Постанова

від 30.05.2023 по справі 927/1030/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2023 р. Справа№ 927/1030/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2023

у справі № 927/1030/22 (суддя Романенко А.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український-Аграрний-Союз»

про стягнення 180 015,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 180 015,75 грн. за надані за договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №094210198РЕР016 від 01.10.2016 у період з 01.03.2022 по 31.05.2022, але неоплачені послуги з розподілу природного газу.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що 31.01.2022 о 09:00 працівниками АТ «Чернігівгаз», в особі провідного інженера з метрології ВМУМ Мельничок О.Д. та слюсаря Кандаурова Ю.В., у присутності представника відповідача Жиманя М.І., проведено контрольний огляд комерційного ВОГ та відключено відповідача від газопостачання, методом установлення інвентарної заглушки на вхідній засувці згідно з Правилами безпеки систем газопостачання (п.3.17). На думку відповідача, враховуючи, що він постійно був відключений від систем газоспоживання, відповідно до абзацу 4 п.9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем звільняє його від обов`язку по оплаті вартості послуг з розподілу природного газу у спірному періоді.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2023 у справі № 927/1030/22 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи зі змісту акту обстеження/контрольного огляду вузла обліку №1766, Оператором ГРМ відповідача відключено від газопостачання з 31.01.2022 о 09:00 відповідно до п.3.17 Правил безпеки споживання газу, що підпадає під виключний перелік підстав, установлений п.9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, за яких споживач звільняється від зобов`язання з оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу в період його дії.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2023 у справі № 927/1030/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що висновки суду першої інстанції, викладені у оспорюваному рішенні, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- за змістом положень Кодексу газорозподільних систем, для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи об`єкту споживача повинно виконуватись дві умови: наявність фізично приєднаного до газорозподільної системи об`єкту споживача; наявність між споживачем та оператором газорозподільної системи укладеного Типового договору розподілу природного газу;

- в рамках спірних правовідносин факт фізичного з`єднання з газорозподільною системою об`єктів відповідача підтверджується додатками № 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання № 094210198РЕР016 від 01.10.2016, а також актами приймання-передачі природного газу, що додавались до позовної заяви, зокрема в яких фіксувалась об`єкти відповідача за якими відбувалось споживання природного газу;

- при цьому, обставини припинення газопостачання (з 01.02.2022) шляхом встановлення інвентарної заглушки, жодним чином не впливають на наявність у об`єктів відповідача цілодобового доступу, оскільки дані об`єкти зберігали фізичне з`єднання з газорозподільною системою, так як об`єкт вважається приєднаним навіть якщо газоспоживаюче обладнання опломбоване шляхом встановленням інвентарної заглушки оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття інвентарної заглушки немає перешкод. На об`єкт не розраховується замовлена потужність пропускної спроможності газових мереж лише у випадку механічного від`єднання від мереж;

- отже, за умови припинення (обмеження) газопостачання шляхом встановлення інвентарної заглушки та її опломбування об`єкт споживача не втрачає статус підключеного до ГРМ, оскільки у такому випадку не відбувається фізичного роз`єднання обладнання споживача з газорозподільною системою, і споживач має можливість у будь-який момент поновити отримання газу;

- за таких обставин посилання суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування оператором ГРМ у період з 01.03.2022 по 31.05.2022, є цілком і повністю помилковими, оскільки такий доступ забезпечується за рахунок фізичного з`єднання об`єкту споживача з газорозподільною системою та укладеним Типовим договором розподілу природного газу;

- послуга з розподілу природного газу не обмежується обов`язками позивача щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об`єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ. Аналогічна правова позиція міститься і в постанові Східного апеляційного господарського суду по справі № 922/1703/20 від 08.10.2020, яку судом першої інстанції не було враховано при вирішення спору сторін по суті;

- після ухвалення рішення Господарським судом Чернігівської області, на адресу позивача відповідачем було повернуто підписані з обох боків, Акти наданих послуг за березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року та акт звіряння взаємних розрахунків за спірний період. Вказані Акти містяться в матеріалах справи, підписані лише зі сторони AT «Чернігівгаз».

До апеляційної скарги позивачем додані додаткові докази, а саме підписані обома сторонами акти наданих послуг № ЧНЯ82004341 від 31.03.2022, №ЧНЯ82006874 від 30.04.2022 та № ЧНЯ82008247 від 31.05.2022, а також акт звіряння взаємних розрахунків за період: Березень 2022 р. - Липень 2022 р. від 05.07.2022.

Крім того, скаржником заявлене клопотання про поновлення процесуальних строків для подання додаткових доказів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023, справу № 927/1030/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А , Шаптала Є.Ю..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/1030/22, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 927/1030/22.

