Рішення

від 19.05.2023 по справі 216/5028/19

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/5028/19

провадження 2/216/202/23

РІШЕННЯ

іменем України

19 травня 2023 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гулковського О.С.,

представника позивача адвоката Терновської О.А.,

представників відповідача ОСОБА_1 , адвоката Якименка С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до садівничого товариства «Нива» про відшкодування майнової шкоди, завданої перешкоджанням у користуванні майном та відшкодування збитків у вигляді неодержаного доходу,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до садівничого товариства «Нива» про відшкодування майнової шкоди, завданої перешкоджанням у користуванні майном та відшкодування збитків у вигляді неодержаного доходу. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що на території СТ «Нива» позивач мала у власності садовий будинок. У 2017 році, шляхом оформлення відповідних документів, позивач перевела садовий будинок у житловий, у зв`язку з чим, житловому будинку була присвоїна адреса: АДРЕСА_1 та оформлено земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Для обслуговування потреб домоволодіння та для отримання додаткового доходу за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем було встановлено сонячну електростанцію (далі СЕС). У відповідності до додаткової угоди 05/18 до Договору про постачання електричної енергії №900058 від 22.12.2003 з урахуванням існуючої дозволеної потужності СТ «НИВА» в обсязі 30 кВт та у відповідності до дозволу про приєднання СТ «НИВА» №2-2017 було здійснено монтаж сонячної електростанції та отримано від електропередавальної організації ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» Технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок. Але, починаючи з моменту переобрання Правління СТ «НИВА», на зборах членів садового товариства виділення потужності в розмірі 30 кВт для встановлення даної СЕС новим Правлінням у виступах оголошується як ошукання громади та нанесення збитків. До теперішнього часу не підписано тристоронній договір на продаж електроенергії, що виробляється СЕС на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (або як зазначено у протоколах зборів СТ «НИВА» ділянка №74), що унеможливлює власником продаж електроенергії за «Зеленим тарифом» та споживання електроенергії на пільгових умовах, в разі оформлення даного тарифу за домоволодінням. У зв`язку з виникненням спору між Правлінням СТ «НИВА» та постійними обвинуваченнями власників ділянки № НОМЕР_1 у нанесенні збитку та негативному впливі СЕС, що встановлена на їх ділянці на системи енергопостачання СТ «НИВА», позивачем за власний кошт було замовлено в ДП «Кривбасстандартметрологія» проведення випробувань, про що було отримано Протокол випробувань електричної енергії з метою аналізу впливу сонячної електростанції, встановленої на ділянці №74, на режим енергопостачання СТ «НИВА». У відповідності до висновків Протоколу зазначено: «За результатами вимірювань та розрахунків значень спожитої та поліченої активної електричної енергії лічильником СТ «НИВА» під час спостережень виявлено:

- зменшення обліку активної електричної енергії, під час роботи СЕС в режимі генерація, приблизно на 30%;

- наявність ситуацій, коли лічильник садового товариства електричної енергії, який не розрізняє генеровану та спожиту активну енергію, зараховує як спожиту енергію понад факту споживання. Але відсоток такої енергії становить приблизно 0,5% від тої енергії, яку лічильник не зараховує внаслідок генерації СЕС;

- до вмикання СЕС в режимі генерація, короткочасна доза флікера, перевищувала гранично допустиме значення 1,34 за ГОСТ 13109-97, по фазі В становила 1.6. За час роботи СЕС в режимі генерація, короткочасна доза флікера, по фазі В, зменшилась до значення 0.3;

- за весь період роботи СЕС було згенеровано та спожито садовим товариством «Нива» 14766,8 кВт/годин;

- максимальне значення напруги в режимі споживання навантаження від мережі електропостачання перевищує гранично нормоване значення (242В) на 1%;

- максимальне значення напруги в режимі генерування електроенергії в мережу електропостачання перевищує гранично нормоване значення ( 242 В) на 1%.

