Рішення

від 22.05.2023 по справі 344/4528/21

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/4528/21

Провадження № 2/352/43/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2023 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого - судді Струтинського Р.Р.

з участю секретаря Гребінника В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

Позивач 25.03.2021 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки у розмірі орендної плати в сумі 48148,83 грн та судові витрати у сумі 2270 грн.

Згідно ухвали Івано-Франківського міського суду від 29.03.2021 дану справу передано за підсудністю до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

Заявлені вимоги обгрунтовує тим, що відповідач є власником нежитлового приміщення загальною площею 53,5 кв м по АДРЕСА_1 . Дане нежитлове приміщення розміщене на сформованій земельній ділянці комунальної власності площею 0,5956 га кадастровий номер 2625880201:01:004:0835 з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена відділом Держгеокадастру в Тисменицькому районі на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 25.01.2010, однак речове право на ділянку не зареєстроване. Відповідач використовує земельну ділянку для обслуговування належних йому на праві власності нежитлових приміщень, однак згідно інформації ГУ ДПС в Івано-Франківській області за земельну ділянку площею 0,5956 га плату не декларує та не вносить. У позивача відсутня інформація про наявність документів на право користування земельною ділянкою, зокрема укладеного (діючого) договору оренди. 05.11.2020 відповідачу надсилалось клопотання з вимогою укласти договір оренди земельної ділянки між Івано-Франківською міською радою та ОСОБА_1 , а також сплатити кошти за користування земельною ділянкою за минулий період. 05.01.2021 відповідачу надсилалась претензія з пропозицією добровільно сплатити кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності на території м. Івано-Франківськ за період з 01.01.2018 до 31.12.2020, що становить 48148,83 грн. Однак відповідач жодної відповіді на клопотання та претензію не надав. Отже, відповідач зберіг (заощадив) у себе кошти у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою площею 0,5956 га, чим порушив права та охоронювані законом інтереси Івано-Франківської міської ради. Згідно розрахунку сума безпідставно збережених коштів за використання відповідачем земельної ділянки комунальної власності на території Івано-Франківської міської ТГ за період з 25.03.2018 до 31.12.2020 становить 44396,39 грн. Просив стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму та судові витрати у розмірі 2270 грн.

