Ухвала

від 23.11.2023 по справі 344/4528/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/4528/21

Провадження № 22-з/4808/104/23

Головуючий у 1 інстанції інстанції Струтинський Р. Р.

Суддя-доповідач Барков В. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача: Баркова В. М.,

суддів: Василишин Л. В.,

Луганської В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року позивач Івано-Франківська міська рада звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.

Рішенням Тисменицького районного суду від 22 травня 2023 року позов Івано-Франківської міської ради задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської міської ради безпідставно збереженні кошти у розмірі орендної плати в розмірі 44 396,39 грн.

У липні 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, звернувся до Івано-Франківського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Тисменицького районного суду від 22 травня 2023 року.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено, а рішення Тисменицького районного суду від 22 травня 2023 року скасовано.

Позовні вимоги Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської міської ради безпідставно збережені коштів за використання земельної ділянки в розмірі 1 912,16 грн.

Компенсовано Івано-Франківській міській раді судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 90,12 грн.

14 листопада 2023 року ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 зазначає, що при ухваленні постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року, судом не вирішено питання щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з оплатою судової експертизи, яка була проведена під час розгляду справи в суді першої інстанції. У зв`язку з цим, просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про відшкодування коштів на проведення судової експертизи.

До заяви долучено копії договору № 179/03-23, акту здачі-приймання висновку та квитанція (т.2, а. с. 137-140).

У запереченні на вищезгадану заяву представник Івано-Франківської міської ради просить залишити її без задоволення.

Витребувані у Тисменицького районного суду Івано-Франківської області матеріали цивільної справи № 344/4528/21 надійшли до Івано-Франківського апеляційного суду 16 листопада 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на те, що зазначена справа по суті спору переглядалася судом апеляційної інстанції у порядку письмового провадження, колегія суддів дійшла висновку щодо проведення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторонами подавались докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішив питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15, провадження № 14-382цс19, із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом першої інстанції ні відповідач, ні його представник ОСОБА_2 із заявою про розподіл судових витрат з відповідними доказами до суду не зверталися.

Апеляційна скарга також не містила попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат або зазначення наміру реалізувати право, передбачене ч. 8 ст. 141 ЦПК України, та надати суду докази на підтвердження судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Такі докази були подані представником відповідача лише 14 листопада 2023 року, тобто більше ніж через місяць після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, тобто з пропуском передбаченого ч. 8. ст. 141 ЦПК України строку.

При цьому у заяві про ухвалення додаткового рішення суду представник відповідача ОСОБА_2 не просив поновити строк на подання такої заяви в зв`язку із чим в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення необхідно відмовити, оскільки представником відповідача не було дотримано строку та порядку звернення до суду із заявою про стягнення судових витрат

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складено 23 листопада 2023 року.

Судді В. М. Барков

Л. В. Василишин

В. М. Луганська