Як видно з випробувань, то сгенеровано СЕС та спожито СТ «НИВА» електроенергії від активної сонячної енергії в розмірі 14766,8 кВт/г (станом на 08.10.2019), що у відповідності до тарифу, встановленому СТ «НИВА» складає 30271 грн. 94 коп., саме таку «надлишкову» суму вдалося акумулювати СТ «НИВА», яке споживало електроенергію, вироблену СЕС - безкоштовно, СЕС встановлена у відповідності до погодженої технічної документації та за погодженням з ДТЕК. У відповідності до вартості 1 кВт/г в «Зеленому тарифі» закріплена вартість продажу електроенергії від приватних домогосподарств з енергії сонячного випромінювання складає 5,50 грн., тобто втрачена вигода складає 81217 грн. 40 коп. за комерційною ціною, встановленою для приватних СЕС потужністю до 30 кВт. Наразі, за період роботи СЕС, а саме з 01.10.2016 по 31.05.2019 сгенерована СЕС електроенергія, що була спожита СТ «НИВА» складає 25931 кВт/год., що в грошовому еквіваленті за вартістю, що визначений протоколами та зборами членів садового товариства в розмірі 2,05 грн. за 1 кВт/год. складає 53158 грн. 55 коп. При розрахунку втраченої вигоди, тобто за вартістю за «зеленим тарифом» вартість сгенерованої СЕС електроненргії, спожитої СТ «НИВА» складає - 142 620 грн. 50 коп. Таким чином, своїми діями та чиненням перешкод СТ «НИВА» завдало позивачеві шкоду у вигляді втраченої вигоди та переплат на користь СТ «НИВА», відповідно збиток ОСОБА_2 складає: основного боргу - 155032 грн. 97 коп.; пені - 123487 грн. 99 коп.; 3% річних - 11881 грн. 00 коп.; інфляційні втрати - 53525 грн. 87 коп., а всього: 343927 грн. 83 коп. Враховуючи наведені обставини, позивач просить стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 155032 грн. 97 коп. з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат і судові витрати.

Під час розгляду справи представник позивача позов підтримала та просила задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, визнавши їх достатніми для ухвалення рішення у справі суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому відповідно до роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачу належить житловий будинок за даресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25-26).

З дозволу правління СТ «Нива» та на підставі наданих ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок, розробленого ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС-КР» робочого проекту «Будівництво лінії електропостачання житлового будинку», за даресою: АДРЕСА_1 позивачем встановлено сонячну електростанцію, потужністю 30 кВт (а.с. 48, 29-47).

16.04.2018 між ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» та позивачем укладено договір про приєднання до електричних мереж №0050044199 із замовленою потужністю в точці приєднання 30,0 кВт (за рахунок дозволеної потужності СТ «Нива») (а.с. 61-63).

11.12.2018 представником позивача на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою підписання тристороннього договору та відшкодування збитків в сумі 30920,40 грн (вартість електроенергії згенерованої та спожитої СТ «Нива» за період роботи СЕС та недоотриманий дохід власників дільниці №74).

12.01.2019 відповідач надав відповідь на претензію, в якій зазначено, що претензійні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають (а.с. 100).

Згідно з протоколом випробувань електричної енергії з метою аналізу впливу сонячної електростанції, встановленої на ділянці №74, на режим енергопостачання СТ «НИВА», виконаного ДП «Кривбасстандартметрологія» 08.10.2018 зазначено: «За результатами вимірювань та розрахунків значень спожитої та поліченої активної електричної енергії лічильником СТ «Нива» під час спостережень виявлено:

- зменшення обліку активної електричної енергії, під час роботи СЕС в режимі генерація, приблизно на 30%;

- наявність ситуацій, коли лічильник садового товариства електричної енергії, який не розрізняє генеровану та спожиту активну енергію, зараховує як спожиту енергію понад факту споживання. Але відсоток такої енергії становить приблизно 0,5% від тої енергії, яку лічильник не зараховує внаслідок генерації СЕС;

- до вмикання СЕС в режимі генерація, короткочасна доза флікера, перевищувала гранично допустиме значення 1,34 за ГОСТ 13109-97, по фазі В становила 1.6. За час роботи СЕС в режимі генерація, короткочасна доза флікера, по фазі В, зменшилась до значення 0.3;

- за весь період роботи СЕС було згенеровано та спожито садовим товариством «Нива» 14766,8 кВт/годин;

- максимальне значення напруги в режимі споживання навантаження від мережі електропостачання перевищує гранично нормоване значення (242В) на 1%;

- максимальне значення напруги в режимі генерування електроенергії в мережу електропостачання перевищує гранично нормоване значення (242В) на 1% (а.с. 118-122).

Під час розгляду справи позивач ОСОБА_2 пояснила, що у 2016 році на своїй земельній ділянці у СТ «Нива» встановила СЕС. СЕС генерувала електричну енергію, яку споживало СТ «Нива», проте не оплачувало, тому звернулась до суду з даним позовом.

Крім цього під час розгляду справи у якості свідка був допитаний ОСОБА_3 , який пояснив, що позивач замовила у нього установку сонячної електростанції. Зробили монтаж, проте, об`єкт в експлуатацію зданий не був, у зв`язку з відмовою СТ «Нива» підписувати тристоронній договір. Існує технічна можливість розрахувати неотриману знижку на електроенергію. В 2019 році позивач запропонувала СТ «Нива» збільшити потужність з 80 кВт до 150 кВт за власний рахунок, але СТ «Нива» відмовилось.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що є членом СТ «Нива» та сусідом позивача. Бачив як в період з 2017 по 2018 роки на земельній ділянці позивача встановлювали СЕС. Проти підключення виступали особисто ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Також, свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що з 2014 року є відповідальним за електрогосподарство у СТ «Нива». У 2016 році приймав участь у монтажі СЕС на території 74 ділянки ( АДРЕСА_1 ). Фактично СЕС було підключено до мережі СТ «Нива» 380 Вт. Був укладений договір між СТ «Нива» та позивачем на придбання надлишків електроенергії за заниженим тарифом. Було спожито всю електроенергію СТ «Нива», так як підключення СЕС було після приладу обліку. У 2017-2018 роках СЕС було підключено до ТП. Технічна документація для підключення не велась. Після підключення СЕС фактичного зниження потужності електроустановок СТ «Нива» не відбулось.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що з 2016 року по теперішній час є головою СТ «Нива». У 2016 році від імені СТ «Нива» уклала з позивачем договір, згідно з яким було дозволено під`єднатись до ТП. Цей договір залишився в СТ, але загальні збори товариства не проводились, і це відбувалось на засіданні правління, яке мало повноваження на укладання такого договору. Після підключення СЕС погіршення електроспоживання у товаристві не відбулось. У 2019 році позивач звернулась з пропозицією укласти договір, але на засіданні правління вирішили відмовити.

Аналізуючи норми права, на які посилаються позивачі у позові, а також норми права, які слід застосувати, мотиви їх застосування суд приходить до таких висновків.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до п.п. 1-2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під збитками розуміються витрати, пов`язані з виправленням пошкодженого майна, а в разі неможливості виправлення (втрати) - його дійсна вартість. Фактично збитки є грошовим виразом майнової шкоди.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996.

Садове товариство в розумінні Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 (що діяли на момент встановлення генеруючої установки в приватному домогосподарстві позивача є населеним пунктом, а його члени є споживачами населеного пункту. Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів регулюються розділом 12 ПКЕЕ.

Відповідно до пункту 12.1 ПКЕЕ електрична енергія постачається населеному пункту на підставі договору про постачання електричної енергії.

Так, закупівля електричної енергії у постачальника за рахунок коштів споживачів населеного пункту, умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту регулюються установчими документами населеного пункту та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населеного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту ( пункт 12.4 ПКЕЕ).

Отже, споживачі населеного пункту (СТ) не укладають окремі договори з енергопостачальною компанією, а забезпечуються електроенергією відповідно до договору про постачання електричної енергією між населеним пунктом та постачальником електричної енергії відповідно до ПКЕЕ.

При цьому, положеннями пункту 12,5 ПКЕЕ встановлено, що у разі виходу із складу населеного пункту або прийняття відповідного рішення органом управління населеного пункту споживач населеного пункту або фізична особа, електроустановки якої приєднані до технологічних електричних мереж населеного пункту (далі - споживач на території населеного пункту), для користування електричною енергією має право:

- змінити у встановленому порядку схему електропостачання та приєднати належну йому електроустановку до електричних мереж електропередавальної організації;

- укласти тристоронній договір про користування електричною енергією на території населеного пункту з постачальником електричної енергії та населеним пунктом на основі типового договору (додаток 5) та договір про користування електричною енергією відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (що були чинні на момент встановлення генеруючої установки в приватному домогосподарстві позивача).

У разі укладення тристороннього договору про користування електричною енергією на території населеного пункту постачальник електричної енергії та населений пункт вносять у встановленому законодавством України порядку зміни в укладений між ними договір про постачання електричної енергії щодо визначення обсягу спожитої населеним пунктом електричної енергії та умов припинення або обмеження електропостачання населеного пункту, які пов`язані та витікають з умов тристороннього договору про користування електричною енергією на території населеного пункту.

Таким чином, у разі прийняття відповідного рішення органом управління СТ, між фізичною особою, населеним пунктом та енергопостачальником укладається тристоронній договір про користування електричною енергією (додаток 5 ПКЕЕ) на території населеного пункту, а також договір про користування електричною енергією (додаток 1 ПКЕЕН) між споживачем населеного пункту та енергопостачальником, який, в свою чергу, є додатком до тристороннього договору про користування електричною енергією на території населеного пункту.

В свою чергу, виходячи з укладення договору про користування електричною енергією об`єкт споживача населеного пункту (СТ), визначається як об`єкт побутового споживача.

При цьому, відповідно до положень пункту 2 ПКЕЕН приватне домогосподарство - це об`єкт побутового споживача, на якому електрична енергія використовується для задоволення побутових потреб відповідно до укладеного договору про користування електричною енергією.

Так, у разі встановлення генеруючої установки приватного домогосподарства, згідно з положеннями статті 15 Закону України «Про електроенергетику» енергопостачальниками, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території провадження ліцензійної діяльності, за «зеленим» тарифом придбавається електрична енергія, вироблена з енергії сонячного випромінювання та або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, в обсязі, що перевищує місячне споживання електроенергії такими приватними домогосподарствами.

Виходячи з положень пункту 3 ПКЕЕН, у разі виробництва електричної енергії генеруючими установками приватного домогосподарства купівля електропостачальником у побутового споживача виробленої електричної енергії в обсязі, що перевищує місячне споживання такого приватного домогосподарства, здійснюється на підставі укладеного між ними договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом. Форма примірного договору про купівлю - продаж за «зеленим» тарифом електричної енергії визначена у додатку 5 ПКЕЕН.

Відносини які пов`язані з продажем та обліком електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, та розрахунками за неї врегульовані Порядком продажу, обліку та розрахунків за вироблену електричну енергію з альтернативних джерел енергії об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики від 27.02.2014 №170, у редакції постанови НКРЕКП від 25.02.2016 №229, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.05.2014 за №539/25316.

Пунктом 3 Порядку визначено, що побутовий споживач має право:

- встановлювати у своєму приватному домогосподарстві генеруючу установку (генеруючі установки), загальна величина встановленої потужності якої (яких) не перевищує 30 кВт, але не більше потужності, дозволеної до споживання за договором про користування електричною енергією;

- продавати електропостачальнику електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії його приватним домогосподарством.

Виходячи з вищенаведсного, купівля електричної енергії за «зеленим» тарифом здійснювалась виключно енергопостачальником виходячи з умов укладеного договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, та дозволеної до споживання потужності за договором про користування електричною енергією.

Крім цього, у зв`язку з встановленням генеруючої установки в договір про постачання електричної енергії необхідно внести нові точки надходження електричної енергії.

Отже, укладення договорів, у разі встановлення споживачем населеного пункту (СТ) генеруючої установки, щодо споживання, обліку, розрахунків, а також купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом мали здійснюватися з урахуванням вищенаведених норм ПКЕЕН, ПКЕЕ, Порядку та Закону України «Про електроенергетику».

11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії», яким змінено засади регулювання взаємовідносин між споживачами електричної енергії (фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами) з електропостачальниками, операторами систем розподілу та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно з положеннями статті 58 Закону побутові споживачі мають право встановлювати у своїх приватних домогосподарствах генеруючі установки призначені для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт. В свою чергу, відповідно до положень статті 63 Закону, з 01.01.2019 на постачальника універсальних послуг, покладено зобов`язання щодо купівлі електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств за «зеленим» тарифом.