Представником відповідача- адвокатом Дунець О.Я. подано відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав, вважає, що в даному випадку згідно чинного законодавства плата за землю у вигляді орендної плати не може здійснюватися. У разі набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на землі, та не оформлення права користування на таку земельну ділянку, обов`язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій землі, адже якщо особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до неї як набувача переходить право користування земельною ділянкою. При цьому землекористувач має сплачувати плату за землю за фактичний період використання землі у поточному році. Тому у відповідача виник обов`язок зі сплати податку на землю, на якій розташовані його будівлі, як у їхнього власника з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а не обов`язок зі сплати орендної плати, так як обов`язок зі сплати орендної плати виникне тільки на підставі укладеного договору оренди землі або наявності рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду. Відповідач є учасником бойових дій, тому відповідно до ст. 281 ПК Україи звільнений від сплати земельного податку, так як Івано-Франківською міською радою встановлені пільги зі сплати земельного податку для учасників бойових дій на 2018-2020. Також вважає, що позивач невірно посилається при розрахунку орендної плати на витяг з нормативної грошової оцінки, що виготовлена без врахування вимог ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» щодо строків, частини 5 ст. 201 ЗК України та Постанови КМУ, так як не враховує затверджену методику розрахунку. Нормативна грошова оцінка, з якої надано позивачем витяг виготовлена ще до вступу в дію Постанови КМУ 16.11.2016 №831 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення". При розрахунку орендної плати у 2008-2020 за землю сільськогосподарського призначення не можуть використовуватися нормативно-правові акти, які втратили свою дію 01.03.2017 в результаті прийняття та набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №831 від 16.11.2016. Наданий позивачем витяг від 13.10.2020 № 1211 із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2625880201:01:004:0835 за 2020 рік не є належним та допустимим доказом у справі, а здійснений позивачем розрахунок орендної плати є необгрунтованим, оскільки грунтується на нормативно-правових актах, що втратили дію 01.03.2017. Якщо використовувати для розрахунку діючу на момент виникнення та існування спірних правовідносин постанову КМУ від 16.11.2016 № 831 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення», то розмір орендної плати за період з 01.01.2018 до 31.12.2020 становитиме 2064,54 грн. Крім того, позивач не надав жодних доказів, що є власником земельної ділянки за кадастровим номером 2625880201:01:004:0835. Тому відсутні підстави для стягнення з відповідача безпідставно збережених ним коштів у вигляді орендної плати. Також представник відповідача заявив про сплив позовної давності щодо вимог позивача в частині стягнення 4125,42 грн, оскільки нараховані за період з 01.01.2018 по 29.03.2018, а з позовом до суду позивач звернувся 29.03.2021. Просив відмовити у позові.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідач помилково вважає, що у нього виник обов`язок зі сплати податку на землю, на якій розташовані його будівлі, а не обов`язок сплати орендної плати. Висновок щодо розмежування понять «податку на землю» та «орендної плати» викладено у постанові ВС від 02.06.2020 у справі №922/2417/19 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки. Зокрема судом зазначено, що земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності- обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Відповідач не є власником або постійним користувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Що стосується витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки за 2020 та необгрунтованості розрахунку орендної плати, здійсненого на нормативно-правових актах, що втратили свою дію 01.03.2017, зазначив, що відповідно до рішення Братковецької сільської ради від 21.12.2017 №157 «Про затвердження ставок орендної плати на 2018 рік по с. Братківці» при вирішенні зазначених ставок сільска рада керується технічною документацією з нормативно-грошової оцінки земель с. Братківці Братковецької сільської ради, виготовленою ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», затвердженого рішенням Братковецької сільської ради від 29.12.2013 №81. На момент розроблення та затвердження вказаної технічної документації чинними являлись саме Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою КМУ від 23.03.1995 №213 та Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений спільним наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук України. Також, беручи до уваги дату затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки 2013 рік, враховуючи норми ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» щодо терміну проведення такої оцінки не рідше 5-7 років, вважає, що зазначена технічна документація є чинна. Формування витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земель відноситься до компетенції органів Держгеокадастру, питання щодо надання правової оцінки даному витягу чи технічній документації в цілому не являється предметом спору і окремо відповідачем не оспорювалось. Відповідно до ст.80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні. Отже власником земельної ділянки з кадастровим номером 2625880201:01:004:0835, що розташована у АДРЕСА_1 , є територіальна громада м. Івано-Франківська.

Представник позивача у поданій суду заяві просила справу розглянути у відсутності сторони позивача, позов підтримала, просила його задоволити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у поданій суду заяві просив справу розглянути в його відсутності за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою суду від 27.04.2021 відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 07.02.2022 задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази.

Ухвалою суду від 22.06.2022 провадження у справі зупинено у зв`язку з призначенням земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи.

Ухвалою суду від 17.10.2022 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.10.2022 витребувано документи для проведення експертизи та зупинено провадження у справі до отримання висновку експертизи.

Ухвалою суду від 13.02.2023 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.03.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 28.01.2015 є власником нежитлових приміщень загальною площею 107,5 кв м за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (т.1, а.с.15), копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1, а.с.16).

Зазначене нерухоме майно розміщене на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_2 , площею 0,5956 га, кадастровий номер 2625880201:01:004:0835, цільове призначення: для ведення фермерського господарства.

Вказана земельна ділянка, сформована як об`єкт цивільних прав 29.10.2014, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2602528992017 від 19.05.2017 (т.1, а.с.18-20).

Згідно витягу із технічної документації від 13.10.2020 №1211 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,5956 га з кадастровим номером 2625880201:01:004:0835 становить 275028,55 грн (т.1, а.с.22).