17.03.2023 від Господарського суду Чернігівської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.03.2023 у справі № 927/1030/22 залишено без руху, а також надано Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

27.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.03.2023 у справі № 927/1030/22.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим. суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481*100=248 100 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 248 100,00 грн., справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 задоволено клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2023 у справі № 927/1030/22 та поновлено апелянту вказаний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2023 у справі № 927/1030/22, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

10.04.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, з посиланням на те, що

- суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що, з огляду на положення абзацу 4 пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем та те, що відповідача було відключено від газопостачання саме методом встановлення інвентарної заглушки на вхідній засувці згідно Правил безпеки систем газопостачання п. 3.17 (перерва в роботі більше 3-х діб), правові підстави для стягнення з відповідача вартості за послуги з розподілу природного газу в період з 01.03.2022 по 31.05.2022, відсутні;

- висновки, що були викладені Верховним судом у справі № 922/1703/20, які також відповідають висновкам Верховного суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 924/605/21 (на неврахування яких судом першої інстанції посилається відповідач - примітка суду), не можуть бути використані під час розгляду даної судової справ через неоднорідність обставин, оскільки відключення відповідача від газопостачання здійснювалося з інших причин та на підставі інших норм законодавства, ніж вказано у рішеннях Верховного суду України;

- твердження позивача про те, що після ухвалення оспорюваного рішення Господарським судом Чернігівської області, на адресу позивача відповідачем було повернуто підписані з обох боків Акти надання послуг за березень 2022, квітень 2022, травень 2022 та акти звіряння взаємних розрахунків за спірний період не відповідають дійсності, так як вказані акти наданих послуг та акти звіряння взаємних розрахунків за спірний період були надані з підписом відповідача до Ніжинського відділення AT «Чернігівгаз» ще в кінці травня 2022 року, адже без цих документів відповідачу не підписували додаткову угоду про розірвання договору на розподіл природного газу. Вказане свідчить про відсутність підстав для прийняття судом апеляційної додаткових доказів;

- у зв`язку з тим, що норма, яка викладена в абзаці 4 пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем і на яку посилається відповідач, як підстава для відмови у задоволенні позовних вимог, має імперативний характер, відсутність та/або наявність будь-яких підписаних документів, в тому числі актів наданих послуг, актів звіряння взаємних розрахунків, не є підставою для стягнення з відповідача плати за послуги розподілу природного газу за спірний період,

просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Аналогічний за змістом відзив надійшов до суду поштою 12.04.2023.

21.04.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Щодо наданих позивачем додаткових доказів, а саме належним чином засвідчених копій підписаних обома сторонами актів наданих послуг № ЧНЯ82004341 від 31.03.2022, №ЧНЯ82006874 від 30.04.2022 та № ЧНЯ82008247 від 31.05.2022, а також акту звіряння взаємних розрахунків за період: Березень 2022 р. - Липень 2022 р. від 05.07.2022, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм процесуального законодавства, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, зобов`язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, доведенні перед судом їх переконливості, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом задля прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, яке буде відповідати завданням господарського судочинства.

У рішенні від 03.01.2018 «Віктор Назаренко проти України» (Заява №18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява №30428/96, пункти 17, 18, від 06 лютого 2001 року)

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

У пункті 7 розділу II рішення у справі «Мінак та інші проти України» ЄСПЛ указав, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення від 27.10.1993 у справах «Авотіньш проти Латвії», заява №17502/07, пункт 119 та «Домбо Бехеєр Б. В. проти Нідерландів», пункт 33). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (пункти 17 - 18 рішення від 06.02.2021 у справі «Беер проти Австрії», заява №30428/96).

Колегія суддів вважає за доцільне, для забезпечення сторонами рівних прав під час судового розгляду, розглядати справу по суті з врахуванням наданих позивачем в суді апеляційної інстанції доказів.

Станом на 30.05.2023 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 01.05.2023 № № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», справа розглядається у розумний строк.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Правовідносини між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 (надалі - НКРЕКП) та постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Відповідно до п.4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ):

- договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу;

- доступ до газорозподільної системи - право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, установлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.

Згідно з п.1 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ доступ суб`єктів ринку природного газу до ГРМ, що на законних підставах знаходиться в власності чи користуванні (в тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, здійснюється на принципах: забезпечення рівних прав доступу, в тому числі приєднання, до ГРМ відповідно до вимог цього Кодексу; забезпечення Оператором ГРМ належної якості послуг доступу (приєднання) на договірних засадах; забезпечення суб`єктами ринку природного газу критеріїв доступу, визначених розділами V та VI цього Кодексу, та належних розрахунків за надані послуги.

Пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Споживачі, в тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу (п. 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).

На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ: присвоює споживачу (точці комерційного обліку), в тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб`єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника; надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об`єкта для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу; забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом (п. 6 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).

За п. 1, та п. 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ суб`єкти ринку природного газу (в тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (далі Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до п.1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, в тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

За п. 3 та п. 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктами 1, 2, 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови: включення споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Порядок включення споживача до Реєстру споживачів постачальника визначається відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача.

