Ухвала

від 29.05.2023 по справі 703/3536/22

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/3536/22

2/703/259/23

УХВАЛА

29 травня 2023 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

в складі головуючого судді Криви Ю.В.,

при секретарі судового засідання Холодняк Л.П.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Примака В.А.,

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Саражі Д.В.,

третьої особи приватного нотаріуса Компанієць О.Г.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Балаклеївської об`єднаної територіальної громади Черкаського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Компанієць Оксана Григорівна, про визнання договору дарування недійсним, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Балаклеївської ОТГ Черкаського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Компанієць О.Г., в якому просить:

- визнати недійсним договір дарування житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 11 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Компанієць Оксаною Григорівною та зареєстрований в реєстрі за № 209;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки загальною площею 0,1238 га з кадастровим номером 7123783000:01:001:0031, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , укладений 11 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Компанієць Оксаною Григорівною та зареєстрований в реєстрі за № 209;

- скасувати рішення Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області №20-6/VI від 21 грудня 2005 року, зареєстроване в Книзі записів реєстрації земельних актів на право власності на землю за № 010779200055 та поновити строк звернення до суду через поважність пропуску строків.

Ухвалою судді від 01 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 14 лютого 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

26 квітня 2023 року на адресу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від позивача надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якій остання окрім раніше заявлених позовних вимог просить:

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 за номером №35776718, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2045741771237.

Також, 26 квітня 2023 року від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі у якості співвідповідача державного реєстратора Черкаської районної військової адміністрації, яка є правонаступником Черкаської районної державної адміністрації.

В обґрунтування, заяви про збільшення розміру позовних вимог так і заяви про залучення до участі у справі у якості співвідповідача державного реєстратора Черкаської районної військової адміністрації позивач вказує, що право власності відповідача ОСОБА_3 на спірний житловий будинок було зареєстровано державним реєстратором Смілянської районної державної адміністрації Мотуз О.А., після чого ОСОБА_3 уклав договір дарування, яким на думку позивача було порушено її право на спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В підготовчому засіданні позивач та її представник адвокат Примак В.А. на задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог та заяви про залучення до участі у справі у якості співвідповідача державного реєстратора Черкаської районної військової адміністрації наполягали з підстав, викладених у них.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Саража Д.В. та третя особа приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Компанієць О.Г. в підготовчому судовому засіданні щодо вирішення заявлених позивачем клопотань поклались на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з`явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином.

Представник відповідача Балаклеївської об`єднаної територіальної громади Черкаського району Черкаської області в підготовче судове засідання не з`явився, однак звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи без його участі.

Суд, за згодою присутніх сторін та їх представників, із урахуванням вимог ст. 197-198 ЦПК України, ухвалив проводити підготовче засідання за відсутності відповідачів ОСОБА_3 та представника Балаклеївської об`єднаної територіальної громади Черкаського району Черкаської області.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи в межах заявлених клопотань, оцінивши наведені позивачем підстави для прийняття заяви про збільшення позовних вимог та клопотання про залучення співвідповідача, суд приходить до наступного висновку.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.

Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 922/404/19 від 09 липня 2020 року, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.

Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.

З даного аналізу випливає, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Разом з тим, слід зауважити, що позовні вимоги, якими позивач доповнила позовну заяву шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права власності дарувальника - ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який в подальшому подарував вказане домоволодіння ОСОБА_2 , жодним чином не пов`язані ані з предметом, ані з підставами поданого позову в первісній редакції. Таким чином у заяві від 26 квітня 2023 року фактично змінено (доповнено) як предмет позову, шляхом пред`явлення нової вимоги, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.

Виходячи з підстав позову, з яким позивач звернувся до суду, аналізуючи заяву про збільшення позовних вимог, суд вважає що дана заява в частині скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 за номером №35776718, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2045741771237, за своїм змістом є новими позовними вимогами, не заявленими позивачем при зверненні до суду. Така заява за своїм змістом не є заявою про збільшення розміру позовних вимог, а тому не може бути прийнята до провадження в межах даної справи.

При цьому заява позивача про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним ЦПК України не передбачено.

При цьому, судом встановлено, що вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог, не є похідними від вимог позову в первісній редакції, оскільки задоволення позову щодо визнання недійсним договору дарування, який укладений 11 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Компанієць Оксаною Григорівною та зареєстрований в реєстрі за № 209, жодним чином не залежить від задоволення вимог про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 за номером №35776718, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2045741771237.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог слід відмовити.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 до суду подано заяву, підтриману її представником в підготовчому судовому засіданні, про залучення співвідповідача, в якій вона просить залучити у якості співвідповідача у даній справі державного реєстратора Черкаської районної військової адміністрації, яка є правонаступником Черкаської районної державної адміністрації.

Частина 2 ст.50 ЦПК України передбачає, що участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно із ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Отже залучення співвідповідача є правом позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 51 ЦПК України, про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Разом з тим, враховуючи, що позивач бажає залучити державного реєстратора Черкаської районної військової адміністрації, як співвідповідача, у зв`язку з поданням заяви про збільшення позовних вимог, в прийнятті якої судом відмовлено, а будь-яких інших вимог в первісному позові до державного реєстратора Черкаської районної військової адміністрації позивачем не заявлено, суд вважає, що відсутні правові підстави для залучення його до участі у справі, а тому приходить до висновку, що заява позивача про залучення співвідповідача задоволенню не підлягає.

Разом з цим, враховуючи положення ст.4 ЦПК України необхідно роз`яснити стороні позивача його процесуальне право на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 в загальному порядку, згідно положень ст.ст.175-177 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49,51,260-261 ЦПК України, суд, -

постановив:

В прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Балаклеївської об`єднаної територіальної громади Черкаського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Компанієць Оксана Григорівна, про визнання договору дарування недійсним - відмовити.

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення до участі у справі у якості співвідповідача державного реєстратора Черкаської районної військової адміністрації - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею в порядку передбаченому ч. 2 ст. 261 ЦПК України та протягом 15 днів може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали виготовлено 31 травня 2023 року.

Суддя: Ю.В. Крива