Згідно рішення Братковецької сільської ради від 21.12.2017 №157 затверджено ставки орендної плати на 2018 рік по с.Братківці у розмірі 6% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (т.1, а.с.27).

05.10.2020 позивач листом за №400/34.3-02/19в повідомив відповідача про проведення обстеження земельної ділянки адресою АДРЕСА_1 у період з 15.10.2020 по 23.10.2020. Дане повідомлення було отримане відповідачем 16.10.2020 (т.1, а.с.7).

Як вбачається з дослідженого судом в якості письмового доказу акту обстеження земельної ділянки за №346 від 22.10.2020 інспектором з самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління самоврядного контролю Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради Семанишиним М.Д. в присутності свідків проведено обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 2625880201:01:004:0835. Встановлено, що дана земельна ділянка використовується для обслуговування нежитлових приміщень, власником яких є ОСОБА_1 . Рішенням Братковецької сільської ради №52 від 20.05.2016 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки. Згідно інформації ГУ ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 за земельну ділянку площею 0,5956 га кадастровий номер 2625880201:01:004:0835 плату не декларує та не вносить. В Департаменті комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради відсутня інформація про наявність документів на право користування обстежуваною земельною ділянкою зокрема, що стосується укладеного (діючого) договору оренди (т.1, а.с. 8-10).

Відповідно до клопотання від 02.11.2020 №435/34.3-02/35в Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради повідомив відповідача про необхідність оформлення права користування земельною ділянкою на умовах оренди (т.1, а.с.11).

05.01.2021 №49/01-18/35в позивачем направлено відповідачу претензію щодо добровільної сплати безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2018 до 31.12.2020, у розмірі 48148,83 грн (т.1, а.с.12-13).

Згідно уточненого(зурахуванням строківпозовної давності)позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території Івано-Франківської міської територіальної громади за період з 25.03.2018 до 31.12.2020 розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,5956 га становить 44396,39 грн (т.2, а.с.10).

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями ЦК України та ЗК України.

Відповідно до статті 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 122, 123, 124ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21Закону України«Про орендуземлі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83Цивільного кодексуУкраїни застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Згідно ч. 1ст.93ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Як встановлено судом відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення загальною площею 107,5 кв м по АДРЕСА_1 , що знаходяться на земельній ділянці комунальної власності площею 0,5956 га з кадастровим номером 2625880201:01:004:0835, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Відповідач використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, хоча земельна ділянка використовується для розміщення об`єкта нерухомого майна, який належить йому на праві приватної власності.

Таким чином, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19).

Згідно ч. 4.ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на постанову ВС за №808/2684/15 від 14.09.2021, оскільки остання стосується інших правовідносин.

Також помилковим є твердження представника відповідача, що у ОСОБА_1 виник обов`язок зі сплати податку на землю, на якій розміщені його будівлі, а не сплата орендної плати.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції). З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності". Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.

Щодо визначення розміру коштів, які підлягають стягненню з відповідача, то суд зазначає, що предметом спору у цій справі є стягнення не орендної плати за користування земельною ділянкою, а суми, яка відповідає її еквіваленту, і яку відповідач має сплатити за фактичне користування земельною ділянкою. Тобто фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 ЦК України.

Розмір суми коштів, заявлений до стягнення у цій справі, дорівнює розміру недоотриманої місцевим бюджетом орендної плати, яку зобов`язаний був сплачувати відповідач за користування земельною ділянкою. Положеннязаконодавства України, що регулюють питання визначення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, закріплюють право територіальної громади на отримання плати за користування земельною ділянкою комунальної власності незалежно від проведення нормативної грошової оцінки такої ділянки.

При цьому витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель.

Видача витягу - це адміністративна послуга, яку надає відповідне управління Держгеокадастру через центр надання адміністративних послуг згідно з вимогамиЗакону України «Про адміністративні послуги»,постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг»тарозпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг».

Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженогонаказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 № 679/305467), дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 14 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, такі відомості про земельні ділянки як нормативна грошова оцінка; значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розраховується, а формується автоматично за актуальними даними Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Аналогічний висновок міститься у постанові ВС від 02.06.2021 у справі за №201/2956/19.

В той же час, відповідно до відповіді на адвокатський запит представника відповідача відділу у м. Тисмениця управління в Івано-Франківському районі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 15.09.2021 підставою для формування витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки стала технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Братківці Братковецької сільської ради, яка розроблена ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у 2013 відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМУ від 23.03.1995 №213 з урахуванням змін, внесених згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №843 і Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262 (на час його чинності- до 17.02.2017). Дана технічна документація затверджена рішенням ХХІ сесії 6 демократичного скликання Братковецької сільської ради №81 від 29.12.2013, вступила в дію з 01.01.2015 і не втратила чинність станом на день надання відповіді (т.1, а.с. 101).

Аналогічний лист надано суду відділом №1 Управлінння надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області 06.07.2022 №09-0.351-554/25-22, а також надано витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,5956 га по АДРЕСА_1 , за 2018, 2019 роки, що сформовані із діючої, розробленої відповідно до вимог Порядку, технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Братківці Братковецької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, згідно яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 275028,55 грн (т.1, а.с.141-143)

Згідно ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, проводиться незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в розрахунку заборгованості суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за кадастровим номером 2625880201:01:004:0835 підставно вказано нормативно грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 275028,55 грн.

Одночасно суд звертає увагу на те, що особа, яка не погоджується із нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, яка затверджена рішенням ради, наділена правом оскарження рішення сільської ради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі.

Наведене узгоджується з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 12.11.2018 у справі № 814/789/17.

Однак відповідач, не погоджуючись із нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, на основі якої позивачем здійснено розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки, таким правом не скористався.

Також суд звертає увагу, що ухвалою суду від 22.06.2022 за клопотанням відповідача призначено земельно-технічну та оціночно-земельну експертизи, однак дана ухвала залишена без виконання, у зв`язку з неоплатою вартості судової експертизи.

Натомість 10.03.2023 суду надано висновок експертів за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи, яка виконана за заявою ОСОБА_2 , який в даному випадку не є учасником справи як того вимагає ст. 106 ЦПК України, та на вирішення якої поставлено запитання таким чином, щоб для визначення розрахункової нормативно-грошової оцінки земельної ділянки керуватись саме Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженою Постановою КМУ №831 від 16.11.2016, а не Методикою, чинною на час розроблення і затвердження діючої технічної документації із нормативної грошової оцінки землі.

На звернення представника позивача від 20.03.2023 №101/34.3-02/17в (т.1, а.с.246-247), ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області надало інформацію, що підставою для формування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок є діюча технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Братківці Братковецької сільської ради Тисменицького району, яка розроблена у 2013 році. Розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок визначеного Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 №831 був би можливим за умови розроблення та затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту з 01.01.2017 до 10.11.2021 у встановленому законодавством порядку (т.1, а.с.248-249).

З огляду на викладене, з урахуванням встановленого факту використання відповідачем ОСОБА_1 земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати за її використання, суд приходить до висновку про обгрунтованість даного позову.

З відповідача на користь позивача слід стягнути безпідставно набуті кошти за період з 25.03.2018 по 31.12.2020, що становить 44396,39 грн.

Оскільки відповідач являється учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 (т.1, а.с.102), тому на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» його слід звільнити від сплати судового збору.

Компенсувати Івано-Франківській міській раді судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2270 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного, відповідно до ст.80, 93, 122-124, 152, 206 Земельного кодексу України, ст. 267, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 44396 (сорок чтири тисячі триста дев`яносто шість) грн 39 коп.

Компенсувати Івано-Франківській міській раді Івано-Франківської області судовий збір за подання позовної заявиу розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Івано-Франківськаміська рада,вул.Грушевського,21,м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 33644700.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 26.05.2023.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