За відсутності в споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) в відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

З матеріалів справи слідує, що 01.10.2016 відповідач (споживач) підписав заяву-приєднання №094210198РЕР016 до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на об`єкт, розташований за адресою: вул. Франка, 267Е, с. Кунашівка, Ніжинський район, Чернігівська область; величина приєднаної потужності - 396,077м3/год; персональний ЕІС-код - 56ХО00010198Р00U; оператор ГРМ: АТ Чернігівгаз (позивач).

Згідно з п.2.1 Типового договору Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

З наданого позивачем акту обстеження/контрольного огляду вузла обліку № 1776 від 31.01.2022 слідує, що о 09 год. 00 хв. працівниками АТ «Чернігівгаз», в особі провідного інженера з метрології ВМУМ Мельничок О.Д. та слюсаря Кандаурова Ю.В., у присутності представника споживача Жиманя М.І., проведено контрольний огляд комерційного ВОГ та відключено відповідача від газопостачання, методом установлення інвентарної заглушки на вхідній засувці згідно з Правилами безпеки систем газопостачання (п.3.17).

Типовий договір розподілу природного газу №094210198РЕР016 від 01.10.2016, припинив свою дію 01.06.2022 шляхом його розірвання за згодою сторін, про що сторонами підписано додаткову угоду б/н б/д.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 180 015,75 грн. за надані за договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №094210198РЕР016 від 01.10.2016 у період з 01.03.2022 по 31.05.2022, але неоплачені послуги з розподілу природного газу. При цьому позивач послався на те, що відповідно до положень абз. 1 п.9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, які викладені вище.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на наступне.

Відповідно до п.9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. У разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об`єкт із заяви-приєднання. У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

Водночас, абзацом 4 п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що якщо припинення або обмеження розподілу природного газу здійснюється за ініціативи Оператора ГРМ у випадках, передбачених п.3.17. глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, нарахування вартості послуги за договором розподілу природного газу не здійснюється. При цьому місячна вартість послуг розподілу зменшується з урахуванням кількості днів припинення (обмеження) розподілу природного газу. Таке припинення (обмеження) та відновлення розподілу природного газу споживачу здійснюється за рахунок Оператора ГРМ.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зі змісту акту обстеження/контрольного огляду вузла обліку № 1776 від 31.01.2022 слідує, що Оператором ГРМ відповідача відключено від газопостачання з 31.01.2022 о 09:00 саме відповідно до п.3.17 Правил безпеки споживання газу, що підпадає під виключний перелік підстав, встановлений п.9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, за яких споживач звільняється від зобов`язання з оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу в період його дії.

При цьому позивач безпідставно посилається на висновки, які викладені Верховним Судом у справі № 922/1703/20 та у справі № 924/605/21, так як предметом розгляду у вказаних справах були правовідносини щодо стягнення плати за послуги з розподілу природного газу надані у 2020 році, проте п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ доповнено абзацом 4 згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 855 від 26.05.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1909 від 29.10.2021. Вказане свідчить про те, що нормативне регулювання правовідносин щодо стягнення плати за послуги з розподілу природного газу наданих у 2020 році та у 2022 році є різним.

Отже, оскільки Оператором ГРМ з 31.01.2022 відключено газ на об`єкті відповідача на підставі п.3.17. глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, постачання якого не було ним відновлено в період з 01.02.2022 по 31.05.2022, а починаючи з 01.06.2022 сторони, за взаємною згодою, розірвали типовий договір розподілу природного газу №094210198РЕР016, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для нарахування Оператором ГРМ відповідачу у період з 01.03.2022 по 31.05.2022 оплати за послуги з розподілу природного газу.

При цьому, той факт, що позивачем до суду апеляційної інстанції надано підписані відповідачем акти наданих послуг № ЧНЯ82004341 від 31.03.2022, №ЧНЯ82006874 від 30.04.2022 та № ЧНЯ82008247 від 31.05.2022, а також акт звіряння взаємних розрахунків за період: Березень 2022 р. - Липень 2022 р. від 05.07.2022, вказаних вище висновків щодо відсутності підстав для нарахування Оператором ГРМ відповідачу у період з 01.03.2022 по 31.05.2022 оплати за послуги з розподілу природного газу, не спростовують. Колегія суддів вважає за необхідне зауважити позивачу на тому, що те, що відповідач підписав акти наданих послуг та акту звіряння розрахунків не може бути достатньою підставою для стягнення на користь позивача плати, права на стягнення якої відповідно до положень чинного законодавства він не має.

За таких обставин суд першої інстанції цілком вірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 180 015,75 грн. за надані за Договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №094210198РЕР016 від 01.10.2016 у період з 01.03.2022 по 31.05.2022 послуги з розподілу природного газу. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу колегією суддів враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2023 у справі № 927/1030/22, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2023 у справі № 927/1030/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2023 у справі № 927/1030/22 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/1030/22.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала