Ухвала

від 29.05.2023 по справі 2-87/11

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 2-87/11

Провадження № 2-зз/448/1/23

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

29.05.2023 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючий - суддя Юрій БІЛОУС,

при секретарі судового засідання Ірини РОМАНЧЕНКО,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська клопотання ОСОБА_1 , про: скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором розписки,

учасники справи:

заявник-боржник ОСОБА_3 , не з`явився (заява),

стягувач Богдан ГРИДОВИЙ, не з`явився,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, накладеного ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 27.01.2011 року по справі № 2-87/2011.

Заявник обґрунтовуючи своє клопотання тим, що застосований захід забезпечення не є співмірним із сумою спору, що розглядався, а також не є ефективним засобом захисту інтересів позивача по справі. За своїм змістом, захід забезпечення позову є тимчасовим, а не постійним. Відтак, з огляду на зміну обставин, що були підставою для застосування заходів забезпечення позову, просив скасувати арешт.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка учасника справи, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, а також строки розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, передбачені статтею 158 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову підлягає з наступних підстав.

Так, у провадженні Мостиського районного суду Львівської області перебувала справа № 2-87/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором розписки.

Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 27.01.2011 року, в межах зазначеної справи були вжиті заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно і грошові кошти ОСОБА_1 , в межах заявлених позовних вимог.

Як відомо із матеріалів даної справи, на підставі цієї ухвали державний виконавець наклав обтяження у межах виконавчого провадження №24370789. Зазначені обтяження зберігаються і на теперішній момент.

04.03.2011 року Мостиський районний суд Львівської області ухвалив заочне рішення по справі № 2-87/2011, яким позовні вимоги задоволені повністю. Стягнено з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 3235,31 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 51 грн. судового збору.

Надалі, на виконання рішення суду були видані виконавчі листи з приводу стягнення з ОСОБА_1 боргу, судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Як встановлено судом, на підставі зазначених виконавчих листів були відкриті виконавчі провадження.

У відповідності до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.

Скасування заходів забезпечення позову передбачено ст.158 ЦПК України.

Відповідно статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи підстави для скасування заходів забезпечення позову по відношенню до ОСОБА_1 , взято до уваги наступне.

Судом встановлено, що 21.12.2011 року постановою Мостиського ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУ Міністерства юстиції від 21.12.2011 року виконавче провадження з приводу стягнення боргу з ОСОБА_1 було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна), та надано стягувачу строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання, однак заяви від стягувача ОСОБА_2 щодо повторного виконання вищевказаного виконавчого документа у встановлений державним виконавцем строк не надходило.

Слід також зазначити те, що в процесі виконання виконавчого провадження з боржника ОСОБА_1 , стягнуто заборгованість в користь стягувача ОСОБА_2 , в сумі 1476,47 грн. та 223,53 грн. виконавчого збору.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доводи заявника ОСОБА_1 щодо підстав для скасування заходів забезпечення позову обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Суд вважає, що стягувачу ОСОБА_2 були надані всі передбачені правові інструменти з приводу отримання присудженого з ОСОБА_1 в примусовому порядку, проте останній не скористався такими і не вжив жодних заходів направлених на виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, а також ефективними. Наведені вище обставини свідчать про неефективність арешту майна, як виду забезпечення позову у даній справі. Також суд звертає увагу, що з моменту застосування арешту пройшло понад 11-ть років.

У відповідності до пп. 9 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано поняття і порядок забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють протягом строку, встановленого процесуальним законом (частини 7-10 статті 158 ЦПК України). Підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів тощо.

Відповідно до частини сьомої статті 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, обставини, які існували на момент забезпечення позову змінились на час розгляду клопотання відповідача ОСОБА_1 , а саме: вбачається втрачене право на примусове виконання рішення суду першої інстанції.

Крім того, суд вважає, що зазначений захід забезпечення позову, як арешт майна, не може існувати протягом невизначеного проміжку часу. Суд переконаний, що подальше застосування такого заходу забезпечення позову не знайде свого підтвердження в контексті його ефективності.

У відповідності з нормами процесуального права, у суду наявні усі підстави для скасування заходів забезпечення позову, оскільки їх застосування на теперішній час цілковито втратило свою доцільним.

Керуючись статтями 158, 259, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання ОСОБА_1 , про: скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором розписки, - задовольнити.

Заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 27 січня 2011 року у цивільній справі №2-87/2011 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором розписки - скасувати.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Повний текст ухвала суду складено 01.06.2023 року.

Суддя Юрій БІЛОУС