, а починаючи з 01 березня 2022 року її місце перебування не було відомо, на робочому місці свідок ОСОБА_1 не бачив (а.с. 58).

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 від 15 листопада 2022 року, останній підтвердив, що заяву позивачки про звільнення за згодою сторін від 01 березня 2022 року йому як директору КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» було подано на розгляд провідним юрисконсультом ОСОБА_2 в кінці березня 2022 року. Також свідок своєю заявою підтвердив, що йому, як директору, не було відомо де знаходиться ОСОБА_1 (а.с. 57).

З урахуванням викладеного, у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати встановленим досягнення КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» та ОСОБА_1 згоди про її звільнення саме з 01 березня 2022 року.

Колегія суддів відхиляє як недоведені посилання апелянта на те, що заява про звільнення була подана саме 01 березня 2022 року. Крім цього ОСОБА_1 не доведено узгодження розірвання трудового договору за згодою сторін з 01 березня 2022 року.

Є безпідставними посилання апелянта на обов`язок видати наказ про звільнення з 01 березня 2022 року з огляду на положення Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-1Х «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Вказаний закон набрав чинності лише 24 березня 2022 року.

Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін) договір припиняється у строк, визначений сторонами. Відповідно, трудовий договір може бути припинено в будь-який час після досягнення згоди щодо цього між працівником та роботодавцем. Дату припинення трудового договору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України визначають сторони трудового договору за взаємною домовленістю. У разі недосягнення згоди сторонами щодо припинення трудового договору на підставі п. 1 ч. 1ст. 36 КЗпП України, трудовий договір може бути припинено з інших підстав, передбачених ст. 36 КЗпП України.

Позивачка ОСОБА_1 наказ директора КНП «Київський міський пологовий будинок № 6» № 57/2-к від 01 квітня 2022 року про її звільнення з підстав ст.36 п. 1 КЗпП України з 01 квітня 2022 року не оскаржила.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 травня 2023 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Крижанівська Г.В.

Матвієнко Ю.О.