Відповідно до пункту 11.3.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ГТРРЕЕ) купівля електропостачальником універсальної послуги у побутового споживача, виробленої генеруючими установками приватного домогосподарства електричної енергії, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, здійснюється на підставі укладеного між ними договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, який оформлюється сторонами у формі додатка до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Отже, право на продаж енергопостачальнику електричної енергії за «зеленим» тарифом виробленої генеруючою установкою, споживач набуває тільки після отримання послуги з приєднання та укладення тристороннього договору.

Судом встановлено, що у період з 2016 по 2018 роки на земельній ділянці, розташованій на території СТ «Нива», за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Тепла, 70 встановлена генеруюча установка (СЕС). При цьому, тристоронніх договорів, передбачених діючим на той час законодавством, укладено не було, тому теоретично позивач позбавлена можливості продажу енергопостачальнику електричної енергії за «зеленим» тарифом. Більш того встановлено, що до звернення до суду з даним позовом позивач взагалі не зверталась до представників СТ «Нива» з пропозицією укладання тристороннього договору. Як свідчать матеріали справи така пропозиція надійшла від позивача лише 18.01.2020, тобто, безпосередньо під час розгляду справи у суді.

Однак, виходячи з пояснень позивача та показів свідків, СЕС, встановлена за вищевказаною адресою, підключена до електромережі та генерує електроенергію, що також підтверджується протоколом випробувань електричної енергії з метою аналізу впливу сонячної електростанції, встановленої на ділянці №74, на режим енергопостачання СТ «Нива», виконаного ДП «Кривбасстандартметрологія».

При цьому, під час розгляду справи встановлено, що будь-якої шкоди з боку СТ «Нива» позивачу не завдано, оскільки, встановлення СЕС у 2016 році відбулось саме з ініціативи позивача та з дозволу безпосередньо голови правління СТ - Кадашвілі С.М., загальні збори товариства з цього приводу не проводились та члени садового товариства дозволу на встановлення СЕС не надавали. Крім цього, як пояснила позивач, оформлення технічної документації по встановленню СЕС, у тому числі й тристороннього договору, позивач почала вже після здійснення монтажу СЕС та на той час електростанція вже працювала.

Крім цього, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, під час розрахунку втраченої вигоди посилалась на вартість сгенерованої СЕС електроенергії, спожитої СТ «Нива», яка склала 155032,97 грн. Проте, суд не погоджується з таким розрахунком та вважає, що вартість сгенерованої СЕС електроенергії в цілому не є упущеною вигодою, крім цього, враховуючи наявні у справі докази розрахувати дійсний розмір упущеної вигоди не можливо.

У свою чергу, упущена вигода це втрати очікуваного приросту в майні, на підставі беззастережних доказів реальної можливості їх отримання, у разі недопущення правопорушення.

Отже, реальність можливості отримання такого приросту не випливає з умов договору, але має бути доведена позивачем.

Враховуючи припис частини 4 статті 623 ЦК України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання.

Кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися відомості, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання винагороди, якби зобов`язання було виконано боржником у належний спосіб. Дохід не може бути абстрактним, адже для відшкодування упущеної вигоди повинні враховуватися заходи, вжиті потерпілою особою для його отримання (Постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №908/2261/17).

Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У даному випадку позивачем не доведено належними та допустимими доказами дійсний розмір упущеної вигоди, тобто, прибутку, який остання отримала б, у зв`язку з продажем енергопостачальнику електричної енергії за «зеленим» тарифом, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Оскільки, обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача не знайшли підтвердження належними та допустимими доказами у справі, вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені залишаються без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального Кодексу України, саме сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З наведених норм процесуального закону вбачається, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 16 ЦК України, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до садівничого товариства «Нива» про відшкодування майнової шкоди, завданої перешкоджанням у користуванні майном та відшкодування збитків у вигляді неодержаного доходу відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: Садівниче товариство «Нива», код ЄРДПОУ: 24447384, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Піхотинська.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